Специфіка педагогічної технології М. Монтессорі
Концептуальні положення технології саморозвитку М. Монтессорі, позитивний вплив її використання. Вимоги до особистості педагога, що працює за методом М. Монтессорі. Використання дидактичного матеріалу в системі. Принцип актуального і найближчого розвитку.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.06.2015 |
| Размер файла | 44,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Содержание
- Вступ
- 1. Концептуальні положення технології саморозвитку М. Монтессорі
- 2. Зміст технології саморозвитку за М. Монтессорі
- 2.1 Вимоги до особистості педагога
- 3. Особливості використання дидактичного матеріалу в системі М. Монтессорі
- Висновок
- Список використаних джерел та літератури
Вступ
Навчання, розвиток та виховання дитини з порушенням інтелектуального розвитку є однією з центральних проблем спеціальної педагогіки. Від її продуктивного розв'язання залежить ефективність практичної діяльності спеціальних навчально-виховних закладів щодо соціальної реабілітації дітей. Практична значущість даної проблеми пов'язана з визначенням такого змісту освіти, типів освітньо-виховних закладів, форм організації, методів диференційованого та індивідуального підходу до навчання різних категорій аномальних дітей, такої реалізації в цьому процесі системи дидактичних принципів, щоб спеціальне навчання максимально сприяло розвитку психічних і фізичних сил кожної дитини, корекції недоліків, формуванню її особистості, готовності до виконання різноманітних соціальних функцій.
Актуальність даної роботи полягає в вивченні значення технології саморозвитку за М. Монтессорі, визначенні позитивного впливу використання цієї технології.
Мета даної роботи проаналізувати технологію саморозвитку за М. Монтессорі та визначити її специфіку.
Завдання: визначити концептуальні положення, зміст технології та педагогічні принципи технології саморозвитку за М. Монтессорі.
1. Концептуальні положення технології саморозвитку М. Монтессорі
Методика Монтессорі є моделлю особистісно орієнтованого підходу до навчання і виховання. В її основі лежить ідея про те, що кожна дитина, з її можливостями, потребами, системою стосунків проходить свій індивідуальний шлях розвитку. Впродовж усього життя Марія Монтессорі уважно спостерігала за дітьми. Вона зрозуміла, що все, що вони роблять, аж ніяк не випадкове. Не випадково вони починають співати або вимагають, щоб іграшка лежала на певному місці. Монтессорі зробила висновок, що діти проходять певні етапи розвитку. З двох до чотирьох років - час порядку, дитина вимагає точного виконання всіх церемоній. Якщо батьки привчають її до порядку в цьому віці, то це залишається з нею на все життя. Приблизно з 3,5 до 4,5 років дітям подобається писати, а з 4,5 до 5,5 дітям подобається читати. Тільки до шести років діти "убирають" у себе запахи, кольори, звуки. Яким покажуть їй світ дорослі в цьому віці, таким вона його і сприйматиме на слух, на зір, на запах. У 5-6 років дитина виходить із власного світу і перетворюється на активного дослідника довкілля і людей. У неї розвивається здатність до абстракції. В дев'ять років діти починають почуватися вченими, їм самим хочеться пояснити світ [2]. Три провідних положення характеризують сутність педагогічної теорії М. Монтессорі:
1. Виховання повинно бути вільним.
2. Виховання повинно бути індивідуальним.
3. Виховання повинно спиратися на дані спостережень за дитиною.
Звернення дитини до вчителя: "Допоможи мені це зробити самому" - девіз педагогіки Монтессорі [4].
Феномен педагогіки Марії Монтессорі полягає в її вірі у природу дитини, в її прагненні виключити будь-який авторитарний тиск на людину, яка формується, в її орієнтації на ідеал вільної, самостійної, активної особистості.
монтессорі педагог дидактичний матеріал
Біологічною передумовою тут є ідея про те, що життя будь-якої людини є існуванням вільної активності, а, отже, дитина, яка розвивається, має природжену потребу в свободі і спонтанності. Виходячи з цього, М. Монтессорі відмовилася бачити сутність виховання у формуючому впливі на дитину, протиставивши йому проблему організації середовища, найбільш відповідного дитячим потребам, здібностям та інтересам. При цьому обов'язково враховувалися перспективи того, що Л.С. Виготський назвав "зоною найближчого розвитку" [4].
М. Монтессорі була переконаним противником класно-урочної системи. Вона відмовилася від парт, за якими діти повинні сидіти нерухомо, від кафедри, що ставить учителя на авторитарну позицію, від колективних уроків, що не враховують індивідуальних здібностей конкретної дитини. Вона виступала проти єдиних для всіх навчальних програм, що не дозволяють дитині просуватися своїм темпом і реалізовувати свої інтереси. Усе життя дитини - від народження до громадянської зрілості - є розвиток її незалежності і самостійності. Замість навчання дітей потрібно надати їм умови для самостійного розвитку й освоєння людської культури. Мислення дитини повинно проходити всі необхідні стадії: від предметно-діючого до наочно-образного, і тільки після цього досягається абстрактний рівень.
Головна мета школи Марії Монтессорі - постачати "харчі" для природного процесу саморозвитку дитини, створювати довкілля, яке сприяє цьому [6].
Завдання школи Марії Монтессорі:
1. Навчити дитину якомога раніше здійснювати свій вибір.
2. Виробити в дитині уміння користуватися наданими свободою і довірою.
3. Допомогти дитині створювати і підтримувати навколо себе порядок.
4. Навчити в ранньому дитинстві шанувати закон.
5. Навчити терпимого і шанобливого ставлення до всіх оточуючих.
6. Створити умови для розвитку в дитини почуття любові й поваги до самого себе.
7. Тренувати волю дитини в ранньому дитинстві, щоб виробити цивілізовану поведінку в будь-якій ситуації.
8. У ранньому дитинстві сформувати культуру поводження з усіма навколишніми предметами.
9. Навчити дитину в ранньому дитинстві самостійно планувати свою діяльність і досягати наміченого [4].
Дисципліна в свободі - принцип системи Монтессорі. Якщо дисципліна дитини базується на свободі, вона повинна бути перш за все активною. Людину вважають дисциплінованою, коли вона вміє володіти і вільно керувати собою, додержуючи життєвих правил.
2. Зміст технології саморозвитку за М. Монтессорі
Онук Марії Монтессорі, Маріо, у своєму посланні Ірландському товариству імені Монтессорі в 1989 році писав: "Марія Монтессорі відкрила "секрет дитинства", що важливий для формування людини. Це дає можливість вести дитину її власним вільним внутрішнім шляхом, з чистим екологічним баченням її зв'язку і спорідненістю з природним і соціальним оточенням. З цього виникає потреба боротися за ідеали миру в усьому світі заради виживання всього людства" [2]. На межі XIX - XX століть педагогічна наука вже підійшла до розуміння того, що освіта не формує дитину, а лише надає можливості для розвитку її здібностей за допомогою власної діяльності. Вчитель повинен тільки організувати цю діяльність належним чином.
У цій системі відсутній учитель, якому важко підтримувати дисципліну повної нерухомості, який виснажує себе і дітей довгими нотаціями. Вчительку замінив дидактичний матеріал, а вона керує самодовільною безпосередньою діяльністю дітей. Цей матеріал - найважливіша частина - методу Монтессорі, це в узагальненому виді досвід попередніх поколінь, сконцентрована людська культура. Освоюючи їх, діти освоюють досвід, накопичений у соціумі [4].
День, в системі М. Монтессорі, починається із загального "кола". Щоранку на 15-20 хв. усі збираються разом. Звучить тиха музика. Учням подобається, коли вчитель сам грає на якомусь інструменті - піаніно, скрипці, гітарі. Потім починається загальна розмова або обговорення. Після "кола" всі розходяться, кожний вибирає сам, чим він займатиметься - математикою, історією, літературою. Хтось розмовляє з учителем, хтось готує доповідь у бібліотеці. Коли роботу закінчено цілком, дитина показує її вчителю, щоб обговорити здобутий результат. Дитина не отримує оцінок, але обов'язково дістає оцінку своєї праці від дорослих і дітей, оцінює себе сама. Серед дня буває ще одне загальне заняття, яке в старших дітей довше, ніж у молодших. Це занурення в предмет. Діти знову на 20 хв. збираються разом, а вчителі називають це "коло" дидактичним. Тут звичайно формуються в систему знання з того або іншого предмета, уточнюються поняття, осмислюється термінологія, обговорюються доповіді й повідомлення [3]. Структура будь-якого дидактичного матеріалу цілком відповідає логіці формування певного поняття. Це фіксується в спеціально розроблених учителем зошитах. Таких зошитів в учня три, з трьох інтегрованих предметів: - рідної мови, математики і космічного виховання. Заповнюючи їх один за одним, учень мовби добудовує логіку вивчення предмета, переводить матеріальне в абстрактне, уточнює й систематизує свої знання.
Багаторічні спостереження за самостійним розвитком дітей навели монтессорі-педагогів на думку про необхідність читання предмета "космічне виховання" в двох площинах. Горизонталь - щорічно повторювані і пов'язані зі зміною пір року зміни в природі і житті людей. Вертикаль - прямування дитячої душі вгору, розуміння невідомого світу від його невеликих частинок до створення єдиної величезної картини. Від атома до Всесвіту - ось кінцеві точки цієї вертикалі. Учні прагнуть проводити досліди з різноманітними речовинами, дізнаватися про їх властивості. Для вчителя це можливість допомогти дітям замислитися про першооснови світу (землю, воду, вогонь, повітря). Інтерес до неживої природи швидко замінюється інтересом до вивчення рослин, тварин, людини, їх будови, процесів розвитку і розмноження. "Космічне виховання" - інтегрований предмет [1].
2.1 Вимоги до особистості педагога
Метод Монтессорі потребував нового вчителя: перший крок, який повинен зробити майбутній монтессорі-вчитель, - це підготувати себе. У нього повинна бути розвинена уява. Він постійно шукає "відсутню" дитину. Він повинен вірити, що дитина відкриє себе в роботі. Він повинен звільнити себе від упередженості щодо "рівнів" і "типів", за якими прийнято розподіляти дітей. У своїй уяві вчитель бачить звичайну дитину, яка живе в духовному світі. Вчитель повинен вірити, що дитина виявить свою справжню сутність, коли знайде роботу, яка її зацікавить.
Метод Монтессорі потребує постійної граничної напруги сил кожного педагога, розуміння ним психології дитини, вміння знайти індивідуальний підхід. Монтессорівський учитель нічого не робить за дитину, а допомагає досягти всього самостійно, Так дитина вчиться незалежності й уміння відповідати за свої дії. Учитель багато спостерігає, він поводиться як дослідник. Якщо учень висловив бажання почати нову програму, вчитель пропонує йому відповідний навчальний матеріал. Учитель не створює дитині неочікуваних ситуацій і у своєму викладанні цілком спирається на знання сенситивних періодів [4].
Монтессорівський учитель прискіпливо ставиться до свого зовнішнього вигляду. Він повинен бути гарним, мати приємний голос, дбати про свою зовнішність, як це роблять драматичні актори перед виходом на сцену. Любов, повага, бадьорість, втіха, що виходять із самої глибини душі вчителя, дозволяють розвиватися дитині, яка перебуває поруч з ним. Активність учителя повинна бути спрямована не на дитину, а на абсолютну повагу до явищ її життя і душі. Марія порівнює роботу педагога з напруженою роботою астронома, що нерухомо сидить біля телескопа [6].
Таким чином, Марія Монтессорі відіграла важливу роль у створенні системи виховання дітей.
3. Особливості використання дидактичного матеріалу в системі М. Монтессорі
Роль дидактичного матеріалу в порівнянні з іншими елементами підготовленого середовища в методиці М. Монтессорі часто перебільшується. Крім того, в деяких випадках неправильно розуміється його мета. Це не навчальне обладнання в загальноприйнятому сенсі слова, тому що його метою є не навчання дітей навичкам і передача їм знань через "правильне використання". Головна мета дидактичного матеріалу Монтессорі - внутрішня: допомогти самобудівництву дитини та її духовному розвитку. М. Монтессорі допомагає цьому розвитку, надаючи дітям зовнішні стимули, які приковують їх увагу та ініціюють процес зосередження. На її думку, "перше, дуже важливе для розвитку дитини - це зосередження. Дитині потрібні речі, на яких вона могла би концентруватися. Наша школа - це місце, де дитина може знайти вид роботи, що дозволяє йому зробити це" [5]. Монтессорі була переконана, що якщо вчитель може запропонувати матеріали, які залучили б дитячу увагу, він зможе дати дитині свободу, необхідну для його розвитку.
Монтессорі-матеріали засновані на концепції активної особистості, яка саморозвивається через серію реакцій, викликаних систематичним впливом, яке було визначено дослідним шляхом. Навіть найсуворіші критики системи М. Монтессорі не можуть не визнати того, що всі дидактичні матеріали нею розроблені експериментально. Тільки після тривалої і ретельної перевірки реакцій дітей на предмети матеріалу М. Монтессорі визнала його придатність, відкинувши все те, що не викликало самостійних повторних вправ дітей і не фіксувало дитячого інтересу й уваги. У всьому задовольняються реальні потреби дитини і враховуються його здібності [4].
У створенні та використанні дидактичного матеріалу М. Монтессорі виділила наступні принципи: значимість матеріалу для дитини; ізоляція труднощів; контроль помилок; поступове ускладнення матеріалу по дизайну і використанню; можливість непрямої підготовки до подальшого навчання; послідовне абстрагування матеріалу від простих первинних функцій.
Підхід М. Монтессорі до розробки і використання дидактичного матеріалу як "матеріалізованої абстракції" передбачає оволодіння дітьми "чистими категоріями сприйняття", що часто викликає заперечення критиків, які стверджують обмеження дитячого досвіду в системі Монтессорі тільки предметами "штучного" матеріалу. Аналіз робіт італійського педагога, в яких розкривається роль і значення дидактичного матеріалу, дозволяє стверджувати, що М. Монтессорі це робила свідомо, грунтуючись на тому, що внутрішній світ дитини представляє собою хаос, і настільки ж хаотичним представляється йому зовнішній світ. Тому тільки чіткий і точний матеріал, що дозволяє дитині виділяти ознаки предметів в чистому вигляді, сприяє адекватному усвідомленню зовнішнього світу. Щоб сприяти незалежності дитини від дорослих, Монтессорі-матеріали дають йому можливість самостійно контролювати помилки. Контроль помилок керує дитиною в його самовихованням і дозволяє йому побачити його помилки самому, а потім їх усунути, відновлюючи порушений порядок. "Контроль помилок - помічала М. Монтессорі, - це показник, що говорить нам, чи в правильному напрямку ми рухаємося. Він обов'язково повинен бути присутнім разом з інструкціями та матеріалом для роботи. Сила, рушійна дитини по шляху прогресу, у великій мірі залежить від того, чи є свобода і гарантований шлях, по якому рухатися. Але, до цього має бути доданий, і ще якийсь спосіб показати, де ми збилися з цього шляху " [5].
Щоб викликати процес самоформування, недостатньо посилити активність дитини, потрібно також, щоб матеріал не управляв цією активністю, вважала М. Монтессорі. Дитина повинна не тільки просто повторити вправу, але при виконанні вправи не робити більше помилок. Всі фізичні та внутрішні властивості предметів, пропоновані дітям як стимулів, повинні визначатися не тільки безпосередньою реакцією уваги дитини, але і можливістю контролю над помилками, тобто викликати активну участь найбільш високих розумових здібностей (порівняння, судження) [3].
На певній стадії свого прогресу дитина розуміє абстрактну суть конкретного матеріалу, стаючи незалежним від нього та не проявляючи до нього колишнього інтересу. "Якщо матеріали сконструйовані з великою точністю, - підкреслювала М. Монтессорі, - вони викликають мимовільні вправи, які настільки гармонійно скоординовані з внутрішнім розвитком, що в певний момент з'являється нова психічна картина - більш високі рівні у комплексному розвитку, коли дитячий розум набуває здатність до абстрагування " [6]. Спостереження Марії Монтессорі показали, що в цей період дитина на час залишає дидактичний матеріал, "але не з ознаками втоми, а рухомий новими силами". Вана переносить свою увагу на зовнішній світ, починає самостійно робити ряд точних і логічних порівнянь, які служать справжньому отримання знань. Настає період "відкриттів", що викликає в дітей ентузіазм і радість. Як зазначала М. Монтессорі, в порівнянні з фізіологічними явищами, така радість - явна ознака внутрішнього зростання, як збільшення у вазі - ознака росту тіла.
Учитель, який намагається наштовхнути дитини на продовження його активності з предметами матеріалу, на думку М. Монтессорі, затримує розвиток: "Згасити в дитині його прагнення до переживання складних інтелектуальних емоцій - це, значить, закрити йому шлях до прогресу" [5]. Помилковий підхід полягає також і у використанні надмірної кількості матеріалу, що розсіює увагу, механізує вправу і змушує дитини переходити у вищу стадію розвитку, не помітивши цього, не "відчувши". У деяких випадках надмірне використання матеріалу може призвести до затримки прояви внутрішніх сил дитини. Тому М. Монтессорі наполягала на точному визначенні "необхідності", "достатності" матеріалу для відповідності внутрішнім потребам дитини в процесі розвитку. Керівництвом для такого визначення повинні служити прояви активності дитини. Вкрай важливо також, щоб при поданні матеріалів у запланованій прогресії не було просто механічного їх чергування. Вчитель повинен проявляти гнучкість, представляючи якісь матеріали або пропускаючи їх, якщо дитина в цьому не зацікавлена [6].
При створенні підготовленого розвиваючого середовища і матеріалів є важливим виділення принципу актуального і найближчого розвитку, що характеризує різницю між тим, що дитина здатна зробити самостійно, і тим, на що вона стає здатна за допомогою вчителя. Кожна вправа з дидактичним матеріалом М. Монтессорі має дві мети - пряму і непряму. Перша сприяє актуальному руху дитини, а друга - служить роботі на майбутнє. Існує кілька основних правил користування монтессорі-матеріалами. Так як вони створені для серйозної мети - розвитку дитини - діти повинні ставитися до них з повагою. З матеріалами потрібно поводитися акуратно і тільки після того, як зрозуміле їх використання. Коли дитина хоче виконати якусь вправу, вона приносить усі необхідні матеріали і акуратно розкладає їх на килимку або столі в певному порядку. Коли вправа завершено, матеріали повертаються на своє місце в первинному вигляді, щоб їх могла використовувати інша дитина. Дитина має право користуватися матеріалом, не будучи перерваним ні іншими дітьми, ні вихователем. Тут педагог повинен бути гранично уважним. Похвала або навіть усмішка можуть відвернути дитину, і в практиці роботи спостерігалися випадки, коли діти припиняли або відкладали свою роботу після навіть такого незначного втручання [3].
Весь матеріал розташований на відкритих полицях, на рівні не вище 1 м від підлоги, що забезпечує дитині свободу вибору. Кожен матеріал представлений в одному екземплярі. Самим розташуванням полиць середовище розділено на кілька зон. Перша "Зона практичного життя", де діти набувають важливі практичні вміння. Тут знаходяться матеріали для загально підготовчих вправ, все, що пов'язано з переливанням, пересипанням, носінням предметів. Тут же вправи з піпетками, пінцетами, прищіпками, нанизування намиста, сортуванням дрібних предметів. Також сюди відносять матеріали, які допоможуть дитині піклуватися про себе. До них відносяться рамки з різними видами застібок: великими і маленькими гудзиками, блискавкою, пряжками, гачками, шнурівка, бантами, шпильками, кнопками, липучкою. До цієї ж групи належить матеріал для рук і чищення нігтів. Матеріали дозволяють освоїти перші навички приготування їжі - чищення і різання овочів і фруктів, сервіровка столу. У цю ж зону входять матеріали, які дозволяють дитині навчитися піклуватися про навколишній світ - миття посуду, прання, миття столу, прасування, чищення взуття, полірування металу. Всі предмети, якими користується дитина, повинні бути не іграшковими, а справжніми. У Монтессорі - групі діти живуть не навмисно, а всерйоз [1].
Далі йде "Зона сенсорного виховання". Ця зона призначена для розвитку сприйняття органів чуття. Вона обладнана класичним сенсорним Монтессорі - матеріалом, який теж розділені на кілька груп: матеріали для розвитку зору. Сюди входять чотири блоки з циліндрами, рожева башта, коричневі сходи, червоні штанги, геометричний комод з рамками - вкладишами, проекціями, об'ємні геометричні тіла з основами. Для розвитку логічного мислення на основі зорового сприйняття - комплект конструктивних трикутників. Матеріали для розвитку дотику. Це - шорсткі і гладкі дошки для обмацування, шорсткі таблички, ящик з тканиною. До матеріалів для розвитку баричного почуття (розрізнення ваги) відносяться вагові таблички, для розвитку смаку - смакові баночки, для розвитку слуху - шумові циліндри. У Монтессорі - групі є "Математична зона". Сюди входить матеріал для знайомства з кількостями і символами до 10, вивчення складу і властивостей; чисел першого десятка - числові штанги, шорсткі цифри, "веретена", цифри. До матеріалів для знайомства з десятковою системою: додавання, віднімання, множення і ділення чотиризначних чисел відносяться банк золотого матеріалу з набором карт - символів, гра з марками. Так само є матеріал для освоєння порядкового рахунку до ста - це дошки Сегена та коробочки з кольоровими і золотими намистами; матеріал для отримання досвіду табличного додавання, віднімання, множення і ділення - ігри в змійки і з смужками, набори робітників і контрольних карток на всі дії, дошки для множення і ділення, короткі ланцюжки і набір стрижнів для множення [3].
Далі йде "Зона мови". Сюди входить матеріал для розширення словникового запасу - класифікаційні картки з узагальненням, матеріал для розвитку фонематичного слуху - набори дрібних предметів, звукові гри; матеріали для підготовки руки до листа - металеві рамки - вкладиші для обводок і штрихувань, ножиці для різання паперу; матеріал для знайомства з письмовими буквами - шорсткі літери, піднос з манкою для письма; матеріал для написання слів - великий рухливий алфавіт; матеріал для читання - серії з карток, найменування предметів, списки слів, пропозицій, книжок [1].
У Монтессорі-групі діти надзвичайно адаптовані. Вони вміють працювати індивідуально і в групі. Оскільки їх з раннього дитинства спонукали самостійно приймати рішення, вони виростають здатними робити вибір і організовувати свій час. Монтессорі-програми, засновані на діяльності, які спонукають внутрішньою потребою, а не змагальним мотивом, допомагають дітям сформувати сприятливий "образ я" і впевненість у собі. Все це дозволяє зустрічати труднощі і зміни з оптимізмом.
Висновок
Феномен педагогіки Марії Монтессорі полягає в її вірі у природу дитини, в її прагненні виключити будь-який авторитарний тиск на людину, яка формується, в її орієнтації на ідеал вільної, самостійної, активної особистості. Головна мета школи Марії Монтессорі - постачати "харчі" для природного процесу саморозвитку дитини, створювати довкілля, яке сприяє цьому.
Завдання школи Марії Монтессорі: навчити дитину якомога раніше здійснювати свій вибір; виробити в дитині уміння користуватися наданими свободою і довірою; допомогти дитині створювати і підтримувати навколо себе порядок; навчити в ранньому дитинстві шанувати закон; навчити терпимого і шанобливого ставлення до всіх оточуючих; створити умови для розвитку в дитини почуття любові й поваги до самого себе; тренувати волю дитини в ранньому дитинстві, щоб виробити цивілізовану поведінку в будь-якій ситуації; у ранньому дитинстві сформувати культуру поводження з усіма навколишніми предметами; навчити дитину в ранньому дитинстві самостійно планувати свою діяльність і досягати наміченого.
Дисципліна в свободі - принцип системи Монтессорі. Якщо дисципліна дитини базується на свободі, вона повинна бути перш за все активною. Людину вважають дисциплінованою, коли вона вміє володіти і вільно керувати собою, додержуючи життєвих правил.
У Монтессорі-групі діти надзвичайно адаптовані. Вони вміють працювати індивідуально і в групі. Оскільки їх з раннього дитинства спонукали самостійно приймати рішення, вони виростають здатними робити вибір і організовувати свій час. Монтессорі-програми, засновані на діяльності, які спонукають внутрішньою потребою, а не змагальним мотивом, допомагають дітям сформувати сприятливий "образ я" і впевненість у собі. Все це дозволяє зустрічати труднощі і зміни з оптимізмом.
Таким чином, Марія Монтессорі відіграла важливу роль у створенні системи виховання дітей.
Список використаних джерел та літератури
1. Монтессори М. Значение среды в воспитании // Частная школа. - 1995. - №4. - С.122 - 127.
2. Борисова З., Семерткова Р. Спадщину Марії Монтессорі - сучасним дошкільним закладам. // Дошк, виховання. - 1996. - №5. - С.14, 15; №6. - С.14, 15; - №8. - С.12, 13; - №9. - С.6, 7.68
3. Городня О. Без покарань і заохочень вчаться діти в єдиному поки що в Україні навчальному закладі - школі Монтессорі. // Сім'я. 1997. - №2. С.11, 12.
4. Дичківська І. Через свободу і самостійність: розвиток індивідуальності дитини в теорії і практиці М. Монтессорі // Дошк. виховання 1993. - №5. - С.6.
5. Жидкова Е. Первые шаги в педагогике М. Монтессори // Дошк. воспитание. - 1995. - №9. - С.86.
6. Корнетов Г. Метод Монтессори // Частная школа. - 1995. - № 4. - С.117-121.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Життєвий шлях Марії Монтессорі і розвиток її педагогічної системи. Технологія саморозвитку: зміст, концептуальні положення, мета і завдання, понятійний апарат та вимоги до особистості педагога. Дидактичний матеріал технології "Будинок вільної дитини".
курсовая работа [52,2 K], добавлен 20.10.2009Концепція і технологія виховання дітей віком від 2,5 до 12 років. Виникнення і розвиток системи М. Монтессорі. Опис і характеристика "зон розвитку". Особливості дидактичного матеріалу, запропонованого М. Монтессорі та способи його використання.
реферат [22,3 K], добавлен 18.02.2012Життєвий та творчий шлях Марії Монтессорі. Педагогічні погляди щодо самовиховання і самонавчання. Дидактичні засади навчально-виховного процесу. Вимоги до особистості педагога у системі виховання. Вплив системи на розвиток освіти в світі та Україні.
курсовая работа [48,3 K], добавлен 04.02.2015Життєвий шлях М. Монтессорі і розвиток її педагогічної системи. Технологія саморозвитку теорії, її зміст і значення на сучасному етапі. Особливості та умови застосування педагогічних напрацювань М. Монтессорі в російській та українській системі освіти.
реферат [32,3 K], добавлен 22.12.2015Історія виникнення освітньої технології. Концептуальні положення. Мета і завдання дослідницької технології. Понятійний апарат: пізнання, дослідження, метод, спостереження, порівняння. Зміст технології. Вимоги до особистості вчителя. Конспекти уроків.
реферат [42,2 K], добавлен 29.10.2007Сутність дидактичного принципу зв'язку теорії з практикою. Ефективність навчання і педагогічної діяльності. Особливості лабораторного заняття та використання у ньому принципу. Сучасні методи проектування web-додатків та головні технології розробки.
контрольная работа [23,6 K], добавлен 16.06.2016Роль інноваційної технології у навчанні географії. Можливості застосування елементів релаксопедичної технології. Сучасний стан шкільної практики з використання педагогічної технології на уроках географії. Вплив релаксопедії на якість навчання з географії.
статья [344,4 K], добавлен 24.04.2018Поняття та особливості саморозвитку особистості, наукове уявлення про підлітка як його суб'єкта. Педагогічні технології, орієнтовані на саморозвиток особистості підліткового віку, особливості психологічної допомоги. Управління процесом самовиховання.
курсовая работа [60,3 K], добавлен 11.08.2014Використання педагогічної технології "Росток" для забезпечення формування розвиненої особистості учня початкових класів. Застосування навчальних методів і прийомів на уроках курсу "Навколишній світ" для створення умов гармонійного розвитку особистості.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 29.12.2014Історія розвитку ідей вільного виховання. Формування світогляду М. Монтессорі як гуманіста освіти дітей з порушенням інтелекту. Організація навчально-виховної роботи в класах вільного виховання особистості в діяльності сучасної загальноосвітньої школи.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 22.01.2013
