Організація екологічної стежки і навчальних екскурсій

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Організація екологічної стежки і навчальних екскурсій

Система безперервної екологічної освіти та виховання молоді будується й розвивається на основі чинних державних законів України, Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ ст.. Головним напрямком Концепції екологічної освіти є реформування підготовки вчителя до організації навчально-виховного процесу з екології. В освітянських колах багато дискутують, якою повинна бути шкільна екологічна освіта в Україні.

Екологічна освіта школярів, як правило, здійснюється за трьома моделями:

а) шляхом екологізації змісту традиційних навчальних дисциплін (географії, біології, хімії, фізики);

б) запровадження окремих інтегрованих курсів;

в) за змішаною моделлю.

Проте найістотнішим недоліком нашої традиційної системи освіти є те, що під час вивчення природничих дисциплін у школі загальні закони природи, зазвичай, не виступають у ролі наскрізних принципів обґрунтування знань. У результаті цього у школярів формуються інтелектуальні навички лише на репродуктивному рівні - виконання завдань за зразком або за інструкцією. Творчі можливості учнів проявляються стихійно або проявляються повільно. Це призводить до невміння самостійно приймати своєчасні рішення. За цих обставин гальмується формування екологічного мислення: бережливого ставлення до природи, екологічної свідомості й екологічної культури.

Навчати основ екології тільки в класі, особливо міських школярів, означає позбавити їх глибинного відчуття гармонії природи. Жак Деліль у своїй поемі «Сади» зазначав, що сади «говорять», «дають уроки», виховують любов до рідної природи, батьківщини. Київська поетеса Лариса Зіганшина слушно висловила:

Знати - то в слові,

А слово - в любові:

Музика в нім і велика печаль,

Світ світанковий,

Сонце і зорі.

Стежка, доріжка -

омріяна даль!

Екологічна освіта та виховання охоплює всі форми організації навчально-виховного процесу, які спрямовані на:

Підготовку школярів до цілісного сприйняття екологічних проблем;

Свідоме розуміння процесів, що відбуваються в природі в результаті людської діяльності;

Взаємодію багатьох наук щодо подолання екологічної кризи;

Уміння організувати здоровий активний відпочинок.

Вихідними теоретичними положеннями екологічної освіти й виховання є твердження, що людина - не само розвивальна система, яка все пропускає через свою душу. Тому зміни в цілісних орієнтаціях учителя викликають в учнівських серцях бажання бути кращими, спонукають їх замислюватися над минулим, над досвідом старшого покоління, розвивати його, цінувати, враховувати помилки.

Нові підходи до екологічної освіти спрямовані не на здобутки готової інформації, а на активне застосування в повсякденному житті.

У запропонованих навчально-методичних порадах ми впроваджуємо модель організації роботи на екологічній стежці з метою створення творчого пізнавального простору (освітнього середовища) задля:

Самореалізації внутрішнього потенціалу школярів;

Задоволення пізнавальних та фізичних потреб;

Зняття нервового напруження засобом взаємодії з природою; безпосереднього спілкування й контакту з природними об'єктами під час спостереження за ними;

Навчання орієнтуватися в довкіллі.

Екологічна стежка - ще недостатньо досліджений різновид організаційного маршруту на місцевості задля пропаганди охорони довкілля, виховання екологічної культури. Навчання й активний відпочинок - це поєднання освітнього й виховного компоненту, пов'язаного з історією виникнення стежок.

Історичні дані виникнення екологічних стежок

Рік	Організатори	Місце створення	Характеристика
1902	Лісний Бентон Макей	США, Аппалачі	Пішохідна стежка через Аппалачі (3 300 км)
1916	Князь Л.С.Голіцин	Україна, Крим (7 км від Судака)	Голіцинська стежка була створена з пізнавально-рекреаційною метою
1960-ті	Я.Х.Ейлат, Тартуський гурток охорони природи	Територія Прибалтики	Навчальні екологічні стежки в національних парках
1980-ті	Лабораторія екологічної освіти АПН СРСР, ВООП	Рекреаційні зони, лісопарки	Навчальні екологічні стежки з пізнавально-рекреаційною метою

Особливість проведення навчальних стежок полягає у поєднанні відпочинку й пізнання. Під час руху екскурсійним маршрутом здійснюється засвоєння закономірностей природних процесів, антропогенних факторів, норм екологічно грамотної поведінки (так званий метод «непрямого навчання»). Важливим є наочне підтвердження актуальності природоохоронної діяльності. Бажано, щоб екологічна стежка поєднувала ділянки екологічного практикуму і природоохоронної діяльності. Це дає змогу реалізувати основні принципи громадянської екологічної експертизи. Спочатку на спрощеному рівні з поступовим ускладненням: проведення спостережень, проектування природоохоронної діяльності, пропагування раціональної поведінки в природі.

Головне завдання екологічної стежки - навчати учнів впізнавати у природі вивчені живі об'єкти, бачити ознаки їх пристосування до умов існування, біологічні ритми, пояснювати екологічне значення.

Основні функції екологічної стежки:

навчальна - формування в учнів навичок перенесення екологічних знань у реальне життя;

розвивальна - формування екологічної свідомості, культури, екологічного мислення як складової загальної культури;

виховна - залучення учнів до спілкування з природою.

Стратегічні цілі екологічної стежки:

формування в учнів наукового світогляду, екологічної свідомості і культури;

навчання свідомого бачення взаємодії об'єктів живої та неживої природи;

розробка й проведення на провідних пунктах стежки теоретичних і практичних занять;

пропагування й проведення природоохоронних заходів;

інформування про види рослин і тварин, навчання розпізнавати їх у природі;

прищеплення дбайливого ставлення до об'єктів живої природи.

Залежно від довжини маршруту, екологічної характеристики ландшафту, господарського призначення місцевості, співвідношення екологічного практикуму і відпочинку виділяють різні типи екологічних стежок.

Типи екологічних стежок (за Ж.Ф.Пивоваровою та ін.)

Тип стежки	Маршрут, довжина, термін проведення	Загальне призначення	Орієнтовна тематика
Стежка відпочинку	4-8 км, 3-4 год. у зоні міських рекреацій	Пізнавально-прогулянкові, виховні	1. Значення лісу для мешканців міста. 2. Вплив відпочивальників на ліс
Туристична стежка	10-100 км., 1-5 днів, національні природні парки	Пізнавально-спортивно-виховні	1. Правила екологічно грамотного туризму. 2. Різноманітність біогеоценозів. 3. Охорона птахів лісопаркової зони.
Навчальна стежка	2 км., 2-3 год. у зоні міської рекреації	Освітньо- дослідницькі, виховні	1. Особливості біогеоценозів рідного краю. Вивчення екологічної ніші виду. 2. Антропогенна трансформація природних біогеоценозів

Навчально-виховна робота на екологічних стежках базуються на позиціях комплексного, біогеосистемного і біосферного підходів. А це означає, що в процесі проходження маршрутом звертається увага на фактори формування і складові біогеоценозу. Таким чином, модель створення екологічної стежки задля навчально-пізнавальної діяльності враховує вчення про ліс Г.Ф.Морозова, про ґрунти В.В.Докучаєва, «біогеоценотичну концепцію» В.М. Сукачова, учення про біосферу В.І.Вернадського.

Висока науковість може викликати проблеми як під час підготовки, так і в процесі проведення екскурсій на стежці. У зв'язку з цим слід враховувати вікові особливості відвідувачів, рівень їхніх знань, сформованість загально-навчальних умінь і навичок, мотиваційну сферу, екологічну свідомість, культуру тощо. Це впливає на вибір маршруту, назв зупинок, тематику екскурсій.

Отже, організовуючи роботу на екологічній стежці, учитель враховує особливості вікової групи учнів.

Орієнтовні зупинки екологічної стежки

Лісова ярусність.

Трав'янисті.

Дерева.

Лісова поляна.

Екосистема.

Лісова їдальня.

Чагарники.

Пташина.

Кар'єр.

Мурашник.

Туристична.

Рослинні угрупування.

Екологічна ніша.

Біогеоценоз лісу.

Методичні поради щодо організації роботи на екологічній стежці

Бажано, щоб в організації шкільної екологічної стежки брали участь усі вчителі школи - вона стане в пригоді кожному вчителю - предметнику.

Доцільним під час організації роботи учнів на екологічній стежці є застосування таких педагогічних технологій.

Організаційно-дієва - педагогічна технологія, якій належить першорядне місце щодо чіткої, поетапної системи екологічної підготовки учнів. Стратегією цієї технології є формування емоційно-ціннісної сфери (мотивації до вивчення екології, екологічно-безпечної поведінки, зацікавленості до організації та роботи на екологічній стежці, відчуття відповідальності за екологічний стан свого мікрорайону, міста). Конкретними методичними прийомами цієї технології є робота з навчальною книгою, визначниками рослин і тварин; створення пам'яток, порад, правил щодо проведення спостережень, досліджень, поведінки біля досліджуваних об'єктів; підготовка етикеток; облаштування зупинок; організація роботи ініціативних груп.

Співпроектна педагогічна технологія. Стратегія впровадження цієї технології полягає у співпраці вчителя і учня, учнів між собою на рівні проектної діяльності. Реалізація спільного проекту організації шкільної стежки формує в учнівському колективі (класі, групі) вміння висувати екологічно обґрунтовані гіпотези, пропозиції, робити узагальнення, критично ставитися до екологічної інформації. У результаті учні вчаться передбачати наслідки, усувати негативні причини, дотримуватися безпечної поведінки, знаходити і приймати спільне рішення. Проектування адаптивного освітнього простору на екологічній стежці відбувається за різними видами проектної діяльності:

інформаційно-пошуковим, який передбачає збір і аналіз екологічної літератури, захист доповіді, реферату, проекту;

дослідницьким - спрямування учнів на глибоке вивчення екологічних проблем, уміння науково пояснювати все, що відбувається в довкіллі, захищати власні гіпотези щодо раціонального господарського користування природними ресурсами, розв'язання екологічних проблем, прийняття рішення щодо природоохоронної діяльності;

продуктивним, який допомагає виявляти оригінальність мислення під час створення та організації зупинок екологічної стежки;

драматизаційним - створення умов для імітаційного моделювання (ігрового підходу);

практично орієнтованим - спрямування на розв'язання екологічних проблем, життєвих ситуацій.

Зазначені технології базуються на інтерактивному (діалогово-діяльнісному) навчанні, передбачені й прогнозуванні результатів, умінні доводити свою думку.

Класифікація методичних підходів організації роботи на екологічній стежці

екологічний стежка навчальний екскурсія

Методи навчання, які застосовуються для організації практичних занять під час екскурсій на стежці:

інтерактивний (діалоговий) - діалог, полілог з аудиторією у процесі діяльності;

репродуктивний з елементами пошуку і дослідження проблеми;

евристичний (сократівський) - учням пропонується проблема, навколо якої розгортається моделювання навчально-пізнавальної роботи на стежці;

рефлексивний - дієвий (проблеми розв'язуються у процесі практичної діяльності);

візуальний - формування навичок роботи зі схемами, графіками, згортання інформації у таблиці;

сугестивний - у процес моделювання практичної діяльності - екологічної гри (застосовуються твори мистецтва: картини, вірші, музика);

мультимедійний - застосування навчальних комп'ютерних технологій;

наочний - ТЗН, відео, фото, фрагменти кіно, житлові об'єкти для формування мотиваційної сфери учнів;

релаксопедичний - сприяння розслабленню учнів, подолання психологічних комплексів під час вивчення екологічних проблем, природних явищ, живих об'єктів;

за джерелами інформації - критичний аналіз екологічної інформації, розподіл на важливу та другорядну на основі аналізу формування екологічного мислення, навичок прийняття своєчасних рішень.

Форми організації навчального простору на екологічній стежці: групова і між групова взаємодії.

Отже, особливістю організації навчально-пізнавальної діяльності на екологічній стежці є реалізація ідеї практичної зорієнтованості навчально-виховного процесу з екології. У межах цього підходу бажано, щоб учні самі шукали вихід з реальної життєвої ситуації, де є труднощі і кризи, природні катаклізми. Учитель виконує роль консультанта, координатора, він творчо підходить до вибору методів освітніх технологій, враховує навчальні можливості учнів, їхні вікові індивідуально-психологічні особливості, здібності, нахили, інтереси.

Робота на екологічній стежці відбувається за різними напрямками. Продуктивним є практично-екскурсійний: під час екскурсії відпрацьовуються практичні, лабораторні роботи, спостереження, проективна, науково-дослідницька, спортивно-оздоровча, імітаційна (ігрова) і творча діяльність.

Проведенню екскурсії на екологічній стежці передує ретельна підготовка:

1.Учителю біології чи екології (бажано з учителями географії, фізкультури, хімії, ініціативною групою учнів-екскурсоводів) слід заздалегідь пройти по стежці з метою дослідження її стану, розставлення позначок, встановлення зупинок, санітарного стану, безпеки для життя та здоров'я учнів. Продумати форму звітності для учнів, щоб після ознайомлення з нею можна було легко визначити, наскільки корисною була проведена екскурсія і рівень навчальних досягнень.

2. Учні-екскурсоводи отримують завдання:

підготувати біологічний паспорт екологічної стежки (учні-біологи);

створити екологічну карту стежки (учні-географи);

дослідити склад ґрунтів, води (учні-хіміки);

вибрати місце для рухових екологічних ігор, змагань, підготувати їх тематику (фізкультурники);

вивчити історичні події, що відбувалися поблизу (учні-історики);

підготувати доповіді, вірші, загадки, прислів'я (учні-філологи).

Перед проведенням екологічної екскурсії необхідно провести інструктаж. Учням пропонується самостійно розробити пам'ятку-пораду щодо поведінки та спостереження за живими об'єктами, обговорити її.

Мета екскурсії:

навчити учнів визначати екологічний стан окремих компонентів природи й довкілля лісопаркової зони міста, проводити прості спостереження, моніторинги;

навчати застосовувати здобуті знання у реальних життєвих умовах.

Зміст екскурсійних екологічних маршрутів може бути різноманітним - залежно від місцевості, об'єктів, пори року.

Тематика може бути такою:

Екологічний моніторинг лісопаркової зони.

Аудит озера в лісопарковій зоні.

Комахи сусіднього парку.

Людина і тварини парку.

Практичне значення птахів міста.

Екологічний та економічний стан району.

Експедиція в минуле лісу.

Біогеоценоз сусіднього лісу.

Обладнання: блокнот для нотаток, олівці, лінійки, по можливості, біноклі.

Під час екскурсії учнів на екологічній стежці вчитель звертає їх увагу на ландшафт місцевості, пропонує визначити екологічні фактори живої і неживої природи, умови існування рослин і тварин, пригадати визначення загально екологічних понять: угрупування, біоценози, біогеоценози (екосистеми), екологічні фактори, ланцюг живлення. З метою здійснення принципу практичності учням пропонується скласти схему біоценозу, довести ознаки пристосованості організмів до існування в біогеоценозі.

Бажано не втомлювати дітей великою кількістю інформації і завдань. Важливо, щоб вони навчилися «читати» в природі хоча б найпростіші відомості про її екологічний стан, зміни, які в ній відбуваються. Необхідно знайти час для вільного споглядання, емоційного відпочинку.

Пройшовши екологічною стежкою, школярі на власні очі побачать корисний і шкідливий вплив людської діяльності на природу. Вони повинні усвідомити необхідність бережливого ставлення до природи, виховання екологічної культури.

Кінцевий результат екскурсії на екологічній стежці повинен бути зафіксований у відповідях на такі запитання:

Що я навчився розуміти в природі?

Обґрунтуйте причинно-наслідкові зв'язки впливу людини на природне середовище.

Запропонуйте правила поведінки в природі.

Запропонуйте заходи щодо покращення екологічної ситуації.

Що ви можете зробити, щоб змінити на краще стан виучуваних природних об'єктів?

Прийміть спільне рішення щодо охорони природи парку, лісу, річки, озера тощо.

Таким чином, екологічні стежки є перспективною формою організації навчально-виховного процесу з екології.

Ефективною навчальною моделлю організації роботи на екологічній стежці є імітаційне моделювання, або ігровий підхід. Сюди входить створення особливого простору навчальної діяльності, у процесі якого учень готується розв'язувати життєво важливі екологічні проблеми і реальні труднощі, «проживаючи» ці ситуації та способи їх подолання під час ігрової пізнавальної діяльності.

Виховне і пізнавальне значення для учнів молодших класів має екскурсія «Лісова їдальня». Її можна проводити у будь-яку пору року. Восени діти можуть заготовляти корм для птахів, білок. Для всіх школярів можна провести конкурс на кращу пташину «годівницю».

Учням 7-го класу проведення навесні і восени екскурсій «Лісова аптека» допомагає навчитися розпізнавати представників різних царств у природі. Готуючись до екскурсій, учні самостійно розробляють правила збору лікарських рослин, грибів, плодів, правила поведінки на екологічній стежці. Роль учителя полягає в спонуканні учнів до усвідомлення розроблених ними правил екологічної поведінки, демонструванні небезпечних плодів - «вовче лико», бересклет тощо.

Підготовка інструктивних карток щодо визначення плодів зекономить час для гри, яка створить піднесений настрій.

Доцільно провести конкурс на кращу колекцію плодів або листків. Переможцями стануть ті, хто краще зможе розповісти про лікувальні властивості зібраних плодів, листків, запропонує народні рецепти, напише до колекції невеличкі повідомлення. Кращі колекції можна буде застосувати на уроках біології та екології.

Роботу на екологічній стежці для учнів 8-го класу можна розпочати екологічною розминкою:

Поясніть походження терміна «екологія».

Обґрунтуйте відмінність понять «система органів», «популяційна система», «екологічна система».

Дайте визначення поняття «екологічні фактори».

Назвіть підрозділи науки екології.

Складіть схему класифікації абіотичних факторів.

Назвіть відомі екологічні угрупування тварин.

Визначте, за якими ознаками тварин відносять до екологічних угрупувань.

Обґрунтуйте екологічний закон єдності організму і середовища.

У старшокласників велике зацікавлення викликає підготовка на екологічній стежці акції «Життя без сміття», проведення якої вимагає від юних екологів роботи з екологічною інформацією, законодавчими матеріалами, підготовки сценарію заходів для різних вікових груп або конкурсу щодо вторинного використання поліетиленових пляшок, пакетів. Аналогічно можна запропонувати скласти рекламу й антирекламу впливу на стан нервової системи: побутового і вуличного шуму, складу повітря, температурних чинників тощо. Важливим в організації роботи старшокласників є інтеграція екологічних знань у шкільні дисципліни (хімія, географія, фізика).

Однією з форм пізнавальної діяльності на екологічній стежці є проведення спостережень за сезонними явищами в житті рослин у різні пори року, впливом господарської діяльності людини на стан лісової галявини, паркової зони. Важливо запропонувати учням прийняти рішення щодо збереження екологічної рівноваги в довкіллі, розповісти про побачене своїм батькам, друзям.

До проектної діяльності можна віднести розв'язання реально побачених ситуацій:

На лісовій галявині розведене багаття. Дорослі або діти під час відпочинку ламають гілки берізок, щоб захищатися від комарів. Відпочили і пішли далі, не загасивши багаття. Зробіть експертні очікування на 4 години, рік, 10 років.

Мешканці міста, збираючи чорниці, сіли відпочивати. Після себе вони залишили консервні банки, поліетиленові пакети, скляні пляшки. Розрахуйте і доведіть свої експертні очікування на 1 рік, 10, 100 років.

На берег річки заїхала вантажівка, скинула виробниче сміття: порошок, металеві банки з-під фарби, будівельні відходи. Розрахуйте експертне передбачення на рік, 10, 100 років.

Після обговорення побаченого учням пропонується прийняти експертне рішення щодо попередження наслідків екологічних порушень.

Цікавим і повчальним є спостереження за життям мурашника.

Пам'ятка «Правила поведінки під час спостереження за життям мурашника»

Увага! Спостереження проводять тихо, не створюючи шуму. Підходити близько до мурашника забороняється.

Вкажіть місце розташування мурашника.

Проведіть його заміри.

Спостерігаючи за мурашником, вивчіть кормову ношу комах.

Прослідкуйте за активністю мурашок у різний час доби протягом 10-15 хв.

Зафіксуйте час спостережень.

Подібні спостереження проведіть протягом кількох днів (урізну погоду). Як змінюється активність мурашок залежно від погоди?

Зафіксуйте результати спостережень у вигляді таблиці.

Після проведення спостережень слід зробити висновки про місце та екологічне значення мурашок у природі, стан мурашника.

Спостерігати за плазунами в природі можна на прикладі ящірок.

План спостереження за ящірками у природі

Перед тим, як вийте на екологічну стежку, з'ясуйте, які види ящірок мешкають у вашій місцевості.

Розгляньте, опишіть і замалюйте, яку зустріли (зовнішній вигляд, забарвлення, розміри, вигляд лусок).

Запишіть, де і в якому місяці ви побачили перших ящірок.

Побудуйте графік динаміки активності ящірок у різний час доби (коли вони найчастіше трапляються).

Простежте за рухом ящірок по ґрунту, гілках, каменю. Спробуйте пояснити, які особливості будови тіла ящірки дозволяють їм легко долати різні перешкоди.

Виявіть ознаки пристосування ящірки до умов існування. Які види комах найпоширеніші у місці існування ящірок?

Спостерігаючи за ящірками, визначте, як на їх поведінку та активність впливає стан погоди.

Запишіть пору року, коли ящірки сховалися на зиму.

Сформулюйте та обґрунтуйте висновки про місце цих тварин серед інших, їх біологічне значення.

Запропонуйте заходи з охорони цих цікавих і неповторних тварин.

На прикладі екологічної екскурсії з теми «Вивчення екологічної ніші виду» розглянемо методичні прийоми формування загально-екологічного поняття «екологічна»

Размещено на Allbest.ru