Розвиток творчих здібностей молодших школярів засобами образотворчого мистецтва

Результат гри обов'язково оцінювався не тільки вчителем, а й самими дітьми. Найголовніше те, що в грі вирішувалося певне дидактичне завдання, яке ставало своєрідним етапом у розвитку творчих здібностей, умінь і навичок школярів.

Ми намагалися не привчати дітей до того, щоб на кожному уроці вони чекали нових ігор. Необхідним виявився послідовний перехід від уроків, наповнених ігровими ситуаціями, до уроків, де гра була нагородою за роботу на уроці чи використовувалася для активізації уваги.

Введення дидактичних ігор та ігрових ситуацій давало змогу учням в більш доступній формі пізнавати красу навколишнього світу, розширювати й поглиблювати свої пізнавальні інтереси, оволодівати основами образотворчої грамоти, сприяло створенню атмосфери невимушеного творчого пошуку, емоційного комфорту.

Наведемо добірку ігор разом з етапами та вимогами до їх проведення, які використовувалися у процесі формуючого експерименту (додаток 4).

Дидактична гра в процесі експериментального дослідження стала однією з найпопулярніших форм навчання, адже з її допомогою учні отримували більший об'єм знань, умінь і навичок.

Перевірити ефективність навчання молодших школярів образотворчому мистецтву розвитку їх творчих здібностей ми змогли на основі аналізу результатів виконання робіт на тему «У світі добра і краси. Світ казок в образотворчому мистецтві». На цю тему у 4 класі виділяється 7 годин. Це дало можливість виявити результативність експериментального дослідження. У процесі проведення констатуючого експерименту було виявлено рівень знань й умінь, на основі сформованості яких в учнів експериментального і контрольного класів наприкінці експерименту виявлялася ефективність запропонованої системи роботи.

У процесі вивчення теми ми перевіряли сформованість в учнів експериментального і контрольного класів таких знань, уявлень, умінь:

1. Розуміти та розкривати (з допомогою вчителя) роль образотворчого мистецтва в житті людини.

2. Розуміти та розкривати характер художніх образів мистецьких творів і посильно їх інтерпретувати (мовленнєвими та образотворчими засобами).

3. Розуміти та розкривати значення колірної гами, манери зображення, інших композиційних засобів і прийомів у передачі задуму автора.

4. Розуміти та розкривати значення терміну "композиція" та роль ескізу у створенні композиції.

5. Мати елементарне уявлення про особливості та основні пропорції форми голови (обличчя) людини і засоби створення індивідуальної характеристики портретного (казкового) образу;

6. Мати елементарне уявлення про професійні назви фарб (краплак, вохра, тощо).

7. Знати основні види образотворчого мистецтва та поділ живописних творів за тематичним змістом (пейзаж, натюрморт, портрет тощо), 1-2 портретні твори та їх авторів;

8. Мати елементарне уявлення про назви 1-2 творів народного живопису.

9. Мати елементарне уявлення про вісь симетрії як засіб композиційної організації площини.

10. Уміти (на елементарному рівні) посильно виражати свої естетичні почуття та переживання в різних видах практичної діяльності та образним словом.

11. Уміти порівнювати та аналізувати художньо-творчі здобутки товаришів, аргументовано висловлювати (з використанням спеціальних термінів, образного слова) власні оцінні судження.

12. Уміти використовувати колір з декоративною метою (за принципом краси).

13. Уміти добирати колірну палітру, що відповідає певному задуму.

14. Уміти досягати рівноваги зображення в асиметричній композиції.

15. Уміти виділяти у пейзажних роботах перший план тоном, кольором та деталізацією.

З метою визначення ефективності проведеного нами дослідження по завершенню роботи нами було проведено контрольний етап експерименту, під час якого з дітьми експериментальної та контрольної груп проведено цикл однакових завдань творчого характеру, який визначив рівні художньо - творчого виховання і розвитку творчих здібностей учнів молодшого шкільного віку.

Здійснивши статистичну обробку даних дослідження ми змогли оцінити реальний стан та якість нашої дослідницько-експериментальної роботи.

Рівні розвитку творчих здібностей контрольного етапу

Зіставивши дані експериментальних і контрольних груп, слід відмітити значну різницю у показниках розвитку творчих здібностей учнів засобами образотворчого мистецтва. Ця різниця показує, що кількість учнів експериментальних груп, які підвищили свій рівень внаслідок експериментального навчання зросла порівняно з даними констатуючого етапу дослідження, а кількість учнів контрольних груп, які підвищили рівень творчого розвитку внаслідок традиційного навчання хоча й зросла, однак несуттєво.

Навчальна робота із використанням інтегрованого навчання, а також використання ігрових форм роботи, яка проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення якості знань і вмінь молодших школярів. Так, учні експериментального класу значно краще виконали запропоновані завдання, ніж учні контрольного.

Отримані результати контрольного етапу експерименту підтвердили гіпотезу, що використання запропонованої системи завдань на основі експериментальної методики позитивно вплинули на формування умінь і навичок образотворчої діяльності в учнів експериментального класу.

Висновки до другого розділу

У процесі дослідницько - експериментальної роботи було проаналізовано методи і прийоми навчання, а також доцільність використання інтегрованих уроків в образотворчій діяльності. Це надало можливість говорити про те, що організація творчої роботи яка сприятиме розвитку творчих здібностей молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва зумовлена необхідністю свідомого, грамотного й цілеспрямованого впровадження у зміст уроків образотворчого мистецтва елементів інших мистецтв, які сприяли б цілісному світосприйняттю, чуттєвому пізнанню дійсності й мистецтва посередництвом асоціативних зв'язків, формували би художнє бачення і творчу активність як невід'ємну частину життя дитини.

Також ця робота довела, що дієвість зазначеної системи організації розвитку творчих здібностей молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва залежить від дотримання визначених у ході теоретичного дослідження сукупності дидактичних умов: готовності вчителів до організації роботи для розвитку творчих здібностей молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва; забезпечення на уроках образотворчого мистецтва необхідного змісту творчої роботи учнів молодшого шкільного віку; поетапного залучення молодших школярів до творчої роботи на уроках образотворчого мистецтва.

Отже у ході констатувального етапу стало очевидно: що у процесі використання розробленої нами експериментальної методики з використанням інтегрованого навчання, використання ігрових форм роботи і також дидактичних завдань на уроках образотворчого мистецтва в учнів експериментального класу порівняно з контрольним значно підвищився рівень розвитку умінь і навичок образотворчої діяльності, розвиток творчих здібностей, тобто ми отримали результати, які свідчать про ефективність застосовуваного напрямку роботи.



Висновки

Внаслідок аналізу психолого-педагогічної літератури, з'ясовано, що розвиток є передумовою творчості, яка є нероздільною з продуктивною діяльністю людини, - це поетапний рух індивіда у напрямі особистісних кількісних змін у якісні - його утвердження, формування й відтворення; базою творчості є процес і результат креативності - особистісного утворення, яке виявляється у цілеспрямованій діяльності.

Зміст поняття творчий розвиток особистості ” ми інтерпретуємо як динамічний процес формування особистості, спрямований на розширення спектру здібностей та особистісних якостей, які проявляються і збагачуються у практиці різних видів конструктивної діяльності, результати її характеризуються новизною та оригінальністю. Функціонально-структурними компонентами моделі творчого розвитку молодших школярів є: емоційний, когнітивний, мотиваційний та діяльнісний. Засоби образотворчого мистецтва є стрижнем цієї моделі.

Виявлено, що психологічні механізми образотворчої діяльності молодших школярів ґрунтуються на індивідуальних особливостях: генетичних задатках, належності до типу темпераменту, характеру сприйняття. Вікові особливості образотворчої діяльності молодших школярів характеризуються стійким відчуттям засобів образотворчого мистецтва, на основі чого у малюнках вони здатні адекватно відтворювати дійсність. Функціональними компонентами образотворчої діяльності учнів початкової школи є: мнемістична підсистема, сенсорно - перцептивний блок, інтелектуальний блок та підсистема моторних операцій.

Визначено, що головним смисловим засобом у творчому розвитку молодших школярів є комунікативна функція образотворчого мистецтва, завдяки якій реалізується виховання через мистецтво і виховання у мистецтві. Структурними компонентами засобів образотворчого мистецтва є: малюнок, лінія, колір, форма. Стрижнем цієї структури є композиція художнього твору. Творчо-розвивальні можливості засобів образотворчого мистецтва у дитячій діяльності полягають у функції відтворення зовнішніх ознак об'єкта, у вираженні ставлення до переданого змісту.

На основі виділених критеріїв (емоційного, мотиваційного, когнітивного, діяльнісного) зафіксовано три рівні творчого розвитку молодших школярів засобами образотворчого мистецтва: низький середній і високий. Встановлено, що найбільша кількість учнів, які брали участь у педагогічному експерименті, відноситься до низького і середнього рівня творчого розвитку засобами образотворчого мистецтва. Це засвідчує недостатню ефективність традиційних педагогічних умов навчання і виховання молодших школярів.

Експериментально доведено, що ефективний розвиток творчих здібностей молодших школярів засобами образотворчого мистецтва забезпечується дотриманням таких педагогічних умов: врахування індивідуальних особливостей учнів; стимулювання емоційно-почуттєвої сфери молодших школярів; сприяння дієвості уяви і фантазії дітей; різноманітність способів реалізації художнього образу в образотворчій діяльності (самовираження) учнів; використання між предметних зв'язків, інтеграції змісту художніх дисциплін та елементів міжгалузевої інтеграції.

Доведено, що впровадження експериментальних педагогічних умов: використання ігрових форм роботи; враховувати вікові особливості молодшого школяра; завдання повинні бути емоційного характеру; використання декоративної композиції, отже у практиці керування навчально-виховним процесом при викладанні образотворчого мистецтва сприяє збагаченню емоційної, мотиваційної, когнітивної сфер особистості молодшого школяра. Це стимулює їх самовираження у практичній творчій діяльності і підтверджує адекватність висунутої гіпотези дослідження.

Таким чином розвиткові творчих здібностей буде сприяти така творча робота :

- незважаючи на різну підготовку молодших школярів з образотворчого мистецтва до приходу в загальноосвітню школу, спільною рисою є те, що зображувальна діяльність в цих умовах перестає бути ігровою і стає навчальною дисципліною. Якщо говорити про організацію творчої роботи, то від гри як елемента цієї системи відмовлятися зовсім не слід: важливо не загравати з учнем, а за допомогою гри знайти шляхи для важливої розповіді про серйозні речі в образотворчому мистецтві, від чого буде залежати подальше успішне оволодіння грамотою малювання;

- розвиваючи творчі здібності учнів, слід пам'ятати, що у молодшому шкільному віці вони ще не можуть самостійно вирішити композиційні, просторові проблеми, тому із самого початку навчання головну увагу слід приділити декоративній композиції, як подальшій запоруці свідомого малювання;

- у навчанні дітей молодшого шкільного віку образотворчій грамоті необхідно відмовитися від натурного малювання, натомість більше уваги приділяти вивченню основ образотворчого мистецтва на базі образного, чуттєво-емоційного вирішення завдання. Важливу роль у цій роботі буде відігравати навчання навичкам уважного спостереження реальних форм, настроїв, станів природи, конкретних образів та власних почуттів;

- завдання, що пропонуються вчителем для виконання, не повинні суперечити віковим особливостям молодших школярів;

- завдання, що пропонуються, повинні бути емоційно значущими, викликати активне ставлення, щире переживання.

Таким чином, результати дослідження дають підстави вважати, що визначені завдання реалізовані, мета досягнута, що має важливе значення для підвищення рівня розвитку творчих здібностей учнів початкової школи засобами образотворчого мистецтва.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Бакушинский А.В. Художественное творчество и воспитание. Опыт исследования на материале пространственных искусств. - М., 2005.- 240 с.

Барко В. Психолого-педагогічна діагностика творчого потенціалу особистості учня в навально-виховному процесі. - К., 2000. - 85 с.

Волобуєва Т.Б. Розвиток творчої компетентності школярів. - Харків, 2005. - 110 с.

Григоренко Г.И. Игра как средство развития детского творчества. - К., 2000. - С. 72-75.

Дем'янчук О.Н. Естетичний інтерес як педагогічна проблема// Психологія і педагогіка.- 1995.№3 - С.12-16.

Ендовицкая Т. О развитии творческих способностей// Дошкольное воспитание. - 1999. - №12. - С. 73-75.

Ермаш Г.Л. Творчиская природа искуства. - М.: Искуство, 1997. - 320с.

Корчаловская Н. Комплексные занятия по развитию творческих способностей школьников. - К.: Феникс, 2003. 230- 288с.

Крюкова Д. До проблем удосконалення навчально-виховного процесу в навчальному закладі// Рідна школа. - 2003. - № 8. - С. 10-11.

Литвиненко С.А. Малювання як засіб розвитку творчості молодших школярів. - Запоріжжя, 2005. - С. 79-83.

. Масол Л. М. Впровадження нових програм з мистества і художньої культури // Мистецтво і освіта. - 2001. - №3. С.27-34.

Островерхова Н. М.Аналіз уроку: концепції, методики, технології. - К.: Фірма «ІНКОС», 2003. - 352 с.

Равлюк Т. Діагностика та раннє виявлення творчих здібностей учнів// Вісник Львівського університету. Сер. педагогічна. - 2005. - Вип.20. - С. 112-118.

Разозіна В. Особливості методики розвитку творчих здібностей молодших школярів // мистество і освіта 1992 №2 С.5-8

Селиванов В.С. Основы общей педагогики. - М.: Академия, 2000. - 295 с.

Станіславський О.В. Естетичне ставлення дітей до творів живопису. К.: Радянська школа, 1968. - 108 с.

Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям: В 3-ох томах. - М.: Педагогіка, 1979. - Т.1 - С.558.

Сухомлинський В.А. Розмова з молодим директором школи.-К.:Рад. шк., 1988.- 558 с.

Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві. - К.: Рад.шк., 1988. - 550 с

Сухомлинський В.О Естетичне виховання: Вибрані твори. В 5-ти т. Т 4. - к.: Радянська школа, 1976. - С.369-393.

Теплов Б.. Проблемы индивидуальных различий. -М.: Изд-во Акад. пед. наук РСФСР, 1961.- 176 с.

Терещенко І.І. Творчість та педагогіка завжди разом// Педагогічна робота. - 1999. - №1. - С. 6-8.

Тітов І.В. Творча уява молодших школярів // Обдарована дитина - 2008. - №10 - С. 56-62.

Шульга Л.М. Розвиток творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку на заняттях з малювання: конспект лекцій і занять. - К.: ІСДО, 2005. -154, 236 с.

Щербань П.М. Прикладна педагогіка: Навч.-метод. посіб. - К: Вища школа, 2002.

Якобсон П.М. Психология художественного творчества. - М.: Знание, 1970 - 18 - 46 с.



ДОДАТОК 1

Визначення поняття «творчі здібності», запропоновані вчителями

Варіанти відповідей	Кількість (%)
Творче мислення	26%
Розвинена уява	13%
Здібність створювати щось оригінальне	11%
Фантазія	10%
Обдарованість	8%
Унікальні здібності дитини	6%
Творчий потенціал	6%
Креативність	5%
Талант	8%
Важко сказати	7%



ДОДАТОК 2

Фактори впливу на розвиток творчих здібностей молодших школярів

на уроках образотворчого мистецтва

Варіанти відповідей	Кількість %
Природні задатки та індивідуальні особливості	47%
Характер та структура діяльності	30%
Професіоналізм учителя	12%
Використання комп'ютерних технологій у процесі навчання	6%
Якість навчальних підручників та посібників	5%



ДОДАТОК 3

Рівні розвитку творчих здібностей контрольного етапу

Рівні	Експериментальна група (кількість учнів)	%	Контрольна група (кількість учнів)	%
Високий	5	19,23	4	15,4
Середній	12	50	13	50
Низький	9	30,77	9	34,6
Всього	26	100	26	100



ДОДАТОК 4

Рівні розвитку творчих здібностей контрольного етапу

Рівні	Контрольна група (кількість учнів)	%	Експериментальна група (кількість учнів)	%
Високий	5	19,23	11	39,6
Середній	13	50	14	52
Низький	8	30,77	1	8,4
Всього	26	100	26	100



ДОДАТОК 5

Розробки планів конспектів з образотворчого мистецтва

Тема. В гостях у казки. Принципи, прийоми та засоби організації композиції. Засоби визначення композиційного центру. Виконання ілюстрації до казки (гуаш).

Мета. Сформувати поняття про театральне мистецтво як синтетичне, про художників та майстрів, які беруть участь у створенні вистави. Показати особливості створення предметів відповідно до характеру сценічного персонажа, якому ці предмети належать.

Обладнання для вчителя: зразки декорацій, об'ємних виробів, зображення казкових героїв, зоровий ряд.

Обладнання для учня: гуаш, пензлі, альбом, олівець, гумка.

Хід уроку

Мабуть, ви знаєте, що таке театр, можливо і бували у ньому.

У той час, коли поступово гасне світло, глядач поринає в особливий світ, який створюють своїм перевтіленням актори. А чи знаєте ви, хто ще, крім акторів, бере участь у створенні вистави? Щоб вона відбулася. необхідно побудувати спеціальне приміщення зі сценою і місцями для глядачів. Таке приміщення створює архітектор.

П'єси для театру пишуть письменники та драматурги. З акторами працює режисер, який відповідає за всю виставу в цілому. Музику для вистави пише композитор, а виконують її музиканти. А ще над виставою працюють хореографи, які відповідають за постановку танців, і різні художники.

Наприклад, художники-декоратори створюють декорації, які вводять глядача в атмосферу вистави. Інші художники працюють над костюмами героїв вистави, ще інші - створюють виразне освітлення. Художники-гримери допомагають артисту перевтілитись у героя вистави. Є також художники-бутафори, які виготовляють різні предмети для сцени: меблі, посуд, фрукти, овочі, квіти та ін.

Таким чином, театральне мистецтво об'єднує декілька видів мистецтв і тому називається синтетичним, що означає "поєднуючий".

На цьому уроці вам доведеться розв'язати завдання, що постає перед художником-бутафором, який створює різні предмети для вистави - наприклад, трон . Спробуйте уявити собі сидіння чи трон різних персонажів вистав (за своїм бажанням): Снігової королеви, морського царя, лісовика, водяника, Дюймовочки, інших. Таке сидіння може стояти на сцені або складатися з природних матеріалів.

Завдання так і називається: намалювати трон для казкового героя.

Намалюйте вигаданий вами трон.

Казка і фантазія в казковій творчості

Тема. Казка і фантазія в казковій творчості.

Казкові звірі, істоти та образи фантазії в творчості народних майстрів України. Створення образу казкової істоти в техніці за вибором (гуаш або акварельні фарби).

Мета. Формувати навички зображення тварин. Розвивати уміння використовувати колір як засіб художньої виразності, відчувати гармонію споріднених або контрастних колірних тонів.

Обладнання для вчителя: демонстраційні матеріали, зоровий ряд.

Обладнання для учня: гуаш, пензель, загострена паличка; папір кольоровий.

Хід уроку

А ще є багато казок про тварин. Намалюймо сьогодні якогось цікавого персонажа з такої казки. Про одного з них йдеться у казці Івана Франка "Фарбований Лис". (Стисла розповідь змісту цієї казки).

А тепер подумайте, як намалювати цього незвичайного синього Лиса... Може, кати він йде у ліс, гордо піднявши угору хвіст? Чи коли він сів на пеньок, наче на трон, чи якось інакше?

Можна намалювати Лиса на світло-блакитному папері (начебто на тлі денного неба); а кожна - на золотаво-жовтому (колір надвечірнього неба). Але не зафарбовуйте Лиса тільки однією синьою фарбою. Це буде нецікаво. Адже синя фарба могла лягти на пухнасту шубку Лиса світлішими і темнішими плямами.

При цьому не забувайте про загострену паличку. Продряпування нею по вологому шару фарби допоможе передати волосся на шкурці Лиса, яке позлипалось від олійної фарби. Отже, кожен з вас має подумати, як зробити цього незвичайного за Кольором персонажа казки по-казковому цікавим.

Казочка.

Тема. Казочка.

Мета. Формувати навички зображення птахів. Розвивати уявлення про композиційне заповнення усієї площини малюнка.

Обладнання для вчителя: зразки малюнків, таблиця.

Обладнання для учня: гуаш, пензель, кольоровий папір

Хід уроку

Чимало казок є і про птахів. І деякі з них ви, звісно, знаєте.

Сьогодні малюватимемо про курочку Рябу. Послухайте Невеличку віршовану казочку, яка нагадає вам основні події, пов'язані з цією курочкою:

Жила собі курочка Ряба. Годували курочку дід та баба. І знесла їм курочка не просте яєчко, а знесла їм курочка золоте яєчко. І куди б не падало, і де б не котилось - то ніде й ніколи воно вже не билось . ...Тепер дід веселий, і не плаче баба. І живе ще й досі в них курочка Ряба.

А тепер малюймо у такій послідовності:

Колір паперу виберіть за бажанням. Головним персонажем казочки є курочка Ряба. Тому малюнок починайте саме з курочки та малюйте її великою (пальцем та пензлем).

Постарайтесь передати характерні ознаки зовнішнього вигляду курочки (бажано поговорити з дітьми про це), але не забувайте, що це - казкова курочка. Не має значення, де ви її намалюєте на аркуші - посередині чи трохи збоку.

Малюнком треба заповнити весь аркуш паперу. Тому на вільних місцях зображуйте деталі, які допоможуть зрозуміти, де знаходиться ваша курочка. Якщо у хаті, можна уявити таке: на підлозі лежать килимок чи доріжка, гніздечко, золоте яєчко; на стіні висить картина або фотокартка, обрамлена вишитим рушничком, чи якась інша прикраса, є й полиця з посудом; на підвіконні стоїть вазончик з квітами чи глечик (мабуть, із молоком)...

Не забудьте про ще одного персонажа казки - необережну мишку, яка розбила перше знесене курочкою яєчко. А якщо ваша курочка вийшла погуляти у двір, тут можна уявити і хату, і тварин, що мешкають у дворі тощо.

Диво-птиця.

Тема. Диво-птиця.

Мета. Формувати навички зображення птахів. Розвивати уявлення про композиційне заповнення усієї площини малюнка.

Обладнання для вчителя: зразки малюнків, таблиця.

Обладнання для учня: гуаш, пензель, кольоровий папір збільшеного розміру.

Хід уроку

У нашій казці кольоровій

все дивовижне і чудове.

Ось перед вами диво-птиця,

чимось схожа на жар-птицю.

Яке пір'я в птиці,

ану лиш подивіться!

Г. Безпрозвана

Птахи, яких ви бачите на цій сторінці, гарні і райдужні. Який радісний, піднесений настрій створює сполучення яскравих кольорів! А яке чудове візерунчасте оздоблення! І зазначте: як добре розташовані візерунки на кожній частині птаха та узгоджені між собою в цілому Гадаємо, і ви зможете намалювати гарного казкового диво-птаха. Але свого.

Малюйте великого птаха на чималому за розміром аркуші паперу. Колір паперу - за бажанням.

Спочатку малюйте пальцем або великим плоским пензлем. Дрібні форми та елементи малюйте потім круглим пензлем. Можна також використати паличку для продряпування.

Размещено на Allbest.ru