Естетичне виховання студентської молоді засобами масової інформації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Східноукраїнський національний університет

імені Володимира Даля

УДК 378.036 - 057.875

13.00.07 - теорія та методика виховання

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Естетичне виховання студентської молоді засобами масової інформації

Сургай Світлана Олександрівна

Луганськ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

член-кореспондент АПН України, доктор педагогічних наук, професор Шевченко Галина Павлівна, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, директор Науково-дослідного інституту духовного розвитку людини, завідувач кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Михайличенко Олег Володимирович, Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка Міністерства освіти і науки України, директор Інституту історії та додаткової педагогічної освіти, завідувач кафедри методики викладання суспільних дисциплін;

кандидат педагогічних наук, доцент Кір'ян Марина Михайлівна, Донбаський інститут техніки та менеджменту Міжнародного науково-технічного університету імені академіка Юрія Бугая, доцент кафедри філософії і соціально-педагогічних дисциплін.

Захист відбудеться 25 травня 2010 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.051.06 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034 м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а, ауд. 215 другого навчального корпусу.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034 м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а.

Автореферат розіслано 24 квітня 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.В. Фунтікова

Анотації

Сургай С.О. Естетичне виховання студентської молоді засобами масової інформації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 - теорія та методика виховання. Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. - Луганськ, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню актуальній педагогічній проблеми естетичного виховання студентської молоді засобами масової інформації. На основі теоретичного аналізу наукової літератури визначено характерні риси й особливості процесу естетичного виховання сучасного студентства, розкрита сутнісна характеристика естетичного виховання студентської молоді засобами масової інформації, роль і місце в цьому процесі мас-медіа. Розкрито специфіку засобів масової інформації як особливого фактору впливу на естетичне виховання молоді.

На основі теоретичного аналізу поняття естетичного виховання студентської молоді засобами масової інформації визначені критерії і рівні естетичної вихованості студентської молоді засобами масової інформації

Розроблена методична система естетичного виховання студентської молоді засобами масової інформації та перевірена її ефективність. За результатами проведеного дослідження розроблені методичні рекомендації щодо ефективності естетичного виховання студентської молоді засобами масової інформації. педагогічний студентський виховання

Ключові слова: виховання, естетичне виховання, засоби масової інформації, медіа-освіта, медіа-тексти, кіномистецтво, телебачення, студентська молодь, медіа-мистецтво, мас-медіа.

Сургай С.А. Эстетическое воспитание студенческой молодёжи средствами массовой коммуникации. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля. - Луганск, 2010.

Диссертация посвящена исследованию проблемы эстетического воспитания студенческой молодёжи средствами массовой информации. В работе показана специфика процесса эстетического воспитания студенческой молодёжи, выявлены основные факторы эстетического воспитания студенческой молодежи.

На основе теоретического анализа научной литературы дано определение понятию эстетическое воспитание студенческой молодежи средствами массовой информации, получены данные об интересах студенческой молодёжи в сфере СМИ.

Раскрыты факторы влияния на уровень эстетической воспитанности студенческой молодежи средствами массовой информации: эстетическая образованность; искусство во всех его разновидностях; эстетично направленная творческая активность; эстетическая среда.

В диссертации рассматриваются основные функции средств массовой информации (воспитательная, образовательная, культурологическая, социализирующая).

На основе теоретического анализа понятия эстетическое воспитание студенческой молодежи определены следующие критерии эстетической воспитанности студенческой молодежи средствами массовой информации: познавательный, эмоционально-оценочный, деятельный. Определена содержательная характеристика высокого, среднего и низкого уровней эстетической воспитанности студенческой молодежи средствами массовой информации.

В данном исследовании теоретически обоснована и экспериментально проверена эффективность педагогических основ эстетического воспитания молодежи средствами массовой коммуникации. К ним относим: а) организацию медиа-образования студенческой молодёжи; б) обеспечение педагогической поддержки общения студенчества со СМИ.

В ходе экспериментальной работы была разработана и введена в учебно-воспитательный процесс вуза экспериментальная программа для студентов, включающая факультативный курс "Диалоги о прекрасном"; комплексно-целевая программа для сотрудников воспитательных комиссий вуза, кураторов студенческих групп и преподавателей, включающая систему семинаров по темам: "Категории и законы эстетики и медиа"; "Масс-медиа в жизни современной молодежи и общества"; "Источники медиа произведений в истории других искусств"; "Особенности восприятия экранной реальности"; "Особенности восприятия медиа-произведений разных жанров"; "Эстетический образ в литературе и медиа"; "Эстетический образ в музыке и медиа"; "Эстетический образ в изобразительном искусстве и медиа"; "Видовые и жанровые особенности художественного построения медиа-произведения"; "Особенности эстетической оценки медиа-произведения".

Результаты экспериментальной работы свидетельствуют о значительном повышении уровня эстетической воспитанности студентов, что подтверждает основные положения выдвинутой гипотезы.

Ключевые слова: воспитание, эстетическое воспитание, средства массовой информации, медиа-образование, медиа-тексты, киноискусство, телевидение, студенческая молодежь, медиа-искусство, масс-медиа.

Surgai S. О. Esthetic education of student youth with mass media. - Manuscript.

Thesis to obtain the scientific degree of Candidate of Pedagogical Science on speciality 13.00.07 - Theory and Methodics of Education. - Volodymyr Dahl Eastukrainian National University. - Luhansk, 2010.

The thesis is devoted to the research of the topical pedagogical problem of students' esthetic education with mass media. By means of theoretical analysis of scientific papers here determined the typical features and specificity of modern students' esthetic education, the essence of esthetic education of students with mass media, the place and role of mass media in this process. It discloses mass media as one of influence factors on students' esthetic education.

On the basis of theoretical analysis of the notion of esthetic education of students with mass media criteria and levels of esthetic education with mass media are determined.

The pedagogical system of esthetic education of students with mass media was worked out and its effectiveness was checked. In the process of experimental examination the method guide on effectiveness of esthetic education of students with mass media was composed.

Key words: education, esthetic education, media, media education, media text, cinema, television, students, media arts, mass media.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Важливим завданням сучасної вищої школи є підготовка високоосвічених, висококультурних фахівців з розвиненими естетичними ідеалами і смаками, художньо-естетичними здібностями. Для організації естетичного виховання студентів важливо враховувати закономірність представленості в різні соціокультурні епохи окремих видів мистецтва. Аналіз філософських і культурологічних досліджень свідчить про те, що у різні історичні періоди функцію естетичного виховання виконували різні види мистецтва. Так, в античний період ця роль належала театру й літературі; в епоху середньовіччя - архітектурі й поезії; епоха Відродження характеризується розквітом живопису і скульптури; Новий час - час музики і театру; XX - початок XXI сторіччя дали людству такі синтетичні види мистецтва як кінематограф і телебачення, які сприяють, на відміну від усіх інших, цілісному естетичному сприйняттю світу. У новій історичній ситуації до засобів масової інформації (ЗМІ) відносять телебачення, радіо, періодичні видання та Інтернет. Ці види ЗМІ заповнили свідомість молодих людей.

Проблема естетичного виховання у філософському аспекті широко репрезентована в наукових працях Т. Адорно, Т. Андрущенко, В. Біблера, Н. Гітун, О. Канарського, М. Киященка, Є. Лановенка, Л. Левчук, В. Личковаха, Н. Маньковської. Значний внесок у розробку теорії естетичного виховання зробили В. Бутенко, М. Каган, Є. Квятковський, Л. Коган, М. Лейзеров, Б. Лихачов, Л. Масол, С. Мельничук, Н. Миропольська, Г. Падалка, В. Разумний, О. Семашко, В. Скатерщиков, Г. Шевченко, В. Шестаков, Р. Шульга. Сучасна психолого-педагогічна думка активно займається питаннями, які пов'язані з естетичним вихованням студентської молоді (В. Баранівський, Н. Богданова, В. Дряпіка, Н. Карпунова, О. Карталова, Г. Локарєва, В. Мірошниченко, Н. Могилевська, Л. Михайлова, Г. Падалка, Ю. Пастухова).

Значна увага в сучасній педагогічній літературі приділяється питанням естетичного виховання засобами медіа. У цій галузі широко відомі роботи Л. Баженової, Л. Зазнобіної, У. Мазепи, Л. Мастермана, Н. Могілевської, А. Новикової, С. Пензіна, Ю. Усова, О. Федорова, О. Шарикова, С. Шумаєвої та ін.

Вплив медіа на особистість, зокрема на її естетичну вихованість, розглядався в працях О. Журіна, Г. Селевко, Ю. Усова, І. Челишевої, Л. Шиян. Специфіку Інтернету як новітнього засобу масової комунікації розглядали В. Батов, О. Войкунський, Б. Галєєв, М. Гончаров. Кінематограф як засіб естетичного виховання досліджували І. Гращенкова, Є. Бондаренко, І. Вайфельд, М. Жабський, М. Затучний, Л. Кабо, І. Левшина, С. Пензин та ін.

Різноманітні ЗМІ упроваджуються в психіку молоді на свідомому і несвідомому рівнях. Вони пропагують певні цінності і виступають одним із факторів, який має виховний вплив на студентську молодь. Мас-медіа стали невід'ємним елементом середовища, у якому функціонує молодь. Їх впливу уникнути неможливо. Особливо це стосується особистості, яка не готова критично аналізувати медіа-тексти у зв'язку з недостатнім життєвим досвідом і несформованою внутрішньою позицією.

Студентський вік - найважливіший у становленні людини як особистості. Умови життя й пізнавальної діяльності студентів самі по собі визначають появу потреб в естетичному вдосконаленні. Вплив ЗМІ на студентську молодь зумовлює необхідність пошуків, які дадуть можливість виховувати у студентів естетичні якості, естетичні цінності, естетичні ідеали. Змінюючись, медіа-середовище впливає на естетичну вихованість молоді, але ми не завжди усвідомлюємо всю силу та багатогранність цього впливу. Залежно від форми та змісту медіа-інформації вплив може бути не лише позитивним, але й негативним. В умовах трансформації та інформатизації українського суспільства відбувається руйнування духовних ідеалів, системи цінностей поколінь, нав'язування "масової культури", чужорідної для ментальності українського народу.

З викладеного вище випливає потреба аналізу медіа-текстів, що споживаються молоддю, і з'ясування естетичних цінностей, які вони репрезентують. Таким чином, зростання ролі ЗМІ як чинника виховання визначає актуальність теми й потребує дослідження впливу ЗМІ на студентську молодь та пошуку методів нейтралізації їх шкідливого впливу.

Актуальність означеної проблеми зумовлюється наявністю суперечностей між нагальною потребою сучасного суспільства в естетично розвиненій особистості та реальним станом естетичного виховання засобами масової інформації, яке характеризується відсутністю критичного мислення, орієнтації на ідеальні зразки медіа-культури, низьким рівнем естетичної оцінки та художніх смаків. Аналіз філософської, психолого-педагогічної, соціологічної літератури свідчить, що надзвичайно важливий аспект естетичного виховання студентської молоді засобами масової інформації ще не став предметом окремого дослідження. Великий потенціал впливу на розвиток особистості, яким можуть володіти ЗМІ, залишається певною мірою не реалізованим. Сьогодні необхідним є осмислення цієї проблеми, яка потребує проведення спеціальних досліджень та уваги до неї з боку держави та суспільства. Недостатнє наукове вивчення проблеми, потреба її розв'язання як на теоретичному, так і на практичному рівнях зумовили вибір теми нашого дослідження - "Естетичне виховання студентської молоді засобами масової інформації".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося в межах комплексної науково-дослідної теми "Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика" (номер держреєстрації 0105U000264), що виконується на кафедрі педагогіки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Тему дослідження затверджено Вченою радою Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (протокол № 11 від 22 червня 2007 року) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 7 від 25 вересня 2007 року).

Мета і завдання дослідження.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов ефективного впливу засобів масової інформації на естетичну вихованість студентської молоді.

Завдання дослідження:

· обґрунтувати теоретичні засади естетичного виховання студентської молоді засобами масової інформації;

· дослідити засоби впливу на естетичну вихованість студентської молоді;

· визначити роль мас-медіа у формуванні естетичної вихованості студентів;

· визначити критерії та показники рівнів сформованості естетичних якостей студентської молоді медіа-засобами;

· розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність педагогічної технології естетичного виховання студентської молоді медіа-засобами;

· розробити методичні рекомендації для викладачів вищих навчальних закладів з естетичного виховання студентської молоді засобами масової інформації.

Об'єкт дослідження - процес естетичного виховання студентської молоді засобами масової інформації.

Предмет дослідження - педагогічна технологія естетичного виховання студентської молоді засобами масової інформації.

На різних етапах дослідження для досягнення мети та розв'язання поставлених завдань використовувались наступні методи:

- теоретичні: вивчення та аналіз філософської, естетичної, педагогічної, психологічної, соціологічної, культурологічної літератури дозволили уточнити сутність поняття "естетичне виховання"; узагальнення педагогічного досвіду дало можливість визначити критерії та рівні естетичної вихованості студентів медіа-засобами;

- емпіричні: тривале педагогічне спостереження за поведінкою студентів, опитування та бесіда сприяли виявленню умов педагогічної взаємодії, що забезпечують відчуття психологічного комфорту та повного розкриття творчих здібностей особистості; інтерв'ювання та анкетування дозволили визначити стан досліджуваної проблеми на діагностичному рівні; застосування діагностичних методів (експертні оцінки, тестування, ранжування) сприяло вивченню рівня сформованості компонентів естетичної вихованості студентів на різних етапах експерименту;

- експериментальні: інформаційно-пошуковий, констатувальний, формувальний педагогічні експерименти дали змогу з'ясувати реальний стан зазначеної проблеми, організувати роботу за дослідницькою програмою.

- статистичні методи кількісної та якісної обробки результатів дослідження.

Використані методи є взаємодоповнюючими, що й забезпечило можливість комплексного наукового пізнання предмета дослідження.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що вперше розглянуто як позитивний, так і негативний потенціал ЗМІ в естетичному вихованні студентської молоді; розроблено педагогічні технології естетичного виховання студентської молоді засобами масової інформації; подальшого розвитку набули ідеї визначення умов підвищення виховної ефективності ЗМІ в естетичному вихованні студентів.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розробці та впровадженні у навчально-виховний процес програми естетичного виховання студентів засобами масової інформації. Основні положення дослідження, висновки та методичні рекомендації можуть бути використані науковцями, педагогами загальноосвітніх шкіл, викладачами вищих навчальних закладів, батьками. Підготовлені й апробовані у процесі дослідження методичні матеріали можуть бути використані як на факультативних заняттях з медіа-культури, так і в процесі вивчення курсу гуманітарних дисциплін, що сприятиме формуванню естетичної вихованості студентів.

Висновки та рекомендації, викладені в дослідженні, впроваджено в педагогічну практику Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. Луганськ) (довідка про впровадження № 108-115-2277/43 від 14 жовтня 2009 року), Донбаського інституту техніки та менеджменту Міжнародного науково-технічного університету імені академіка Юрія Бугая (довідка про впровадження № 18-С від 10 листопада 2009 року), Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов (довідка про впровадження № 2214/01 від 15 жовтня 2009 року).

Апробація результатів дослідження здійснювалася протягом 2003-2008 років шляхом участі автора в науково-експериментальній роботі кафедри педагогіки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Основні положення і результати дослідження доповідалися й обговорювались на Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні тенденції комп'ютеризації процесу навчання іноземних мов" (м. Луганськ, 2004 р.); на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика" (м. Луганськ, 2006 р.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Соціально-гуманітарні науки: проблеми їх розвитку та викладання у вищій мистецькій школі" (м. Луганськ, 2007 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції "Наука. Освіта. Технології -2008" (м. Барановичі, 2008 р.); на VI Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні педагогічні технології і освітні системи XXI століття" (м. Кіровоград, 2008 р.), на засіданнях кафедри педагогіки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.

Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано 9 одноосібних праць, з них 5 статей в наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, 9 додатків на 28 сторінках, списку використаних джерел (260 найменувань, з них 15 - англійською мовою). Загальний обсяг роботи - 214 сторінок, обсяг основного тексту складає 162 сторінки.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, наукову новизну й практичне значення результатів, наведено відомості про апробацію й упровадження результатів дослідження, публікації автора та структуру дисертації.

У першому розділі - "Теоретико-методологічні засади естетичного виховання студентської молоді засобами масової інформації" - представлено аналіз проблеми естетичного виховання у філософській, психолого-педагогічній літературі, визначено специфіку засобів масової інформації як особливого фактору впливу на естетичне виховання студентської молоді, проаналізовано потенціал ЗМІ як засобу естетичного виховання студентів.

Аналіз філософської літератури показав, що предмет естетики розширився, до нього входять естетичні властивості дійсності, процес естетичного освоєння світу людиною, естетична рецепція (сприйняття мистецтва і естетичних властивостей дійсності), проблеми розуміння художнього значення твору тощо.

У філософських працях (М. Бахтін, В. Біблер, Є. Бистрицький, О. Буров, А. Зись, І. Зязюн, В. Іванов, М. Каган, А. Канарський, С. Кримський, В. Крутоус, О. Лармін, Л. Левчук, В. Личковах, О. Лосєв, В. Мазепа, В. Малахов, М. Мамардашвілі, В. Михальов, Л. Столович, В. Федорук та ін.) розроблені фундаментальні основи проблем естетичного розвитку, естетичного виховання особистості.

Сучасна українська філософська думка спрямована на розкриття теоретико-методологічних основ та духовних цінностей, філософського осмислення сутності духовного та місця естетичного в цій структурі. Саме в контексті таких пошуків виконані роботи В. Андрущенка, В. Баранівського, С. Пролєєва, Г. Шевченко та ін.

На всіх етапах становлення і розвитку теорії естетичного виховання учнівської молоді можна спостерігати глибоку зацікавленість до розробки естетичних проблем з боку психологів: П. Якобсон, Ю. Крупник, О. Мелік-Пашаєв, О. Кульчицька, Ж. Юзвак та ін. Психологічні дослідження безпосередньо і опосередковано пов'язані із естетичними аспектами розвитку особистості, її внутрішнього світу, духовних властивостей, виступають глибокою психологічною основою для подальших наукових пошуків педагогічної науки у галузі естетичного виховання студентської молоді.

Слід відзначити, що в більшості концепцій особливу увагу приділяють цілеспрямованості процесу естетичного виховання і як його результат передбачають формування здатності сприймати, розуміти, оцінювати, зберігати, переживати і творити красу в повсякденному житті, у праці, в людських стосунках, мистецтві. Складність цього процесу полягає в тому, що необхідно знайти дієві засоби реалізації гармонійної єдності соціального й індивідуального, впливу багатства художньої культури та всіх благ соціального процесу на формування людської особистості.

Дослідники вказують на те, що сприйняття мистецтв вимагає певної попередньої підготовки і високого ступеню розвиненості психічних процесів: розумової діяльності, емоційної налаштованості, розвиненої уяви, уміння співвідносити зміст твору як з проявами навколишньої дійсності, так і з власним внутрішнім світом, здатності осягнення твору в цілому.

Важливі питання теорії і методики естетичного виховання підростаючого покоління висвітлюються в працях В. Бутенка, Л. Коваль, Г. Локарєвої, Л. Масол, С. Мельничука, Н. Миропольскої, О.Михайличенка, Г. Падалки, О. Рудницької, Г. Тарасенко, Ю. Фохта-Бабушкіна, Т. Цвєлих, Г. Шевченко. Створюються й інноваційні концепції на основі нових ідей, що продукуються у наукових, культурних, художніх сферах, у широкій педагогічній практиці різних країн (Ю. Борєв, М. Киященко, Б. Лихачов, Л. Печко, Г. Петрова й ін.).

Вплив медіа-засобів на особистість, зокрема на її моральне і естетичне ставлення, розглядалися в працях А. Гриценка, В. Клименка, Л. Кулагіної, В. Лизанчука, О. Петрунько, М. Романіва, М. Семенюк, В. Скотного, М. Фіцули, М. Чорної, П. Щербаня. Узагальнення наукових підходів до проблеми естетичного виховання студентської молоді засобами мас-медіа дозволив нам розкрити його сутність як послідовну взаємодію суб'єктів виховання в процесі естетичного пізнання ЗМІ й різноманітної мистецтвознавчої та мовної діяльності, спрямованих на прояв художньо-естетичних інтересів, потреб та ціннісних орієнтацій студентської молоді, накопичення нею художньо-естетичного досвіду, реалізація самостійних творчих можливостей, що визначають естетичне ставлення до медіа та дійсності.

Вивчаючи проблему естетичного виховання молоді засобами масової інформації, ми проаналізували концепції, які існують у медіа-освіті. Їх можна умовно поділити на "захисні" і "аналітичні". До "захисних" сучасні науковці відносять "ін'єкційну", "ідеологічну" й "естетичну" теорії медіа-освіти. До "аналітичного" підходу в медіа-вихованні можна віднести як теорію формування критичного мислення, так і семіотичну, культурологічну й соціокультурну теорії. Аналіз вищезгаданих теорій показує, що практичні підходи як складова частина присутні майже у всіх концепціях медіа-виховання, що свідчить про необхідність збалансованості медіа-виховного процесу.

Питання естетичної теорії медіа-виховання розглядали у своїх працях С. Баранов, С. Пензін, Ю. Усов. Головна мета естетично спрямованого медіа-виховання полягає в тому, щоб допомогти аудиторії зрозуміти основні закони і мову медіа-текстів, які мають пряме відношення до мистецтва; розвивати естетичне сприйняття і смак, здібності до кваліфікованого художнього аналізу. Саме тому естетичне виховання молоді медіа-засобами повинно спиратися на вивчення мови медіа-культури, авторського світу творця художнього медіа-тексту, історію медіа-культури (кіномистецтва, художнього телебачення тощо). Аналіз праць з медіа-виховання дає можливість зробити висновок, що в концепціях медіа-освіти в цілому переважають виховні, навчальні й креативні підходи до використання можливостей медіа в естетичному розвитку молоді. Таке сприймання процесу естетичного виховання дозволяє робити більш досконалим розвиток естетичних переживань, естетичної оцінки та естетичних суджень, а також формування вмінь вести художньо-естетичний аналіз творів медіа-мистецтва.

Для педагогічної теорії і практики важливо не тільки усвідомлення змісту поняття "естетичне виховання", але й визначення засобів впливу на його формування у студентської молоді в сучасних умовах. Проблема засобів впливу на естетичну вихованість молоді знайшла глибоке висвітлення у працях І. Гончарова, М. Долматової, І. Єненко, Н. Карпунової, О. Ларміна, Г. Падалки, О. Федорова, Г. Шевченко. Узагальнення досліджень вітчизняних вчених дозволяють визначити найбільш вагомі засоби впливу на естетичну вихованість студентської молоді:

· естетична освіченість;

· мистецтво в усіх його різновидах;

· естетично спрямована творча активність;

· естетичне середовище.

Установлено, що засоби масової інформації (ЗМІ) - це сукупність технічних засобів, що забезпечують передачу інформації в рамках певного соціуму. До них відносяться: преса, радіо, кінематограф, телебачення, Інтернет. Сьогодні вчені все частіше використовують терміни "засоби масової комунікації", "мас-медіа" або "медіа".

Різні функціональні можливості медіа-мистецтв у житті сучасної молоді виявляють багатоаспектність поняття естетичного виховання медіа-засобами. Його можна розглядати як фактор культурного розвитку, засіб формування аудіовізуального мислення, гуманітаризації навчально-виховного процесу, як форму педагогічного керування інтересами й потребами молоді в галузі кіно, телебачення, відео.

У цілому дослідження проблеми естетичного виховання студентської молоді показало, що формування й розвиток особистості йде під впливом усієї сукупності об'єктивних і суб'єктивних факторів, з якими особистість перебуває або перебувала в контакті. Під виховною функцією мас-медіа ми розуміємо здійснення свідомого, цілеспрямованого й систематичного формування особистості, здійснюваного в рамках і під впливом мас-медіа. З огляду на той факт, що мас-медіа впливають на різні аспекти сучасного життя, необхідно визнати найбільш важливий їхній вплив саме на молодь.

Можна виділити наступні аспекти виховної функції мас-медіа:

· пізнавальні, пов'язані з передачею знань про навколишній світ;

· соціалізації молоді, що має метою передачу основних норм і принципів поведінки, прийнятих у даному суспільстві, а також звичаїв і традицій, що сформувалися в процесі історичного розвитку народу;

· підготовки до творчого життя й майбутньої професії;

· стимулювання розвитку інтересів, захоплень і здібностей молоді;

· задоволення емоційних потреб молоді та розвиток емоційно - чуттєвої сфери.

· розвитку різних форм мислення: образного, асоціативного, творчого, логічного;

· розвитку комунікативних якостей;

· розвитку навичок творчого самовираження за допомогою мови медіа, створення своїх медіа-текстів.

На ефективність реалізації виховного потенціалу ЗМІ, окрім фізичних перешкод у вигляді простору і часу, впливають соціальні бар'єри, які визначають соціальний статус учасників комунікаційних процесів і відповідне світобачення. Гносеологічні бар'єри виникають через відсутність або недолік досвіду і знань, або ж через нерозвиненість абстрактного мислення. І, нарешті, соціально-психологічні бар'єри виявляються у вигляді соціальних установок, що вже існують у свідомості аудиторії, думок, що сформувалися, у результаті попередньої інформаційної дії, набутих звичок тощо.

Матеріали дослідження показали, що у студентів не тільки різний рівень інтересів і потреб в медіа мистецтві, глибина розуміння художньої творчості, у них різні потребнісно-мотиваційні запити і стимули їхнього виникнення. У результаті нашого дослідження отримані наступні результати. Студенти найчастіше дивляться (у низхідному порядку): кінопрограми, музичні програми, інформаційні передачі, розважальні й науково-пізнавальні передачі. Розстановка жанрових переваг виявила, що: комедію вибирає - 85%, жахи - 50%, суміш жанрів - 40%, фантастику - 30%, бойовики - 29%, містику - 13%. Дослідження показало, що студенти відзначили наступні привабливі сторони екранних мистецтв: можливість розважитися - 79%, можливість пізнання - 71%, вважають, що воно розширює кругозір - 56,3%, дає можливість відійти від проблем - 38,5%, майстерність режисерів і акторів приваблює - 33%, можливість переживання - 25%, поглиблює знання - 24,9%.

Таким чином, студенти активно залучені в процес спілкування з аудіовізуальним середовищем. Вони достатньо орієнтуються в жанровому і тематичному розмаїтті кіномистецтва. Однак дуже мало студентів виявляють цікавість до тем, які повинні були б їх хвилювати в цьому віці, що може бути пов'язане з відсутністю цілеспрямованого процесу медіа-виховання. На студентів найбільше впливають: настрій; можливість зайнятися улюбленою справою (читання, перегляд ТБ, спілкування в Інтернеті); можливість відпочинку; сюжет; краса медіа-твору.

Отримані результати показують, що у студентів переважають позитивні естетичні мотиви відношення до медіа. З одного боку, це полегшує роботу з естетичного виховання студентів медіа-засобами, тому що відпадає необхідність доводити естетичну цінність медіа та їхніх можливостей, але з іншого боку, вимагає певного ступеня поінформованості студентів у питаннях естетики й естетичного. Необхідне вміння визначити здібності самостійно виявляти й оцінювати естетичні властивості мас-медіа, уміння цілісно сприймати предмети та явища й давати їм естетичну оцінку.

У другому розділі - "Педагогічні технології естетичного виховання студентів засобами медіа середовища" - представлено критеріальний апарат, матеріали та результати констатувального зрізу, за якими визначено педагогічні засади естетичного виховання студентської молоді засобами масової інформації, експериментально перевірено ефективність запропонованих педагогічних засад естетичного виховання студентів засобами мас-медіа, здійснено аналіз експериментальної роботи.

Для дослідно-експериментальної роботи було залучено 430 студентів (констатувальний і формувальний експерименти). До складу контрольних груп (КГ) входило 210 студентів, експериментальних груп (ЕГ) - 220 студентів. На цьому етапі констатувального експерименту використовувалися однакові методи дослідницької роботи (анкетування, самооцінка та ін.). Експериментальне дослідження здійснювалося в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля впродовж 2003 - 2008 років.

Проаналізувавши навчальні плани, навчальні програми дисциплін, плани виховної роботи вищих навчальних закладів, ми дійшли наступних висновків:

· навчально-виховний процес у вищих навчальних закладах має достатні потенційні можливості для формування естетичної вихованості засобами мас-медіа;

· ці потенційні можливості лише незначною мірою враховуються в навчальних програмах, планах виховної роботи і знаходяться у сфері організації навчального матеріалу, розставлення акцентів, обумовлених гуманістичним світоглядом, вибором методів і прийомів роботи;

· можливість реалізації потенційних можливостей навчально-виховного процесу в площині формування естетичної вихованості студентів ЗМІ знаходиться в значній залежності від організації методичної й виховної роботи, світоглядної й професійної позиції педагогічного колективу вищого навчального закладу і кожного викладача, що об'єктивно не може гарантувати використання цих можливостей. Тому ми вважаємо за необхідне врахування цього аспекту при упорядкуванні навчальних програм дисциплін і планів виховної роботи вищих навчальних закладів.

На другому етапі констатувального експерименту ми провели аналіз традиційного процесу навчання студентів з точки зору формування естетичної вихованості засобами мас-медіа. Для цього використовувалися методи безпосереднього спеціального спостереження та анкетування. Анкетне опитування викладачів щодо використання ними ЗМІ у навчально-виховному процесі було проведене з метою з'ясування їх відношення до естетичного виховання медіа засобами. В анкетуванні брали участь 64 викладачі вищих навчальних закладів. Педагогічний стаж респондентів коливався від двох із половиною до тридцяти дев'яти років. Понад 75% опитаних викладачів у тій або іншій формі висловлюються за естетичне виховання студентів медіа-засобами. Це свідчить про те, що інтенсивний розвиток медіа викликає адекватну реакцію викладачів ВНЗ. Аналіз проведеного нами опитування викладачів показав, що, усвідомлюючи величезну значимість медіа в житті молоді, три чверті з них підтримують необхідність естетичного виховання студентів медіа-засобами, а 58% вважають, що педагогічним ВНЗ сьогодні потрібна нова спеціальність - "медіа-виховання". При цьому більшість викладачів справедливо вважає, що сполучення автономних і інтегрованих занять зі студентами сьогодні являє найбільш ефективний шлях для їх естетичного виховання медіа-засобами.

На третьому етапі констатувального експерименту нами було визначено рівень сформованості естетичної вихованості студентів медіа-засобами; розроблені специфічні критерії, які дозволили визначити рівні сформованості основних структурних компонентів та показників естетичної вихованості студентів; розроблена комплексна діагностична методика для визначення рівня сформованості естетичної вихованості студентів; проведені статистична обробка, кількісний та якісний аналіз отриманих результатів.

У дисертації розглядаються рівні естетичної вихованості медіа засобами за такими критеріями:

· пізнавальний (включає естетичні знання, погляди, переконання, отримані на основі сприйняття, уявлень, осмислення естетичних медіа об'єктів; широта естетичних інтересів; наявність відповідної системи естетичних ціннісних орієнтацій; сформованість естетичного ідеалу ЗМІ);

· емоційно-оцінний (уміння переживати, аналізувати й адекватно оцінювати явища дійсності та медіа мистецтва з позицій естетичного ідеалу, розрізняти прекрасне і потворне, трагічне і комічне, піднесене і низинне в житті та мистецтві (естетичні почуття, смаки, інтереси, потреби); здатність репрезентувати смислові й художні особливості медіа твору відповідно до кращих зразків естетики слова);

· діяльнісний (включає функціональний аспект розвитку естетичної культури молоді, навички використовувати естетичне знання в самостійній художньо-творчій діяльності).

Виходячи з мети і завдання нашого дослідження, були розроблені методики анкетного опитування за окремими критеріями сформованості естетичної вихованості. Для зручності аналізу сформованості естетичної вихованості були виділені основні параметри, що її характеризують. До них віднесено: сукупність естетичних уявлень; наявність медіа поінформованості; розвиненість естетичного сприйняття медіа; розвиненість естетичних потреб і мотивів сприйняття медіа; наявність естетичного смаку; сформованість естетичних цінностей ЗМІ; готовність до естетичної діяльності.

Естетична вихованість як цілісний педагогічний процес практично не піддається вивченню й обліку в кількісних показниках. Для оцінювання рівня сформованості естетичної вихованості студентів (відповідно до критеріїв) була розроблена трирівнева шкала.

Високий рівень - творчий, характеризується широким естетичним кругозором, глибоким засвоєнням естетичних понять, усвідомленням їхньої культурологічної значимості; здатністю обґрунтованої оцінки ідейно-художніх достоїнств та недоліків твору медіа мистецтва з використанням великої кількості образних засобів, обґрунтовуючи своє судження ідейним змістом твору, моральною позицією автора при значно меншій увазі до художніх достоїнств твору.

Середній рівень з перевагою емоційної сфери. Йому притаманний достатній естетичний кругозір, оволодіння естетичними поняттями на рівні опису; уміння аналізувати художні достоїнства твору мистецтва; однак використання вербальних образних засобів мови при цьому має обмежений характер.

Низький рівень характеризується недостатнім естетичним кругозором, володінням обмеженим колом естетичних понять, невмінням обґрунтовано, доказово охарактеризувати твір мистецтва. Естетична компетентність нижче програмного рівня середньої школи. Оцінка твору медіа мистецтва зводиться до слів: "подобається", "не подобається".

Констатувальний експеримент показав, що більшість студентів мають низький рівень естетичної вихованості, значна частина з них знаходиться на критичному рівні: обмежені їх естетичні, мистецтвознавчі знання, практично відсутній інтерес і потреби в естетичному самовихованні, у зміцненні матеріальної бази естетичного пізнання. Недосконалі уміння студентів в асоціюванні мистецтва із сучасними медіа і соціумом; емотивні установки студентів на класичне мистецтво зв'язані найчастіше з творами минулого, а сучасне мистецтво співвідноситься в їх свідомості переважно з творами масової культури.

На підставі теоретичного аналізу та даних констатувального етапу дослідження було визначено й обґрунтовано педагогічні умови, які забезпечують ефективність естетичного виховання студентської молоді засобами масової комунікації. До них ми відносимо: організацію медіа-освіти студентської молоді та педагогічну підтримку спілкування студентства із ЗМІ.

Організація медіа-освіти студентської молоді пов'язана з усіма видами медіа (друкованими, звуковими, екранними тощо), змістом якої є інформація про масову комунікацію, про особливості функціонування мас-медіа і шляхи їх ефективного використання. Результатом медіа-освіти є виховання в людини медіа-грамотності й медіа-культури за умови, що під медіа-культурою ми розуміємо культуру сприйняття й засвоєння медійних текстів, виховання навичок роботи з мас-медіа, а під медіа-грамотністю - здатність використовувати, аналізувати, оцінювати й передавати повідомлення мас-медіа в різних формах.

Формувальний експеримент був спрямований на апробацію розробленого експериментального курсу та на використання розроблених педагогічних технологій естетичного виховання студентської молоді ЗМІ. У дослідженні було використано паралельний експеримент, в якому одночасно брали участь студенти різних груп.

Розроблена експериментальна програма для студентів, яка містила факультативний курс "Діалоги про прекрасне". Успішному вирішенню завдань факультативного курсу "Діалоги про прекрасне" сприяла розроблена до курсу методика, яка передбачала проведення позааудиторних занять, заснованих на проблемних, евристичних, ігрових формах та методах навчання, що розвивають естетичні якості, стимулюють творчі здібності (лекції, проблемні ситуації, дискусії, ситуативно-рольові ігри, "круглі столи", театралізації, "мозковий штурм", випуск студентських стінгазет тощо). Серед форм позааудиторної естетичної діяльності використовувалися клуби: шанувальників мистецтва, іноземних мов та ін.

Педагогічна підтримка спілкування студентства із ЗМІ передбачала особливий аспект діяльності викладача вищої школи, орієнтований на взаємодію зі студентом, надання йому допомоги в процесі взаємодії із ЗМІ. Для реалізації педагогічної підтримки спілкування студентства із ЗМІ було розроблено комплексно-цільову програму, розраховану на працівників методичних об'єднань, заступників деканів факультетів і директорів інститутів з виховної роботи, членів виховних комісій, кураторів студентських груп та викладачів вищих навчальних закладів. Програма експериментального курсу "Діалоги про прекрасне" передбачає вивчення наступних тем: "Категорії і закони естетики та медіа (прекрасне - потворне, піднесене - низинне, трагічне - комічне)"; "Мас-медіа в житті сучасної молоді та суспільства"; "Джерела медіа-творів в історії інших мистецтв"; "Особливості сприйняття екранної реальності"; "Особливості сприйняття медіа-творів різних жанрів"; "Естетичний образ в літературі і медіа"; "Естетичний образ в музиці і медіа"; "Естетичний образ в образотворчому мистецтві і медіа"; "Видові і жанрові особливості художньої побудови медіа-твору"; "Особливості естетичної оцінки медіа-твору".

Перелік практичних завдань допоможе викладачу визначити форму і методи проведення занять з естетичного виховання студентської молоді медіа-засобами. Фільми, названі в розділах програми і практичних завданнях, є одним з можливих варіантів ілюстративного матеріалу, прикладом використання творів екранних мистецтв при розгляді тієї або іншої теми і можуть бути замінені іншими фільмами з поточного репертуару.

Вивчений матеріал сприяє накопиченню естетичного досвіду; розвитку естетичного сприйняття медіа, естетичного почуття, естетичного ідеалу медіа; включенню студентів в активну естетичну діяльність (комунікативну, художньо-творчу, пізнавальну й т.п.).

Процес естетичного виховання студентів медіа-засобами здійснювався на основі особистісно орієнтованого підходу та принципів цілісності й системності.

Проведення занять "Діалоги про прекрасне" дозволить педагогу активно використовувати екранні мистецтва як особливу форму мислення - аудіовізуального; як засіб розвитку естетичного сприйняття в специфічних умовах звукопластичного оповідання, лімітованого часом перегляду; як новий вид спілкування й творчості на матеріалі особливої комунікації - відеописемності; як засіб інтеграції досвіду спілкування студентів з іншими мистецтвами.

Естетичне виховання медіа засобами дозволить розвинути в студентів здатність емоційно сприймати екранний простір, "читати" приховану образність кадру, багатошаровість внутрішнього змісту фільму, осмислювати образне відтворення реальної дійсності, уміти відбирати й критично ставитися до різноманітної естетичної інформації, яка щодня надходить із екранів кіно, телебачення, відео, Інтернету.

Програма дослідження передбачала проведення формувального етапу експерименту, який був спрямований на перевірку ефективності запропонованих педагогічних засад естетичного виховання студентської молоді засобами масової інформації й охоплював кілька етапів.

Робота була спрямована на формування високого рівня орієнтації студентської молоді у світі мас-медіа. За мету ставилося розглянути специфіку кожного виду ЗМІ, визначити шляхи впливу мас-медіа на естетичні якості особистості, розширити обсяг інформування студентства щодо тематичного розмаїття світу мас-медіа. Здійснювалась робота з формування у студентства високого рівня емоційно-оцінного компонента естетичної вихованості. Ця робота передбачала створення і реалізацію педагогічних умов формування мотивації, що впливає на ефективність процесу естетичного виховання студентів засобами мас-медіа. Робота з формування діяльнісного компонента естетичної вихованості була спрямована на оволодіння студентами певної системи вмінь і навичок художньої діяльності, взаємодії з інститутом ЗМІ, їх практичне відпрацювання.

Експериментальна робота завершувалася підсумковим контрольним зрізом.

Дані експерименту доводять ефективність проведеного нами експериментального навчально-виховного курсу, ефективність розробленої нами методики проведення занять.

У ході контрольного діагностичного дослідження й аналізу його результатів нами були зроблені наступні спостереження.

1. Студенти експериментальної групи стали більш зацікавлено ставитися то медіа-творів, що говорить про розуміння ними важливості ролі медіа мистецтва у естетичному вихованні особистості.

2. При виконанні аналітичних завдань студенти експериментальної групи наводили більшу кількість варіантів відповідей, збільшилась кількість оригінальних відповідей. Аналіз медіа-творів став більш цікавим. Студенти демонстрували усвідомлення гармонійності творів медіа мистецтва.

3. При виконані творчих завдань студенти експериментальної групи продемонстрували більш глибоке проникнення в образну структуру запропонованих медіа-творів; більш розгорнуті, зв'язані й глибокі відповіді, ніж до проведення формуючого експерименту.

4. Використання сучасних інформаційних технологій полісенсорно вплинуло на емоційну сферу студентів завдяки урахуванню психофізіологічних характеристик, різноманітних форм і методів роботи, наявності зворотного зв'язку, адаптивності. Використання розробленого спецкурсу сприяло розвитку пізнавального інтересу.

До проведення формуючого експерименту у студентів переважало лінійне сприйняття медіа-творів. Ми прагнули розвити в студентів здатність емоційно сприймати медіа-простір, розуміти приховану образність та багатошаровість кадру, уміти відбирати й критично ставитися до різноманітної медіа-інформації.

Динаміка розвитку цих здібностей відбувалася завдяки спеціально організованим заняттям за принципом "від простого - до складного". Поступове формування медіазнавчих та мистецтвознавчих понять студентів дало змогу перейти до більш складного рівня їхнього медіа-сприйняття.

Дуже важливим є той факт, що мовлення студентів стало більш яскравим, образним, виразним, збагатилося лексикою, що належить до сфери медіа-знань та мистецтвознавства. Студенти почали уживати більш складні синтаксичні конструкції. Їм стало легше знаходити слова для висловлення своїх думок і почуттів.

Дослідження, крім того, показало, що створені педагогічні умови естетичного виховання студентів засобами масової інформації у запропонованій нами програмі дозволяють усім студентам стати активними учасниками цього процесу. Це дає нам право стверджувати, що незважаючи на високі можливості аудиторних і позааудиторних форм естетичного виховання, важливо, щоб компоненти естетичної вихованості особистості трансформувалися в потребу і далі працювати над собою і активно брати участь у самостійній художньо-творчій медіа-діяльності.

Аналіз отриманих у контрольному експерименті результатів, порівняння результатів констатувального та контрольного діагностичних досліджень у контрольних та експериментальних групах показали прогнозовані результати зростання рівня естетичної вихованості студентів засобами масової інформації внаслідок цілеспрямованого впливу, що дозволяє говорити про ефективність розробленої педагогічної технології естетичного виховання студентів медіа-засобами.

Проведене дослідження дозволяє сформулювати такі висновки:

1. Визначені методологічні й теоретичні підходи до розуміння сутності естетичного виховання медіа засобами, які базуються на філософських положеннях, естетичних теоріях та концепціях про сутність естетичного, естетичного виховання; положеннях теорії й практики використання медіа-мистецтва у навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів.

2. Зроблено узагальнення стосовно визначення сутності естетичного виховання медіа засобами. Естетичне виховання засобами масової інформації розглядається як послідовна взаємодія суб'єктів виховання в процесі естетичного пізнання ЗМІ й різноманітної мистецтвознавчої діяльності.

3. Естетична вихованість є результатом впливу навколишнього середовища, цілеспрямованого виховання, у процесі оволодіння особистістю певної системи знань та оцінюючих умінь. У просторі повсякденного існування студент проживає у медіатизованому просторі й значну частину естетичних уявлень він отримує з медіа-середовища. Освітній процес інтегрує етичні, естетичні, художні, інформаційні впливи на студентів і сприяє їх естетико-інформаційному розвитку.

4. Відповідно до завдань констатувального експерименту була розроблена комплексна діагностична методика, що складалася з блоків, які дозволяють проаналізувати рівень (високий, середній, низький) сформованості основних показників естетичної вихованості студентів засобами масової інформації (сукупність естетичних уявлень; наявність медіа поінформованості; розвиненість естетичного сприйняття медіа; розвиненість естетичних потреб і мотивів сприйняття медіа; наявність естетичного смаку; сформованість естетичних цінностей ЗМІ; готовність до естетичної діяльності) згідно зі специфічними для кожного з них критеріями.

5. Для досягнення мети дослідження, виходячи із сутнісних характеристик естетичного виховання студентів медіа-засобами, психологічних особливостей сприйняття медіа та аналізу результатів констатувального експерименту, запропонована педагогічна технологія естетичного виховання студентів засобами масової інформації, яка включає такі взаємопов'язані елементи: мета, принципи, естетико-виховний простір навчального закладу, учасники процесу естетичного виховання медіа-засобами, форми і методи формування естетичної вихованості студентів медіа-засобами, процес формування естетичної вихованості студентів засобами масової інформації.