Взаємозв’язок розумового, морального та трудового виховання у педагогічній спадщині Джона Локка (1632-1704 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

13.00.01 - Загальна педагогіка та історія педагогіки

Взаємозв'язок розумового, морального та трудового виховання у педагогічній спадщині Джона Локка (1632-1704 рр.)

Габелко Олена Миколаївна

Кіровоград 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Мельничук Сергій Гаврилович, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, завідувач кафедри педагогіки початкової освіти та соціальної педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Василенко Володимир Аркадійович, Приватний вищий навчальний заклад “Соціально-педагогічний інститут “Педагогічна академія”, ректор; кандидат педагогічних наук, доцент Федяєва Валентина Леонідівна, Херсонський державний університет, завідувач кафедри педагогіки та психології, проректор з наукової роботи.

Захист відбудеться «22» квітня 2010 року об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 23.053.02 у Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1.

Автореферат розісланий «20» березня 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т. Я. Довга

1. Загальна характеристика роботи

локк педагогічний виховання моральний

Актуальність дослідження. В сучасній Україні відбуваються докорінні зміни, які пов'язані з переходом до нових економічних відносин та національним відродженням усіх сфер життя суспільства. Складовою частиною національного відродження є створення нової системи освіти, в основу якої покладено ознайомлення з основними педагогічними ідеями і шляхами розвитку теорії і практики виховання в різні історичні періоди в різних країнах. Видатні педагоги минулого були впевнені, що в духовному, економічному та культурному відродженні держави пріоритетна роль відводиться вихованню та навчанню. Вивчення педагогічної спадщини видатних педагогів попередніх поколінь дозволяє критично і повно використати провідні ідеї і досвід минулого в сучасних умовах.

Гуманізація навчально-виховного процесу, гуманітаризація освіти, створення умов для всебічного розвитку дитини - усе це є важливими стратегічними напрямами перебудови й удосконалення системи української освіти. Ідея всебічного та гармонійного виховання співзвучна з нашим часом оновлення та подолання застарілих стереотипів, динамічних змін у всіх сферах суспільного життя.

Значне місце в розвитку проблеми взаємозв'язку різних видів виховання посідають погляди класичного представника педагогічних ідей англійського Просвітництва, філософа Джона Локка (1632-1704). Рух Просвітництва, який тривав в Західній Європі з останньої третини XVII до кінця XVIII століття, вимагав перетворення суспільства шляхом боротьби з невіглаством, антигуманною середньовічною мораллю шляхом поширення освіти, створення нових концепцій виховання та освіти, наближення педагогіки до нових соціальних умов.

Життя Дж. Локка припало на період революційних змін в Англії. Він став виразником революційних настроїв свого часу в багатьох галузях знань - філософії, психології, педагогіці. У його концепції виховання нової людини всі компоненти виховання, які він виділяє, - моральний, фізичний, розумовий, трудовий - взаємозумовлені. Так, у моральному вихованні наголошується на виробленні у вихованця твердого характеру, а для розв'язання цього завдання потрібний гарний фізичний розвиток, здоров'я, сила. Сильний характер, міцне здоров'я, в свою чергу, забезпечують гарне засвоєння знань. Освіта, згідно Локка, є лише допоміжним засобом у підготовці до майбутньої діяльності, водночас він пропонує розширити загальний склад навчального курсу за рахунок уведення предметів з різних галузей наукового знання та поєднання їх вивчення із набуттям певних трудових умінь і навичок.

Педагогічні рекомендації Дж. Локка не розрізнені й не випадкові. Вони об'єднані стрункою концепцією його теорії пізнання та психологічною теорією. Його педагогічні ідеї справили величезний вплив на Ж.-Ж. Руссо, а згодом і на всю західну педагогіку. Тому наукова спадщина англійського просвітителя одразу стала предметом вивчення багатьох вчених у різних країнах світу.

Серед дореволюційних досліджень (до 1917 р.) життя та спадщини Локка можна виділити праці А. Медведкова, Квіка, І. Демкова, Г. Веймера, А. Фрезера (A. Fraser), О. Селіхановича, Л. Синицького, Ф. Ге, В. Сєрєбрєнікова, Т. Фаулера (Th. Fowler), П. Монро (P. Monroe), К. Фон-Раумера, А. Басістова, Т. Циглера та ін.

Історико-біографічну джерельну базу щодо теми нашого дослідження можна умовно розподілити на такі групи: історіографічні джерела, які розкривають зміст філософських та соціальних поглядів Джона Локка (Т. Лабутіна, І. Нарський, Б. Меєровський, П. Рахубо, Н. Мотрошилова, Г. Зайченко та ін.); джерела, у яких розкривається огляд основних періодів життя та розкриті чинники формування педагогічних поглядів Джона Локка (В. Єрмілов, М. Шабаєва, Є. Литвинова, Р. Аарон (R. Aaron), М. Кренстон (M. Cranston) та ін.). Помітний внесок у вивчення суспільно-політичних поглядів Дж. Локка зробили вітчизняні - І. Нарський, Т. Лабутіна - та зарубіжні вчені Х. Ласкі (H. Laski), С. Лампрехт (S. Lamprecht). Окремі аспекти педагогічної системи англійського просвітителя побіжно знайшли своє висвітлення в роботах сучасних науковців О. Джуринського, В. Кравця, О. Піскунова, Л. Михайлової, О. Скринської та ін.

Серед опублікованих у XX столітті праць можна виділити Дж. Йолтона (J.W. Yolton), Г. Перрі (G. Parry), М. Селігера (M. Seliger), Р. Аарона (R. Aaron), а також К. Вон (K. Vaughn), М. Аєрса (M. Auers).

Окремі аспекти педагогічної діяльності Дж. Локка частково висвітлені у дисертаційних дослідженнях XXI століття. Так, дисертація Л. Михайлової присвячена соціально-моральному аспекту просвітницької діяльності Дж. Локка. У дисертаційному дослідженні О. Скринської здійснено цілісний аналіз теорії дисциплінуючого виховання англійського філософа.

Аналіз наукових джерел свідчить про те, що погляди Джона Локка щодо взаємозв'язку різних видів виховання людини нового (буржуазного) суспільства на основі філософської, політичної та релігійної спадщини вченого не були предметом окремого педагогічного дослідження, що й зумовило вибір теми дисертації - “Взаємозв'язок розумового, морального та трудового виховання у педагогічній спадщині Джона Локка (1632-1704 рр.)”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою комплексної науково-дослідної теми кафедри педагогіки початкової освіти та соціальної педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка “Шляхи удосконалення навчально-виховного процесу у вищій та середній школі”.

Тема дисертації затверджена Вченою радою університету (протокол № 6 від 24.11.2003 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 10 від 23.12.2003 р.).

Мета дослідження полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні взаємозв'язку різних видів виховання у спадщині Джона Локка.

Відповідно до мети дослідження були визначені такі завдання:

1. Здійснити аналіз стану досліджуваної проблеми в педагогічній науці.

2. Вивчити основи педагогічного світогляду Дж. Локка та з'ясувати філософське підґрунтя його концепції нового виховання.

3. Обґрунтувати теоретико-педагогічні основи взаємозв'язку розумового, морального та трудового виховання у педагогічній спадщині англійського філософа.

4. Розкрити зміст та шляхи реалізації взаємозв'язку морального, розумового, трудового виховання як компонентів всебічно розвиненої особистості у педагогічній спадщині Джона Локка.

5. Визначити перспективи використання теоретичних надбань видатного філософа в умовах розбудови національної освіти в Україні.

Об'єкт дослідження - педагогічна й просвітницька діяльність та творча спадщина Джона Локка.

Предметом дослідження є взаємозв'язок різних видів виховання - морального, розумового та трудового у педагогічній спадщині Джона Локка.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань нами було використано такі загальнонаукові методи:

– конкретно-пошуковий (виявлення, теоретичний аналіз, синтез, актуалізація, узагальнення, зіставлення, систематизація науково-педагогічної спадщини Джона Локка);

– хронологічний, який дав можливість виявити процес становлення і розвитку педагогічної теорії Джона Локка;

– теоретичний - для аналізу вітчизняної та зарубіжної літератури з вивчення спадщини Джона Локка;

– порівняльно-історичний та системно-структурний, що використовувався для зіставлення окремих теорій, концепцій, поглядів, щодо окреслених проблем;

– проблемно-науковий, прогностичний - поширення висновків, одержаних у результаті аналізу використаних джерел, для обґрунтування потенційних можливостей застосування вивченого досвіду в сучасних умовах розвитку освіти в Україні.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося у три етапи протягом 2003-2009 років.

На першому, організаційно-пошуковому, етапі (2003-2005 рр.) з'ясовувався стан розробки означеної проблеми через опрацювання історико-педагогічної літератури, визначалися об'єкт, предмет, мета й завдання дослідження, вивчалася філософська, суспільно-політична, педагогічна, історична література, проводився пошук архівних матеріалів, проводилася первинна обробка отриманих даних.

На другому, аналітичному, етапі (2005-2007 рр.) була завершена робота із складання бібліографічного опису, здійснювався поглиблений аналіз результатів дослідження, апробація їх шляхом публікацій, обговорення доповідей і повідомлень на наукових семінарах, конференціях і засіданнях кафедри педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, на науково-практичних конференціях інших навчальних закладів.

На третьому, узагальнюючо-підсумковому етапі (2007-2009 рр.) здійснювалася обробка даних, вивчалися можливості та шляхи використання історичного досвіду, формулювалися висновки, оформлявся рукопис дисертаційної роботи.

На всіх етапах дослідження в наукових виданнях друкувалися матеріали з теми дослідження.

Джерельну базу дослідження становлять праці Джона Локка “Думки про виховання” (“Some Thoughts Concerning Education”) (1693), “Листи про віротерпимість” (“Letters Concerning Toleration”) (1689), стаття “Робітничі школи” (“Working Schools”) (1696), “Два трактати про державне правління” (“Two Treatises of Government”) (1690), “Дослідження про людський розум” (“An Essay Concerning Human Understanding”) (1690), “Звернення до читача” (“Epistole to the Reader”), “Про виховання розуму” (“On the Conduct of the Understanding”) (1697), “Розумність християнства” (“The Reasonableness of Christianity”) (1695), матеріали про його життя та діяльність у неадаптованій літературі англійською мовою та у перекладі; історико-педагогічна література з досліджуваної проблеми, роботи сучасних авторів з проблем філософії, історії педагогіки, щорічне видання “Locke Newsletter” (“Локківський бюлетень”) (1976-2000).

Опрацьовувалися фонди Державної науково-педагогічної бібліотеки України ім. В.О. Сухомлинського, Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України, Національної Парламентської бібліотеки України, Державної науково-технічної бібліотеки України, Кіровоградської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Д.І. Чижевського.

Хронологічні межі. Для вивчення науково-педагогічної діяльності вченого застосовувався системний підхід, що полягає в цілісному розгляді життєдіяльності Джона Локка. Його життєвий шлях визначальним чином впливав на професійну діяльність, яка взаємопов'язана з науковим світоглядом. Аналіз цього причиново-наслідкового ланцюга доводить, що засвоєні з дитинства ідеї, погляди, цінності, переконання, ідеали істотно впливали на подальшу долю Джона Локка. Тому у дисертаційному дослідженні хронологічні межі співпадають з роками життя вченого і охоплюють період 1632-1704 рр. Разом з тим, у дисертації міститься інформація про події, що мали місце поза межами зазначеного періоду. Такі дані подаються в підрозділі 1.3 “Філософське підґрунтя нового виховання Джона Локка” та у підрозділі 3.4 “Можливості використання педагогічних ідей у спадщині Локка в сучасних умовах”. Науково-просвітницька діяльність вченого аналізується з появи його перших філософських праць (з 70-х років XVII століття).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:

- на основі комплексного дослідження наукової спадщини Джона Локка здійснено обґрунтування теоретико-педагогічних основ взаємозв'язку різних видів виховання людини нового буржуазного суспільства;

- вивчено, розкрито та класифіковано основні принципи й методи виховання та навчання за Джоном Локком;

дістали подальшого розвитку:

– висвітлення науково-просвітницької діяльності Джона Локка;

– з'ясування філософської концепції виховання і навчання молоді Дж.Локка;

– уточнення змісту різних видів виховання у педагогічній спадщині англійського просвітителя та шляхи їх реалізації;

поглиблено:

– сутнісний педагогічний зміст ідеї всебічного виховання у спадщині Джона Локка;

У науковий обіг уведено нові та маловідомі наукові матеріали англійських учених із дослідження наукової спадщини Дж. Локка.

Практичне значення одержаних результатів визначається можливістю використання матеріалів дисертації при подальшій роботі по удосконаленню системи освіти України, при викладанні курсів “Педагогіка”, “Історія педагогіки”, “Теорія та історія соціального виховання”, підготовці лекцій і спецкурсів з педагогічної тематики, написанні рефератів, курсових, дипломних та магістерських робіт з педагогіки та історії педагогіки студентами педагогічних навчальних закладів, а також для підвищення педагогічної культури вчителів, батьків і широкої громадськості. Вивчення педагогічної спадщини Джона Локка дасть можливість педагогам творчо використати окремі його ідеї в сучасних умовах реформування освіти в Україні, під час розробки окремих проблем навчання й виховання особистості, а також проблем сімейного виховання.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення й висновки дисертаційного дослідження доповідалися на обласній науково-практичній конференції “Теорія і практика впровадження в навчальний процес початкової школи інтерактивних технологій навчання” (м. Кіровоград, 2006), обласній науково-практичній конференції “Досвід впровадження в навчально-виховний процес початкової школи інноваційних технологій навчання” (м. Кіровоград, 2006), І Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих науковців “Наука, освіта, суспільство очима молодих” (м. Рівне, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції для студентів, магістрантів та аспірантів “Початкова школа: реалії та перспективи” (м. Суми, 2008), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Оптимізація наукових досліджень-2009” (м. Миколаїв, 2009). Про результати дослідження регулярно повідомлялося на щорічних звітних наукових конференціях та засіданнях кафедри педагогіки початкової освіти та соціальної педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

Основні наукові положення дисертаційного дослідження впроваджено у навчальний процес Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (довідка № 6 від 4 січня 2010 року), Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського (довідка № 785 від 29 грудня 2009 року), Харківського національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди (довідка № 465 від 26 січня 2010 року), Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (довідка № 41/03 від 9 лютого 2010 року).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображено у 9 одноосібних наукових працях, з яких 6 - наукові статті у фахових виданнях ВАК України, 3 - матеріали науково-практичних конференцій.

Структура дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, 6 додатків, списку використаних джерел. Список використаних джерел включає 238 позицій, з них 64 - іноземні джерела. Загальний обсяг роботи - 202 сторінки, з них 176 сторінок основного тексту.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми та ступінь її дослідженості, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання, наукову новизну, практичне значення, методи та джерельну базу дослідження, висвітлено апробацію і впровадження основних результатів дисертаційного дослідження.

У першому розділі - “Емпірико-сенсуалістична концепція виховання і навчання Джона Локка” - проаналізовано напрями і стан дослідженості проблеми, розглянуто процес становлення та розвитку його особистості, проаналізовано філософське підґрунтя нового виховання Джона Локка.

Для адекватного сприйняття особистості й творчості Дж. Локка в роботі обґрунтовано основні напрями дослідження в історико-педагогічній ретроспективі та сучасності, вивчено й враховано весь комплекс праць педагога, в яких простежується поступове формування його оригінальної педагогічної і просвітницької позиції та діяльності.

У прижиттєвих публікаціях творчість педагога одержувала неоднозначну оцінку (полеміка з єпископом Е. Стиллінгфлітом, 10-річна полеміка з богословом Ч. Леслі).

Дореволюційна література про Джона Локка представлена працями таких вітчизняних та зарубіжних авторів, як А. Медведков, Квік, Є. Литвинова, І. Демков, Г. Веймер, А. Фрезер (A. Fraser), О. Селіханович, Л. Синицький, Ф. Ге, В. Сєрєбрєніков, Т. Фаулер (Th. Fowler), П. Монро (P. Monroe), К. Фон-Раумер, А. Басістов, Т. Циглер.

У зарубіжній і вітчизняній літературі основна увага приділяється саме філософським, політичним та економічним поглядам Джона Локка. Так, філософські твори Дж. Локка детально аналізували такі вітчизняні дослідники, як І. Нарський, А. Макаровський, Г. Зайченко, П. Рахубо. Серед праць, опублікованих за кордоном можна виділити праці Д. Йолтона (J.W. Yolton), Г. Перрі (G. Parry), Д. Коллінза (J. Collins), Д. Кольмана (J. Colman), М. Джефрейса (M. Jeffreys), Дж. Маккі (J. Mackie), Н. Джоллі (N. Jolley).

Помітний внесок у вивчення суспільно-політичних поглядів Дж. Локка зробили вітчизняні - І. Нарський, Т. Лабутіна та зарубіжні вчені Х.Ласкі (H. Laski), С. Лампрехт (S. Lamprecht), Н. Тарков (N. Tarkov), К. Вон (Karen I. Vaughn), Дж. Данн (J. Dunn).

Побіжно висвітлюється педагогічна спадщина Локка в історико-педагогічних дослідженнях таких сучасних авторів, як О. Джуринський, О. Піскунов, В. Кларін, В. Кравець та ін.

Аналіз історико-педагогічної літератури й дисертаційних робіт із теми дослідження дав підстави стверджувати про відсутність цілісного й неупередженого дослідження, яке було б присвячене вивченню проблеми взаємозв'язку розумового, морального та трудового виховання у педагогічній спадщині Джона Локка.

На основі аналізу історико-педагогічної літератури та першоджерел нами було встановлено основні чинники становлення та розвитку особистості Дж. Локка, а саме: 1) спадкові риси; 2) виховання в умовах дворянської родини, значущість домашньої початкової освіти; 3) позитивний досвід навчання в Оксфорді; 4) досвід роботи домашнім вихователем; 5) спілкування з відомими людьми свого часу; 6) активна політична та громадська діяльність.

Виховання і навчання за неавторитарними методами його батька пізніше позитивно вплинули на розробку педагогічної концепції індивідуального виховання Дж. Локка.

У дисертації підкреслено, що на становлення особистості Джона Локка впливали не лише суспільно-історичні та культурно-освітні події, які відбувалися в країні, а й неординарні персоналії, з якими вченому пощастило спілкуватися, а саме Д. Уілкінсоном, Р. Лоуве, Р. Бойлем, лордом Шефтсбері, В. Оранським та ін.

Встановлено, що уявлення Джона Локка про виховання складалися в контексті його загально-філософських поглядів. Великий вплив на формування його філософських поглядів мало англійське Просвітництво. Філософія виховання Західної цивілізації в епоху Просвітництва не лише запропонувала концепцію людини як предмета виховання, розробила учіння про пізнання, а й висунула принципово нову педагогічну програму. Природа людини стає центральною проблемою філософської та суспільної думки Просвітництва. Людську природу розглядають як незмінну, позачасову сукупність певних ознак індивіда.

Зауважимо, що просвітителі усвідомлювали соціальне призначення людини, підкреслюючи, що людина не лише розумна, а й суспільна істота. Аналізуючи суспільство та роль людини у ньому, усі просвітителі сходилися на думці, що гарний громадянин - це людина, яка сприяє благоустрою усього суспільства та її співгромадян; вони намагалися поєднати ознаки розумності, практичної життєдіяльності та соціальності.

За часів Локка соціальні зміни, які відбулися в країні, запропонували нову концепцію людини як предмета виховання. Таким чином, можна говорити про своєрідну педагогічну революцію, яка відбилася у нових поглядах на сутність виховання, на інші критерії відбору змісту освіти, форм і методів педагогічної роботи. Просвітителі категорично не погоджувалися з прихильниками нативізму і вважали, що судження про вродженість знань, принципів суперечать розуму та досвіду. На їхню думку, природна рівність дітей від народження порушується через різні індивідуальні здібності, виховання та освіта відіграють важливу роль в удосконаленні людини та є вирішальними факторами формування особистості. Просвітителі вірили у всепереможну силу розуму. Зокрема, важливу роль відіграла критика вроджених ідей, моральних принципів. Дж. Локк, по суті, заперечував релігійну мораль.

Заперечуючи вродженість моральних принципів, Дж. Локк стверджував, що вони формуються в результаті певних життєвих умов та виховання; його думки заперечували розповсюджені на той час ідеї про вродженість “лицарських якостей”, здібностей до управління державою, особливих прав аристократії на освіту. На його думку, лише в тому випадку, коли моральні норми та правила поведінки стануть особистісними якостями молодої людини, тоді буде забезпечена доброчесність. Отже, він підводив до думки, що виховання є вирішальним у розвитку дитини.

У боротьбі проти нативізму, як учіння про вроджені ідеї, англійському вченому вдалося переконливо довести, що характер особистості - це цілком продукт виховання, що знання (подібно до ідей) отримуються лише у безпосередньому контакті із зовнішнім світом. Ці положення Локка, як і принцип віротерпимості, були дійсно прогресивними на той час.

У другому розділі - “Теоретико-педагогічні основи взаємозв'язку різних видів виховання у педагогіці Джона Локка” - обґрунтовано особливе розуміння педагогом місця і ролі навчання та виховання у процесі формування особистості, розкрито основний зміст, форми і методи індивідуального виховання в сім'ї, здійснено аналіз взаємозв'язку розумового, морального, трудового та фізичного виховання дітей.

Відчуваючи дух епохи, Дж. Локк ставив за мету виховати людину таким чином, щоб вона стала щасливою. Саме виховання забезпечує таку поведінку людини, яка буде відповідати нормам та правилам поведінки, прийнятними в даному суспільстві. Учений говорив про вирішальну роль самої людини в досягненні істинної мети життя. Тому виховання має розвинути в людині всі позитивні задатки та звернути особливу увагу на розвиток у ній не тільки діяльної сили, а й усвідомлення себе як діяльної активної сили, як творця свого життя.

Джон Локк вважав, що сучасна йому держава та політичний устрій є найкращими, найідеальнішими. Людину, на його думку, треба навчити жити при такому устрої, а отже, її треба виховувати. Колишня система освіти вже не відповідала потребам тогочасного суспільства. Саме у цей час з'являється педагогічна система Локка, яка базувалася на ретельному вивченні людської природи, на досягненнях гуманітарних наук, на ґрунтовній філософській основі.

Перетворення, які відбувалися у країні, нові історичні умови нового часу вимагали підготовки нової категорії людей, і Дж. Локк мав на меті реалізувати це соціальне замовлення. Він був переконаний, що не можна дати одну систему виховання для усіх: немає двох схожих дітей, кожна дитина вимагає спеціального підходу. Говорячи про мету виховання, Локк свідомо звертається до верхівки післяреволюційного суспільства. Саме цій частині суспільства він дає пораду, як виховати ділову, практичну людину з манерою аристократа, виховання якого здійснюється на основі поєднання розумового, морального та трудового виховання.

Свою педагогічну систему Джон Локк розробив для виховання корисного, дієвого члена суспільства, який перш за все має життєві знання, а потім вже володіє науковими знаннями, який здоровий тілом та духом. У педагогічному творі “Думки про виховання” автор зробив спробу окреслити шляхи практичної реалізації принципів та методів формування людини, які були розроблені ним у філософських трактатах “Досвід про людський розум” та “Про управління розумом”.

Встановлено, що як прихильник індивідуального сімейного виховання Локк покладав величезну відповідальність на батьків та педагогів у вихованні дитини. Дуже важливо, на думку вченого, побудувати правильні взаємини в сім'ї та взаємини вихователя з дитиною, щоб побачити в ній усі індивідуальні особливості. Зокрема, він закликає ставитися до дитини з повагою та довірою, а в ті часи коли він жив, його заклик звучав зухвало. Розумні батьки для філософа, це ті, які спостерігають за дитиною, вивчають ретельно її натуру та відповідно до її характеру обирають методи виховання. Зрозуміло, що аристократичний ідеал, запропонований Локком не можна було покласти в основу шкільного виховання. Проте практичні та розумні англійці сприйняли його ідеї схвально. Ідеї Локка справили позитивний вплив на приватне виховання та гармонують з найкращими рисами англійського народного характеру: індивідуальною свободою, силою волі, тверезістю.

Визначено, що у процесі навчання і виховання, за Локком, необхідно керуватися принципами природовідповідності, поєднання суворості з дружнім ставленням до дитини, зв'язку навчання з життям, виховання в праці, комплексного підходу до виховання (взаємозв'язок розумового, морального, фізичного та трудового виховання), єдності свідомості і поведінки, систематичності і послідовності, доступності, наочності, свідомості, та спрямувати свою діяльність на використання даних досліджень на практиці.

У третьому розділі - “Зміст та шляхи реалізації різних видів виховання” - схарактеризовано й узагальнено теоретичні підходи до організації взаємозв'язку розумового, морального, трудового та фізичного виховання у педагогічній спадщині Джона Локка.

Англія - країна певних та давніх традицій в теорії і практиці морального виховання. Усі практичні пошуки нових шляхів морального виховання були передусім пов'язані з вихованням дітей аристократії та крупної буржуазії. Це пояснювалося тим, що правляча еліта намагалася забезпечити не лише інтелектуальну, а й моральну перевагу над іншим населенням країни. Метою такого виховання дітей аристократів та буржуазії було формування нового типу - людини-лідера, людини-керівника з такими якостями, як здатність керувати собою та іншими, ініціативність, усвідомлення свого обов'язку перед своєю країною та своїм класом.

Встановлено, що найважливішими завданнями морального виховання Локк уважав формування характеру, моральну дисципліну, розвиток волі дитини. Перед моральним вихованням в системі взаємозв'язку пріоритетних напрямів виховання, філософ ставить конкретні цілі - прищепити такі якості, як доброчесність, мудрість та вихованість. Мета виховання педагога полягала у тому, щоб озброїти вихованця досвідом, необхідним для практичної діяльності, зробити з нього доброчесну, мудру, світську людину та вправного у справах “джентльмена”. Найважливіша та найскладніша мета виховання - набуття доброчесності, хто досягає цього, той удосконалюється в усьому іншому. Основа доброчесності для Локка полягала у здатності людини контролювати свою поведінку та діяти виключно так, як підказує розум, а не власні бажання. Виховні засоби які цьому сприяють, - це уміння володіти собою, підкорятися тільки голосу розуму, протистояти своїм бажанням, а вони можуть бути результатом виключно дисциплінованого характеру. Отже, дисциплінованість разом з доброчесністю були одними з основних завдань виховання у Джона Локка.

Локк вважав, що процес виховання - це постійне подолання “порочних нахилів”, а порочність полягає не у тому, щоб не мати бажань, а у невмінні підкорювати їх правилам та розуму. Інакше кажучи, філософ вважав, що правильно вихований розум може взяти під контроль усі бажання людини, які не відповідають моральності.

Доведено, що новий тип особистості у Локка має як традиційні моральні якості - патріотизм, працелюбність, мужність, правдивість, вихованість, так і яскраво виражені гуманістичні якості - співчуття, гуманність, м'якість, милосердя, любов до ближнього. Формування всіх цих якостей учений розглядав у тісному взаємозв'язку з моральним, розумовим, трудовим і фізичним. У своїх діях джентльмен повинен керуватися тим моральним законом, який був закладений Богом у нашій душі. Філософ неодноразово наголошував, що моральні норми і правила поведінки не повинні бути чимось зовнішнім, вони повинні стати глибоко особистісними якостями молодої людини і тільки у такому випадку можуть виконати своє призначення в забезпеченні її доброчесності. Необхідність формування в особистості внутрішньої потреби до активного утвердження в собі моральних принципів визначалась головною метою виховання.

Джентльмен повинен уміти відмовлятися від своїх бажань та керуватися розумом. І лише у цьому випадку людина поводиться мудро.

Аналіз педагогічної спадщини Локка, дає можливість стверджувати: вихованню розуму, що розглядалася як інтелектуальна дисципліна особистості, вчений надавав особливо великого значення. Так, на основі аналізу творів Локка можна провести певний зв'язок між “Дослідженням про людський розум”, “Думками про виховання” та працею “Про виховання розуму”, написаною в 1697 році.

На думку Дж. Локка, хоча серед людей однакового виховання існує велика нерівність здібностей, більшість людей не досягають того, чого могли б досягнути. Причиною цього він називає недбале ставлення до свого розуму. Люди неправильно роблять, коли, скаржачись на відсутність задатків та нестачу здібностей, покладають провину на природу. Слабкість людського розуму зумовлена не відсутністю талантів та здібностей, а недоліком його удосконалення. На основі цього Локк доходить висновку, що не лише фізичні, а й духовні здібності можна виховувати, шляхом вправляння їх можна довести до досконалості. Розумове виховання для філософа є утворенням навичок думки за допомогою вправлянь та дисципліни. Безперечно, Локк недооцінює значення природних задатків у процесі розвитку розуму. Він переконаний, що навіть такі переваги, як природні таланти, значною мірою є продуктами вправляння і доведені до високого ступеня розвитку тільки шляхом повторних дій. Проте не можна стверджувати, що спадковість для Локка є неважливим фактором, який у свою чергу не впливає на процес розвиток людини. Філософ досить чітко говорить, що саме природні задатки та схильності, дають перший поштовх, однак, за відсутності вправляння, вони не допомагають людині досягнути значних успіхів. Отже, можна дійти висновку, що в основі всієї виховної системи Джона Локка лежить думка про те, що істинне знання може бути набуте тільки шляхом вправляння розуму.

У трактаті “Про виховання розуму” автор дає цілу низку порад щодо вміння розмірковувати. На його думку, розмірковування будується на безперервному зв'язку довгого ланцюга висновків із надійних вихідних основ. Для того, щоб людина добре розмірковувала, з раннього віку потрібно привчати її вправляти свій розум у вивченні зв'язку ідей і простеженні їх послідовності.

Встановлено, що у Локка у тісному взаємозв'язку знаходяться фізичне і трудове виховання. В основу його фізичного виховання покладена англійська традиція, яку він обґрунтував, розвинув і узагальнив, а відтак, його система мала національні корені, вона зводиться до таких основних понять: “загартовування”, “дитяча гігієна”, “режим дня”, “гігієна харчування”.

З'ясовано, що для реалізації основного завдання виховання - формування характеру - потрібно, насамперед, подбати про силу тіла людини, тому велике значення приділяється здоров'ю дитини.

Фізичне виховання джентльмена стояло у Дж. Локка на першому місці, що обумовлено вимогами часу. Великий потенціал нових, нещодавно освоєних земель, низький рівень розвитку транспорту та незвичні, часом екстремальні умови вимагали від підприємця величезної фізичної витривалості, адже змушений багато подорожувати він зазнавав усіляких труднощів та нестатки. Фізичне виховання має починатися з моменту появи дитини на цьому світі, воно є першим видом виховного впливу дорослих на дітей. Якщо здоров'я душі є метою морального виховання, то здоров'я тіла складає мету виховання фізичного. Важливіше за все при фізичному вихованні забезпечити можливість правильного розвитку дитячого організму. Необхідними умовами для такого розвитку є чисте повітря, достатній сон, заборона тісного одягу, прогулянки на свіжому повітрі.

З'ясовано, що у Локка підготовка “ділової людини” до життя передбачала і навчання її ремеслу. Його думки про необхідність вивчення дитиною з дворянської родини ремесел на той час було справою принаймні незвичною та, безперечно, прогресивною.

У “Думках про виховання” велику увагу педагог приділяв ставленню дитини до ручної праці та вихованню у неї працелюбства як стійкої якості особистості. Праця виховує особистість. Дж. Локк наводить вагомий аргумент на захист своїх ідей: людина, яка не володіє жодним ремеслом і не має звички до ручної праці, схильна прилучитися до згубних звичок, таких як надмірне вживання алкоголю, гра в азартні ігри. Відтак праця та ремесло виступають на противагу ледарства та байдикування. Крім того, гарне знання ремесла зробить людину незалежною та знадобиться діловій людині як підприємцю. Людина не знає, що з нею може трапитися у майбутньому, вона може наприклад, розоритися. У такому випадку джентльмену знадобиться знання ремесла, щоб не загинути або не перетворитися на жебрака.

Виявлено, що переважна більшість дослідників цього аспекту його педагогічної системи, звинувачують автора “Думок” у тому, що він, пропонуючи давати трудове навчання усім дітям без винятку, робив це з урахуванням їх соціального походження. Хоча Локк і вірив у надзвичайну силу виховання, він вважав нормальним факт соціальної нерівності людей. Вважаючи, що люди є рівними за їх природними задатками, вчений запевняв, що знання та наука - це заняття для людей, які користуються дозвіллям та достатком, для простого народу існує лише фізична праця і виконання релігійних обов'язків. Звідси й походить його переконання про соціальну детермінацію шкільної освіти та доцільність наявності двох різних типів навчання: для багатих та бідних.

Джон Локк був не єдиний, хто закликав поєднувати навчання з працею, та розглядав трудове виховання у тісному зв'язку з іншими складовими виховання. Хоча у самій Англії трудове навчання в англійських школах стало обов'язковим предметом лише в кінці XIX століття, коли вперше була створена державна система освіти, проте задовго до цього не лише Локк, а й інші англійські педагоги та суспільні діячі (Томас Мор, Джон Беллєрс та ін.) говорили про те, що трудове навчання має стати обов'язковою частиною загальної освіти і важливою частиною всіх сторін виховання.

Самовиховання, на думку Локка, відіграє дві ролі. По-перше, воно є необхідною умовою вдосконалення людини, по-друге - важливим засобом удосконалення розуму, розвинення особистості у повній мірі можливостей. Локк не вважав, що вихованець повинен стати науковцем та має оволодіти досконало тими науками, які треба вивчати оглядово. Якби вихованець захотів у майбутньому досконало вивчати ту чи іншу науку, то він повинен досягти цього своїми власними силами. Завдання вихователя полягає не скільки у тому, щоб озброїти вихованця знаннями, скільки у тому, щоб викликати любов і повагу та вказати шлях до самостійного удосконалення, саморозвитку тобто мати розвивальний характер. Розв'язання цих важливих завдань можливе при реалізації взаємозв'язку розумового, морального та трудового виховання.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні взаємозв'язку розумового, морального та трудового виховання в спадщині Дж. Локка. Результати дослідження свідчать про досягнення мети, виконання завдань і є підставою для основних висновків:

1. Історіографічний огляд проблеми засвідчив, що до цього часу немає цілісного і всебічного аналізу педагогічної спадщини Дж. Локка на основі його філософських поглядів, зокрема не обґрунтовувалися теоретико-педагогічні основи взаємозв'язку розумового, морального та трудового виховання у спадщині вченого. На основі опрацювання широкої джерельної бази встановлено, що доробок ученого на ниві освіти є цінним джерелом для сучасної педагогічної науки. Більшість праць вітчизняних та зарубіжних авторів присвячена вивченню філософських, політичних, економічних поглядів Джона Локка. Відтак, є всі підстави вважати розгляд просвітницької і педагогічної діяльності Джона Локка актуальною історико-педагогічною проблемою.

2. Вивчення автобіографічних матеріалів дає підстави для умовиводу, що розвиток особистості філософа відбувався на основі впливу кількох чинників: 1) спадкові риси; 2) виховання в умовах дворянської родини, значущість домашньої початкової освіти; 3) позитивний досвід навчання в Оксфорді; 4) досвід роботи домашнім вихователем; 5) спілкування з відомими людьми свого часу; 6) активна політична та громадська діяльність. У дослідженні підкреслюється, що особливої значущості у становленні та розвитку Джона Локка набувають не лише суспільно-історичні та культурно-освітні події, а й пов'язані з ними неординарні персоналії викладачів, освітні погляди зарубіжних та вітчизняних педагогів минулого та вплив учених-колег Лондонського королівського товариства.

3. Встановлено, що концепція нового виховання Джона Локка тісно пов'язана з його філософією. Опираючись на праці Френсіса Бекона, він дійшов висновку про сприйняття ідей та понять через досвід. Перебуваючи у зовнішньому середовищі, відчуваючи його вплив, ми через органи відчуття сприймаємо її, через розум пізнаємо її, пристосовуємося до нього, визначаємо та корегуємо свою поведінку. Відтак, відкидаючи декартовські “вроджені ідеї”, Локк доводив, що саме в активній діяльності людина отримує та засвоює поняття, ідеї та моральні норми.

Вчення про відсутність у людини вроджених ідей озброїло буржуазію на боротьбу проти тих, хто переконував про вродженість “лицарських якостей”, особливих здібностей до управління державою, притаманне лише аристократії. На критику теорії вроджених ідей спиралися усі матеріалісти XVIII століття. Вихованню надавалася величезна роль у формуванні особистості. Згідно позиції Локка немає перепон для виховання такої людини, яка потрібна суспільству.

Джон Локк розробив проблему прав особистості, поставив питання й про права дитини. Усі люди від природи рівні, ані дорослий ані дитина не повинна підкорюватися волі або владі іншої людини - навіть батько не має права розпоряджатися життям і свободою своєї дитини. У педагогічному процесі Локк пов'язує свободу з запереченням насильства і примусу в школах, пропонуючи більш демократичну атмосферу.

Перейнявши від Аристотеля теорію “чистої дошки”, Локк надзвичайну увагу приділяв процесу розумового, морального та трудового виховання та навчання. Новаторство Локка полягало у повному розриві зі схоластичним шкільним навчанням, яке відбувалося згідно шаблону та дресурі і не враховувало індивідуальні особливості своїх вихованців.

4. Емпіризм та сенсуалізм Дж. Локка становить основу його поглядів на виховання. Будь-який розумовий розвиток походить з досвіду. Досвід же можна отримати шляхом зовнішнього та внутрішнього сприйняття. Звідси випливає, що виховання також повинне стати досвідом, а завдання вихователя полягає у тому, щоб дати вихованцю можливість отримати досвід, дати йому можливість правильно розвиватися.

Філософська концепція Локка, заснована на емпіризмі, дала можливість автору вперше в історії педагогіки поставити питання про рушійні сили розвитку дитини, про роль виховання, спадковості та середовища у процесі формування дитини. Завдання процесу виховання полягає у тому, щоб розвивати та удосконалювати усе те, що дала їй природа.

Різко виступає Локк проти насильницького примусу у навчанні. Воно має ґрунтуватися на пізнавальних інтересах, любові до знань, розвитку в дітях допитливості. Серед методів навчання Джон Локк виділяє індуктивні, які вчать людину розмірковувати, самостійно мислити, узагальнювати та доводити, таким чином, він зробив значний внесок в методику розвивального навчання.

5. Визначено, що теоретико-педагогічними основами взаємозв'язку розумового, морального та трудового виховання у педагогічній спадщині Джона Локка є:

а) визначальна роль виховання у формуванні особистості. Інтерес Локка до процесу виховання був детермінований суспільними потребами епохи. Філософ вважав, що благополуччя суспільства залежить від правильно організованого виховання і, навпаки, усілякі негаразди в особистому та суспільному житті є наслідком “помилок у вихованні”. На переконання Локка дев'ять із десяти людей є тим, чим вони є саме завдяки вихованню. За вихованням залишається не просто вирішальна роль, воно долає і вплив середовища, і вплив спадковості. Для Локка середовище і спадковість - це фактори пасивні, а виховання - визначальне начало. Природа дає людині лише задатки гарного й поганого, розвинути які людина можна лише засобом правильної організації виховання. Отже, завдання виховання - розвивати та удосконалювати те, що дитині дала природа;

б) надання переваги домашньому індивідуальному вихованню. У процесі виховання Локк виділяє таких учасників: дитина, вихователь, батьки. Виховання для Локка - колективна справа, яка вимагає від учасників процесу виховання єднання сил зацікавлених у цьому процесі дорослих. Сімейне виховання у Локка передбачає, перш за все, любов до власної дитини. Педагогіка сімейного виховання Локка базується на визнанні сім'ї фундатором середовища формування особистості з необхідною умовою для початку та підтримання морального, фізичного та розумового росту людини сьогодні та у майбутньому, складовою частиною держави.

Джон Локк наполягає на домашньому індивідуальному вихованні, де, по-перше виховують, а, по-друге, навчають, а не навпаки. Зрозуміло, що дещо ідеалізуючи приватне виховання, Локк не звертав уваги на його недоліки. Проте його ідеї справили величезне враження та вплив на англійське приватне виховання, а саме, на образ життя аристократії.

Важливою умовою ефективного виховання виступають особистісні та професійні якості вихователя, що складають певний образ людини, яка виховує. Як людина, яка весь час виховувала інших дітей, Локк присвятив цій справі усе своє життя і вважав педагогічну діяльність однією з умов суспільного розвитку.

Певне ізолювання індивіда в педагогіці Джона Локка мала вигідні наслідки для вихованця, адже завдяки індивідуальному підходу з'явилася можливість сконцентрувати увагу на виховному процесі, зрозуміти природу дитини, виявити типові особливості, притаманні дитячому віку;

в) визначення нової мети виховання, зумовленої новими історичними умовами виховання корисного, дієвого члена суспільства, який насамперед має життєві знання, а потім уже володіє науковими знаннями, здорового тілом і духом передбачало зв'язок розумового, морального, фізичного та трудового виховання. Дж. Локк мав на меті підготувати дитину до діяльного життя, а оскільки заздалегідь неможливо передбачити, якою саме справою займатиметься дитина, з якими проблемами вона зіткнеться, вихователь повинен підготувати дитину фізично, морально та розумово до будь-яких життєвих ситуацій у майбутньому. На думку філософа, формування тіла тісно пов'язане з формуванням душі й повинно бути спрямоване на підтримку тієї сили, при якій воно могло б підкорюватися та слідувати наказам розуму.

Встановлено, що моральне, розумове, фізичне, трудове виховання Локк уявляв діалектично взаємопов'язаними, тобто такими, які врівноважують і доповнюють одне одного. Він один з перших почав розглядати усі складові виховання у тісному взаємозв'язку та вказав на внутрішні зв'язки між ними.

Принагідно зазначаємо, що Локка як медика завжди цікавив людський організм загалом та його зв'язок з фізичною, психологічною та розумовою сторонами. Тому Дж. Локк переконаний, що головне не в тому, щоб дати дитині якнайбільше знань, розширити її кругозір, а у вихованні з неї доброчесної, моральної людини, всебічно вихованої особистості. Коли фундамент закладений міцно, і в його основу покладено доброчесність та мудрість, коли дитина відчуває любов та прагнення до прекрасного, тоді можна навчати її знанням. Локк надзвичайно актуально зауважив, що чергування розумової й фізичної діяльності підвищує розумову працездатність, поліпшує сприйняття і засвоєння знань.

6. Встановлено, що освітня програма Локка підпорядковується завданням морального виховання. Розвиток моральних якостей в людині є основним у справі виховання. Саме на це націлені методи виховання, запропоновані Локком - приклад, вправляння, моральні нагороди, авторитет батьків, вихователів.

Актуальним було питання про фізичне виховання дітей. Локк закликав батьків і вихователів прислухатися до природи дитини та особливостей її фізичного розвитку, охоплюючи питання про їжу, одяг, ігри, фізичні вправи.

Визначено, що у тісному взаємозв'язку з фізичним вихованням знаходиться трудове виховання. Для здоров'я тіла фізична праця становить необхідну умову, тому вихованцю рекомендується вивчати ремесло, садівництво або сільське господарство. Для Локка, передусім як для лікаря, фізична праця має кілька переваг: а) зміцнює здоров'я джентльмена, б) служить для нього відпочинком від розумової роботи, в) є засобом виховання любові до трудової діяльності, г) дає джентльмену можливість правильно та розумно управляти своїм маєтком.

Розумове виховання на, на думку філософа, націлене на сприяння розвитку в людині життєвої мудрості, уміння розумно оцінювати свої справи і тим самим уникати поганих вчинків.

Отже, провідною ідеєю Джона Локка є взаємозв'язок основних складових частин виховання - розумового, морального, трудового, фізичного.

7. Результати дисертаційного дослідження не вичерпують усієї повноти поставленої проблеми і не претендують на всебічне розкриття багатогранної педагогічної спадщини Джона Локка. Зокрема, ґрунтовного вивчення потребують проблеми спільної діяльності батьків та вихователів щодо організації трудового, розумового, фізичного, морального виховання дітей, творчого використання досвіду реалізації концепції індивідуального підходу до виховання за Джоном Локком у освітянській практиці.

Основний зміст дисертації викладено в таких публікаціях автора

Статті в наукових фахових виданнях

1. Габелко О.М. Проблеми морального виховання в педагогічній спадщині Джона Локка / О.М. Габелко // Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. - Вип.54. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2004. - С.45-48.

2. Габелко О.М. Фізичне й трудове виховання як складова загального процесу виховання в системі Джона Локка / О.М. Габелко // Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. - Вип.58. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка, 2004. - С.60-64.

3. Габелко О.М. Погляди англійського педагога Джона Локка на проблему розумового виховання / О.М. Габелко // Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. - Вип.63. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2005. - С. 38-41.

4. Габелко О.М. Філософсько-педагогічні погляди Джона Локка / О.М. Габелко // Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. - Вип.68. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2006. - С. 35-37.

5. Габелко О.М. Проблема сімейного виховання та вимог до вчителя у працях Джона Локка / О.М. Габелко // Рідна школа. - 2006. - № 10. - С. 57-59.

6. Габелко О.М. Гуманістична спрямованість педагогічних ідей Мішеля Монтеня та Джона Локка / О.М. Габелко // Рідна школа. - 2007. - № 2. -

С. 77-79.

Матеріали науково-практичних конференцій:

7. Габелко О.М. Джон Локк про фізичне виховання і сучасність / О.М. Габелко // Наука, освіта, суспільство очима молодих: матеріали I Всеукраїнської науково-практичної конференції. 10-11 травня 2006 р. - Рівне, 2006. - С. 14-16.

8. Габелко О.М. Валеологічні аспекти виховання у поглядах Джона Локка / О.М. Габелко // Початкова школа: реалії та перспективи: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. 27 березня 2008 р. - Суми, 2008. - C. 208-210.

9. Габелко О.М. Проблеми навчання і виховання в педагогіці Джона Локка / О.М. Габелко // Оптимізація наукових досліджень - 2009: збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції. 17 червня 2009 р. - Миколаїв, 2009. - C. 151-153.

Анотація

Габелко О.М. Взаємозв'язок розумового, морального та трудового виховання у педагогічній спадщині Джона Локка (1632-1704 рр.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01. - загальна педагогіка та історія педагогіки. - Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка. - Кіровоград, 2010.

Дисертацію присвячено дослідженню педагогічної й просвітницької діяльності та творчої спадщині Джона Локка. Визначено ступінь дослідженості обраної проблеми в педагогічній науці. Охарактеризовано головні чинники формування Джона Локка як філософа, педагога, просвітника та громадського діяча. Визначено основи педагогічного світогляду Дж. Локка та з'ясовано філософське підґрунтя його концепції нового виховання. Обґрунтовано теоретико-педагогічні основи взаємозв'язку розумового, морального та трудового виховання у педагогічній спадщині Дж. Локка. Розкрито мету, завдання, зміст, принципи розумового, морального та трудового виховання, як складових компонентів всебічно розвиненої особистості у педагогічній спадщині Джона Локка. Визначено перспективи використання педагогічних ідей Джона Локка та обґрунтована можливість їх практичного використання у розв'язанні проблем сучасної педагогічної теорії і практики.