Важковиховуваність як соціально-педагогічне явище

У сучасній психологічній літературі сформувались чотири точки зору щодо причин, які взаємодоповнюють одна одну, виникнення шкільної дезадаптації.

Перша точка зору виходить з того, що психотравмуючим фактором визнається сам процес навчання, як би гарно він не був організований. Порушення, які ним викликаються, називаються дидактогеніями. Але частіше (друга точка зору) говорить про своєрідну "конвергенцію" дидактогеній і конституціональної (тобто індивідуальної) вразливості організму дитини та її центральної нервової системи. За словами В. Е. Кагана, мова йде "про фатально "хвору" дитину, дезадаптація якої обумовлена мозковим порушенням або обтяженою спадковістю" [2; с. 9].

Якщо перша точка зору є однобокою і невірною, через недостатнє врахування індивідуальних особливостей дитини і її соціального середовища, то друга - через зняття відповідальності зі школи і сім'ї та покледення її винятково на лікаря.

Гнучкішою є точка зору, яка пов'язує шкільну дезадаптацію з дидаскалогеніями, тобто з неправильним ставленням учителя до учня, неправильною організацією освітнього процесу і навчальної діяльності. Це перш за все різноманітні варіанти авторитарного стилю педагогічного керівництва класом. Скарги на ті або інші неправильні (або які сприймаються як неправильні) дії учителя як причини виникнення особистісних і поведінкових порушень у дітей, надзвичайно поширені. Але, як зазначає більша частина психологів, неправильно зводити шкільну дезадаптацію до проблеми "поганого", "упередженого", "зловмисного" учителя. Відомо, наприклад, що сенситивність дітей до дидаскалогеній неоднакова. Компенсаторні і психозахисні можливості дітей дуже великі і багато в чому залежать від позашкільних впливів на них, і перш за все, від сімейної ситуації. Більше того, специфічне ставлення до дитини в сім'ї, стиль батьківського спілкування і поведінки, актуальний сімейний клімат вважаються психологами головною, а інколи і єдиною причиною виникнення шкільної дезадаптації або хоча б декількох її форм. Щоправда, при цьому не завжди береться до уваги те, що "середовище визначає розвиток дитини через її переживання середовища" (Л. С. Виготський) [2; с. 11].

2.2 Діагностика важковиховуваності підлітків

На сьогоднішній день не існує чіткої межі між нормальним і патологічним розвитком особистості, важко відрізнити неадекватну поведінку здорової дитини з відхиленнями у розвитку, тож виникають труднощі у доборі ефективних прийомів реагування на неадекватну поведінку окремої категорії «важких» учнів. Отже, виникає проблема у виборі методик дослідження «важких» учнів з неадекватною поведінкою з метою встановлення наявності чи відсутності у них психічних відхилень, їх ступеня і специфіки. Адже подолання тієї чи іншої форми дезадаптивної поведінки має бути спрямоване на усунення причин, що її викликають.

Дослідження проводилося в ЗОШ №4,м.Івано-Франківська, в 8класі,кількість учнів - 27. Зважаючи на час проведення діагностики, слід зазначити, що у результатах можлива невелика похибка. Причинами цього може бути:

втома учнів наприкінці робочого дня;

розсіяна увага учнів;

зовнішні фактори (шум, наявність вчителя);

перший день тижня.

Діагностуючи дану групу підлітків, ми помітили, що тестування викликає інтерес учнів. Про це свідчить велика кількість запитань, які діти задавали в процесі роботі.

Для визначення важковиховуваності учнів немає спеціально розроблених та апробованих методик. Щоб дослідити, чи дитині притаманна ризикова поведінка, потрібно враховувати особливості поведінки таких підлітків у сім'ї, в класному колективі, стосунки з вчителями; також особливості темпераменту, характеру, тип особистості, тощо.

Для дослідження важковиховуваності ми використовували різні методики.

Методика визначення особистісної адаптованості школярів до внутрішнього і зовнішнього середовища А. Фурмана (див. додаток А).

Соціометрія. Метою соціометрії є ставлення членів групи до кожного її представника. Аналіз соціометрії дуже багато говорить про взаємостосунки у групі, а саме: як члени колективу обирають одне одного, хто має більше виборів, а хто менше. Зручним способом подання змісту соціоматриці є соціограми. Під час проведення соціометричного дослідження класу можна виявити його референтно-метричну структуру групи. Референтна група -- це ті діти, які обумовлють стиль класного життя, репрезентують ті моральні норми і людські якості, які панують в групі. . Визначення референтного кола важливе для прогнозу психологічного розвитку підлітків (див. додаток Б).

3.Експертна оцінка класного керівника з соціально-комунікативної діяльності учнів класу. Експертна оцінка полягає в тому, що класний керівник приймає активну участь у дослідженні. Це особа, яка може об'єктивно оцінити досліджуваного. Він працює з класом вивчає його, корегує діяльність, узагальнює особисті спостереження. (див. додаток Б).

Результати пророблених методик задукоментовано в письмових роботах учнів та зберігаються в архіві школи. Для інтерпретації зробленого дослідження, тобто визначення важковиховуваних дітей, використовувалися протоколи (див. додаток Г-Д) методик та зведена таблиця результатів тестування .

Провівши «Методику визначення особистісної адаптованості школярів до внутрішнього і зовнішнього середовища А.Фурмана», ми помітили, що з 25 учнів класу у 12% дітей спостерігається критична дезадаптація, у 15% дітей - очевидна дезадаптація, а у 20% дітей - ситуативна. 24% дітей очевидно неадатовані, а у 16% дітей неочевидна неадаптованість. І лише у 5% учнів класу низькі адаптативні можливості, незгадуючи про середній та високий рівень адаптації.

Наступну методику, яку ми застосовували, була «Соціометрія». Результати цієї методики показали, що 24% від загальної кількості учнів є відкинутими, хоча формально вони входять до референтних груп. Оскільки ця методика була основною при визначенні дітей «групи ризику», то можна судити про їх кількість - майже чверть групи.

За експертною оцінкою класного керівника, 37% учнів класу є неактивними в навчальній, трудовій на суспільно-організаторській діяльності, а це може свідчити про підвищений рівень ризикової поведінки.

№ п\п | Назва методики

ПІП | Експертна оцінка | Соціометрія | Методика визначення особистісної адаптованості школярів до внутрішнього і зовнішнього середовища Фурмана А.

адаптованість | неадаптивність | дезадаптивність

Навчально-пізнавальна активність | Трудова активність | Соціально-організаторська активність

максимальна | дуже висока | висока | середня | низька | неочевидна | очевидна | ситуативна | очевидна | критична

1. | Бабінчук Ігор | 0 | 0 | 0 | не відкинутий | - | - | - | - | - | + | - | - | - | -

2. | Баб'юк Олена | 2 | 3 | 3 | не відкинутий | - | - | - | - | - | - | + | - | - | -

3. | Базюк Христина | 2 | 2 | 2 | відкинутий | - | - | - | - | - | - | - | + | - | -

4. | Вавшко Анатолій | 1 | 1 | 1 | відкинутий | - | - | - | - | - | - | - | - | - | +

5. | Вінницький Віктор | 2 | 1 | 1 | не відкинутий | - | - | - | - | - | - | - | + | - | -

6. | Гаврилюк Валерій | 1 | 3 | 3 | не відкинутий | - | - | - | - | - | - | - | - | - | -

7. | Гритчук Наталія | 3 | 2 | 3 | не відкинутий | - | - | - | - | - | - | - | - | - | -

8. | Закорчемна Христина | 2 | 2 | 2 | не відкинутий | - | - | - | - | - | + | - | - | - | -

9. | Йоник Василь | 0 | 1 | 0 | не відкинутий | - | - | - | - | - | - | - | - | - | -

10 | Козак Ірина | 1 | 1 | 1 | не відкинутий | - | - | - | - | - | - | - | - | - | -

11 | Козань Роман | 2 | 3 | 1 | не відкинутий | - | - | - | - | - | - | - | - | - | -

12 | Комарницька Мар'яна | 2 | 2 | 3 | не відкинутий | - | - | - | - | - | - | - | - | - | +

13 | Курілець Мар'яна | 1 | 1 | 0 | не відкинутий | - | - | - | - | - | - | - | - | - | -

14 | Куян Вікторія | 3 | 3 | 3 | не відкинутий | - | - | - | - | - | + | - | - | - | -

15 | Марчук Сергій | 3 | 2 | 3 | відкинутий | - | - | - | - | + | - | - | - | - | -

16 | Мосійчук Евелін | 0 | 1 | 0 | відкинутий | - | - | - | - |- | + | - | - | -

17 | Овчаренко Мар'яна | 1 | 1 | 2 | відкинутий | - | - | - | - | - | - | - | + | - | -

18 | П'яста Уляна | 0 | 1 | 1 | Відкинутий | - | - | - | - | - | - | + | - | - | -

19 | Сало Уляна | 3 | 3 | 3 | не відкинутий | - | - | - | - | - | - | + | - | - | -

20 | Сапій Вікторія | 2 | 1 | 1 | не відкинутий | - | - | - | - | - | - | - | + | - | -

21 | Семків Ольга | 2 | 1 | 3 | не відкинутий | - | - | - | - | - | - | - | - | - | -

22 | Сененко Оксана | 3 | 3 | 3 | відкинутий | - | - | - | - | - | - | - | - | + | -

23 | Стефанюк Василь | 2 | 2 | 1 | не відкинутий | - | - | - | - | - | - | + | - | - | -

24 | Ткачук Олеся | 2 | 1 | 1 | не відкинутий | - | - | - | - | - | - | - | - | - | -

25 | Турянська Галина | 1 | 1 | 1 | не відкинутий | - | - | - | - | - | - | - | - | - | +

26 | Хлопцева Інна | 1 | 0 | 1 | не відкинутий | - | - | - | - | - | + | - | - | - | -

27 | Хромей Віталій | 1 | 1 | 0 | не відкинутий | - | - | - | - | - | - | - | - | - | -

З результатів дослідження, які наведені у таблиці можна визначити дітей, які потрапили в «групу ризику». Отже, серед 27 учнів класу - 37% виявлена ризикова поведінка.



ВИСНОВКИ

Детально вивчивши тему важковиховуваності підлітків, як суб'єкта соціально-педагогічних досліджень, ми зробили такі висновки.

Важковиховувані підлітки - це підлітки з проявами девіантної поведінки.

Важковиховуваність - це свідомий або не свідомий спротив дитини цілеспрямованому педагогічному впливу, викликаний найрізноманітнішими причинами, включаючи педагогічні прорахунки вихователів, батьків, дефекти психічного і соціального розвитку, особливості характеру, інші особистісні характеристики учнів, вихованців, що ускладнюють соціальну адаптацію, засвоєння навчальних предметів та соціальних ролей.

Вчені виділяють такі основні передумови важковиховуваності підлітків:

Психо-біологічні причини;

Спадковість;

Особливості психіки підлітка;

2. Соціальні причини;

Сім'я;

Шкільний колектив;

Колектив ровесників, коло друзів;

Засоби масової інформації;

Вулиця.

Підсумувавши все це, можна виділити наступні індивідуальні особливості важковиховуваних підлітків: небажання коритися педагогічному впливу, емоційна неврівноваженсть, відсутність витримки, грубість, афективні сплески, немотивований гнів. Водночас доводиться спостерігати, що проблемний підліток володіє підвищеною активністю, творчою енергією та іншими позитивними якостями, які через негативні умови середовища не знаходять соціально-корисної реалізації.

Основним шляхом виправлення важковиховуваних підлітків ми вважаємо адаптацію підлітка до шкільного середовища. Педагог поряд із однолітками підлітка і сім`єю чинить основний позитивний вплив на формування особистості підлітка. В підсумку педагог, як професіонал, повинен в своїй корекційній роботі виконувати такі рекомендації. Він має чітко продумати і сформулювати тактику і стратегію своєї діяльності. Вчитель повинен сформувати доброзичливі стосунки з важковиховуваним учнем. Спочатку він зобов'язаний навчитися вислухати і почути учня, стати для нього авторитетом. Важливим є врахування, у процесі роботи, характерологічних і психологічних якостей дитини.

Виходячи із результатів нашої роботи, ми бачимо, що 37% учнів мають деякі проблеми з адаптацією до шкільного середовища і, як наслідок, труднощі у засвоєнні виховних впливів.

На сьогодні ця тема є досить актуальною в українському суспільстві. Оскільки багато підлітків, в силу соціальних і економічних негараздів, залишаються без виховного впливу сім`ї. Це стає причиною їх занедбаності і соціальної дезадаптації. Тому робота соціального педагога по вихованні підлітків є вкрай важлива і необхідна в Україні.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Адаптація дитини до школи / Упорядник: С. Максименко, К. Максименко, О.Главник - К.: Мікрос-СВС, 2003. - 111 с.

Адаптація. 5-ті класи. / Під редакцією Л.В. Підлипна. - Івано-Франківськ.: ОІППО. 2005. - 175 с.

Безпалько О.В. Соціальна педагогіка в схемах і таблицях. Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 134 с.

Варбан М. Групи ризику та ризикова поведінка // Молодь України у дзеркалі соціології / Заг. ред. О. Балакірєвої і О. Яременка. - К.: УІСД. - 2001. - С. 149.

Все про адаптацію (спецвипуск)// Психолог - № 25-26. - Липень. - 2004.

Гурлєва Т.С. Причини виникнення і перспективи попередження підліткової важковиховуваності// Практична психологія і соціальна робота. - № 7 (100) - 2007. - С. 6-10.

Діти вулиці: хто вони і як їм допомогти / Упоряд. О. Главник, Н. Комарова. - К.: Главник,2005. - С. 5-6.

Єгонська Н. О. Криза підліткового періоду // Діти «групи ризику»: психологічні, соціальні та правові аспекти. - К.: Київська міська державна адміністрація.

Служба у справах неповнолітніх. - 2001. - С. 48-58.

Заброцький М. М. Основи вікової психології. Навчальний посібник. - Тернопіль: Навчальна книга. - Богдан, 2005. - С. 71-84.

Капська А. Й. Соціальна робота: деякі аспекти роботи з дітьми та молоддю: Навчально-методичний посібник. - К.: УДЦССМ, 2001. - С. 123-166.

Коджаспирова Г.М., Коджаспиров А.Ю. Педагогический словарь: для студ. высш. и сред. пед. учеб. заведений. М.: Издательский центр «Академия», 2001. - 176 с.

Мосьпан М. Робота з педагогічно занедбаними і наркотично залежними підлітками. // Психолог, - березень 10-11. - 2004. - С. 12-16.

Організація роботи соціального педагога: Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2005. - С. 170-203.

Пересунчак О. Важкі діти та їхня поведінка. Психологічний аналіз. // Психолог - березень 9. - 2006. - С. 8-11.

Понятійно-термінологічний словник з соціальної роботи: Уклад. Козубовська І.В., Минович І.І, Сагарда В.В. та ін./ за ред.. Козубовської І.В., Миговича І.І. - Ужгород: УжНУвидавн. "Мистецька лінія". - 2001. - 152 с.

Проблеми бездоглядності та безпритульності дітей в Україні: тематична Державна доповідь про становище дітей в Україні за підсумками 2003 року. - К.: Державний інститут проблем сім'ї та молоді, 2004. - 240 с.

Психологические тесы / Под ред. А. А. Карелина. В 2 Т. - М.: Гуманит. изд. Центр ВЛАДОС, 2003. - Т. 2. - С. 19-20.

Словник-довідник соціально працівника / За ред. Кириленка Л. Д., Бедної Л. М.. - К.: Центр навчальної літератури, 2000. - С. 53.

Соціальна педагогіка: Підручник / За ред.. А. Й. Капської. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - С. 225-250.

Соціальна робота в Україні: Навчальний посібник / І. Д. Звєрєва, О. В. Безпалько, С. Г. Марченко та ін. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - С. 167-193.

Соціальна робота: технологічний аспект: Навчальний посібник / За ред. А. Й. Капської. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 215-250.

Шахрай В. М. Технології соціальної роботи. Навчальний посібник. - К. - Центр навчальної літератури, 2006. - С. 339-363.

Шевченко А. М. Особливості девіантної та делінквентної поведінки у підлітків // Діти «групи ризику»: психологічні, соціальні та правові аспекти. - К.: Київська міська державна адміністрація. Служба у справах неповнолітніх. - 2001. - С. 14-25.

Шинкаренко О. Д. Жорстоке поводження в сім'ї: механізми та наслідки // Діти «групи ризику»: психологічні, соціальні та правові аспекти. - К.: Київська міська державна адміністрація. Служба у справах неповнолітніх. - 2001. - С. 112-120.

Федоришин Г.М. Пенітенціарна психологія: курс лекцій. - Івано-Франківськ: Видавництво «Плай» Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника, 2004. - 104 с.



ДОДАТОК А

Методика визначення особистісної адаптивності школярів до внутрішнього і зовнішнього світу Фурмана А.

Ця методика використовується для визначення рівня адаптивності школярів до середовища та свого внутрішнього світу. Дітям роздають бланк для відповідей, в якому діти визначають своє ставлення до школи, сім'ї, вулиці, власного «Я».

№ п\п | Блоки | Моє відношення

Дуже позит. | Позит. | Нейтр. | Негат. | Дуже негат.

5 | 4 | 0 | -4 | -5

І. | Школа

1. | Товаришів по класу

2. | Учителів

3. | Класного керівника

4. | Навчальних предметів

5. | Школи і її вимог

ІІ. | Сім'я

1. | Матері

2. | Батька

3. | Брати, сестри

4. | Бабуся, дідусь, ін. родичі

ІІІ. | Вулиця

1. | Близьких друзів

2. | Знайомих товаришів

3. | Батьківських друзів

4. | Сусідів

ІV. | Власне «Я»

1. | Своєї поведінки

2. | Внутрішньго «Я»

Класифікація показників особистісної адаптованості школярів

№ п/п | Вид адаптації | Рівні функціонування особистісної адаптацї | Показник адаптації | Прояви

І. | Адаптованість | 1. а)максимальний;

б) дуже високий

2. Високий

3. Середній.

4. Низький | 75

73-74

69-72

64-68

57-63

ІІ. | Не адаптованість | 5. Неочевидний.

6. Очевидний. | 50-56

40-49

ІІІ. | Дезадаптованість | 7. Ситуативний.

8. Очевидний.

9. Критичний. | 30-39

21-29

0-20



ДОДАТОК Б

Дослідження соціально-комунікативної діяльності. Експертна оцінка класного керівника

Інструкція: класному керівнику пропонується бланк, в якому необхідно написати список учнів, зазначити стать учня. Визначити свою оцінку за

навчально-пізнавальну активність, трудову активність, суспільно-організаторську активність. Бали відповідають таким рівням активності:

0 - пасивність;

1 - нестійка ситуативна активність

2 - стійка активність

3 - отримує задоволення від активності



ДОДАТОК В

Соціометричне опитування

При проведенні соціометричного опитування кожному члену групи даєтьея анкета та список групи.

Соціометрична картка починається зі звернення, в якому пояснюється мета опитування та його сенс, дається інформація про те, як заповнювати анкету, Соціометрична картка може бути оформлена таким чином:

кількість здійснених і-членом виборів.

Критерії |

Прізвища членів групи (не більше трьох)

1. З ким би ти хотів сидіти за однією партою?

2. З ким би ти хотів займатись математикою?

3. З ким би ти хотів піти у туристичний похід?

Результати опитування попередньо фіксуються в соціоматриці, яка допомагає компактно зібрати первинну інформацію та полегшує її математичну обробку. Матриця являє собою таблицю, у якій по відповідних графах відмічені відповіді членів групи.

Соціоматриця

Соціометричний статус. Він відображає ставлення членів групи до кожного її представника.

Сі=Кількість отриманих і-членом виборів/N-1

Де N - исельність групи

Хто обирає | Кого обирають

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | Кількість наданих виборів

1. Базюк | * | + | + | 2

2. Гаврилюк | + | * | + | + | 3

3. Комарницька | + | * | + | 2

4. Марчук | + | * | + | 2

5. Сапій | .+ | + | * | + | 3

6. Хромей | *

Кількість отриманих

відповідей | 2 | 1 | 2 | 2 | 2 | 2 | 3

Індекс емоційної експансивності. Він характеризує, як лю-дина ставиться до оточуючих її членів групи, наскільки вона активна у своїх виборах.

Після того, як ми проведемо дослідження класного колек-тиву на принципах "симпатії-антипатії" можна скласти соціограму і вирахувати групові індекси.

I --L -- лідер дитина, що має найбільшу кількість виборів;

II -? L -- діти, що набрали не менше по-ловини виборів лідера;

III -- >L/2 -- діти, що набрали менше поло-вини виборів лідера;

IV -- ізолянти, діти, що не мають жодного вибору.

Візуальний аналіз соціоматриці вже багато говорить про взаємостосунки у групі ,як члени колективу обирають одне одного, хто має більше виборів, а хто менше Зручним способом подання змісту соціоматриці є соціограми. Прийнято використовувати таку символіку:

А -- позитивний вибір члена групи А;

А -- негативний вибір члена групи А;

А В -- взаємний позитивний вибір членів групи А і В;

А В -- взаємний негативний вибір членів групи А і В.

Метод соціометрії дозволяє визначити соціометричні індекси, які дають можливість оцінити кількісні характери-стики міжособових стосунків. Індекси можна поділити на два класи. Перший клас -- це персональні соціометричні індекси. Вони свідчать про індивідуально і соціально-психологічні якості особистості, які відбиваються у стосунках із членами групи. Другий клас --- групові індекси, що характеризують колектив як цілісну систему.

Наведемо приклади найпоширеніших персональних соціометричних індексів: -

IV

II (індекс ізоляції) =-----------------------

I+I+III+IV

Кількість дітей, які потрапили у IV коло, до загальної кількості учнів у класі.

I+II

ІРБС (рівень благополуччя стосунків) =----------------------

I+III

Під час проведення соціометричного дослідження класу можна виявити його референтно-метричну структуру. Для цього, після того, як діти дадуть відповідь на серію питань типу "З ким би ти хотів...", їм на зворотньому боці анкети пропонують дати параметричну відповідь яа таке, питання "Карточку кого з учнів ви би хотіли подивитись, звичайно, коли він чи вона дозволять?" Обробивши результати відповідей на це питання, ви зможете визначити референтну групу в класі. Референтна група -- це ті діти, які обумовлють стиль класного життя, репрезентують ті моральні норми і людські якості, які панують в групі. У психології під референ-тною групою розуміють коло значущих для особистості лю-дей, думки яких є провідними для неї і з якими вона чи то в безпосередньому контакті чи в уявному -- співвідносить свої оцінки, дії, вчинки. Визначення референтного кола важливе для прогнозу психологічного розвитку підлітків.



ДОДАТОК Г

Протокол дослідження соціально-комунікативної діяльності. Експертна оцінка класного керівника

№ п\п | Список учнів | Стать | Навчально-пізнавальна активність | Трудова активність | Суспільно-організаторська активність

1. | Бабінчук Ігор | чол. | 0 | 0 | 0

2. | Баб'юк Олена | жін. | 2 | 3 | 3

3. | Базюк Христина | жін. | 2 | 2 | 3

4. | Вавшко Анатолій | чол. | 1 | 1 | 1

5. | Вінницький Віктор | чол. | 2 | 1 | 0

6 | Гаврилюк Валерій | чол. | 1 | 3 | 3

7 | Гритчук Наталія | жін. | 3 | 2 | 3

8 | Закорчемна Христина | жін. | 2 | 2 | 2

9 | Йоник Василь | чол. | 0 | 1 | 0

10 | Козак Ірина | жін. | 1 | 1 | 1

11 | Козань Роман | чол. | 2 | 3 | 1

12 | Комарницька Мар'яна | жін. | 2 | 2 | 3

13 | Курілець Мар'яна | жін. | 1 | 1 | 0

14 | Куян Вікторія | жін. | 3 | 3 | 3

15 | Марчук Сергій | чол. | 3 | 2 | 3

16 | Мосійчук Евелін | жін. | 0 | 1 | 0

17 | Овчаренко Мар'яна | жін. | 0 | 1 | 1

18 | П'яста Уляна | жін. | 3 | 3 | 3

19 | Сало Олена | жін. | 1 | 1 | 2

20 | Сапій Вікторія | жін. | 2 | 1 | 1

21 | Семків Ольга | жін. | 2 | 2 | 3

22 | Сененко Оксана | жін. | 3 | 3 | 3

23 | Стефанюк Василь | чол. | 2 | 2 | 1

24 | Ткачук Олеся | жін. | 2 | 1 | 1

25 | Турянська Галина | жін. | 1 | 1 | 1

26 | Хлопцева Інна | жін. | 1 | 0 | 1

27 | Хромей Віталій | чол. | 1 | 1 | 0



ДОДАТОК Д

Протокол визначення соціометричних даних

№ п/п | № по списку

ПІП |

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27

1. | Бабінчук Ігор | 2 | 1,3 | 1 | 1 | 2,4 | 1 | 2 | 1,3 | 1

2. | Баб'юк Олена | 2,4 | 4 | 4 | 1,3 | 1 | 2 | 1,3 | 4 | 1 | 1,3 | 1,3 | 3 | 4

3. | Базюк Христина | 4 | 2

4. | Вавшко Анатолій | 1,3 | 2,4 | 2,4 | 2,4 | 2,4 | 1,4 |

Размещено на Allbest.ru