Педагогічні погляди та просвітницька діяльність Д.С. Туптала (Димитрія Ростовського) у контексті освітнього простору другої половини XVII–XVIIІ століть

Історико-ретроспективний аналіз становлення освіти дозволив дійти висновку, що педагогічні погляди і просвітницька діяльність Д. Туптала відбилися на: 1) усвідомленні необхідності загального гуманітарного розвитку особистості, її духовно-морального виховання на засадах християнської любові; 2) упровадженні принципу всестановості в організації народних шкіл; 3) збагаченні змісту освіти в духовних і світських навчальних закладах, де поєднуються загальноосвітні й богословські предмети; 4) демократизації духовної освіти, що виявляється в її автономії, виборності та самоврядуванні; 5) організації духівництвом архієрейських шкіл у епоху знищення кріпацтва; 6) навчально-методичному забезпеченні семінарій і академій, де студенти до середини ХІХ століття користувалися сентенціями з його творів; 7) “формуванні своєрідних духовних особливостей православної людини” (О. Державін), суспільства загалом у різних країнах світу (Росія, Білорусь, Греція, Сербія, Болгарія, Литва) шляхом поширення й популяризації духовних творів педагога.

Таким чином, нами встановлено роль Димитрія Ростовського в освітньому просторі другої половини XVII-XVIII століть, яка полягала в тому, що в перехідний період від Середньовіччя до Нового часу, від Реформації та Контрреформації до Просвітництва він інтегрував найкращі надбання давньоруської, середньовічної, ренесансної, української барокової педагогіки, патристики й раннього Просвітництва, запобіг руйнуванню морально-релігійних і патріотичних підвалин вітчизняної педагогічної думки, що визначило концептуальні основи, характер і зміст духовної й народної освіти протягом двох століть.

Актуалізація педагогічних ідей Д. Туптала дозволила систематизувати шляхи їх упровадження в сучасну педагогічну теорію та практику: 1) співробітництво та спільна діяльність церковних, громадських і державних структур у духовно-моральному вихованні молоді; 2) ліцензування у світських навчальних закладах нових спеціальностей, орієнтованих на вивчення релігійної культури; 3) відкриття православних навчальних закладів (шкіл, гімназій), а також храмів на території світських установ; 4) упровадження в навчальний процес закладів різних рівнів акредитації курсів морально-етичного спрямування (християнської етики, православної культури, православного краєзнавства, релігійної безпеки); 5) створення навчально-виховного середовища на основі духовних традицій, постійне вдосконалення форм соціальної взаємодії, що забезпечує цілісність освітнього простору як провідної педагогічної умови виховання особистості; 6) застосування різних форм популяризації спадщини святителя: науково-дослідницьких (конференції, семінари, симпозіуми, читання), музейної педагогіки (виставки, екскурсії, лекції, художні салони, археологічні експедиції); мистецької освіти (конкурси, фестивалі, огляди, проекти); суспільно корисної та культурно-просвітницької діяльності (волонтерство як соціальне служіння, православний батьківський рух, поширення духовної літератури, запровадження іменних премій, відкриття благодійних закладів).

Висновки

У дисертації відповідно до мети і завдань здійснено аналіз освітнього простору другої половини XVII-XVIII століть, на основі чого окреслено нову наукову проблему, що полягає у виявленні педагогічних поглядів (історико-педагогічних, дидактичних, теоретико-виховних, школознавчих) і характеристиці просвітницької діяльності Д. Туптала (Димитрія Ростовського). Одержані в ході дослідження результати дозволяють зробити висновки, що мають теоретичне і практичне значення.

1. З'ясовано стан вивченості життя та творчості Д. Туптала і вирізнено чотири напрями дослідження його спадщини: канонізація педагога й поширення його спадщини (1677-1818), науково-дослідницький (1818-1918), культурологічний (1918-1991), відродження й упровадження його педагогічних ідей (1991-2010). Спеціалісти різних галузей (педагоги, філософи, богослови, історики, літературознавці, філологи, мистецтвознавці, архівознавці, психологи) констатують енциклопедичність, невичерпність і актуальність його доробку для духовного відродження сучасного суспільства.

2. Здійснено системний аналіз освітнього простору другої половини XVII - початку XVIII століть і з'ясовано, що в перехідний період від Середньовіччя до Нового часу, від Реформації та Контрреформації до Просвітництва, коли в розвитку освіти відбувалися позитивні й негативні зміни, Д. Туптало інтегрував найкращі надбання давньоруської, середньовічної, ренесансної, української барокової педагогіки, патристики й раннього Просвітництва, запобіг руйнуванню морально-релігійних і патріотичних підвалин вітчизняної педагогічної думки, що детермінувало концептуальні засади, характер і зміст духовної й народної освіти протягом двох століть.

Виявлено витоки педагогічних ідей та просвітницької діяльності Димитрія Ростовського: православна родина; навчання в Києво-Могилянському колегіумі; соціальне середовище - відомі історичні особи, які визначали характер суспільно-політичного, культурного й релігійного життя епохи; чернече життя в монастирях України, Литви, Білорусі, Росії; самоосвіта й самовиховання. З'ясовано, що названі чинники вплинули на формування його теоцентричного педагогічного світогляду, який ґрунтувався на християнській етиці й антропології.

3. Виявлено та реконструйовано педагогічні погляди мислителя: історико-педагогічні щодо розвитку освіти І-ХVІІ століть; на ідеал учителя й ієрархію вчительського служіння; принципи навчання - єдність учення, індивідуальний підхід, гуманне ставлення до учнів; принципи виховання особистості на засадах християнського вчення - неперервність, урахування вікових особливостей, поступовість і систематичність, єдність виховання й самовиховання; ідеї стосовно створення Ростовського освітньо-виховного середовища як сукупності духовних (православне вчення як спільна ідеологія, принципи, мета, завдання, модель православного способу життя) і предметних (монастирі, храми, бібліотека, школа) складників і спеціально організованої взаємодії учасників педагогічного процесу.

4. Визначено основні етапи просвітницької діяльності педагога: І етап (1662-1675) - пропедевтичний; ІІ етап (1675-1684) - пастирсько-педагогічний; ІІІ етап (1684-1702) - науково-теоретичний; ІV етап (1702-1709) - праксіологічний; її методи (словесні, наочні, практичні, стимулювання, методи синхронічних таблиць, історико-науковий, вивчення іноземних мов на доступних життєвих прикладах); організаційні форми (урочні, позакласні, позашкільні, індивідуальні, храмові) та види (наукова, навчальна, виховна, проповідницька, організаційно-адміністративна, творча).

5. Обґрунтовано мету (цілеспрямована загальна й спеціальна освіта учнів), завдання (підготовка школярів до подальшого навчання та роботи в церкві; православне, моральне, розумове, естетичне, трудове, фізичне виховання особистості) та принципи (гуманність, єдність школи й церкви, всестановість, безкоштовність) Ростовського навчального закладу Д. Туптала. Акцент зроблено на інноваційності для початку ХVІІІ століття типу закладу - архієрейської школи з оригінальним варіантом змішаного змісту освіти, яка вирізнялася поєднанням загальної та спеціальної духовної освіти, упровадженням класно-урочної системи.

6. Доведено актуальність і доцільність педагогічних поглядів і просвітницької діяльності мислителя для сучасної освіти, визначено шляхи їх упровадження в педагогічну теорію та практику: 1) дослідження, узагальнення, збереження й розвиток вітчизняної православної педагогічної думки; 2) теоретичне обґрунтування та розробка для закладів освіти різних рівнів акредитації курсів духовно-морального спрямування з використанням творів Димитрія Ростовського, їх належне науково-методичне й кадрове забезпечення; 3) ліцензування у вищих навчальних закладах освіти спеціальностей, орієнтованих на вивчення релігійної культури, виховання фахівців на ідеях учительського служіння; 4) співробітництво й співпраця духовних і світських навчальних закладів, церковних, суспільних і державних структур у духовно-моральному вихованні молоді шляхом створення освітньо-виховного середовища в регіонах; 5) застосування різних форм популяризації спадщини Д. Туптала (науково-дослідницьких, культурно-просвітницьких, мистецьких тощо); 6) упровадження в педагогічну практику ідеї виховання молодого покоління на основі православних національно-духовних традицій.

Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів поставленої наукової проблеми. Перспективними вважаються деталізація педагогічних інтуїцій педагога в освітньому просторі наступних століть, дослідження ідей андрагогіки, антропології, соціальної та мистецької педагогіки у творчості Д. Туптала (Димитрія Ростовського).

ростовський педагог туптала

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Бондаренко В.В. Театр Димитрія Ростовського: від шкільної драми до професійної / В.В. Бондаренко // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: [зб. наук. праць. / за ред. акад. АПН України Євтуха М.Б., уклад. Михайличенко О.В.]. - Вип. 32. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2007. - С. 7 - 10.

2. Бондаренко В.В. Д.С. Туптало (Димитрій Ростовський) про виховання тіла / В.В. Бондаренко // Зб. наук. праць ПДПУ імені В.Г. Короленка. - Серія: Педагогічні науки. - Вип. 3-4 (55-56). - Полтава: Техсервіс, 2007. - С. 269 - 276.

3. Бондаренко В.В. Виховні традиції православ'я у творчій спадщині Д.С. Туптала (Димитрія Ростовського) / В.В. Бондаренко // Історико-педагогічний альманах: [зб. наук. праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини]. - 2008. - № 1. - С. 40 - 45.

4. Бондаренко В. Навчальна література мислителя Данила Туптала (Димитрія Ростовського) в контексті освітнього простору другої половини XVII - початку XVIIІ століть / Валентина Бондаренко // Гуманізація навчально-виховного процесу: [зб. наук. праць]. - Вип. XLІІІ (43). - Слов'янськ: вид-во СДПУ, 2009. - С. 64 - 75.

5. Бондаренко В. Постать наставника в контексті духовно-морального вчення Данила Туптала (Димитрія Ростовського) / Валентина Бондаренко // Імідж сучасного педагога. - 2009. - № 4 (93). - С. 16 - 19.

6. Бондаренко В. Категорія любові в контексті просвітницько-педагогічної діяльності Данила Туптала (Димитрія Ростовського) / Валентина Бондаренко // Гуманізація навчально-виховного процесу: [зб. наук. праць]. - Вип. XLVІІІ (48). - Слов'янськ: вид-во СДПУ, 2009. - С. 101 - 110.

7. Бондаренко В. Педагогіка серця у творчій спадщині Данила Туптала (Димитрія Ростовського) / Валентина Бондаренко // Молодь і ринок. - 2009. - Спецвип. - С. 93 - 98.

8. Бондаренко В.В. Гуманістичні погляди на освіту і виховання Димитрія Ростовського (Д.С. Туптала) / В.В. Бондаренко // Стратегические вопросы мировой науки. - 2007- Педагогические науки. Музыка и жизнь: материалы ІІ Международ. научно-практ. конф., 15-28 фев. 2007 г. - Днепропетровск, 2007. - Т.1. - С. 46 - 51.

9. Бондаренко В.В. Дидактичний аспект пастирської спадщини Димитрія Ростовського / В.В. Бондаренко // Діяння святителя Димитрія Ростовського (Данила Туптала) і традиція православного світосприйняття: матеріали міжнар. науково-практ. конф. (3-4 жовт. 2007 р.) / Ставропігійний чоловічий монастир Різдва Пресвятої Богородиці Глинська пустинь, ДІКЗ, Глухів. держ. пед. ун-т. - Глухів: вид-во ДІКЗ, 2008. - С. 72 - 77.

10. Бондаренко В.В. Мистецько-педагогічні аспекти музично-педагогічної творчості святителя Димитрія Ростовського: минуле і сучасне / В.В. Бондаренко // Професійна підготовка вчителя музичного мистецтва: від традицій до інновацій: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., (17-18 квітня 2008 р.) / МОН України, ПДПУ імені В.Г. Короленка. - Полтава: вид-во ПДПУ, 2008. - С. 14 - 16.

11. Бондаренко В. Виховання духовних цінностей у педагогічній спадщині Димитрія Ростовського (Данила Туптала): програма спецкурсу / Валентина Бондаренко. - Полтава: АСМІ, 2008. - 48 с.

Размещено на Allbest.ru