Мультидисциплінарна навчальна команда та її діяльність в умовах інклюзивного навчального закладу

Формування та діяльність мультидисциплінарної команди. Впровадження інклюзивного навчання на території України. Взаємодія учасників команди при складанні та виконанні індивідуального навчального плану. Координація командної роботи в освітньому процесі.

Рубрика Педагогика
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 07.12.2014
Размер файла 69,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Формування мультидисциплінарної команди

2. Функції учасників мультидисциплінарної команди

3. Взаємодія учасників команди при складанні та виконанні індивідуального навчального плану

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність теми. В умовах інклюзивного навчального закладу є група спеціалістів, які здійснюють відповідну діяльність. Такими спеціалістами є корекційний педагог, логопед, спеціальний педагог, соціальний працівник або соціальний педагог. Але у інклюзивному навчальному закладі здійснюють свою діяльність і інші спеціалісти - вчителі, асистенти вчителів, музичні керівники, фахівці з ЛФК та ін. А також не малий спектр роботи в такому закладі відводиться батькам. Саме всі ці спеціалісти і становлять мультидисциплінарну команду в інклюзивному навчальному закладі.

Для здійснення конкретної, необхідної та професійної корекційно-розвивальної роботи в навчальному закладі створюється навчальна команда спеціалістів різних профілів, які беруть участь у розробці та реалізації індивідуального навчального плану (ІНП) кожного учня. В інклюзивній школі до складу такої команди належатимуть: вчитель, психолог, соціальний педагог, методист; за потребою запрошують медичних працівників, фахівців з реабілітації, педагогів-дефектологів (корекційних педагогів). Також важливими членами навчальної команди є батьки дитини, з якими обговорюються й узгоджуються всі дії та заходи, які будуть проводитись з дитиною в навчальному закладі, а також визначається можливість реалізації індивідуального навчального плану в домашніх умовах, результатом такої співпраці виступає погоджена батьками програма розвитку та навчання дитини.

Огляд літератури. Проблема формування та діяльності мультидисциплінарної команди почала розглядатися нещодавно, в період впровадження інклюзивного навчання на території України. Саме у працях Колупаєвої А.А. детально розглянута та описана діяльність мультидисциплінарної команди як необхідна частина діяльності інклюзивного навчального закладу.

Мета реферату - дослідження діяльності мультидисциплінарної команди в інклюзивному навчальному закладі.

Завдання реферату:

1. Дослідити процес формування мультидисциплінарної команди.

2. З'ясувати склад мультидисциплінарної команди.

3. Визначити функції членів мультидисциплінарної команди.

4. Проаналізувати взаємодію мультидисциплінарної команди при виконанні індивідуального навчального плану.

Структура реферату. Реферат складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури.

1. Формування мультидисциплінарної команди

Науковці визначають, що надання соціальних послуг людям з особливими потреба останнім часом стає все складнішим через ріст рівня очікувань і вимог до спеціальних агенцій та спеціалістів. Одним із нововведень задоволення потреб дітей з особливими потребами вважають заміну існуючої практики функціонального підходу на командну роботу різних спеціалістів. Фахівці наголошують на важливості та необхідності переходу від роботи у департаментах за принципом міждисциплінарних команд, коли над рішенням одного комплексного завдання одночасно працюють спеціалісти різних агенцій та професій, які поєднані в рамках єдиної системи. Незважаючи на те, що така модель досить широко використовується, її не варто застосовувати до всіх галузей соціальної роботи. Але необхідно визначити, що командний підхід є основною складовою будь-якої програми догляду та надання послуг людям з особливими потребами.

Вдалою вважають команду головною умовою якої є надання якісних професійних послуг та отримання задоволення від роботи, тому що така організація дозволяє досить успішно і швидко вирішувати завдання та проблеми, оскільки передбачає чіткий розподіл обов'язків, взаємодію різноманітних структур, які були залучені до процесу. У складі команди робота може здійснюватись з трохи меншими фінансовими затратами [8,9].

Мультидисциплінарна модель роботи визначається як сукупність незалежних експертів у різних галузях знань з окремими планами дії та окремими функціональними завданнями. Всі вони працюють поруч, але в практичній діяльності не разом [7]. Внутрішні взаємозв'язки незалежних експертів у команді узгоджуються одним лідером команди. У функціях керівника цієї групи -- загальне керівництво, розподіл обов'язків її членів та визначення спектру послуг, які будуть запропоновані кожній конкретній сім'ї з дитиною з обмеженими можливостями. Така команда працює на основі регулярних групових зустрічей, під час яких відбувається здійснення моніторингу та оцінення виконаної роботи і надання оцінки новим випадкам.

Існують основні принципи роботи в команді:

1) принцип членства (членом команди можна бути незалежно від того, чи є ця діяльність основною чи ні);

2) принцип інтеграції (виражається у наявності в команді спеціалістів різних спеціальностей, чиї знання та досвід мають допомогти у досягненні обраної мети);

3) принцип колективної відповідальності (зводиться до професійної та юридичної відповідальності кожного учасника команди за власні та колективні рішення, за використання колективних ресурсів, які будуть найбільш ефективними для надання певних послуг) [7].

Значущим фактором для розвитку є здійснення оцінки роботи та можливостей команди. Щоб підтримувати необхідний рівень успішності роботи, команда має:

1. Здійснювати власний підхід для вимірювання якостей роботи;

2. Установити необхідні стандарти;

3. Надання оцінки процесам і результатам;

4. Удосконалюватися.

У закладах, які здійснюють роботу з розумово відсталими дітьми та їхніми сім'ями, зустрічається такий стандартний набір спеціалістів: соціальний працівник, психолог, спеціальні педагоги (дефектологи), логопед, фізіотерапевт, окупаційний терапевт, асистенти. Окрім вище зазначених, у команді також може бути невролог, медсестра, спеціаліст з дієтотерапії, психіатр, отоларинголог тощо [3].

Професійний та кількісний склад команди, а також рівень підготовки її учасників залежить від певних факторів, а саме від:

- мети та завдань, які ставить перед собою навчальний заклад, або які вирішуються в межах окремого плану діяльності;

- розміру і можливостей навчального закладу;

- видів послуг, які може надати навчальний заклад;

- всіх визначених і документально зафіксованих потреб дітей.

Наприклад, діти, які, окрім розумової відсталості, також страждають на дитячий церебральний параліч, шизофренію чи епілепсію, потребують догляду працівників з особливими професійними навичками і уміннями.

Кожний навчальний заклад самостійно визначає штат працівників, рівень їхньої професійності, навичок та умінь. У світовій практиці також беруть до уваги співвідношення кількості працівників та дітей, здійснюють вікові вимоги до персоналу. Наприклад, у Великобританії у будинках-інтернатах для людей похилого віку 50% персоналу повинні бути досвідченими фахівцями. Набір кадрів відбувається згідно з концепцією рівних можливостей та максимального захисту користувача [4].

Ідеальний склад команди передбачає належний етичний, статевий, віковий та кваліфікаційний баланс. Оптимальний розмір команди становить 6-10 осіб. Якщо збільшувати кількість членів команди, то деякі спеціалісти стають безконтрольними, їм важко досягти згоди, деякі члени команди стають домінуючими, а іншим важче брати активну участь у спільній діяльності, вони відчувають свою ізольованість та пригніченість [6].

Команда має загальні завдання для всіх її членів, однак зберігає особистісну та індивідуальну відповідальність за кожним спеціалістом і розподіляє обов'язки таким чином, щоб якнайкраще використати можливості кожного учасника команди.

2. Функції учасників мультидисциплінарної команди

Функції та обов'язки членів мультидисциплінарної команди будуть залежати від великої кількості факторів (мети та завдань навчального закладу, плану діяльності; моделі команди; цілі, завдань, складу команди). Але у більшості випадків, учасники команди здійснюють функції, які відповідають їхнім професійним обов'язкам, здібностям та можливостям. Наприклад, в центрах реабілітації для розумово відсталих осіб спеціалісти можуть виконувати такі обов'язки.

Соціальний працівник виконує такі функції:

- знайомство клієнта з цілями, структурою і принципами роботи закладу, його можливостями у наданні допомоги;

- ведення справи дитини;

- надання консультативної допомоги сім'ям за основними питаннями розвитку розумово відсталої дитини (наприклад, про необхідність ранньої діагностики і втручання, про важливість спеціальної професійної допомоги) та стосунків всередині сім'ї; забезпечення комунікації з іншими сім'ями з такими ж проблемами;

- надання інформації про види державної допомоги та пільги, надання допомоги в оформленні інвалідності, державної грошової допомоги та реалізації пільг;

- надання інформації про можливості місцевої громади, які можуть бути реалізовані місцевими органами влади чи недержавними громадськими організаціями, закладами, програмами волонтерської діяльності, тимчасового догляду, можливостей гуманітарної допомоги тощо;

- відвідування вдома для оцінки житлових умов;

- надання послуг для налагодження взаємодії всіх членів сім'ї;

- організація візитів інших спеціалістів додому в разі необхідності;

- активізація батьків до залучення у процесу відновлення можливостей дитини, відстоювання її особистих прав та інтересів, а також залучення до участі у процесі лобіювання - надання консультацій, організація тренінгів для батьків, груп само- та взаємодопомоги тощо;

- представлення інтересів розумово відсталої особистості та родини;

- направлення розумово відсталої особи до інших спеціальних закладів у разі необхідності.

Соціальний працівник зобов'язаний брати активну участь у налагодженні постійно діючих ділових контактів навчального закладу з представниками державних і недержавних організацій, які вирішують певні аспекти проблем людей із розумовою відсталістю: дільничними психіатрами, психологами-консультантами, клінічними психологами психіатричних закладів, працівниками органів соціального захисту, працівниками психолого-медико-педагогічних консультацій та медико-соціально- експертних комісій, соціальними педагогами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді [2].

Психолог виконує такі функції:

- надання консультацій з метою психосоціальної оцінки та діагностики потенційних можливостей розумово відсталої дитини;

- надання рекомендацій для корекції розумового розвитку та поведінки дитини;

- надання психотерапевтичної допомоги сім'ї;

- здійснення аналізу взаємин всередині сім'ї, між батьками, батьків з дитиною, ставлення батьків та інших родичів до інваліда та до факту його інтелектуальної недостатності, прийняття ними цієї проблеми [1];

- надання консультацій членам команди щодо психологічних особливостей розумово відсталої дитини та вироблення програми і індивідуального плану її корекції;

- супервізія взаємовідносин членів команди та організація заходів профілактики професійного вигорання.

Спеціальний педагог (дефектолог) здійснює такі функції в умовах інклюзивного навчального закладу:

- здійснення діагностики розвитку особистості;

- проведення індивідуальних та групових занять;

- надання консультацій членам сім'ї щодо індивідуального підходу до розумово відсталої особистості;

- здійснення просвітницької роботи з батьками.

Логопед в умовах інклюзивного навчального закладу має такі обов'язки:

- проведення заходів з передмовленнєвої стимуляції;

- проведення індивідуальних та групових занять з розвитку та корекції мовлення;

- надання консультацій членам команди та батькам стосовно індивідуального підходу до розвитку мовлення дитини.

Невролог має такі функції:

- здійснення заходів для з'ясування стану центральної нервової системи розумово відсталої особистості, у разі необхідності - надання рекомендацій для спеціальних видів медичного обстеження;

- призначення необхідного лікування та оздоровчих заходів;

- надання консультацій учасникам команди щодо особливостей стану здоров'я розумово відсталої особистості.

Кінезіотерапевт (фізичний терапевт) здійснює такі функції:

- реабілітація рухових можливостей за допомогою спеціальних видів фізичних вправ, масажу, рухливих ігор;

- надання консультацій членам команди та батькам щодо розвитку загальної моторики розумово відсталої дитини у ході всебічного педагогічного виливу на неї;

- узгодження власного плану втручання із потребами та рекомендаціями учасників команди.

Варто зазначити, що кваліфіковані, гарно освічені працівники, надають підтримку та взаємно доповнюють один одного, відіграють основну роль у наданні всебічної допомоги дитині. Висока мотивація та відданість власній діяльності кожного учасника команди значно підвищує ефективність її роботи.

3. Взаємодія учасників команди при складанні та виконанні індивідуального навчального плану

Кожна команда обирає для себе свій стиль діяльності, який можна охарактеризувати за трьома рівнями [6].

Високий рівень - інтегрованість - всі учасники команди працюють над загальними завданнями таким чином, що успішність діяльності кожного учасника залежить від успішності діяльності його колег. Такій команді можна дати назву - інтегрована.

Середній рівень - співробітництво - кожен учасник команди має власне коло обов'язків і певний рівень навантаження, хоча окрема частина цього навантаження може бути розподілена серед колег. Учасники команди багато в чому діють спільно, але вузьким колом спеціалістів, а не як ціла команда, наприклад, команда, яка виконує тимчасовий догляд, або колектив педагогів, які проводять реабілітаційні заняття.

Низький рівень - незалежність - учасники команди працюють індивідуально, не поєднуючи власну діяльність або дуже мало співпрацюють між собою. Вони утворюють команду тільки через те, що мають спільного керівника, відвідують групову супервізію або працюють у одному й тому ж приміщенні. Одним із учасників такої незалежної команди можуть бути волонтери, які доглядають за розумово відсталими людьми вдома, волонтери або працівники різних консультаційних служб в одній організації (надання правових консультацій, надання психологічних консультацій, надання консультацій сімейного психолога, надання консультацій соціального працівника).

Команди можуть мати однаковий план роботи при здійсненні діяльності з усіма клієнтами або розробляють план діяльності відповідно до кожного випадку залежно від рівня складності.

Якщо поглянути з боку індивідуальної роботи з дитиною, то всі учасники мультидисциплінарної команди спільно здійснюють планування і виконують дії відповідно до виявлених потреб. Командна робота дозволяє зробити більш ґрунтовну оцінку потреб і можливостей дитини з розумовою відсталістю, бо вона буде побудована на оцінках не одного фахівця, а цілої команди спеціалістів. Також команда забезпечить доступ до більш широкого діапазону можливостей, що в свою чергу, дозволить значно підвищити ефективність процесу втручання.

В загальному, складниками процесу роботи команди можна назвати такі етапи [7]:

- представлення випадку;

- здійснення оцінки потреб розумово відсталої дитини та її сім'ї, на основі якої спеціалісти розробляють план втручання або догляду;

- здійснення обміну ідеями та обговорення ситуації;

- здійснення розподілу обов'язків між учасниками команди;

- розробка плану втручання, результатом якого є складений план втручання (ІПН), який враховує особистісні потреби та проблеми розумово відсталої дитини, а також проблеми її сім'ї, передбачення спектру послуг, які будуть необхідними;

- здійснення втручання;

- здійснення поточного моніторингу;

- здійснення аналізу та надання оцінки виконаної роботи;

- завершення роботи.

Члени родини або батьки дітей з обмеженими можливостями мають право зустрічатися з усіма учасниками команди для обговорення етапів плану втручання, переліку послуг, умов надання цих послуг та для складення контракту. Це полегшує пошук згоди між спеціалістами та клієнтом.

Діяльність різних фахівців мають бути розділені та правильно інтерпретовані. Контроль за командною роботою може здійснювати будь-який спеціаліст, але найчастіше таку роль виконує соціальний працівник. Участь соціального працівника у командній роботі в межах здійснення плану догляду визначається трьома функціями.

1. Координація командної роботи - здійснення обміну інформацією між учасниками команди таким чином, щоб кожен учасник команди знав, що він може робити в рамках єдиного обраного плану дій. Це потребує загального розуміння мети групи спеціалістів, які були залучені до роботи, активізації їхніх знань, умінь і навичок, методів роботи, процесів у службах, в яких вони діють. Важливо, щоб не було ігнорування або ізоляції спеціалістами один одного, особливо коли люди з різних служб об'єднують свої зусилля в одну команду. мультидисциплінарний інклюзивне навчання освітній

2. Єднальна ланка між командою і сім'єю розумово відсталої дитини. Соціальний працівник пояснює батькам або членам родини, чого саме окремі спеціалісти команди намагаються досягти з різних боків здійснюваної роботи. Для цього необхідно знати, яку діяльність здійснює кожен учасник команди. Потрібно пам'ятати, що певні речі або терміни, які є зрозумілими для спеціалістів, можуть лякати своєю незрозумілістю батьків. Соціальний працівник має пояснювати родині все: що буде, якщо віддати розумово відсталу дитину до інтернату; як потрібно спілкуватися з нею вдома; як розвинути певні уміння і навички, розвинути мову або змінити поведінку дитини; які є побічні ефекти від вживання медикаментів тощо. Іноді у батьків можуть виникати питання, на які соціальний працівник не знає відповіді. В такому разі необхідно запевнити родину, що соціальний працівник все з'ясує й в обов'язковому порядку відповість.

3. Зв'язок між родиною хворої дитини і системами ресурсів. Розуміється звичайне управління випадком. Для виконання цієї функції соціальному працівнику потрібно знати, які системи існують у громаді, в місті, що вони можуть запропонувати родині, чи підійдуть вони дитині, яким чином можна встановити з ними зв'язки для успішної діяльності.

Співпраця спеціалістів у мультидисциплінарній команді набагато складніша, ніж це може здатися на перший погляд. Варто враховувати негативні чинники, які можуть впливати на роботу:

- недостатній рівень розуміння ролей інших спеціалістів;

- поганий зв'язок внаслідок відмінності професійної термінології, використання різних понять для опису одних і тих же речей;

- недостатня підтримка керівництвом спільної роботи і співробітництва;

- брак відкритості та відсутність бажання пояснювати свої професійні погляди та свою діяльність;

- невміння слухати інших і віддавати перевагу потребам родин з дітьми з обмеженими можливостями перед власною професійною самовпевненістю;

- небажання приділити час ознайомленню з поглядами інших спеціалістів, щоб зрозуміти причину розходження [5].

Знаючи ці чинники, можна уникнути багатьох непорозумінь. Перед початком взаємодії учасників команди доцільно ретельно спланувати роботу і визначити правила взаємодії (наприклад, говорити зрозумілою мовою, ділитися спостереженнями, приділяти час для спілкування між собою тощо). Дотримання встановлених правил не гарантує, що команда буде працювати без конфліктів, але їх виникнення можна буде розглядати як стимул до розвитку. Можливості команди будуть розвиватися в напрямку того, як її учасники будуть вчитися один в одного.

Висновки

Педагог інклюзивного навчального закладу, використовуючи співпрацю із усіма членами мультидисциплінарної команди, орієнтуватиметься на особливі стратегії навчання дітей з порушеннями психофізичного розвитку.

Корекційно-розвивальна робота розглядається як підґрунтя організації навчально-виховної роботи, зокрема в інклюзивній школі: без цілеспрямованого подолання чи послаблення недоліків знижується ефективність навчання й виховання дітей: ускладнюється процес оволодіння необхідними для них знаннями, вміннями, навичками, становлення поведінки, соціалізації особистості.

Проте особливості корекційно-розвивального впливу визначаються не стільки закономірностями засвоєння навчального матеріалу, скільки його метою, визначеною відповідно до предмета корекції, його сутності, психологічних закономірностей впливу на нього. Саме предмет корекції, тобто те, що необхідно виправляти та розвивати в дитини, визначає мету, пошук спеціальних шляхів організації педагогічного процесу, добір відповідних методичних засобів та змісту навчання, показники його результативності.

Діяльність і співпраця фахівців мультидисциплінарної команди в умовах інклюзивної школи забезпечують педагоги (вчителі, дефектолог), асистенти, психолог, соціальний педагог, адміністрація навчального закладу, батьки.

Саме від діяльності мультидисциплінарної команди залежить подальший розвиток дитини та яким чином буде плануватися робота з дитиною в інклюзивному навчальному закладі. Тому важливість мультидисциплінарної команди та підбір фахівців для її діяльності є важливим процесом у діяльності інклюзивного навчального закладу.

Список використаної літератури

1. Інновації у соціальних службах: Навч.-метод, посіб. / Семигіна Т.В., Покладова В. В, Грига І.М. та ін. - К.: Університетське видавництво «Пульсари», 2002. - С. 162.

2. Кравченко Р.І. Соціальна робота з розумово відсталими людьми: Навчальний посібник. - К., 2001. - С. 44.

3. Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство: науково-методичний збірник / Ред. кол. Н.Софій, І.Єрмаков, та ін. - К.: Контекст. 2000. - С. 314.

4. Національні мінімальні стандарти: правила, що регулюють діяльність будинків для осіб похилого віку. Департамент охорони здоров'я Великобританії.

5. Соціальна робота в Україні: перші кроки / Під ред. В. Полтавця. - К.: Видавничий дім «КМ Academia», 2000. - C. 42-43.

6. Супервізор у соціальній роботі: Супервізія догляду в громаді, яких та стаціонарних установах / Браун А., Боурн А.; пер. з англ. Т.Семигіної. - К.: Унів.вид-во «Пульсари», 2003. - С. 173.

7. Фирсов М.В., Шапиро Б.Ю. Психология социальной работы: Содержание и методы психосоциальной практики. - М.: Академия», 2002. - С. 156.

8. Чепмен В. Командна робота // Практична соціальна робота / Ред. П.Картер, Т. Джеффс, М. Сміт. Пер. з англ. - К.: АПУ, 1996. - С. 24-38.

9. Яковлев М.Г. Организация и основные принципы функционирования междисциплинарных консультативных команд в высших духовных учебных учебных заведениях (Часть 1). http://www.seminary.ru/

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.