Музика єднає світ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Музика єднає світ

Заключний урок музичного мистецтва в 4 класі

Навчальна мета: осягнення взаємозв'язку і взаємопроникнення музичної культури різних народів світу через усвідомлення єдності змісту і форми жанрової палітри народного мистецтва, інтонаційної своєрідності його художньо-образної мови; музичний культура мистецтво художній

Розвивальна мета: формування універсальних якостей особистості, розвиток її емоційно-чуттєвої сфери через стимулювання до створення власного мистецького «продукту»;

Виховна мета: заохочення особистості до сприйняття, інтерпретації, оцінювання художніх образів народного мистецтва інших країн світу через відчуття сили, краси і споконвічної духовності української народної пісні.

Форма уроку: урок-подорож.

Обладнання уроку: фортепіано, телевізор, DVD,фонохрестоматії, портрети Т.Шевченка, П.Чайковського, Д.Гершвіна, відео-презентація «Сади Молдови», репродукція картини художника А.Грицая «Над Волгой», робота учениці 11 класу Горшкової Катерини «Сонко».

Методичні прийоми і вправи, використані на уроці:

вправа-асоціація «Співоча ниточка»,

нотна загадка «Впізнай пісню»,

прийом-імпровізація «Малюємо музичний пейзаж»,

метод-дослідження «Ми такі схожі!»,

мімічний прийом «Розпізнай інтонацію»,

метод «Пластичне інтонування»,

гра-інтонація «Рукавичка» - нотний стан»,

завдання-спостереження «Я це знаю!».

пластичний прийом «Співай і танцюй!»

гра-інсценізація «Два півники»,

інтерактивна вправа «Мікрофон».

Хід урок

1. Організаційний момент-привітання:

діти заходять у клас під звуки музики П.Чайковського ( фрагмент фіналу концерту №1 для ф-но з оркестром з укр. нар. веснянкою «Вийди, вийди Іванку»).

Лунає музичне привітання: «Добрий день, діти!»

Діти співають: «Добрий день, учитель!».

2. Актуалізація опорних знань проходить у формі завдання-спостереження «Я це знаю!».

Вчитель: діти, чи впізнали ви музику, яка пролунала на початку уроку?

(Діти називають музичний твір, ім'я композитора, дають характеристику засобів музичної виразності, аналізують інтонаційні відмінності у звучанні народної веснянки і фрагменту фіналу П.Чайковського).

Вчитель: ця весняночка, ніби пташечка, легко злетіла у височінь і, незважаючи на кордони, заспівала вже на просторах іншої країни. В якій же країні опинилася наша весняночка?

Діти: в Росії. П.Чайковський - російський композитор.

3.Мотивація уроку. Розспівування класу.

Вчитель: сьогодні і ми з вами, слідом за нашою весняночкою, помандруємо світом, пошукаємо нових друзів та й себе покажемо. Але, для того, щоб наша подорож усім сподобалась, нам треба добре підготуватися - потренуємо голос, бо доведеться не раз продемонструвати високий рівень нашої вокальної майстерності.

Розспівування класу проводиться у формі гри-інтонації «Рукавичка» - нотний стан».

(Діти інтонують вокальні вправи на сходинках мажорного звукоряду за релятивною системою сольмізації, потім за абсолютною системою з використанням ручних «нотних станів»).

Вчитель: ми добре підготувалися до співу. Тепер залишилося смачно поснідати і можна вирушати в дорогу. Інтонація, написана на дошці і буде тим ключиком-дороговказом, який відкриє двері у країну, де нас досхочу нагодують.

3.Формування навичок звуковисотного сприйняття музики відбувається за допомогою нотної загадки «Впізнай пісню».

(Діти сольфеджують вправу - фразу з білоруської народної пісні «Бульба», визначають характерні інтервали на початку вправи).

Вчитель: ви, звичайно, упізнали пісню, яка заховалася у цій вправі? До якої ж країни ми потрапили?

Діти: це білор.нар.пісня «Бульба». Ми потрапили до країни Білорусії.

(Діти виконують білоруську народну пісняю «Бульба» з використанням пластичного прийому «Співай і танцюй!» ).

Вчитель: отже, білоруси гостинно запропонували нам безліч смачних страв з картоплі на сніданок. Тут є картопля і смажена, і печена, і товчена… А які приправи (засоби виразності ) ви відчули під час виконання пісні?

(Діти аналізують інтонаційні особливості білоруської музики, визначають легкість, стрибучість звуковедення, яскравість акцентування мелодії на перших долях).

Вчитель: чи відчули ми себе чужими у цій країні?

Діти: ні!

Вчитель: А чому ми в Білорусії відчули себе,як удома нам підкаже ця вправа.(Надається нотний запис укр.нар.пісні «Два півники»).

4. Визначення рис взаємопроникнення музики народів світу відбувається у процесі формування вокально-хорових навичок із залученням методу-дослідження «Ми такі схожі!».

(Діти впізнають головну інтонацію укр. нар.пісні «Два півники», виконують ії методом інсценізації, у процесі порівняльного аналізу підкреслюють схожість початкових інтервалів білоруської та української пісні, знаходять спорідненість танцювальних інтонацій, ладових особливостей та спільність ритмізації народної музики. Діти приходять до висновку «Ми такі схожі!»).

Вчитель: коли ми вже згадали про півників, то доведеться згадати і про …..

Діти: курчат! Вирушаймо до Азербайджану!

(Діти виконують пісню М. Гусейнлі «Курчата», знаходять риси відмінностей музичної мови слов'ян і народів Азії ( в азербайджанській пісні присутня велика кількість коротеньких розспівів,які виконуються у дуже швидкому темпі), визначають спільність емоційних переживань під час виконання і приходять до висновку: «Ми такі схожі!»).

Вчитель: Ми так довго мандрували світом і не помітили, що … (демонструється репродукція картини А.Грицая «Над Волгой») настав вечір, сонечко зайшло за обрій..Сядемо і ми тихенько, помилуємося красою могутньої російської річки Волги та згадаємо нашу рідну неньку Україну, з її дніпровими кручами та солов'їними піснями, що лунають над квітучими садами. Кого ж запросимо ми,щоб посумувати разом у час, коли на небі сходитиме вечірня зіронька?

Діти: Тараса Григоровича Шевченка і пісню на його вірші «Зоре моя вечірняя». (На дошці з'являється портрет Т.Шевченка).

Українська народна пісня на слова Т.Шевченка «Зоре моя вечірняя» виконується дітьми засобами прийому-імпровізації «Малюємо музичний пейзаж».

Вчитель: вечірня зіронька зійшла і настав час колискової - ніжної та лагідної пісні материнської, що супроводжує людину на протязі життя, наповнює душу добром та спокоєм, надає змогу відчувати себе частинкою рідного народу. (На дошці з'являється малюнок учениці 11 класу Горшкової Катерини «Сонко», звучить вірш М.Сингаївського «Материна мова»).

Колискова пісня, колискова -

То найперша материна мова,

Пахне вона м'ятою і цвітом

Чебрецевим і суничним літом,

Пахне молоком і споришами…

Скільки в ній ласкавості і шани,

Скільки в ній тривожності людської

І надії, й сивини гіркої…

Колискова пісня, колискова -

То солодка материна мова.

Українська народна колисанка «Ой ходить сон» виконується дітьми з допомогою прийому-асоціації «Співоча ниточка».

Вчитель: колискова відлунює по всьому світу, на її крилах ми перелетіли океан і опинилися в далекій Америці! Прислухаймося, як негритянка сповиває своє немовля у тихі, теплі інтонації. І зовсім немає значення, якого кольору у неї шкіра і якою мовою ця пісня лунає.

5.Вивчення нового матеріалу із сприйняттям чуттєвих образів «Колискової» з опери Дж.Гершвіна «Поргі і Бесс» відбувається у формі мімічного прийому «Розпізнай інтонацію». (Діти слухають музику, мімікою, рухами голови, тіла передають свої відчуття і емоційні переживання. Діти приходять до висновку, що американська колисанка дуже нагадує українську: «Ми такі схожі!»).

Вчитель: аж ось і сонечко засяяло! Ранок настав! Промінчики відблискують на величезних гронах винограду (демонструється відео-презентація «Сади Молдови», звучить молдавський народний танець «Молдовеняска», діти імпровізують танцювальні рухи, які відповідають характеру музики). Ми в Молдавії! Візьмемо в руки келихи з прозорим, ароматним, цілющим виноградним соком та привітаємо новий день! Ніби вдома побували, адже цей танець так нагадує нам наш рідний український…

Діти: гопак! Він такий же веселий та запальний.

6.Підсумок уроку проводиться за допомогою інтерактивного прийому «Мікрофон».

Вчитель: ми добре помандрували, багато друзів придбали, порівняли музику різних народів з нашою, українською. Знайшли щось спільне, але і щось різне в культурах різних народів світу.

Чому ми так легко переходили кордони, не зустрічаючи перешкод?

Що дозволило нам, українцям, порозумітися з іншими народами світу, не знаючи їхньої мови?

Що об'єднує музику українського народу і музику інших народів світу?

(Діти приходять до висновку, що музика народів світу має особливу музичну мову, яка викликає у людей однакові почуття і емоції, наповнює серця добром і світлом).

Вчитель:Час збиратися додому, до рідної хати! На нас чекають рідні та друзі! Будьте здорові!

(Діти виходять з класу під звуки української народної пісні «Будьте здорові!».

Размещено на Allbest.ru