Виховання у дитини дошкільного віку почуття любові до рідного міста

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

ВИХОВАННЯ У ДИТИНИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ПОЧУТТЯ ЛЮБОВІ ДО РІДНОГО МІСТА

План

Вступ

1. Виховання у дитини дошкільного віку почуття любові до рідного міста (села) як складова частина національного виховання

1.1 Історіографія питання

1.2 Аналіз методичної та нормативної літератури

2. Визначення педагогічних умов формування у дітей любові до рідного міста

2.1 Програма та зміст експерименту

2.2 Виявлення результатів проведення констатуючого експерименту

Висновки

Список опрацьованих джерел

Додатки

Вступ

Сучасна педагогічна система одним з найважливіших засобів виховання повноцінної особистості вважає національне виховання. Формування у дошкільників любові до рідної країни передбачає багато складних і взаємопов'язаних етапів. Актуальність даного дослідження обумовлення важливістю формування почуття любові до рідного міста (села).

Мета роботи - виявлення педагогічних умов формування любові до рідного міста у дітей дошкільного віку. Наступні завдання слугують для виконання поставлено мети%

опрацювати літературу з питань національного виховання;

проаналізувати сучасні методичні рекомендації до краєзнавчого виховання у дошкільному закладі;

скласти програму констатуючого експерименту;

з'ясувати рівень знань дітей старшого дошкільного про рідне місто внаслідок експерименту;

проаналізувати результати експерименту.

Об'єктом дослідження виступає процес виховання у дітей дошкільного віку патріотичних почуттів.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування почуття лбові до рідного краю у дітей дошкільного віку.

Головним методом, який забезпечував виконання поставлених у роботі завдань, було проведення констатуючого педагогічного експерименту як способу з'ясування реального стану знань про рідне місто у дітей дошкільного віку. Для здійснення експерименту застосовувалися різні методики, такі як бесіда, анкетування, різні дидактичні ігри тощо.

Питання громадянського виховання розглядається у багатьох творах визначних українських педагогів. Так, для нашого дослідження ми детально розглянули питання національного виховання Григорія Ващенка, Софії Русової тощо.

Сучасні педагоги також приділять значну увагу проблемам патріотичного виховання. Загальні питання впровадження національного виховання, а також ознайомлення з довкіллям розглядає у свої роботах Богуш А.М. Газіна І.О детально розглядає процес формування у дошкільників першооснов національної свідомості, акцентуючи при цьому на значення формування у дитини любові до рідного міста як складової національної свідомості. Формування у старших дошкільників громадянських почуттів засобами краєзнавства розглядає Погонець М.

Практичні питання впровадження краєзнавчих елементів розглядається у ряді публікацій колег-вихователів. Це праці Галашевської О., Прищепи Т., Евенок В.

Отже, важливим напрямом патріотичного виховання є прилучення до вивчення історії, культури, побуту, звичаїв рідного краю, пояснення зв'язку людини з минулими й майбутніми поколіннями, виховання розуміння смислу життя, інтересу до родинних і народних традицій.

Загалом, можна констатувати, що питання виховання у дитини дошкільного віку любові до рідного краю (міста, села) розглядається достатньо у педагогічні літературі як серед теоретиків, так і серед практиків.

Структура даної роботи включає в себе вступ, основну частину, яка складається з двох розділів (Розділ І. …; Розділ ІІ …) по два підрозділи в кожному, висновків, списку використаної літератури з … найменувань та додатків.

1. Виховання у дітей почуття любові до рідного міста (села) як складова частина національного виховання

1.1 Історіографія проблеми

Патріотичне виховання, виховання любові до рідної країни, людей, що живуть на ній неможливе без комплексного одночасного прищеплення любові дошкільника до рідного міста (села). Саме тому вивчення історіографії з даної проблеми потрібно починати з праць, присвячених виховання у дитини національної самосвідомості, почуття патріотизму тощо.

Важко сказати, хто з відомих педагогів минулих часів не звертався до цього питання. Українці, як народ, що довго не мав власної державності, багато уваги звертали збереженню національного духу, любові до рідної землі.

Розглянемо детальніше погляди Григорія Ващенка. Адже його педагогічне спадщина у сьогоднішній час дуже актуальні, і, можливе, досі достатньо не до оцінена педагогами-практиками. Поняття ідеалу українського виховання, у деталях ним розкрите і в ряді праць висвітлене. Цей ідеал для Г. Ващенка втілюється у формулі «Бог і Україні». Бог є Абсолют, а водночас джерело моралі і Головний Моральний авторитет. Він єдиний для всіх людей, і цим визначається вселюдський характер моралі та вселюдські моральні обов'язки людини. Поняття України репрезентується як згусток найперше тих цінностей (ідеалів, понять і норм), які випливають з обов'язків людини щодо свого народу і своєї Вітчизни.

Формула «служіння Богові і Україні» у системі поглядів Г. Ващенка на зміст виховання відіграє ключову роль. По-перше, вона вказує на ідеальну природу цінностей, які засвоюються людиною найперше з допомогою віри. Бо ідеали і віра завжди йдуть у єдності, не існують окремо. По-друге, ідеал служіння Богові й Україні вказує на ієрархіям системи. Бог і мораль, що від нього, - це те, з чого починається людина. Батьківщина - це те, що є другим після Бога. Ставити такі речі, як «загальнолюдські цінності», космополітизм чи антропоцентризм вище Батьківщини - неприховане зло і в кінцевому рахунку вияв анти державницьких тенденцій [6, 17].

Так само глибоко Г. Ващено трактує цінності виховання патріотичного. Найперше він виходить з того, що нація в історії - не «випадкова» і не «тимчасова» категорія. Вона така ж вічна, як і сама людська спільнота. В основі національного лежить дух народу, що в різні періоди історії по-різному втілюється в його культурі та у властивих лише цьому народові суспільних стосунках, в його душі, у зв'язку поколінь, в мові, єдності з територією та кліматом тощо [6, 19].

Другою особливістю поглядів Г. Ващенка на зміст національного виховання є визнання вирішального значення свободи у житті нації. Лише вільний народ має можливість повноцінного розвитку і самореалізації. Кінцева мета нації - мати власну державу, а тому в ієрархії національних цінностей ідея державності посідає чільне місце.

Національне виховання виявляє себе двома аспектами. З одного боку ,воно зумовлює розвиток почуття патріотизму, яке спонукає людину не робити того, що шкодить її народові і державі. А з другого, національне є тим феноменом, який засвідчує її природне здоров'я, «стан норми» [6, 23].

Ось як Г. Ващенко визначає дитячий садок у системі закладів національного виховання: «Роля дитячого садка може бути особливо велика у національному вихованні дітей. Тут вони засвоюють українські пісні, удосконалюють свою мову, знайомляться з природою і традиціями своєї країни, навчаються українських танців» [6, 94].

Цікаво, як трактує Г. Ващенко питання любові до рідного краю для українського народу, визначаючи його як найбільш природне почуття: «Так само зберіг наш нарід і любов до рідного краю. Коли тяжкі умовини життя примушували наших селян залишати батьківщину й переселятися в чужі краї, вони міцно трималися своєї мови та своїх звичаїв. Щоправда, цей патріотизм через відсутність своєї держави здебільше мав вузький характер і був фактично любов'ю до тієї місцевості, з якої походив селянин. Але в останніх часах у деякої частини селянства патріотизм набуває ширшого характеру» [6, 224].

Через краєзнавство іде духовне збагачення дітей, виховання любов до Батьківщини, її природи, рідної мови, історії, культури народу. Ця думка не нова, адже ще Софія Русова зазначала: «Прищепити національні риси у дітей можна, лише орієнтуючись на специфіку природи, географічне розташування, клімат, історію рідного краю» [29, 128].

Знайомство з рідним краєм, його людьми, природою сприяє становленню дитини як соціальної істоти, духовному зростанню маленьких українців. Софія Русова у праці «Націоналізація дошкільного виховання» наголошувала «… необхідно, щоб навчання дітей із самого початку було збудоване на рідному грунті, де зростає дитина, щоб вона була міцно зв'язана тими враженнями, що заклала у багату душу дитини рідна сім'я, де зростає дитина, щоб вона була міцно зв'язана тими враженнями, що заклала у багату душу дитини рідна сім'я, рідна хата» [29, 97].

Говорячи про принципи і напрямки дошкільного виховання, І.Бех, зокрема, наголошує на необхідності дотримання принципу національної спрямованості, який передбачає формування в дітей самосвідомості, виховання любові до рідної землі, свого народу, шанобливого ставлення до його культури [3, 24].

Реалізація програми національного виховання у дошкільних навчальних закладах вимагає врахування вікових особливостей дітей дошкільного віку. Відповідно до цього слід організовувати і проводити навчально-виховний процес. Саме тут на допомогу приходять розроблені вітчизняними й зарубіжними вченими різноманітні теоретичні положення про безперервність, поетапність та наступність виховного процесу.

О.Вишневський у процесі становлення національного самоусвідомлення виділяє три етапи.

Першим з них він називає етап раннього етнічно-територіального самоусвідомлення (етнізація). У цей період, на думку вченого, закладається «коріння патріотизму». Вважаємо, що є всі підстави кваліфікувати цей процес як становлення першооснов національної самосвідомості. Згідно з теорією О.Вишневського, саме під час першого етапу відбувається усвідомлення дитиною своєї етнічної приналежності. Уже з перших днів життя дитина формується під впливом материнської мови, колискової пісні, бабусиної казки. Підростаючи, вона бере участь у народних святах і обрядах, засвоює народні пісні, залучається до процесу народної творчості тощо. Діти дошкільного віку є активними учасниками народних життєвих дійства (коляда, віншування, гаївки, писанки, вертеп тощо). Традиції, звичаї та обряди мають глибокий вплив на виховання, і не тільки національне, оскільки вони завжди підтримуються силою громадської думки і періодично повторюються. У сім'ї і дитячому садку діти засвоюють шанобливе ставлення до видатних українських історичних і культурних діячів, повагу до ідеалів, за які вони боролися, беруть участь у вшануванні їхньої пам'яті. У ранньому віці також формується культ рідного дому, сім'ї, рідного села, культ предків, дитина знайомиться з національними та етнічними символами [7].

Про виховання любові до рідного краю як складової громадянського виховання, важливість формування системи знань про найближче оточення: родовід, життєдіяльність сім'ї, облаштування помешкання, історію місцевості, де проживає дитина, звичаї і традиції цієї місцевості, а також про посильну участь дитини в суспільному житті, колективній праці наголошують дослідники психолого-педагогічної науки.

Л.А. Лєпіхова констатує: «Велике значення для виховання основ громадянськості має розвиток національного духу. Цьому сприяють рідна мова батьків, переживання радощів і свят у сім'ї…, і все це пов'язується у свідомості дітей з їхньою домівкою, місцевістю, де вони проживають країною». О.М. Лещенко пропонує включити до змісту програми такі складові: «шанування місця власного народження і місця постійного проживання як своєї батьківщини, любов і турботу про дане територіальне формування, поважання місцевих традицій» [7].

Про необхідність створення спеціальних програм, які б містили систему історично правдивих, але доступних дитячому розумінню знань про рідний край, пишуть теоретики і практики дошкільної педагогіки: І.О. Газіна, А.М. Богуш, В.В. Якубенко, О.Л. Кононко, Н.П. Кисельова, Н.П. Рогальська та ін.

Отже, важливим напрямом патріотичного виховання є прилучення до вивчення історії, культури, побуту, звичаїв рідного краю, пояснення зв'язку людини з минулими й майбутніми поколіннями, виховання розуміння смислу життя, інтересу до родинних і народних традицій.

1.2 Аналіз методичної та нормативної літератури

Розгляд нормативної літератури з нашої проблеми зосереджується основними актами та законами, що регулюють освітні питання в Україні.

Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття») визначаючи основні пріоритети розвитку освіти в Україні, наголошує на необхідності відродження і розбудова національної системи освіти як найважливішої ланки виховання свідомих громадян Української держави. Серед інших принципів розвитку освіти, обумовлюється і «органічний зв'язок з національною історією, культурою, традиціями» [10].

Національна доктрина розвитку освіти наголошує на необхідності формування національних і загальнолюдських цінностей у дитини. Згідно з доктриною, держава повинна забезпечувати виховання особистості, яка усвідомлює свою належність до українського народу, збереження та збагачення українських культурно-історичних традицій, виховання шанобливого ставлення до національних святинь. Окремим пунктом виноситься розгляд національного характеру освіти і національного виховання. Освіта утверджує національну ідею, сприяє національній самоідентифікації. Національне виховання є одним із головних пріоритетів, органічною складовою освіти. Його основна мета -- виховання свідомого громадянина, патріота. Національне виховання спрямовується на залучення громадян до глибинних пластів національної культури і духовності, формування у дітей та молоді національних світоглядних позицій, ідей, поглядів і переконань на основі цінностей вітчизняної та світової культури. Головними складовими національного виховання є громадянське та патріотичне виховання. Національне виховання має здійснюватися на всіх етапах навчання дітей та молоді, забезпечувати всебічний розвиток, гармонійність і цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдаровань, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності й культури, виховання громадянина, здатного до самостійного мислення, суспільного вибору й діяльності, спрямованої на процвітання України [31].

Державні законодавчі документи, теоретичні та практичні дослідження психолого-педагогічної науки, програми дошкільного виховання, сповідуючи історичний підхід до патріотичного виховання дітей дошкільного віку, актуалізують його народознавчі та краєзнавчі напрями. У Законі України «Про дошкільну освіту», ст. 7, сформульовано про необхідність «…виховання у дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу…» [12].

Тут же, у Законі України «Про дошкільну освіту», обумовлене значення Базового компоненту дошкільної освіти - це державний стандарт, що містить норми і положення, які визначають державні вимоги до рівня розвиненості та вихованості дитини дошкільного віку, а також умови, за яких вони можуть бути досягнуті.

Розглянемо детальніше як ознайомлення дітей з професіями дорослих розкривається через Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. Цим державним стандартом виховання дитини у дошкільному навчальному закладі розділяється на чотири сфери: «Природа», «Культура», «Люди», «Я сам». Базовий компонент дошкільної освіти визначає обов'язковий мінімум змісту основних освітніх програм, обсяг навантаження, вимоги до рівня розвиненості, вихованості та навченості дитини шести (семи) років, а також умови за яких вони будуть досягнуті. Базовий компонент - це мінімально достатній а необхідний дитині перших шести (семи років) життя ступінь компетентності, необхідний для її нормального функціонування у її навколишньому середовищі. Йдеться, передусім, про забезпечення особистості своєрідного мінімального освітнього ядра [4].

Для аналізу Базового компоненту дошкільної освіти звернемося до роботи, про веденої вихователями-методистами Т. Прищепою та В. Евенок, які детально виділили краєзнавчий аспект. Так, для сфери «Природа», за Базовим компонентом, розглядаються грунти регіону, дикорослі та культурні рослини місцевості, лікарські рослини найближчого оточення, дикі та свійські тварин регіону, діяльність дорослих з охорони природи рідного краю. Діти залучаються до природоохоронної діяльності, а також милуються красою рідних краєвидів у різні пори року [28, 6]. У сфері «Культура» з метою виховання любові до рідного міста може слугувати зосередження уваги дитини на рідній домівці, сімейних реліквіях, шанобливому ставлення до них. Також, діти мають орієнтуватися у найближчому оточенні, знати назву своєї вулиці, найближчої крамниці та аптек, місце роботи батьків, дитячий садок). Дітей ознайомлюють з різними видами виробництва, вчать об'єктивно оцінювати продукти праці земляків. Також ознайомлюють з творами відомих діячів мистецтва рідного краю [28, 6]. Розвивати любов до рідного міста у сфері життєдіяльності дитини природа пропонується через виховання поваги до родини, шанобливого ставлення до рідних, турботу про них, вивчення родинних традицій, дослідження родоводу. Сфера «Я сам» може запропонувати такі засоби розвитку краєзнавчих знань, як власне ім'я, прізвище, по-батькові, вплив навколишнього середовища на здоров'я, небезпечні чинники довкілля.

Концепція дошкільного виховання в Україні, сповідуючи історичний підхід до патріотичного виховання дітей дошкільного віку, актуалізує його народознавчі, українознавчі та краєзнавчі напрями. На це орієнтують і різноманітні програми дошкільного виховання.

Найпоширенішими програмами, що до недавнього часу застосовувалися дитячими садочками були програми «Малятко», «Дитина», «Дитина в дошкільні роки» тощо. Крім того, деякі садочки працювали за різними іноземними програмами, як то «Крок за кроком», «Радуга», «Витоки», «Пралеска». До 2009 року дитячі садочки мало право обирати програму, за якою будуть розвиватися. Розглянемо як питання ознайомлення дошкільників з професіями розглядалося у основних програмах.

Авторами програми «Малятко» є науковці Інституту педагогіки, Інституту психології Академії педагогічних наук України, педагогічних університетів України. Затверджена була колегією Міністерства освіти України 1991 році (друге видання - 1999 р.). Вона визначає завдання і зміст виховання і навчання дітей віком від двох до семи років [26, 125]. Програма «Дитина» створена у 1992 році працівниками Київського міжрегіонального інституту вдосконалення вчителів ім. Б.Грінченка Містить орієнтовний зміст виховання і навчання дітей віком від трьох до семи років, метою яких є становлення особистості дитини через розвиток її психічних процесів [26, 126]. «Дитина в дошкільні роки» - програма, розроблена в 1991 році запорізькими науковцями і педагогами-практиками [26, 127]. Програма «Українське дошкілля» створена колективом Львівського обласного інституту удосконалення учителів на основі «Програми виховання та навчання в дитячому садку» (1986).

Розглянемо детальніше як деякі з наведених програм розкривають питання виховання любові до рідного краю.

Згідно з програмою «Малятко» діти старшого дошкільного віку ще з середньої групи повинні знати назву рідного міста, її походження, визначні місця, а також розуміти зв'язок понять «батьки», «Батьківщина», «рідний край». Для досягнення цих знань педагогам рекомендується розвивати знання дітей про рідне місто: назву, походження назви, головні визначні місця, назви головних вулиць. Формувати уявлення, що в кожної людини, крім батьків та інших рідних людей, є батьківщина -- місце, де вона народилась і живе, де народилися й живуть її батьки [18, 150-152]. Безпосередньо для старшої групи завданнями виховання слугують «виховувати любов до рідного краю, розширювати уявлення дітей про Батьківщину, Поглиблювати знання дітей про визначні місця рідного міста (села)» [18, 153]. Результати навчально-виховної роботи: орієнтуються в приміщенні дитячого садка, на його території, вулиці; розуміють значення народних традицій, шанують народну мудрість, знають окремі зразки усної народної творчості; розрізняють особливості української культури; знають визначні місця України, її столицю, державні символи [18, 155-156].

Діти повинні знати, що люди, які мають спільну батьківщину, - це народ, а ті, що народилися і живуть в Україні - український народ. У народі з роду в рід передаються мова, пісні, повага до старших, любов до дітей і рідного дому. Програма передбачає формування у дітей уявлень про історію рідного міста (села), походження його назви і назв вулиць, географічні та історичні пам'ятки рідного краю. Важливим напрямом патріотичного виховання є прилучення до народознавства - вивчення культури, побуту, звичаїв рідного народу. Дошкільників ознайомлюють з культурними і матеріальними цінностями родини і народу, пояснюють зв'язок людини з минулими і майбутніми поколіннями, виховують інтерес до родинних і народних традицій.

Програма «Дитина», розкриваючи засоби розвитку у дитини знань про рідний край, пропонує з допомогою художньої літератури, музики, народної пісні, образного слова виховувати у дітей любов до рідного краю, його історичних місць. Учити розуміти та поважати споконвічні традиції, звичаї символи українського народу. Крім того, вихователі у цьому віці знайомлять дітей з назвою рідного краю, міста села, з відомими пам'ятками культури, легендами оповідками, бувальщинами рідного краю[11, 162]. Як результат такого виховання, діти знають назву свого міста (села), своєї країни, міста чи села, де живуть родичі [11, 167].

Державна базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі» одним із завдань пізнавального розвитку визначає: «…прилучати до культури минулого та сучасності свого народу» [1, 212]. Загалом, програма «Я у світі», спираючись на Базовий компонент дошкільної освіти, намагається означити усі описані нами вище сфери. Окремої деталізації необхідного рівня знань про рідне місто у програмі, так як і в Базовому компоненті не винесено, проте аналізуючи усі складові, можна дійти висновку, що діти старшого дошкільного віку повинні знати назву свого міста, вулиці, на якій живе тощо. Також мати усвідомлення поняття «рідний край» як частина великої «Батьківщини». Сама назва програми передбачає ознайомлення дитини зі світом, а способом ознайомлення дитини зі світом і є якраз вивчення усіх аспектів життя людини на основі прикладів з рідного краю, сфери життєдіяльності «Культура», «Природа» також неможливі без унаочнення, яке здійснюється на базі доступних для презентації речей саме в рідному місті (селі). Тому виховання почуття любові до рідного краю здійснюється неопосередкованим шляхом під час усього процесу виховання дитини.

Отже, аналіз усіх видів літератури з даного питання дозволяє з'ясувати значення виховання любові до рідного міста у дошкільнят. Воно є складовою частиною національного виховання, сприяє усвідомленню понять «Батьківщина» через просте до складного.

2. Визначення педагогічних умов виховання у дітей почуття любові до рідного міста

2.1 Програма та зміст експерименту

За своїм змістом педагогічний експеримент є впроваджувальним видом дослідницької діяльності, значення якої полягає в цілеспрямованому переведенні ідеї в практику з метою перетворення останньої.

Педагогічний експеримент передбачає активний вплив на педагогічне явище чи процес шляхом створення нових умов, що відповідають меті дослідження. Сутнісний зміст експерименту полягає в розкладанні цілісного педагогічного явища на складові елементи; внесенні змін до умов, в яких ці елементи функціонують; відслідковуванні окремих досліджуваних сторін і явищ; фіксуванні результатів навчально-виховного процесу в умовах експерименту. Отже, експеримент у загальній системі методів дослідження допомагає встановити наукові факти, пояснити та узагальнити нові дані з позицій більш загальних теорій; будувати на базі одержаних результатів нові гіпотези та теорії [30, 12].

Констатуючий експеримент полягає в тому, що дослідник експериментальним шляхом встановлює лише стан педагогічної системи, що вивчається: констатує наявність зв`язків, залежностей між явищами, визначає вихідні дані для подальшого дослідження. Відповідно до методичної літератури, експеримент передбачає складання програми, що включає в себе означення теми експерименту, визначення його актуальності, об'єкту, предмету, мети та завдань, опис гіпотези тощо.

Софія Русова, звертаючись до методів педагогічного дослідження, наголошувала на обов'язковій об'єктивності та відстороненості експериментатора. «Експеримент - це осібне спостереження, що проводиться в певних витворених наукою умовах, яке відрізняється від звичайного спостереження ще тим, що останнє носить випадковий характер, і щоб його повторити, треба часом дуже довго чекати, а експеримент робиться по волі експериментатора, що по своїй потребі може міняти умови, щоб поширити своє спостереження. Для експерименту беруть прості явища - процеси пам'яті, гостроти сприйняття, втоми дітей. Малі діти, що не розуміють експерименту, не повинні йому підлягати» [29, 235].

Для визначення поточного стану знань про рідне місто наше дослідження передбачає проведення констатуючого експерименту.

Педагогічний експеримент про водиться на базі дошкільного навчального закладу № 3 «Веселка» м. Городище Черкаської області. Експеримент проводиться у старшій групі ДНЗ. Розглянемо детальніше програму експерименту. педагогічний дитина місто виховання

Тема експерименту - «Почуття любові до рідного міста як насідок цілеспрямованого виховання». Актуальність даного експерименту обумовлена важливістю вивчення педагогічних умов виховання у дітей старшого дошкільного віку почуття любові до рідного краю. А любов до рідного міста є його невід'ємною частиною.

Гіпотеза - методична література не достатньо звертає увагу на виховання у дитини любові до рідного міста через історію краю, в якому він народився.

Об'єктом експерименту виступає виховання у дітей дошкільного віку національної самосвідомості, а предметом - виховання любові до рідного міста як його складова.

Мета експерименту - виявлення педагогічних умов виховання у дітей старшого дошкільного віку любові до рідного міста. Для досягнення поставленої мети, експериментатору потрібно виконати наступні завдання:

проаналізувати методичну базу експерименту;

з'ясувати рівень знань дітей про рідне місто у різних аспектах виховання;

визначити рівень знань дітей про історію рідного міста, його відомих людей, історичні місця.

Методи та засоби успішного проведення експерименту: бесіда з дітьми, анкетування вихователів на тему розкриття ними краєзнавчого контексту у виховному процесі, проведення заняття «Подорож рідним містом».

Терміни проведення експерименту 20-22 травня 2011 року на базі старшої групи дошкільного навчального закладу №3 «Веселка» міста Городище.

Очікуваним результатом проведення експерименту є підтвердження гіпотези та виявлення перспектив для подальшого дослідження у цій сфері.

2.2 Виявлення результатів проведення констатуючого експерименту

Констатуючий експеримент було проведено відповідно до запропонованої вище програми.

В результаті аналізу наукової літератури з даного питання було визначено, що виховання у дітей старшого дошкільного віку почуття любові до рідного краю є складовою національного виховання. Цю ж думку підтверджує і нормативна база забезпечення дошкільної освіти в Україні. Аналіз методичної літератури допоміг з'ясувати основні вимоги до знань дитини дошкільного віку про своє місто. Так, згідно з програмою «Я у світі» практично усі сфер життєдіяльності дитини можуть реалізовуватися через призму вивчення рідного краю, його природи, культури, людей, що живуть і працюють у ньому, споруд, що розташовуються на території міста.

З метою з'ясування рівня виховання у дітей любові до рідного краю було проведено аналіз роботи вихователів у досліджуваній групі. Вивченню підлягала уся документація вихованого процесу, а також безпосередня вихована діяльність шляхом спостереження. Було проведено і анкетування. Таким чином було достеменно з'ясовано, що виховна діяльність педагогів відповідає сучасні програмі «Я у світі». Вихователями добре розкриваються усі аспекти, передбачені змістом програми. Анкетування дозволило встановити рівень усвідомлення дій вихователя, спрямованих на засвоєння дітьми знань про своє рідне місто, а також на перенесення свого власного бачення на нові програмові положення. Загалом, вихователі мають добру методичну та практичну підготовку, орієнтується у досліджуваному питанні, не виходять за межі завдань, виконання яких передбачає Базовий компонент дошкільної освіти та програма «Я у світі».

З дітьми було проведено заняття «Подорож моїм містом» [Додаток 1], метою якого було визначити рівень відповідності фактичних знань дітей досліджуваної групи про рідне місто з регламентованим у програмі та описаним у документах вихователів. Таким чином вдалося з'ясувати рівень знань дітей по кожній із запропонованих програмою сфер [Додаток 3]. У Додатку № 3 подано графічне відображення результатів проведеного аналізу та означення знань по кожній зі сфер числом від одного до чотирьох. Так, найкращі знання у дітей досліджуваної групи виявилися по сфері життєдіяльності «Природа». Діти добре орієнтуються у природному середовищі рідного міста, називають рослини, тварини, гриби, які поширені на його території. Висловлюють власне ставлення до природних багатств міста, знають як оберігати річку від забруднення, розуміють своє значення у цьому процесі. Впізнають природні утворення міста на зображенні.

Так само добре орієнтуються діти у питаннях, пов'язаних з реалізацією сфери життєдіяльності «Люди». Дошкільнята називають професії батьків, відомих їм дорослих, знають значення цих професій для них самих та для рідного міста. Називають транспорт, що популярний у місті, та людей, що на ньому працюють. Також знають суспільно важливі професії, обумовлюють їхню необхідність для існування міста. Називають підприємства, що існують у місті, знають, що виконують люди, які там працюють, пояснюють значення цих підприємств для розвитку маленького містечка.

Трохи гірше знання про рідний край репрезентуються у досліджуваної групи через сферу «Я сам». Діти знають своє ім'я, прізвище та по батькові. Знають про свою родину, чим родина важлива та потрібна для них. Розуміють, що природне середовище рідного краю має безпосередній вплив на їхнє здоров'я.

Найгірше представлена сфера життєдіяльності «Культура». Хоча таке означення виглядає дуже суб'єктивно, бо через цю сферу реалізується більшість необхідних для виховання почуття любові до рідного краю засобів.

Починається реалізація краєзнавчих знань через усвідомлення власної домівки як частини свого міста, з чим діти дуже добре справляються. Також, діти знають назву вулиці, де знаходиться їхній дім, садочок, пояснюють походження цих назв. Відома їм і назва центральної вулиці міста та основні будинки, що по ній розташовані. Діти знають про існування місць відпочинку у місті, впізнають палац культури та називають заходи, що проводяться у ньому. Зазвичай це ті, на яких їм довелося побувати. Але на питання, які пропонували дати відомості про відомих людей свого краю, їхнє значення для держави та світу діти не змогли дати конкретної відповіді. Саме через недостатнє знання історичних моментів життя рідного міста сфера «Культура» виявилася неповною та заслужила найнижчу оцінку за чотирибальною шкало нашого ранжування.

Таким чином ми плавно переходимо до з'ясування стану знань дітей досліджуваної груп стосовно історії рідного міста, що буде підтвердженням чи спростуванням нашої гіпотези. На основі анкети, поданої у додатку № 2 проводився аналіз знань дітей старшого дошкільного віку про історію свого міста. Як з'ясувалося, ці знання дуже незначні. Результати опитування 14 дітей групи подані у додатку № 4. Ми бачимо, що більшість дітей (дев'ять з чотирнадцяти) знають відповіді на запропоновані питання погано, троє - посередньо, і лише двоє - добре). Із запропонованих питань лише на кілька діти знали відповідь точно (найочевидніші), на деякі - здогадалися. Так, усі називали назву місто, проте ніхто з дітей не зміг розповісти про походження цієї назви чи час існування міста. Така ж ситуації і з знаннями про річку - усі діти назвали її назву, проте ніхто не знав історію її утворення (річка - це канал штучного походження), ні походження назви. Кілька дітей відгадали по зображенням Михайлівську православну церкву міста городище (пам'ятка архітектури середин ХІХ ст., збудована у непритаманному для цієї території неготичному силі. Вона мала драматичну історію у радянський час, лише за останні роки була відреставрована і зараз виступає окрасою міста). Пам'ятники, із зображенням Тараса Григоровича Шевченка діти упізнали. Це свідчить насамперед про те, що особа самого поета їм знайома, і вихователі добре розвивали знання дітей про видатних особистостей рідної країни. Дітям також вдалося встановити розташування двох з них - один біля третьої міської школи (школа знаходиться недалеко від садочку), другий - поперед будівлі лікарні. Проте ні історію цих пам'ятників (вони були виконані на замовлення підприємців Терещенків та вилиті на місцевому Городищенському металургійному заводі), ні час їх встановлення вони не знають. Не відоме дітям і ім'я уродженця міста Городище, найвідомішого його жителя, знають якого не тільки на теренах нашої держави, а й далеко за її межами, автора всесвітньовідомої опери «Запорожець за Дунаєм» Семена Семеновича Гулака-Артемовського. Пам'ятник, який стоїть у центрі міста перед другою школило діти ніколи не обожнювали з конкретною особистістю, про існування музею на його честь також не знали.

Достатньо хороші та одностайні знання діти виявляли під час розповіді про Пагорб Слави у місті. Усі діти знали його значення, відвідували 9 травня та покладали квіти на граніт. Знають вони і хто такі ветерани. Проте мало хто розповів про ветеранів у своїй родині. Так само мало хто знав ім'я та по-батькові своїх дідусів і бабусь, що померли, рід їхніх занять.

Виходячи з проведеного вище дослідження, можна зробити висновки про знання дітей з історії рідного міста. Дітям відомі тільки ті дані та події, з якими вони вже зустрічалися раніше: від вихователів, від батьків, від оточення, спостерігали самі. Разом з тим, вони добре засвоюють та відтворюють інформацію подібного змісту, але іншого контексту, яку вони отримали від вихователів. Так, діти впізнають зображення Тараса Шевченка та говорять про його значення для української культури. Так же само вони могли б знати і Гулака-Аремовського, якби вихователі зосередили свою та їхню увагу на цій особистості.

Таким чином, ми можемо зробити висновок, що знання дітей про рідний край у експериментальної групи відповідають програмі та Базовому компоненту, вихователі добре впроваджують ці пропозиції у життя. Проте через е, що програма «Я у світі» не наголошує на важливості історичних знань дітей про рідне місто (село), вихователі не відтворюють цього аспекту у своїй діяльності.

Неодмінність поданням дітям дошкільного віку відомостей про конкретні історичні події, пов'язані з їхнім містом, а також історію заснування міста, видатних його особистостей є очевидно, адже одним із завдань виховання дитини дошкільного віку є долучення її до історичного досвіду Української держави, усвідомлення його значення. Але виховання дошкільника побудоване на сприйняття інформації спочатку на локальному емпіричному рівні. Тому закономірним є розгляд історичних процесів, розуміння яких передбачено програмо спочатку на локальному рівні - рівні міста (села), а вже потім перенесення на більш глобальні поняття.

Проте не узгодженість цього питання це не лише неточність програми, а й недосконалість існуючої краєзнавчої освіти, яка на багатьох рівнях дуже часто не виправдовує покладених на неї завдань. Вихователі та вчителі дуже часто недооцінюють значення історичного контексту під час виховання у дітей старшого дошкільного віку почуття любові до рідного краю (міста).

Висновки

В результат проведеного дослідження можна зробити наступні висновки.

Прилучення до вивчення історії, культури, побуту, звичаїв рідного краю, пояснення зв'язку людини з минулими й майбутніми поколіннями, виховання розуміння смислу життя, інтересу до родинних і народних традицій є важливим напрямом національного виховання. Аналіз усіх видів літератури з даного питання дозволяє з'ясувати значення виховання любові до рідного міста у дошкільнят. Воно є складовою частиною національного виховання, сприяє усвідомленню понять «Батьківщина» через просте до складного.

В результаті проведення констатуючого експерименту ми можемо зробити висновок, що знання дітей про рідний край у експериментальної групи відповідають програмі та Базовому компоненту, вихователі добре впроваджують ці пропозиції у життя. Проте через е, що програма «Я у світі» не наголошує на важливості історичних знань дітей про рідне місто (село), вихователі не відтворюють цього аспекту у своїй діяльності.

Неодмінність поданням дітям дошкільного віку відомостей про конкретні історичні події, пов'язані з їхнім містом, а також історію заснування міста, видатних його особистостей є очевидно, адже одним із завдань виховання дитини дошкільного віку є долучення її до історичного досвіду Української держави, усвідомлення його значення. Але виховання дошкільника побудоване на сприйняття інформації спочатку на локальному емпіричному рівні. Тому закономірним є розгляд історичних процесів, розуміння яких передбачено програмо спочатку на локальному рівні - рівні міста (села), а вже потім перенесення на більш глобальні поняття.

Проте не узгодженість цього питання це не лише неточність програми, а й недосконалість існуючої краєзнавчої освіти, яка на багатьох рівнях дуже часто не виправдовує покладених на неї завдань. Вихователі та вчителі дуже часто недооцінюють значення історичного контексту під час виховання у дітей старшого дошкільного віку почуття любові до рідного краю (міста).

Тому наша пропозиція полягає у розгляді цього контексту знань про рідне місто та проведення подальших досліджень, а також експериментів з метою виявлення найбільш оптимальних шляхів та педагогічних умов у виховання в дітей старшого дошкільного віку любові до рідного міста через ознайомлення з його історичною долею.

Список опрацьованої літератури

1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку “Я у світі”/ Міністерство освіти і науки України, Академія пед. наук України ; наук. ред. та упор. О. Л. Кононко. -- К. : Світич, 2008. -- 430 с.

2. Базовий компонент дошкільної освіти України, 2003 / http://www.mon.gov.ua/education/average/Bazovyj_komponent.pdf.

3. Бех І.Д. Законопростір сучасного виховного процесу. - Педагогіка і психологія - №1 - 2004 р. - С. 33 - 40.

4. Богуш А.М., Гавриш Н.В. Меодика ознайомлення з довкіллям у дошкільному навчальному закладі. - Київ: Слово, 2008. - 408.

5. Богуш А.М., Лисенко Н.В. Українське народознавство в дошкільному закладі. - Київ: Вища школа, 2002. -

6. Ващенко Г. Твори в 4-х томах. Т. 4. Праці з педагогіки та психології. - Київ: «Школяр» - «Фада» ЛТД, 2000. - 416 с.

7. Газіна І.О. Формування у дошкільників першооснов національної свідомості // Педагогіка - 2005 № 1. / http://bdpu.org/scientific_published/2005/pedagogics_1_2005/08

8. Галашевська О. У дусі громадянськості // Дошкільне виховання. - 2007. - № 8. - 15-18.

9. Гончаренко С. У. Педагогічні дослідження: Метод. поради молодим науковцям. - К., 1995. - 45 с.

10. Державна національна програма “Освіта” (“Україна XXI століття”) / http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=896-93-%EF

11. Дитина: програма виховання і навчання з 3 до 7 років. - Київ: Богдана, 2003. - 326 с.

12. Закон України "Про дошкільну освіту" №2628-III, із змінами вiд 1 січня 2009 р. / http://www.osvita.org.ua/pravo/law_01/

13. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні: Науково-методичний посібник / Наук. ред. О.Л. Кононко. - К.: Ред. журн. „Дошкільне виховання”, 2003. - 243 с

14. Конвенція про права дитини / http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_021&test=4/UMfPEGznhhqq7.ZigYNBgKHI4Hks80msh8Ie6

15. Котова В. Рідне місто знати і любити // Дошкільне виховання. - 2006. - № 1. - С. 12-13.

16. Кыверялг А.А. Методы исследований в профессиональной педагогике. - Таллин: Валгус, 1980. - 334 с.

17. Любар О.О., Стельмахович М.Г., Федоренко Д.Т. Історія української школи і педагогіки / За ред. О.О.Любара. - Київ: Знання, КОО, 2003. - 450 с.

18. Малятко: програма виховання дітей дошкільного віку. - Електронна версія: Інститут засобів навчання АПН України, 2001.

19. Методичні рекомендації до написання наукової праці / Укл. В.В. Васильєв. - Дніпропетровськ: ДДУ, 2000. - 26 с

20. Наказ міністерства освіти і науки № 41 від 29.01.2009 про впровадження Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі» / http://osvita.ua/legislation/doshkilna-osvita/4054

21. Науково-дослідна роботи в закладах освіти: Метод. посібник / Укл. Ю.О. Туранов, В.І. Уруський. - Тернопіль: Астон, 2001. - 138 с.

22. Національні куточки в дитсадку // Дошкільне виховання. - 2008. - № 8. - С. 20-22.

23. Педагогічний креатив: проектні технології в освітньому процесі ДНЗ (за результатами Другого обласного конкурсу освітніх проектів) / за науковою редакцією К.Л. Крутій, О.М. Каплуновської. - Запоріжжя : ТОВ “ЛІПС” ЛТД, 2010. - 100 с. / http://www.ukrdeti.com/pedkriativ/kr6.html

24. Погонець М. Формування у старших дошкільників громадянських почуттів засобами краєзнавства // Вісник інституту розвитку дитини. - 2009. - Вип. 5. / http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vird/2010_7/39.pdf

25. Поніманська Т. Дитина і соціум // Дошкільне виховання. - 2004. - № 8. - С. 4-6.

26. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка: навчальний посібник для студентів ВНЗ. - Київ: Академвидав, 2006. - 465 с.

27. Поніманська Т.І. Основи дошкільної педагогіки. - Київ: Абрис, 1998. - 448 с.

28. Прищепа Т., Евенок В. Рідний край знати - свій нард шанувати // Палітра педагога. - 2006. - № 2. - С. 6-8.

29. Сидоренко В.К., Дмитренко П.В. Основи наукових досліджень: Навч. посібник для вищих пед. закладів освіти. - К.РННЦ "ДІНІТ", 2000. - 259 с.

30. Указ Президента України № 347/2002 від 17.04.02 року Про Національну доктрину розвитку освіти/ http://osvita.ua/legislation/other/2827

31. Хрестоматія з історії дошкільної педагогіки: Навчальний посібник / За заг. ред. З.Н. Борисової. - К.: Вища школа, 2004. - 511 с.: іл.

Додаток 1

Заняття «Подорож рідним містом»

Мета: з'ясувати рівень знань дітей про рідне місто.

Завдання: перевірити знання дітей щодо розташування рідного міста на карті, перевірити знання назв вулиць, річок, ставків, історичних місць міста Городище, з'ясувати рівень знань дітей про природу, що їх оточує (природа рідного краю), зокрема дерева, кущі, тварини, природний ландшафт міста, професії наших батьків, підприємства, які є у місті, знання основних закладів культури у місті, пам'ятників, міський транспорт, історія рідного міста.

Матеріал: карта міста Городище з позначенням вулиць, ілюстрації, фото рідного міста, ілюстрації з транспортом, деревами, тваринами, грибами.

Хід заняття

Вихователь. Діти, які птахи повернулися до нас весно? (Відповіді дітей). Давайте спитаємо у журавлика де він побував? (Вірш Платона Воронька «Облітав журавель»). Діти, а у вас яка рідна земля? (Відповіді дітей). Що ви бачите на дошці? (Карта міста Городище). Давайте подорожувати нашим містом. Яким транспортом можна пересуватися по нашому місту? Спочатку, проїдемося автобусом до річки. Як називається наша річка? А які рослини ростуть біля річки? (Завдання для дітей відшукати на ілюстрації рослини, які ростуть біля річки Вільшанки). А які ще водойми є у нашому місті? Від річки поїдемо маршрутним таксі до лісу. (Завдання для дітей відшукати на зображенні їстівні та неїстівні гриби. Назвати види дерев та кущів, що ростуть у лісі. Також повторити назви тварин, які живуть у лісі біля м. Городище). А тепер викличемо таксі та поїдемо в центр міста. (Завдання для дітей - знайти фото будівель та пам'ятників, які розташовуються в центрі міста Городище). Як називається центральна вулиця нашого міста? На якій вулиці розташований дитячий садок? Які ще назви вулиць ви знаєте?

Вихователь. Дивіться хто до нас прийшов. Справжній інопланетянин. Йому дуже цікаво дізнатися більше про наше місто, про підприємства міста, про професії ваших батьків, та де ще можна працювати у місті Городище. (Розповіді дітей). А давайте розповімо нашому гостю про людей, що прославили наше місто.

Інопланетянин. Дякую за ваші цікаві розповіді, мені тепер буде чим порадувати жителів моєї планети.

Вихователь. З центру міста до нашого садочка ми можемо під'їхати одну зупинку на електропоїзді. Ось і закінчилася наша подорож містом. Ми побували в різних його куточках. Де вам найбільше сподобалось (Відповіді дітей).

Додаток 2

Питання до бесіди з дітьми на тему «Історія рідного краю»

Як називається наше місто?

Чи відоме вам походження цієї назви?

Як давно існує наше місто?

Як називається річка, що протікає через наше місто? Чому вона так називається? Чи знаєте ви історію виникнення цієї річки?

Хто такі козаки? Чим вони славні?

Кого з відомих людей, які народилися в нашому місті ви знаєте?

Кому стоїть пам'ятник біля другої школи в центрі міста (+зображення)?

Хто такий Тарас Шевченко? Чи є пам'ятники йому в нашому місті? Де ви їх бачили? Чим відрізняються ці пам'ятники від усіх інших?

Чи знаєте ви хто такий Семен Семенович Гулак-Артемовський? Чим він прославився? Де у нашому місті стоїть йому пам'ятник?

Чи впізнаєте ви зображення на картинці (зображено Михайлівську церкву)? Чи ходите ви з мамою і татом до церкви? Що ви знаєте цікавого про нашу церкву?

Чому біля цього пам'ятника лежать квіти (зображено пагорб слави)? Ви були там з мамою і татом? Коли? Хто такі ветерани?

Чи розповідали вам батьки про героїв з вашого роду? Чим вони славні?

Додаток 3

Діаграма № 1 Рівень знань дітей про рідний край, розподілений за сферами

Додаток 4

Діаграма № 2 Рівень знань дітей про історію рідного міста

Размещено на Allbest.ru