Методика формування у школярів особистісного ставлення до дійсності через художні образи пейзажної лірики за допомогою інтерактивних технологій навчання

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

На сучасному етапі розвитку освіти особливої актуальності набуває навчання, основна мета якого - розвиток цілісної, духовно багатої особистості, формування її ключових компетентностей, збагачення суб'єктного досвіду, розкриття й реалізація творчих можливостей з урахуванням індивідуальних і вікових потреб. Оптимальним для становлення такої особистості є інтерактивне навчання особистісно зорієнтованого спрямування, що передбачає зміну форм взаємодії в навчальному процесі, завдяки чому учень стає рівноправним суб'єктом пізнавальної діяльності.

Ми розуміємо, що процес навчання - це не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня. Адже куди важливіше навчити, ніж просто розповісти. Цей процес потребує напруженої розумової роботи підлітка та його власної активної участі в цьому процесі. Цю мету і переслідує застосування інтерактивних технологій.

Інтерактивні технології - це порівняно новий, творчий, цікавий підхід до організації навчальної діяльності учнів.

Слово «інтерактив» походить від англійського слова «interact». «Inter» - це взаємний, «act» - діяти. Інтерактивний - здатний взаємодіяти або перебувати в режимі бесіди, діалогу з будь-чим (наприклад, комп'ютером) або з будь-ким (людиною). Сутність інтерактивного навчання полягає в активному залученні всіх учнів до процесу пізнання, а навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів між собою та з вчителем. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання в співпраці), де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання. Педагог виступає в ролі організатора процесу навчання, лідера групи. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблем. Воно ефективно сприяє формуванню цінностей, навичок і вмінь, створенню атмосфери співпраці, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером учнівського колективу.

Отже, інтерактивні технології - це організація засвоєння знань і формування певних вмінь та навиків через сукупність особливим способом організованих навчально-пізнавальних дій, що полягають у активній взаємодії учнів між собою та побудові міжособистісного спілкування з метою досягнення запланованого результату.

Мета дослідження - за допомогою інтерактивних технологій навчання сформувати у школярів особистісне ставлення до дійсності через художні образи пейзажної лірики (до аналізу пропонуються твори Тараса Шевченка та Лесі Українки).

Вона потребує вирішення таких завдань:

· з'ясувати особливості вивчення пейзажних ліричних творів в школі;

· розкрити естетичні якості пейзажної поезії і її вплив на школярів;

· дослідити художні особливості поезій Т. Шевченка та Л. Українки, їх естетичний вплив на учнів використовуючи інтерактивні технології навчання.

Об'єктом дослідження є процес вивчення пейзажної лірики у основній школі.

Предмет дослідження - інтерактивні методи, прийоми і форми навчання в процесі вивчення пейзажної лірики Тараса Шевченка, Павла Тичини та Лесі Українки.

1. Роль інтерактивних технологій у розвитку пізнавальних інтересів учнів

Сучасна освіта - це освіта для людини. Її стрижнем є розвиваюча, культуротворча, домінанта, виховання здатності до самоосівти і саморозвитку особистості, яка вміє використовувати набуті знання і вміння для творчого розв'язання проблем, критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, прагне змінити своє життя.

Роль учителя є вирішальною у процесах формування мислення, гартування характеру й виховання моральних якостей учня. Він генератор і джерело ідей, якими керується другий суб'єкт педагогічного процесу - учень. Від педагогічної майстерності вчителя залежить націлювання учнів на належний навчальний лад. Щоб керувати процесом формування і розвитку здібностей учнів, треба знати актуальні і потенціальні їх рівні. Водночас виникає проблема: якими повинні бути умови середовища, щоб кожен школяр міг розвинути свої творчі нахили й перетворити їх у творчі досягнення. Високий рівень успішності не завжди поєднюється з високим рівнем творчої обдарованості. У зв'язку з цим потрібно намагатися створити сприятливі умови для самовираження кожної дитини в різних видах діяльності.

Працюючи в школі та спостерігаючи за школярами, можна дійти висновку, що є учні, які на уроці перестають слухати або, навпаки, тільки роблять вигляд, що слухають, але не чують, якщо новий матеріал їх не зацікавив з самого початку. Запобігаючи байдужості на уроці, появу нового матеріалу потрібно підпорядковувати природній допитливості школяра: новий факт не виникає з «нічого»; разом з дітьми з'ясувати можливості і його застосування, а форму організації навчання обирати оптимальною. Отже, завдання, яке постало перед учителем, - збудити здібності своїх учнів, виховати в них сміливість думки і впевненість у тому, що вони розв'яжуть кожне завдання, - без особистого захоплення спаравою, без наявності педагогічного такту і таланту, без умілого вибору форм навчання, методів, прийомів та засобів втілити в життя неможливо.

Творчо працюючи, вчитель завжди прагне:

* Пропонувати посильний рівень вимог відповідно до рівня навченості та научуваності;

* Вчити учнів концентруватися та максимально викладатися в обмежений час;

* Дати можливість навіть слабкому учневі отримати високу оцінку;

* Створювати умови для свідомого і самостійного вибору учнями рівня засвоєння навчального матеріалу;

* Дати можливість сильним учням проявити своє творчі здібності.

Адже інтерес до діяльності має спеціальну здатність підвищувати працездатність включаючи увагу. Підтримання бажання вчитися вимагає зміни способів і форм сприйняття нового, створення різних ситуацій для застосування вивченого. Виховання ж інтересу передбачає реалізацію багатьох методичних прийомів, пошук і застосування різних технологій навчання, а головне невтомну вчительську працю, самовдосконалення і самоосвіту.

Інтерактивні технології навчання та їх сутність.

Нині важливу роль у розвитку пізнавальних інтересів учнів відіграють інтерактивні технології навчання та інтерактивний урок. Інтерактивне навчання - це певний різновид активного навчання, це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, мета якої - створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчув би свою інтелектуальну спроможність пізнавати нове. Досягти цього можна за умови постійної активної взаємодії вчителя та учнів, що дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу. Інтерактивність навчання передбачає активізацію навчальних можливостей учня під час навчання замість переказування готової інформації. Уроки, на яких використовуються інтерактивні технології, дають учням основні пізнавальні та громадянські вміння, а ща навички і зразки поведінки. Вони захоплюють учнів, пробуджують учнівський інтерес, навчають самостійного мислення та дій. Ефективність і сила впливу на емоції та свідомість вихованців значною мірою залежить від умінь і стилю роботи вчителя.

Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроків. Як правило, структура таких занять складається з п'яти елементів:

1. Мотивація.

2. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів.

3. Надання необхідної інформації.

4. Інтерактивна вправа - центральна частина заняття.

5. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

Під час проведення уроків застосовують парну і групову роботу (в малих та великих групах). Це спонукає учнів висловлювати свої думки, формує вміння переконувати, вести дискусію. З метою підвищення ефективності уроку як основної форми навчання проводять уроки-лекції, уроки-семінари, комбіновані уроки, уроки-заліки, уроки-консультації, використовуючи різні сучасні технології: «акваріум», «мозковий штурм», «коло ідей», «метод прес», «навчаючи, вчуся», «мікрофон» тощо.

Робота в малих групах дає змогу набути навичок спілкування та співпраці. Інтерактивна взаємодія не заперечує домінування одного учасника навчального процесу над іншими, однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення. Інтерактивне навчання дає змогу різко збільшити відсоток засвоєння матеріалу, оскільки впливає на свідомість учня, а й на його почуття, волю.

2. Інтерактивні технології на уроках вивчення пейзажної лірики в основній школі

2.1 Специфіка зображення живої природи - пейзажу

«Пейзаж - це один із компонентів композиції художнього твору. За змістом він є описом природи будь-якого незамкнутого простору зовнішнього світу».

Будь-який опис (портрет, пейзаж, інтер'єр, опис окремих речей) становить «конкретно-уявлюване, картинне зображення зовнішнього вигляду дійових осіб, предметів, явищ, місцевості». Пейзаж як різновид літературного опису відтворює не лише зовнішній вигляд місцевості, явища, але також і звуки, рухи, запахи. Описи природи надають творам більшої художньої виразності, захоплюють читача своєю красою і величчю. Крім того, пейзажі допомагають наочніше уявити, де й коли відбуваються події, зображенні письменником, в яких умовах живуть персонажі, і дозволяють заглибитись у їх внутрішній світ. Це і є найважливішою функцією пейзажу - те, що він виступає у творі як додатковий, опосередкований засіб характеристики окреслюваних у ньому героїв.

Як правило, відношення пейзаж - людина в художньому творі будується на принципах так званого психологічного паралелізму - контрастного протиставлення або зіставлення картин природи з душевним, емоційним станом людини: «Природа акомпанує людським переживанням. Вона акомпанує так тонко, немовби вона не природа а душа; іноді її акомпанемент побудований на консонансах (гроза в душі і на небі), іноді на дисонансах (душевна гроза під синім небом)». Інколи пейзаж символічно узагальнює, емоційно виражає наслідки тих чи інших духовних пошуків героїв художнього твору, найчастіше виступаючи в ролі емоційно значущого фіналу твору, або, навпаки, задає емоційний тон «відкриваючи» собою твір.

Отже, пейзаж, як образ природного оточення персонажів та їх дій, опис картин природи у творі, має велике значення в його загальній змістовій організації.

Визначними майстрами пейзажних описів в українській літературі є
Т. Шевченко, Л. Українка, І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, М. Коцюбинський, Олесь Гончар, Михайло Стельмах, Є. Гуцало, М. Рильський, П. Тичина та ін.

При зображенні речей і картин ці автори використовували та використовують водночас і зорові образи, і слухові, часом смакові і нюхові. Малюючи картини природи, вони мобілізують слова, що передають найрізноманітніші відчуття. Але такі складні описові форми, до яких звик читач і які вважаються вищим досягненням в літературі, виникли не одразу. Як відзначає академік О. Білецький, «насправді таких вищих досягнень в мистецтві немає, є різні манери зображення і ставлення до зображуваного, і в кожний конкретний момент найбільш досконалою є та, яка найбільш задовольняє читача». Техніка та природа літературного пейзажу значною мірою визначається його еволюція.

2.2 Вивчення пейзажної лірики на уроках української літератури у школі на прикладі лірики Т. Шевченка

Любов до рідної природи, спілкування з нею, ототожнення себе як частину всесвіту ми бачимо в багатьох творах українських митців. В поезії Т. Шевченко, Л. Українки, І. Франка, О. Олеся, П. Тичини, В. Сосюри, М. Рильського природа - як музика. Тонка, ніжна, неповторна! Вічно мінлива і прекрасна. Вона завжди гармонує або контрастує з настроями, почуттями людини. Не випадково, як увертюрою опери, багато письменників свої поезії розпочинають барвистими описами картин рідної природи. Природа є найбагатша скарбниця, з якої видатні художники минулого і сучасності черпали натхнення для своїх художніх творів. Вивчення дітьми на уроках літератури пейзажної лірики сприяє збагаченню і розширенню формування їх як естетичної культури школярів так і розвитку їхньої особистості, саме вона навчає цілісного бачення предметів та явищ навколишнього світу, вміння виділити основне у явищах буття. Отже, розглянемо використання інтерактивних технології на уроках української літератури при вивченні пейзажної лірики Тараса Шевченка, Павла Тичини та Лесі Українки.

Тарас Шевченко «За сонцем хмаронька пливе», «Садок вишневий коло хати». 5 клас.

Урок із застосуванням диференційованого навчання.

Тема: Т. Шевченко. «За сонцем хмаронька пливе», «Садок вишневий коло хати»

Мета:

* допомогти учням усвідомити ідейно-художню цінність поезій Т. Шевченка; дати поняття про епітет і порівняння;

* розвивати навички відтворення настроїв пейзажних поезій, описування власних відчуттів, викликаних художнім словом;

* виховувати почуття прекрасного, естетичної насолоди від твору мистецтва як потужної спонуки до оптимістичного життєствердного погляду на світ.

Тип уроку: формування вмінь і навичок з використанням інтерактивних технологій.

Обладнання: портрет Т.Г. Шевченка, книга «Кобзар», репродукції з картин Т. Шевченка «Живописна Україна», картки, аркуші А-3 для «експрес-проектів», фломастери, кольорові олівці.

Хід уроку.

І. Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення теми та мети уроку (записано на дошці).

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Довідкове бюро.

І група: відомі факти про життя і творчість Т. Шевченка.

ІІ група: нова цікава інформація про творчість Т.Шевченка (пошукова робота).

Про життя Тараса Шевченка.

У с. Моринці на Черкащині в хаті кріпака Григорія Шевченка народилася дитина. Для пана - нова кріпацька душа, а для України - великий поет, незламний Кобзар. Це сталося 9 березня 1814 року.

Світлі дні дитинства були недовгими. Перше тяжке горе, що вразило серце малого Тараса і принесло лихо в Шевченкову родину, - смерть матері. Мачуха, яку привів батько, перетворила рідну хату на пекло: сльози, бійки, сварки, образи і приниження.

На 12 році Тараса спіткало нове горе - раптово, простудившись у дорозі, помер батько.

Доля привела 17-річного Тараса до Петербурга, до міста, де він прожив 17 років, де він став художником і вільною людиною.

22 квітня 1838 року пан видав вільну своєму кріпаку Тарасові Шевченку. Це сталося завдяки відомим діячам живопису і літератури того часу: В. Жуковському, К. Брюллову, Є. Гребінці, В. Григоровичу, А.Мокрицькому, які зібрали і заплатили за поета 2500 крб.

Ще одна подія, знаменна не тільки в житті Тараса, а й для всієї України, - вихід у світ книги віршів «Кобзар» у 1840 р., яка стала святинею, національною Біблією України.

За бунтівливі вірші Шевченка жорстоко покарали - 10 років солдатського життя, які й послабили його здоров'я. Йому заборонялося писати й малювати. Але він писав і малював, ховаючи вірші у так звані „захалявні книжечки».

Через 10 років поета звільнили, він востаннє відвідав Україну. Хворий поет доживав свій вік у Петербурзі. Помер Т. Шевченко 10 березня 1861 року. Його поховали на Смоленському кладовищі в Петербурзі. Але у травні цього ж року тіло великого Кобзаря було перевезене в Україну. З того часу 22 травня - День пам'яті поета, день національного трауру України.

Словникова робота:

* кріпак - людина, яка належала пану, працювала на нього;

* Петербург - місто в Росії, тоді - столиця Росії;

* вільна - документ про те, що Шевченко став вільним, не належав панові;

* знаменна - видатна, відома;

* святиня - від слова «святий»;

* траур - смуток, горе, туга.

ІІІ. Формування і вдосконалення вмінь і навичок.

Слово вчителя.

Хоч Шевченкові більшу частину свого життя довелося перебувати за межами України, він завжди пам'ятав рідний край, серцем тягнувся до нього. Часто згадував чарівну українську природу, працьовитих і щирих людей, їхні пісні, легенди, звичаї, традиції.

Навіть сидячи в похмурому казематі за свою бунтарську поезію чи знаходячись у далекому казахському краї на засланні, він міг, заплющивши очі, уявити квітучий вишневий садочок біля чепурної біленької хатини в українському селі, червону калину над водою, вечірню зорю, озеро з очеретяними берегами, сповнене чарівних русалок. Про це він і складав поезії, якими захоплюється вже не одне покоління людей.

Виразне читання вірша Т. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе».

Словникова робота (записано на дошці).

Поли - крайні передні частини верхнього одягу;

пелена - передня частина спідниці; тканина; щось ціле, суцільне;

оповиє - оповиває, покриває;

того світу - світла.

Евристична бесіда

1. Як ви розумієте слова рідний край?

2. Де, по - вашому, найкраще місце на землі?

3. Які почуття передає вірш «За сонцем хмаронька пливе»?

4. До яких роздумів спонукає твір?

5. Чи відчувається присутність людини і як? (так, згадками про матір і дитину, серце; розповідь від першої особи - тобі, не знаєш, ждеш).

6. Як називається опис місцевості, природи, погоди, природних явищ? (пейзаж; отже, це пейзажна поезія)

Ідейно-художній аналіз поезії «За сонцем хмаронька пливе».

Мета: прослідкувати, які настрої відтворено і за допомогою яких засобів у кожній частині вірша

Завдання за вибором.

«Клоуз-тест» (закінчити речення).

І частина вірша

* лагідний настрій створюється за допомогою слів . . . (зменшено-пестливих слів: хмаронька, спатоньки);

* передає лагідний настрій також гама кольорів . . . (рожева гама кольорів);

* допомагають у відтворенні настроїв і порівняння . . . (пеленанням матір'ю дитини) та метафори («серце з Богом заговорить»).

ІІ частина.

* тривогу, відчуття небезпеки, суму передає . . . (порівняння туману з ворогом);

* ці почуття передаються також за допомогою кольорів . . . (темних, холодних;сивий, тьма).

ІІІ частина:

- настрій очікування, надії, сподівання на краще передається за допомогою … (порівняння: ждеш, мов матері діти).

Висновок: отже у вірші передається ціла гама почуттів людини, які асоціюються з явищами природи.

«Асоціативне читання»

* з чим асоціюється рожевий колір у І частині вірша? Який настрій він створює? Намалюй (вибери) предмет, про який ти подумав, уявивши рожевий колір (малюнок, предмет, птаха, квітку…);

* з чим асоціюється образ туману? Який настрій виникає, коли бачиш туман? Намалюй (вибери) предмет, про який ти подумав, уявивши туман (малюнок, предмет, обличчя, птаха, квітку…).

Висновки: за допомогою чого можна створити настрій? Чи можна його передати словом, кольором?

Виразне читання вірша Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати».

Словникова робота (записано на дошці);

Хрущі - великі жуки, які літають у травні;

Плугатарі - орачі, ті, хто ходить за плугом;

Плуг - знаряддя праці, яким орють, обробляють землю.

Евристична бесіда

1. Яка пора року описана у вірші?

2. Як відтворено весняний сільський вечір в Україні ?

3. Звідки повертаються дівчата ? Де вечеряє сім'я ?

4. Хто подає вечерять ?

5. Як ви розумієте вислови вечірня зіронька встає; мати хоче научати ?

6. Які почуття викликав у вас вірш ?

7. Як ви думаєте, що відчував поет, коли писав цей вірш ?

8. Назвіть предмети, зображені у вірші, які ви сприймаєте зором, а які можна почути.

Ідейно-художній аналіз поезії «Садок вишневий коло хати».

Мета: прослідкувати, які настрої відтворено і за допомогою яких засобів?

Опрацювання матеріалу

(учні вибирають варіант завдання, над яким працюють)

І група. «Уявне малювання»

Уявіть і подумки відтворіть картини, змальовані автором у вірші. Озвучте намальовані вами картини своїми словами (усний міні-твір).

ІІ група. «Кіносценарист».

Уяви себе сценаристом і створи кіносценарій за поезією.

Орієнтовна відповідь:

І кадр.

Панорама: «море» квітучих вишень під променями вечірнього сонця; чути спів соловейка.

Середній план: гілка вишневого цвіту (яка краса!); на музику накладається звук польоту хруща.

ІІ кадр.

Крупний план: вишневий садок, над квіткою кружляє хрущ;

Середній план: двір, побілена хата, біля хати росте вишня. На призьбі сидить за роботою дідусь.

ІІІ кадр.

Панорама: через поле - дорога; вдалині - зоране поле, уздовж дороги - тополі; по дорозі йдуть люди.

Середній план: гурт людей на дорозі; чоловіки несуть плуги; за ними - йдуть, співаючи, дівчата.

ІV кадр.

Середній план: сільське подвір'я; хата й вишня, під якою стіл і лави; жінка розставляє на столі посуд.

V кадр.

Середній план: за столом - сім'я; мати й старша дочка подають на стіл (спів соловейка).

Крупний план: обличчя тих, хто за столом та процес.

VІ кадр.

Загальний план: панорама вечірнього неба, де вже сяють зірки.

VІІ кадр.

Загальний план: подвір'я, віз, на якому сплять діти; підходить мати і лягає коло них.

Крупний план: обличчя матері, яка вдивляється в небо; усе затихло, чути тільки спів соловейка.

ІІІ група: «Режисер».

Уяви себе режисером і створи міні-кіносценарій (намалюй у зошиті малюнки-кадри до кожної строфи)

Словникова робота.

Режисер - людина, яка знімає кіно.

І строфа - перший малюнок-кадр.

ІІ строфа - другий малюнок-кадр.

ІІІ строфа - третій малюнок-кадр.

Висновок: яка основна думка вірша.

ІV. Узагальнення вивченого.

Жартівлива вікторина.

1. Хто ворог моря? (Туман).

2. Хто закохався у сонце? (Хмаронька).

3. Кому вода служить ліжком? (Сонцю).

4. Хто, не маючи язика, говорить? (Серце).

5. Хто любить червоний одяг? (Хмаронька).

6. Кого завжди чекають з нетерпінням? (Матері).

7. Що слугує аеродромом для хрущів? (Вишні).

8. Кого втома не бере? (Дівчат).

9. Хто сперечається з матір'ю і кого вона боїться? (Соловейко).

10. Назвіть вечірній дует? (Солов'ї і дівчата).

11. Назвіть вечірній ліхтар? (Зіронька).

12. Хто й увечері не розлучається зі своїми помічниками? (Плугатарі з плугами).

V. Підсумки роботи. Оцінювання.

VІ. Домашнє завдання.

Вірш «Садок вишневий коло хати» вивчити напам'ять.

2.3 Пейзажна лірики Павла Тичини у 5 класі (розробка урока з використанням інтерактивних технологій)

Тема уроку: Майстерне змалювання краси природи у поезії «Не бував ти у наших краях!» 5 класю

«Любіте землю, трави -

І все життя…

Любіте храм Краси і Слави,

Природи співчуття»

Тема уроку. П. Тичина - талановитий поет Чернігівщини. Майстерне змалювання краси природи у поезії «Не бував ти у наших краях!».

Мета уроку: подати учням основні відомості про поета та край, де він народився, навчати виразно і вдумливо читати поезію «Не бував ти у наших краях!; розвивати естетичні смаки, відчуття краси образного слова, вміння аналізувати художні твори; виховувати любов до природи, до рідної землі.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Тичини, обрамлений вишитим рушником, мальовничі краєвиди Чернігівщини та рідного села (учнівська презентація) , комп'ютери, фотографії музею - квартири Тичини у Києві, головоломка (на дошці), аудіозапис пісні «Чому, сказати, й сам не знаю» на слова А. Малишка, муз. П. Майбороди, вислови - епіграфи до уроку про рідний край (на дошці), репродукція картини І. Шишкіна «Дубовий гай».

Хід уроку.

І. Організаційний момент. Емоційна підготовка учнів до роботи на уроці.

Який чудовий і гарний сьогодні день. Весело всміхається сонечко і дарує всім усмішку. Тож і я бажаю вам доброго настрою, плідної творчої праці на уроці і відмінних результатів.

ІІ. Мобілізація уваги учнів.

«Ось і стежка моя, і струмок, і село, де зріс я… і калина - все та ж , що в дитинстві гойдали сни. Припаду до землі дорогого мого Полісся, нових сил почерпну із Убеді чи з Десни. Пахне плодом рілля. Що бентежніше є на світі? Помахаю лелекам, вклонюся травині тій, що за неї в одвіті, за все задля неї в одвіті на батьківській землі святій».

Такими словами хочу розпочати наш урок, на якому ми будемо говорити про рідний край, про дорогу серцю землю батьків і прадідів наших. Адже рідна земля - це чарівний світ дитинства, невичерпне чудодійне джерело, що протягом усього життя живить душу людини спогадами про родину, щасливі миті дитинства і юності.

Учень. Край, де ми народились,

Де ростем - живемо,

Батьківщиною ніжно

І з любов'ю звемо.

Рідний край наш,

Україна наша.

Різні в світі землі є,

Але ти найкраща!

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів..

Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

1) Згадайте художні твори, вивчені нещодавно, у яких змальовується краса рідного краю? (Т. Шевченко»Садок вишневий коло хати», «За сонцем хмаронька пливе», К. Малицька «Чом, чом, земле моя…», Олена Пчілка «Сосонка»).

2) До якого тематичного блоку у підручнику вони належать? ( «Рідна Україна. Світ природи»).

3) Діти, а чи пригадуєте ви твори П. Тичини, вивчені у початкових класах?

Учні читають вірші П. Тичини «А я у гай ходила», «Хор лісових дзвіночків», «Пробіг зайчик», «Гаї шумлять». (Зоровим тлом служить пейзаж, зображений на картині І. Шишкіна «Дубовий гай»)

4) Що, на вашу думку, об'єднує ці твори? (Пейзажна лірика).

ІV. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, мети уроку.

1. Слово вчителя. Отже, пригадали , що автором цих відомих творів є наш земляк, славетний український поет П. Г. Тичина. Сьогоднішній урок ми присвятимо докладнішому знайомству з талановитим українським митцем, його пейзажною лірикою.

- Яким був цей письменник, якщо судити лише із портрета? (Мудрий, зосереджений, серйозний, замислений)

Кажуть, що поет починається, як і річка, - з джерела. Чи мав один з найкращих українських ліриків 20 століття Павло Григорович Тичина , з творчістю якого ми починаємо знайомитися у 5 класі, своє джерело? Так! Це волелюбний рідний край, напоєна мудрістю і силою древня загадкова Чернігівська земля, чарівна мова земляків, які говорили, як співали, сплітаючи воєдино мову і мелодію.

П. Г. Тичина… Окраса української літератури. Обдарована особистість, поет, публіцист, критик та історик літератури, видатний громадський і державний діяч, академік, депутат, міністр. І все це одна людина.

Чернігівщина свято шанує пам'ять про свого великого митця. На батьківщині поета, у селі Піски, до 90 - річчя від дня народження у 1981 році був відкритий літературно - меморіальний музей, а Києві - літературно - меморіальний музей - квартира П. Г. Тичини. Ось на фотографії одна з кімнат музею - квартири П. Тичини. У 2011 році громадськість України відзначала пам'ятну дату - 120 - річчя від дня народження славетного поета.

2. Виступи учнів - біографів.

1-й учень. Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 року в селі Піски Козелецького повіту (тепер це Бобровицький район Чернігівської області) у сім'ї дяка, де у великих злиднях підростало 13 дітей. Павло був сьомою дитиною, мав унікальний слух і з малих літ прилучався до співу, тим більше, що батькові дуже подобалося керувати своїм власним дитячим хором, який ангельськими голосами виспівував пісню «Тече річка невеличка», а всі Тичинині сини ще й були незамінними співаками в церковному хорі. Григорій Тичина був людиною твердою, з крутим характером, щосили пнувся «в люди», через це навіть примушував родину розмовляти тільки російською, але всі великопанські замашки сільського дяка розбивалися об несказанні злидні й мізерні матеріальні можливості.

Павлик з ранніх літ був незвичайною дитиною. По-перше, мав феноменальну пам'ять, яка закарбувала події ще з того часу, коли він лише спинався на ноги: «...Пробував спинатися на ноги й ходити потроху - спочатку під столом, притримуючись за ніжки його, а потім і назустріч матері, захлинаючись рясним сміхом. У широко розкриті, рідні материнські руки». По-друге, Бог обдарував його талантом не лише музиканта й співака, а й художника. Любов до поезії прийшла значно пізніше, вже після розквіту цих захоплень юного Тичини.

2-й учень. У рідному селі майбутній поет почав ходити до школи. Його першою вчителькою була Серафима Миколаївна Морачевська, яка виявила у малому хлопчикові великий талант. Природа щедро обдарувала Тичину: він прекрасно малював, грав на багатьох струнних і духових інструментах, гарно співав. Ці нахили особливо розвинулися під час навчання в Чернігівській бурсі, а згодом - у духовній семінарії. Співочий талант приносив малому Павлові не лише насолоду, а й кусень хліба. За співання в монастирському хорі його нагороджували обідами та безкоштовним навчанням, а в семінарії він став регентом (керівником духовного хору).

Проте, маючи дар співака, музиканта і живописця, він став поетом. Безперечно, у цьому немалу роль зіграв Михайло Коцюбинський, який підтримав молодого земляка.

«На одній із «субот», коли я прочитав свого вірша ,- згадував П. Тичина, - він назвав мене поетом, що мене піднесло, обнадіяло, надало багато сил нових і заохотило до роботи над собою».

3. Доповнення вчителя.

У 1912 році був надрукований перший вірш Павла Тичини «Що місяцю зіроньки кажуть...», а в 1918 році вийшла у світ перша збірка поезій - «Сонячні кларнети», яка стала справжньою подією не лише в українській, а й у європейській літературі. У ній органічно злилися поетичний талант, музичне обдаровання та тонке відчуття природи. Уже в цій книжці привертає увагу низка напрочуд прозорих, світлих, мелодійних поезій («Хор лісових дзвіночків», «А я у гай ходила»), у яких автор змальовує красу рідної природи.

Ось як писав відомий літературознавець Л. Новиченко про його поезію: «Мальовничою, сповненою ніжної та чуйної душі постає в віршах П. Тичини українська природа - така рідна і близька (луки, ниви, гаї, верби, тополі, озера й струмки, соняшники і рожі, бджоли й метелики, голуби й ластівки) і водночас наче побачена з іншої висоти. А крім того, майже скрізь ніби оточена незримим космічним ореолом…

Природа як повірниця настроїв поета, співучасниця його…життя… Вона така близька й рідна П. Тичині у всіх своїх відмінах…»

4. Виразне читання поезії «Не бував ти у наших краях!»

5. Робота над текстом.

? Як змальовує поет свій рідний край?

? З якими почуттями автор говорить про людей, що «зросли у степах»? Чи можна назвати його патріотом рідної землі?

? До кого, на вашу думку, звертається поет? Чому він не запитує, а стверджує: «Не бував ти у наших краях!» Доведіть свою думку, спираючись на текст.

? Яким настроєм пройнятий вірш?

Зверніть увагу! Рядок «Не бував ти у наших краях!» дослівно повторюється кілька разів, утворюючи своєрідне обрамлення - кільце. Таких кілець у вірші є два. Як ви думаєте, з якою метою використав автор такий художній прийом?

? Уявний співрозмовник ліричного героя вірша Павла Тичини «Не бував ти у наших краях» - земляк, але людина слабкого характеру, ламкого духу, свідченням тому - згадки про постійні сльози, нарікання, ридання. Прочитайте відповідні рядки й скажіть, що протиставляє автор плачу й тузі?

? Якими постають українці із вірша «Не бував ти у наших краях»?

? Музикою якого характеру можна відобразити настрій ліричного героя? (Радісного)

? Яка спільна тема прослуханих усіх поезій П. Тичини? (Спільна тема - оспівування краси рідної природи; краса рідної землі)

? Якими почуттями пройнята поезія? (Життєрадісності, патріотичними почуттями)

Учитель. Оспівуючи красу рідної природи, поет створює життєрадісний малюнок, світлі, мажорні картини.

6. Фізкультхвилинка. Створімо (уявним пензликом) мальовничу картину рідної природи, красою якої ми захоплюємося щодня.

7. Слово вчителя. Тичина палко любив свій рідний край, захоплювався красою природи, тонко відчував її. Поет пишається мужніми, працьовитими людьми, які «не люблять, не вміють ридати», «не можуть без пісні і нивки зорати», і ставить їх за приклад своєму незримому співрозмовникові, людині - песимісту, якого завжди бачить «в сльозах».

- Звертаю увагу учнів на епіграф урок (слова К. Малицької).

8. Гра-змагання «Хто перший розподілить художні засоби».

Встановити відповідність між рядками з вірша та художніми засобами, вжитими у них.

Висновок

педагогічний інтерактивний пейзажний лірика

Сучасна педагогіка школи, орієнтуючи свої розробки на естетизацію навчально-виховного процесу та формування у учня усвідомлення того, що вона є невід'ємною частиною довкілля (природи, культури, історії та ін.), стратегічною метою виховання визначає формування базису особистісної культури, залучення дитини до загальнолюдських духовних цінностей: до самої себе, до іншої людини та людства в цілому; до природи; до культури та мистецтва.

Педагогічна система української школи виявляє виняткову турботу про те, щоб підростаюче покоління отримало естетичне виховання, на все життя набуло почуття прекрасного. Специфічність естетичного виховання в тому, що воно формує в учнів розуміння краси, витонченість і загостреність світосприйняття, духовні потреби та інтереси, естетичне ставлення до дійсності, розвиває творчі здібності.

Ефективність використання інтерактивних технологій забезпечується дотриманням ряду педагогічних умов, серед яких нами було виділено наступні: створення доброзичливої, комфортної атмосфери; ретельна підготовка до організації та проведення заняття, що передбачає визначення чіткої структури та складання плану роботи; забезпечення активної взаємодії учасників навчально-виховного процесу, залучення кожного до спільної діяльності; створення ситуацій успіху; постійний контроль щодо досягнення поставлених цілей (вони повинні бути чітко сформульовані і легко контрольовані) та ін. Проте, варто пам'ятати, що використання інтерактивних технологій не має бути стратегією, досвідчений педагог завжди знайде можливість використання та оптимального поєднання інтерактивних методів, що забезпечить високу продуктивність процесу навчання, досягнення мети та принесе неабиякий результат. Інтерактивні технології мають зайняти особливе місце у сучасній освіті так як вони здатні створити комфортні умови навчання, за яких кожен учасник відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Основою навчального процесу, за таких умов, є постійна, активна, позитивна взаємодія всіх його учасників. Відбувається колективне, групове, індивідуальне навчання, навчання у співпраці, коли викладач і учні - рівноправні суб'єкти навчання. В результаті організації навчальної діяльності створюється атмосфера взаємодії, співробітництва, що є підґрунтям творчого розвитку особистості. Інтерактивні технології навчання стимулюють пізнавальну діяльність і самостійність, передбачають налагодження взаємозв'язку в системі учень-вчитель. Інтерактивна модель своєю метою ставить організацію комфортних умов навчання, при яких всі його учасники активно та творчо взаємодіють між собою.

Література

1. Альбом. П. Тичина. Життя і творчість у документах, фотографіях, ілюстраціях. - К.: Рад. школа, 1974.- 262с.

2. Балагура Т. Мальована музика слова // Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях, колегіумах. - 2001. - № 12. - С. 51-55.

3. Грабовська О. Уроки української літератури у 5 класі. Посібник для вчителя. - Тернопіль, 2005.

4. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник. - К.: Академвидав, 2004. - 352с.

5. Кларин М.В. Интерактивное обучение - инструмент освоения нового опыта // Педагогика, 2000. - №7. - С. 12-18.

6. Максимюк С.П. Педагогіка: Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2005. - 667с.

7. Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології. - К.: А.С.К., 2000. - 368с.

8. Л. Пироженко. - К.: А.Н.Н., 2002. - 136с.

9. Освітні технології: Навч.-метод. посібник / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.; За ред. О.М. Пєхоти. - К.: А.С.К., 2002. - 256с.

10. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія і практика. - К., 2002. - 136с.

11. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие. - М.: Народное образование, 1998. - 256с.

12. Селевко Г.К. Энциклопедия образовательных технологий. В 2 т. Т. 1. М.: НИИ школьных технологий, 2006. - 816 с.

13. Фасоля А.М. Особистісно-зорієнтоване навчання: дидактичний аспект.

Размещено на Allbest.ru