Особливості комунікативно-мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАТИВНО-МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Виконав: Омельченко

Олександра

Науковий керівник:

Ковалевська Н.В.

У статті розкрито особливості комунікативно-мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку.

Ключові слова: комунікативно-мовленнєва компетентність, дитина дошкільного віку, комунікація, мовлення, особистість.

Постановка проблеми. У перші роки свого життя людина оволодіває унікальним скарбом - мовленням, що дає їй змогу називатися людиною, забезпечує спілкування, порозуміння, взаємодію з іншими людьми. Роль комунікативно-мовленнєвої компетентності у становленні особистості, її успішному функціонуванні важко переоцінити. Сучасна філософія освіти визначила людиноцентристські стратегічні напрями виховання й навчання дошкільників, що сприяло переорієнтації завдань та змісту мовленнєвої роботи в дошкільних закладах. Першочерговим завданням розвитку мовлення дітей на етапі дошкільного дитинства визначено виховання мовної особистості, яку характеризує достатній рівень комунікативно-мовленнєвої компетентності. комунікативний компетентність мовленнєвий спілкування

Аналіз останніх джерел і публікацій. Комунікативна компетенція дошкільників є предметом дослідження зарубіжних (К. Менг, К. Крафт) і вітчизняних авторів (А. Богуш, О. Соботович, Т. Піроженко). Аналіз відповідних джерел із вікової та педагогічної психології допоміг констатувати активний інтерес до питань мовленнєвого спілкування дошкільників (О. Гвоздєв С. Рубінштейн, Ф. Сохін, Є. І. Тихеєва, К. Д. Ушинський), мовлення дітей та їх цілеспрямованого навчання у процесі розвитку мовленнєвих здібностей (А. Богуш, Л. Виготський, Т. Піроженко, О. Шахнарович, Л. Щерба), що і зумовило вибір теми публікації.

Метою публікації є аналіз особливостей формування комунікативно-мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку.

Виклад основного матеріалу. У цілісній та багатогранній дошкільній освітній системі велику роль відіграє комунікативно-мовленнєва компетентність дитини, яка є унікальним комплексом індивідуальних властивостей і особливостей, пов'язаних з мовленнєвою, комунікативною, інтелектуальною, емоційною, творчою сферами особистості [1].

Комунікативно - мовленнєва компетентність дітей дошкільного віку - це складна, динамічна структура, інтегрована складова особистісного становлення дошкільника, на формування якої впливають різноманітні фактори: емоційно-вольові, когнітивні, творчі властивості психіки дитини, оточуюче середовище, власний індивідуальний досвід, культура. Онтогенез комунікативно-мовленнєвого розвитку дитини дошкільного віку є багаторівневою системою ознак психічного зростання дитини як суб'єкта спілкування і виявляється на поведінковому (конативному), когнітивно-лінгвістичному, особистісному рівнях.

Відомий лінгводидакт А. Богуш розглядає поняття комунікативної компетентності дошкільника у контексті культури мовленнєвого спілкування, формування якої передбачає вирішення таких завдань:

1) розвиток комунікативних здібностей дітей відповідно до кожного вікового періоду - емоційне спілкування з дорослими, спілкування з однолітками, ініціативне спілкування зі співрозмовником; 2) засвоєння ввічливих форм спілкування, розвиток мовленнєвого етикету; 3) формування мовлення; 4) формування культури спілкування [2].

Під мовленнєвою компетентністю розуміють вільне вираження своїх бажань, намірів, а також пояснення своїх дій та їх змісту за допомогою мовних і „немовних” (жестових, мімічних, пантомімічних) засобів. Показником мовленнєвої компетентності є здатність дитини будувати своє мовне спілкування з іншими людьми, з огляду на мовні канони фонетики, спілкування, етично цінні зразки поведінки, семантики, граматики, а в немовних формах - загальнолюдські способи виразної поведінки [3].

Комунікативно - мовленнєвий розвиток дітей дошкільного віку досліджувала Т.О.Піроженко. На основі експериментального вивчення особливостей комунікативно - мовленнєвого розвитку дошкільників нею були виділені рівні соціальної,когнітивної і мовленнєвої компетенції дітей третього - сьомого років життя.

Дослідниця Т.О Піроженко вказує такі ознаки комунікативно-мовленнєвого розвитку: 1. Комунікативні властивості мовлення (спрямованість на партнера,настанова на реакцію у відповідь; різноманітність і виразність, активне використання невербальних засобів спілкування; наявність контакто - встановлювальних засобів у спілкуванні). 2. Когнітивні властивості мовлення (розуміння просторово-часовиххарактеристик ситуації спілкування; розуміння емоційного змісту ситуації, спілкування через емоційні стани дійових осіб; розуміння характеру дійових осіб). 3.Мовні (лінгвістичні) властивості мовлення (словникове багатство; граматична правильність, відмінювання й узгодження слів у фразі відповідно до мовних норм). 4.Довільність мовлення (прагнення до розгорнутості, логічності, зв'язності, забезпечення розуміння свого мовлення; керування мовленням, його зміна у разі потреби; характер тексту). 5.Особистісні якості, що виявляються в мовленнєвій комунікації (прояв самооцінки у спілкуванні з людьми; риси характеру, що забезпечують успішність взаємодії; ціннісні орієнтації, пов'язані з людиною; широта й дієвість мотивів спілкування).

У дітей старшого дошкільного віку було виявлено прогресивну якісну зміну в мовній поведінці. Вона пов'язана, на думку Т.О.Піроженко, зі змінами комунікативного характеру, розвитком комунікативних потреб, форм спілкування [4].

Комунікативно - мовний розвиток дитини й аналіз його рівня передбачає інтерес не тільки до проблеми розуміння дошкільником ситуації спілкування і користування мовними висловленнями, адекватними їй. У розвитку мовного спілкування підкреслюється значимість такого психічного новотвору як наявність установки на відповідну реакцію, орієнтації дитини на комуніканта, співрозмовника. Для мовного взаєморозуміння і взаємодії важливе уміння бачити, чути, розуміти, враховувати у своїй мові того, до кого адресоване висловлення.

Висновки

Комунікативно - мовленнєва діяльність включає процеси цілеспрямованого й різнобічного використання дітьми мовлення в міжособистісних контактах із дорослими й однолітками (діалогічне мовленнєве спілкування), продукування власних мовних текстів (монологічне мовлення), процеси сприймання - розуміння - передавання змісту мовних текстів (зв'язного мовлення тих, хто оточує, художніх творів, пізнавальних розповідей під час безпосереднього контакту й опосередкованого - через засоби інформації), які відбуваються в контексті особливостей становлення комунікативної діяльності дітей.

Омельченко Олександра Володимирівна. Особливості комунікативно-мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку.

Література

1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. -- К.,2012.

2. Піроженко Т.О. Дошкільне дитинство: особливості розвитку. Психологічні вікові характеристики дітей / Т.О. Піроженко .-- К., 2009. - С. 15 - 21.

3. Піроженко Т.О. Мовленнєве зростання дошкільника / Т.О. Піроженко -. К.: Грайлик, 1999. -- 40с.

4. Піроженко Т.О. Психічний розвиток дитини дошкільного віку: досвід роботи сучасного дошкільного закладу. / Т.О. Піроженко. - Запоріжжя: ЛІПС ЛТД, 2003, -- 68с.

Размещено на Allbest.ru