Методичні засади структурування й реалізації курсу географії материків та океанів у загальноосвітній школі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ НАПН УКРАЇНИ

УДК 373. 5: 9 11. 2.: 556 (076)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Методичні засади структурування й реалізації курсу географії материків та океанів у загальноосвітній школі

13.00.02 - теорія та методика навчання (географія)

Надтока Олександр Федорович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки НАПН України.

Науковий керівникдоктор педагогічних наук, професор Топузов Олег Михайлович, Інститут педагогіки НАПН України, заступник директора з наукової роботи.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Криловець Микола Григорович, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, професор кафедри географії;

кандидат географічних наук, доцент Булава Леонід Миколайович, Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г.Короленка, завідувач кафедри географії та краєзнавства.

Захист відбудеться 16 грудня 2010 року о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26. 452. 05 в Інституті педагогіки НАПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій частині Інституту педагогіки АПН України: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д.

Автореферат розісланий 15 листопада 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.Г. Назаренко.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження

Державна програма Освіта орієнтує не тільки на засвоювання учнями певної суми знань, а й на формування освіченої, творчої особистості, становлення її фізичного і морального здоров'я, креативних здібностей, поширення науково-дослідницьких здобутків та адаптації до суспільного життя. У зв'язку з цим постала нагальна проблема обґрунтування шкільного географічного змісту і методів навчально-виховного процесу на якісно нових засадах. У сучасних умовах особливого значення набувають положення Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті про впровадження сучасних інформаційно-комунікативних технологій, що забезпечують дальше удосконалення навчальної діяльності учнів, доступність і ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві.

Головними орієнтирами реформування географічної освіти можуть бути методичні засади, які віддзеркалюють сучасний стан освітньої системи України і на яких базується розвиток змісту предмета і набування учнями певних якостей, які б давали змогу самореалізуватися у складному глобалізованому світі, в тому числі вміння самостійно думати, здатність генерувати нові ідеї, творчо мислити, адаптуватися до мінливих життєвих ситуацій, застосовувати здобуті знання, постійно працювати над розвитком інтелекту, морального і культурного рівнів. Вищевказані чинники підводять до того, що питання розроблення методичних засад курсу «Географія материків і океанів» є досить актуальними. Адже дана проблематика стосується не лише методики навчання географії, а й педагогічної науки в цілому, психології, соціології, етики, естетики, філософії.

Питання вдосконалення змісту і методики навчання географії прямо чи опосередковано розглядали - М. Д. Білоус, О. В. Бугрій, Н. М. Буринська, В. К. Буряк, В. М. Герасимчук, С. У. Гончаренко, Л. І. Зеленська, Л. М. Картель, С. Г. Кобернік, Р. Р. Коваленко, В. П. Корнєєв, Л. І. Круглик, Г. С. Костюк, Я. Б. Олійник, В. А. Онищук, М. П. Откаленко, В. Ф. Паламарчук, В. Ю. Пестушко, Б. В. Пічугін,. В. О. Сасихов, А. Й. Сиротенко, О. Я. Скуратович, М. С. Топузов, О. М. Топузов, О. Г. Топчієв, Г. Є. Уварова, Б. О. Чернов, Є. Й. Шипович, П. Г. Шищенко, Б. П. Яценко. Значний внесок у розв'язання вказаної проблеми внесли зарубіжні психологи і педагоги - О. С. Барков, А. А. Борзов, Л. С. Виготський, П. Я. Гальперін, Г. П. Герасимов, А. В. Даринський, І. В. Душина, Л. В. Занков, О. М. Кабанова-Меллер, В. О. Коринська. О. В. Крилова, Г. Я. Лисенкова, Л. М. Панчешнікова, О. О. Половінкін, Г. О. Понурова, Л. Д. Прозоров, В. Б. Пятунін, С. Л. Рубінштейн, М. М. Скаткін, П. Т. Терехов, В. А. Щеньов та інші.

Проте у методиці навчання фізичної географії залишаються не вирішеними такі питання:

як нова освітня парадигма вплинула на структурування і реалізацію змісту шкільного курсу «Географія материків і океанів»;

як особистісно орієнтоване навчання можна реалізувати засобами курсу «Географія материків і океанів»;

як технологізація освітнього процесу вплинула на розвиток методики навчання фізичної географії;

які мають бути наукові підходи до створення підручників та інших засобів навчання на сучасному етапі розвитку курсу «Географія материків і океанів».

Відповідь на ці питання і нерозробленість окремих положень у методиці фізичної географії не сприяють досягненню певної мети на уроках, звужують можливості шкільного навчання виконати соціальне замовлення суспільства по формуванню новітнього базису знань в учнів основної школи. Водночас, актуальність проблеми зумовлена об'єктивними потребами в підвищенні ефективності засвоєння знань з фізичної географії, реалізації основних положень змісту, особливостей методики навчання шкільного курсу «Географія материків і океанів» та розроблення методичних рекомендацій щодо реалізації освітніх реформ на сучасному етапі. Отже, необхідність розв'язування виявленої суперечності обумовлює важливість окресленої проблеми, її суспільно-педагогічне значення, а недостатня розробленість та аналіз навчального предмета обумовило вибір теми дисертаційного дослідження: «Методичні засади структурування й реалізації курсу географії материків та океанів у загальноосвітній школі».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертаційне дослідження виконано відповідно до теми лабораторії географічної освіти Інституту педагогіки АПН України: «Дидактичне обґрунтування змісту та методики диференційованого навчання географії в основній школі» (номер державної реєстрації 0105U000214).

Тему затверджено Вченою радою Інституту педагогіки АПН України (протокол № 8 від 07.10.2004) та узгоджено з бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 3 від 29. 03.2005).

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробленні та експериментальній перевірці методичної системи формування системи знань з фізичної географії у шкільному курсі «Географія материків і океанів».

Для досягнення поставленої мети визначено завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії та практиці загальноосвітньої школи.

2. Обґрунтувати психолого-педагогічні умови покращення якості навчання фізичної географії.

3. Розробити критерії добору системи знань у шкільному курсі географії материків і океанів.

4. Обґрунтувати і розробити структуру і зміст навчального курсу «Географія материків і океанів» у загальноосвітній школі.

5. Експериментально перевірити запропоновану методику з точки зору ефективності формування знань учнів на уроках фізичної географії.

Об'єкт дослідження - процес навчання фізичної географії у загальноосвітній школі.

Предмет дослідження - методика формування в учнів основної школи системи знань на уроках фізичної географії з курсу «Географія материків і океанів».

Методологічною основою дослідження є основні концептуальні положення про особистість, сутність її розвитку, про системно - діяльнісний підхід до процесу пізнавання, про активність особистості у процесі навчання, всебічний розвиток особистості як важливої мети педагогічної діяльності, про формування методичних засад структурування і реалізації шкільної фізичної географії на основі сучасних концепцій гуманізації освіти і виховання.

Теоретичну основу дослідження становлять нормативно-правові державні документи про освіту: Закон України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті, Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, Концепції загальної середньої освіти, Концепції змісту географічної освіти, основні ідеї, пов'язані з міжнародними хартіями в галузі природничої освіти, праці вітчизняних і зарубіжних науковців про теорію діяльності й розвитку особистості (В. І. Алфімов, Б. Г. Ананьєв, І. Д. Бех, Н. М. Бібік, Н. М. Буринська, В. К. Буряк, Л. С. Виготський, В. А. Крутецький, О. М. Леонтьєв, А. В. Петровський, С. Л. Рубінштейн, О. Я. Савченко, А. В. Хуторской та ін.); методичні засади вивчення географії в загальноосвітній школі (М. Д. Білоус, В. М. Бойко, О. В. Бугрій, А. В. Даринський, І. В. Душина, Л. І. Зеленська, С. Г. Кобернік, Р. Р. Коваленко, В. А. Коринська, В. П. Корнєєв, Л. І. Круглик, Т. Г. Назаренко, Л. М. Панчешнікова, В. Ю. Пєстушко, А. Й. Сиротенко, М. С. Топузов, О. М. Топузов, Г. Є. Уварова, Б. О. Чернов, Є. Й. Шипович, П. Г. Шищенко, М. Т. Янко та ін.); активізацію пізнавальної діяльності й проблемного підходу у процесі вивчення географії (В. А. Коринська, В. П. Корнєєв, Л. М. Панчешнікова, М. С. Топузов, О. М. Топузов, Б. О. Чернов та ін.); індивідуалізацію навчання (А. С. Границька, Інге Унт, В. О. Сухомлинська, К. Д. Ушинський, В. Д. Шадриков та ін.); розроблення структури та формування змісту курсу географії материків і океанів (О. С. Барков, А. А. Борзов, І. В. Душина, В. О. Коринська, О. В. Крилова, Г. Я. Лисенкова, Г. М. Панчешнікова, О. О. Половінкін, Г. О. Понурова, Л. Д. Прозоров, В. Б. Пятунін, П. Т. Терехов, В. А. Щеньов та інші).

Для розв'язування поставлених завдань і перевірки гіпотези застосовували такі методи дослідження: теоретичний аналіз філософської, психологічної, науково-педагогічної та методичної літератури, що дало змогу визначити основні методологічні характеристики роботи і головні підходи до системи знань у процесі вивчання фізичної географії; вивчення передового вітчизняного і зарубіжного педагогічного досвіду засвоювання навчального матеріалу на уроках географії у загальноосвітній школі; моделювання і проектування процесу навчання для дальшого коригування і дослідження; емпіричні - бесіди з учнями, вчителями географії та викладачами методики навчання географії, анкетування, тестування, інтерв'ю, вивчення шкільної документації; обсерваційні - педагогічне спостереження за навчально-виховним процесом у практиці загальноосвітньої школи; організаційно-експериментальні - констатувальний й формувальний педагогічний експерименти, якісний і кількісний аналізи їхніх результатів.

Організація дослідження

Наукове вивчення і аналіз накопиченого матеріалу проводили з 2004 року по 2010 рік. Умовно в ньому було виділено три етапи.

На першому етапі (2004 - 2005рр.) дослідження було теоретико-констатувальним. Вивчали та аналізували філософську, психологічну, педагогічну та фахову літературу з даної проблеми. Було з'ясовано психолого-педагогічні умови, що сприяють формуванню основних світоглядних понять учнів 7-го класу основної школи у процесі вивчання географії материків і океанів. У ході дослідження визначали теоретичні засади, об'єкт, предмет, мету та конкретизували завдання дослідження.

На другому етапі (2005 - 2007 рр.), пошуковому, розроблялись теоретичні і методичні засади методики формування знань з фізичної географії у процесі навчання. Розроблено зміст шкільного курсу «Географія материків і океанів», створювались експериментальні матеріали стосовно доцільності вивчення їх в основній школі під час формувального експерименту.

На третьому етапі (2007 - 2010 рр.), підсумково - аналітичному проводився формувальний експеримент. Упроваджувалася методика формування знань з фізичної географії у процесі навчання, виконано систематизацію і математичну обробку результатів експерименту, апробовувався новий підручник з географії материків і океанів у загальноосвітній школі, в якому відображено основні концептуальні положення дисертаційного дослідження. Сформульовано висновки та літературно оформлено рукопис дисертаційної роботи.

Експериментальна база

Дослідно-експериментальна робота проводилась у загальноосвітніх навчальних закладах м. Києва та Київської області (м. Біла Церква, м. Бровари, Білоцерківський район). Для забезпечення вірогідності експерименту було охоплено 413 учнів 7-х класів основної школи та 12 вчителів географії.

Наукова новизна одержаних результатів

Вперше сформовано методичні засади структурування і реалізації шкільного курсу «Географії материків і океанів» у загальноосвітніх навчальних закладах, які ґрунтуються на принципових положеннях парадигми особистісно орієнтованого навчання, що створює передумови для використання у навчальному процесі нових освітніх технологій, у тому числі технології проблемного навчання; розроблено критерії добору системи знань з фізичної географії та обґрунтовано психолого-педагогічні умови покращення якості знань, активізації пізнавальної активності й оптимального творчого самозростання учнів 7-го класу в процесі вивчання географії материків і океанів.

Удосконалено методичний інструментарій навчального матеріалу з географії материків і океанів, зокрема запропоновано варіанти завдань, запитання з пізнавально-проблемним спрямуванням, рубрики: запам'ятайте, вирішуємо проблеми, для допитливих тощо.

Дальшого розвитку набули положення методики навчання фізичної географії, що характеризують мету, завдання і зміст навчального матеріалу з географії материків і океанів та визначають роль мотивації у процесі навчання за рахунок використання проблемних питань.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у розробленні та впровадженні у практику загальноосвітніх закладів методики навчання фізичної географії. Основні положення дослідження лягли в основу розробки навчального курсу «Географія материків і океанів» для основної школи. Отримані результати дослідження можуть бути використані під час розробки навчальних планів, програм, підручників нового покоління та науково-методичних посібників. Впровадження результатів дослідження здійснюється у загальноосвітніх закладах різних типів м. Білої Церкви, Київської області №№ 17, 9, 1 та гімназіях №№ 1, 2 (довідка № 4 -121, від 18 квітня 2007 р.) та Білоцерківського району, (довідка № 367, від 19 квітня 2007р.) і перед слухачами курсів підвищення кваліфікації вчителів географії Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти у період з 2008 по 2010 рік.

Особистий внесок здобувача полягає у формуванні нового методичного напряму даної проблеми, визначенні мети, постановці завдань, виборі об'єктів і методів дослідження, розробленні методичної системи формування географічних знань засобами курсу «Географія материків і океанів» у загальноосвітній школі.

Апробація результатів дисертації здійснювалась шляхом публікації наукових праць. Основні положення дослідження доповідалися на всеукраїнських і міжнародних науково-практичних конференціях і семінарах: «Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи» (м. Київ, 2004), «Географія і картографія: нове в тематиці, структурі, змісті і технології створення навчальної літератури, карт і атласів» (м. Харків, 2004), «Географічна освіта і наука в Україні» (м. Київ, 2005), «Шкільна географічна освіта: технології навчання» (м. Київ, 2006), «Організаційні форми, методи та засоби орієнтованого навчання географії» (м. Біла Церква, 2005, 2006), «Нове у змісті, технологіях і методиках навчального процесу та дослідженнях з географії і картографії» (м. Харків, 2008); на науково-методичних конференціях і нарадах установ: Інституту педагогіки АПН України (м. Київ, 2004 - 2010), Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів (м. Біла Церва, 2004 - 2010).

Публікації

Основні положення дисертаційного дослідження відображено в 11 публікаціях, з них: 4 одноосібні статті у фахових наукових виданнях, затверджених ВАКом України, 3 публікації у наукових збірниках і педагогічних виданнях, 3 навчальних посібники (у співавторстві), 1 підручник (у співавторстві). Загальний обсяг - 40,7 друкованих аркушів, з них особистий внесок автора складає - 15,48

Структура та обсяг дисертації

Наукова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків (обсяг основного тексту - 201 сторінка), списку використаних джерел (233 найменування на 19 сторінках), 6 додатків (на 37 сторінках), 14 ілюстрацій. Загальний обсяг дисертації 257 сторінок.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, розкрито зв'язок з науковими програмами, темами, проаналізовано стан розробки проблеми дослідження в психолого-педагогічній літературі та практиці загальноосвітньої школи; визначено об'єкт, мету дослідження, сформульовано гіпотезу і основні завдання, розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, наведені відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі «Методичні засади курсу «Географія материків і океанів як педагогічна проблема» системно проаналізовано психолого-педагогічну і методичну літературу, що стосується проблеми дослідження, проаналізовано історичний розвиток курсу «Географії материків і океанів у розрізі шкільної географії. У рамках дослідження розглянуто державні стандарти, програми і підручники, що використовуються у навчальному процесі курсу «Географія материків і океанів». На основі дослідження було запропоновано певні зміни щодо існуючої навчальної програми шкільного курсу «Географія материків і океанів» та вказано на ті чинники, використання яких уможливить покращити якість підручників, що висвітлюють навчальний матеріал даного курсу.

Наголошено, що процес формування нових методичних засад складний і багатогранний, він віддзеркалює сучасний стан освітньої системи України, а вона, як і в багатьох інших країнах, перебуває у стадії реформування, а отже, освіта на даному етапі свого розвитку не повністю виконує соціальний запит суспільства. педагогічний географія шкільний

Крім цього, за словами академіка В. Г. Кременя, формується «знаннєве суспільство» і фактично новий тип людини - «людина комунікативна». В його працях запроваджено абсолютно новий підхід - дитиноцентризм у педагогічній діяльності. Дані підходи спонукають до якісних змін у всіх компонентах навчального процесу, адже зі зміною ролі дитини у навчальній діяльності мають змінитися і структура навчального процесу, і напрями навчальної діяльності його основних суб'єктів.

Така концепція віддзеркалює підходи, що розвивали у своїх працях І. Песталоцці, К. Д. Ушинський, М. І. Пирогов, В. О. Сухомлинський.

У першому розділі дисертаційного дослідження на основі системного аналізу встановлено, що в теорії та практиці навчання ще не вирішені суперечності між декларуванням положень парадигми особистісно орієнтованого навчання у теоретичних розробках і пануванням знаннєвої парадигми у формуванні змісту шкільних курсів, у тому числі й географії материків і океанів.

Аналіз психолого-педагогічної літератури, проведений у рамках даного дослідження, свідчить, що у зв'язку з розвитком науки і суспільства виникає необхідність зміни змісту навчання та його оновлення і приведення у відповідність до освітніх запитів школярів. Крім цього, важливим для педагогічної науки є впровадження компетентнісного підходу у зв'язку з тим, що зміст освіти набуває орієнтації на особистість школяра, а предметні знання не є кінцевими цілями навчання, адже вони вимагають встановлення зв'язків між ними і ситуацією.

Крім особистісного аспекту, досліджували процесуальний аспект. Для його окреслення використовували праці Ю.К. Бабанського, І. Я. Лернера, М. І. Махмутова, Л. Л. Момот, В. А. Онищука, Г. А. Понурової, М. М. Скаткіна, М. С. Топузова, О. М. Топузова.

У практиці вітчизняної школи фізична географія представлена у вигляді основних фундаментальних положень, на основі яких розвивається навчальний процес з географії, враховуючи те, що методологічною основою географічної освіти є теорія пізнавання, і те, що процеси структурування навчального матеріалу повинні враховувати етапи формування основних елементів цього процесу: потреби - мотиви - інтереси - освітні запити. Потребують доопрацювання основні положення державного стандарту освіти «Природознавство» та зміст навчальних програм у зв'язку з неузгодженістю відображення понять у змісті навчального матеріалу і державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Порівняльний аналіз шкільних підручників з географії материків і океанів для 7-х класів засвідчив, що актуальною проблемою залишається відбір та узагальнення понять з фізичної географії, що пропонують різні автори, та узгодження їх змісту між собою, приведення їх до сучасної навчальної програми та новітньої термінології фізичної географії.

Аналіз одержаних відповідей учнів 7-х класів на етапі констатувального експерименту виявив, що більшість учнів після вивчення курсу географії материків і океанів володіє понятійним апаратом. Проте на низькому рівні знаходиться теоретичне узагальнення та прояв самостійності і індивідуалізації процесу навчання з метою формування власної траєкторії кожним учнем.

Дана проблема сприяла виявленню потреби впровадження методичних засад шкільного підручника «Географія материків і океанів», оскільки основними завданнями курсу на сучасному етапі є розробленням його нових науково-методичних засад і формування нової навчально-методичної бази для усіх учасників навчального процесу.

У другому розділі «Методика формування системи знань учнів основної школи на заняттях з фізичної географії» сформовано основні положення цієї методики. В ньому, зокрема, сказано, що педагогічний процес є відкритою системою, яка зазнає змін відповідно до нових вимог освітньої системи, а це означає, що зміст кожного навчального курсу має оперативно реагувати на нові запити освітньої системи. Саме змодельована система сприятиме визначенню базисного стриженя шкільного курсу.

Для курсу «Географія материків і океанів» у ролі основи має бути система географічних знань. Особистісні потреби учня мають стати певною рамкою, через яку ця система повинна акумулюватися у свідомості учня з метою набування ним певного рівня географічної компетентності.

Отже, система знань, яку ретранслює курс «Географія материків і океанів», сприятиме розвитку сучасного стану географічної науки в Україні та в світі. Його характерною особливістю є певне зміщення навчальних акцентів.

В процесі дисертаційного дослідження сформовано модель формування географічних знань засобами курсу «Географії материків і океанів». Дана модель відповідає сучасним освітнім запитам, оскільки націлена на врахування особистісних потреб учнів 7-х класів.

Можна скомпонувати основні елементи, які є визначальними для шкільного курсу «Географія материків і океанів» : особистісні потреби учня, мета і завдання освіти, форми організації навчання, методи навчання, засоби навчання.

У дослідженні відображено той факт, що технологізація наук, розширення їхнього наукового поля, призводять не лише до стирання граней між спорідненими науками і науковими дисциплінами, а й до утворення складних міжнаукових комплексів. Тобто однією з провідних ідей сучасного шкільного курсу «Географія материків і океанів» має бути інтегративна ідея. Вже нині необхідно сприймати його не як суто фізико-географічний курс, а як полікомпонентний, тим паче, що певні передумови для цього закладено і в Державному стандарті освіти, і в перших спробах його дослідження. Без перебільшення, нині виникає потреба у створенні окремої освітньої галузі Державного стандарту освіти - «Географія».

У розділі ІІ теоретично обґрунтовано завдання, зміст і структура курсу «Географія материків і океанів». Під час вивчення праць Greco, Mc Caskill, Л. М. Панчешнікової, В. П. Максаковського, М. Н. Скаткіна, А. Й. Сиротенка, В. П. Корнєєва ми сформували висновки, що стосуються структурування і реалізації матеріалу шкільного курсу «Географія материків і океанів». Структурування навчального матеріалу поступово змінюється, відповідно до освітніх запитів школярів. Враховуючи, що структура будь-якого шкільного курсу залежна від його завдань, її основою є програма курсу. В даному дослідженні всебічно вивчено і схарактеризовано програму курсу «Географія материків і океанів», розроблено окремі пропозиції щодо її удосконалення і започатковано механізми курикулуму, які б давали змогу їй розвиватися, реагуючи на мінливі умови сучасного світу.

У межах даного дослідження зроблено певні кроки по апробації та впровадженню у педагогічну практику розроблених методичних підходів до структурування і реалізації навчального матеріалу шкільного курсу «Географії материків і океанів».

У розділі ІІ наведено загальну схему структурування навчального матеріалу даного курсу і подано його структуру, покладену в основу створення підручника «Географія материків і океанів. 7 клас» авторів О. М. Топузова, О. Ф. Надтоки, Т. Г. Назаренко, Л. П. Вішнікіної. Крім цього, у дослідженні запропоновано певні шляхи реалізації навчального матеріалу, зокрема, через використання картографічного матеріалу для розв'язування теоретичних і практичних завдань та впровадження форм навчання з метою розвитку творчого мислення школярів і покращення рівня засвоювання навчального матеріалу.

Шляхом застосування наукових методів порівняння і теоретичного аналізу, в плані даного дослідження було зроблено певні узагальнення, які дали змогу ввести у науковий обіг нове поняття - «компетентісне поле». Яке характеризується компетентностями, які стосуються певного шкільного предмета або курсу, з урахуванням відповідного міжгалузевого зв'язку та освітніми потребами учня у певній галузі знань.

З метою дослідження дієвості даних було здійснено педагогічний експеримент. У ньому взяли участь 413 учнів 7-х класів із Київської області (м. Біла Церква, Білоцерківський р-н) та 12 учителів географії. Його результати перевірено у загальноосвітніх навчальних закладах м. Києва та м. Броварів (Київська область).

На початковому етапі педагогічного експерименту ми розробили програму констатувального і формувального експерименту, виробили критерії, показники та основні індикатори формування знань з фізичної географії.

Результати анкетування та інтерв'ювання показали, що переважна більшість учнів готові до впровадження форм і методів навчання спрямованих на розширення географічної компетентності учнів, їх мотивують і зацікавлюють такі методи навчання: проблемне навчання, дослідницький метод, проблемно-пошуковий, евристичний тощо.

Аналіз результатів анкетування учителів дає підстави для такого висновку, що вчителі-географи досить часто не вбачають потреби щось змінювати у власних методичних підходах, а у випадках, коли у них виникає дана потреба то через різні чинники, цей процес відбувається надто повільно.

Теоретичні припущення, що були зроблені у дисертаційному дослідженні, перевірялися під час проведення експериментальної частини дослідження. Зокрема, в його процесі для визначення ефективності експериментального навчання ми спостерігали зміну рівня навчальних досягнень та мотивації до вивчення географії в учнів експериментальних та контрольних класів. Також визначали і коефіцієнт варіації, тобто відносну величину відхилення в балах як рівня навчальних досягнень, так і рівня мотивації учнів до вивчення географії. У процесі дослідження було розроблене відповідне шкалування, коли і рівень навчальних досягнень учнів, і рівень їх мотивації до вивчення географії визначаються за 12-ти бальною шкалою.

Для визначення коефіцієнту варіації використовували формулу:

.

Під час проведення педагогічного експерименту одержали такі дані:

V_{1 (7-Е).}= 1,77/4,77•100% = 37,11%; V_{1 (7-К).}= 2,07/5,16 •100% = 40,12%.

А на етапі формувального експерименту коефіцієнт варіації мав такі показники:

V_{2 (7-Е).}= 1,76/5,03•100% = 34,99%; V_{2 (7-К).}= 1,95/4,94 •100% = 39,47%.

Визначимо абсолютний і відносний прирости рівня навчальних досягнень учнів:

А = Х₂ - Х₁ = 5,03 - 4,77 = 0,26;

В = Х₂ / Х₁ = 5,03/4,77 = 1,05.

Одержане число В - величина позитивна. Це доводить, що кінцевий рівень навчальних досягнень з географії у учнів 7-х класів підвищився відносно початкового. Даний факт свідчить про ефективність розробленої методики навчання курсу «Географія материків і океанів».

Отже, в результаті впровадження експериментальної методики збільшився рівень навчальних досягнень та підвищилася мотивація до вивчення географії в учнів експериментальних класів, вони є значно більшими, ніж в учнів контрольних класів.

Зміни в мотиваційній сфері учнів у процесі вивчання географії материків і океанів оцінювали з використанням методики О. С. Гребенюк. Дана методика розроблялася для вивчення навчальної діяльності спрямованої на зміну мотивацій учнів під час орієнтації на вибір майбутньої професії та усвідомлення ролі певного шкільного предмета для загальної освіти учнів. Виходячи з неї та для забезпечення порівняння з динамікою рівня навчальних досягнень учнів із відповідного шкільного предмета виділяють чотири рівні мотивації навчальної діяльності.

Таблиця 1 Розподіл учнів (у %) за рівнями мотивації до вивчення географії материків і океанів на початковій і кінцевій стадіях експерименту

Рівень мотивації учнів	Експериментальні класи	Контрольні класи
	Початкова стадія	Кінцева стадія	Початкова стадія	Кінцева стадія
I (низький)	7	7	7	5
II (середній)	53	37	75	74
III (достатній)	38	34	15	17
IV (високий)	2	22	3	4

Проаналізувавши якісні показники, що досліджувалися у процесі експерименту, можна зробити важливий висновок, що рівень навчальних досягнень учнів з географії знаходиться у прямій залежності від рівня мотивації до вивчення даного шкільного предмета. Тобто мотивація навчальної діяльності безпосередньо впливає на якість знань учнів.

Внаслідок впровадження експериментальної методики підвищився середній бал рівня навчальних досягнень учнів, що свідчить про зростання рівня їх географічної компетентеності, при чому в експериментальних класах зафіксований вищий рівень, ніж в учнів контрольних класів.

Для порівняння рівня навчальних досягнень та мотивації учнів до вивчення географії контрольних та експериментальних класів на етапі констатувального та формувального експериментів, на прикладі конкретного навчального закладу, побудували діаграму.

На рисунку подається порівняльна діаграма експериментальних та контрольних класів Білоцерківської ЗОШ №21.

В процесі експериментального дослідження було визначено середній квадрат відхилення, що показує відхилення рівнів навчальних досягнень учнів та мотивації до вивчення географії від визначеного середнього балу. Незначні показники відхилення вказують на оптимальні умови проведення дослідження, що створює необхідні передумови для об'єктивної оцінки результатів експерименту, та ефективність розробленої методики.

Отже, в результаті впровадження експериментальної методики збільшився середній бал рівнів навчальних досягнень та мотивації до вивчення географії в учнів експериментальних класів порівняно з учнями контрольних класів.

Таким чином, одержані дані підтверджують висунуту гіпотезу дослідження, згідно якої впровадження розробленої методики сприятиме зростанню рівня навчальних досягнень учнів на основі посилення мотиваційної складової у навчанні географії, яка стимулює розвиток пізнавального інтересу до вивчення географії материків і океанів.

Висновки

У дисертації подане теоретичне обґрунтування й запропоноване нове вирішення завдання розробки методичних засад та структурування навчального курсу «Географії материків і океанів» в основній школі. Результати дослідження дають змогу зробити такі висновки, що мають теоретичне і практичне значення.

У рамках даного дослідження вивчено і проаналізовано відповідну методичну літературу з проблематики. Аналіз наукової літератури здійснено в історичній ретроспективі. Результати використання теоретичної бази філософської та географічної науки, врахування різних способів організації навчально-пізнавальної діяльності та певного рівня психолого-педагогічного забезпечення навчального процесу в загальноосвітній школі дали змогу дійти висновку, що розроблена методика структурування і реалізації навчального матеріалу курсу «Географії материків і океанів» має бути особистісно орієнтованою, оскільки саме цей напрям визнаний у педагогічній науці провідним і перспективним.

Враховуючи, що методологічною основою змісту географічної освіти є теорія пізнавання, проведений аналіз педагогічної літератури показав, що процеси структурування навчального матеріалу мають враховувати етапи формування основних елементів процесу пізнавання: потреби - мотиви - інтереси - освітні запити.

Отже, можемо підсумувати вищесказане у вигляді основних фундаментальних положень, на основі яких розвивається навчальний процес з географії, на рівні змістової лінії вивчення великих природних комплексів Землі - материків і океанів:

1. Змістова лінія курсу «Географія материків і океанів» віддзеркалює основні положення державного стандарту освіти «Природознавство».

2. Основною метою курсу є вивчення навчального матеріалу з географії на основі загальноприйнятого зразка з урахуванням державного стандарту освіти і чинної навчальної програми та сприяти різним категоріям учнів досягти поставленої мети у навчанні.

3. Найперспективнішим напрямом удосконалення навчального процесу у розрізі даного шкільного курсу є вироблення самостійності у учнів та індивідуалізація процесу навчання географії з метою формування власної навчальної траєкторії.

4. Основними завданнями курсу на сучасному етапі є розроблення його нових науково-методичних засад і формування нової навчально-методичної бази для усіх учасників навчального процесу.

Формування навчального курсу передбачає добір з відповідної галузі знань «Природознавство», складання навчальних програм, підручників, методик тощо; визначення засобів реалізації змісту та визначення видів навчальних занять, складання системи контрольних завдань для визначення рівнів засвоєння навчального матеріалу в цілому, або окремих його частин.

Встановлено, що через механізми зворотного зв'язку структура навчального курсу має через деякий час змінюватися відповідно до освітніх запитів школярів. Процес структурування навчального матеріалу складається з таких етапів: вивчення існуючої структури шкільного курсу, стану її реалізації у навчальному процесі, рівня засвоєння навчального матеріалу учнями; розроблення нових підходів до структурування навчального матеріалу; формування оновленої структури курсу та засобів її реалізації у навчальному процесі; внесення змін і доповнень в існуючу структуру через механізми зворотного зв'язку.

Удосконалено методичні засади формування шкільного курсу «Географія материків і океанів», що реалізована в змісті моделі, яка визначає

- особливості наповнення змісту відповідно до мети, цілей, завдань;

- структурування курсу з урахуванням принципу проблемного викладу навчального матеріалу засобами проблемних питань та завдань;

- визначення рівнів засвоєння географічних понять і термінів фізичної географії з урахуванням ідентифікаційного діагностування, що реалізується на основі відповідності між рівнями засвоєння навчальних досягнень учнів та формами проблемних завдань для їх перевірки.

Впровадження матеріалів дослідження у шкільну практику показало, що для покращення ефективності навчального процесу необхідно застосовувати не лише підручник як основне джерело змісту навчання, а й методично обґрунтований навчальний комплекс, розроблений відповідно до певної структури. На нашу думку, його компонування має включати підручник, робочий зошит учня (практикум), шкільний атлас, комплект контурних карт, набір дидактичних матеріалів (на паперових і електронних носіях), хрестоматію з курсу «Географії материків і океанів», книгу для учителя (методичний посібник для учителя).

Шляхом застосовування наукових методів порівняння і теоретичного аналізу в розрізі даного дослідження було зроблено певні узагальнення, які дали змогу ввести в науковий обіг нового поняття «компетентісне поле». Під ним слід розуміти набір компетентностей, які стосуються певного шкільного предмета або курсу, тобто встановлення відповідного зв'язку між знаннями індивідуума та його освітніми потребами у певній галузі знань.

Крім цього, нами було висунуто наукове припущення щодо побудови структури курсу в подальшому на основі вивчення понятійної структури географії як значно досконаліший принцип структурування, ніж організація навчального матеріалу на основі почергового вивчення великих природних комплексів - материків і океанів.

Результати експерименту підтвердили ефективність розробленої методики та її дієвість у процесах практичного застосовування здобутих знань, розширення географічних компетентностей учнів і формування творчих здібностей на заняттях географії материків і океанів. Важливим є і той факт, що наслідок використання даної методики зросли і якісні показники знань учнів. Внаслідок проведення педагогічного експерименту ми виявили, що рівень мотивації учнів до вивчення географії зріс у значній мірі, 34% учнів експериментальних класів мали достатній рівень мотивації, а 22% - високий.

Головним підсумком дослідження є висновок, що процес структурування і реалізації навчального курсу географії материків і океанів, має постійно знаходитись у діалектичному розвитку, згідно світового педагогічного досвіду, таке явище забезпечується через механізм курикулуму, і має яскраво виражені зв'язки як у процесі створення навчальних програм так і у їх впровадженні. Таким чином створюються умови для постійного удосконалення структури навчального предмету (курсу). Важливим є необхідність започаткування блочної структури підручників географії материків і океанів - це випливає з основних принципів психолого-фізіологічних характеристик школярів даного віку. Програма курсу та підручник мають функціонувати як відкриті системи, які повинні постійно удосконалюватися, реагуючи на запити освітньої системи та особистісні потреби школярів.

Проведене дослідження не вичерпує, всіх аспектів завдань, пов'язаних з розв'язанням проблеми удосконаленням структурування шкільного курсу «Географія материків і океанів». Докладного вивчення потребують питання перегляду державних стандартів у освітній галузі «Природознавство», навчальних програм та шкільних підручників з фізичної географії, пов'язаних з методичними засадами реалізації особистісно-орієнтованого підходу в процесі навчання.

Основний зміст дисертації викладено в таких публікаціях

1. Надтока О. Ф. Сучасний стан та перспективи розвитку підручникотворення (на прикладі курсу «Географія материків і океанів»). / О. Ф. Надтока // Географія та економіка в школі. - 2009. - № 11-12 . - С. 9 - 12.

2. Надтока О. Ф. Поліпшення змісту курсу «Географія материків і океанів» у Національному курикулумі. / О. Ф. Надтока // Географія та економіка в школі. - 2008. - № 9 . - С. 37-40.

3. Надтока О. Ф. Підручник «Географія материків і океанів» - ключовий

елемент процесу формування географічних знань. / О. Ф. Надтока // Рідна школа. - 2008. - № 6. - С. 55-57.

4. Надтока О. Ф. Посилення проблемного підходу у навчанні географії як один із аспектів осучаснення шкільного курсу «Материки і океани». / О. Ф. Надтока // Рідна школа. - 2008. - № 3-4. - С. 42-43.

5. Надтока О. Ф. Аналіз тестових завдань зовнішнього незалежного оцінювання з географії. / О. Ф. Надтока // Aнотовані результати науково-дослідної роботи Інституту педагогіки за 2008 рік: інформаційне видання. - К.: Педагогічна думка, 2009. - 424 с. - С. 123 -124.

6. Надтока О. Ф. Вимоги до уроку географії у розрізі осучаснення методики викладання предмету. / О. Ф. Надтока // Шкільна географічна освіта: проблеми і перспективи. Збірник наукових праць за матеріалами науково - практичної конференції. Випуск 1.- К.: ДНВП «Картографія», 2006. - С. 175.

7. Надтока О. Ф. Географія. / О. Ф. Надтока // Методичні рекомендації щодо організації та змісту навчально-виховного процесу в закладах освіти Київщини у 2000-2001 н. р. / за ред. І. Л. Лікарчука, Н. І. Клокар, В. В Потіхи. Біла Церква, Київ: - 2000. - C. 39.

8. Кобернік С. Г. Навчальний комплекс з курсу «Географія материків і океанів»: 7 кл. / Кобернік С. Г., Коваленко Р. Р., Надтока О. Ф. - К.: А.С.К., 2005. - 64 с.

9. Кобернік С. Г. Навчальний комплекс з курсу «Географія материків і океанів»: 7 кл. / Кобернік С. Г., Коваленко Р. Р., Надтока О. Ф. - К.: Світ знань., 2008. - 64 с.

10. Надтока О. Ф. Практикум з курсу «Географія материків і океанів» / Надтока О. Ф., Кобернік С. Г., Коваленко Р. Р. - Кам'янець-Подільський : Абетка, - 2001. - 64 с.

11. Географія материків і океанів. Підручник для 7-го класу загальноосвітніх навчальних закладів. / Топузов О. М., Надтока О. Ф., Назаренко Т. Г., Вішнікіна Л. П. - К.: Світ знань. - 2008 . - 292 с.

Анотації

Надтока О. Ф. Методичні засади структурування й реалізації курсу географії материків та океанів у загальноосвітній школі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика навчання (географія). - Інститут педагогіки НАПН України, Київ, 2010.

У дисертації науково обґрунтовано методичні засади структурування і реалізації курсу «Географія материків і океанів» у загальноосвітній школі. У процесі дослідження здійснено системний аналіз першоджерел: монографій, дисертацій, статей.

Розглянуто чинну програму курсу «Географії материків і океанів», розроблено рекомендації щодо її удосконалення, висунуто ідею, стосовно розвитку програми курсу на основі курикулуму.

З метою вирішення завдань систематизації знань з фізичної географії, забезпечення цілісності географічної освіти проведено аналіз змісту, виокремлено і проранговано знання: базові і додаткові. Розроблено критерії добору навчального матеріалу з географії материків і океанів і досліджено рівень сформованості системи знань на уроках фізичної географії.

За результатами експериментального дослідження перевірено модель формування географічних знань в учнів основної школи з фізичної географії.

Ключові слова: методи навчання, методи проблемного навчання, методична система, мотивація навчання, компетенції, компетентнісне поле, особистісно зорієнтоване навчання

Надтока А. Ф. Методические основы структурирования и реализации курса географии материков и океанов в общеобразовательной школе. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика изучения географии. - Институт педагогики НАПН Украины, Киев, 2010.

В диссертации научно обоснованы методические основы структурирования и реализации курса «География материков и океанов» в общеобразовательной школе. В процессе исследования осуществлен системный анализ первоисточников: монографий, диссертаций, статей.

Рассмотрена действующая программа курса «Географии материков и океанов», разработаны рекомендации относительно её усовершенствования, выдвинута идея относительно развития программы на основе курикулума.

Учитывая, что методологической основой содержания географического образования есть теория познания, проведенный анализ педагогической литературы показал, что процессы структурирования учебного материала должны учитывать этапы формирования основных элементов процесса познания: потребности - мотивы - интересы - образовательные запросы.

Основными фундаментальными положениями, на основании которых развивается учебный процесс в области географии, на уровне содержательной линии изучения больших природных комплексов Земли - материков и океанов, есть следующие:

1. Содержание курса «География материков и океанов» отображает основные положения государственного стандарта «Естествознание».

2. Основной целью курса есть изучение учебного материала по географии на основании общепринятого образца с учётом государственного стандарта образования, действующей программы и способствование различным категориям учащихся достичь поставленных целей образования.

3. Наиболее перспективным направлением усовершенствования учебного процесса в разрезе данного школьного курса есть вырабатывание самостоятельности учащихся и индивидуализация процесса обучения географии с целью формирования собственной учебной траектории.

4. Основным заданием курса географии материков и океанов на современном этапе есть разработка новых научно-методических основ и формирование новой научно-методической базы для всех участников учебного процесса.

С целью решения заданий систематизации знаний по физической географии, обеспечения целостности географического образования проведен анализ основного содержания основ наук, выделено и прорангировано географические знания: базовые и дополнительные. Разработаны критерии отбора учебного материала по географии материков и океанов и исследовано уровень формирования системы знаний на уроках физической географии.

В процессе диссертационного исследования усовершенствованы методические основы формирования школьного курса «География материков и океанов», которые реализованы в содержание модели, которая определяет:

- особенности наполнения содержания в соответствии с целями и заданиями образования;

- структурирование курса с учётом принципа проблемного изложения учебного материала;

- определение уровней усвоения географических понятий и терминов с учетом идентификационного диагностирования.

В научный оборот введены понятия «мотивационная цель курса», «компетентносное поле».

Важным результатам исследования стало формирование собственной методики структурирования и реализации учебного материала школьного курса «География материков и океанов».

В процессе исследования экспериментально проверена эффективность данной методики, на основе анализа качественно-количественных показателей получены результаты, которые показывают рост уровня учебных достижений и мотивации учащихся при изучении географии материков и океанов.

Ключевые слова: методы обучения, методы проблемного обучения, методическая система, мотивация обучения, компетенции, компетентностное поле, личносно ориентированное обучение

Nadtoka O. F. Methodology and Structuring of Course «Geography of Continents and Oceans» in a Secondary School. - Manuscript

Thesis for the degree of candidate of Pedagogics in specialty 13.00.02. - theory and methodology of teaching Geography. - Institute of Pedagogics NAPS of Ukraine, Kyiv, 2010.

Thesis provides scientifically grounded methodology and structuring of the course «Geography of Continents and Oceans» in a secondary school. In the process of scientific research there has been carried out a systematic analysis of sources: books, theses, articles. Periodization of the development of this school course has been conducted by the theoretical analysis.

The valid application of the course «Geography of Continents and Oceans» has been researched in detail , recommendations for its improvement have been developed, and the idea of the development of the course program based on curriculum has been suggested.

In order to solve problems of systematization of knowledge of physical geography and to ensure the integrity of geographic education, the main foundations of science content have been analyzed, and the geographic knowledge has been sorted out and ranged into basic and advanced. The criteria for selection of educational material in geography of continents and oceans have been formed and the level of knowledge at the physical geography lessons has been investigated.

Such notions as «motivation aim of the course» and «competency field» have been put to the scientific use.

According to the results of the research the own methods of structuring and implementation of educational material of school course «Geography of continents and oceans» have been formed.

Key words: teaching methods, active learning methods, methodical system, motivation training, competence, competence field, personality-oriented education.

Размещено на Allbest.ru