Освітня діяльність та науково-педагогічні погляди Василя Захаровича Смаля (1930-1987 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

13.00.01 - Загальна педагогіка та історія педагогіки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Освітня діяльність та науково-педагогічні погляди Василя Захаровича Смаля (1930-1987 рр.)

Адаменко Оксана Олександрівна

КИЇВ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Миколаївському державному університеті ім. В.О. Сухомлинського, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник

доктор педагогічних наук, професор,

заслужений працівник народної освіти України

МАЙБОРОДА Василь Каленикович,

Національна академія Служби безпеки України,

професор кафедри професійної педагогіки

Офіційні опоненти

доктор педагогічних наук, професор,

заслужений працівник освіти України

ПАДАЛКА Олег Семенович,

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, проректор з економіки та організації навчально-виховної роботи;

кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник

БУТІВЩЕНКО Станіслав Васильович,

Інститут вищої освіти НАПН України, старший науковий співробітник відділу економіки і управління вищої освіти.

Захист відбудеться 15 квітня 2010 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.456.02 в Інституті вищої освіти НАПН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, зала засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту вищої освіти НАПН України ( 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9).

Автореферат розіслано 15 березня 2010 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О.М. Олексюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Формування сучасної освіти в Україні відображує тенденції розвитку освітніх систем у світі. Наша держава чітко визначила орієнтир на входження в освітній простір Європи, поступово здійснює модернізацію освітньої діяльності у контексті європейських вимог, дедалі наполегливіше працює над практичним приєднанням до Болонського процесу.

Актуальність дослідження зумовлюється зростаючим інтересом громадськості до педагогічних персоналій. Значна частина творчих біографій уперше стає предметом наукових досліджень. Цей процес є інноваційним в історико-педагогічній науці. Багато науковців сьогодні звертаються до вивчення питань, пов'язаних із зародженням, становленням і розвитком вітчизняної педагогічної думки, спадщиною видатних учених, педагогів, а саме: С. Бутівщенко, Н. Гупан, Н. Дем'яненко, Н. Дічек, Н. Калениченко, Т. Левченко, О. Любар, В. Майборода, Л. Медвідь, О. Мельничук, О. Падалка, Н. Побірченко, С. Сисоєва, М. Стельмахович, Б. Ступарик, О. Сухомлинська, Т. Усатенко, Д. Федоренко та ін. Їхні дослідження дають змогу докладно проаналізувати історико-педагогічні проблеми певного періоду і використати досягнення педагогів-науковців у сучасному освітньому процесі.

Постановка проблеми визначає персоніфікований підхід. Педагогічна персоналія репрезентує доробок того чи іншого педагога як індивідуального творця, але передусім, як представника педагогічної думки певної історичної епохи. Звернення до педагогічної спадщини українських педагогів, науковців, освітян дає можливість ґрунтовніше вивчити історичні закономірності, становлення і розвитку української педагогіки.

У цьому аспекті актуального значення набувають освітня діяльність та науково-педагогічні погляди Василя Захаровича Смаля.

Василь Захарович Смаль (1930-1987 рр.) - людина енциклопедичних знань з гуманітарних наук, дослідник історії педагогіки, високоінтелектуальна особистість, яскравий представник демократичного руху, прихильник гуманістичних ідей в освіті. Він володів багатьма іноземними мовами, серед яких: російська, польська, чеська, словацька, німецька, болгарська, сербсько-хорватська, досконале знання української мови. В. Смаль мав талант оратора, був мудрим і досвідченим керівником, його для читання лекцій неодноразово запрошували за кордон (Німеччина, Польща, Чехословаччина).

Учений брав участь у створенні навчального посібника з історії педагогіки за редакцією М. Гриценка (підготував три розділи), входив до редакційної колегії нарисів «Розвиток народної освіти і педагогічної думки в Україні (XIX - поч. XX ст.) ». Його активна підтримка і діяльність з пропаганди гуманістичних ідей В. Сухомлинського стала передумовою призначення В. Смаля заступником голови редколегії вибраних педагогічних творів В. Сухомлинського, виданих в Україні (п'ять томів) та Росії (три томи). Учений був автором більш ніж вісімдесяти статей-довідок в «Українській Радянській Енциклопедії», що розкривають систему освіти різних країн світу. В. Смалем підготовлено 30 кандидатів педагогічних наук, понад 50 разів він виступав офіційним опонентом на захистах кандидатських і докторських дисертацій.

З огляду на науково-педагогічну спадщину Василя Захаровича Смаля, яка має велике значення в нинішніх умовах реформування і оновлення змісту освіти, обґрунтовано висновок, що дослідження освітньої діяльності і науково-педагогічних поглядів є актуальним на сучасному етапі розвитку освіти в Україні.

Окремі аспекти педагогічних ідей В. Смаля розкрито в наукових дослідженнях таких учених, як: Н. Гупан, О. Любар, Л. Медвідь, М. Стельмахович, Д. Федоренко. Наукові здобутки в галузі історії педагогіки і зарубіжної педагогіки висвітлено у працях Н. Калениченко, В. Майбороди, М. Шкіля та ін.

Водночас нами підкреслюється, що аналіз історико-педагогічної літератури дисертаційного дослідження дає змогу констатувати: освітня діяльність та науково-педагогічні погляди В. Смаля є не досить висвітленими, і до цього часу вони не стали предметом системного та комплексного вивчення і узагальнення.

Суперечності між значущістю постаті В. Смаля в історії української педагогіки, важливістю його освітньої діяльності, цінністю науково-педагогічної спадщини і недостатнім використанням її в педагогічній теорії та практиці сьогодення, обумовили вибір теми дисертаційного дослідження - «Освітня діяльність та науково-педагогічні погляди Василя Захаровича Смаля (1930-1987 рр.)»

Хронологічні межі дослідження - 1930-1987 рр. XX ст. - визначені роками життя та активної педагогічної і освітньої діяльності В. Смаля (4 квітня 1930 р. - дата народження, 10 листопада 1987 р. - день його смерті).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт Миколаївського державного університету ім. В.О. Сухомлинського, в якому автор брала безпосередню участь. Тему дисертації затверджено вченою радою Миколаївського державного університету ім. В.О. Сухомлинського (протокол від 26 червня 2008 року № 13) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол від 30 вересня 2008 року № 7).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є науково-теоретичне обґрунтування і систематизація поглядів В. Смаля в контексті розвитку освіти у XX столітті, актуалізація педагогічного досвіду вченого в умовах модернізації вищої освіти в Україні.

Сформульована мета зумовила потребу вирішити такі завдання:

- здійснити системний аналіз рівня висвітлення проблеми в педагогічній теорії та практиці і визначити напрями подальшого дослідження;

- розкрити етапи життєвого і творчого шляху вченого-викладача у контексті розвитку вищої освіти в Україні;

- уточнити на основі систематизації й узагальнення практичних підходів понятійно-категоріальний апарат дослідження, зокрема конкретизувати дефініції: «освітня діяльність» і «педагогічні погляди»;

- визначити головні напрями освітньої діяльності вченого-педагога, розробити її періодизацію;

- обґрунтувати науково-педагогічну концепцію В. Смаля;

- визначити перспективи використання науково-педагогічного досвіду вченого-педагога в сучасних умовах модернізації педагогічної освіти в Україні. освіта педагогічний смаль

Об'єкт дослідження - розвиток вищої освіти в Україні у XX ст.

Предмет дослідження - освітня діяльність та науково-педагогічні погляди Василя Захаровича Смаля.

Методи дослідження. Для реалізації мети, вирішення поставлених завдань використано комплекс методів наукового дослідження:

- аналіз, синтез, індукція і дедукція, зіставлення, систематизація й узагальнення для виявлення об'єктивних даних творчого доробку В. Смаля, системи педагогічних поглядів із урахуванням розвитку педагогічної думки в Україні у XX ст.;

- пошуково-бібліографічний, зіставно-порівняльний аналіз наукової літератури та архівних матеріалів із теми дослідження;

- біографічний, хронологічний - для вивчення життєдіяльності вченого та його наукового доробку, визначення місця біографії педагога в соціокультурному середовищі й висвітлення її взаємозв'язку з історією суспільства певного періоду;

- періодизація - для розгляду педагогічних поглядів В. Смаля в динаміці та часовій послідовності, згідно із виділеними періодами життєвого і творчого шляху;

- контент-аналіз - для вивчення нормативно-правової бази, документальної інформації;

- інтерпретація й структурно-прогностичний метод - для формулювання висновків та пропозицій;

- соціологічні (відбір, класифікація та періодизація історичних фактів, письмове й усне опитування, прогнозування), що дали можливість здійснити актуалізацію досвіду вченого, визначити можливості і перспективи використання історико-педагогічної спадщини В. Смаля в сучасній педагогічній науці.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що в ньому вперше:

- визначено й охарактеризовано періодизацію освітньої і науково-педагогічної діяльності, виділено три основних етапи життєвого та творчого шляху: педагогічний (1948-1955 рр.); науково-педагогічний (1955-1967 рр.); науково-управлінський (1967-1987 рр.);

- розкрито зміст педагогічної діяльності вченого у вищих навчальних закладах України (1955-1987 рр.) та на основі архівних джерел і наукової літератури комплексно й системно досліджено біографічні дані, здійснено цілісний і системний аналіз життєвого і творчого шляху В. Смаля;

- систематизовано науково-педагогічні погляди В. Смаля: дослідження в галузі історії педагогіки в Україні й за кордоном та вивчення педагогічних персоналій, визначення їхньої ролі і значення у системі підготовки майбутніх учителів;

- узагальнено систему наукової організації й діяльності кафедри педагогіки як основної ділянки педагогічного вищого навчального закладу під керівництвом В. Смаля;

- уведено в науковий обіг сорок нових архівних документів, що дало можливість поглибити відомості про освітню і педагогічну діяльність В. Смаля;

- здійснено актуалізацію провідних педагогічних ідей В. Смаля: удосконалення підготовки викладача вищої школи, самостійної роботи студентів та педагогічної практики; впровадження науково-дослідної складової у підготовку майбутніх педагогів;

удосконалено підходи до визначення біографічних даних життя й творчості вченого шляхом введення нових невідомих архівних матеріалів;

подальшого розвитку набули:

- зміст й основні напрями освітньої та педагогічної діяльності вченого;

- науково-педагогічні погляди та аспекти освітньої діяльності В. Смаля з метою впровадження прогресивного досвіду в навчально-педагогічний процес підготовки майбутніх учителів та викладачів вищої школи в Україні.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що розроблено і впроваджено факультативний курс «Життєвий шлях та науково-педагогічні погляди В. Смаля», що увійшов до навчального плану механіко-математичного факультету Миколаївського державного університету ім. В.О. Сухомлинського. Матеріали дослідження можуть використовуватися у навчально-виховній роботі зі студентами у вищих навчальних закладах під час вивчення майбутніми вчителями курсу педагогіки, історії педагогіки, порівняльної педагогіки та педагогіки вищої школи, а також у розробці спецкурсів і спецсемінарів з історії педагогіки і в процесі підвищення кваліфікації вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти. Досвід організації діяльності кафедри педагогіки під керівництвом В. Смаля необхідно впроваджувати в навчально-виховний процес вищих навчальних закладів, оскільки це сприятиме вдосконаленню педагогічної практики, самостійної і науково-дослідної роботи студентів - майбутніх учителів.

Положення дисертаційного дослідження використано у навчальному процесі Миколаївського державного університету ім. В.О.Сухомлинського (довідка № 01/1172 від 9 грудня 2009 р.), Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова (довідка № 01/ 1832 від 11 січня 2010 р.) та Миколаївським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти (довідка № 39 від 7 грудня 2009 р.)

Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом участі в науково-практичних конференціях різних рівнів:

міжнародній «Якість вищої освіти та проблеми підготовки фахівців у вищій школі» (Одеса, 2009);

всеукраїнських: «XVI Всеукраїнські педагогічні читання. В.О. Сухомлинський у діалозі з сучасністю: ціннісні виміри в освіті» (Херсон - Київ, 2009); «I Всеукраїнські Морозівські педагогічні читання: актуальні проблеми педагогіки вищої школи в руслі Болонського реформування» (Київ, 2010); «Перспективні інновації у підготовці педагогічних та інженерних кадрів: теорія, методологія, досвід» (Херсон, 2010);

загальноуніверситетських: «Проблеми гуманізації навчально-виховного процесу» (Миколаїв, 2007); «В.О. Сухомлинський і сучасна освіта в Україні» (Миколаїв, 2008).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження висвітлено у семи одноосібних працях, у тому числі в п'яти статтях у фахових науково-педагогічних виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, 14 додатків та списку використаних джерел ( 210 загальних найменувань використаної літератури, з них 40 - архівних справ). Загальний обсяг дисертації становить 187 сторінок, з яких основного тексту - 150 сторінок. Дисертація містить одну таблицю і три рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми та хронологічні межі дослідження, аргументовано його актуальність і доцільність, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, методи, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення, наведено дані про апробацію результатів дослідження, публікації, структуру дисертації.

У першому розділі - „Передумови становлення і розвитку науково-педагогічної діяльності В. Смаля” - системно проаналізовано зміст наукових праць, архівних документів, життєвий і творчий шлях В. Смаля, виявлено основні чинники становлення науково-педагогічного світогляду вченого, здійснено періодизацію та виокремлено головні напрями його освітньої діяльності.

Актуальні проблеми педагогіки, історії педагогіки, школи і педагогіки в зарубіжних країнах знайшли відображення у більш ніж ста друкованих працях Василя Захаровича Смаля: «Школа і освіта в країнах народної демократії» /1958р./; «Досвід політехнічного навчання і трудового виховання учнів у школах Чехословацької Соціалістичної Республіки, Польської Народної Республіки, Німецької Демократичної Республіки (1950-1960 рр.)» /1961 р./; «Два світи - дві системи освіти» /1964 р./; «Педагогічні ідеї Івана Франка» /1963 р./; «Народна освіта в Українській РСР» (англійською мовою у співавторстві з О. Дзеверіним) /1970 р./; «Педагогічна практика студентів» (разом з А. Бондарем) /1972 р./ та статті у відомих на той час журналах «Радянська школа», «Початкова школа» і газетах «Радянська освіта», «Радянська культура», «Робітнича газета» та інші.

Аналіз архівних джерел, наукових публікацій (Н. Гупан, Н. Дічек, О. Любар, Л. Медвідь, В. Майбороди, М. Стельмаховича, О. Сухомлинської та ін.) на основі біографічного підходу, що зумовлює розгляд особистості В. Смаля як виразника особливостей історичної епохи радянського періоду (1930-1987 рр.), дав змогу встановити, що роки життя й освітньої діяльності В. Смаля припадають на XX ст., яке є складним і суперечливим етапом в історії розвитку освіти взагалі й вищої школи зокрема. Поступ освітніх ідей та накопичення досвіду педагогічної діяльності вченого відбувалися протягом двох етапів становлення педагогічної думки в Україні у XX ст.: 1-й етап - 1930-1950 рр.; 2-й етап - 1950-1985 рр. Вони тісно пов'язані з реформуванням усіх галузей, у тому числі й освіти. В освіті відбувалися процеси, що характеризувалися змінами навчальних планів та програм, насиченням теоретичним матеріалом змісту дисциплін, розумінням зв'язку школи з життям та частковою демократизацією радянського суспільства. Дослідження засвідчило, що історичні події, зміни в освіті та педагогічній науці в Україні істотно вплинули на основні напрями освітньої, наукової та педагогічної діяльності В. Смаля.

Значну увагу у першому розділі приділено аналізу архівних документів, біографічної літератури (Н. Гупан, Н. Калениченко, О. Любар, В. Майборода, Л. Медвідь, С. Полукарова, М. Стельмахович, А. Тимченко, Д. Федоренко, М. Шкіль та ін.) Наголошується, що на формування науково-педагогічного світогляду В. Смаля, виникнення у нього новаторських ідей та прогресивних переконань, визначення змісту його педагогічної діяльності, формування В. Смаля як науковця і педагога винятковий вплив мали певні чинники, це: родинне оточення, в якому закладалася любов до рідної мови, набувалися знання української культури, традицій, історії; роки здобуття освіти у Львівському педагогічному інституті, що сприяли формуванню науково-педагогічного світогляду. Період навчання в аспірантурі при Науково-дослідному інституті педагогіки УРСР також вплинув на формування світогляду науковця. Детальне вивчення творів і педагогічних ідей І. Франка, остаточно сформувало його гуманістичний світогляд, а професійне оточення колег по Київському державному педагогічному інституту ім. О.М. Горького, зумовило формування педагогічної майстерності викладача вищої школи. До того ж самоосвіта і саморозвиток впродовж життя були рушійною силою загальнолюдського, професійного і наукового зростання В. Смаля.

У дисертації на основі феноменологічного підходу визначено три періоди освітньої і педагогічної діяльності В. Смаля:

- педагогічний - 1948-1955 рр. На ці роки припадає навчання у Львівському педагогічному інституті. По його закінченні він працює на посаді директора Підкамінської середньої школи Здолбунівського району. У цей період відбувається становлення В. Смаля як педагога, він робить перші кроки в управлінській діяльності, яскраво проявляються його педагогічні та професійні здібності. В. Смаль визначає провідні напрями подальших творчих пошуків у галузі педагогічної освіти;

- науково-педагогічний - 1955-1967 рр. Навчання в аспірантурі та діяльність на посаді співробітника відділу історії педагогіки Науково-дослідного інституту педагогіки УРСР. Протягом другого періоду домінуючими були такі напрями діяльності ученого: науково-дослідницький, що знайшов відображення у дослідженнях проблем історії педагогіки, порівняльної педагогіки, педагогіки вищої школи, причому науково-педагогічний став визначальним напрямом роботи В. Смаля й одночасно стимулом для його творчості;

- науково-управлінський - 1967-1987 рр. Це період активної управлінської, освітньої і громадської діяльності, перебування на посаді завідувача кафедри загальної педагогіки і проректора з навчальної роботи Київського державного педагогічного інституту ім. О.М. Горького; В. Смаля включено до ідеологічної комісії комітету з освіти республіканської комісії ЮНЕСКО; він входить до складу науково-методичної ради з педагогіки при Міністерстві СРСР і Міністерстві освіти УРСР та ради студентських товариств педагогічних вищих навчальних закладів УРСР; очолює республіканську секцію порівняльної педагогіки Педагогічного товариства УРСР; є членом президії Ради сприяння народним університетам при Міністерстві УРСР; працює у науково-методичній раді педагогічної спілки УРСР та науково-методичній раді спілки «Знання»; редколегії республіканського науково-педагогічного журналу «Радянська школа» та республіканського науково-методичного збірника «Вища і середня педагогічна освіта». Протягом цього періоду внаслідок цілісного узагальнення набутого досвіду відбулося визначення й усвідомлення сутності педагогічного досвіду вченого, виокремилися такі його аспекти, як педагогічна діяльність у вищому навчальному закладі, досвід управлінської діяльності, погляди вченого на підготовку майбутніх учителів, проблеми організації самостійної та науково-дослідної роботи студентів, підготовка науково-педагогічних кадрів для вищої школи. Це також період найбільш повної реалізації творчого потенціалу В. Смаля як талановитого науковця, досвідченого керівника, блискучого лектора, наукового наставника майбутніх учителів та викладачів вищої школи.

Визначені в досліджені хронологічні межі кожного періоду зумовлені педагогічною діяльністю й виконанням різних посадових обов'язків, науково-дослідною діяльністю вченого, напрямами впровадження власних науково-педагогічних ідей у підготовку майбутніх педагогічних кадрів.

У другому розділі - „Основні напрями історико-педагогічних досліджень В. Смаля” - на основі вивчення методології історико-педагогічного дослідження охарактеризовано методологічний апарат, визначено і з'ясовано такі основні принципи історико-педагогічного дослідження: єдність теорії і практики, об'єктивність, конкретність, розвиток, закономірність. Вказані вище принципи стали підґрунтям для аналізу підходів до висвітлення педагогічної персоналії: біографічного, феноменологічного, герменевтичного, синергетичного та парадигмального. Використання цих підходів дало можливість визначити поняття «освітня діяльність» і «педагогічні погляди».

У розділі визначено й охарактеризовано основні напрями історико-педагогічних досліджень В. Смаля, що показано на рис.1.

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Рис. 1 Напрями історико-педагогічних досліджень В. Смаля

Система історико-педагогічних поглядів В. Смаля має такі основні напрями: вивчення історії освіти і педагогічної думки в Україні; дослідження у галузі порівняльної педагогіки, яке полягає у вивченні досвіду організації системи освіти у країнах Європи, Азії, Латинської Америки; персоніфікований напрямок, у якому висвітлені педагогічні ідеї провідних педагогів: А. Макаренка, В. Сухомлинського, Лесі Українки, К. Ушинського, І. Франка.

Зазначається, що в основу дослідження покладено гіпотезу, яка ґрунтується на припущенні, що впровадження і використання теоретичних розробок і положень, історичного досвіду, висновків і пропозицій, викладених у дисертаційному дослідженні, сприятиме збагаченню історико-педагогічних знань, удосконаленню і поліпшенню підготовки майбутніх учителів у вищих навчальних закладах.

На підставі аналізу більш ніж ста друкованих праць В. Смаля (монографії, навчальні посібники, підручники, статті, записи, лекції, рецензії, звіти); спогадів родини, сучасників ученого, його учнів і послідовників (Л. Вовк, Ю. Грицая, Н. Калениченко, В. Майбороди, О. Падалки, С. Полукарової, Т. Смаль, О. Соколовської, М. Шкіля); наукових біографій В. Смаля й публікацій дослідників його життя; документів і матеріалів із фондів Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України (Ф. 166), Державного архіву м. Києва (Ф. № Р.-346), періодичних видань: журналів «Радянська школа», «Рідна школа», «Народное образование», «Початкова школа»; газет «Радянська освіта», «Радянська культура», «Учительское дело», «Радянська Україна», «Молодь України», «Вільна Україна», а також вісімдесяти статей-довідок в «Українській Радянській Енциклопедії» доведено гіпотезу та реалізовано основні завдання, що й обумовило етапність проведення дослідження.

У розділі наголошується, що дослідження здійснювалося у три етапи науково-педагогічного пошуку, що відрізнялися цілями і завданнями, шляхами їхньої реалізації, методами досягнення результатів.

На першому етапі - аналітико-ознайомлювальному на основі аналізів пошуково-бібліографічного, зіставно-порівняльного методів, періодизації та історико-педагогічного аналізу історичної, педагогічної й наукової літератури, нормативних документів і досвіду роботи розкрито стан досліджуваної проблеми; здійснено пошук та проаналізовано бібліографічні каталоги, архівні фонди, основні першоджерела з розглядуваної проблеми, а також зібрані основні праці В. Смаля, що становлять науково-педагогічну спадщину вченого.

На другому - діагностично-пошуковому етапі сформульовано основні гіпотетичні припущення, визначено мету, завдання дослідження, його об'єкт та предмет, розроблено концепцію і методичні засади, здійснено аналіз змісту й основних напрямів освітньої діяльності В. Смаля, розкрито його історико-педагогічні погляди. На цьому етапі було підготовлено і впроваджено факультативний курс «Життєвий шлях та науково-педагогічні погляди В. Смаля», який було апробовано серед студентів Миколаївського державного університету ім. В.О. Сухомлинського, Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова, а також у Миколаївському інституті післядипломної педагогічної освіти для керівників шкіл й завідувачів дошкільними закладами, керівників методичних об'єднань, учителів-предметників. Основним завданням курсу є: розширення й поглиблення знань з історії педагогіки шляхом звернення до педагогічної спадщини видатного педагога В. Смаля; формування критичного мислення вчителів, їхнього особистісного зростання; усвідомлення величі та самобутності педагога й важливості його наукових ідей і практичного досвіду для розвитку педагогічної думки в Україні; формування у вчителів уміння аналізувати педагогічні ситуації, виявляти зв'язки між педагогічною діяльністю вченого й актуальними проблемами сьогодення.

На третьому - концептуально-моделювальному етапі уточнено понятійно-термінологічний апарат дослідження, здійснено систематизацію й узагальнення результатів дослідження, визначено можливості використання досвіду освітньої діяльності і науково-педагогічних поглядів В. Смаля в практиці діяльності вищих навчальних закладів і підготовці майбутніх педагогічних кадрів. На цьому етапі оформлено текст дисертації та сформульовано висновки.

Основними методами, використаними на третьому етапі, стали методи інтерпретації й узагальнення опрацьованих матеріалів для формулювання висновків і прогнозування з метою з'ясування цінності використання освітньої та наукової спадщини В. Смаля для розвитку педагогічної думки в Україні.

Феноменологічний і герменевтичний підходи дали змогу дослідити й узагальнити ідеї основних публікацій В. Смаля та їхнє значення в контексті розвитку педагогічної думки.

Аналіз історико-педагогічних досліджень В.Смаля дав підстави зробити висновок, що його праці персоніфікованого напряму вирізнялися високим рівнем науковості, глибоким аналізом літературних джерел і архівних матеріалів, чіткою структурою. Слід зазначити, що у персоніфікованих дослідженнях В. Смаля простежується система висвітлення педагогічної спадщини відомих педагогів, яка має такі складові: характеристика історичного періоду, у якому жив і працював педагог; розкриття змісту і стану розвитку освіти у досліджуваний період; характеристика педагогічних поглядів (провідні дидактичні принципи, мета, завдання і засоби виховання, підготовка вчителя й основні вимоги до нього); визначення ролі, місця і значення внеску спадщини відомого педагога в розвиток педагогічної науки.

Центральною персоналією в дослідженнях В. Смаля стає І. Франко. У монографії „Педагогічні ідеї Івана Франка”, що вийшла у 1966 р., автор вивчає педагогічні ідеї І. Франка на тлі історичного аналізу стану освіти в Україні кінця XIX - початку XX ст. На відміну від попередніх дослідників В. Смаль уперше проаналізував не лише твори українською мовою, а й статті, опубліковані в польських і німецьких виданнях. Цінність роботи полягає у використанні в дослідженні матеріалів архіву письменника.

Серед основних положень педагогічної спадщини І. Франка В. Смаль докладно розглянув і виділив такі: стан освіти на українських землях наприкінці XIX - на початку XX ст.; мета і завдання виховання; зміст і методи навчання і виховання; проблема учителя в спадщині І. Франка; І. Франко як історик школи і освіти. Монографія В. Смаля „Педагогічні ідеї Івана Франка” є фундаментальним дослідженням педагогічної спадщини письменника, борця за народну освіту та дослідника історії педагогіки.

Ще одним педагогом, який захоплював своїми поглядами і привернув увагу В. Смаля, був В. Сухомлинський. Він зробив вагомий внесок у пропагування спадщини В. Сухомлинського: брав участь як заступник голови редколегії у виданні вибраних педагогічних творів В. Сухомлинського в Україні 5 томів (1976-1977рр.), та Росії 3 томи (1979 р.); опублікував твори В. Сухомлинського болгарською, словацькою, англійською та німецькою мовами. У 1978 р. В. Смаль разом із родиною педагога систематизував перший бібліографічний покажчик друкованих праць і став автором вступної статті „Творча спадщина В.О. Сухомлинського”. Вчений був автором передмови до книги „Как воспитать настоящего человека” (1976 р.). До 60-ї річниці від дня народження В. Сухомлинського, у 1978 р. науковцем було написано статтю „Серце, віддане дітям”, надруковану в журналі «Радянська школа». А у 1983 році вийшла книга „Воспоминания о В.А. Сухомлинском”, укладачем якої виступав В. Смаль.

У розділі також проаналізовані статті В. Смаля, в яких він досліджує педагогічні ідеї Лесі Українки, К. Ушинського, А. Макаренка. Персоніфіковані дослідження В. Смаля є неперевершеним зразком наукового підходу до вивчення спадщини видатних педагогів. Його досвід є дуже корисним для наступних поколінь дослідників педагогічних персоналій.

Аналізуючи історико-педагогічні дослідження В. Смаля у галузі вивчення історії розвитку і становлення педагогічної освіти в Україні та за кордоном, у розділі аргументовано розкрито такі напрями діяльності вченого: узагальнення й використання в організації навчально-виховного процесу світових і вітчизняних досягнень педагогічної думки в нерозривній єдності; обґрунтування періодизації основних етапів розвитку народної освіти в Україні. Це підтверджується участю В. Смаля у створенні підручника «Історія педагогіки», нарисів з історії школи та педагогічної думки, хрестоматії з історії дошкільної педагогіки; у виданні книг та брошур із порівняльної педагогіки, а також друкуванні статей у педагогічних газетах і журналах.

У висновках до розділу наголошується, що історико-педагогічні дослідження В. Смаля зробили вагомий внесок у розвиток історії педагогіки України і можуть бути важливим джерелом для творчого використання у розробці сучасних проблем теорії і практики національної освіти.

У третьому розділі - „Педагогічні погляди і освітня діяльність В. Смаля” - проаналізовано основні напрями діяльності В. Смаля, зокрема освітньої та управлінської, його погляди на організацію науково-дослідної і самостійної роботи студентів, удосконалення педагогічної практики.

Поліфунукціональна діяльність В. Смаля, що охоплювала керівництво навчально-виховним процесом, його організаторська і наукова діяльність, успішна і результативна робота на посаді завідувача кафедри педагогіки (1968-1987 рр.) та проректора з навчальної роботи (1978-1987рр), вагомий внесок у навчально-методичний процес, створення навчальних посібників для вищої школи, підготовка науково-педагогічних кадрів стала вагомим підґрунтям для глибокого вивчення і використання досвіду управлінської, освітньої та наукової діяльності професора В. Смаля.

Для управлінської діяльності В. Смаля характерними були такі риси, як науковість, професіоналізм, мудрість і справедливість, широка ерудиція і допитливість, педагогічний і організаторський талант, творчий підхід до висвітлення проблем і розв'язання, чітка організація різних напрямів роботи.

Управлінська діяльність реалізовувалася у таких напрямах: організація методичної роботи Київського державного педагогічного інституту ім. О.М. Горького і науково-дослідної діяльності студентів, суспільна і широка громадська діяльність, підготовка науково-педагогічних кадрів.

У розділі аналізується діяльність В. Смаля на посаді завідувача кафедри педагогіки Київського державного педагогічного інституту ім. О.М. Горького. Наголошується, що кафедра була одним із провідних центрів науково-дослідної роботи у вищому навчальному закладі і досягла ефективних результатів у таких напрямах:

- видання науково-методичної літератури;

- наукові дослідження членів кафедри з актуальних проблем педагогіки, історії педагогіки та педагогіки вищої школи;

- підвищення теоретичного і методичного рівня було важливим напрямом діяльності В. Смаля, він визначав рух кафедри стосовно зростання її науково-методичного потенціалу;

- введення нових експериментальних курсів «Вступ до спеціальності», «Школознавство» та «Основи організації самостійної роботи студентів» підтверджує висновок про те, що керівник кафедри педагогіки постійно перебував у пошуках нових шляхів і резервів підвищення теоретичного рівня майбутніх педагогів;

- підготовці до практичної діяльності сприяла правильно організована і побудована на принципах систематичності, послідовності та доступності педагогічна практика студентів;

- науково-дослідницька підготовка майбутніх педагогів. Вона стала основою організації і здійснення педагогічної діяльності на наукових засадах і стимулювала кожного педагога до індивідуального, наукового і творчого пошуку ефективних шляхів реалізації навчально-виховного процесу;

- велику увагу кафедра педагогіки приділяла вихованню майбутніх педагогів. У цьому напрямі вона організовувала різні за змістом і методами реалізації виховні заходи, що сприяли вихованню якостей справжнього педагога - гуманізму і любові до педагогічної професії.

В. Смаль переконливо довів, що найкращі здобутки і досягнення мають стати прикладом для наслідування і впровадження найефективніших результатів, а це можливо за тісної і взаємної діяльності всіх осередків педагогічної підготовки майбутніх педагогів: науково-дослідних інститутів, інститутів підвищення кваліфікації учителів, кафедр педагогіки вищих навчальних закладів країни і за її кордоном.

У розділі подано матеріали щодо організації і діяльності кафедри педагогіки під керівництвом В. Смаля, розкрито систему поетапного вдосконалення кафедри педагогіки і формування її потенціалу.

Зазначається, що реалізація принципу неперервності навчання створила підґрунтя для організації й ефективного функціонування першого факультету підвищення кваліфікації директорів шкіл. Особливу увагу В. Смаль приділяв організації навчальної роботи на факультеті, залучаючи висококваліфікованих викладачів і досвідчених науковців.

Як керівник кафедри педагогіки В. Смаль одним із перших звернувся до науково-дослідної складової підготовки майбутнього вчителя, створивши експериментальний осередок підготовки вчителя-дослідника.

При розгляді становлення В. Смаля як викладача вищої школи (з врахуванням його життєвого шляху і факторів, що вплинули на формування педагогічних поглядів, багатогранного педагогічного досвіду), було визначено складові формування його педагогічної майстерності.

Першою складовою є гуманістична спрямованість, що проявлялася у надзвичайній любові до своєї професії, до вихованців, високій працездатності та наполегливості. Важлива риса В. Смаля як педагога - це вміння поєднувати високу вимогливість і водночас глибоку повагу та довіру до своїх учнів. Він завжди виявляв увагу до студентів і зацікавленість їхньою думкою, а любов і повагу до нього яскраво підтверджують спогади його учнів і аспірантів.

Активна життєва позиція - це друга складова педагогічної майстерності. Вона реалізовувалася у вагомій науковій, освітній і педагогічній діяльності.

Професійна компетентність була характеристикою високої освіченості В. Смаля, що підтверджується енциклопедичністю знань, володінням більш ніж шістьма мовами, широким колом наукових інтересів, які охоплювали проблеми педагогіки, історії педагогіки, педагогіки вищої школи, вивчення досвіду організації освіти в зарубіжних країнах і підготовку педагогічних кадрів в Україні. Але найголовнішим є не тільки високий рівень знань, а й його щира закоханість у свій предмет. Лише людина, яка любить свою роботу, може стати справжнім професіоналом, зокрема це стосується педагогічної діяльності.

У дисертаційному дослідженні зазначається, що ще однією складовою педагогічної майстерності є володіння педагогічними здібностями: комунікативність, перцептивність, емоційна стабільність, оптимістичне прогнозування.

Характеристика складових частин педагогічної майстерності В. Смаля дає підстави стверджувати, що він був справжнім майстром педагогічної справи і талановитим викладачем, який все своє життя віддав підготовці майбутніх учителів.

Заслуга В. Смаля як викладача історії педагогіки полягає у створенні і запровадженні системи заходів із вдосконалення рівня семінарів і практичних занять з даної дисципліни. Використання досвіду і методичних порад досвідченого педагога В. Смаля дає можливість і сьогодні підвищувати рівень викладання педагогічних дисциплін у вищих навчальних закладах.

Спогади студентів і аспірантів свідчать про блискучий талант професора В. Смаля як лектора. Він володів ораторською майстерністю, захоплював аудиторію бездоганним знанням свого предмета, яскравими прикладами спрямовував своїх студентів до свідомого оволодіння педагогічними знаннями.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що виявляється у висвітленні змісту освітньої і науково-педагогічної діяльності В. Смаля, обґрунтовано та систематизовано його науково-педагогічні погляди, визначено місце доробку вченого в українській педагогічній науці і практиці.

Результати дослідження підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета і завдання дають можливість зробити такі висновки й запропонувати рекомендації, що мають теоретичне й практичне значення.

На основі системного аналізу наукової літератури та архівних документів узагальнено науково-теоретичні дослідження педагогічної спадщини В. Смаля, виявлено недостатню розробленість теми.

Системний аналіз наукових праць за темою дисертації засвідчує, що науково-педагогічна спадщина В. Смаля ще не була до цього часу предметом спеціального дослідження. Окремі праці, що стосуються лише певних конкретних її складових, мають фрагментарний характер. Це дало підстави для висновку, що стан наукового опрацювання вказаного питання не можна вважати задовільним.

У дисертації вперше визначено етапи життєвого й творчого шляху вченого, з'ясовано й охарактеризовано головні чинники формування науково-педагогічного світогляду: родинне виховання і соціальне оточення;

система освіти, в умовах якої закладається науковий і світоглядний фундамент майбутнього науковця; наукове середовище, в якому В. Смаль, опановуючи найновіші методи наукового дослідження, захопився вивченням історії педагогіки; навчально-педагогічне оточення колективу викладачів Київського державного педагогічного інституту ім. О.М. Горького, в колі якого він формувався як педагог-професіонал; постійне самовдосконалення й самоосвіта, сприяло підвищенню професійного рівня викладача, науковця, керівника.

На основі дослідження біографічних, соціально-педагогічних та історико-хронологічних факторів розроблено наукову періодизацію освітньої діяльності вченого. З'ясовано і охарактеризовано три періоди цієї діяльності: 1-й - педагогічний (1948-1955 рр.), 2-й - науково-педагогічний (1955-1967 рр.), 3-й - науково-управлінський (1967-1987 рр.)

Систематизовано основні науково-педагогічні ідеї В. Смаля: вивчення історії становлення і розвитку педагогічної думки в Україні у XIX-XX ст.; дослідження в галузі порівняльної педагогіки; вивчення педагогічних персоналій.

Розкрито зміст і визначено основні напрями освітньо-педагогічної діяльності вченого, зокрема: дослідження проблем вищої школи; організація методичної роботи; підготовка науково-педагогічних кадрів; підвищення теоретичного і методичного рівня викладання педагогічних дисциплін; удосконалення науково-дослідної і самостійної роботи студентів; організація і здійснення педагогічної практики.

Проаналізовано та науково узагальнено досвід освітньої та управлінської діяльності у вищих навчальних закладах і науково-дослідних установах: Науково-дослідному інституті педагогіки УРСР (1958-1967 рр.) на посаді старшого наукового співробітника; Київському державному педагогічному інституті ім. О.М. Горького (1967-1987 рр.) на посадах завідувача кафедри педагогіки і проректора з навчальної роботи; в ідеологічній комісії комітету з освіти республіканської комісії ЮНЕСКО; науково-методичній раді з педагогіки при Міністерстві СРСР і Міністерстві освіти УРСР; раді студентських товариств педагогічних вузів Української РСР; республіканській секції порівняльної педагогіки Педагогічного товариства УРСР; президії Ради сприяння народним університетам при Міністерстві УРСР; науково-методичній раді педагогічної спілки УРСР; науково-методичній раді спілки «Знання»; редколегії республіканського науково-педагогічного журналу «Радянська школа» та республіканського науково-методичного збірника «Вища і середня педагогічна освіта».

Розглянуто інноваційні ідеї й новаторський досвід освітньо-педагогічної діяльності В. Смаля, що заслуговують на подальше вивчення і впровадження в практику. Передусім це дидактичні узагальнення й висновки щодо підготовки майбутніх учителів і питання вдосконалення навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах.

На основі результатів дослідження розроблено і впроваджено у зміст професійної підготовки вчителів факультатив «Життєвий шлях та науково-педагогічні погляди В. Смаля» для студентів вищих навчальних закладів і слухачів факультету післядипломної освіти.

Сформульовані в дисертації теоретичні положення можуть використовуватися: для наповнення змісту лекційного курсу «Історія педагогіки» провідними ідеями педагогічного доробку В. Смаля; під час написання праць з історії педагогіки та дидактики, підручників і навчальних посібників; у підготовці нормативних спецкурсів і спецсемінарів з педагогіки та історії педагогіки для закладів педагогічної освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації; у роботі наукових гуртків, факультативів, творчих груп та інших науково-пошукових об'єднань загальноосвітньої і вищої школи.

Запропоноване дослідження не претендує на всебічний розгляд освітньої діяльності та науково-педагогічної спадщини В. Смаля. В системі подальших досліджень творчої спадщини В. Смаля перспективним є вивчення наукової школи вченого, досвіду організації навчання у вищій школі та підготовки педагогічних кадрів. Предметом окремої наукової праці може бути порівняльний аналіз педагогічних ідей В. Смаля та інших вітчизняних і зарубіжних педагогів відповідної історичної доби.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Адаменко О. Життєвий і творчий шлях В.З.Смаля (1930-1987 рр.) / О. Адаменко // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського: Зб. наук. праць. - Вип.12. - Одеса: ПДПУ ім. К.Д. Ушинського, 2008. - С. 80-85.

Адаменко О. В.З. Смаль - дослідник і продовжувач ідей В.О. Сухомлинського / О. Адаменко // Зб. наук. праць. Педагогічні науки.- Вип. 53. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2009. - С. 61-64.

Адаменко О. Управлінський аспект освітньої діяльності професора В.З. Смаля / О. Адаменко // Наука і освіта. - 2009. - №7. - С. 9-12.

Адаменко О. Педагогічні погляди І.Я. Франка в дослідженнях В.З. Смаля / О. Адаменко // Наукові записки: [Зб. наук. праць]. Міністерство освіти і науки України; Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. - К.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2009. - Вип. 83.- С. 3-16.

Адаменко О. Життєвий шлях та педагогічна діяльність Василя Захаровича Смаля (1930-1987 рр.) / О. Адаменко // Наукові записки: [Зб. наук. праць]. Міністерство освіти і науки України; Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. - К.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2009. - Вип. 84. - С. 3-12.

Адаменко О. Наукова і педагогічна спадщина Василя Захаровича Смаля. Аналіз історико-педагогічного аспекту / О. Адаменко // Січневі педагогічні читання: педагогічна наука та освіта: проблеми та перспективи. - Сімферополь: КРП «Видавництво «Кримнавчпеддержвидав», 2009. - С. 171-174.

Адаменко О. Внесок В.З. Смаля в дослідження історії педагогіки / О. Адаменко // Перспективні інновації у підготовці педагогічних та інженерних кадрів: теорія, методологія, досвід: Зб. наук. праць за матеріалами Всеукраїнської науково-методичної конференції. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2010. - С. 5-12.

АНОТАЦІЇ

Адаменко О.О. Освітня діяльність та науково-педагогічні погляди Василя Захаровича Смаля (1930-1987 рр.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. - Інститут вищої освіти НАПН України. - Київ, 2010.

У дисертації вперше науково-теоретично обґрунтовано та систематизовано науково-педагогічні погляди В. Смаля, проаналізовано й теоретично узагальнено зміст і основні напрями його освітньої та науково-педагогічної діяльності.

На основі дослідження біографічних, соціально-педагогічних та історико-хронологічних факторів розроблено наукову періодизацію освітньої діяльності вченого. З'ясовано і охарактеризовано три періоди цієї діяльності: 1-й - педагогічний (1948-1955 рр.), 2-й - науково-педагогічний (1955-1967 рр.), 3-й - науково-управлінський (1967-1987 рр.)

Визначено й охарактеризовано основні напрями історико-педагогічних досліджень В. Смаля: вивчення історії становлення й розвитку педагогічної думки в Україні; дослідження у галузі порівняльної педагогіки, ознайомлення з досвідом організації навчально-виховного процесу за кордоном; дослідження життєвого шляху та творчої спадщини провідних педагогів.

Розкрито зміст і визначено основні напрями освітньо-педагогічної діяльності вченого, зокрема: дослідження проблем вищої школи; організація методичної роботи; підготовка науково-педагогічних кадрів; підвищення теоретичного та методичного рівня викладання педагогічних дисциплін; удосконалення науково-дослідної та самостійної роботи студентів; організація і здійснення педагогічної практики.

Ключові слова: освітня діяльність, науково-педагогічні погляди, історико-педагогічне дослідження, науково-дослідна діяльність, самостійна робота, вища школа, вчений, педагог.

Адаменко О.А. Образовательная деятельность и научно-педагогические взгляды Василия Захаровича Смаля (1930-1987 гг.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - общая педагогика и история педагогики. - Институт высшего образования НАПН Украины. - Киев, 2010.

В диссертации впервые теоретически обоснованы и систематизированы научно-педагогические взгляды В. Смаля, осуществлен целостный анализ содержания и основных направлений его образовательной и научно-педагогической деятельности.

На основе исследования биографических, социально-педагогических и историко-хронологических факторов, в диссертации разработана научная периодизация педагогической деятельности ученого, выделены и характеризированы три ее периода: 1-й - педагогический (1948-1955 гг.), 2-й - научно-педагогический (1955-1967 гг.), 3-й - научно-управленческий (1967-1987 гг.).

В процессе исследования выявлены факторы, положительно повлиявшие на формирование научно-педагогического мировоззрения педагога-ученого. Этими факторами являются: семейное воспитание и социальное окружение; система образования, в условиях которой происходило становление личности В. Смаля и формирование научного и мировоззренческого фундамента будущего ученого; научная среда, в которой В. Смаль осваивая новейшие методы научного исследования, заинтересовался изучением истории педагогики; учебно-педагогическое окружение коллектива преподавателей Киевского государственного педагогического института им. А.М. Горького, где он сформировался как педагог-профессионал; самостоятельные постоянные научно-педагогические поиски, способствующие росту профессионального уровня преподавателя, ученого, руководителя.

На основании анализа методологии историко-педагогического исследования обоснован методологический аппарат исследования: определены и выделены принципы, проанализированы основные подходы к изучению педагогической персоналии, что позволило определить сущность понятий «образовательная деятельность» и «педагогические взгляды».

Систематизированы и охарактеризированы основные направления историко-педагогических исследований В. Смаля: изучение истории формирования и развития педагогической мысли в Украине; исследования в области сравнительной педагогики, раскрывающие опыт организации учебно-воспитательного процесса за рубежом; исследования жизненного пути и творческого наследия выдающихся педагогов.

Анализ персонифицированных работ В. Смаля позволил выделить основные этапы исследования педагогической персоналии: характеристика исторического периода; определение роли и уровня развития системы образования данного периода; характеристика педагогических взглядов; определение роли и значения педагогического наследия выдающегося педагога для развития науки.

Полифункциональная деятельность В. Смаля реализовывалась в следующих направлениях: руководство учебно-воспитательным процессом; организаторская и научная деятельность; результативная работа на должности заведующего кафедрой педагогики и проректора по учебной работе. Существенный вклад в учебно-методический процесс является фундаментом для глубокого изучения и использования опыта управленческой, педагогической и научной деятельности профессора В. Смаля в подготовке будущих учителей.

Анализ архивных материалов позволил выделить основные направления деятельности кафедры педагогики под руководством В. Смаля: подготовка научно-методической и учебной литературы; активные научные исследования в области педагогики, истории педагогики и педагогики высшей школы; повышение теоретического и методического уровня изложения педагогических дисциплин; внедрение передового педагогического опыта; организация самостоятельной и научно-исследовательской работы студентов; подготовка научно-педагогических кадров для высшей школы; организация и проведение педагогической практики; поддержка тесных связей со школами, органами народного образования, высшими педагогическими учебными заведениями Украины и за границей.

В работе актуализированы педагогические идеи и новаторский опыт подготовки педагогических кадров, заслуживающий дальнейшего изучения и внедрения в практику. Это организация самостоятельной и научно-исследовательской работы, подготовка и проведение педагогической практики.