Проведення уроку з історії у формі диспуту

Прихильники

Опоненти

· Вихованець більшовицької партії М. Хрущов все ж розумів, що країна на межі краху.

· М. Хрущов смілива людина, яка виступає проти тоталітарної системи - це внутрішній поклик.

· М. Хрущов володів великою владою, яка посилилась після арешту Л. Берії.

· М. Хрущов вірив у слова, які вимовляв на ХХ з'їзді партії. Звучала тривога за долю країни.

· М. Хрущов був прагматиком і не зважаючи на комуністичний фанатизм, розумів, що майбутнє країни, це відхід від тоталітаризму і крок до демократичних реформ. Тому його виступ на з'їзді - це початок нового періоду в історії СРСР. Треба сміливість. Щоб сказати на закритому засіданні ХХ з'їзду КПРС: «Сталін - не марксист, а ворог!»

· Виступ на ХХ з'їзді КПРС М. Хрущова - це приклад боротьби в верхах за владу.

· Не усунення від влади сталінської кліки, автоматично означало нові репресії та чистка в партії, які могли би знищити самого М. Хрущова.

· М. Хрущов сам був ярим сталіністом: «Я боготворив в його особистість.»

· М. Хрущов прагне зайняти місце Й. Сталіна.

· М. Хрущов розумів, що Й. Сталін - ворог.

· Рішення ХХ з'їзду КПРС, постанова ЦК КПРС «Про подолання культу особи та його наслідки» - це відкрите засудження беззаконня.

· Ліквідація ГУЛАГу, спасіння мільйонів людей, реабілітація цілих народів.

· М. Хрущов зумів відійти від колишніх своїх поглядів, змінитися та стати на шлях демократичних перетворень. Це були перші паростки до демократії.

· Реабілітація була здійснена з необхідності. Мільйони людей в ГУЛАЗі - це економічно не вигідно. В ГУЛАГ потрапили учасники Великої Вітчизняної війни. І це стало небезпечно.

· Повстання в таборах.

· Або М. Хрущов піде зверху на ліквідацію ГУЛАГу, або ГУЛАГ звільниться сам.

· М. Хрущов застосував самі жорстокі заходи, щодо повстань, які відбулися в ГУЛАЗі.

· М, Хрущов не демократ і не які демократичні тенденції в країні не відбувалися.

· Нові репресії в країні в період відлиги.

· Виступи робітників та репресії проти них.

· Послаблення ідеологічних настанов, зменшення контролю КПРС над культурним життям;

· Послабилась політики самоізоляції, піднявся “залізний занавіс”;

· Активна зовнішня політика: поїздки до США, в Європу, Азію (у 1964 році М. Хрущов 136 днів перебував у поїздках), встановлення дипломатичних відносин з ФРН;

· М. Хрущов цікавиться європейською економікою, її досягненнями, хотів бачити , порівнювати, запроваджувати;

· Відхід від політики “холодної війни”;

· Американський журнал “Таймс” назвав М. Хрущова “Людиною 1957 року”

· Країна залишилась закритою, М. Хрущов боявся, що порівняння не на користь СРСР;

· Посилення контролю за країнами Східної Європи;

· Втручання у внутрішні справи країн Східної Європи;

· Негативна реакція на події в Угорщині, Польщі (1956 рік), НДД (1961 рік), Карибську кризу (1962 рік);

· Берлінська стіна доказ , що

· М. Хрущов ніколи не відійде від спроб експерту соціалістичної революції і ідеї світової комуністичної революції;

· Гонка озброєння (Фрагмент документального фільму)

· У 1959 році М. Хрущов відвідав виставку досягнень США;

· Проведення реформ у галузі управління народним господарством;

· Проведення реформ в сільському господарстві, спроба реалізувати трьох «над програм»;

· Реальні успіхи економіки відобразились в соціальній політиці;

· Вперше держава намагається вирішити проблеми простої людини. Покращення життя простих людей;

· М. Хрущов намагається ліквідувати партійні привілеї (гроші в конвертах, спец. магазини).

(Фрагмент документального фільму).

· М. Хрущов - мрійник, якій в своїх реформах намагається досягнути реальних змін, не розуміє, що реформи діють тільки в умовах демократії;

· Розробляються тільки концепції реформ, а плану реалізації цих реформ не було;

· М. Хрущова охопила гіперманія - догнати й перегнати США, наступне покоління повинно жити при комунізмі;

· Провал всіх реформ, не вирішення соціальних проблем, закупка зерна за кордоном;

· У. Черчель - М. Хрущову: “ У вас починаються реформи, пам'ятайте, що неможливо переплигнути пропасть в два стрибка”

· Підтримка інтелігенцією реформ М. Хрущова;

· Відкриття нових імен, видань;

· “Відлига в літературі, мистецтві;

· Подорож М. Хрущова у 1961 році до могили Т.Г. Шевченка;

· Позитивні наслідки реформ 1958 року. удар по соціалістичному реалізмові. «Шестидесятництво» - удар по соціалістичному реалізмові;

· Виникнення неформальних молодіжних об'єднань;

· Поширення в країні творів західних письменників.

· Жорстокий контроль над діячами культури;

· Знищення в літературі, мистецтві всього, що виходило за рамки комуністичної ідеології;

· Заборона науковцям розробляти теми, пов'язані з культом Й. Сталіна;

· Переслідування «підписантів», молодих талановитих письменників, поетів;

· В рішенні ХХІІ з'їзду КПРС, який затвердив третю програму КПРС, говорилось про подальший розвиток загальної для всіх радянських націй інтернаціональної культури;

· Дисидентство.