Проблема абортів неповнолітніх

Размещено на http://allbest.ru

Проблема абортів неповнолітніх

Тема: Молоді батьки і ранні діти чи можлива така родина?

Аборт - вирішення проблеми чи вбивство?

Мета: розглянути проблему ранньої вагітності, а також вирішити питання: «Чи визнавати аборт за можливий варіант вирішення проблеми небажаної вагітності».

Розглянути інші шляхи, які б могли допомогти молодій матері. Переконати дітей в необхідності спілкування з батьками, вчителями, лікарями на теми статевих відносин, вагітності, шлюбу.

Матеріали: статті з журналів, вірші, пам'ятка про правила проведення диспуту.

Обладнання: пам'ятки, статті, ІКТ.

Вікова група: 14-16(17) років.

Хід диспуту

Вчитель. Підліткові роки - важкий шлях, який веде дітей з дитинства в доросле життя, і від того, як цей період діти пройдуть, залежить їхнє доросле життя. Саме в цей період у дітей формуються ті цінності, на які вони будуть опиратися в майбутньому.

Сьогодні перед собою ми бачимо підлітків, яких за зростом і фізичною сформованістю не назвеш дітьми, а за їхню непідготовленість до життєвих випробувань - не назвеш дорослими.

Вік 14-16 років вважається самим сексуальним. Інтерес до протилежної статі починає концентруватися на конкретній людині.

Часто ми, дорослі, говоримо своїм дітям: «Ти ж знав(ла), як потрібно, чому не зробив(ла)»? Але часто ми забуваємо запитати їх, що вони думають з цього приводу самі. І найважливіша допомога, яку ми їм повинні дати, - це чутливе і сердечне ставлення, і розуміння їх проблем, і наше щире бажання вислухати наших дітей.

Деякі матері вважають, що небажана вагітність частіше з'являється через легковажність хлопців, ніж через легковажність дівчат.

Дівчата прагнуть утримати, відговорити своїх дружків переходити межу близькості. Та юнаки, як правило, вимагають від них «доказів» кохання. А діставши їх, не вважають своїм обов'язком доводити те саме своїм відповідальним ставленням до наслідків кохання. А справжня дорослість, як ми знаємо, визначається не стільки почуттями, навіть не вчинками, скільки здатністю і готовністю відповідати за те і за інше.

Вчитель пропонує одному з учнів (учень готується завчасно) переказати для своїх однокласників історію, про яку розповідається у статті «Народила Люба донечку».

Народила Люба донечку: У затінку, під розголеними яблунями біля пологового будинку на лавках сиділи жінки, які ще чекали свого зоряного часу, а попід вікнами ходили затаємничені чоловіки і з надією поглядали догори, на другий поверх, де, як їм казали, повинен бути зал, в якому з'явиться на світ білий їхнє найдорожче дитя.

Приплюснувшись носиком до скла, в одному з вікон стояла молоденька мати і щось дуже акуратно писала пальчиком по шибці молодцеві, який тримався за стовбур старезної яблуні, стоячи на невисокому паркані.

Недалеко від виходу стояли дві машини: одна вишневого, друга - білого кольору. Обіч два статечних чоловіки смалили цигарки і мовчки згоджувалися кожен зі своєю жінкою. А жінки, розмовляючи між собою, оглядалися на юнака, який з деяким замішанням і ніби й здивуванням, закривши обличчя снопом квітів, стояв біля самісіньких дверей, та так і не насмілювався переступити цей поріг без батьків. Усі мимоволі прислухалися до розмови жінок, які говорили по-доброму, але все ж не хотіли поступитися одна одній.

- Ганю, ти ж маєш дві дочки, а мені доля не дала ні одної, тільки сина. Ми ж однокласниці, невже в свої тридцять п'ять я не можу удочерити своєї онуки і виростити собі за доню? Нехай молоді вчаться, ходять до школи. Ганю, прошу тебе!

Повненька, рум'яна жіночка, про таких кажуть кров з молоком, оглядалась на чоловіка за підтримкою, а той згідливо кивав буйною чуприною.

- Ой, Марусю, ти що, хочеш, щоб з мене люди в селі сміялися, що я відказалася від дитини, хіба я, зростивши двох дочок, не зможу виростити й третю. Та моя Галя вже в четвертому класі - справжня нянька. Чи ми з чоловіком не удочеримо дитину? Бо що з люби візьмеш, вона ще сама дитя у свої п'ятнадцять. Так і твій Івась, в шістнадцять. Тож ми винні, що не догледіли, а може, винні наші корови, що з минулого року почали пастися разом?

З тих розмов зрозуміла, що мова йде про оту школярочку, яку нещодавно привезли з одного з районів. Гарненьке дівча, як розквітла маківочка, народила донечку.

Пошепки йшли розмови про те, що одна бездітна сім'я з «високопоставлених» хоче взяти собі немовля, але від батьків, які б були гарантовано здоровими. А тут таке чудове дитя з'явилося на світ! Люба виглядала на всі вісімнадцять, красива, аж пашіла здоров'ям. В своїй дитячій наївності розповіла, що дуже любляться вони з Івасем - сусідським хлопцем. А «швидка» привезла її з районної лікарні про всяк випадок, бо вона ще малолітня. Але дитя народилося на славу - 3 кілограми та ще й 200 грамів. Справжнісінька тобі красуня!

Та Люба не піддавалась вмовлянням, просила, щоб принесли дитину годувати. Дитя принесли на третій день, і вона мов ожила. І цілувала, і плакала. А як ревно виконувала всі настанови лікарів, сестричок.

Сьогодні Любу виписували. І ось через деякий час на подвір'я вийшли батьки, Люба та Івась з рожевим конвертом на руках. В одну машину сіли Івась, Люба з дитиною. А в другу - обидві матері. Та не встигли чоловіки завести мотори, як одночасно відкрились двері другої машини, і обидві матері, сміючись, пересіли на заднє сидіння до Люби з дітям.

З того часу минуло тридцять літ. І віриться, що в таких людей росте щаслива-прещаслива красуня, якій доля усміхатиметься все життя.

Хай наші дочки щасливо виходять заміж, щасливо родять нам онуків. Яле якщо знайдеться неждане дитя, то маймо в серці доброту бути такими, як ті дві матері. аборт фізіологічний вагітність школяр

Вчитель ставить учням питання:

- Скажіть, як би ви повелися в даній ситуації?

- Як ваші батьки повелися б у даній ситуації?

- Чи правильно вчинили в даному випадку батьки Люби та Івана?

Вчитель робить висновок:

Часто батькам з дітьми важко говорити на дану тему. Але слід пам'ятати, що діти про статеві відносини можуть отримати некомпетентну інформацію від своїх старших друзів.

Запам'ятайте! Розмовляючи на такі теми батьки можуть зблизитися з дітьми, викликати в них почуття довіри, саме батьки своїми порадами зможуть зберегти їх від необдуманих і поспішних вчинків.

Найчастіше діти не можуть розмовляти з батьками на такі делікатні теми, але існують спеціальні організації, де можна анонімно отримати відповіді на питання.

Діти також можуть звертатися за допомогою до лікарів або вчителя. Ми можемо бути певні, що діти отримають відповіді на питання, ніхто не буде ставитися байдуже.

Вчитель пропонує іншу ситуацію. Лист Світлани, якій 16 років.

«Одного разу я поверталася додому з музичної школи. Була зима, тому на вулиці вже почало сутеніти. Щоб скоротити шлях додому, я вирішила пройти через територію дитячого садка. Раптом до мене підбіг юнак, закрив мені рота і почав тягнути до літньої веранди, де мене згвалтував, сказавши при цьому: «Скажеш кому-небудь - заріжу».

Прийшла з роботи мати. Їй, як і завжди, було не до мене. Коли я наважилася піти до лікаря, виявилося, що вже 9 тижнів вагітності…Про все розповіла Олені (подрузі). Та сказала, що має знайому акушерку, яка за певну суму зробить все, що потрібно. Ввечері прийшла додому, розбила свою копилку, грошей вистачить. Страшно трясуться руки. З роботи повернулася мати. За хатніми справами зійшов вечір. Мати сіла за стіл доробляти свій звіт, кінець місяці. Я тихенько пішла до своєї кімнати. Завтра четвер і ми з Оленою йдемо до її знайомої».

Вчитель ставить питання учням:

- Як би ви вчинили на місці Світлани?

- Чи вірний шлях обрала Світлана?

- Як би ваші батьки повелися в даній ситуації?

- До кого б ви прийшли порадитися, якби опинилися в такій ситуації, як Світлана?

Вчитель пропонує дітям точку зору лікаря та психолога на цю проблему:

Лікар. Юні дівчата не усвідомлюють, якої непоправної шкоди завдають своєму здоров'ю. В майбутньому через можливі ускладнення вони взагалі не зможуть народити дитину. Аборт призводить до того, що дитинка гине тоді, коли вона росте у лоні матері.

Аборт - це не необхідність. Багато людей готові допомогти тим матерям, які вважають, що аборт - єдиний вихід. Вони допоможуть тим, що усиновлять дитину, або допоможуть матері подбати і про себе і про дитинку. Вони зможуть допомогти з одягом та грішми; поговорять з матір'ю про те, як вирішити проблеми. Такі люди прагнуть допомогти матері і дитині. Пам'ятайте, що кожна дитина має право народитися.

Пам'ятайте: Що з 3-го тижня розвитку спеціальними приладами можна прослуховувати серцебиття плода. Мозок можна виміряти вже на 6-му тижні, дитинка відчуває біль і також реагує на дотик.

Психолог: Ситуація не з легких. Дівчинка не несе відповідальності за те зло, яке їй вчинили. Жаль, що мати через свою постійну зайнятість не змогла налагодити довірливих відносин із своєю донькою. Дівчинка опинилася сам-на-сам із своєю бідою, так і не достукавшись до серця матері. За допомогою дівчина звертається до своєї старшої подруги, яка дає їй нерозумну пораду - зробити підпільний аборт.

Лист незавершений і можна лише здогадуватись про наслідки. На жаль, такий випадок непоодинокий. Часто батьки так зайняті побутом і власними справами, що не звертають уваги на своїх дітей та їхні проблеми. Коли я свою знайому запитала, скільки часу вона спілкується то про що із своєю донькою, то та здивовано відповіла, що донька її одягнута не гірше за інших дітей і їсти завжди подано вчасно: смачненьке та тепленьке, і гроші помалу відкладаються на освіту. Яка іще тут увага потрібна!

У тому-то й справа, що дуже вже багато ми з вами захопилися матеріальними проблемами, обминаючи цінності душі. І можливо, якби в свій час Світлана достукалася до материнського серця, вона б не пішла шукати поради до своєї подруги і змогла уникнути ще однієї помилки. Дівчатка, я вам усім бажаю, щоб вашими найкращими подругами були ваші матері. В залежності від ходу диспуту вчитель може прочитати або попросити когось з учнів виразно прочитати вірші:

Вірш «Німий крик»

Мамо, ти чуєш, мамо!

Я вже живу віднині.

Мамо, вже б'ється серце

В мені, у новій людині.

Чуєш, як кров пульсує

В такт із твоєю, мамо.

Разом із твоїм серцем

Моє стукотить так само.

Мамо, я хочу жити,

Рвуся до сонця, світла,

Чую, як сходить жито,

Чую - земля розквітла.

Мамо, ти чуєш, мамо,

Я хочу на тебе дивитись,

Я так поспішаю, мамо,

Для тебе на світ з'явитись.

Я хочу дивитись в очі,

Я хочу тебе любити,

Невже я багато хочу,

Мамо, я хочу жити!

Я хочу в життя прийти…

І раптом… та що це, мамо?!

Мамо!.. Невже це ти?!

За що ти вбиваєш, мамо?!

Мамо!..

Та зачекай…

В мене ж ще сил нема.

Мамо, пусти у рай.

Мамо, матусю, ма…

Здригнеться земля уся

І камінь застогне з муки.

Будь проклятий той, в кого

У крові дитячій руки.

І злине в небесну даль,

І сонцю не дасть світити

Оте стоголосе «ма!»,

Якому не дали жити.

Вірш «О коли б сказало немовля»

О, коли б сказало немовлятко

До своєї мами: «Зупинись»

Не лишай мене, тебе благаю,

Над моєю долею схились.

За тобою я думками лину,

І зігріюсь лиш теплом твоїм.

Не лишай мене, свою дитину,

Забери з собою в рідний дім.

Та мовчить, бо як же йому бути,

Ненавмисно кривдить ротик свій,

А його чужа голубить мати,

В серці затамовуючи біль.

Як ростимуть діти ті, що буде?

Так жорстокі часом їх серця.

Десь батьки живуть, як і всі люди,

А дитина зветься - сирота.

І у мами серце не здригнеться,

Зачерствіла батьківська душа.

Схаменіться, рідні, схаменіться!

Та, хіба, дитина вам чужа?

Чом же не приходять мамо, тато,

Показатись їм давно пора.

На руках маленьке немовлятко

Пестить обережно медсестра.

Вчитель підводить підсумки диспуту:

Сьогодні ми розглянули дуже важливі, актуальні для сучасної молоді питання. Кожен має право залишатися при своїй думці, але я хочу, щоб ви пам'ятали, що розмовляти з батьками, вчителями, лікарями на тему сексу та статевого виховання не є ганебним.

Це необхідно, особливо зважаючи на сучасний світ, а саме на те, що нам пропонує телебачення, преса, реклама. Краще запитати у дорослого, аніж звертатися до свого однолітка. Існує багато різних байок, через які стаються невиправні або важкі для вирішення ситуації. Пам'ятайте, що ваші батьки, це ваші друзі і вони не бажають вам зла.

Размещено на Allbest.ru