Організаційно-методичні засади моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність дослідження. Початок ХХІ століття в Україні ознаменувався глобальними змінами: демократизацією суспільного устрою, інтеграцією в європейське співтовариство, переходом до ринкової економіки, орієнтацією на національні та духовні цінності. Оскільки основною соціальною вимогою українського суспільства є рівний доступ до освіти та забезпечення її якості, ці зміни є передумовою реформування управління освітою через організацію і проведення моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів.

Одним із механізмів, що забезпечує рівний доступ громадян України до якісної освіти, є моніторинг діяльності загальноосвітніх навчальних закладів. Стратегічні цілі діяльності органів державної і виконавчої влади щодо реалізації цього процесу визначено Законами України «Про освіту» (1991), «Про загальну середню освіту» (1999), Національною доктриною розвитку освіти (2002), Указом Президента України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні» (2005), Постановами Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження зовнішнього оцінювання та моніторингу якості освіти» (2004), «Про невідкладні заходи щодо запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти» (2005), нормативними документами Міністерства освіти і науки України, зокрема, наказами «Про затвердження Порядку державної атестації загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладів» (2001), «Про затвердження Орієнтовних критеріїв оцінювання діяльності загальноосвітніх навчальних закладів» (2007), реалізація яких передбачає істотне вдосконалення управління освітою, організацію і проведення моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів. Питання організації і проведення моніторингу якості освіти знайшли відображення в регіональній Програмі «Столична освіта 2001-2005 роки», Програмі «Столична освіта 2001-2005 роки: моніторинг результативності» та Програмі «Освіта столиці. 2006-2010 роки».

Вагомий внесок у розвиток теорії і методології управління освітньою галуззю на різних рівнях його здійснення зроблено вітчизняними та зарубіжними вченими і практиками, зокрема: теорії управління загальноосвітніми навчальними закладами присвячено праці Ю. Бабанського, В. Беспалька, В. Бондаря, Л. Ващенко, Л. Даниленко, Г. Дмитренка, Г. Єльникової, І. Жерносека, Л. Калініної, Ю. Конаржевського, І. Лернера, В. Маслова, В. Олійника, Л. Онищук, Н. Островерхової, М. Поташника, В. Симонова, В. Сухомлинського, П. Третьякова, Т. Шамової, В. Якуніна та ін.; основи організації і проведення моніторингу, що пов'язані з процесами педагогічного управління й розробкою механізмів забезпечення якості сучасної освіти, досліджували А. Борзенко-Мірошніченко, Г. Єльникова, В. Кричевський, О. Ляшенко, О. Локшина, Т. Лукіна, В. Олійник, О. Островерх, А. Сологуб, А. Майоров та ін.; питання, що висвітлюють організацію поточного контролю системи набутих знань, умінь і навичок учнів розглядали В. Аванесов, В. Беспалько, І. Лернер, В. Паламарчук, З. Рябова, М. Скаткін, В. Симонов та ін.; проблемі моніторингу якості освіти в загальноосвітніх навчальних закладах присвячено праці В. Кальнєй, А. Сологуб, С. Шишова, Д. Уілмса та ін.; управління якістю освіти висвітлено в працях Б. Жебровського, О. Островерх, М. Поташника та ін.; управління якістю освіти на основі нових інформаційних технологій вивчали Д. Матрос, Д. Полєв, Н. Мельникова та ін.; теоретичні основи моніторингу інноваційної діяльності загальноосвітніх навчальних закладів розробляли О. Абдуліна, Л. Ващенко, Л. Даниленко, Н. Маркова та ін.; проблеми, що пов'язані з експертизою результативності діяльності навчальних закладів щодо дотримання освітніх стандартів, висвітлено в працях О. Боднар, А. Майорова, В. Рєпкіна, Г. Рєпкіної та ін.; аналіз і результативність навчально-виховного процесу досліджували В. Бодряков, Н. Вербицька, І. Підласий та ін.; проблеми психолого-педагогічного моніторингу щодо побудови навчальної діяльності учнів вивчали Л. Кашкарьова, М. Чаркова та ін.

Об'єктом дисертаційних досліджень останніх років були такі проблеми моніторингу, як: моніторинг якості освітніх проектів на основі моделей системної динаміки (А. Борзенко-Мірошниченко); педагогічний моніторинг як засіб гуманізації освітнього процесу у вищому навчальному закладі (О. Островерх); моніторинг розвитку навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку (управлінський аспект) (З. Рябова); моніторинг якості освіти в школах Німеччини другої половини ХХ століття (І. Шимків); психологічні засади моніторингу навчальних досягнень учнів основної школи (Л. Кашкарьова); педагогічні умови моніторингу якості навчальних досягнень студентів у вищих навчальних закладах недержавної форми власності (Н. Байдацька); моніторинг розвитку загальноосвітнього навчального закладу на основі комп'ютерних технологій (Г. Сухович).

Водночас поза увагою дослідників залишилися такі проблеми, як удосконалення нормативно-правового та науково-методичного забезпечення моніторингу; обґрунтування організаційно-методичних засад щодо організації і проведення моніторингу в практиці управління загальноосвітніми навчальними закладами; оновлення системи управління освітою на основі вдосконалення управлінських технологій оцінювання діяльності загальноосвітніх навчальних закладів; врахування результатів моніторингу для розроблення та прийняття управлінських рішень. Такий стан наукового знання зумовлює необхідність розв'язання суперечностей, що мають місце в теорії і практиці управління освітою, зокрема між:

- суспільним усвідомленням необхідності розв'язання проблем, які пов'язані з організацією і проведенням моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів і недостатньою підготовкою суб'єктів управління до реалізації цього процесу;

- орієнтацією педагогічної науки й практики на впровадження у діяльність загальноосвітніх навчальних закладів якісно нових технологій управління і традиційними змістом, формами і методами внутрішньошкільного управління;

- необхідністю впровадження моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів в управлінську практику і недостатньою розробленістю його науково-методичного забезпечення.

Актуальність заявленої проблеми та об'єктивна потреба практики управління освітою в її теоретичному обґрунтуванні зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Організаційно-методичні засади моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів».

Потреби практики, недостатній рівень теоретичного обґрунтування заявленої проблеми зумовили визначення мети й завдань дисертаційного дослідження.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні організаційно-методичних засад моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів, розробці та експериментальній перевірці факторно-критеріальних параметрів моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів.

Для досягнення заявленої мети було визначено такі завдання:

1. Проаналізувати стан дослідженості проблеми в теорії та практиці управління загальноосвітніми навчальними закладами.

2. З'ясувати сутність моніторингу як складової управління в контексті досліджуваної проблеми.

3. Обґрунтувати організаційно-методичні засади, на їх основі розробити модель моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів.

4. Розробити та експериментально перевірити факторно-критеріальні параметри моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів.

5. Підготувати науково-методичні рекомендації щодо організації і проведення моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів.

1. Теоретичні засади моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів

Проаналізовано теоретичні і практичні проблеми моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів, базові поняття дослідження; висвітлено розроблені факторно-критеріальні параметри моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів.

Аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури з проблеми дослідження показав, що моніторинг використовується в різних сферах суспільної діяльності і належить до різних галузей наукового знання. Зокрема, в екології за допомогою моніторингу вивчається стан оточуючого середовища; в соціології моніторинг спрямований на оцінювання соціальних процесів; у медицині за допомогою моніторингу здійснюється спостереження за динамікою здоров'я людини; в психології - встановлюються тенденції і закономірності психологічного розвитку учнів різного віку; у педагогіці моніторинг визначає, наскільки раціональними є педагогічні засоби, що реалізуються в інноваційному процесі; наскільки дидактичні засоби (зміст, форми, методи навчання, режим навчальної роботи тощо) є адекватними щодо освітніх цілей, індивідуально-типологічних і вікових особливостей учнів, а також специфіки навчального середовища. Розгляд моніторингу з точки зору різних галузей науки доводить, що процес поглиблення та деталізації моніторингу постійно оновлюється.

У процесі вивчення стану дослідженості проблеми у науковій теорії та практиці з'ясовано, що:

- на основі аналізу історії розвитку моніторингу вчені визначили етапи його становлення: перший етап (30-50 роки) передбачав структурування змісту освіти та оцінювання навчальних досягнень учнів із основних дисциплін); другий етап (60-70 роки) пов'язаний із діяльністю групи вчених Центру порівняльних досліджень у галузі освіти (США), яка ініціювала проведення міждержавних моніторингових досліджень через тестування навчальних досягнень учнів; третій етап (80-90 роки) включав збір інформації, освітній процес, результати навчання і передбачав інтерпретацію отриманих результатів із метою планування подальших дій. Кожен із цих етапів має свої особливості, а саме: певні теоретико-методологічні засади, наукове і практичне значення, зміст, підходи до організації та проведення моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів (О. Локшина);

- у педагогічній науці моніторинг аналізують за: сутністю (інформаційна система, що постійно змінюється в результаті відстеження його об'єктів відповідно до визначених факторів, параметрами та критеріями з метою прогнозування його подальшого розвитку; поповнюється в результаті циклічності та безперервності цього процесу); процесом (здійснення моніторингу передбачає створення умов для прийняття управлінських рішень); результатом (технологія оцінювання стану об'єкта управління, регулювання та прогнозування його подальшого розвитку);

- моніторинг, залежно від об'єкта дослідження, може бути кількох видів: адміністративний (передбачає наукову організацію праці та використання різноманітних засобів управління суб'єктами навчально-виховного процесу), психолого-педагогічний (сприяє вдосконаленню діяльності навчального закладу), учнівський (вивчає умови та результати діяльності учасників навчально-виховного процесу), матеріально-технічний (досліджує матеріально-технічний, санітарно-гігієнічний стани навчального закладу) (А. Сологуб);

- російськими вченими Д. Матрос, Н. Мельниковою, Д. Полєвим виділено рівні моніторингу - внутрішньошкільний, муніципальний, регіональний і федеральний; систему моніторингу освіти в Україні розглядають на різних рівнях її функціонування - індивідуальному, локальному, муніципальному, регіональному та державному (О. Ляшенко);

- моніторинг діяльності загальноосвітніх навчальних закладів є багатофункціональним: як інструмент інформаційного забезпечення сфери державного управління освітою та громадськості він виконує інформаційну, кваліметричну, діагностичну, аналітичну, моделюючу, прогностичну та управлінську функції; функції моніторингу залежать від мети дослідження та його замовників (Т. Лукіна);

- проблема використання педагогічного моніторингу в процесі організації навчальної діяльності в загальноосвітніх навчальних закладах знайшла відображення в працях В. Горб, Є. Заїки, О. Орлова, В. Рєпкіна та ін. (педагогічний моніторинг розглядається вченими як метод систематичного відстеження якості засвоєних знань головними суб'єктами навчально-виховного процесу, структурними компонентами якого є: визначення мети навчання, добір контрольних завдань, що визначають рівень її досягнення; результати перевірки); джерелом, що детермінує мету психолого-педагогічного моніторингу, є єдність психологічного та педагогічного підходів до навчально-виховного процесу (Л. Кашкарьова, М. Чаркова);

- аналіз нормативно-правового забезпечення організації і проведення моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів показав, що практика моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів характеризується активізацією процесів управління освітою, що забезпечують реалізацію положень Законів України «Про освіту» (54), «Про загальну середню освіту» (55), Національної доктрини розвитку освіти (137), нормативно-правових актів у галузі освіти та принципу єдності навчання й виховання; сприяння розробленню варіативної складової змісту загальної середньої освіти; створення науково-методичної і матеріально-технічної бази для організації навчально-виховного процесу; здійснення добору та розстановку кадрів; встановлення зв'язків із громадськими організаціями; дотримання фінансової дисципліни; охорону життя і здоров'я учасників навчально-виховного процесу.

У розділі розроблено факторно-критеріальні параметри моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів, що вміщують такі фактори: забезпечення стандарту освіти, педагогічні та керівні кадри, організація та здійснення навчально-виховного процесу, науково-методична робота, матеріально-технічне забезпечення. При цьому враховано теоретичні положення щодо управління освітою на основі кваліметричного підходу (Г. Дмитренко); векторного моделювання комплексного аналізу освітнього середовища загальноосвітнього навчального закладу, методичні рекомендації щодо діагностики, експертизи та проектування його рівнів (В. Ясвін); факторно-критеріальні параметри розвитку інноваційного середовища освітнього регіону (Л. Ващенко); факторно-критеріальну модель оцінки діяльності загальноосвітніх начальних закладів на різних рівнях управління (Г. Єльникова); критерії і показники розвитку професіоналізму керівників загальноосвітніх навчальних закладів (Т. Сорочан); кваліметричну модель управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів (О. Касьянова); критерії розвитку якості освіти в навчальному закладі (Т. Волобуєва). Апробація факторно-критеріальних параметрів моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів у ході констатувального експерименту дозволила з'ясувати, що для підвищення об'єктивності розроблених і теоретично обґрунтованих факторно-критеріальних параметрів моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів 68 % респондентів вважають за необхідне організувати на внутрішньошкільному рівні постійно діючий семінар, головним призначенням якого має бути підготовка суб'єктів управління щодо їх ефективного використання в практичній діяльності; 14 % - відстоюють «рецептурний» підхід до реалізації зазначеного процесу; 18 % - переконані в тому, що вимоги до організації і проведення моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів мають бути уніфікованими. Ознайомлення з поглядами та ідеями вітчизняних і зарубіжних дослідників щодо організації і проведення моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів, аналіз різних підходів до визначення поняття «моніторинг» дозволили з'ясувати ступінь розв'язання досліджуваної проблеми та уточнити її поняттєво-категоріальний апарат.

2. Організація і проведення моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів

Обґрунтовано організаційно-методичні засади моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів, на їх основі розроблено модель моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів, розкрито зміст її структурних компонентів.

У роботі доведено, що розв'язання проблем моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів і виявлених суперечностей, які є основним критерієм їх наявності, можливе за умови визначення та обґрунтування організаційно-методичних засад моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів.

До організаційних засад віднесено: розроблення моделі та факторно-критеріальних параметрів моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів, ранжування факторів, критеріїв (показників), добір раціональних форм підготовки суб'єктів управління до організації і проведення моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів, алгоритмізація дій суб'єктів управління та управлінських процедур, апробація факторно-критеріальних параметрів моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів; до методичних - методологічний інструментарій педагогічного моніторингу, критеріальна база діяльності загальноосвітніх навчальних закладів; управлінські та освітні технології, навчальний план і програма постійно діючого семінару, науково-методичні рекомендації щодо організації і проведення моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів.

Організаційно-методичні засади управлінських процедур, які спрямовуються на організацію та проведення моніторингу, в процесі оволодіння суб'єктами управління знаннями його теоретичних основ алгоритмізуються, зазнають переосмислення через формування у них позитивного ставлення до моніторингу як складової управління і потребують теоретичного обґрунтування.

На основі теоретично обґрунтованих організаційно-методичних засад розроблено модель моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів. Метою її розроблення є поглиблення знань про досліджуваний об'єкт та їх систематизацію. У процесі реалізації зазначеної мети використано моделювання як одну із основних категорій теорії пізнання. Його застосування дало можливість у контексті досліджуваної проблеми розкрити сутність понять «система», «системний підхід», «модель»; обґрунтувати структурні компоненти розробленої моделі; розробити та теоретично обґрунтувати технологію формування готовності суб'єктів управління до моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів і технологію організації та проведення моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів; використати системний підхід при вивченні та розкритті цілісності складного за організацією об'єкту - моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів; при виявленні різноманітних типів зв'язків між структурними компонентами моделі і зведення їх в єдину теоретичну картину.

До методологічних положень, на яких ґрунтується розроблена модель, віднесено: вивчення педагогічних явищ і процесів у динаміці; аналіз системи управління загальноосвітніми навчальними закладами як цілісного утворення; ознайомлення зі світовим досвідом щодо розроблення та реалізації моделей моніторингу.

У дисертації визначено та обґрунтовано цільовий, змістовий та організаційно-методичний компоненти моделі моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів (структурні компоненти розробленої моделі - це її основні характеристики; вони мають вагоме значення: зумовлюють досягнення кінцевого (прогнозованого) результату; розкривають сутність, цілепокладання, методи і засоби моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів, етапи його організації та проведення).

Цільовий компонент відображає загальну мету формувального експерименту, що спрямовується на визначення впливу обґрунтованої моделі на формування готовності суб'єктів управління до реалізації зазначеного процесу. Змістовий компонент характеризується наявністю теорій, ідей, закономірностей, концепцій, положень і принципів, що розкривають сутність теоретичних засад моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів, який передбачає оволодіння суб'єктами навчально-виховного процесу технологією формування готовності суб'єктів управління до моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів. Організаційно-методичний компонент спрямовується на впровадження в управлінську практику технологій - технології формування готовності суб'єктів управління до моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів, технології організації і проведення моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів, які є структурними компонентами розробленої моделі.

Складовими елементами технології формування готовності суб'єктів управління до моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів є її компоненти, критерії та рівні. Компонентами готовності суб'єктів управління до реалізації цього процесу є: знання й уміння; ставлення як показник якісної визначеності суб'єктів управлінського процесу в діях (позитивне ставлення суб'єктів управлінського процесу до моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів сприяє ефективній реалізації цілей і завдань внутрішньошкільного управління, забезпечення суб'єкт-суб'єктної взаємодії учасників навчально-виховного процесу) та діяльність суб'єктів управління.

Готовність суб'єктів управління до моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів характеризується наявністю науково-методичних знань (теорій, концепцій, закономірностей, положень і принципів моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів); умінь і навичок щодо реалізації цього процесу (останні забезпечують можливість систематично здійснювати аналіз діяльності закладу освіти та навчальних досягнень головних суб'єктів навчально-виховного процесу; узагальнювати досвід роботи загальноосвітніх навчальних закладів і передовий педагогічний досвід учителів; добирати ефективні форми і методи управління загальноосвітніми навчальними закладами; налагоджувати суб'єкт-суб'єктну взаємодію учасників навчально-виховного процесу; встановлювати партнерські стосунки з громадськими організаціями; сприяти інноваційному розвитку закладів освіти; визначати їх стратегічні напрями діяльності).

Розроблені критерії готовності суб'єктів управління до організації і проведення моніторингу відображають послідовність їхніх дій щодо оволодіння знаннями науково-методичних основ моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів, уміннями застосовувати їх у процесі його організації і проведення; знаннями вимог щодо організаційного та інформаційно-методичного забезпечення моніторингу загальноосвітніх навчальних закладів, знаннями критеріїв (показників) моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів, уміннями здійснювати обробку отриманих результатів, прогнозувати розвиток загальноосвітніх навчальних закладів.

Розроблено рівні (низький, середній, високий) готовності суб'єктів управління до організації і проведення моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів. Низький рівень характеризується репродуктивним відтворенням суб'єктами моніторингу управлінських дій; середній - достатнім проявом у суб'єктів управління сформованості компонентів їхньої готовності до реалізації цього процесу; високий - ефективним використанням суб'єктами управління технології організації і проведення моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів.

Технологія організації і проведення моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів у дослідженні розглядається як алгоритм чітко визначених дій суб'єктів управління, що передбачає розв'язання проміжних цілей і кінцевого (прогнозованого) результату з метою забезпечення ефективності управління закладом освіти та його стратегічного розвитку. Технологія організації і проведення моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів передбачає реалізацію алгоритму дій, що здійснюються поетапно: І-й етап - нормативно-установчий (розробка програми організації і проведення моніторингу діяльності закладу освіти; ознайомлення з графіком навчально-виховної роботи закладу освіти, навчальними планами, контингентом учасників навчально-виховного процесу тощо); ІІ-й етап - організаційно-діяльнісний (збір, аналіз та оцінка інформації за визначеними критеріями (показниками), вивчення освітнього середовища, в якому перебувають учасники навчально-виховного процесу, здійснення діагностики (анкетування, спостереження, співбесіди з суб'єктами навчально-виховного процесу), аналіз її результатів, їх порівняння з попередньо отриманими даними; ІІІ-й етап - аналітико-узагальнюючий (робота з отриманими даними, їх узагальнення та аналіз); ІV-й етап - звітно-підсумковий (підготовка рекомендацій, розробка пропозицій для суб'єктів управління), обговорення отриманих результатів, відпрацювання єдиної стратегії діяльності суб'єктів управління.

У дослідженні доведено, що дієвість застосування моделі моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів забезпечується за таких умов: оволодіння суб'єктами управління теоретичних основ моніторингу та внутрішньошкільного управління; подальшого розвитку організаційно-методичних засад моніторингу, на основі яких здійснено її розроблення; експериментальної перевірки розроблених і теоретично обґрунтованих факторно-критеріальних параметрів моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів.

Вихідне тестування суб'єктів управління, що визначило рівень їхньої готовності до організації і проведення моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів показало, що 91 % респондентів (із загального числа задіяних в експерименті) виказали позитивне ставлення до моніторингу як складової управлінської діяльності; головними домінантами забезпечення об'єктивності і валідності факторно-критеріальних параметрів моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів визнано знання теоретичних основ моніторингу та обґрунтування організаційно-методичних засад його організації і проведення.

3. Дослідницько-експериментальна перевірка факторно-критеріальних параметрів моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів

Розкрито етапи, методику та аналіз результатів здійснення експериментальної перевірки факторно-критеріальних параметрів моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів.

Для експериментальної перевірки факторно-критеріальних параметрів моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів було обрано експериментальну базу - загальноосвітні навчальні заклади управлінь освіти виконавчих органів Святошинської, Деснянської та Оболонської районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій). До експерименту було залучено 1100 респондентів.

Апробація факторно-критеріальних параметрів моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів передбачала визначення їх вагомості з використанням кваліметричного підходу, що забезпечило їх кількісне оцінювання; розроблення технології його організації і проведення та технології формування готовності суб'єктів управління до реалізації цього процесу.

Для визначення вагомості факторно-критеріальних параметрів моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів використано алгоритм базової кваліметричної моделі діяльності загальноосвітнього навчального закладу, що передбачало визначення параметрів діяльності, показників (напрямів), показників першого та другого порядку; вагомості параметрів та оформлення моделі діяльності суб'єктів навчально-виховного процесу (Г. Єльникова). Основним методом щодо організації і проведення моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів визначено метод експертної оцінки або ранжування (метод Дельфі). Суб'єкти управління, які здійснювали моніторинг діяльності загальноосвітніх навчальних закладів, використовували цей метод для визначення вагомості факторно-критеріальних параметрів. Оцінювання здійснювалося за п'ятибальною шкалою (табл. 1).

Таблиця 1. Вагомість факторно-критеріальних параметрів моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів

У таблиці 1 відображено зміст розроблених факторів, дані шкали ранжування, загальну кількість балів і вагомість кожного з факторів. Загальна кількість балів кожного з факторів визначається за формулою: а Ч аn + в Ч вn + с Ч сn + d Ч dn + f Ч fn. Відповідно до проведених за цією формулою розрахунків загальна кількість балів першого фактора становить 62, другого - 48, третього - 56; четвертого - 45, п'ятого - 58 балів. Загальна кількість балів за всіма факторами (?) становить 269. Вагомість (V) кожного фактора визначається як сумарне арифметичне. Отримані результати свідчать, що перший фактор «забезпечення стандарту освіти» є найбільш вагомим (0, 23 бала). Вагомість третього, п'ятого факторів («організація та здійснення навчально-виховного процесу», «матеріально-технічне забезпечення») є рівнозначною (0, 21 бала). Вагомість другого фактора «педагогічні та керівні кадри» становить 0, 18 бала, четвертого фактора «науково-методична робота» - 0, 17 бала.

Кожен із зазначених факторів має критерії (показники) моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів. Подальшою алгоритмізованою дією є визначення ступеня вагомості кожного із критеріїв (показників). Загальна оцінка кожного із критеріїв (показників) моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів відповідає середньоарифметичній залежності й визначається за формулою:

Д = V1 Ч Ф1 + V2 Ч Ф2 + V3 Ч Ф3 + V4 Ч Ф4 + V5 Ч Ф5.

З огляду на це, вагомість факторно-критеріальних параметрів моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів визначається за коефіцієнтом (Кв.п.) із використанням такої шкали:

1,00 - 0,75 - оптимальний (зразковий);

0,74 - 0,50 - допустимий (відповідає нормі);

0,49 - 0,0 - недопустимий (нижче норми).

За результатами дослідження середня величина зміни (Кв.п.) - допустима (відповідає нормі), оскільки 0, 64 бала знаходиться в межах від 0,74 до 0, 50.

Таким чином, визначення вагомості окреслених факторно-критеріальних параметрів із використанням кваліметричного підходу є дієвим інструментом удосконалення внутрішньошкільного управління.

Експериментальна перевірка факторно-критеріальних параметрів показала, що їх використання підпорядковане практичній реалізації вимог щодо модернізації управління освітою, які ґрунтуються на принципах цілеспрямованості, цілісності та узгодженості дій суб'єктів внутрішньошкільного управління; моніторинг діяльності загальноосвітніх навчальних закладів сприяє вдосконаленню аналітичної діяльності суб'єктів навчально-виховного процесу і позначається на якості їхньої освіти; організація і проведення моніторингу діяльності має здійснюватися поетапно: порушення одного з етапів негативно вплине на якість інформації, а в кінцевому результаті - на прийнятті управлінських рішень.

За результатами дослідження підготовлено науково-методичні рекомендації щодо організації і проведення моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів, які сприяють удосконаленню внутрішньошкільного управління.

Висновки

моніторинг загальноосвітний критеріальний

Результати проведеного дослідження, їх кількісний та якісний аналіз дозволили зробити такі висновки.

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення й практичне розв'язання досліджуваної проблеми через обґрунтування організаційно-методичних засад, на основі яких розроблено модель та експериментально перевірено факторно-критеріальні параметри моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів.

1. Аналіз стану дослідженості проблеми в теорії та практиці управління загальноосвітніми навчальними закладами показав: моніторинг є складним системним утворенням, має свою методологію та понятійний апарат у різних сферах наукових знань - екології, соціології, медицині, психології та педагогіці; моніторинг діяльності загальноосвітніх навчальних закладів сприяє вдосконаленню теорії внутрішньошкільного управління та управління освітою зокрема.

У психолого-педагогічній і науково-методичній літературі види моніторингу визначено за різними ознаками, зокрема за: масштабом мети освіти (стратегічний, тактичний, оперативний); етапами навчання (вхідний, проміжний, підсумковий); часовою залежністю (поточний, попереджувальний, ретроспективний); охопленням об'єктів відстеження (локальний, вибірковий, цілісний); організаційними формами (індивідуальний, фронтальний, груповий); формами об'єктно-суб'єктних відносин (зовнішній, самоаналіз, взаємоконтроль).

Моніторинг діяльності загальноосвітніх навчальних закладів створює інформаційно-наукову базу для оцінювання діяльності закладів освіти, забезпечує поточне регулювання та прогнозування їх розвитку; зазначений феномен пов'язують з експертизою, оцінюванням (самооцінюванням), контролем, аналізом (самоаналізом), педагогічною діагностикою, тестуванням, анкетуванням, опитуванням, аналітичним дослідженням і спостереженням.

2. Неодностайність наукових думок щодо сутності поняття „моніторинг” засвідчує наявність стійкого інтересу дослідників до цієї проблеми. З'ясування сутності моніторингу як складової управління в контексті досліджуваної проблеми дало можливість уточнити та обґрунтувати такі базові поняття, як: „моніторинг діяльності загальноосвітніх навчальних закладів” (система збору, обробки та використання інформації про діяльність загальноосвітніх навчальних закладів, що спрямовується на визначення стану зазначених об'єктів управління в будь-який час і прогнозування їх розвитку); „технологія організації і проведення моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів” (алгоритм чітко визначених дій суб'єктів управління, що передбачає розв'язання проміжних цілей і кінцевого (прогнозованого) результату з метою забезпечення ефективності управління закладом освіти та його стратегічного розвитку); „організаційно-методичні засади моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів” (сукупність управлінських дій, що спрямовується на поглиблення знань суб'єктів освітньої діяльності про досліджуваний об'єкт, зокрема на засвоєння теоретико-методологічних основ моніторингу та теорії внутрішньошкільного управління, забезпечує постійне вдосконалення їх організаційних форм і породжує об'єктивну потребу в раціоналізації їх структур).

3. З урахуванням сучасних тенденцій становлення та розвитку управління освітою обґрунтовано організаційно-методичні засади, на основі яких розроблено модель моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів. Організаційно-методичні засади моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів розглянуто з аспектних позицій, що забезпечило раціональне поєднання теоретико-методологічного рівня дослідження з вирішенням низки задач прикладного характеру і дало можливість дійти такого висновку: теоретичний аспект сприяє розвитку положень щодо наукового моделювання освітніх (педагогічних) систем, внутрішньошкільного управління, що позначається на зміні відносин суб'єктів управління (субординація, координація, узгодження); управлінський аспект забезпечує постійне вдосконалення організаційних форм управління освітою і породжує об'єктивну потребу в раціоналізації їх структур; прикладний аспект дає можливість суб'єктам управління за допомогою методів аналогій, структуризації цілей, експертно-аналітичного та організаційного моделювання проектувати системи управління.

Дієвість розробленої моделі зумовлюється і залежить від обґрунтованих організаційно-методичних засад моніторингу, які визначають сутнісні характеристики цільового, змістового та організаційно-методичного компонентів; послідовність управлінських дій, що спрямовуються на реалізацію технологічних процедур (останні передбачені технологією формування готовності суб'єктів управління до моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів і технологією організації і проведення моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів, які є її структурними компонентами).

4. Розроблені та експериментально перевірені факторно-критеріальні параметри моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів вміщують такі фактори: забезпечення стандарту освіти, педагогічні та керівні кадри, організація та здійснення навчально-виховного процесу, науково-методична робота, матеріально-технічне забезпечення. Зазначені фактори мають критерії (показники).

У дослідженні визначено вагомість окреслених вище факторно-критеріальних параметрів із використанням кваліметричного підходу, різних видів аналізу, зокрема: статистичного (передбачав використання методів математичної статистики, спрямовувався на виявлення взаємозв'язків складових (компонентів) моделі моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів та одержання результатів); дисперсний (передбачав використання методу математичної статистики для виявлення впливу факторно-критеріальних параметрів на ефективність управління загальноосвітніми навчальними закладами та визначення вагомості розроблених факторів); традиційний і формалізований (забезпечив отримання інформації з документальних джерел); педагогічний (сприяв вивченню стану та оцінюванню результатів діяльності загальноосвітніх навчальних закладів і розробленню науково-методичних рекомендацій).

5. За результатами експериментального дослідження підготовлено науково-методичні рекомендації щодо організації і проведення моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів, що вміщують теоретичний і практичний аспект досліджуваної проблеми. Теоретичний - спрямовувався на ознайомлення суб'єктів управління з теоретичними засадами моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів, зокрема, зі змістом моніторингу у вітчизняній і зарубіжній педагогічній теорії та практиці; характеристикою основних понять моніторингу; нормативно-правовим забезпеченням організації і проведення моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів. Практичний -передбачав реалізацію управлінських процедур моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів; здійснення дослідницько-експериментальної роботи щодо впровадження розробленої моделі в управлінську практику; організацію і проведення моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів; підготовку суб'єктів управління до реалізації цього процесу; етапи та методику проведення педагогічного експерименту; аналіз результатів дослідження.

Завдання, що конкретизують мету дослідження, досягнуті. Експериментальна перевірка факторно-критеріальних параметрів моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів підтвердила їх дієвість і надійність завдяки обґрунтуванню організаційно-методичних засад, розробці моделі моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів та отриманню позитивних результатів дослідження.

Підготовлені науково-методичні рекомендації впроваджено в практику діяльності загальноосвітніх навчальних закладів. Їх використання сприяло посиленню консультативної функції управління та проведенню рейтингування закладів освіти, зміцненню організаційних засад внутрішньошкільного управління на основі співпраці з органами місцевого самоврядування.

Проведене дослідження не вичерпує всіх проблем моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів. Подальшого дослідження потребують такі аспекти, як: моніторинг діяльності педагогічних і науково-педагогічних працівників; моніторинг діяльності адміністрацій загальноосвітніх навчальних закладів; моніторинг освітньої діяльності учня - головного суб'єкта навчально-виховного процесу; моніторинг пізнавальної активності учнів загальноосвітніх навчальних закладів; моніторинг якості знань учнів старшої школи.

Література

1. Бабінець С.І. До питання моніторингу як засобу прогнозування педагогічної діяльності / Світлана Бабінець // Освіта і управління. - 2003. - Т. 6. - № 3. - С. 125-127.

2. Бабінець С.І. Анкетування як ефективний метод у вивченні якості шкільної освіти / Світлана Бабінець // Наук. вісник Чернівецького університету. Педагогіка та психологія:. зб. наук. пр. - Чернівці, 2004. - Вип. 211. - С. 11-17.

3. Бабінець С.І. Моніторингові дослідження ефективності інноваційних процесів як засіб забезпечення якості шкільної освіти / Світлана Бабінець // Рідна школа. - 2008. - № 3 / 4. - С. 34-36.

4. Бабінець С.І. Системний підхід до оцінювання діяльності учасників навчально-виховного процесу загальноосвітніх навчальних закладів як засіб підвищення якості освіти / Бабінець С. // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: зб. наук. пр. / за заг. ред. акад. АПН України Євтуха М.Б.; уклад. О.В. Михайличенко; Київський нац. лінгвістичний ун-т. - К., 2008. - Вип. 36. - С. 9-13.

5. Бабінець С.І. Зміст і технологія підготовки суб'єктів управління різних рівнів до моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів / Бабінець Світлана // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: зб. наук. пр. / за заг. ред. акад. АПН України Євтуха М.Б.; уклад. О.В. Михайличенко; Київський нац. лінгвістичний ун-т. - К., 2009. - Вип. 40. - С. 173-177.

Размещено на Allbest.ru