Особистісно-орієнтований підхід на уроках історії. Із досвіду роботи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особистісно-орієнтований підхід на уроках історії. Із досвіду роботи

У Законі України „Про загальну середню освіту" визначено, що мета освіти цього рівня - інтелектуальний і фізичний розвиток особистості. Педагогічна наука визначила шлях досягнення цієї мети - впровадження особистісно-орієнтованого навчання.

На перший погляд, здається, що у цьому навчанні немає нічого нового, чого б раніше не робили педагоги. Адже в основному розвиваюче навчання поєднували з диференціацією та індивідуалізацією навчально-виховного процесу, шукали і впроваджували нові шляхи активізації пізнавальної діяльності учнів. Популярним був принцип: „Учень - не губка, яка повинна в себе все вбирати, а факел, який потрібно запалити".

Для справжнього вчителя учень завжди був особистістю. Так у чому ж індивідуальність особистісно-орієнтованого навчання?! А у тому, що воно забезпечує перетворення учня в суб'єкт дій та відносин навчально-виховного процесу, реалізує можливість учнів активно діяти, вступати у всебічні відносини у процесі здобуття знань.

Соціологічні дослідження і практика довели, що наші діти в порівнянні з європейськими та американськими ровесниками, мають глибші, просто академічні знання але гірше адаптуються у житті. Тому особистісно-орієнтоване навчання повинно забезпечити кращу підготовку дітей до життя, щоб майбутнє покоління було не тільки більш освіченішим, де й більш пристосованим до сучасних складних життєвих реалій.

Отже, особистісно-орієнтоване навчання - це навчання, у якому учень виступає суб'єктом навчальної діяльності, в якому враховуються індивідуальні властивості учня і яке спонукає дитину до самостійного пізнання і мислення, сприяє формуванню всебічно-розвиненої особистості, яка вміє знайти застосування своїм знанням, знаходити практичні шляхи вирішення проблем. Це навчання, процес, в центрі якого особистість людини - і учня, і вчителя: діалог, партнерство, самоповага, самореалізація, самовдосконалення, її самобутність і самостійність, в якому спочатку розкривається суб'єктивний досвід людини, а потім співвідноситься до знань.

Причинами особистісно-орієнтованого навчання є: зосередження на потребах учня; не монолог, а діалог; співпраця вчителя з учнями; пристосування методики до навчальних можливостей дитини; саморозвиток і самореалізація учнів. навчання урок блочний самостійний

Уроки історії є найкращою можливістю досягти мети особистісно-орієнтованого навчання - виховання особистості, здатної до критичного мислення, аналізу обставин, самостійного вибору оптимального шляху розв'язання проблем. Гіпотеза - аргумент - висновок - ключові поняття інновації. Звертання до них дає можливість формувати особистість, здатну не приймати на віру „солодких обіцянок" , тобто виховувати не пасивних гвинтиків, а активних громадян суспільства. Історію треба обов'язково викладати з різних точок зору, це допоможе краще зрозуміти варіативність історичного процесу, різноманітність засобів його пізнання.

Без належного рівня правових знань і навичок правомірної поведінки неможлива свідома участь особи в суспільному та державному житті. Тому технології особистісно-орієнтованого навчання найкраще допомагають у досягненні даної мети на уроках основ правознавства і практичного права (8 кл.).

Ось лише деякі фрагменти особистісно-орієнтованого навчання на уроках практичного права. При вивчені теми „Навіщо людині права" попередньо даю групам учнів можливість розробити права людини. Пропоную фантастичне завдання: ваша планета загинула внаслідок природних катаклізмів. На космічних аеробусах жителі переселилися на іншу планету, де можливе життя. Розробіть права які необхідні для нормального співжиття людей один з одним. Кожна група учнів придумала назву уявної країни, девіз, права на великих листках ватману або у зошитах у вигляді конституції (все художньо оформлено). Після захисту прав наступним етапом була робота зі спрощеним варіантом Загальної Декларації прав людини. Учні повинні були порівняти тексти ЗДПЛ зі списком прав, які розробили раніше, визначити, які є у списку, а які є відсутні.

Отже, на цьому уроці було використано суб'єктивний досвід дітей. Крім того створена ситуація успіху. Адже французький юрист Рене Самюель Кассен за створення ЗДПЛ одержав Нобелівську премію і похований в Пантеоні.

Які ж головні особливості, а отже і критерії, особистісно-орієнтованого уроку історії та правознавства?

1) Створення вчителем на початку уроку позитивного настрою для роботи, так званий психологічний настрій.

2) Повідомлення учнем не тільки теми, але й цілей, форм, організацій діяльності. Учень повідомляє мету уроку як важливу особисто для себе.

3) Засвоєння учнями змісту освіти переважно під час їхньої активної діяльності. Вчитель повинен забезпечити гнучку організацію процесу учіння школярів-в залежності від цілей уроку, продумати його етапи: повідомлення матеріалу, виконання творчих завдань,

взаємоперевірка, аналіз спільної роботи. Конструювання дидактичного матеріалу повинно створити можливості для самовиявлення учнів. Потрібно заохочувати оригінальні ідеї, гіпотези, надавати можливості питання не стримуючи ініціативи школярів заохочувати обмін думками, стимулювати до активних дій, доповнення і аналізу відповідей своїх товаришів, створювати складні ситуації що виникають в галузі застосування знань (дискусії, диспути). Продумувати послідовність виконання завдань, видів роботи для зменшення втоми, збереження інтелекту і здоров'я успіхів.

4) На особистісно-орієнтованих уроках навчають вчитися, бо „не можливо всього навчитися, але можна навчити вчитися". Ось чому прогресивним методом вважається використання навчальних модулів, тобто індивідуальних програм діяльності. Навчальні модулі можуть бути розроблені для всього уроку, або певної його частини.

5) Надання учню можливості вибору для нього як суб'єкта діяльності певних способів просування до визначеної мети, яким він надає найбільшої переваги (варіанти завдань, способи їх виконання, форми звіту про результати). Це підвищує відповідальність учнів за свідомий вибір і його результати.

6) Активізація суб'єктивного досвіду учня, використання його в процесі знань.

7) Прагнення до створення ситуації успіху для кожного учня.

8) Практичність теорії, тобто учень повинен знати, де одержані знання можна примінити в житті.

9) На особистісно-орієнтованих уроках оцінюють механізм творчості учнів (оцінювання і цінування). Аналіз відповідей учнів має бути не тільки з точки зору правильності і неправильності, але з врахуванням як учень міркував, де помилився, чи висловлює оригінальні думки.

Для демонстрації технології особистісно-орієнтованого навчання можна взяти тему з новітньої історії у 10 класу «Індустріальні країни Європи та Америки у 1919-1939 рр.». Цю тему вивчають у другому семестрі, коли учні вже накопили достатньо фактичного матеріалу стосовно підсумків Першої світової війни та переділу світу переможцями, стосовно соціально-політичних рухів того часу.

Десятикласники вже вміють на емпіричному рівні робити прості умовисновки, аналізувати матеріал, розчленовувати його на головне та другорядне. Тема включає вісім уроків. Це дозволяє поволі показати всі стадії навчального процесу, технологію особистісно орієнтованого навчання. Виходячи з потенціалу класу, можна обрти форму подачі матеріалу, наприклад, полілог з елементами дискусії. Розділ «Індустріальні країни Європи та Америки у 1919--1939 рр.» якраз і дозволяє опертися на попередні знання учнів, розкрити той потенціал, який вони мають.

Головною метою цього розділу е з'ясування основних тенденцій у розвитку індустріальних країн світу, а саме -- боротьба між ліберально-демократичними країнами та тоталітарними державами, боротьба, яка невідворотно вела до зіткнення між ними. Учням потрібно з'ясувати причини становлення фашистських режимів у Італії, Німеччині, Іспанії як реакції на наслідки війни та світову економічну кризу. Треба зрозуміти морально-етичну сторону проблеми--у чому полягає небезпека диктатури та чи можлива вона в сучасний період.

Працюючи з цією темою, учні продовжують формувати навички роботи з історичними документами та підручником, використовують порівняльно-історичний метод за такими завданнями:

1. Встановіть, у чому полягала відмінність проведення політики консерваторів і лейбористів у Англії?

2. Знайдіть подібні риси фашистських режимів Італії і Німеччини.

Також широко застосовується метод встановлення причинно-наслідкових зв'язків:

1. Чим було викликане намагання правлячих кіл Англії «умиротворити» Німеччину?

2. Які причини приходу до влади Народного Фронту у Франції?

Знаходить застосування й метод аналогій:

1. У чому полягала особливість економічної депресії у Франції?

2. Чому в Німеччині не вдалося запобігти встановленню фашизму?

Вивчаючи цю тему, учні мають самостійно переносити свої знання та вміння у нову ситуацію, комбінувати засоби діяльності під час вирішення проблем, враховувати можливість альтернативи.

1. Чому фашизм не був розповсюджений у Франції?

2. Що може використати Україна з досвіду «нового курсу» Рузвельта?

3. Чому держави-переможці виявилися нездатними зберегти встановлений ними післявоєнний устрій світу?

Вступний урок має грати ключову роль у структурі теми. Потрібно зацікавити учня, заінтригувати поставленою проблемою. Якщо це завдання буде виконане, то наступні не викличуть ніяких труднощів. Інтерес -- це рушійна сила історії, без своєї «родзинки»,

неповторного аромату епохи історія буде простим набором дат та нудних фактів. Зацікавивши учня, вчитель може розраховувати на стовідсоткове засвоєння матеріалу. Особистісно-орієнтоване навчання якраз і перетворює учня на рівноправного партнера вчителя, співавтора уроку.

Блочний метод

Кілька років тому я впроваджувала блочний метод викладання історії. Він і був спрямований на особистісно-орієнтований підхід до учня як суб'єкта навчальної діяльності, поєднував конкретні знання історичного матеріалу з умінням мислити масштабно, широко, формував різноманітні вміння і навики, активізував пізнавальні здібності, давав можливість суб'єктивно оцінити учням свої знання Цей метод мною описаний і бажаючі можуть ознайомитись з ним в методичному кабінеті школи №7,

Технологію особистісно-орієнтованого навчання застосовую на уроках історії і правознавства. Ось переді мою конспект уроку з історії України „Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б, Хмельницького". Тип уроку - урок контрольної перевірки знань, умінь і навичок учнів (тематична атестація), форма уроку - урок-залік. На цьому уроці дуже добре проявляються ознаки активнодіючої особистості: особистість усвідомлює мету своїх дій, сприймає її як особистісно-важливу, діє за планом, має можливість контролювати свої дії, об'єктивно оцінювати свою діяльність, нести відповідальність ї результат, робити своєчасну корекцію в діях на підставі об'єктивного аналізу власної діяльності.

Проблема організації, розробки, впровадження наукових підходів у реформуванні освітньої галузі історія надзвичайно актуальна, оскільки прагнення мати своє обличчя, "свій імідж" цілком зрозуміле.

Сьогодні жодного творчого вчителя не може задовольнити "типовість" в організації і здійсненні навчально-виховного процесу, низький рівень якості історичної освіти, що й зумовило мене у впровадженні інновацій.

Впровадження мною блочного викладання історії викликане насамперед реальною необхідністю змін у змісті історичної освіти, спрямованих на особистісно-орієнтовний підхід до учня, як до суб'єкта навчально-виховної діяльності, можливість здобуття глибоких знань.

У моїй практиці все більшого поширення набуває блочна система навчання історії. Вона спирається на розвиток і методичні ідеї про організацію вивчення навчального матеріалу блоками.

І теорія (В.В.Давидов, П.Ерднієв та ін.) і педагогічна практика (М.П.Гузма, В.Ф.Шаповалов) свідчать про перспективність вивчення навчального матеріалу в такий спосіб. Сучасна дидактика і методика навчання відходять від старого правила: "Всього потроху на кожному уроці". Запропонована мною система блочного викладання історії ґрунтується на таких засадах: блочній побудові навчальних курсів, тобто розподілу матеріалу курсів історії на окремі закінчені розділи (модулі, теми).

Весь програмований матеріал курсу історії розбивається на блоки, у відповідності до матеріалу, що вивчається згідно програми. Зміст блоку включає такі елементи: вивчення програмового матеріалу в межах блоку; урок заглиблення в предмет, урок контролю і перевірки знань, заліковий урок. Можлива після залікового уроку корекція знань для окремих учнів.

Вивчення нового матеріалу здійснюється шляхом проведення різних типів уроків, але переважаючим є комбінований урок, урок-лекція. Я мушу до дрібниць продумати каркас заняття залежно від його типу, старанно його промоделювати, збагатити фактичним матеріалом. Кожен етап уроку повинен бути наповнений відповідним змістом з огляду на обраний тип і структуру заняття.

До планування конкретного уроку провожу значну підготовчу роботу, а саме: вивчаю матеріал усієї блок-теми; визначаю погодинне вивчення теми; перевіряю зміст викладу даного матеріалу у підручнику, поставлені до нього запитання. Для цих уроків характерна структурна завершеність, адже матеріал пояснюється на основі чіткого плану.

А план уроку-це зміст програмового матеріалу з даної теми. Я не ставлю спеціального завдання на даних уроках перевірити знання учнів, але це відбувається невимушене шляхом постановки проблемних питань, методом дискусії, бесіди з учнями, підготовки ними повідомлень і т.д.

Наступний етап-урок заглиблення в предмет. Цей тип уроку проводиться в різних формах. Але головним є його практична направленість. Ці уроки спонукають учнів до творчого самостійного пошуку. Якщо учнів зацікавила якась історична подія, проблема в змісті вивчення нового матеріалу, я виношу її на урок заглиблення у предмет. Учні приходять на цей урок з певним багажем знань з цієї події і на занятті триває її активне обговорення і осмислення. При наявності достатньої кількості літератури, поглиблене вивчення історичного матеріалу здійснюється безпосередньо на уроці. Велику допомогу при проведенні даних уроків надає серія "Історія України в прозових творах і документах". У кабінеті історії, шкільній бібліотеці є окремі збірники цих серій: "Великий неспокій", "Коли земля стогнала". Кількість цих примірників достатня для всіх учнів класу. У них вміщені історичні документи документи , літературні історичні твори, коментарі істориків.

Щоб полегшити працю учнів, для них розроблені певні пам'ятки (наприклад, "Як працювати з історичним документом ", "Як скласти план", "Як працювати з журналом" і т.д.) Певну допомогу у проведенні даних уроків надає "Довідник з історії України". Таким чином, уроки заглиблення в предмет доповнюють, розширюють знання учнів з теми даного блоку; вчать їх аналізувати й узагальнювати історичні явища і події, визначати їхні суть, причини, значення, брати участь у дискусії, аргументувати з посиланням на джерела свою позицію; самостійно опрацьовувати історичні документи, науково-популярну довідникову літературу, зіставляти інформацію з багатьох джерел і т.д.

Урок контролю і перевірки знань дає змогу в деталях перевірити знання учнів з хронології", історичної географії, діяльності історичних осіб, конкретного історичного матеріалу і т.д. Протягом цього уроку учні виконують різні завдання у письмовій формі.

Це тестові завдання, складання планів, написання політичних портретів, розміщення логічних схем. Це дає можливість мені інтенсифікувати кожну частину уроку, здійснювати розвиток учнів у відповідності до їх індивідуальних особливостей. Наприклад, тестові завдання містять різноманітні форми робіт: знайти помилку в тексті; на основі узагальнення явищ за допомогою опорних слів визначити поняття і навпаки; розставити події в хронологічній послідовності; співставити події з історичною особою і т.д. За кожне виконане завдання учні виставляють собі оцінку (учні ознайомлені з нормами оцінювання. На кожну роботу даю правильну відповідь).

На даних уроках між завданнями для відпочинку заслуховуються короткі повідомлення учнів про їхні самостійні історичні дослідження. Якщо завдання творчого характеру ( наприклад, скласти політичний портрет), вчитель зачитує зразок (стандарт) політичного характеру цієї особи і учні співставляють свою роботу з даним стандартом.

Наприкінці уроку виставляють середній бал по схемі

Середній бал дає інформацію для роздумів учнів. Він може бути 3,2; 3,8; 4,3; 4,8; і т.д. Отже, учень конкретно бачить прогалини у знаннях. Я збираю в учнів зошити для корекції виконаних завдань і виписую типові помилки, аналізую і визначаю прогалини у знаннях у цілому і зокрема по кожному учню особисто.

Аналіз робіт дає можливість учням виправити помилки, усунути прогалини в знаннях. Останній етап-заліковий урок, свого роду міні-екзамен. Учні витягують картки з питаннями об'ємного характеру і виконують їх. У зв'язку з тим, що не вистачає часу для усного заліку, більша частина учнів виконує його у письмовій формі (наступного разу учні, що виконували письмову роботу, відповідають усно). Окремим учням, що мали серйозні прогалини в знаннях, задаю додаткові запитання.

Можлива корекція знань. Це буває у разі хвороби учня, пропусків уроків із поважних причин. Таким чином, даю можливість даним учням перездати залік.

Блочна система має такі переваги:

· спрямована на особистісно-ріентовний підхід до учня;

· поєднує конкретні знання історичного матеріалу з умінням мислити масштабно, широко;

· формує різноманітні вміння і навпаки;

· активізує пізнавальні здібності;

· дає можливість учням об'єктивно оцінювати свої знання.

(Схема викладання історії блоками - Додаток № 1)

Використання навчальних модулів

На особистісно-орієнтованих уроках навчають вчитися, бо неможливо всього навчити, але можна навчити вчитися. Ось чому одним із прогресивних методів є використання навчальних модулів.

Суть модульного навчання полягає в тому, що учень цілком самостійно (або з певною долею допомоги) досягає конкретної мети навчально-пізнавальної діяльності в процесі роботи з модулем. Сам модуль може виступати як програма навчання навчання, індивідуалізована за змістом, методами учня, рівнем самостійності, темпом навчально-пізнавальної діяльності учня.

У сутнісних характеристиках модульного навчання. По-перше, зміст навчання подано у закінчених самостійних комплексах (інформаційних блоках), засвоєння яких здійснюється відповідно до мети. Дидактичну мету сформульовано для учня, вона містить не тільки відомості про обсяг досліджуваного матеріалу, а й про рівень його засвоєння. Крім того, кожен учень отримує від учителя письмові поради щодо того, як раціоналістичніше діяти, де знайти потрібний навчальний матеріал тощо. По-друге, змінюється форма спілкування вчителя та учня. Вона здійснюється через модулі та особистісно-індивідуальне спілкування. Саме модулі дають змогу перевести навчання на суб'єкт - суб'єктну основу. Стосунки стають більш паритетними. Крім того, учень витрачає максимум часу на самостійну роботу, вчиться ставити мету, самостійно планувати, організовуватися, контролювати себе та оцінювати. Це дає змогу усвідомлювати себе в діяльності, самостійно визначати рівень освоєння знань, бачити прогалини у своїх знаннях та вміннях

(приклади модулів - фрагменти уроку «Включення українських земель до складу Російської імперії» - Додатки № 2-6)

При використанні модульних технологій потрібно враховувати готовність школярів до самостійно-пізнавальної діяльності, сформованість мінімуму знань та загальних навчальних умінь. Модульна система навчання вимагає від учителя великої підготовчої роботи, а від учня напруженої праці.

Додаток № 1

Схема викладання історії блоками

Структура блоку

Додаток № 2

Адміністративно-територіальний устрій та територіальний поділ українських земель

Навчальний модуль 1 (індивідуальний план діяльності)

Додаток № 3

Чисельність населення та його етнічний склад

Навчальний модуль 2 (індивідуальний план діяльності)

Додаток № 4

Національне і соціальне становище українців

Додаток № 5

Україна в програмних документах декабристів. Повстання Чернігівського полку

Навчальний модуль (індивідуальний план діяльності)

Додаток № 6

Масонство в Україні

Навчальний модуль 1 (індивідуальний план діяльності)

Размещено на Allbest.ru