Загальна характеристика природних умов України

Размещено на http://www.allbest.ru/

План-конспект уроку

«Загальна характеристика природних умов України»

Вступ

Вступні уроки проводяться на початку навчального року, перед вивченням шкільного курсу географії. Проводять впродовж року перед вивченням нового розділу у вигляді лекції або бесіди.

Вступні уроки спрямованні на формування мотивації щодо подальшого засвоєння навчального матеріалу. А також розкриття значення розділу курсу у практичній діяльності.

Вчитель розказує учням, які екскурсії будуть проведенні в процесі вивчення навчального матеріалу впродовж року, або семестру, які походи заплановані до музеїв, відвідання місцевих підприємств, заводів тощо.

Необхідним у процесі викладання нового матеріалу, ознайомлення його з учнями є їх активність, тобто не пасивне сприйняття інформації, а безпосередня участь у навчальному процесі. Тому саме раціональний вибір методів, засобів, прийомів вчителем впродовж уроку забезпечить ефективний результат як для нього самого, так і для учнів [2].

Важливим етапом на вступному уроці є ознайомлення учнів не лише із загальною інформацією, а й звернути увагу на головні терміни, поняття, закономірності, які використовуватимуться в подальшому при вивченні навчального матеріалу [1].

урок методичний природний

1. Загальна характеристика природних умов України

Мета:

· ознайомити учнів з особливостями природних умов України перед вивченням розділу «Загальна характеристика природних умов та ресурсів України;

· охарактеризувати різноманітність форм земної поверхні, а також описати водні об'єкти, клімат, рослинний та тваринний світ, природні зони нашої країни;

· розвивати вміння та навички пошукової роботи;

· виховувати дбайливе ставлення до природи.

Обладнання:

Політична карта світу, фізична карта України, атласи, таблиці, підручники, робочі зошити, ПК.

Тип уроку: вступний.

Красивий, щедрий рідний край

І мова наша солов'їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься Україна.

Ігор Січовик

Хід уроку

І. Організаційний момент

Учитель. Мальовнича природа нашої Батьківщини. На її просторах шумлять ліси Полісся і Карпат, красуються водні плеса Світязю та теплих морів, розкинулись килимом різнотрав'я степів. Але всі ці компоненти знаходяться у взаємозалежності та взаємозв'язку, які власне і «творять» природу.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку

Доповнити вірш.

Це наша з тобою багата країна

І зветься вона… (Україна)

Наш урок присвячений Україні, її розташуванню, формам земної поверхні, а також огляду рослинного та тваринного світу, водним об'єктам природним зонам та охороні природи. Поговоримо про це розглядаючи слайди презентації.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Слайд 1. Розгляд та аналіз фізико-географічного положення України на політичній карті світу. Визначення країн-сусідів, площі території та адміністративно-територіальний поділ.

Україна має вигідне ЕГП. Розташована у Південно-Східній Європі. Межує на заході із Польщею, Угорщиною, Румунією і Словаччиною. Пів-день омивається водами Чорного і Азовського морів. На південному за-ході Україна межує з Молдовою, на півночі -- з Білоруссю, на сході та північному сході -- з Росією.

Територія України займає площу 603,7 тис. км². Україна поділена на 24 області. (Учитель, розказуючи, показує на карті).

Слайд 2. Форми рельєфу

Учитель. Значна частина території України знаходиться в межах Східноєвропейської рівнини. Гори є лише на заході (Українські Карпати) .

За характером територія має рівнини і височини. Височини займа-ють 25 % території України і знаходяться здебільшого на Правобережжі Дніпра, де розташовані такі височини, як: Волинська. Подільська, Хо-тинська, Придніпровська, Донецька, Приазовська.

Більшу частину території України займають низовини: Поліська, Придніпровська, Причорноморська.

· Які ділянки землі ми називаємо низовинами, а які -- височи-нами?

Слайд 3. Об'єм води становить 71 % земній поверхні. До водних ресурсів України входять болота, підземні води, ставки та озера, водоспади і водосховища, великі та малі річки, моря.

Слайд 4. На півдні Україну омивають Чорне та Азовське моря, які належать до басейн Атлантичного океану.

Чорне море має площу 423 тис. км², середня глибина 1271 м, а най-більша -- 2245 м. Море багате на різновиди риб: хамса, кефаль, став-рида, скумбрія, тунець, камбала, акула, севрюга, білуга, барабула. На берегах моря селиться безліч птахів (мартини, баклани, пелікани, ку-лики, чайки та гуси).

Азовське море має площу близько 38 тис. км². Для його узбережжя характерними є довгі вузькі піщані коси. Вони утворюються із намито-го морем піску та черепашок.

- Які озера України, та Волині зокрема, ви знаєте? (Діти називають. Підказкою служить схема на Слайді 5 «Озера та ріки України»).

Слайд 6. Для більшої частини території України характерний помірно-континентальний тип клімату. Лише на півдні сформувався субтропічний середземноморський тип клімату.

За таких умов виділяють 3 природні зони:

1. Мішаних лісів;

2. Лісостепову;

3. Степову.

Зона мішаних лісів. Літо тепле, але не жарке, з достатньою кількістю опадів. Зима м'яка, з частини відлигами. Тут водяться косулі лосі, кабани, олені, білки, куниці лісові, борсуки, вовки, лисиці, безліч різноманітних птахів: тете-реви, рябчики, глухарі, шпаки, синиці, дрозди, дятли.

Багатою є природа і на рослини. Тут є сосна, дуб, граб, горобина, верба, крушина, брусниця, чорниця, верес, папороть, звіробій, марен-ка пахуча тощо.

До зони мішаних лісів входять Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська, Чернігівська області та невеличкі частини Львівської, Тернопільської, Хмельницької та Сум-ської області.

Лісостепова зона. Характерна риса - поєднання лісових та степових ландшафтів. Територія пронизана численними ріками, зокрема, Дніпро, Західний Буг, Дністер, Сіверський Донець. Ліси є багатими на дуб, граб, бук, ясен, клен, осику. В підлісках є ліщина, бруслина, глід, свидина. Водяться їжаки, видри, миші, вужі, черепахи, ящірки, жаби, граки, сороки, івол-ги, горлиці.

В її межах розташо-вані Львівська, Хмельницька, Тернопільська, Вінницька, Черкаська, Полтавська, Харківська області, частина Рівненської, Волинської, Жи-томирської, Київської, Чернігівської, Сумської, Кіровоградської, Одесь-кої, Чернівецької та Івано-Франківської областей.

Степова зона займає 40% території України. Більша частина - розорана в результаті господарської діяльності. Природні степи збереглися лише у заповідниках.

Кліматичні умови степу сприятливі для збору великих врожаїв соняшнику, пшениці і вирощування фруктових дерев (сливи, абрикоси, персики).

- До якої природної зони належить ваша місцевість? (Учні дають відповіді).

Слайд 7. Природоохоронні території

За схемою, зображеною на слайді, учні називають структуру природно-заповідного фонду на території України (біосферні заповідники, природні заповідники та національні природні парки).

Учитель. До біосферних заповідників належать: Карпатський, Юлівський, Долина нарцисів, Мармароський, Свидовецький та Чорногірський масиви, Асканія-Нова, Дунайський та інші.

До природних заповідників відносимо: Черемський, Рівненський, Поліський, Розточчя, Горгани, Медобори, Стрільцівський степ, Канівський тощо.

Національні природні парки - Шацький, Сколівські Бескиди, Синевир, Подільські Товтри, Галицький, Гомільшанські степи, Святі Гори, Азово-Сиваський та інші.

- В яких з наведеного переліку природоохоронних територій ви можливо побували, відвідали?

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Незакінчене речення»

1. Україна розташована на…

2. Найбільша річка на території нашої країни - це…

3. Україна відома двома морями…

4. Найбільша природна зона…

5. До національних природних парків відносимо…

VI. Пояснення домашнього завдання

І група - підготувати короткі повідомлення про височини та низинні форми рельєфу.

ІІ група - опрацювати текст підручника (С. 42-44) про гірські складчасті системи на території України.

ІІІ група - позначити на контурній карті різними кольоровими відтінками низовини та височини, гірські системи. Підписати їх.

2. Структурні компоненти уроку

Даний вступний урок складається з таких структурних компонентів:

1. Організаційний момент.

2. Повідомлення теми та мети уроку.

3. Вивчення нового матеріалу.

4. Закріплення вивченого матеріалу.

5. Пояснення домашнього завдання.

3. Прийоми роботи на кожному з етапів уроку

Для того, щоб активізувати роботу школярів, вчитель на різних етапах уроку застосовує різноманітні прийоми. Наприклад, в структурному компоненті «Вивчення нового матеріалу» вчитель задає питання учням («Які ділянки землі ми називаємо низовинами, а які -- височи-нами?»), яке в свою чергу активізує не лише діяльність учня, а й змусить пригадати, відтворити у пам'яті попередній уже вивчений матеріал. Ряд аналогічних запитань вчитель ставить впродовж всього уроку, тому результат застосування такого прийому виражається у залученні учнів до процесу засвоєння нових знань, а не лише пасивне слухання того, що розказує вчитель. Можна навести ще один приклад прийому з запитанням, але від попереднього він відрізняється тим, що учні пригадують знання не лише з курсу географії, а й з краєзнавства, вивчення свого рідного краю («Які озера України, та Волині зокрема, ви знаєте?», «До якої природної зони належить ваша місцевість?»).

При закріпленні вивчення нового матеріалу вчитель використовує прийом «Незакінчене речення». Суть цього прийому полягає в тому, що учні повинні завершити ту думку, яку почав вчитель, таким чином пригадавши той матеріал, що вивчався безпосередньо на уроці.

Висновки

· Вступні уроки проводяться на початку навчального року або перед вивченням шкільного курсу.

· Вступні уроки можна проводити у формі бесіди, лекції, уявної подорожі чи екскурсії, відео уроку. Під час проведення уроку доречні конспектування, складання тез, опорних схем, робота з картою, довідниками, підручником. Головне, щоб ознайомлення та вивчення нового матеріалу учнями відбувалося не пасивно, а в ході різноманітної активної пізнавальної діяльності.

· Даний тип уроку має як позитивні, так і негативні моменти.

· Перевагами є те, що вчитель може чітко визначити обсяг матеріалу, регламентувати свою діяльність, можливість вносити корективи у навчальний процес.

· Недоліком є пасивність учнів, можливість відсутності зворотного зв'язку. Тому успіх діяльності як вчителя, так і учнів буде залежати від того, які методи, прийоми, засоби будуть використанні власне вчителем під час ознайомлення школярів з новою, в більшості випадків великою та насиченою темою.

Список використаних джерел

1. Кобернік С.Г. Методика навчання географії в загальноосвітніх навчальних закладах/ С.Г. Кобернік. - 2005. - 319 с.

2. Педагогічна академія Пані Софії. Типи уроків та їх структура. - вересень, 2006.

Размещено на Allbest.ru