Життя та педагогічна діяльність Я.А. Коменського

Обґрунтовуючи послідовність навчання, Я.А. Коменський радить спочатку розвивати почуття учнів, оскільки без правильного уміння спостерігати не може бути правильного навчання, потім пам'ять, мислення, і нарешті, мову і руку, оскільки учень повинен уміти правильно висловити засвоєне і застосувати його на ділі. Розуміння, рука і мова - або інакше - розум, дія, мова - це сіль життя, підкреслює Я.А. Коменський, і всі три особливості слід застосовувати рівномірно у вихованні.

У тісному зв'язку з іншими своїми дидактичними правилами Я.А. Коменський розглядав вимогу міцності знань. Необхідно, писав він, закладати міцне обґрунтування, йти вперед, не поспішаючи, зупинятися, постійно повторювати, вивчаючи щонебудь до тих пір, доки учні не засвоять матеріал цілком міцно. Великого значення для міцності Я.А. Коменський надає повторенню і вправі, щодо якої він розробив ряд правил. Багато уваги приділив Я.А. Коменський питанню про застосування знань, отриманих учнями в школі, до повсякденного життя. Я.А. Коменський встановив порядок і прийоми обліку знань учнів: вчитель щодня перевіряє знання, викликаючи декілька учнів; один раз в місяць проводить випробування директор школи, а в кінці кожної навчальної чверті і після закінчення року повинні бути встановленні іспити.

2.3 Моральне виховання за Я. А. Коменським

Важливим елементом виховання Я.А. Коменський вважав виховання добра, моральності, розуміючи під цим не тільки «зовнішню вихованість», але і всю «внутрішню і зовнішню основу спонук». «Хто встигає в науках, але відстає в добрих справах, той більше відстає, ніж устигає». Це народний вислів Я.А. Коменський вибрав як епіграф до «Правил поведінки, зібраним для юнацтва в 1653 році», що свідчить про те значення, яке великий реформатор школи надавав етичному вихованню молодого покоління.

Моральна проблематика органічно входить до змісту всіх його дидактичних праць, включаючи і «Велику дидактику», і може складати предмет спеціального розгляду в цілому ряду його робіт. Наприклад, «Лабіринт світу і рай серця», де викладені філософськоморальні переконання і провідні ідеї морального виховання, «Закони добре організованої школи», де сформульовано конкретні моральні норми, «Правила для юнацтва», в яких представлений своєрідний моральний кодекс учня. Наріжним каменем морального виховання Я.А. Коменський вважав повагу особи дитини, її достоїнства. «Повага до людини починається з поваги до дитини».

Я.А. Коменському належить пріоритет у вирішенні одного з найважливіших і актуальніших питань етики і педагогіки - про співвідношення моральності і освіченості. Упевнену перевагу він віддавав тут моральності. Йому належить характерний в цьому сенсі афоризм: «Ученість без чеснот - все рівно, що золоте кільці в носі у свині». Цінність освіти визначається її моральною основою, вважав Я.А. Коменський, а якщо такої основи немає, вона може стати знаряддям найстрашніших злочинів перед світом і людством. «Освічена людина без моральності небезпечніше неосвіченої аморальної людини».

Як визначальні ідеали моральності Я.А. Коменський висунув, за його словами, чотири кардинальні чесноти: мудрість, мужність, помірність, справедливість. Якщо ж розглянути, порівняти і зіставити різні роботи Я.А. Коменського, в яких він говорить про моральне виховання, можна звести моральні якості особистості, які слід виховувати у дітей до трьох груп: гуманістичні, життєвопрактичні, правила культурної поведінки. До гуманістичних відносяться: гуманність, самоволодіння, готовність служити людям, справедливість, добродійність, щедрість (не бути ні скупим, ні заздрісним), правдивість, запобігливість, шанобливість до старших. До життєвопрактичних: привчання до праці (уникати ледарювання), помірність у всьому, привчання не тільки говорити, але і мовчати (там, де це необхідно), привчання до терпіння, витримки, уміння тримати себе з гідністю, терплячість і витривалість у праці. Третя група вельми чисельна: охайність, делікатність, витонченість манер, уміння поводитися стримано і скромно. Ця група рис зібрана в «Правилах поведінки», у яких вимоги до поведінки юнацтва згруповані в 16 розрядах і стосуються найрізноманітніших ситуацій (догляд за тілом, зачіскою, одягом, розмовою, поведінкою вранці, в школі, ставлення до вчителя, до товаришів, поведінка в церкві, за столом, під час ігор і відпочинку).

Я.А. Коменський наполягає на необхідності системи морального виховання, яка зиждется на певних основах, принципах. Найголовнішими шляхами реалізації поставлених завдань у системі морального виховання Я.А. Коменський вважає навчання, життєву практику і діяльність людини. Хороше навчання, на думку Я.А. Коменського, є одним з найважливіших шляхів, що ведуть до здійснення завдань морального виховання. «Розсудливість діти будуть почерпати з хорошого навчання, вивчаючи дійсні відмінності речей і їх ціну ... вірна думка про предмети є дійсна підстава взагалі для чеснот … мудрість полягає в умінні вірно судити про речі...» Але не менш важливі практика, діяльність людини. «Чеснотам вчаться шляхом постійної моральної діяльності. Що потрібно знати, тому вчаться, пізнаючи, що потрібно робити, тому вчаться в процесі роботи».

Я.А. Коменський розробив і систему засобів морального виховання. Велике значення тут має приклад. Позитивні приклади з боку батьків, вихователів, вчителів, дорослих, товаришів постійно повинні «освітлювати попереду шлях». Окрім живих прикладів Я.А. Коменській визнає і приклади, взяті з історії, літератури, але живим прикладам він віддає перевагу, оскільки вони діють більш безпосередньо і сильно.

Окрім прикладів, велике виховне значення мають ще «розпорядження і правила життя», які повинні «виправити, доповнити і підсилити» наслідування. При цьому Я.А. Коменський має на увазі правила життя, які допомагають молоді, головним чином, у її самовихованні, в роботі над собою, над своєю особою і характерологічними особливостями, як наприклад, «Чому і як треба остерігатися заздрості? Як захистити себе проти скорботи, як стримувати пориви радості? Яким чином приборкати гнів або вигнати з серця «недозволену любов?».

Велике значення, за переконанням Я.А. Коменського, має правильна організація педагогічного впливу середовища. Він підкреслював, що середовищу потрібно приділяти велику увагу, дбайливо ставитись до нього, охороняти дітей від поганого товариства, щоб вони не заражалися вадами. Треба тримати дітей подалі від аморальних розмов, підкреслював Я.А. Коменський, порожніх, легковажних забав, особливо, слід оберігати дітей від неробства, яке є джерелом багатьох неприємностей. Діти повинні бути постійно зайняті грою або працею, будьякою серйозною справою.

Я.А. Коменський вважав, що правильне моральне виховання можливе при дотриманні певного режиму, при правильному чергуванні розумової роботи з відпочинком, прогулянками і розвагами. Режим, у свою чергу, можливий лише при правильній організації часу. «Мудрий розподіл часу є підстава для діяльності. Кожна година повинна мати своє певне завдання, яке неодмінно повинне бути вирішене».

Я.А. Коменський звертав увагу на те, що організація різних ситуацій для морального виховання повинна бути не тільки в процесі шкільних занять, але і в умовах позакласної роботи. Особливу увагу він надавав позакласному читанню, рекомендуючи вчителям включати в сферу свого керівництва вихованням дітей позакласне читання і детально зупиняється на його методиці.

До позашкільних занять Я.А. Коменський відносить також ігри і драматичні уявлення. Він рекомендує також тілесні, гігієнічні вправи (біг, стрибання, гра в м'яч, боротьба), прогулянки, сидячі ігри, театральні дійства. Всі вони, на його думку, розвивають красу людського тіла, сприяють кращому заучуванню і запам'ятовуванню в живій формі віршів, висловів, текстів, радують вчителів, батьків, публіку, виявляють таланти, розвивають міміку, мову, вимову, володіння голосом, усувають сором'язливість. «Ці ігрові вправи є в той же час прекрасною підготовкою до серйозних речей, без них ми марно сподіватимемося на повну культуру духу».

Одним із засобів морального виховання Я.А. Коменський вважає організацію свого роду самоврядування в школі, яке він розуміє як прагнення відобразити в школі суспільство, державний лад дорослих. Він прагнув до того, щоб кожен клас і школа в цілому вдавали із себе якесь суспільство, яке обговорює сумісні справи, вважаючи це засобом підготовки юнацтва «до життя шляхом навику до такого роду діяльності». У цьому плані, на думку Я.А. Коменського, школа представляє максимальну можливість для повноти розвитку особистості дитини, підлітка, для тренування всіх його здібностей. Я.А. Коменський постійно повторює про необхідність вправи як одного з дієвих засобів виховання. Але вправи, на його думку, повинні бути направлені не тільки на одну якунебудь галузь, але і на особистість у цілому, на відчуття, розум, пам'ять, на всі прояви особистості. У всіх класах, підкреслює Я.А. Коменський, діти повинні «тренуватися в читанні, письмі, повторенні, в дискусіях, перекладах прямих і зворотних, в диспутах, декламації, в стилі, мові, голосі, благочесті». Особливе значення в цьому плані, на думку Я.А. Коменського, має виховання відчуттів. Воно абсолютно необхідне і ніколи не повинне уриватися, тому що «для розуму відчуття суть путівника в науці». Така система виховних засобів, які повинні, на думку Я.А. Коменського, сформувати у учнів моральні уявлення, поняття, забезпечити їх моральну поведінку.

Отже, Я.А. Коменський вперше в педагогіці обґрунтував методику морального виховання. У її основу було покладено не слово, а вчинок, дія. Новий метод морального виховання, за Я.А. Коменським, - це вправа в моральних відчуттях і вчинках. Моральність, проголошує Я.А. Коменський, починається не із слів, а з моральних учинків, вона розвивається через систему вправ в таких учинках.

3. Значення «Великої дидактики» Я. А. Коменського для розвитку світової і прогресивної педагогічної думки

3.1 Характеристика навчальних книг Я.А. Коменського

Я.А. Коменський висловив низку цінних думок щодо того, яким повинен бути підручник. Свої теоретичні розробки він здійснив і на практиці, створивши декілька зразкових для свого часу підручників.

Він вимагав, щоб підручник містив досить повний навчальний матеріал і в той же час був коротким, не мав нічого зайвого, відволікаючи непотрібними деталями від головного. Матеріал у підручнику повинен бути розташований систематично і викладений доступною дітям, ясною, простою мовою.

Зі складених педагогом підручників особливо широку популярність одержали два: «Відкриті двері до мов і всіх наук» (1631) та «Видимий світ у малюнках» (1658).

«Відкриті двері до мов і всіх наук» - латинська хрестоматія, завданням якої Я.А. Коменський ставив полегшення опанування латині. Хрестоматія складається зі 100 параграфів, в яких у 1000 латинських речень, що поступово ускладнювались, було повідомлено про всі галузі знань. Таким чином Я.А. Коменський вирішив дві мети: полегшив опанування латиною і дав свого роду популярну енциклопедію з природознавства, механіки, суспільствознавства і моралі. Ця хрестоматія понад 200 років була найбільш поширеним підручником мов. Протягом короткого часу вона була перекладена на 12 європейських мов, на арабську й турецьку.

«Видимий світ у малюнках» - перша ілюстрована навчальна книга, родоначальниця всіх подальших книг для класного читання. Це своєрідна дитяча енциклопедія первинних знань, яка складена Я.А. Коменським. Книга забезпечена багатьма малюнками і є першим підручником для читання в школі і сім'ї, що побудований за принципом наочності. Знайомлячи дітей з устроєм Всесвіту, даючи первинні географічні відомості і деякі знання про рослини, тварин, побудову людського тіла, про діяльність людини (ремесла, сільське господарство, транспорт, культура), про суспільне життя (управління, суд), цей підручник в той же час з великою педагогічною майстерністю збагачував мову учнів - давав знання рідної і латинської мов. У цій книзі Я.А. Коменський заклав основи звукового методу навчання грамоті.

У середньовічних школах навчання читанню починалося із заучування азбуки в порядку послідовних літер і в роздріб, причому, кожна літера називалася не її звуком, а із добавлянням на початку або в кінці голосного звуку («ве», «еф», «ель», «ігрек» і т.п.). Після заучування літер йшло заучування складів буквоскладальним методом («ель» + «а» = «ЛЯ»), а вже потім за складами читалися слова.

Я.А. Коменський у своїх підручниках зробив великий крок на шлях до розвитку звукового методу. На сторінках своєї книги для читання «Видимий світ у малюнках», він дає зображення тварин і виділяє в особливу графу характерний для даної тварини звуку (для курчати - «пі», «пі», для зозулі - «ку», «ку», для змії - «ши», для собаки «ерр»). Цей, вже знайомий дітям за спостереженнями над природою звук, Я.А. Коменський, слідуючи своєму основному правилу, - йти в навчанні від речей до слова, відображує в останній графі зображенням літери.

Таким чином, при навчанні грамоті Я.А. Коменський йде від звуку до літери, широко при цьому використовуючи наочне навчання. У передмові до

цієї книги Я.А. Коменський писав: «Чому замість мертвих книг не відкрити нам живої природи? Наставляти молодь - це не означає утовкмачити їй в голову купу слів, фраз, сентенцій, думок, створених письменниками; це означає відкрити їй розуміння шляхом речей. Основа всякого пізнання полягає в умінні добре представити нашим почуттям почуттєво сприймані предмети».

За зразком «Видимого світу у малюнках» в Росії в ХVІII ст. була складена книга «Видовище всесвіту».

3.2 Вимоги до особистості вчителя в педагогіці Я.А. Коменського

Я.А. Коменський надавав великого значення професії вчителя, вважаючи посаду вчителя дуже почесною, "настільки чудовою, як ніяка інша під сонцем". Це був новий, прогресивний погляд на вчителя, тому що раніш професія вчителя, особливо початкової школи, не користувалася повагою. Педагог вимагав, щоб, з одного боку, населення ставилося з повагою до вчителя, а з іншого боку сам учитель зрозумів, яку важливу функцію він виконує в суспільстві, і був сповнений почуття власної гідності. Учитель, писав він, повинен бути чесним, діяльним, наполегливим, живим зразком чеснот, які прищеплює учням, бути людиною освіченою і працьовитою. Він повинен безмежно любити свою справу, ставитися до учнів побатьківськи, будити їхній інтерес до знань. «Найближча турбота вчителя полягає в тому, щоб захоплювати учнів своїм прикладом».

Я.А. Коменський вважає, що вся робота школи; її успіхи і невдачі залежать від вчителя. Він формує з дитини майбутню людину і повинен бути добрим, уважним і одночасно суворим і вимогливим «Ти не можеш діяти, як вчитель, якщо ти не станеш поступати, як батько».

Епітети, які застосовує Я.А. Коменський, характеризуючи посаду вчителя, говорять про те, які різносторонні функції, на його думку, повинен вчитель виконувати. Вчитель - «ходяча бібліотека», «розумова повитуха», «сонце миру», «садівник», «хороший пастух», «старанний акушер», «енергійний полководець».

Вчитель повинен володіти терплячістю, навчаючи і виховуючи юнацтво, «Музикант не б'є кулаком або палицею по струнах, якщо ліра або арфа дисонують, а терпляче настроює їх, прикладаючи все своє мистецтво доти, поки не приведе струни до гармонії. Таким же чином ми повинні пристосуватися до особливостей розуму, приводячи розуми до гармонії і любові до наук, якщо ми не хочемо ледачих перетворити на упертих, а повільних зробити дурнями».

Я.А. Коменський вимагає, щоб кожен вчитель зрозумів, яку важливу функцію він виконує в суспільстві, був повний власної гідності і розумів свою відповідальність за майбутнє. «Майбутні сторіччя будуть саме такими, якими будуть виховані для нього майбутні громадяни».

Найближча турбота вчителя, за Я.А. Коменським, «…полягає в тому, щоб могутньо захоплювати учнів своїм прикладом», досконало володіти мистецтвом навчання, бути справжнім майстром своєї справи. Найбільш умілі і досвідчені вчителі повинні, на думку Я.А. Коменського, займатися з початківцями, оскільки особливо важливо закласти перші основи навчання. Вчитель, за Я.А. Коменським, повинен бути прикладом для своїх учнів як відносно його зовнішності, так і всієї його духовної зовнішності і поведінки.

Вчителеві, підкреслює Я.А. Коменський, слід бути чесним, діяльним, наполегливим, живим зразком чеснот, які він повинен прищепити учням, людиною освіченою і працелюбною. Він повинен безмежно любити свою справу, відноситися до учнів побатьківськи, враховувати і будити інтерес дітей до учіння, а також постійно працювати над собою, Я.А. Коменський порівнює вчителя то з «діяльним скульптором», то з «вірним і чистим служителем світла, який згорає нетерпінням розсіяти морок розумовий і розлити світло над всіма думками і справами». Іншого вчителя Я.А. Коменський не уявляє. У роботі «Про вигнання зі шкіл відсталості», звертаючись до суті вчительської професії, Я.А. Коменський вигукує: «Що таке неосвічений вчитель, пасивний керівник інших, як не тінь без тіла, хмара без дощу, джерело без води, лампа без світла, отже, порожнє місце. Хай буде йому соромно! Ти зображаєш собою вчителя, так учи, або зніми з себе цю маску ...»

Вчитель, підкреслює Я.А. Коменський, повинен не відштовхувати дітей від себе дуже суворим ставленням, а привертати їх побатьківськи. Якщо він з любов'ю буде відноситися до учнів, то легше і швидше завоює їх серця, і дітям буде приємніше залишатися в школі, ніж удома. Необхідно уміти збуджувати бажання, завдяки чому учні сприймають все відкритим, спраглим до знань розумом. «Хороший вчитель шукає, чому учити, бо він горить нетерпінням навчити їх всьому, що тільки можливо. Він думає про те, як учити, щоб напій науки проковтнувся без побоїв, без насилля, без криків, без огиди, словом, привітно і приємно».

Кожен вчитель, указував Я.А. Коменський у роботі «Закони добре організованої школи», повинен мати перед очами мету і завдання свого класу, щоб, добре знаючи, чого потрібно досягти, все направляти відповідно цьому. І тоді лише він гідний похвали, якщо він всіх своїх учнів доведе до мети, і гідний буде засудження, якщо допустить, щоб хтонебудь з учнів її не досяг.

У цих словах відчувається велика віра в мистецтво вчителя і можливість кожного учня при умілому керівництві свого вихователя здобути освіту. Натхнення вчителя, його відданість справі і любов до дітей - найважливіші умови успіху, вважав Я.А. Коменський. Але для цього важливо зрозуміти кожному вчителю необхідність своєї постійної самоосвіти і самовиховання «Хай вчитель придбає самому собі «повне світло дійсної освіти» для того, щоб стати «сяючим сонцем».

Я.А. Коменський постійно повторював, що найважливішим законом виховання розуму, волі, відчуття і дії для вчителя повинен бути закон послідовності. «Мистецтво навчання не вимагає нічого іншого, окрім правильного розподілу часу, предметів і методу».

Завжди і у всьому, вважав Я.А. Коменський, вчитель повинен йти за принципом: спочатку знання (теорія), потім дія (управління, практика), і вже тільки потім - мова. Учити когонебудь або дозволяти комунебудь діяти перш, ніж він зрозуміє, що робить, «значить, створювати не людину, а тварину»; «учити говорити про речі без їх розуміння, яке недосяжне без взаємодії з ними, значить, робити, когось папугою».

Послідовність предметів вивчення теж строго регламентується Я.А. Коменським: спочатку світ, потім людина і вже під кінець - книга. «Рух нашої мудрості повинен починатися книгою природи, продовжуватися книгою розуму і завершуватися просто книгами».

Для пробудження і стимуляції пізнавальних сил учнів необхідні бадьорість, доброзичливість, серйозність і разом з тим, приємність навчальної праці. Вчителеві потрібно прагнути у грі забезпечувати піднесення і напругу сил, радісний настрій, але потрібно уміти користуватися грою, не зводячи при цьому праці до гри.

Учити треба ясно: вчитель повинен володіти талантом простоти і здатністю не утрудняти вільну волю учнів. Сам зміст і спосіб викладу знань вчителем повинні бути зразком застосування всіх трьох методів пізнання суті речей: аналізу, синтезу, порівняння.

Учити вчителеві потрібно із захопленням: головною його турботою повинно бути наступне - добиватися єдності мислення, словесного виразу і дії учнів. Для цього необхідний стислий і простий огляд навчального курсу або його окремої теми перед початком їх вивчення; застосування знань на практиці; повідомлення програми правильного виконання дій; чіткий показ дій; різноманітне їх повторення, щоб не забувалося нічого; швидке просування вперед, але за умови міцності знань.

Я.А. Коменський надзвичайно сучасний, це видно кожному, хто звертається до його педагогічної спадщини. Йому належить заслуга привнесення в педагогічну думку кардинально нових ідей, що визначили її розвиток на багато століть вперед.

3.3 Значення праць Я.А. Коменського для подальшого розвитку світової і прогресивної педагогічної думки

Я. А. Коменський є першим педагогом, який докладно й реалістично розробив зміст освіти й виховання дітей дошкільного віку у спеціальному фундаментальному творі "Материнська школа". Цікаві поради в цій галузі: дати знання з природознавства, оптики, географії, арифметики, геометрії, музики, мови; місцем материнської школи є сім'я, а вихователем -- мати; змалку слід дитину привчати до праці; перший день у школі повинен бути радісною і світлою подією в житті дитини. Другу ланку школи -- школу рідної мови він вважає найважливішою, бо вона повинна дати основи для будьякої подальшої діяльності юнака. Школу рідної мови повинні пройти всі діти обох статей. Запровадити в школі рідну мову як мову викладання й виховання -- ця порада надзвичайно актуальна. Пропонуючи третю ланку в системі освіти -- латинську школу або гімназію, Коменський дає перелік предметів, вказує, що завдання цієї школи -- вичерпати всю енциклопедію наук, до семи "вільних мистецтв" він додає фізику, географію, історію, мораль, причому наповнює їх новим змістом.

Боротьба Я. А. Коменського за науковість змісту освіти, його заклик запровадити в школі реальну освіту й особливо його ідея про зв'язок шкільного навчання з життям -- усе це дуже співзвучне з нашим завданням щодо вдосконалення змісту освіти в сучасній українській школі.

Останню, вищу ланку в єдиній системі шкіл Я. А. Коменський назвав академією -- це великий навчальний заклад типу університету, який повинен готувати вчених мужів і керівників народу. До академії Я. А. Коменський радить посилати "тільки обраних людей, цвіт людства". Академія -- це школа не для аристократів і багатіїв, а вищий навчальний заклад, де здобуватимуть освіту найкращі, найталановитіші юнаки.

Дидактична система, викладена у "Великій дидактиці", увійшла до золотого фонду класичної педагогічної літератури. Це не тільки науковопедагогічний твір, але й зброя в боротьбі за нову людину, нове, демократичне суспільство. Психологічної науки тоді ще не було, Коменський діяв на підставі власних спостережень над дітьми, але його міркування щодо педагогічного мислення, волі та інших психічних процесів становлять великий інтерес і для сучасної науки.

Я. А. Коменський вимагає: учитель повинен знати особливості дітей, не підходити до всіх однаково; потрібно виховувати інтерес і увагу до навчання, збудження уваги до навчання -- найперша турбота вчителя; сама школа повинна бути приємним місцем; найбільше значення в навчанні мають досконалі й раціональні методи навчання, вони повинні узгоджуватися з природою дитини. Я. А. Коменський грунтовно розробив такі принципи навчання: наочність, послідовність і систематичність, посильність, міцність, свідоме засвоєння знань. Усі вони прийняті і в сучасній педагогіці, навіть зі збереженням назв.

Я. А. Коменський велику увагу приділив визначенню нових організаційних форм навчання. Основною формою навчання він вважав класноурочні заняття. Схоластична школа не знала такої форми навчання, як урок. Середньовічні заняття відбувалися в одній кімнаті одночасно з усіма учнями, незважаючи на вік і рік навчання. Кожен учень мав свій урок, який окремо він відповідав учителеві. Навчання в таких умовах було довгим і тяжким для учнів і для вчителів. Важко переоцінити велику історичну заслугу Я. А. Коменського як першого теоретика й практика класноурочної організації навчання. Сучасна педагогічна наука цю теорію значно просунула вперед, але основа вчення Коменського про класноурочну систему залишилася й досі. Його поради актуальні: обладнання школи повинне відповідати навчальним завданням; чітка регламентація часу; не переобтяжування дитини навчальним матеріалом; точна відповідність домашніх завдань тому, про що йшлося на уроці; скільки класів, стільки й навчальних кімнат; кожна кімната повинна мати кафедру й достатню кількість лав; серйозним заняттям присвячується щодня лише чотири години та ін. Отже, у дидактичній системі великого чеського педагога Я.А.Коменського є значна кількість положень, які при критичному підході до них, з урахуванням особливостей історичної доби, можна використати в сучасній українській школі.

Питанням морального виховання присвячено твір "Закони добре організованої школи". У поглядах Я. А. Коменського на моральне виховання відчувається вилив християнської етики, він часто звертається до "святого письма", цитує й переказує "святих отців" церкви. Моральні якості найвиразніше викладено в його творі "Материнська школа": помірність у їжі й питві, охайність, повага до старших, шанобливість, правдивість, справедливість, благодійність, звичка до праці, стриманість, терплячість, делікатність, готовність служити старшим, витонченість манер, гідність, витриманість, скромність -- це кодекс гуманіста й поборника загальнолюдського братства і мирної праці. Дисципліну Коменський розцінює як метод, за допомогою якого тільки й можна досягти результатів у вихованні дітей. "Школа без дисципліни є млин без води", -- писав Я. А. Коменський, у той же час виступаючи проти жорсткої дисципліни схоластичної школи. Він припускав тілесні покарання не за неуспішність у навчанні, а за погану поведінку учня, за аморальні вчинки, зарозумілість, за вперту непокору, за навмисну злісність, за недоброзичливість і лінощі -- і цим він поступився середньовічній школі.

Важливу роль Я. А. Коменський відводить учителеві, дуже високо оцінює його працю: "... вони поставлені на високо почесному місці...,їм доручено прекрасну посаду, вищої від якої нічого не може бути під сонцем". Він ставить перед учителем такі вимоги: учителі повинні відзначатися своєю моральністю, захоплювати учнів позитивним прикладом, бути . привітними і ласкавими, не відштовхувати дітей від себе своїм суворим поводженням, ставитися до учнів із любов'ю.

Роль учителя Я. А. Коменський підносить до рівня високих патріотичних завдань визволення своєї батьківщини і сприяння розквіту чеського народу. "Чи може бути для вас, -- звертається Я. А. Коменський до вчителів, -- щонебудь приємніше, ніж те, щоб бачити найрясніші плоди вашої праці?

Хай запаляться ваші серця, невідступно спонукаючи вас, а через вас і інших, турбуватися про це доти, доки вогнем цього світла не загориться і не буде щасливо осяяна вся наша батьківщина".

Минуло понад 370 років від часу виходу в світ творів Я. А. Коменського, але всі вони зберігають своє величезне значення для педагогічної науки. Я.Коменський -- не лише історія, це й наша сучасність, бо його ідеї, критично переосмислені, увійшли в систему української педагогіки, українського національного виховання. Українські освітяни в спадщині Я. А. Коменського знаходять безцінний скарб для творчої праці в такий складний і відповідальний час.

Список використаної літератури

1. Історія педагогіки І За ред. M.B. Левківського, O.A. Дубасенюк.Житомир, 1993.

2. История педагогики І НА. Константинов, E.H. Медынский, М.Ф. Шабаева. М., 1982. С. 2427.

3. Каменский Я.А. Избранные педагогические сочинения: В 2 т. М., 1982.

4. Каменский Я.А. Великая дидактика. Пампедия // Я.А. Коменский, Дж. Локк, Ж.Ж. Руссо, ИХ. Песталоцци. Педагогическое наследие. М., 1987.С. 5137.

5. Кравець В. П. Історія класичної зарубіжної педагогіки та шкільництва. Тернопіль, 1996.

6. Левківський М.В. Історія педагогіки. К., 2003. С. 2338.

7. Мітюров БИ. Педагогічні ідеї Я.А. Коменського на Україні. К., 1971.

Размещено на Allbest.ru