Організаційно-методичні засади планування навчального процесу у вищих педагогічних навчальних закладах

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ”

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

13.00.06 - теорія та методика управління освітою

ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

БЛИСТІВ Оксана Миколаївна

Київ - 2010

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Входження України до європейського освітнього простору докорінно змінює ситуацію в системі вищої педагогічної освіти, що зумовлює, по-перше, її модернізацію, по-друге, забезпечення науково обґрунтованих інновацій у стратегії розвитку та структурі освітньої галузі, по-третє, широке застосування в навчальному процесі інформаційно-комунікаційних технологій. Ці завдання, поставлені суспільством перед вищою педагогічною освітою, передбачають реорганізацію навчального процесу відповідно до вимог Болонської декларації, Національної доктрини розвитку освіти, Законів України “Про освіту” та “Про вищу освіту”, Державних програм “Освіта” (Україна ХХІ ст.) і “Вчитель”.

Сучасна системна суспільна криза посилює негативні явища в процесі професійної підготовки педагогічних кадрів. Тому питання планування й організації навчального процесу в нових умовах функціонування вищих педагогічних навчальних закладів (далі - ВПНЗ) на початку ХХІ ст. набувають нової актуальності і висувають вимоги до трансформації управлінської практики.

Навчальні плани ВПНЗ до 90-х рр. ХХ ст. змінювалися лише в бік насичення нормативними дисциплінами, що призводило до виникнення багатопредметності і збільшення навчального часу, а в підсумку - до значного перевантаження студентів. Навчальний план, як державний документ, позбавляв ВПНЗ самостійності, можливості здійснення творчих змін і впровадження інновацій, а навчальний процес був жорстко регламентованим. Необхідні зміни в освітньо-професійних програмах, навчальних планах, програмах дисциплін, технологіях і методиках навчання, а звідси - у навчальному процесі відбудуться лише за умови створення організаційно-методичного підґрунтя реалізації якісної професійної підготовки майбутніх педагогів з урахуванням сучасних тенденцій розвитку освітньої галузі.

Оскільки в Болонській декларації увага акцентується на самостійній роботі студентів за індивідуальними навчальними планами, ВПНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації вносять суттєві зміни в організацію навчального процесу та його планування, у структуру освітньо-професійної програми, систему розрахунку навчального навантаження професорсько-викладацького складу тощо.

Нові підходи до організації планування навчального процесу професійної підготовки майбутніх учителів у ВПНЗ зумовили теоретичне вивчення й узагальнення практичних досягнень широкого кола проблем, зокрема: педагогічних засад організації навчального процесу у вищих закладах освіти (А. Кузьмінський, В. Ортинський, С. Вітвицька, М. Фіцула, А. Молибог, А. Алексюк, С. Гончаренко, І. Зязюн, Ю. Кишакевич, В. Лозова, І. Підласий, І. Прокопенко та ін.); нормативно-правового забезпечення реформування галузі вищої освіти (В. Андрущенко, С. Ніколаєнко, Я. Болюбаш, В. Кремень та ін.); філософсько-соціологічного аспекту досліджуваної проблеми (К. Астахова, М. Бірюкова, Л. Герасіна, С. Клепко, В. Лутай та ін.); моделювання і проектування навчального процесу (Є. Барбіна, С. Голуб, О. Гохман, Л. Хорунжа, Л. Леонтьєв, Н. Тализіна та ін.); детермінації принципів управління ВНЗ (Т. Боголіб, Л. Ващенко, Т. Лукіна, Т. Сущенко, В. Бондар, І. Медведєв та ін.); розроблення та реалізації в навчальному процесі сучасних педагогічних технологій (А. Вербицький, В. Вергасов, К. Волинець, К. Марквардт, С. Сисоєва, І. Тихонова та ін.); побудови системи контролю за якістю підготовки фахівців у ВНЗ (О. Вишневський, Н. Волкова, Є. Малець, О. Мялов, В. Сергєєв, Н. Ситенко та ін.); розроблення організаційно-методичного забезпечення процесу планування навчальної діяльності (Б. Анісімов, П. Бурдикін, В. Власов, Е. Герман, В. Карпов, Е. Мухін, А. Нікітін, А. Овчинніков, В. Окороков, B. Пучинський, А. Савельєв, Б. Сазонов, Л. Сумароков, Т. Таукач, А. Федотов, Б. Черкасов, В. Ямпольський та ін.); оновлення змісту управління освітньою галуззю та його інформаційно-методичним супроводом (І. Васильєв, О. Дубинчук, Е. Лузик, В. Пікельна, Н. Ушакова та ін.).

Проаналізовані наукові джерела та практика організації навчального процесу у ВПНЗ дали змогу виявити низку суперечностей між:

· стандартами вищої педагогічної освіти, у яких сформульовано вимоги до освітньо-професійної програми підготовки майбутніх учителів, принципами технологізації й інформатизації навчального процесу та відсутністю організаційно-методичного супроводу планування навчальної діяльності;

· великими потенційними можливостями застосування засобів інформаційно-комунікаційних технологій (далі - ІКТ) у плануванні й організації навчального процесу та реальним їх використанням у практиці роботи ВПНЗ;

· необхідністю формування у студентів умінь самостійно планувати навчальну діяльність з використанням ІКТ та відсутністю відповідного науково-методичного забезпечення;

· традиційною структурою адміністративно-лінійного планування та новими умовами розвитку навчального процесу, спрямованого на забезпечення студентів необхідним спектром послуг для задоволення особистісно-орієнтованих освітньо-професійних потреб.

Невизначеність шляхів подолання виявлених суперечностей у сучасних умовах функціонування вищої педагогічної школи, актуальність обраної проблеми, об'єктивна потреба в її розв'язанні зумовили вибір теми дослідження - “Організаційно-методичні засади планування навчального процесу у вищих педагогічних навчальних закладах”.

Зв'язок теми роботи з науковими планами та програмами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідницької роботи кафедри педагогіки та дошкільної освіти Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка “Українська освіта в контексті трансформаційних процесів у суспільстві” (протокол № 15 від 27 листопада 2007 р., номер державної реєстрації 0108U007644). Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка (протокол № 12 від 15 листопада 2007 р.) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології НАПН України (протокол № 1 від 29 січня 2008 р.).

Мета дослідження полягає в розробленні й теоретичному обґрунтуванні технології планування навчального процесу в системі ВПНЗ відповідно до цілей і положень стандартів вищої педагогічної освіти, моделі сучасного вчителя, її експериментальної перевірки.

Загальна гіпотеза дослідження: ефективність використання технології планування навчального процесу в умовах реалізації стандартів вищої педагогічної освіти і моделі сучасного вчителя суттєво підвищиться, якщо:

використати системний підхід до виділення об'єктів планування навчального процесу і встановлення функціональних зв'язків між ними;

визначити функції, форми, методи і засоби планування навчального процесу та реалізувати їх на різних рівнях: ВПНЗ, факультету, кафедри, викладача і студента;

застосувати засоби ІКТ, які сприятимуть активізації й автоматизації процесу планування на всіх рівнях.

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

1) проаналізувати стан досліджуваної проблеми у філософській, психолого-педагогічній, методичній літературі та практиці;

2) обґрунтувати шлях реалізації стандартів вищої педагогічної освіти й моделі сучасного вчителя у структуруванні навчального процесу ВПНЗ;

3) розробити, обґрунтувати, експериментально перевірити технологію та організаційно-педагогічні умови забезпечення планування навчального процесу у ВПНЗ;

4) розробити методичні рекомендації для різних структурних підрозділів ВПНЗ, викладачів та студентів щодо шляхів реалізації технології та засобів ІКТ з метою активізації планування навчального процесу.

Об'єкт дослідження - навчальний процес у вищих педагогічних навчальних закладах.

Предмет дослідження - технологія й організаційно-педагогічні умови забезпечення планування навчального процесу у ВПНЗ.

Для досягнення мети і реалізації завдань дослідження застосовувався комплекс методів:

теоретичних - аналіз і синтез, індукція та дедукція, порівняння, моделювання, класифікація, систематизація тощо - для теоретичного узагальнення основних підходів до планування навчального процесу у ВПНЗ, визначення організаційно-методичних засад його реалізації;

емпіричних - вивчення нормативно-правових і програмно-методичних документів та узагальнення практичного досвіду з планування навчального процесу й організації самостійної роботи студентів - для порівняння отриманих даних упродовж дослідження; спостереження (пряме й опосередковане, довготривале, фіксоване) й опитування (анкетування, тестування, бесіди, експертне оцінювання тощо) - для визначення стану, виявлення особливостей та вивчення рівня сформованості умінь студентів самостійно планувати й організовувати навчальну діяльність; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний та контрольний етапи) - для перевірки ефективності методики формування у студентів умінь планувати самостійну навчальну діяльність; методи математичної статистики - для опрацювання результатів дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

· уперше виявлено й обґрунтовано організаційно-педагогічні умови планування навчального процесу у вищих педагогічних навчальних закладах з використанням засобів ІКТ; теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено технологію планування навчального процесу основану на системному підході, що базується на вимогах стандартів вищої педагогічної освіти, моделі сучасного вчителя;

· конкретизовано сутність та охарактеризовано підсистеми цілісного навчального процесу ВПНЗ;

· уточнено принципи: відображення моделі фахівця в навчальних планах; групування навчальних дисциплін за циклами з установленням стійких міжпредметних зв'язків; розгляду навчального плану як жорсткого алгоритму розвитку навчального процесу впродовж усього терміну його функціонування; застосування механізму планування через вибір методики визначення потреб у викладацьких ставках відповідно до умов ВПНЗ; оптимізації управління навчальним процесом через посилення автономії факультетів;

· систематизовано й доповнено розпорядчо-правовий механізм удосконалення планування й організації роботи ВПНЗ завдяки застосуванню системного підходу до розроблення положень про вчену раду, навчально-методичний відділ, розклад, деканат, кафедру;

· подальшого розвитку й конкретизації набули технології планування навчального процесу з використанням нових ІКТ: створення інформаційних систем про підсистеми навчального процесу “Навчальний відділ”, “Навчальні плани”, “Навчально-матеріальна база”, “Розклад” та ”Студент”, формування внутрішньоуніверситетської мережі обміну статистичною інформацією, створення елективного курсу “Використання інформаційно-комунікаційних технологій під час планування й організації самостійної роботи”, а також методики формування вмінь студентів планувати й організовувати самостійну навчальну діяльність.

Практична значущість дослідження та впровадження полягає в розробленні організаційно-методичного забезпечення, яке сприяє реалізації технології планування й уможливлює побудову цілісної системи планування навчального процесу з використанням засобів ІКТ на рівні ВПНЗ, факультету, кафедри, викладача та студента; у створенні програми елективного курсу “Використання ІКТ під час планування й організації самостійної роботи” і методичних порад щодо його реалізації. Теоретичні положення та результати експериментальної роботи можуть бути використані для розроблення специфічних особливостей підвищення ефективності планування навчального процесу й управління якістю професійної підготовки майбутніх учителів під час укладання освітньо-професійних програм, різнорівневих планів та навчальних програм дисциплін, складанні графіків навчального процесу і розкладів занять, визначенні обсягів навчального навантаження та його розподілу між викладачами кафедри тощо, а також у системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників і керівних кадрів для ВПНЗ.

Упровадження результатів дисертаційного дослідження. Основні положення, висновки і рекомендації, сформульовані на основі узагальнення дослідницьких матеріалів, упроваджено в навчальний процес Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка (довідка № 545 від 05.05.2010 р.), Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича (довідка № 14 - 14/1070 від 13.04.2010 р.), Рівненського державного гуманітарного університету (довідка № 225 від 09.03.2010 р.), Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 512 від 11.05.2010 р.), Державного закладу “Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського” (довідка № 1027 від 18.06.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. У спільній статті “Вплив державної програми “Вчитель” на формування навчального процесу в педагогічних вищих навчальних закладах” (співавтор - Ю. Кишакевич) особистим внеском здобувача є перегляд організаційно-методичних підходів у плануванні навчального процесу ВПНЗ.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження обговорено на засіданнях кафедри загальної педагогіки і дошкільного виховання Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка (2007-2010 рр.), а також розкрито у доповідях і виступах на науково-практичних конференціях різних рангів:

- міжнародних “Теорія та практика управління педагогічними процесами” (26-27 жовтня 2007 р., м. Одеса), “Інформаційно-культурний простір: європейський вибір України” (7 - 8 грудня 2007 р., м. Київ), “Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління” (2-9 листопада 2008 р., м. Дніпропетровськ), “Вища школа України: удосконалення якості підготовки фахівців” (16-17 квітня 2009 р., м. Черкаси), “Управління в освіті” (23-24 квітня 2009 р., м. Львів), “Освіта та наука в умовах глобальних викликів” (12-14 червня 2009 р., м. Сімферополь), “Розвиток наукових досліджень' 2009” (23-25 листопада 2009 р., м. Полтава), “Інновації як чинник суспільного розвитку: теорія і практика” (20-21 травня 2010 р., м. Суми);

- всеукраїнських: “Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка” (16-17 квітня 2008 р., м. Суми), “Проблема якості виховання і навчання в системі безперервної освіти” (24-25 листопада 2008 р., м. Івано-Франківськ), “Розвиток науки та освіти в освітніх закладах України в контексті Болонського процесу” (27-28 листопада 2008 р., м. Сєвєродонецьк); “Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка” (18-19 березня 2009 р., м. Суми).

Публікації. Основні теоретичні положення і результати дослідження висвітлено в 16 публікаціях автора, з яких 6 наукових праць надруковано у виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, додатків та списку використаних джерел (198 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 294 сторінки, з яких 180 сторінок - основний текст. У роботі містяться 12 таблиць, 27 рисунків, а також 21 додаток.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

планування навчальний педагогічний вчитель

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об'єкт і предмет, сформульовано мету, гіпотезу та завдання дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення роботи, наведено відомості щодо апробації та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі “Теоретичні засади планування навчального процесу у вищих педагогічних навчальних закладах” висвітлено результати аналізу основних теоретичних підходів до проблеми планування й організації навчального процесу, досліджено навчальний процес як складову педагогічної системи, визначено теоретико-методологічні засади планування освітньої діяльності, при цьому враховано тенденції розвитку освітньої галузі, а також цілеутворюючі компоненти: стандарти вищої педагогічної освіти та модель сучасного вчителя.

Дослідження теорії навчального процесу у ВПНЗ стає можливим за умови використання системного аналізу та виявлення в його межах структур усіх складових (підсистем). Сутністю навчального процесу у ВПНЗ є специфічна, цілеспрямована навчальна діяльність - у єдності її теоретичних і практичних компонентів професійної підготовки майбутніх учителів. Чітка структурованість та складне функціональне навантаження окремих компонентів навчального процесу є достатньою підставою для його кваліфікації як системи і динамічного процесу. Отже, проведений морфологічний аналіз дає змогу характеризувати навчальний процес у ВПНЗ як складну, багатокомпонентну і чітко структуровану систему, що динамічно розвивається й спрямовується на кінцевий результат - якісну професійну підготовку майбутніх учителів.

У структурі “навчального процесу” (рис. 1) виокремлено дві дуалістично взаємопов'язані субпідрядні системи: перша пара - “об'єкт (суб'єкт) навчальної діяльності” та “суб'єкт навчальної діяльності”, яким притаманні яскраво виражені аналогоподібні структури. Це матеріальні підсистеми вищого порядку, адже їх субстратом є мисляча, соціально організована матерія - людина. Ці підсистеми є первинними для навчального процесу. Інші дві складові навчальної діяльності - “програма навчального процесу” та “забезпечення навчального процесу” - визначають необхідні умови здійснення процесу планування у ВПНЗ і є вторинними й супідрядними. Порівняно з першою парою, це матеріальні підсистеми нижчого порядку, які виступають знаряддями для успішного здійснення навчальної діяльності, тому їм притаманний суто формальний характер, а їх розвиток регламентовано жорсткими часовими межами.

Рис. 1. Загальна структура навчального процесу як системи: А - управління навчальним процесом; Б - програма навчального процесу; В - забезпечення навчального процесу

Виокремлені підсистеми навчального процесу знаходяться у складному взаємозв'язку, вони взаємоузгоджені, а звідси витікає нагальна потреба їх чіткої та постійної взаємозалежності та взаємодії. Координація здійснюється додатковою автономною системою, що, як підсистема, є складовою навчального процесу. Ця підсистема характеризується як складна, багаторівнева, поліфункціональна. Водночас вона залишається відкритою, здатною розвиватися й удосконалюватися, використовуючи зовнішній інформаційний потік. Її основна функція - оптимізація навчального процесу через управління взаємодією об'єкта і суб'єкта навчальної діяльності за заданою програмою та з використанням відповідних засобів ІКТ. Встановлено елементи зазначених підсистем, зв'язки та відношення між ними, структурні й функціональні рівні, досліджено їх взаємодію, здійснено порівняльний аналіз, визначено характеристики.

У дослідженні планування навчального процесу розглядається як цілісна, штучно створена система, що організовує навчальну діяльність, необхідність якої зумовлюється взаємодією двох основних систем, що структурують навчальну діяльність, - її об'єкта (суб'єкта) та суб'єкта. З іншого боку, практичне дослідження функції планування навчальної діяльності дає змогу стверджувати, що це складний, багатоетапний процес створення багаторівневої системи планів, що дають можливість здійснювати алгоритмізацію дій суб'єкта й об'єкта для досягнення поставленої мети в процесі навчальної діяльності. Оскільки результати процесу планування структуровано в системи, правомірно розглядати планування не лише як процес, а й як систему. Виявлено, що для системи планування характерні два рівні: цільовий (перспективний, поетапний, оперативний) та функціональний (багаторічні, річні, семестрові, місячні, тижневі, щоденні) плани.

У дослідженні детально проаналізовано структурний зміст та функції стандартів вищої педагогічної освіти (державного, галузевих та університетських). З'ясовано, що на кожному рівні професійної підготовки майбутніх учителів нормування (стандартизація) ведеться за трьома параметрами: цільовим, часовим і змістовим. При цьому послідовність конкретизації цих параметрів є чітко детермінованою: усе розпочинається з системи цілей як результатів навчання, що розкривають сучасне і перспективне розуміння вчительської професії, а далі встановлюється термін для досягнення поставлених цілей та обґрунтовується зміст. Однак чіткість і логічність розроблених стандартів вищої педагогічної освіти не забезпечує очікуваного позитивного ефекту, якщо не визначено змістовні та надійні способи організації навчального процесу, управління його тривалістю і розвитком, а також форми контролю за його результатами на всіх етапах. Тому розроблення системи планування навчального процесу має відповідати не лише принципам цілеспрямованості, технологічності, прогностичності та діагностичності, а й практичним застосуванням у реальному навчальному процесі, відображенні моделі фахівця в навчальних планах; групуванні навчальних дисциплін за циклами; розгляду навчального плану як жорсткого алгоритму розвитку навчального процесу; застосуванню механізму планування через вибір методики визначення потреб у викладацьких ставках відповідно до умов ВПНЗ; оптимізації управління навчальним процесом через активізацію автономії функцій планування й організації.

У дисертації велику увагу приділено реалізації положень Державної програми “Вчитель”, визначено й обґрунтовано її структурні компоненти, які не було виконано чи виконано частково через недосконалість системи планування навчального процесу у ВПНЗ. Зазначено, що формування процесу підготовки майбутніх учителів буде більш ефективним та результативним за умови організації планування навчального процесу на основі моделі сучасного учителя з урахуванням положень Державної програми “Вчитель”, вимог стандартів та принципів Болонської декларації. Модель сучасного вчителя чітко окреслює набір характеристик, відповідно до яких ми визначили основні завдання, що мають враховуватися під час організації та реалізації планування навчального процесу.

У другому розділі “Методика організації планування навчального процесу у вищих педагогічних навчальних закладах” розкрито особливості технології планування навчального процесу у системі “ВПНЗ - факультет - кафедра - викладач - студент”, запропоновано засоби ІКТ активізації й автоматизації планування навчального процесу, досліджено рівні сформованості умінь студентів планувати самостійну навчальну діяльність, використовуючи засоби ІКТ.

У дисертації запропоновано технологічну модель оптимізації навчального процесу на основі модернізації його планування, яка містить такі елементи: об'єкт оптимізації - навчальний процес; цілі - конкретизуються на рівні планування роботи ВПНЗ, факультету, кафедри, викладача та студента; загальні вимоги - комплекс інструктивно-методичних заходів щодо добору форм практичної реалізації планування з мінімальними витратами часу, інструментів і засобів; організаційні умови - створення оптимального середовища для системної роботи з планування навчального процесу; засоби оптимізації - організаційні, дидактичні, інформаційно-комунікаційні; зміст процесу планування на різних рівнях; аналіз і прогнозування результатів. Доведено, що, моделюючи процес планування, важливо враховувати оптимальні умови реалізації навчального процесу. Планування, як основний метод здійснення організаційної функції суб'єктів навчального процесу, має спиратися на випереджальне відображення, передбачення та прогнозування результатів.

Обґрунтовано технологію планування навчального процесу у ВПНЗ на різних рівнях (ректорату, деканату, кафедри, викладача та студента), визначено відповідні організаційно-методичні засади: наявність інформації про навчально-матеріальну базу, контингент студентів у контексті спеціальностей та академічних груп, кадрове забезпечення; доцільний розподіл навчального навантаження між кафедрами; створення інформаційних комп'ютерних систем для планування навчального процесу; організація поетапного планування навчально-методичного забезпечення; урахування динаміки соціального замовлення та потреб ринку праці.

З'ясовано, що на планування навчального процесу у ВПНЗ негативно впливають такі чинники: відсутність встановлених норм часу для виконання викладачем інших видів робіт, крім навчальної; те, що кафедри очолюють особи, які одночасно обіймають адміністративні посади (на рівні ректора, проректора чи декана факультету) і працюють на умовах погодинної оплати праці, при цьому не плануючи наукової, методичної, виховної й інших видів робіт.

Апробовано методики визначення потреб у професорсько-викладацьких кадрах та їх розподіл між кафедрами ВПНЗ; детально проаналізовано освітньо-професійні програми та навчальні плани різних педагогічних спеціальностей; виокремлено організаційні, методичні, психофізіологічні вимоги до розкладу занять; обґрунтовано зміст і структуру робочих навчальних програм та індивідуальних планів роботи викладачів тощо. Наголошено на важливості планування та розроблення викладачем індивідуальних завдань для студентів, структури та змісту бакалаврських і магістерських робіт. Для полегшення планування навчальної роботи студентів запропоновано використовувати візитки навчальних дисциплін, які містять інформацію про кількість модулів у семестрі, короткий зміст та кількість балів за кожен модуль, перелік робіт, які входять до модульної атестації, методику і критерії оцінювання, вимоги до проведення іспиту чи заліку за талонами (основним, № 2 та № К), перелік індивідуальних завдань тощо.

Обґрунтовано важливість широкого використання нових ІКТ у процесах планування, організації та здійснення навчального процесу. Доведено, що сучасний навчальний процес у ВПНЗ необхідно планувати й організовувати з урахуванням можливостей ІКТ, зорієнтованих на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері, галузях техніки і технологій, системах управління та організації праці. Засоби ІКТ відкривають викладачам і студентам доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, дають абсолютно нові можливості для творчості, закріплення різних професійних навичок, допомагають реалізувати принципово нові форми і методи навчання. З іншого боку, ІКТ використовуються як сучасні програмні засоби активізації планування окремих аспектів навчального процесу на різних рівнях. З цією метою в ряді університетів розроблено і впроваджено програмні продукти, які активізують та автоматизують планування навчального процесу. Ідеться передусім про інформаційні системи “Навчальний відділ”, “Навчальні плани”, “Навчально-матеріальна база”, “Розклад” та “Студент”.

Метою педагогічного експерименту було визначення характеру впливу планування різнорівневого навчального процесу на професійну підготовку майбутніх учителів. Педагогічний експеримент здійснювався також з метою перевірки ефективності використання ІКТ у процесі планування та встановлення можливостей підвищення рівня професійної підготовки студентів через покращення організаційно-методичного забезпечення планування навчального процесу у ВПНЗ.

Під час педагогічного експерименту вивчався вплив знань із планування самостійної роботи на сформованість професійної готовності студентів використовувати їх на практиці; встановлювалися критерії та рівні сформованості умінь студентів планувати й організовувати самостійну навчальну діяльність до та після вивчення елективного курсу “Використання інформаційно-комунікаційних технологій під час планування й організації самостійної роботи”.

У педагогічному експерименті брали участь 211 студентів: 104 студенти експериментальної та 107 студентів контрольної груп. Контроль рівня сформованості у студентів умінь планувати й організовувати самостійну роботу здійснювався двома способами. У першому випадку він проводився в одній і тій же навчальній групі до і після початку експериментального викладання елективного курсу, що дало можливість визначати динаміку змін сформованості умінь для групи в цілому (при цьому використовувався критерій Макнамари). У другому випадку одночасно визначалися рівні сформованості умінь в експериментальній і контрольній групах (при цьому використовувався критерій ч І).

Рівні сформованості у майбутніх учителів умінь самостійно планувати й організовувати навчальну діяльність визначалися відповідно до нижченаведеної шкали:

1 рівень (низький) - студент має слабкі аналітичні, обчислювальні та дослідницькі вміння; не вміє проектувати модель самостійної роботи, планувати власну діяльність та користуватися засобами ІКТ без сторонньої допомоги; оцінювання отриманих результатів та висновків у процесі самостійної роботи формулює студент під керівництвом викладача;

2 рівень (середній) - студент уміє проектувати модель самостійної роботи та планувати власну діяльність без сторонньої допомоги; рівень його дослідницьких умінь залишається низьким; має недостатній рівень володіння засобами ІКТ; уміє усувати збої програмних продуктів та дрібні несправності комп'ютера; уміє планувати самостійну роботу з окремої дисципліни, водночас не вміє виділяти і включати до плану вивчення матеріалу з інших навчальних дисциплін, міжпредметні поняття; уміє оцінювати результати самостійної роботи за запропонованим алгоритмом.

3 рівень (високий) - студент уміє проектувати модель самостійної роботи та планувати власну діяльність без сторонньої допомоги; має високий рівень аналітичних, обчислювальних, дослідницьких умінь; вільно володіє засобами ІКТ, усуваючи збої програмних продуктів та несправності комп'ютера; під час планування самостійної роботи використовує міжпредметні поняття і навчальний матеріал із суміжних дисциплін; уміє переносити елементи знань з однієї навчальної дисципліни в іншу; вміє оцінювати отримані результати, робити висновки і теоретично обґрунтовувати міру відповідності отриманих результатів висунутій меті; уміє прогнозувати результати своєї навчальної діяльності.

Результати констатувального етапу дослідно-експериментальної роботи засвідчили майже однакові показники рівнів сформованості досліджуваних умінь у студентів експериментальних та контрольних груп. На контрольному етапі дослідження динаміка зростання високого рівня сформованості вмінь самостійно планувати й організовувати навчальну діяльність у студентів експериментальних груп становила 1,93 %. У таблиці подано узагальнені результати зміни рівнів сформованості умінь студентів експериментальної і контрольної груп самостійно планувати й організовувати навчальну діяльність.

Таблиця. Узагальнені результати формування умінь студентів самостійно планувати й організовувати навчальну діяльність

Отже, одержано експериментальне підтвердження ефективності розробленої методики формування у майбутніх учителів умінь планувати й організовувати самостійну навчальну діяльність з використанням засобів ІКТ.

Аналіз наукових джерел, власні напрацювання та результати дослідно-експериментальної роботи дали змогу розробити методичні рекомендації для різних структурних підрозділів ВПНЗ, викладачів та студентів щодо відбору шляхів реалізації технології та механізмів упровадження засобів ІКТ з метою активізації планування навчального процесу на різних рівнях - від ректорату до студента.

ВИСНОВКИ

1. На основі аналізу наукових джерел з'ясовано, що навчальний процес у ВПНЗ є специфічною та цілеспрямованою навчальною діяльністю - у єдності її теоретичних і практичних компонентів - з професійною підготовкою майбутніх учителів. Чітка структурованість та складне функціональне навантаження окремих компонентів навчального процесу є достатньою підставою для його кваліфікації як системи і водночас динамічного процесу.

Сутність планування полягає в тому, що, як складний і багатоетапний процес створення багаторівневої системи планів, ця функція управління алгоритмізує дії суб'єкта й об'єкта з досягнення мети навчальної діяльності. Планування навчального процесу розглядається як цілісна, штучно створена система, яка організовує навчальну діяльність, необхідність якої зумовлюється взаємодією двох основних систем, що структурують навчальну діяльність, - її об'єкта (суб'єкта) та суб'єкта.

З позиції системного аналізу запропонована теоретична модель навчального процесу розглядається як складна, багаторівнева, поліфункціональна, відкрита і розвивальна система з такими підсистемами: “об'єкт (суб'єкт) навчальної діяльності”, “суб'єкт навчальної діяльності”, “програма навчальної діяльності”, “забезпечення навчального процесу”, “управління навчальною діяльністю”. Розкрито специфічні зв'язки і відношення між цими підсистемами, визначено їх функціональні та змістові характеристики, а також виділено два ряди рівнів системи планування: цільовий (перспективний, поетапний, оперативний) та функціональний (багаторічні, річні, семестрові, місячні, тижневі, щоденні) плани.

2. Планування з урахуванням стандартів вищої педагогічної освіти (державного, галузевих, університетських) та моделі сучасного вчителя полягає у структуруванні навчального процесу за цільовими, часовими і змістовими параметрами. Основними функціями стандартів є забезпечення та підтримання ВПНЗ високого рівня надання освітніх послуг з професійної підготовки майбутніх педагогів, а модель сучасного вчителя чітко окреслює набір характеристик, відповідно до яких визначаються основні завдання, що враховуються у процесі організації та реалізації планування навчального процесу.

3. Технологія планування навчального процесу у ВПНЗ уможливила розроблення структури освітньо-професійної програми, яка є підґрунтям для планування й організації навчального процесу. Аналіз структури стандартів вищої педагогічної освіти допоміг визначити зміст освітньо-професійної програми і приступити до її реалізації відповідно до розробленої технологічної моделі. Запропонована технологія дала змогу оптимізувати процес створення системи планування, а також упровадити адаптовані до умов ВПНЗ програмні продукти. Розроблена технологія планування навчального процесу відповідає критеріям технологічності, концептуальності, системності, керованості, ефективності та відтворюваності.

Визначені організаційно-методичні засади планування навчального процесу базуються на наявності: належної інформації про навчально-матеріальну базу, контингент студентів у розрізі спеціальностей, академічні групи та кадрове забезпечення; доцільного розподілу навчального навантаження між кафедрами; використання засобів ІКТ під час планування навчального процесу; організації поетапного планування навчально-методичного забезпечення; урахування динаміки соціального замовлення та потреб ринку праці.

Ефективність планування, організації та здійснення навчального процесу у ВПНЗ зумовлюється активним упровадженням нових ІКТ. Розроблено й апробовано програмні продукти (інформаційні системи), які активізували й автоматизували планування навчального процесу: “Навчальний відділ”, “Навчальні плани”, “Навчально-матеріальна база”, “Розклад” та “Студент”. Доведено на практиці, що реалізація потенційних можливостей колективів ВПНЗ, закладених у планування навчального процесу з використанням засобів ІКТ, дає можливість забезпечити якісно вищий рівень професійної підготовки майбутніх учителів, є важливим чинником саморозвитку як системи педагогічної освіти, в цілому, так і окремих її суб'єктів.

Аналіз результатів педагогічного експерименту засвідчив ефективність методики планування навчального процесу у ВПНЗ. Так, динаміка зростання високого рівня сформованості вмінь студентів експериментальних груп планувати й організовувати самостійну навчальну діяльність становила понад 1,93 %, водночас знизився показник низького рівня, який наприкінці дослідження становив 26,92 %.

Результати педагогічного експерименту підтвердили гіпотезу дослідження про те, що планування навчального процесу у ВПНЗ з використанням засобів ІКТ стає ефективнішим, а якість професійної підготовки підвищується завдяки реалізації організаційно-методичних умов формування в майбутніх учителів умінь самостійно планувати й організовувати навчальну діяльність.

4. Розроблені методичні рекомендації щодо планування навчального процесу внесено в регламентуючі документи ВПНЗ: на рівні ректорату (Концептуальні засади розвитку вищого навчального закладу, положення про вчену раду, положення про навчально-методичний відділ); на рівні деканату (положення про факультет, положення про деканат факультету, план роботи деканату на навчальний рік, план-календар роботи деканату, положення про розклад навчальних занять у вищому педагогічному навчальному закладі); на рівні кафедри (положення про кафедру, графік заміни занять викладача); на рівні викладача (робоча навчальна програма, індивідуальний план роботи викладача); на рівні студента (елективний курс “Використання ІКТ при плануванні та організації самостійної роботи”).

Проведене дослідження не вичерпує всіх проблем, пов'язаних з плануванням навчального процесу у ВПНЗ. Перспективними напрямами майбутніх досліджень вважаємо: розроблення й апробацію нормативів чисельності студентів на одного викладача з урахуванням обсягу навчального навантаження в навчальних планах низки педагогічних спеціальностей; розвиток технології планування й організації навчального процесу в умовах функціонування кредитно-модульної та кредитно-трансферної систем; удосконалення структури освітньо-професійної програми та навчального плану відповідно до положень Болонської декларації; побудову системи контролю за реалізацією освітньо-професійної програми підготовки і перекваліфікації педагогічних працівників.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Блистів О. М. Планування навчального процесу у вищих навчальних закладах: завдання, сутність та документи, які його відображають / О. М. Блистів // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського. - 2008. - № 6-7. - С. 143-148.

2. Блистів О. М. Організаційні засади планування навчального процесу у педагогічних вищих навчальних закладах / О. М. Блистів // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М. П.Драгоманова: зб. наук. праць / ред. кол.: Н. В. Гузій (відп. ред.) [та ін.]. Серія 16 “Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики”. - К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. - Вип. 9 (19). - С. 86-89.

3. Блистів О. М. Формування процесу підготовки майбутніх фахівців на основі моделі сучасного вчителя / О. М. Блистів // Вісник Прикарпатського університету. Серія “Педагогіка”. - 2008. - Вип. XXIV. - С. 205-210.

4. Блистів О. М. До проблеми побудови моделі сучасного вчителя / О. М. Блистів // Наукові записки: зб. наук. ст. / МОН України; НПУ ім. М. П. Драгоманова; уклад. Л. Макаренко. Серія “Педагогічні та історичні науки”. - К.: Вид. НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2008. - Вип. LXXVII (77). - С. 18-26.

5. Блистів О. М. Вплив державної програми “Вчитель” на формування навчального процесу у педагогічних вищих навчальних закладах / О. М. Блистів, Ю. Л. Кишакевич // Педагогічні науки: зб. наук. праць. - Суми: Вид-во. СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2009. - Ч. 2. - С. 235-245.

6. Блистів О. М. Методика планування навчального процесу із застосуванням ІКТ / О. М. Блистів // Вісник Черкаського університету: зб. наук. статей. Серія “Педагогічні науки”. - Черкаси, 2009. - Вип. 146. - С. 38-42.

Статті та тези у збірниках матеріалів конференцій

7. Блистів О. М. Педагогічні передумови ефективного планування навчального процесу / О. М. Блистів // Тези доповідей ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. “Теорія і практика управління педагогічними процесами”, (Одеса, 26-27 жовт. 2007 р.) / МОН України; Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського. - Одеса, 2007. - С. 13-15.

8. Блистів О. М. Інформаційні технології у плануванні навчального процесу у вищих навчальних закладах / О. М. Блистів // Зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф. “Інформаційний культурний простір: європейський вибір України”, (Київ, 7-8 груд. 2007 р.) / Міністерство культури і туризму України, Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв. - К.: ДАКККіМ, 2008. - С. 115-117.

9. Блистів О. М. Вплив планування навчального процесу на конкурентоспроможність вищої педагогічної освіти / О. М. Блистів // Матеріали VIII Міжнар. міждисциплінарної наук.-практ. школи-конф. “Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління” (Дніпропетровськ, 2-9 листоп. 2008 р.) / Харків, Українська асоціація “Жінки в науці та освіті”, Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна. - Харків, 2008. - С. 164-165.

10. Блистів О. М. До проблеми побудови моделі сучасного вчителя / О. М. Блистів // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. “Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка”, (Суми, 16-17 квіт. 2008 р.) / МОН України, Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти, Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, Інститут вищої освіти АПН України, Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка. - Суми: Університетська книга, 2007. - С. 324-325.

11. Блистів О. М. Якісне планування навчального процесу як одна з передумов конкурентоспроможності вищої педагогічної освіти / О. М. Блистів // Зб. доповідей Другої всеукр. наук.-метод. конф. “Розвиток науки та освіти в регіональних освітніх закладах в контексті Болонського процесу” (Сєверодонецьк, 27-28 листоп. 2008 р.). - Сєверодонецьк: ТІ СНУ ім. В. Даля, 2008. - С. 8-9.

12. Блистів О. М. Державна програма “Вчитель” і підготовка вчительських кадрів / О. М. Блистів // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка”, (Суми, 17-18 берез. 2009 р.) / МОН України, Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти, Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, Інститут вищої освіти АПН України, Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка. - Суми: РВВ СОІППО, 2009. - С. 219-221.

13. Блистів О. М. Застосування інформаційних систем в роботі навчально-методичного відділу / О. М. Блистів // Тези доповідей IV Міжнар. наук.-практ. конф. “Управління в освіті”, (Львів, 23-24 квіт. 2009 р.) / МОН України, Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, Люблінський Католицький університет, Дослідницький центр проблем якості підготовки спеціалістів МІСіС [та ін.]. - Львів: Вид. ДЦ МОНУ, 2009. - С. 32-33.

14. Блистів О. М. Психолого-педагогічні умови формування розкладу занять у вищих навчальних закладах / О. М. Блистів // Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. “Освіта та наука в умовах глобальних викликів”, (Сімферополь - Судак, 12-14 черв. 2009 р.) / Кримський інститут бізнесу, Університет економіки та управління, Вища школа менеджменту, Центр розвитку освіти, науки та інновацій. - Сімферополь: ЦРОНІ, 2009. - Т. 1. - С. 24-25.

15. Блистів О. М. Ефективні передумови перетворення самостійної роботи студентів у творчий процес / О. М. Блистів // Матеріали п'ятої міжнар. наук.-практ. конф. “Розвиток наукових досліджень - 2009”, (Полтава, 23-25 листоп. 2009 р.). - Полтава: ІнтерГрафіка, 2009. - Т. 9. - С. 30-32.

16. Блистів О. М. Планування контролю за якістю підготовки фахівців у вищому педагогічному навчальному закладі / О. М. Блистів // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Інновації як чинник суспільного розвитку: теорія і практика”, (Суми, 20-21 трав. 2010 р.) / Інститут інноваційних технологій та змісту освіти МОН України, Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. М. В.Остроградського, Південноукраїнський регіональний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів, Бєлгородський державний університет, Брянський державний технічний університет, Корпус миру. - Суми: РВВ СОІППО, 2010. - С. 42-43.

Размещено на Allbest.ru