Виховання щасливої дитини в сучасній німецькій сім’ї

Размещено на http://www.allbest.ru/

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

УДК 37.018.1

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Виховання щасливої дитини в сучасній німецькій сім'ї

13.00.07 - теорія та методика виховання

Сурженко Ольга Петрівна

Луганськ - 2010

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Антоненко Тетяна Леонардівна, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти:

академік АПН України, доктор педагогічних наук, професор Євтух Микола Борисович, Національна академія педагогічних наук України, академік-секретар відділення вищої освіти;

кандидат педагогічних наук, доцент Рудковська Інеcса Валеріївна, Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри германських мов.

Захист відбудеться 27 травня 2010 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.051.06 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034 м. Луганськ, кв.Молодіжний, 20-а, ауд. 215 другого навчального корпусу.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034 м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а.

Автореферат розіслано 24 квітня 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої радиН.В. Фунтікова.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Глобалізаційні процеси, що відбуваються в усьому світі, значно відбилися на всіх сферах людського життя. Модернізація суспільних відносин останніх років має великий вплив на функціонування сімей, їх склад, структуру і демографічну картину в цілому. Стрімко змінюване життя обумовлює нову картину світу, і, як наслідок, нові форми сімейного спільного життя людей. Ці процеси мають місце в різних країнах, в тому числі і Німеччині.

Значні зміни відбулися в поглядах людей на шлюб, відносинах усередині сім'ї, ролі чоловіків і жінок в суспільній та особистій сферах. Спостерігається скорочення числа укладання шлюбів, зростає кількість позашлюбних дітей, збільшується число розлучень, неповних сімей і дітей, які в них виховуються. В останні роки спостерігається все більш помітне розшарування та плюралізація домашніх і сімейних форм життя. Це є результатом процесу індивідуалізації, який зумовлений економічним станом сім'ї і підтримується соціально-державною системою страхування, підвищенням рівня життя, зміною системи цінностей.

Сьогоднішні діти дорослішають в інших моральних, побутових, економічних умовах, які необхідно враховувати для створення благо приємного середовища виховання щасливої дитини без конфліктів в сім'ї і пом'якшення конфронтації між її членами. Ця проблема є достатньо гострою як в нашій країні, так і країнах дальнього зарубіжжя, що зумовлює необхідність її дослідження. Значний інтерес для теорії та практики сімейного виховання має проблема виховання щасливої дитини в німецькій сім'ї.

Значний внесок у дослідження теорії і практики сімейного виховання в Німеччині зробили як вітчизняні, так і зарубіжні вчені: Я.А. Коменський, Д. Локк, Ж. Руссо, А. Дістервег, І. Гербарт, У. Бек, М. Вебер, Е. Гидденс, Е. Дюркгейм, Р. Еттлаге, Т. Мерфі-Вітт, В. Хаас, Х. Хетцер, К. Хурельман, Е. Шортер.

Німецька сім'я як суспільний інститут переживає складний процес функціональних і структурних змін, але цінність і важливість сім'ї для людини сьогодні набуває більш великої моральної та емоційної наповненості. Не дивлячись на те, що останнім часом в Німеччині зросло число батьків-одинаків, а також позашлюбних сімей з дітьми, число повних сімей складає 85%. Згідно досліджень Німецького інституту молоді, діти до 14 років живуть зі своїми батьками в 90% випадках в старих республіках (колишня ФРН) і в 82% в нових республіках (колишня НДР). Слід підкреслити, що на основі наявних емпіричних результатів досліджень не тільки на статистичному, але і на нормативному рівні, повна сім'я є зразком для німців. Також, через збільшення числа розлучень не можна робити висновок про втрату значення інституту сім'ї. Результати емпіричного досвіду про причини розлучення показують зворотне: збільшення числа розлучень не є результатом втрати сенсу шлюбу, а відбувається внаслідок їх високого особистого психологічного значення для тих, хто одружився і важливості шлюбу для кожного з них. Сім'я є духовно-культурною життєвою основою суспільства. Як природне співтовариство людей вона є джерелом цінностей для сумісного життя в світі, в свободі і справедливості, щасті і добробуті.

Аналізуючи проблему виховання щасливої дитини в німецькій сім'ї, в дисертації підкреслюється, що щастя і благополуччя дитини залежить від ступеня батьківської любові і визнання її як людини з неповторною індивідуальністю. Батьки повинні виховувати дитину в любові, будувати свої відносини з нею так, щоб вона відчувала себе улюбленою і визнаною.

У дисертації розкриваються психологічні механізми виховання щасливої особистості в сімейних умовах, що відображені в дослідженнях таких сучасних німецьких педагогів і психологів як У. Бек, Б. Буєб, В. Бергман, Д. Бом, С. Гашек, Е. Гейслер, Д. Ельшенброаш, В. Кемплер, Ф. Кох, Д. Ленцен, А. Нейл, А. Пфайфер, Г. Райман, Д. Рисман, У. Рогге, А. Філліпс, Х. Хенсен, М. Хоркс, Б. Гофман, В. Хаас, Г. Шварц, Д. Штерн, Е. Шейн.

Проблема людського щастя хвилювала вчених ще з давніх часів. Такі філософи як Аристотель, Платон, Сократ, Ф. Гегель, І. Кант, Ф. Ніцше, Ф. Шиллер, Б. Рассел, В. Соловйов, А. Гусейнов, І. Ільїн, В. Татаркевич присвятили свої роботи дослідженню сутності поняття людського щастя, шляхів його досягнення.

Кризові явища та труднощі, які переживає сьогодні українське суспільство, надає досвіду виховання щасливої дитини в німецькій сім'ї особливого значення. Актуальність проблеми виховання щасливої дитини в українській сім'ї зумовлює потребу у вивчені зарубіжного досвіду і використання його на теренах України.

Не дивлячись на існуючі наукові розробки щодо сімейного виховання, проблема виховання щасливої дитини в сім'ї ґрунтовно не досліджувалась, особливо на сучасному етапі. Виникає суперечність між гострою потребою в досліджені змісту, шляхів, методів, форм виховання щасливої дитини в українській сім'ї, використанням зарубіжного досвіду та недостатністю його висвітлення у вітчизняній педагогічній теорії та практиці. Це зумовило вибір теми дисертаційного дослідження «Виховання щасливої дитини в сучасній німецькій сім'ї».

Зв'язок теми дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилось в межах комплексної науково-дослідної теми «Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика» (номер держреєстрації 0105U000264), що виконується на кафедрі педагогіки та в Науково-дослідному інституті духовного розвитку людини Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Тема дисертаційного дослідження затверджена рішенням Вченої ради Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (протокол № 7 від 27.02.2007 року) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук (протокол № 2 від 31.03.2009 року).

Мета і завдання дослідження. Мета - теоретично обґрунтувати сутність виховання щасливої дитини в німецькій сім'ї, виявити та розкрити низку чинників, які забезпечують ефективність сімейного виховання щасливої дитини.

Визначена мета зумовлює вирішення таких завдань:

дати історико-генетичний аналіз проблеми виховання щасливої дитини в німецькій сім'ї;

здійснити науково-педагогічний аналіз теорії і практики сімейного виховання в німецькій сім'ї;

визначити сутність впливу соціально-економічних змін у суспільстві на процес виховання щасливої дитини в сучасній німецькій сім'ї;

визначити пріоритетні тенденції виховання щасливої дитини в сімейних умовах;

проаналізувати зміст, форми, методи та педагогічні умови виховання щасливої дитини в німецькій сім'ї;

виявити перспективні педагогічні підходи до виховання щасливої дитини в сучасній німецькій сім'ї, що сприятимуть подальшому розвитку вітчизняної сімейної педагогіки.

Об'єкт дослідження - процес виховання дитини в сучасній німецькій сім'ї.

Предмет дослідження - зміст, форми, методи та педагогічні умови виховання щасливої дитини в сучасній німецькій сім'ї.

Теоретико-методологічну основу дослідження є загальні положення філософської, психологічної та педагогічної науки про становлення щасливої особистості; принципи цілісності та системності виховання; ідеї створення благоприємного сімейного клімату, що базуються на почуттях любові між членами сім'ї, порозумінні, безконфліктності

У дослідженні використано комплекс методів:

* теоретичні (класифікаційний аналіз літературних джерел, індукція і дедукція, порівняння, зіставлення, систематизація), завдяки яким стало можливим уточнити сутність поняття «щаслива дитина», «сімейне виховання», «конфлікт» та виявити напрямки розвитку основних ідей теми дослідження, глибоко зрозуміти виховні засади, які спрямовані на формування щасливої дитини;

* соціологічні (систематизація вихідних даних літературних джерел, аналіз фактів журнальних публікацій), за допомогою яких було досліджено і узагальнено досвід виховання щасливої особистості.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що: вперше визначено специфіку педагогічного досвіду виховання щасливої дитини в сучасній німецькій сім'ї, поєднано історичний та сучасний досвід розвитку щасливої особистості; розкрито поняття «щаслива дитина» та визначені пріоритетні тенденції її виховання; визначено зміст, форми, методи та педагогічні умови виховання щасливої дитини в сімейних умовах; дістали подальшого розвитку нові підходи до виховання щасливої дитини в сучасній німецькій сім'ї, розуміння завдань та змісту сімейного виховання.

Практичне значення одержаних результатів дослідження. Результати та висновки, отримані в процесі дослідження, можуть бути використані для подальшого розвитку ідей виховання щасливої дитини, вивчення досвіду німецької сімейної педагогіки та впровадження в теорію й практику вітчизняного сімейного виховання.

Матеріали дисертації можуть бути використані в навчальному процесі вищих педагогічних навчальних закладів, у системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (довідка № 108-115-2328/43 від 22.10.2009), Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов (довідка № 2309/01 від 28.10.2009), Республіканського вищого навчального закладу «Кримський гуманітарний університет» (довідка № 05-01 від 18.11.2009).

Апробація результатів дослідження здійснювалась через публікацію матеріалів дисертації. Основні теоретико-методологічні положення роботи, результати дослідження доповідались на засіданнях кафедри педагогіки та кафедри теорії і практики перекладу германських і романських мов Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, на Науковій конференції «Наука - 2006» (м. Луганськ, 2006 р.); Науково-практичній конференції «Мова в контексті міжкультурної комунікації» (м. Луганськ, 2006 р.); XIII Науково-практичній конференції «Університет і регіон: проблеми сучасної освіти» (м. Луганськ, 2007 р.); Міжнародній конференції «Орієнтація на участь дітей в розвитку школи на базі прав людини, прав дитини» (м. Берлін, 2008 р.); Міжнародному семінарі «Орієнтація на участь дітей в розвитку школи на базі прав людини, прав дитини» (м. Київ, 2008 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції «Духовно-культурні цінності освіти та виховання» (м. Луганськ, 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Професіоналізм педагога» (м. Ялта, 2009 р.); Науково-практичній конференції «Соціальна адаптація дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків в системі підготовки соціальних педагогів» (м. Армавір, 2009 р.); Науково-практичній конференції «Homo legens у минулому і сьогоденні» (м. Ніжній Тагіл, 2009 р.); Науково-практичній конференції «Психологічне здоров'я підростаючого покоління: проблеми і шляхи вирішення» (м. Астрахань, 2009 р.).

Публікації. Зміст і результати дослідження відображено в 9 одноосібних публікаціях, з них 4 надруковано в наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків та списку використаних джерел. Основний зміст дослідження викладений на 180 сторінках, список використаної літератури містить 210 джерел, з них 121 німецькою мовою. Загальний обсяг дисертації складає 188 сторінок. Робота містить 3 таблиці.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, відображено апробацію та вірогідність результатів дослідження.

У першому розділі дисертації «Теоретико-методологічні засади виховання щасливої дитини в сучасній німецький сім'ї» досліджені основні філософські положення про суть і зміст поняття «щастя», проведений історико-педагогічний аналіз форм, функцій сім'ї, показано значення та зміну ролі жінки за мірою становлення її економічної незалежності.

У процесі аналізу категорії «щастя» були враховані два основні теоретико-методологічні положення. Перше - щастя є суб'єктивною думкою окремої людини, її сприйняття життя і переживань, які вона оцінює, виходячи з власних, внутрішніх критеріїв і норм, що можуть абсолютно не співпадати із загальноприйнятими поглядами. Матеріалом для сучасних досліджень учених і психологів якраз і є ці оцінні думки суб'єктів. Якщо людина відчуває себе щасливою, то це дійсно так, незалежно від того, що думають про неї оточуючі. педагогічний дитина сім'я

Друге положення полягає в тому, що відчуття індивідом щастя виявляється не тільки в єдності з минулим або теперішнім моментом, але в зорієнтованості на майбутнє, тобто щастя набуває дійсного смислу в цілісності людського життя.

Поняття «щастя» широко розглядають філософи Аристотель, Гегель, Платон, Сократ, Ф. Гегель, Б. Рассел, І. Кант, Ф. Ніцше, В. Соловйов, А. Гусейнов, І. Ільїн, В. Татаркевич.

На основі аналізу наукових досліджень німецьких вчених доведено, що причина багатьох психологічних розладів людини криється в невмінні знаходити радість у житті, в низькій самооцінці особистості. Основна проблема багатьох людей - незадоволеність світом і собою. Психологи вважають щасливою таку людину, яка живе й працює із задоволенням, займається улюбленою справою, з радістю присвячує час сім'ї і дітям. Щасливі, впевнені в собі люди - це ті, які мають надійну опору під своєю впевненістю, - щасливі спогади дитинства. Вони знають, які б перешкоди не виникли на життєвому шляху, вони зможуть їх подолати, тому що в дитинстві батьки оточили їх турботою і любов'ю, дали їм відчуття впевненості в собі, що залишилось в дитячій пам'яті назавжди. Батьки, які заповнили пам'ять дітей щасливими моментами дитинства, забезпечили їх твердим фундаментом моральних цінностей, що допоможуть залишитися вірним самому собі навіть в сумні, важкі часи.

Дослідження дало можливість виявити ознаки поведінки і мислення щасливих людей:

Ш вони проводять багато часу з сім'єю і друзями, дорожать своїми відносинами з близькими;

Ш їм легко виразити подяку за те, що вони мають;

Ш вони першими пропонують свою допомогу колегам і незнайомим людям;

Ш вони з оптимізмом дивляться в майбутнє;

Ш вони насолоджуються життям і живуть сьогоднішнім днем;

Ш вони постійно займаються спортом;

Ш вони послідовно досягають поставлених життєвих цілей.

Щоб стати щасливим, потрібно розуміти, що бажання відчувати себе щасливим вимагає постійних змін і щоденної діяльності. Щастя - це праця, це робота над собою. Діти не повинні чекати, коли вони виростуть і стануть щасливими. Якщо вони не відчувають себе щасливими сьогодні, то вони не стануть ними і завтра.

Проведене дослідження дозволило виявити основні умови створення гармонійної атмосфери в німецькій сім'ї, що сприяє відчуттю дитиною щастя. Для цього потрібно ввести в її повсякденне життя наступні правила:

Ш розвивати позитивне мислення дитини і здатність бути вдячним. Подяка допомагає насолоджуватись позитивним життєвим досвідом, долати стресові життєві ситуації, підвищує самооцінку. Виховання подяки сприяє закладанню моральних цінностей у дитини. Вона перешкоджає заздрості і порівнянню з іншими;

Ш розвивати відчуття оптимізму. Оптимізм приносить щастя, оскільки він мотивує не зупинятися перед труднощами, розвиває цілеспрямованість, укріплює здоров'я, дає натхнення, допомагає розвинути соціальні вміння і професійний успіх, сприяє відчуттю щастя;

Ш уникати соціального порівняння і заздрості. Порівняння небезпечні тим, що завжди знайдеться той, хто більш удачливий і успішний, незалежно від власних досягнень дитини. Заздрість і щастя не можуть співіснувати. По-справжньому щасливі люди радіють успіхам інших і відчувають співчуття до їх невдач;

Ш розвивати соціальні контакти. Їх значення для душевного і фізичного здоров'я дитини не можна переоцінити. Налагодження хороших соціальних контактів - гарантія майбутньої щасливої дитини. Зв'язок між соціальними контактами і відчуттям щастя взаємний. Людська потреба в міцних, стабільних і позитивних соціальних контактах бере початок в історії еволюції. Без них люди не змогли б виживати і розмножуватися. З самого народження дитина стає частиною соціальних відносин, в яких вона вперше випробовує любов, відчуття, що штовхає її у більш сильніше відчуття щастя, ніж інші відчуття, - і знаходить сенс і мету життя;

Ш до головних моральних цінностей людини відносяться добро, великодушність, щедрість, співчуття. Ці цінності, прищеплені дитині з дитинства, роблять її щасливою. Допомагаючи іншим, дитина відчуває себе затребуваною, хороші вчинки знижують відчуття провини або печалі, укріплюють віру в себе і відчуття оптимізму;

Ш розвивати витривалість. Дитину важливо навчити, щоб вона могла справлятись з важкими життєвими ситуаціями, тобто вміти аналізувати те, що відбувається і знаходити рішення. Або, якщо змінити нічого не можна, справлятись зі своїми емоціями;

Ш вчитись прощати. Прощення означає навчитись обходитися зі своєю образою. Прощення необхідне, перш за все, для самої дитини, оскільки воно має позитивні наслідки для її внутрішнього стану;

Ш набувати вміння жити в сьогоднішньому дні, тобто тут і зараз. Це дає позитивний, продуктивний досвід і радість, що відчувається, збережеться надовго. Потрібно вдаватись з дитиною до різних видів діяльності: малювання, спорту, читання, домашньої роботи;

Ш насолоджуватись радощами життя. Згадуючи щасливі дні або важливі події в житті, людина підкріплює позитивні емоції і підвищує сприйняття щастя. При цьому для всебічного розвитку дитини важливі сімейні традиції і ритуали;

Ш реалізовувати життєві мрії. Розумні цілі підвищують самооцінку, дають відчуття надійності і дієздатності. Кожен крок, зроблений на шляху до поставленої мети, підвищує позитивні емоції.

У науковому дослідженні виявлено низку чинників, що задовольняють природні й основоположні потреби дітей:

Ш час і простір. Час грати, мріяти, робити відкриття, возитись з предметами, що зацікавили. Дітям потрібен час, який вони можуть використовувати за настроєм і потребами. Це сприяє розвитку творчих здібностей, стратегічному мисленню і фантазії, робить дітей щасливими. Крім часу, важливим чинником щастя є простір. Рух на природі сприяє духовному розвитку, укріплює здоров'я;

Ш можливість досліджувати світ навколо і зав'язувати контакти. Діти народжені дослідниками, вони допитливі та творчі, хочуть докопатись до істини, відкрити світ навколо себе. На жаль, сучасне автоматизоване суспільство може запропонувати мало можливостей для дитячої творчості. Так, дух дослідника гальмується, не встигнувши розвинутися. Дітям не вистачає почуттєвого досвіду, необхідного для розвитку моторики, рівноваги і тіла. Важливо, щоб батьки давали їм таку можливість і шукали все нове для цікавих дослідників, не перешкоджаючи дітям в задоволенні своєї цікавості. Дітям не потрібні готові рішення, їм необхідний власний досвід, щоб освоїтись в світі;

Ш упорядкована структура повсякденності. За повсякденними заняттями проходить справжнє життя дитини в сім'ї. Важливо замість хаосу, якого досить в сучасному суспільстві, створити порядок, тому що дітям потрібна ясна структура і чіткий ритм повсякденності. Необхідні регулярні, постійні сімейні ритуали, які супроводжуватимуть дитину місяцями і роками. Такі події, що регулярно повторюються, допомагають дітям навчитися самоорганізації і самостійності, але, перш за все, вони дають малюкам опору, орієнтири й відчуття захищеності, стабільності, якої так не вистачає в сьогоднішньому суспільстві;

Ш увага і розуміння. Дефіцит спілкування батьків з дітьми не може сприяти довірчій атмосфері в сім'ї і розвитку дитини. Дітям потрібне справжнє спілкування. Їм потрібні батьки, які по-справжньому цікавляться їх повсякденними потребами, відчуттями, проблемами. Дітям потрібна довіра батьків, упевненість, що вони прийняті такими, які вони є;

Ш постійність і впевненість. Дітям необхідне надійне місце у домі і стабільні відносини, на які можна покладатись, надійна фортеця, в яку вони завжди можуть повернутись з великого, неспокійного світу. Дітям однаково потрібні рух і спокій. Їм потрібні послідовні батьки, що дотримуються постійних, стабільних вимог, встановлених на благо дітей, дійсних не тільки сьогодні. Дітям потрібні батьки, які знайшли своє місце в життя, які не коливаються, а твердо знають, чого хочуть для себе і своєї сім'ї.

У дослідженні прослідковано еволюцію німецької сім'ї під впливом економічних, правових, соціальних, моральних змін в суспільстві. Сучасна німецька сім'я має наступні характеристики:

Ш вона заснована на міжособистісних відносинах;

Ш сучасна сім'я захищає особисту сферу і одночасно відкрита суспільству;

Ш сучасна сім'я індивідуальна. Урбанізація суспільства, що зростає, і зростання комунікаційних засобів звільняють людей від тиску і дотримання правил їх безпосереднього соціального оточення. Особистість стає все більш незалежною від домашнього кола родичів.

Приведені в дисертаційному дослідженні дані підтверджують, що німецька сім'я грає величезну роль в передачі культурних і моральних цінностей з покоління в покоління. В основу виховання кожне покоління закладає систему цінностей, яку прагне передати своїм дітям.

Цінності діляться на термінальні, тобто значущі самі по собі, та інструментальні, які служать, зазвичай, засобом досягнення мети. У даний час часто спостерігається перетворення термінальних цінностей на інструментальні і навпаки. Молоде покоління змушене робити вибір між двома напрямами: з одного боку, прагнення до «красивого життя», з іншого, цінності цікавої роботи, творчості, служіння людям. Поки батьки не мають у своєму розпорядженні усталеної системи цінностей, вони не зможуть зайняти чітку позицію по відношенню до своїх дітей. Перш ніж братись за виховання дітей, необхідно переглянути власні життєві принципи. Загальнолюдські цінності - етична і моральна опора суспільства. Усі правила, традиції, звичаї та ідеали суспільства - це відображення цінностей, на яких воно побудоване. Культурні, духовні та економічні зміни в суспільстві привносять нові зразки і приводять до зміни цінностей. Вони дають орієнтацію в спільному житті з іншими людьми, вони є мірилом людської совісті. Орієнтуючись на них, людина вирішує, що добре, а що погано, соціально або асоціально, правильно або неправильно, дозволено або заборонено. Цінності керують діями людей і визначають, який шлях вибрати в житті.

До основних прав дітей, закріплених у головному правовому документі Конвенції про права дитини, прийнятій 20 листопада 1989 року, відносяться право «знати своїх батьків», які в рівній мірі несуть відповідальність за виховання дитини, «право вільно виражати свої погляди», право на «особисте життя, сімейне життя». Документ гарантує «поважати право дитини на свободу думки, совість і релігії», першочергову увагу приділяти інтересам дитини, діяти в захист її інтересів і захищати дитину від всіх форм фізичного і психологічного насильства.

Сім'я є першим і важливим прикладом придбання демократичних позицій і для розвитку демократичних дій, тому що тільки в сім'ї відчутні ознаки демократичних принципів на практиці: пошана особистості кожного члена сім'ї, виховання відповідальності, право на власну думку, толерантність до чужої думки і досвіду, відмова від насильства, готовність до компромісу і пошана особистого авторитету. Виховання демократії можна реалізовувати щодня в сім'ї як пошану думки інших членів сім'ї, як уміння слухати і укладати компроміси. І здійснення однієї з найважливіших цілей - пошани людської гідності - може реалізовуватись у повсякденній формі спілкування.

У другому розділі «Система виховання щасливої дитини в німецькій сім'ї» подано характеристику пріоритетних тенденцій, змісту, форм, методів і педагогічних умов виховання щасливої дитини в німецькій сім'ї, розкрито вплив на фізичне і психологічне здоров'я дітей недозволених в дитинстві психологічних конфліктів їх батьків, показані способи вирішення цих конфліктів та роль послідовного виховання в становленні особистості дитини.

Пріоритетними тенденціями виховання щасливої дитини в німецькій сім'ї визначені:

Ш неусвідомлений від волі вихователя вплив зовнішнього світу на дитину;

Ш виховання без застосування психологічного або фізичного насильства;

Ш відмова від покарань;

Ш сприятливий психологічний клімат в сім'ї і правильний підхід до вирішення конфліктів;

Ш послідовність виховання, що досягається за допомогою встановлення меж;

Ш демократичність виховання.

У роботі ґрунтовно описується вплив середовища на виховання дитини. У спілкуванні з дітьми неможливо виключити себе або дітей з виховного процесу. Під «вихованням» розуміється усвідомлена та бажана дія батьків або вихователів на дітей і підлітків, з метою передати їм уміння самостійної, повнолітньої людини, визначати своє життя і нести відповідальність за наслідки своїх вчинків і думок. Але неусвідомлено від волі вихователя свій відбиток на виховання накладають впливи зовнішнього світу. І саме ці неусвідомлені впливи «виховують» дитину значно більше. Таким неусвідомленим впливом на дитину є дія поведінки батьків, дорослих, друзів і засобів масової інформації. Ця дія часто є джерелом значних складнощів у вихованні. Але їх наслідки стають помітні лише через багато років.

Діти народжуються в соціальній структурі відносин, що визначаються впливами зовнішнього світу, на які самі батьки можуть впливати лише в невеликій мірі. З іншого боку, на дитину мають вплив близькі родичі і друзі, традиції і власний досвід батьків. Виховання - це продукт складних взаємозв'язаних соціальних структур. Але у витоків стоїть зв'язок батьки-діти, який приносить бажані результати, якщо відносини між батьками і дітьми засновані на любові, розумінні і пошані.

У дослідженні велика увага приділяється вихованню без застосування психологічного або фізичного насильства та розкриті педагогічні умови його реалізації. У насильстві над дітьми криється причина тих негативних наслідків, які мають вплив вже на дорослу людину. У щасливих сім'ях побутові дисциплінарні питання регулюються без особливої напруги, життя в них - це приємний процес віддачі і отримання, а батьки і діти - друзі. У нещасливих сім'ях дисципліна використовується як зброя ненависті, а слухняність звеличується в чесноту. Строга дисципліна в сім'ї - це віддзеркалення ненависті до себе. Дорослий все своє життя марно прагнув до досконалості і тепер хоче виховати її в своїх дітях. Насильство веде до психологічних конфліктів, які, у свою чергу, гальмують розвиток дитини. Для розвитку щасливої дитини важливе виховання, що сприяє розкриттю її талантів і схильностей, формує в неї сильну особистість. Завдяки ненасильницькому вихованню діти вчаться пошані оточуючих в процесі міжособистісного спілкування і вирішенню конфліктів без застосування сили.

Критика покарання в німецькій педагогіці дуже різноманітна. Покарання як виховна мета - це додавання огидного, неприємного досвіду і вилучення приємного досвіду. У практиці покарань є багато прикладів того, як дітей катували і принижували в ім'я любові, справедливості і порядку. Тому відмова від покарань в сучасній німецькій педагогіці цілком обґрунтована. Покарання принижує гідність дитини та як педагогічний інструмент не має нічого спільного із засобами впливу на дитину, а узгоджується із засобами виховання самостійної зрілої особистості, яка може сама визначати своє життя і вміє нести відповідальність за наслідки своїх думок і дій. З іншого боку, як не розглядати значення поняття «покарання», а в практиці виховання батькам не обійтися без покарань, як показує реальність. У соціальних науках поняття «санкції», яке повинне контролювати дотримання соціальних норм, має чітке місце для всіх позитивних і негативних наслідків поведінки. Слово «покарання» застосовується вихователями для реагування на небажану поведінку дитини. Покарання як засіб виховання знаходиться у згоді з відповідними виховними цілями, які поставили перед собою батьки. Покарання в цьому сенсі не має нічого спільного з відплатою, помстою, розкаянням, провиною і розплатою. Це не моральне або етичне поняття, хоча з його допомогою можна прагнути до моральної або етичної поведінки. Мова йде про те, щоб повернути поведінку в тому напрямку, який вважається за необхідний вихователями. Покарання - це засіб, що вживається для корекції небажаної поведінки і її перешкоди в майбутньому.

Велику роль у вихованні щасливої дитини в німецькій сім'ї грає сприятливий психологічний клімат в сім'ї і правильний підхід до вирішення конфліктів. При виникненні конфлікту стикаються відмінності в мисленні, відчуттях, діях. Члени сім'ї в повсякденному житті стикаються з різним досвідом, переконаннями, інтересами, потребами один одного. Саме у сім'ї виразно відчувається, що людські потреби не завжди можуть бути реалізовані. Нереалізовані потреби стають серйозною причиною конфліктів. У дослідженні було зроблено висновок, що важливо не уникати конфліктів, а стати конфліктним, тобто пізнати механізми, що запускають конфлікт, і виробити відповідні здібності для його подолання. Розглядати конфлікти як можливість зростання і розвитку - це передумова для конструктивного вирішення конфліктів і шляхів їх подолання.

У роботі приділена увага одній з основних причин виникнення конфліктів в сім'ї між батьками і дітьми. Батьки будують свою поведінку на підставі досвіду, придбаного ними в дитинстві, передаючи його своїм дітям. Не дивлячись на зусилля педагогів виховувати дітей згідно педагогічних норм і цілей, батьки передають їм той досвід, який придбали в результаті власного виховання. Те, що в їх власному дитинстві не мало місця, вони не терплять в своїх дітях і борються проти цього, застосовуючи заборони. Батькам потрібно, перш за все, побачити в собі дитину, якою вони були колись, і виявити ту ваду, від якої вони страждали в дитинстві.

Сучасна система сімейного виховання в Німеччині побудована на послідовному вихованні, яке досягається за допомогою встановлення меж. Тільки зріла особистість може встановлювати межі, тоді як деякі батьки помилково приймають виховні зразки свободи і самостійності за відсутність меж і правил, дітям потрібні ясні зразки норм, на які вони могли б орієнтуватися і вимірювати за ними свою поведінку. Установлюючи межі, потрібно подумати про наслідки порушення меж і правил. Межі - частина фундаменту, на якому батьки будують свої відносини з дитиною. Але встановлення меж не має нічого спільного із заборонами і покараннями, які ламають волю і демонструють владу. Межі ведуть не до панування, а до керівництва, підтримки і спонукання. Послідовність у вихованні дає дитині орієнтацію на навколишній світ, упевненість, віру в досягнення поставлених завдань, здатність не боятися довіряти всьому новому.

Висновки

1. У дисертації проведено історико-генетичний аналіз проблеми виховання щасливої дитини в німецькій сім'ї. Спираючись на наукові роботи видатних зарубіжних та вітчизняних філософів, визначено, що прагнення людини до щастя було завжди притаманне його природі. Проблема виховання у німецькій сім'ї в процесі розвитку суспільства набула значних перетворень. Сьогодні життєвою опорою для дорослої людини є її дитинство, що складається з щасливих моментів. Оповиті з дитинства батьківською любов'ю і турботою, діти отримують надійну опору моральних цінностей на все життя і, ставши дорослими, уміють насолоджуватися життям і дарити відчуття щастя своїм рідним і близьким. Тільки щасливі батьки можуть виховати щасливу дитину. Щастя - це праця, тільки працюючи над собою, можна пізнати щастя не швидкоплинне, а навчитися перебувати в постійному щасливому стані.

2. Уточнене та розширено на основі вивчення наукової літератури поняття «щасливої дитини». Основною цінністю сучасної сім'ї є дитина, вона одухотворяє внутрішній світ батьків, вносить сенс до їх життя, спонукає до творчості і наповнює їх серце і розум щастям. Щоб дитина виросла щасливою, необхідно прищеплювати дитині такі моральні цінності як доброта, великодушність, взаємодопомога, співчуття; розвивати в неї здатність бути вдячною і позитивно мислити; розвивати відчуття оптимізму; уникати соціального порівняння і заздрості; налагоджувати хороші соціальні контакти, реалізовуючи людську потребу в міцних і позитивних міжособових відносинах; вчити дитину прощати; жити сьогоднішнім днем і насолоджуватися радощами життя; реалізовувати життєві мрії.

3. Визначено, що соціально-економічні зміни в суспільстві значною мірою впливають на процес виховання щасливої дитини в сучасній німецькій сім'ї. Сім'я як суспільний інститут переживає складний процес функціональних і структурних змін. Але незважаючи на ці процеси, цінність і важливість сім'ї для людини сьогодні набуває всього велику моральну і емоційну наповненість. Саме у кризові періоди життя суспільства різко зростає потреба людини в сім'ї як духовно-культурної життєвої основи суспільства. Будучи природним співтовариством людей, сім'я є джерелом цінностей для сумісного життя в світі, свободі і справедливості.

4. Здійснено науково-педагогічний аналіз теорії і практики сімейного виховання у Німеччині, що надало можливість визначити теоретико-методологічні засади виховання щасливої дитини в сімейних умовах. Система сімейного виховання включає ясну структуру повсякденності, що виражається в подіях, що регулярно повторюються, - ритуалах; зацікавленість батьків в спілкуванні з дитиною, розуміння його бажань, прагнень і мотивів поведінки; послідовність педагогічних методів батьків, що дають дітям відчуття впевненості і захищеності. Сімейні ритуали допомагають дитині навчитися самоорганізації і самостійності. Шанобливе відношення батьків до дитини дає їй впевненість, що його приймають таким, яким він є. Послідовність педагогічних прийомів батьків дає дітям тверду життєву основу на швидко змінному світі.

5. Аналіз змісту, форм, методів та педагогічних умов виховання в німецькій сім'ї дав змогу виявити основні риси сучасної німецької сім'ї; встановити специфіку засобів виховного впливу на дитину під час формування щасливої особистості; показати взаємозв'язок між невирішеними у дитинстві дисонансами батьків та системою міжособистністних відносин в сім'ї.

6. Розкрито роль сім'ї у вихованні щасливої дитини. У дисертації доведено, що сім'я - це найцінніша і необхідніша передумова виховання дитини щасливою. Тільки у сім'ї можливе створення необхідних умов для виховання щасливої особистості. Природне завдання сім'ї полягає в турботі про її членів, в передачі духовних, моральних і культурних цінностей в процесі виховання дітей. Життєвий принцип здорової сім'ї - любов і надійність, співпраця і благополуччя всіх членів сім'ї. Установлено, що сім'я надає дитині кращі умови для розвитку таки моральних якостей дитини як пошана достоїнства оточуючих, взаємодопомога, відчуття справедливості, відповідальності, правдолюбства, порядності й радості життя. Насамперед, виховна, рекреаційна, емоційна функції сім'ї сприяють фізичному і духовному розвитку дитини в щасливу людину. Сім'я є духовно-культурною життєвою основою суспільства; як природне співтовариство вона є найважливішим джерелом цінностей для сумісного життя у світі, свободі і справедливості, тому на сім'ю покладається відповідальність виховання дитини в дусі демократичних моральних цінностей: пошана гідності ближнього, право мати і вільно висловлювати власну думку, уміння слухати і поважати чужу думку, відмова від насильства в спілкуванні, готовність до компромісу.

7. Виявлені пріоритетні тенденції виховання щасливої дитини .Визначено, що однією з пріоритетних тенденцій виховання щасливої дитини в сімейних умовах є демократична. Підставою для розвитку цієї тенденції є головний правовий документ Конвенції про права дитини, прийнятою 20 листопада 1989 року. Серед основних прав дітей - право «знати своїх батьків», які рівною мірою несуть відповідальність за виховання дитини, «право вільно виражати свої погляди», право на «особисте життя, сімейне життя». Документ гарантує «поважати право дитини на свободу думки, совість і релігії», першочергову увагу приділяти інтересам дитини, діяти в захист його інтересів і захищати дитину від всіх форм фізичного і психологічного насильства. В рамках демократичного виховання на основі пошани гідності дитини важливим є виховання без застосування фізичного і психологічного насильства над ним. Виникає необхідність батькам вчитися педагогічним ненасильницьким методам виховання дитини. Покарання визначає рамки того, що не дозволено робити, воно завжди пов'язане з невдачею, забороною, обмеженням. При закріпленні моделей поведінки для дитини важливе переживання успіху, тому йому потрібно надати альтернативу. Опорою при цьому служать послідовність і уміння встановлювати межі. До основних виховних компонентів відносяться пошана дитини, розуміння, правдивість у відносинах між дорослими і дитиною, постійність в поведінці і вимогах дорослих, грамотно управляти дитиною, завданням якої є уміння батьків вибирати такі ситуації, опинившись у яких, дитина більш за все відчуває наслідки своїх дій і вчинків.

8. Обґрунтовано можливості застосування матеріалів дисертації у практиці сімейного виховання в Україні. Враховуючи розвиток і поглиблення в Україні демократичних цінностей, можуть знайти практичне застосування перспективні підходи і моральні здобутки демократичного суспільства Німеччині до виховання щасливої дитини, до яких належить: право кожної дитини мати сім'ю, повага до ближнього, прагнення до свободи, рівні освітні можливості, расова терпимість. Рівноправ'я і пошана потреб особистості є основоположними принципами життя в демократичному суспільстві.

Вивчення даної проблеми не обмежується проведеним дослідженням, оскільки подальшого вивчення потребують наступні питання: взаємодія сім'ї і держави в процесі виховання щасливої дитини, педагогічна підготовка батьків до процесу виховання дитини, шляхи подолання конфліктів в сім'ї.

Основні положення і висновки дисертації викладені автором у наступних публікаціях

1. Сурженко О. П. Виховання в сім'ї - передумова розвитку духовно і фізично здорової особистості / О. П. Сурженко // Духовність особистості : методологія, теорія і практика. - Луганськ. - 2006. - Вип. 4 (27). - С. 138-145.

2. Сурженко О. П. Альтернативная форма домашнего воспитания детей на примере немецких семей / О. П. Сурженко // Духовність особистості : методологія, теорія і практика. - Луганськ. - 2006. - Вип. 5 (18). - С. 235-242.

3. Сурженко О. П. Западная модель семьи : семья как практикующая демократия / О. П. Сурженко // Гуманізація навчально-виховного процесу - Слов'янськ. - 2008. - Вип. XLII. - С. 254-259.

4. Сурженко О. П. Нерозв'язані в дитинстві внутрішні дисонанси батьків як причина виникнення конфліктів в сім'ї / О. П. Сурженко // Нова педагогічна думка. - Рівне. - 2009. - Вип. 3. - С. 39-41.

5. Сурженко О. П. Механизм постижения детьми языка как средства общения / О. П. Сурженко // Мова в контексті міжкультурної комунікації // наук.-практ. конф., 7-8 червня 2006 р. : зб. матеріалів. - Луганськ. - 2006. - С. 111-113.

6. Сурженко О. П. Правовые и социальные условия адаптации приемных детей в Германии / О. П. Сурженко // Социальная адаптация детей-сирот и детей, оставшихся без попечения родителей в системе подготовки социальных педагогов // Сборник научных статей. - Армавир. - 2009. - С. 229-232.

7. Сурженко О. П. Роль семьи в приобщении ребенка к чтению / О.П. Сурженко // Homo legens в прошлом и настоящем // Науч.-прак. конф., 22-23 апреля 2009 г. : сборник материалов. - Нижний Тагил. - 2009. - С. 178-182.

8. Сурженко О. П. Социальная работа в школах Германии / О.П. Сурженко // Професіоналізм педагога в контексті європейського вибору України // Наук.-прак. конф., 22-23 вересня 2009 р. : зб. статей. - Ялта. - 2009. - С. 146 - 148.

9. Сурженко О. П. Проблемы психологического развития ребенка в семье / О. П. Сурженко // Психологическое здоровье подрастающего поколения // Науч.-практ. конф., 19-20 ноября 2009 г.: сборник материалов. - Астрахань. - 2009. - С. 201-203.

Анотації

Сурженко О.П. Виховання щасливої дитини в сучасній німецькій сім'ї. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 - теорія та методика виховання. - Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Луганськ, 2010.

У дисертації здійснено філософсько-історичний та психолого-педагогічний аналіз проблеми виховання щасливої дитини в сімейних умовах в Німеччині. Обрана для дослідження країна має значні досягнення в галузі філософії, психології, педагогіки та теорії виховання з питань розуміння поняття «щастя» і становлення щасливої особистості, створення педагогічних умов в сім'ї для виховання щасливої дитини. Проаналізовано стан розробки проблеми щастя і щасливої людини у філософський та психолого-педагогічній літературі, уточнено сутність понять «щаслива дитина», «сімейне виховання», розглянуто напрями виховання щасливої дитини в німецькій сім'ї.

Висвітлено роль німецької сім'ї у вихованні дитини в сучасних умовах, вплив взаємовідносин батьків на психологічне самопочуття дитини та її майбутній духовний розвиток.

Визначено зміст, форми і методи виховання щасливої дитини в німецькій сім'ї на основі поєднання історичного та сучасного досвіду розвитку щасливої особистості, визначено нові підходи до виховання щасливої дитини в сімейних умовах.

У дисертації виявлено, що на практику виховання в сучасній німецькій сім'ї значною мірою впливають ідеї педагогіки демократії, що характеризуються методами без застосування психологічного або фізичного насильства над дитиною. В основі сучасної педагогічної системи виховання в Німеччині лежить принцип послідовності. Через установлення і дотримання меж діти засвоюють норми, на які вони повинні орієнтуватись і згідно з ними будувати свою поведінку.

Проаналізовано низку чинників виникнення сімейних конфліктів, які впливають на майбутнє дитини, виявлено взаємозв'язок між нерозв'язаними внутрішніми конфліктами батьків у дитинстві і психологічним здоров'ям дитини та розроблено систему конструктивного вирішення конфліктів.

Виявлені та розкриті педагогічні умови для підвищення ефективності виховання щасливої дитини в сім'ї. Узагальнено досвід сімейного виховання в Німеччині та визначені найбільш ефективні за змістом, формами та методами результати виховання щасливої дитини, які можуть бути впроваджені в практику української сім'ї.

Ключові слова: щастя, щаслива дитина, сім'я, сімейне виховання, виховання щасливої дитини, німецька сім'я, вирішення конфліктів в сім'ї.

Сурженко О.П. Воспитание счастливого ребенка в современной немецкой семье. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания - Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля, Луганск, 2010.

Диссертационное исследование посвящено актуальной проблеме - воспитанию счастливого ребенка в семье на примере Германии, которая располагает богатым философским материалом касательно вопросов сущности человеческого счастья и педагогическими исследованиями роли семьи и ее влияния на становление ребенка счастливой, разносторонней, духовно богатой личностью. Освещено состояние научной разработанности проблемы воспитания счастливого ребенка.

Основанием для проведения диссертационного исследования и заключения выводов стал анализ широкого спектра разноплановой литературы (государственных Законов и программ, публикаций в научных и популярных периодических изданиях, учебников, справочников, монографий, методических изданиях). При изложении материала диссертант опирается также на личный опыт общения с немецкими семьями и педагогами, работая над проектом «Права детей в Германии» в рамках актуальных социальных тем «Воспитание без наказаний», «Последовательность в воспитании».

В работе большое внимание уделяется трансформации семейных форм, являющейся результатом экономических, социальных и ментальных преобразований в обществе. В связи с преобразованиями в указанных сферах, повлекших за собой изменение структуры, форм и функций семьи, возникает необходимость в переоценке роли семьи, ее места в жизни человека. В диссертации характеризуются нынешнее состояние семьи в современных постоянно меняющихся условиях, основные признаки современной семьи. Определены приоритетные направления воспитания счастливого ребенка в семейных условиях, охарактеризованы педагогические методы и приемы семейного воспитания на базе прав детей, главной задачей которого является воспитание счастливой, свободной, ответственной личности, уважающей права и достоинства окружающих.

В диссертации выявлено, что в значительной степени на практику воспитания в современной немецкой семье влияют идеи педагогики демократии, характеризующиеся методами воспитания без применения психологического или физического насилия над ребенком. В основе современной педагогической системы воспитания в Германии лежит принцип последовательности. Через установление и соблюдение границ детям представлены нормы, на которые они могут ориентироваться и согласно ним строить свое поведение.

В диссертации рассмотрена практика конструктивного решения конфликтов между родителями и детьми, показана важность гармоничной семейной атмосферы в процессе воспитания счастливого ребенка. Установлено, что одной из причин возникновения конфликтов в семье являются неразрешенные в детстве внутренние диссонансы родителей, которые наносят отпечаток на процесс воспитания их детей. В работе предложена система использования возникающих на этой почве конфликтов в качестве возможности самопознания и пути решения нереализованных в детстве психологических конфликтов родителей.

Ключевые слова: счастье, счастливый ребенок, семья, семейное воспитание, воспитание счастливого ребенка, немецкая семья, решение конфликтов в семье.

Surzhenko O.P. Upbringing of a Happy Child in a Modern Germany family. - Manuscript.

Thesis for the Scientific Degree of Candidate of Pedagogical Sciences, Speciality 13.00.07 - Theory and Methods of Education - Volodymyr Dahl East-Ukrainian National University. Lugansk, 2010.

This dissertation project is devoted to a current problem - the upbringing of happy children with Germany as an example, which disposes of extensive philosophical material about the nature of human happiness. In the dissertation pedagogical researches are implemented about the role of the family and its influence on achieving the aim in children to make them to happy, miscellaneous and witty personalities.

In this dissertation great attention is paid to the changes in family forms which are a result of the economic, social and mental modification of society. Associated with these changes in the indicated spheres, entailing alterations of family structure and the function of family, is the necessity of a reappraisal of the role of the family and its place in human life. The elaboration characterizes the actual status of the family under modern, constantly changing conditions, key features of modern families. The priority directions of the education towards happy children are determined in family atmosphere and pedagogical methods; basic approaches of family upbringing are described in the basics of children's rights.

This dissertation comes to the conclusion that the practice of education in modern German families is sustainable influenced by the ideas of pedagogic of democracy, which is characterized by methods without use of psychological or physical violence against children.

The modern pedagogical system of education in Germany is based on the principle of consistency and continuity.

In this research work constructive methods for solution conflicts between parents and children are indicated; furthermore the importance of a harmonious domestic atmosphere for the process of the upbringing of happy children is shown.

Key words: happiness, happy child, family, family, а happy child upbringing, a German family, solution conflicts in the family.

Размещено на Allbest.ru