Педагогічна творчість та майстерність

-Що це шумить? -- запитали діти. Це розмовляють верхівки дерев, -- відповів учитель.

-- Вони радіють, що бачать сонце. Раптом діти зупинилися. На товстому стовбурі столітнього дуба вони побачили щось світле, блискуче. Що це таке? -- здивувались діти. - Це ж сонце! -- відповів учитель. -- Подивіться звідси, бачите, яке воно яскраве? Діти один за другим ставали біля стовбура столітнього дуба і милувались сонцем.

1. Які якості намагався сформувати вчитель у дітей унаслідок такої діяльності?

Білет № 12

1. Здійснити порівняльний аналіз стандартної і творчої навчальної діяльності учнів на уроці музичного мистецтва.

Навчальна діяльність- основний різновид діяльності дітей шкільного віку; активна, свідома й цілеспрямована діяльність, яка полягає у засвоєнні знань, вироблених людством, з метою підготовки дітей до майбутньої самостійної трудової діяльності.

Розрізняють три категорії навчально-виховних дій:

вплив, спрямований на підвищення навчальної активності людей,

стимулювання відповідального, зацікавленого ставлення до виконання навчальних завдань, а також орієнтація навчальної роботи на досягнення конкретних цілей (постановка навчальних завдань);

передавання, повідомлення інформації (розповідь, розґяснення, показ, демонстрація);

контроль та оцінка результатів діяльності - знань, навичок і вмінь.

Навчальна діяльність є одним з аспектів педагогічної взаємодії, своєрідним показником доцільності педагогічних прийомів керівника. Навчальна діяльність має той самий предмет, що й діяльність педагогічна, особистість, яка навчається, ту саму мету - надбання знань, навичок, умінь та досягнення інших корисних результатів.

Навчальна діяльність складається з навчальних дій, кожна з яких становить собою визначену форму пізнавально-практичної активності, розвґязання певної частини навчального завдання. Усі навчальні дії поділяють на чотири основні групи:

сенсорно-перцептивні, повґязані з одержанням навчальної інформації (зорове спостереження в процесі показу, слухання розповіді й лекції, прагнення виокремити й зафіксувати ознаки досліджуваного обґєкта тощо);

розумові навчальні дії, які необхідні для самостійного розвґязання навчальних завдань та одержання такої навчальної інформації, яка є результатом розумового опрацювання, осмислення вже наявних знань;

комплексні практичні дії, які полягають у тім, що разом з внутрішньою пізнавальною (розумовою) активністю одночасно виконують практичні дії (рухи): відпрацьовують той чи інший прийом, виконують ремонт, розбирання і збирання механізмів, радіотехнічних засобів тощо;

мнемонічні навчальні дії, які забезпечують закріплення й тривале збереження здобутої різними способами навчальної інформації. Вони зазвичай не є самостійними, а органічно поєднуються з попередніми.

Творча діяльність. Будь-яка фізична і розумова праця за певних суспільних умов може стати творчою діяльністю.

У різних видах праці творчість має певні особливості, зумовлені змістом і характером діяльності, її обставинами та індивідуальними рисами працівника. Водночас усім видам творчої діяльності властиві спільні риси.

Творча діяльність зумовлена потребами суспільства. Усвідомлення цих потреб є джерелом різних задумів, ідей, проектів. Розпочинається творча діяльність з виникнення певного задуму, зокрема: змінити методи, прийоми роботи в тій чи іншій галузі, створити нове знаряддя, сконструювати нову машину, здійснити певний науковий експеримент, написати художній твір, створити музичну пґєсу, намалювати картину тощо.

Для здійснення творчого задуму потрібна підготовча робота - обміркування його змісту, зґясування деталей, шляхів його реалізації та збирання необхідних матеріалів. Така підготовча робота властива творчості конструктора-винахідника, вченого, письменника, митця. Вона часто буває довготривалою. Відомо, що Ч. Дарвін понад 30 років збирав наукові матеріали для написання своєї праці «Походження видів».

Після підготовчої роботи відбувається реалізація творчого задуму, яка так само може тривати різний час залежно від змісту завдання, його складності, підготовки особистості та умов творчої праці.

Здійснення творчого задуму - велика й напружена робота, яка потребує участі та піднесення всіх сил людини, максимальної зосередженості її свідомості на предметі творчості. Ця зосередженість буває настільки високою, що працівник, захоплений завданням, не помічає, що відбувається навколо нього. Зосередженість потребує участі пізнавальних і вольових сил людини.

Систематична наполеглива і напружена праця є визначальною умовою успіху творчості. За цієї умови найчастіше виникають такі моменти творчого піднесення, які називають натхненням і за наявності яких особливо успішно знаходять нові способи розвґязання завдань, виникають нові та продуктивні ідеї, створюють центральні образи художніх творів тощо. Для натхнення характерне напруження всіх сил працівника і емоційне захоплення предметом творчості та продуктивною роботою над ним. Натхнення виникає не до початку роботи, а під час неї як певний її наслідок. Звідси випливає, що для успішного досягнення мети треба систематично і регулярно працювати, а не очікувати, коли прийде натхнення. За словами П. Чайковського, натхнення - це такий гість, який не полюбляє відвідувати лінькуватих. Воно виникає в процесі наполегливої роботи.

На творчій діяльності позначаються відчуття новизни справи, потреби в ній сучасності. Відбуваються мобілізація духовних сил і неусвідомлена, інтуїтивна поява нових образів, способів дій у розвґязанні проблеми.

Успішність творчої праці залежить від того, якою мірою людина володіє прийомами та технікою роботи, як вона ставиться до результатів роботи. Творчим працівникам властиве критичне, вимогливе ставлення до своїх творів. Воно, зокрема, характерне для видатних поетів, письменників. О. де Бальзак дванадцять і більше разів переробляв свої твори, часто до невпізнання змінював, коригуючи їх. Те саме можна сказати про інженерів, науковців.

2. Розробити творчі завдання для учнів основної школи з метою підготовки до участі у конкурсі «Українські вечорниці»

Учителька перехопила записку з карикатурою на себе і підписом-коментарем. Який творчий підхід виявити їй у цій ситуації: а) демонстративно порвати записку і викинути; б) показати записку класу і висловити своє невдоволення; в) похвалити автора за художню майстерність, але поспівчувати його низьким успіхам у навчанні; ґ) основне - з'ясувати, хто автор записки, а вже "управа" на нього знайдеться; д) замислитися: а чи немає у власній зовнішності і поведінці чогось карикатурного, що провокує такі записки; е) поставитись до цього з почуттям гумору: "Чудово! Але ніс у мене не такий, а довший, вуха - більші і взагалі..."; є) ваш варіант відповіді?

1.Чи може гумор допомогти педагогу в складній ситуації?

Білет № 13

1.Розкрити сутність навчальних та навчально-творчих задач та навести приклади задач різного типу для творчого розвитку учнів засобами музичного мистецтва.

2.Розробити план бесіди для учнів початкової школи «Краса навколо нас».

Бесіда з учнями.

- Чи всі люди бережуть природні багатства?

- Що потрібно зробити для того, щоб люди не нищили природу?

- В кого з вас у садочку є годівниці? А в кого у теплу пору гостюють лелеки?

- Чи доводилося вам коли-небудь допомагати пернатим друзям? Якою була ваша допомога?

- А як розумієте вислів: «Природа - це казка, яку треба читати серцем»?

І, звичайно, все це потребує воістину героїчної праці. А перш за все - доброго серця, невтомних рук та розуміння того, що без щоденної праці для збереження природи нам просто не вижити.

- А що конкретно можемо зробити ми?

- Чи буде вважатися культурною людиною, яка не любить і не береже .природу?

3. Підібрати п'ять ігрових вправ для творчого розвитку учнів засобами музичного мистецтва (вікова категорія учнів за вибором студента)

Молодші школярі…гра 1. Пісні та п'єси з яскравими локальними образами.

Музичний твір «Метелик» С. Майкапар.

Завдання для дітей: відтворити за допомогою музично-ритмічних рухів образ метелика, зображеного в музиці.

Перед прослуховуванням була проведена вступна бесіда, в ході якої учні згадали конкретний образ і характерні особливості поведінки метелика. Було запропоновано кожному представити «свого» метелика. Яке у нього настрій? І з чим пов'язана зміна настрою? Таким чином, діти були поставлені в умови пошуку, що дозволяло створити на уроці проблемну ситуацію.

Перед повторним прослуховуванням увагу дітей зверталася на музичне оформлення закінчення п'єси. Що незвичайного вони чули в кінці твору? Що відбувалося з метеликом? У ході бесіди з'ясувалося, що діти тонко відчули зміну музичних настроїв і побачили свого метелика в різнихситуаціях: заснув, намок під дощем, хлопчик зловив в сачок. Уточнимо, що остання пропозиція композитор «розриває» паузою в цілий такт, у силу чого наступний характерний зліт шістнадцятих і стаккатное рух восьмих у високому регістрі сприймається як зліт-звільнення, або стрімкий переліт на інший невидимий оку квітка. З причини своїх початкових уявлень хлопці припустили, що метелик благополучно вирвався з сачка, або відлетів від пташки, або намоклі крильця висохли на сонечку і т.д.

Після цієї частини заняття діти вийшли з класу і їм було запропоновано по кілька людей заходити в клас і на уявному лузі зобразити свого метелика в діях під музику.

гра 2. П'єси або пісні, що мають яскраво виражену динаміку розвитку музичного образу.

Музичний твір «Берiзонька» муз. А. Філіпенко (сл. Т. Волгіної).

Пісня була вивчена заздалегідь.

Завдання для дітей: виконати пісню з рухом відповідно до характеру музики, змісту літературного тексту. Діяти повинні самостійно.

Як потім виявилося, для учнів складність виконання завдання полягала в тому, що потрібно було швидко реагувати на хід розвитку музичного образу і відображати його у відповідних рухах. Діти сприймали загальний хід і характер пісні: плавну неквапливу мелодію. Як показавконтрольний замір, учням складно поєднувати спів і рух в малорухомих музичних творах; вони віддають перевагу одному виду діяльності - або співу, або руху. Таким чином, традиційна думка про те, що діти легше сприймають вокальну музику, не підтвердилося.

Ускладнення завдання виявило відсутність швидкості реакції, а значить і повноцінного сприйняття музичного образу, за умови, що пісня була учням добре відома.

гра 3. П'єси чи пісні з декількома контрастними між собою музичними образами.

Музичний твір «Через міст» музика А. Філіпенко.

Завдання для дітей: драматизувати музичний твір розвивального змісту, драматизація якого вимагає від учнів розвитку сюжету, встановлення певних взаємин між персонажами, розподіл ролей.

Пісня «Через міст» була, так само як і пісня з попереднього завдання, вивчена з учнями заздалегідь. У кожній групі з 5-ти осіб розподіляли ролі: Вовка, Козлик і 3-х дітей. Розподіл ролей відбувалося швидко і безконфліктно. «Визначалися по місцевості» (де ліс, місток, куди йдуть діти, де розташовані Вовк і Козлик). Кожного разу дітям нагадувалося завдання: робити по-новому, по-своєму, щоб було цікаво.

Гра дітей дуже захопила, проте в ході її вони відволікалися на сам сюжет, дії не завжди відповідали і збігалися з текстом пісні. Так Козлик поспішав «вдарити» Вовка, в результаті Вовк падав раніше, і частина твору залишалася не інсценованої. Були й цікаві знахідки, коли Вовк просив прощення у хлопців (тягнув ззаду дівчинку за плаття і винувато опускав голову, діти прощали Вовка і брали його до себе в гурток). В іншому випадку діти пропонували замість одного двох козенят і визначали кожному самостійну роль.

Гра 4.Дітям пропонується разом зі вчителями скласти мелодію до віршованого тексту:

Білий сніг пухнастий у повітрі грає

І на землю тихо падає, лягає.

Вчитель співає один такт, а учень повторює його. Потім вчитель співає другий такт, а учень наступний. Треба стежити за тим, щоб учень придумав свій уривок мелодії відповідно до даної форми твору.

гра 5. Вчитель пропонує дітям самим скласти мелодію до віршованого тексту:

Сонечко, сонечко, виглянь у віконечко,

Де твої дітки, де малолітки?

До цієї вправи можна використовувати гру на музичних інструментах.

Гра 6. Перший учень лроплескує ритмічний малюнок. Другий повторює його і задає свій малюнок третьому, третій - четвертому і т.д.

Білет № 15

1. Розкрити сутність принципів педагогічної творчості

Принцип діагностики - передбачає побудову і корекцію навчально-виховного процесу на основі психолого-педагогічних діагностичних досліджень, а саме: оцінювання рівнів розвитку творчих можливостей учнів і учнівських колективів, з якими учитель вступає у взаємодію.

Принцип оптимальності - передбачає роботу вчителя по відбору таких дидактичних засобів, які відповідають рівню розвитку творчих можливостей більшості учнів, ураховують рівень розвитку творчих можливостей меншості, а тому сприяють розвитку творчих можливостей всіх.

Принцип взаємозалежності- цей принцип відображає взаємозумовленість творчого особистісного розвитку суб'єктів взаємодії в системі «вчитель-учень»; відбиває взаємозалежність і взаємообумовленість творчої педагогічної праці вчителя і творчої навчальної діяльності учнів.

Принцип фасілітації- передбачає розуміння процесу формування творчої особистості учня як процесу полегшення, сприяння творчій діяльності учня, стимулювання його творчої активності. Це пов'язане з необхідністю створення на уроці і у позаурочний час творчої атмосфери (співдружності, співтворчості, співробітництва), яка б сприяла розвитку мотивів творчої діяльності, надихала учнів на творчість

Принцип креативності- Реалізації принципу в практичній діяльності сприяє аналіз змісту навчального матеріалу з метою його креативного посилення, застосування навчальних і навчально-творчих задач, методів і прийомів стимулювання творчої активності учнів, використання завдань психологічної діагностики для розвитку творчих якостей особистості

Принцип доповнення- У практичній діяльності реалізація принципу означає введення у шкільний компонент навчального плану таких додаткових курсів, які б компенсували прогалини у розвитку творчих умінь і психічних процесів, що сприяють успішній творчій діяльності людини і на розвиток яких об'єктивно не вистачає часу в процесі виконання державного компоненту навчального плану.

Принцип варіантності- Виражає необхідність подолання одноманітності змісту, форм, методів навчання. Різноманітність - одна із умов життя. Для ефективності взаємодії у системі «вчитель-учень» принцип варіантності має регулятивне значення, визначає мету та стратегію проектування педагогічної взаємодії.

Принцип самоорганізації- Відображає специфіку управління процесом формування творчої особистості учня, яка зумовлена особливостями управління нелінійними системами і орієнтує вчителя на внутрішній вплив, на узгодження розвитку учнів з власними тенденціями розвитку

2. Розробити план позаурочного виховного заходу «Новорічне диво» на основі інтеграції мистецтв

План «Новорічне диво»

А) Розучити новорічну пісеньку.

Б) Розробити мініатюру(сценку).

В) Вивчити танок.

Г) Зробити малюнки на новорічну тематику.

3.Проаналізувати педагогічну ситуацію. Висловити своє ставлення до дискусії вчителів. Відповідь аргументувати.

Так, я погоджуюсь з думкою вчительки, бо я теж вважаю, що в роботу треба вкладати душу. Але я вважаю, що думки інших вчителів були не менш важливими та вірними.

Білет № 17

1. Розкрити специфіку творчої художньо-естетичної діяльності учнів у позаурочний час

На сучасному етапі розвитку освіти, вдосконаленні навчально- виховного процесу загальна мета позаурочної діяльності конкретизується в основних завданнях, що інтегрують навчальні, розвиваючі та виховні аспекти гуманітарно-естетичної освіти: - формування особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва, - формування уявлень про сутність, види та жанри мистецтва, особливості художньо-образної мови мистецтв: хореографічного, образотворчого, музичного, театрального; - розвивати естетичну свідомість і художню компетентність, розширювати емоційну сферу особистості; - виховувати художні інтереси, смаки, морально-естетичні ідеали, потребу у художньо-творчій самореалізації; - виховувати культуру сприйняття та оцінки художньо-естетичних явищ та предметів, а також потребу в духовному самовдосконаленні.

Зміст художньо-естетичного виховання учнів у позаурочний час спрямований на узгодження системи цінностей минулого та сучасного, що формують духовний світ особистості.

Завданнями організації художньо-практичної діяльності учнів є: - стимулювання самостійного вибору учнями напрямів і форм, які найбільш відповідають їх потребам у художньо-творчому самовизначенні; - залучення до художньої діяльності всіх учнів, з урахуванням їх вікових особливостей, динаміки змін їхніх інтересів і потреб, індивідуальних здібностей кожного.

Соціокультурна діяльність учнів передбачає вирішення таких завдань: - формування вдумливого, відповідального ставлення учнів до проблем збереження художніх цінностей; - об'єднання представників різних поколінь (учнів, батьків) в організації художньо-естетичної діяльності, залучення родинних зв'язків до діалогу культур, мистецтв.

Зазначені види художньо-естетичної діяльності реалізуються в конкретних формах: відвідування музеїв, виставок, диспути, бесіди, творчі зустрічі з митцями, народними майстрами, перегляд театральних вистав, підготовка та участь у загальношкільних та районних святах, виставках тощо.

2. Розробити план проведення художньо-естетичних заходів з метою творчого розвитку учнів

План.

А) Відвідати музей.

Б) Переглянути театральну виставу.

В) Провести бесіду з приводу побаченого та почутого на заходах.

3.Проаналізувати педагогічну ситуацію та підготувати аргументовану відповідь учням щодо особливостей педагогічної професії.

Я б відповів, що машини не зможуть виховати підростаюче покоління так само як і живий вчитель, тому що учням ,щоб краще засвоювати навчальний матеріал - потрібен живий зв'язок із вчителем, який зможе знайти індивідуальний підхід до кожного учня, проявити свою креативність, педагогічну творчість, вкласти свою душу.

Білет № 18

1.Розкрити змістово-методичне та інформаційне забезпечення творчої лабораторії вчителя музичного мистецтва.

2.Дати загальну характеристику інноваційних педагогічних технологій навчання, спрямованих на творчий розвиток учнів.

Інноваційна діяльність є специфічною і досить складною, потребує особливих знань, навичок, здібностей. Впровадження інновацій неможливе без педагога-дослідника, який володіє системним мисленням, розвиненою здатністю до творчості, сформованою й усвідомленою готовністю до інновацій. Педагогів-новаторів такого типу називають педагогами інноваційного спрямування, їм властиві чітка мотивація інноваційної діяльності та викристалізувана інноваційна позиція, здатність не лише включатися в інноваційні процеси, але й бути їх ініціатором.

Завдяки старанням педагогів-новаторів нових орбіт сягало мистецтво навчання і виховання, їм належать різноманітні відкриття. На новаторську педагогічну практику зорієнтовано і немало представників науки, які свої авторські програми реалізують у закладах освіти не як експериментатори, а як учителі й вихователі. У новаторській педагогіці багатогранно втілена творча сутність навчально-виховного процесу. Якщо наукова педагогіка розвиває загальні закономірності і теоретичні проблеми виховання, то новаторська творить ефективні педагогічні технології.

Перед кожним із нас два шляхи: жити минулими заслугами, закриваючи очі на кардинальні зміни у світі, прирікаючи своїх учнів (і власних дітей) на життєвий неуспіх, або пробувати щось змінити у своєму ставленні до новітніх освітніх технологій. Гарно про це сказав І. Підласий: "Можна бездумно тужити за втраченими ідеалами, скаржитись на падіння духовності та вихованості, втрату людяності й моральності, загалом на життя і зовсім незвичну школу, але хід подій вже не повернути. Погрожувати поїздові, що стрімко віддаляється від перону, дозволено лише дітям".

Таким чином, одним з найважливіших стратегічних завдань на сьогоднішньому етапі модернізації вищої освіти України є забезпечення якості підготовки спеціалістів на рівні міжнародних стандартів. Розв'язання цього завдання можливе за умови зміни педагогічних методик та впровадження інноваційних технологій навчання.

3. Розробити план семінару для батьків «Як розвивати творчі здібності дитини »

Не стримуйте розкриття потенційних можливостей психіки.

Уникайте однобокості в навчанні та вихованні.

Не позбавляйте дитину ігор, забав, казок, створюйте умови для виходу дитячої енергії, рухливості, емоційності.

Допомагайте дитині в задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, кохання, повага до себе і до оточуючих), тому що людина, енергія якої скована загальними потребами, проблемами, найменше спроможна досягти висот самовираження.

Залишайте дитину на самоті і дозволяйте їй займатися своїми справами. Пам'ятайте, якщо ви хочете своїй дитині добра, навчіть її обходитися без вас.

Підтримуйте здібності дитини до творчості і співчувайте у випадку невдачі, уникайте незадовільної оцінки творчих спроб дитини.

Будьте терпимими до ідей, поважайте допитливість, реагуйте на запитання дитини. Навчати потрібно не тому, що може сама дитина, а тому, що вона опанує з допомогою дорослого, показу, підказки.

Білет № 19

1. Розкрити специфіку творчої педагогічної діяльності вчителя музичного мистецтва

педагогічний творчий музичний мистецтво

Творча педагогічна діяльність вчителя - це діяльність уявлення, або діяльність комбінована, результатом якої є створення нових образів чи дій.

Творча пед. діяльність поділяється на такі види:

· діяльність, що мотивує учнів до процесу навчання;

· діяльність, що цілеспрямовує та орієнтує на мету і результат;

· діяльність, що індивідуально дефиренціює учнів, розвиває різні рівні можливостей учнів, не обмежує їх у часі, стимулює всіх до відповідальності;

· діяльність, яка організує колективну творчу діяльність;

· діяльність, яка організовує контролно-оцінувальну діяльність учнів.

2. Проаналізувати зміст навчальної програми «Музика» (для учнів початкової школи) та запропонувати шляхи її удосконалення щодо творчого розвитку учнів

Проаналізувавши данну програму, я дійшов висновків, що вона дуже добре підходить для навчання музиці. Проте , все ж я хочу внести деякі корективи:

· потрібно збільшити матеріально-технічну базу, для покращеної та полегшеної подачі інформації учням;

· використовувати синтезовані методики навчання (методики ЗНЗ та муз. школи).

· подавати матеріал впровадженний у функції ігри-дії.

3.Розробити п'ять навчальних або навчально-творчих задач для розвитку творчих здібностей учнів ( вікова категорія учнів за вибором студента).

Задача на комунікативність: Принісши в клас прості шумові та ударні інструменти, запропонувати учням взяти по одному і разом з усіма спробувати озвучити ритм маршу.

Задача на уяву: Запропонувати дітям роздивитись певні музичні інструменти і сказати на що вони схожі.

Білет № 20

1. Обгрунтувати переваги навчання на основі інтеграції різних видів мистецтв (за Г.Шевченко, Б.Юсовим)

важливим є те, що для керівництва процесом формування особистості засобами взаємодії різних видів мистецтва слід чітко уявляти психологічну основу цієї взаємодії. При цьому важливо враховувати, що визначаючи сутність взаємодії різних видів мистецтва,

дослідники виходять насамперед із принципу цілісності організму, його життєдіяльності, а також із розуміння природи взаємодії різних органів чуття, фізіологічною передумовою якої є здатність центральної нервової системи до асоціювання.

з Б. Юсовим та Г. Шевченко визначають такі механізми впливу взаємодії різних видів мистецтва на особистість:

1. Взаємодія видів мистецтва як система подразників в залежності від певних поєднань видів мистецтва (часових - література і музика, або просторових (архітектура, скульптура) і часових) може викликати асоціації однойменних і різнойменних відчуттів, на основі яких з'являються більш

складні асоціації за суміжністю, подібністю і контрастом. На цих асоціативних зв'язках базується взаємодія різних видів мистецтва: будучи носієм загального (мистецтва), кожен вид є одиничним, із притаманною тільки йому певною специфікою. Взаємозв'язок видів мистецтва здійснюється не тільки через подібне, але й протилежне, кожен вид доповнює інший неповторністю, яка характерна тільки для нього.

2. Завдяки ієрархії видів мистецтва, порядку їх використання, з ланки асоціативних відчуттів формується певний динамічний стереотип, стійкий механізм, цілісне ставлення до системи взаємодіючих видів мистецтва.

3. Взаємодіючи між собою, різні види мистецтва не тільки розвивають ті сфери почуттів, на які вони діють безпосередньо, але й непрямим, опосередкованим шляхом тренують інші, відточуючи їх, концентруючи естетичні переживання і різноманітні емоційні стани.

Таким чином, взаємодія різних видів мистецтва проявляється як через загальне, так і через одиничне, специфічне. Кожний окремо взятий вид мистецтва, що має певну естетичну цінність, художню завершеність, створює ту модель дійсності, яка не підвладна іншим. Перевага в одному і обмеженість в іншому зумовлює використання взаємодії видів мистецтва у навчально-виховному процесі.

Проаналізувати зміст навчальної програми «Музика» (для учнів основної школи) та запропоновувати шляхи її удосконалення щодо творчого розвитку учнів.

Проаналізувавши дану програму, я дійшов висновків, що вона дуже добре підходить для навчання музиці. Проте , все ж я хочу внести деякі корективи:

· потрібно збільшити матеріально-технічну базу, для покращеної та полегшеної подачі інформації учням;

· використовувати синтезовані методики навчання (методики ЗНЗ та муз. школи).

· подавати матеріал впровадженний у функції ігри-дії.

2. Розробити фрагмент уроку музики на основі інтеграції різних видів мистецтв. Тип уроку, етап уроку за вибором студента

Урок присвячений розвитку творчих здібностей учнів (бла-бла-бла.)

На кінець уроку я хочу поєднати два вида мистецтв, образотворче та музичне мистецтва.

А зараз, діти, давайте зробим наступним чином:

· Я роздам кожному листочок А4, і включу музику,

· А ви , поки грає музика, що ви уявляєте під музику.

· Можна малювати в групах, щоб вийшов гарний і насичений малюнок.

Цим я хочу домогтися часткового розвитку уяви та комунікативності в учнів.

Размещено на Allbest.ru