Главная
Коллекция "Otherreferats"
Педагогика
Дидактичні особливості проведення інтегрованих уроків в початкових класах
Дидактичні особливості проведення інтегрованих уроків в початкових класах
Проведення інтегрованих уроків в початковій школі з метою підведення учнів до потреби міркувати і висловлювати свої думки на запропоновану тему. Методичні рекомендації щодо шляхів удосконалення використання інтегрованих уроків в початковій школі.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 10.10.2014 |
| Размер файла | 56,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Содержание
- Вступ
- Розділ І. Теоретичний аспект проблеми використання інтегрованих уроків в сучасній початковій школі
- 1.1 Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми використання інтегрованих уроків у початковій школі
- 1.2 Сутність інтеграції як поняття сучасної дидактики
- 1.3 Вікові особливості молодших школярів
- Розділ ІІ. Методичні рекомендації щодо шляхів удосконалення використання інтегрованих уроків в початковій школі
- 2.1 Аналіз інтегрованих уроків для учнів 1-го класу
- 2.2 Експериментальна перевірка рівня успішності учнів 1-го класу при проведенні інтегрованих уроків
- Висновки
- Список використаної літератури
Вступ
В умовах розбудови Української державності невідкладного розв'язання потребують питання реформування освіти в напрямі гуманізації навчання, формування дитячої особистості, розвитку й раціонального використання потенційних можливостей освітньої системи. У Концепції загальної середньої освіти (11-річна школа) підкреслюється, що зміни, які відбуваються в освіті, стосуються передусім першого ступеня загальноосвітньої школи, спрямованого на всебічний розвиток молодших учнів та повноцінне оволодіння ними компонентами навчальної діяльності. У період переходу загальноосвітньої школи на новий зміст і структуру навчання важливим завданням є переосмислення чинників, від яких залежить якість навчально-виховного процесу. Тому в умовах сьогодення назріла потреба у вивченні, критичному аналізі, узагальненні та творчому використанні попереднього досвіду.
З проголошенням незалежності України відкрилися широкі можливості для переосмислення чи нового сприйняття тих педагогічних фактів, явищ, подій, які розкривалися тенденційно або з ідеологічних причин несправедливо замовчувалися. Доступ до невідомих і маловивчених архівних джерел, періодичних видань, творчої спадщини українських культурно-освітніх і громадських діячів, представників діаспори дає змогу об'єктивно висвітлити становлення і розвиток вітчизняної педагогічної думки.
У контексті зазначеного вище надзвичайно цікавим у науково-дослідницькому плані є період кінця ХІХ - початку ХХ ст., ознаменований численними освітніми реформаторськими зрушеннями, радикальним переосмисленням традиційної системи навчання, активним пошуком нових теоретико-методологічних основ початкової школи. Вагомий внесок у розвиток дидактичних проблем початкової школи кінця ХІХ - початку ХХ ст. зробили Б. Грінченко, М. Демков, О. Комаров, Т. Лубенець, С. Миропольський, С. Русова, Я. Чепіга та ін.
Історіографічний аналіз дає підстави стверджувати, що різноманітні освітні проблеми кінця ХІХ - початку ХХ ст. знайшли відображення в багатьох дослідженнях науковців.
За останні десятки літ світ неймовірно змінився, і далі змінюється надзвичайно швидким темпом. Зміни в світі мають безпосередній вплив на вчителів і учнів, на зміст та методи навчання.
Основна засада, на якій ґрунтується загальна орієнтація навчальної роботи - скерованість на розвиток особистості. Для формування людини нового суспільства необхідні принципові зміни в навчанні і вихованні молодого покоління, "олюднення" змісту освіти, наближення її до потреб сьогодення. Є необхідність у створенні нових курсів, здатних задовольнити потребу дитини в адекватному освоєнні навколишньої дійсності, яка безперервно змінюється й оновлюється.
Вже давно став очевидним розрив між потребами педагогічної практики і можливостями чинних навчальних планів, програм, підручників їх задовольнити, тобто забезпечити різнобічний розвиток дитини, її орієнтацію в природі і суспільстві, реалізацію її нахилів, здібностей, інтересів. Така невідповідність особлива гостро відчувається в початковій ланці освіти. І не тільки тому, що це період первинного - і тому визначального для подальших етапів - організованого і цілеспрямованого суспільного впливу. Для молодшого школяра характерна сила актуальних потреб, загострена сприйнятливість навколишнього, прагнення пізнати реальний мінливий світ у його зв'язках і взаємозалежностях. Водночас пізнавальні можливості в цьому віці обмежені. Адже дитина слабо володіє такими важливими мисленнєвими операціями, як осмислення побаченого, диференціювання суттєвого й несуттєвого, класифікація, доведення істини, судження тощо.
У такій ситуації надзвичайно цінними й продуктивними видаються спільні пошуки педагогічної науки й практики щодо розробки інтегрованих курсів і уроків. Інтегровані уроки більш різноманітні, пов'язані з чисельними асоціаціями, наповнені різними емоціями, що надзвичайно важливо в роботі зі школярами.
Актуальність дослідження. Інтегровані уроки в початковій школі дають можливість підводити учнів до усвідомленої і емоційно пережитої потреби міркувати і висловлювати свої думки на запропоновану тему. Діти мають можливість застосовувати при цьому арсенал своїх знань, життєвий досвід, зробити власні, нехай незначні, але дуже необхідні кожній дитині, умовиводи і пошукові відкриття. Таке важливе значення інтегрованих уроків для сучасної педагогіки й зумовлює актуальність нашої роботи.
Об'єкт дослідження - процес навчання у початковій школі.
Предмет інтегровані уроки.
Мета дослідження полягає в з'ясуванні дидактичних особливостей проведення інтегрованих уроків в початкових класах.
Завдання дослідження:
розглянути психолого-педагогічні проблеми інтегрованого навчання в початковій школі;
проаналізувати психолого-педагогічну літературу з питання використання інтегрованих уроків у сучасній початковій школі України;
розкрити сутність інтеграції як поняття сучасної дидактики;
охарактеризувати переваги та недоліки використання інтегрованих уроків у початковій школі, враховуючи вікові особливості молодших школярів;
розглянути основні напрямки удосконалення використання інтегрованих уроків в сучасній початковій школі;
зробити якісний аналіз інтегрованих уроків та експериментально перевірити підвищення рівня успішності учнів після проведення інтегрованих уроків.
Виконання цих завдань дозволить визначити основні дидактичні особливості проведення інтегрованих уроків у початкових класах.
Методи дослідження:
аналіз літератури;
спостереження;
бесіди з викладачами;
порівняння.
Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг курсової роботи - 30 сторінок.
інтегрований урок початкова школа
Розділ І. Теоретичний аспект проблеми використання інтегрованих уроків в сучасній початковій школі
1.1 Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми використання інтегрованих уроків у початковій школі
Аналіз науково-педагогічної літератури засвідчує, що інтеграція - не абсолютно нове явище у вітчизняній методиці початкового навчання. Ще в середині ХІХ століття відомий педагог, основоположник звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти К. Ушинський розробив своєрідну систему занять, відому під назвою "методу письма-читання" [1: 29]. У 20-х роках минулого століття інтеграція була покладена в основу комплексних програм, які, на жаль, виявилися на той час неефективними, оскільки не забезпечували одержання учнями ґрунтовних знань і формування вмінь [2: 57-58].
Одним із найвдаліших прикладів інтеграції різних видів діяльності молодших школярів із метою ефективного навчання й виховання стали уроки мислення в природі, які були розроблені й упроваджені відомим ученим-педагогом В. Сухомлинським у 60-х роках ХХ століття в Павлиській школі. Цей досвід і нині широко використовується в багатьох школах України та за її межами.
У 60-х роках В.О. Сухомлинський проводив "уроки мислення в природі". Це - один з найбільш вдалих прикладів інтеграції різних видів діяльності з однією метою. Він проводив уроки мислення в природі, що включали об'єднані знання з рідної мови, розвитку мовлення, читання і природознавства.В.О. Сухомлинський рекомендував цілісне ознайомлення через сприйняття, уяву, мислення і мовлення, вважаючи, що розвиток мислення серед природи сприяє кращому засвоєнню рідного слова в усіх його барвах, виражальних засобах, а це збагачує пам'ять дитини, сприяє успішному розумовому розвиткові. [26]
Тенденція уваги до проблеми інтеграції, започаткована К. Ушинським та В. Сухомлинським, значно розширилася і поглибилася в дослідженнях українських вчених - Л. Варзацької, М. Вашуленка, О. Савченко, Н. Світловської, І. Беха, І. Волкової, М. Іванчук та ін. Увага провідних дидактів і методистів до проблеми інтеграції пояснюється тим, що це об'єднання спрямоване на посилення інформаційного змісту та емоційне збагачення сприймання, мислення і почуттів учнів завдяки залученню додаткового цікавого матеріалу, що дає можливість з різних боків пізнати явище, поняття, досягти цілісності знань учнів [7,5]. Інтегративні зв'язки в навчально-виховному процесі сучасної початкової школи стали предметом досліджень вітчизняних учених М. Вашуленка, Н. Бібік, Л. Кочиної, Т. Бойченко, Н. Коваль, О. Манюка, Т. Пушкарьової та ін. У результаті цих досліджень створено інтегровану програму з навчання грамоти, математики та навколишнього світу, інтегровані курси "Навколишній світ", "Основи здоров'я" та ін. У багатьох школах за ініціативою вчителів проводяться інтегровані уроки з народознавства, етики, мистецтва тощо.
Аналіз науково-методичних досліджень свідчить, що інтеграція в дидактиці розглядається в двох аспектах:
1) як мета навчання, що передбачає створення цілісної уяви про навколишній світ як єдине ціле, у якому всі елементи взаємозв'язані;
2) інтеграція - як засіб навчання, що орієнтований на зближення предметних знань, встановлення між ними взаємозв'язків.
Велика увага приділяється інтеграції знань у початковій школі, оскільки, на думку М. Вакуленка, для цього існують об'єктивні причини й передумови, зокрема:
необхідність усунути перевантаження дітей;
скоротити кількість навчальних годин протягом тижня і вилучені години віддати для предметів розвивально-виховного циклу;
інтегрований курс у початкових класах може без додаткових витрат вести сам класовод, оскільки йому доводиться навчати школярів цих предметів у традиційній ізоляції (на відміну від старших класів, де інтеграція курсів вимагає переучування вчителя, наповнення його знаннями з іншого предмета, що інтегрують з тим, який він викладає 8, 9.
Нині ідея інтеграції змісту навчання приваблює багатьох учених і вчителів у нашій країні та за рубежем.
1.2 Сутність інтеграції як поняття сучасної дидактики
Сьогодні інтеграція - це провідний принцип розвитку сучасних освітніх систем. Вона в основному проявляється як спосіб і процес створення багатомірності картини світу, що об'єднує різні форми відображення дійсності.
Інтеграція як процес і результат формує цілісність як єдину якість на основі багатьох інших. Інтеграція як принцип здійснення освітнього процесу ґрунтується на взаємному доповненні різних форм і знання дійсності чим і створює умови для становлення багатомірної картини світу та пізнання себе в ньому. В цьому розумінні вона виступає засобом універсальної освіти людини.
Необхідність інтеграції зумовлена не лише значним зростанням обсягу наукового знання, а й завданням освіти, - розвитку і саморозвитку суттєвих, природних властивостей дитини в їхній єдності і цілісності. Цю обставину і можна вважати головною детермінантою необхідності інтеграційних процесів у сучасному освітньому процесі.
Вихідним початком інтегративних процесів, які спостерігаються в світі, є потреба формувати в учнів цілісну картину світу. Цей традиційний підхід до визначення стратегічних цілей освіти досить важливий, однак обмежений у тому розумінні, що сприйняття світу як цілісності в кінцевому результаті замикається на людині і стає лише умовою цілісного становлення та розвитку особистості. Зазначену стратегію освіти, її курс на створення у свідомості дітей цілісного уявлення про світ необхідно враховувати і пам'ятати, адже за цим стоїть людина, яка усвідомлює своє місце в освоюваній нею цілісній картині світу.
В освітньому процесі інтеграція проявляється у перетворенні всіх компонентів освітніх систем завдяки створенню освітніх комплексів інтегративного типу; розробці інтегративних навчальних програм, курсів, навчальних занять, тощо. В діяльності освітньої системи інтеграція як засіб забезпечує цінність картини світу, сприяє розвитку здібностей людини до системного мислення, при розв'язанні теоретичних і практичних завдань. Основна цілісність інтегрованих освітніх систем в тому, що вони забезпечують для учнів, значну свободу вибору подальшого освітнього маршруту, напрямів і рівнів вищої освіти, а також ступенів професійної підготовки.
Інтеграція у широкому розумінні - це процес становлення цілісності, взаємопроникнення елементів одного об'єкта в структуру іншого, наслідком якого є не проста їх сума, не поліпшення якості обох об'єктів, а новий об'єкт з новими властивостями.
На психологічному рівні бачення предмета всі його складові відображаються у свідомості суб'єкта як система певних якостей, властивостей чи характеристик, які зв'язані між собою і породжують нову функціональну якість, тобто інтегративну властивість.
Однак психологічно дитині буває важко встановити зв'язки між науковим поняттям (функцією) і відповідним предметом. У результаті й виникає проблемах зі застосування знань школярами у практичній діяльності. Учень, володіючи знаннями, часто не може розв'язати певної практичної задачі, що ґрунтується на цих знаннях.
Відсутність цілісного розуміння учнями предметів і явищ зумовлена науковим підходом, який традиційно склався у нашій пізнавальній культурі. Наука, яка прагнула пізнати глибинні закони та закономірності навколишнього світу, змушена була диференціюватися, розділивши окреми предмети пізнання. Так фізика розкриває фізичні закони світобудови, хімія - хімічні, естетика - естетичні. Такий методологічний підхід був перенесений у побудову освітнього процесу. Навчальні дисципліни однозначно відповідають певним наукам. При цьому будь - який предмет як цілісне утворення часто був "розірваним” на окремі "шматки” (властивості), які не узгоджувалися й ізольовано вивчалися у різних навчальних курсах. Ці розрізненні знання інтегрувати в самостійну систему учень об'єктивно не може, тому й говорити про цілісний науковий світогляд не доводиться. У кращому випадку в школяра може сформуватися фізичний, хімічний, естетичний світогляд без необхідного внутрішнього зв'язку між ними.
Впровадження інтеграції у навчально-виховний процес сприяє розв'язанню ряду важливих дидактичних проблем: усунення інформаційної перевантаженості процесу навчання, ущільнення, згортання і концентрації знань, націлення на формування самостійності і творчості в учнів, е орієнтацію їх у складних умовах сучасного життя та раціонального використання засвоєних знань.
Глобальне завдання сучасної школи - створення умов повноцінного цілісного розвитку особистості дитини, її самоорганізації. Це забезпечується в наслідок розв'язання таких проблем:
створення умов для задоволення базових потреб дитини в активності, інформації, розвитку її індивідуальності тощо;
формування в кожної дитини почуття психологічної захищеності;
надання кожній дитині можливості самоутвердитися у найважливіших для неї сферах життєдіяльності, з максимальним розвитком її здібностей та можливостей;
створення специфічного емоційного поля взаємовідносин "учитель-учень”, "учень-учень”, "учні-учитель”;
забезпечення умов розвитку високого рівня когнітивної складності й інтеграції в процесі навчання.
Досягнення поставлених цілей і реалізація накреслених завдань неможливе в рамках традиційного навчально-виховного процесу, який передбачає розподіл освітнього і виховного процесів і їх специфічну орієнтацію, дотримування загальних для всіх режимних моментів незалежно від індивідуальних особливостей дітей, системну організації навчального процесу з подробленими навчальними завданнями не на змістові, а на часові відрізки, без врахування індивідуальних особливостей психічних процесів і необхідних інтегративних зв'язків.
Інтеграція як провідна тенденція оновлення змісту освіти досить дає можливість якісно змінити зміст освіти, зокрема, доповнити в той чи інший предмет соціально - філософські, психолого-економічні, історичні знання, знання історії науки, що взаємозв'язані між собою.
Як бачимо, інтеграція - це могутній засіб формування світогляду, який має не нормативний, а особистісний характер. З її успішною методологічною реалізацією передбачається забезпечення якісної освіти - конкурентноздатної, спроможної створити кожній людині умови для самостійного досягнення цієї чи іншої життєвої мети, творчого самоутвердження у різних соціальних сферах.
Можливості для інтеграції навчального змісту, а згодом і проведення інтегрованих уроків, досить широкі. Що ж до їх кількості, то тут однозначної відповіді бути не може. Все залежить від уміння вчителя синтезувати матеріали, справді органічно пов'язані між собою, і провести інтегрований урок без перевантаження дітей враженнями, щоб він підпорядковувався головній меті, а не був безладною мозаїкою окремих картин.
1.3 Вікові особливості молодших школярів
Мета інтегрованих уроків - формування в учнів цілісного світогляду про навколишній світ, активізація їх пізнавальної діяльності; підвищення якості засвоєння сприйнятого матеріалу; створення творчої атмосфери в колективі учнів; виявлення здібностей учнів та їх особливостей; формування навичок самостійної роботи школярів з додатковою довідковою літературою, таблицями міжпредметних зв'язків, опорними схемами; підвищення інтересу учнів до матеріалу, що вивчається; ефективна реалізація розвивально - виховної функції навчання.
Відмінність інтегрованого уроку від традиційного саме в тому, що предметом вивчення (аналізу) на такому уроці виступають багатопланові об'єкти, інформація про сутність яких міститься в різних навчальних дисциплінах; широка палітра використання міжпредметних зв'язків при різнобічному розгляді однопланових об'єктів; своєрідна структура, методи, прийоми і засоби, які сприяють його організації і реалізації поставлених цілей.
Елементами змісту інтегрованих уроків є знання, уміння і навички - лінійні та пересічні; досвід творчої діяльності; досвід емоційно - ціннісного ставлення до дійсності - світу, суспільства, людини.
Для уроків з внутрішньопредметною інтеграцією характерна спіральна структура на основі принципу концентричності. Процес пізнання за такої організації може здійснюватися від часткового до загального або від загального до часткового. Зміст поступово збагачується новими відомостями, зв'язками. Особливість інтегрованих уроків і в тому, що учні на таких уроках не гублять з поля зору вихідну проблему, а розширюють і поглиблюють коло пов'язаних з нею знань.
У результаті побудови і проведення уроку на такому підході у свідомості учня виникають якісно нові знання внаслідок одержання особливої інформації. Проте практика свідчить, що вчителі в основному прагнуть до подрібнення матеріалу, до так званого порційного викладання, хоча дітям, насправді, цікавіше живе і складне.
Для розвитку у дітей широкого гуманітарно - екологічного мислення, сприйняття ними цілісної картини світу і морально - естетичного виховання школярів учені пропонують використовувати між предметні зв'язки по вертикалі. Шкільні предмети об'єднуються за принципом - діалог на задану тему. Тема містить у собі конкретний зміст, образ, емоційний стан, моральний і естетичний смисл. Наприклад, протягом навчального тижня вчитель кілька разів виходить на вертикальну тему і розкриває її через зміст різних предметів, не змінюючи спільної теми уроків (програмної чи додаткової). Але підхід до розкриття тих чи інших аспектів різний: нові творчі вправи, завдання, проблемний діалог, пояснення, введення девізу, що надає емоційно - поетичний образ теми, її естетичний зміст тощо. Послідовність тем визначається календарем, порами року, святами (державними, народними, православними). Кожна тема містить різні моральні, екологічні, економічні проблеми. Інтеграція тут здійснюється на основі широкого охоплення життєвих явищ. Зміст тем і логіка визначаються віковими особливостями учнів і їх підготовленістю до мислення, судження, вміння виділяти головну думку. Уроки з елементами інтеграції змісту двох чи більше предметів виражають між предметну інтеграцію (читання і письма; читання і природознавства; природознавства і рідної мови (зв'язне мовлення); математики і трудового навчання (конструювання) та ін.).
Внаслідок такого підходу до навчання учні отримують цілісну картину світу в аспекті змісту вертикальної теми. Точка дотику різних навчальних предметів має важливе моральне значення, допомагає формуванню світогляду учня, його ставлення до навколишнього світу, природи, суспільства, самого себе.
Особливий напрямок становлять інтегровані уроки, побудовані на основі змісту інтегрованих курсів, відповідно до інтегрованих програм. Навчальні плани сучасної початкової школи за останні роки поповнюються інтегрованими курсами, які реалізовуються в практиці початкової школи.
Інтегрований курс "Я і Україна" (1 - 4 кл.), автори В. Ільченко, К. Гуз, спрямований на розв'язання інтегрованих завдань з природознавства, суспільствознавства, українознавства. Зміст курсу дає змогу учневі набути цілісні знання про людину і її життєвий світ - про природу рідного краю, рід, родину, народні традиції, духовний спадок минулих поколінь українського народу. Основою формування цілісності знань є уявлення учнів про найзагальніші зв'язки у природі, які відображені в закономірностях природи.
Запровадження курсу "Навчання грамоти, математики, навколишній світ”, автори М. Вашуленко, Н. Бібік, Л. Кочина [13], створює об'єктивні передумови для запобігання перевантаженню учнів і вивільнення часу для розвивально - виховної діяльності. Курс спрямований на формування в учнів якісно нових знань, які характеризуються вищим рівнем осмислення, динамічністю застосування в нових ситуаціях, підвищенням їх дієвості й системності.
Інтегрований курс "Навколишній світ” (1 - 4 кл.), автор Т. Пушкарьова, відображає поєднання в змісті елементів природознавства, суспільствознавства, екології, етики, естетики, українознавства, літератури та мистецтва; спрямований на особистісний розвиток школяра, формування в учнів цілісного уявлення про природничо - наукову картину навколишнього світу, місце людини в ньому; ознайомлення з соціальними нормами і традиціями українського народу; формування первинних ціннісних орієнтацій у різноманітних галузях життя, культурній спадщині України, рідного краю, сім'ї; усвідомлення учнями універсальної цінності життя.
"Художня праця”, автор В. Тименко. Курс зорієнтований на формування в учнів цілісної картини культурного простору, виховання особистості, яка інтегрується; забезпечення єдності у сприйманні довкілля емоційною, інтелектуальною і сенсорною сферами духовного життя учнів; розвиток творчої активності школярів у художній праці на основі взаємодоповнюваності думок, почуттів, практичних дій.
Курс "Основи здоров'я і фізична культура”, автори О. Савченко, Т. Бойченко, спрямований на розуміння здоров'я, як інтегрального результату, який залежить від багатьох чинників (соціальне і духовне благополуччя людини, її адаптація до оточення і внутрішній комфорт).
Інтегровані курси в початковій школі поступово зменшують кількість обов'язкових навчальних предметів і таким чином запобігають перевантаженню учнів. Уроки, побудовані за змістом інтегрованих курсів, передбачають включення ігрових форм, методів, проблемних ситуацій, що безумовно сприяє активізації мисленнєвої, пізнавальної діяльності учнів і розширенню їхніх знань, розвитку зорового і слухового сприйняття, естетичному вихованню. Наприклад, у процесі образотворчої діяльності, вивчаючи побудову об'єктів, їх форму, колір, учні пізнають закони краси, які перебувають у пропорціях, кольорах і виражаються у плавності ліній, креслень. Діти вчаться бачити гармонію кольорів, ліній, безпосередньо торкаючись предмета вивчення, у них пробуджується любов та інтерес до краси навколишнього світу. Вчитель на свій розсуд може використовувати на уроці твори живопису, літератури, музики, що сприяє зняттю напруженості, перевантаженості, стомлюваності за рахунок переходу на різні види діяльності.
Однак реалізація ідеї створення інтегрованих навчальних курсів досить складна.
По - перше, слід визначитися, яким чином методично подавати дитині цю цілісну картину світу. Тут необхідно домовитись перш за все про її межі, рівні, складові компоненти, структуру, оскільки ми маємо справу з фактом вікових психологічних можливостей школярів у засвоєнні тих чи інших наукових знань.
По - друге, відповідно до цієї мети потрібно скоригувати форму подання на системи наукових знань в інтегрованих навчальних курсах. По - іншому цілісну картину світу ми маємо спроектувати у систему понять і фактів, які б утримувалися у дидактично оформленому вигляді у кожному навчальному предметі, і, більше того, у методичних розробках уроків за темою, що вивчається.
Інтегровані навчальні курси згідно з нашою позицією, мають забезпечити у психологічно єдиному для школяра часовому діапазоні наукове всеохоплююче відображення того чи іншого предмета чи явища у суб'єктивну пізнавальну цілісність.
Методично правильна побудова і проведення інтегрованих уроків впливають на результативність процесу навчання: знання набувають якості системності, уміння стають узагальненими, комплексними, посилюється світоглядна спрямованість пізнавальних інтересів учнів, ефективніше формуються їхні переконання і досягається всебічний розвиток особистості.
Розділ ІІ. Методичні рекомендації щодо шляхів удосконалення використання інтегрованих уроків в початковій школі
2.1 Аналіз інтегрованих уроків для учнів 1-го класу
Розглянемо, у чому полягає розливальна сутність інтегрованих видів діяльності, чому інтегровані курси та інтегровані уроки є важливим напрямом методичного оновлення навчально-виховного процесу саме в початкових класах.
Перспективність цього методичного підходу полягає передусім у тому, що він дає змогу невілювати деякі слабкі сторони предметної системи навчання, подолати розрізненість, фрагментарність у сприйманні довкілля та навчальних предметів. І водночас, синтезуючи сильні сторони предметного викладання, створює сприятливі умови для формування у дитини здатності сприймати предмети та явища різнобічно, системно, емоційно. З нашої точки зору, організація інтегрованого навчання потребує реалізації певних дидактичних принципів.
1. Тематична єдність програмового матеріалу різних навчаючих предметів.
Інтегровані уроки об'єднують блоки знань із різних навчальних предметів навколо однієї теми з метою інформаційного та емоційного збагачення сприймання, мислення, почуттів учня. Це дає змогу пізнати певне явище з різних сторін, досягти цілісності знань.
Тематична єдність дидактичного матеріалу на уроках різних навчальних предметів - визначальний методичний підхід організації пізнання явищ у контексті діяльності учнів.
2. Поєднання на уроках різних видів навчальної діяльності
Конструюванню системи інтегрованих уроків значною мірою сприяє використання сукупності різних видів емоційно-образної діяльності (гри, спостереження за довкіллям, художньої та літературної діяльності).
Чим слабше підготовлений учень, тим менше розвинені його пізнавальні можливості, тим частіше має звертатися до таких видів діяльності, як ігрова, предметно-практична, малювання, музика.
Ігрова діяльність учнів на уроках орієнтує на чуттєві способи пізнання, оволодіння умінням вичленовувати ознаки, знаходити видові й родові, спільні й відмінні, істотні й неістотні, класифікувати їх на розширення уявлень про значення конкретних слів.
Спостереження за довкіллям уводить у сам процес народження образного вислову; допомагає розширити уявлення про слова, що означають явища природи, риси характеру; розкрити сутність причинно-наслідкових зв'язків.
Використування художньої діяльності на уроках спрямовує на розвиток уяви, орієнтує на образне сприймання світу.
3. Доцільний набір комплексних завдань, що інтегрують різні способи навчання.
Плануючи етап формування знань, можливо використовувати такі комплексні завдання:
Виразне читання вірша, пісні; спостереження за живописною функцією мовних засобів у тексті.
Виразне читання вірша, складання діалогів з героями твору, доповнення художніх описів, міркувань.
Виразне читання вірша, зіставлення його з картиною. Що в них спільне? Що відмінне?
Сприймання вірша, музики, картини. Чи співзвучні ці твори? Чому?
Сприймання двох картин (контрастних за настроєм), прослуховування музики.
Аналіз виставки дитячих малюнків після екскурсії в природу.
Складання описів за дидактичними іграми (яка пташка мені зустрілася? Яка квіточка (гілочка, листочок, плід) мені найбільше сподобалася? Чому? Що за гостинці принесла бабусі Червона Шапочка з лісу (городу, поля, лугу).
Відгадування загадок, ребусів, кросвордів. Спостереження за виражальними можливостями мовних засобів; зіставлення тексту загадки і малюків, ілюстрацій.
Добір виразних мовних засобів у ході евристичної бесіди у процесі спілкування з картиною, поезією, природою.
Виготовлення художніх виробів та колективних композицій (аплікацій з природного матеріалу, пластиліну, малюнків).
Добір виразних мовних засобів у процесі гри, спостережень за картиною, ілюстрованим текстом.
Доповнення, поширення, відновлення казки, вірша.
Наведемо приклад системи завдань під час організації спостереження дітей за довкіллям.
Педагогічно правильно організоване спостереження допомагає дитині вийти за межі лише чуттєвого пізнання. На передній план висувається моральне освоєння дивовижного світу, асоціації розвитку природи й людського життя.
Перш за все, потрібно чітко визначити мету, завдання спостереження й вибрати об'єкт. Далі слід організовувати зустріч дітей з природою, або "подорож до джерел думки”, якими можуть бути сад, гай, діброва, поле, ставок, берег річки. Це так званні "уроки під голубим небом”, або "уроки в зеленому класі”, уроки мислення в природі, які так широко практикував В. Сухомлинський. На обраний об'єкт можна приходити разом з учнями інколи по кілька разів, милуватися картинами природи, спостерігати. Численні ознаки і властивості спостережуваних об'єктів далеко не завжди лежать на поверхні - вони найчастіше приховані від пасивного погляду, і їх виявлення потребує пильної уваги, розумових і моральних зусиль. Таке спостереження пробуджує творчість.
4. Відповідність послідовності технологічних етапів уроку його дидактичній меті.
Ефективний засіб підготовки інтегрованого уроку - "розкладання" його на деталі, щоб були зрозумілі взаємовідносини всіх його частин. Особливого значення набуває визначення найголовнішого, підпорядкування йому усього другорядного.
Так, на інтегрованих уроках нами використовувались такі технологічні етапи роботи:
1. Визначення основних виконавців роботи.
2. Обрання, за бажанням, відповідального виконання.
3. Розподіл обов'язків, за допомогою прямого доручення або "добровольного”, обрання доручень.
4. З'ясовування розуміння кожним учнем мети виконування завдання.
5. Надання учням можливості обмірковувати засоби виконуваня завдання.
6. Створення умов для самоконтролю учнями результатів власної діяльності.
На інтегрованих уроках, на мою думку, необхідно відокремлювати три періоди: підготовчий, проведення уроку і його аналіз.
1. Підготовчий період.
В ньому активну участь приймають і вчитель, і учні. Якщо при підготовці до традиційного уроку таку діяльність проявляє лише вчитель (написання плану-конспекту, виготовлення наочності і тощо), то в другому випадку задіяні і учні. Вони поділяються на групи (команди, екіпажі), отримують завдання, які необхідно виконати до уроку: підготовка доповідей на потрібну тему, складання кросвордів, вікторин.
2. Власне урок (виділяються три етапи):
Перший етап. Він являється передумовою формування мотиваційної сфери учнів: ставлю проблеми, виявляю ступінь готовності до їх рішення, до знаходження шляхів досягнення мети уроку. Намічаю ситуації, участь в яких дозволяє вирішувати пізнавальні, розвиваючі і виховні задачі.
Якщо результативно проводиться підготовчий період: якісно виконають учні попередні завдання, то вони впливають на їх зацікавленість до майбутній праці. Під час проведення уроку враховується відношення учнів до оригінальної форми уроку; рівень їх підготовленості; вікові і психологічні особливості.
Другий етап. Вживаю новий матеріал, формую знання учнів у різних нестандартних формах організації їх розумової активності.
Третій етап. Він присвячений формуванню вмінь та навичок. Контроль як правило не виділяю в часі, а розподіляю у кожному з попередніх етапів.
3. Аналіз. У період аналізу цих уроків оцінюю як підсумки навчання, виховання, розвитку учнів, так і картину спілкування - емоціональний тонус уроку: не тільки у спілкуванні мене з учнями, але і в спілкуванні учнів один з одним.
При проведенні інтегрованих уроків я використовувала інтерактивні методи навчання. Вони допомагають створити "ситуацію успіху”, формувати навички толерантного спілкування, вміння аргументувати свою точку зору, знаходити альтернативне рішення проблеми. Навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання. Учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, конструктивно мислити, приймати продумані рішення.
Допомагали мені використання опорних схем, діалогів, мозкових штурмів, постановка проблемних питань і, як наступний етап, переклад їх у проблемні ситуації, інтенсивний досвід, комунікативна атака, ігрові моменти, які пробуджують учнів до активної пізнавальної діяльності. (додаток 2)
5. Збільшення ролі самостійної роботи учнів на уроках. Саме самостійна робота учнів передбачає оволодінням ними інформаційними технологіями, умінням здобувати, критично осмислювати та використовувати різноманітну інформацію.
В залежності від змісту матеріалу ми використовували різні види самостійної роботи учнів.
2.2 Експериментальна перевірка рівня успішності учнів 1-го класу при проведенні інтегрованих уроків
Дослідження проводила у Бердянській Загальноосвітній школі №7, 1-Б класі. У констатуючому дослідженні брали участь 20 учнів одного класу.
Дослідження мало за мету виявити показник успішності учнів 1-го класу після проведення низки традиційних уроків з математики, читання, охорони довкілля (Додаток А). Для цього з кожним учнем індивідуально проводився тест. За результатами підраховувався середній бал кожного субтесту та виводився відсоток розумового розвитку. Згідно інструкції учень повинен виконати чотири субтеста (Додаток Б), вибір яких зумовлювався насамперед особливостями змісту навчальних предметів, їх обсягом, рівнем узагальнення, віковими можливостями школярів.
На основі зазначених критеріїв виділялися чотири рівні успішності учнів початкових класів: початковий, середній, достатній, високий.
В І субтесті необхідно було закінчити почате речення одним зі слів, яке міститься в дужках.
У ІІ субтесті одне з п'яти слів в рядку не підходить к іншим. Необхідно було викресли його. Наприклад: читання, письмо, ранець, малювання, математика. Не подходить слово "ранець". Чому? Всі останні слова позначають навчальні предмети.
У ІІІ субтесті необхідно було знайти серед п'яти слів, написаних під рисою, одне, яке так же підходило би до слова, написаного над рисою, як підходять одне одному слова сусідньої пари.
Наприклад:
Поезд Самолет
машинисткрылья, пилот, небо, билет, горючее
ІV субтест. Необхідно було підібрати загальне слово к двом зазначеним в рядку. Наприклад: чашка, ложка, кружка. Як це все назвати разом, одним словом? Посуд. Знайдене слово вписати замість крапок.
Дані про показники успішності виконання вербальних завдань містяться у таблиці 1 (Додаток Г), з якої видно, що високий рівень мають 10% учнів, середній рівень мають 55% учнів, а низький рівень має 35% учнів.
В результаті проведеного дослідження виявлені навчальні та психологічні утруднення, що виникають у категорії дітей з низьким рівнем у різних видах діяльності. Для підвищення рівня успішності розроблено серію інтегрованих уроків (Додаток В).
Таким чином, бачимо, що до кожного учня повинен бути індивідуальний підхід, який можна реалізувати на інтегрованих уроках.
Результати виконання завдань після експериментального навчання наведено у таблиці 2 (Додаток Г).
Таким чином, учнів з високим рівнем розумового розвитку - 45%, з середнім рівнем - 50%, та з низьким рівнем - 5%.
Робимо висновок, що після проведення повторного тестування високий рівень розумового розвитку підвищився.
На нашу думку, в початковій школі інтегровані уроки дають можливість збільшити рівень розумового розвитку учнів, домогтися формування міцних, усвідомлених міжпредметних зв'язків, уникнути дублювання у вивченні низки питань, досягти міцності знань. Інтегровані уроки навчають учня мобілізувати в даній ситуації здобуті знання і досвід. Шлях до формування розумового розвитку вибраний вірно:
На інтегрованих уроках дитина приміняє знання, вміння, життєвий досвід для розв'язання життєвих завдань, вчиться оцінювати, захищати свої інтереси, аналізувати ситуації та відносини; спільно діяти, вирішувати конфлікти; розуміти, створювати та використовувати правила. А це і є мета формування розумового розвитку.
Висновки
У роботі представлено теоретичне узагальнення психолого-педагогічних основ особистості молодшого школяра в процесі навчання та обґрунтування і експериментальне розв'язання даної проблеми з позиції інтегрованого підходу до навчання.
Проведений аналіз вітчизняної та зарубіжної психолого-педагогічної літератури дозволив проаналізувати психологічні резерви навчання особистості молодшого школяра в навчально-виховному процесі сучасної початкової школи.
У молодшому шкільному віці, як найбільш сензитивному для навчання, виховання і розвитку особистості, моральні якості починають складатись у стійку та складну систему, яка визначає формування активної життєвої позиції школяра і починає виконувати в структурі особистості досить важливі функції. Однак, як показали результати дослідження і власний практичний досвід, для їх формування недостатньо використовується особистісно-розвивальний потенціал процесу навчання сучасної початкової школи. Реалізація навчання не виступає як самостійна мета, виховні завдання формулюються в загальному вигляді та недостатньо конкретизуються у відповідності з можливостями навчального матеріалу і особливостями розвитку школярів. За цих умов проблема перетворення учня у активний суб'єкт діяльності не знаходить свого вирішення у традиційній системі навчання, що і зумовлює пошук нових форм, методів і підходів до навчання школяра.
У процесі дослідження з'ясовано, що спілкування, яке виступає системо-утворюючим видом життєдіяльності молодших школярів у навчально-виховному процесі, побудованому на основі інтегрованого підходу, забезпечує ефективне формування моральних якостей під час розв'язування виховуючих ситуацій за умови, що в його основу покладено виховуючий діалог, який володіє максимально розвивальним та творчим потенціалом. Основною внутрішньою особливістю діалогічного типу спілкування виявляються особистісні взаємини між вчителем і учнем.
Розроблені засоби, спрямовані на оптимізацію процесу виховання в умовах інтегрованого підходу до навчання є продуктивною психолого-педагогічною основою, про що свідчать показники сформованості в досліджуваних експериментальних групах моральних якостей таких як: доброзичливість, чуйність, ввічливість, працьовитість, дбайливість, почуття корисності. Результати дослідження показали суттєві відмінності особистісного розвитку учнів контрольної та експериментальної груп.
Результатом теоретичного аналізу та експериментальної роботи виступила розроблена система уроків для молодших школярів, в умовах інтегрованого підходу до навчання, що забезпечує формування в них здібності для розумового розвитку.
У цілому ефективність навчально-виховного процесу особистості школяра залежить від організації інтегрованих уроків, характеризується розвитком розумових здібностей, розвиненою системою мотивації, емоційною насиченістю, що і перетворює процес навчання в активну форму життєдіяльності. На засадах такої життєдіяльності школяр задовольняє свої потреби в самопізнанні, самореалізації, самовизначенні. Внаслідок цього відбувається зростання його особистісних потреб, збагачення моральних мотивів і способів власної самореалізації й самоактуалізації.
Проведене дослідження не вичерпує всіх психолого-педагогічних аспектів навчання особистості молодшого школяра в умовах інтегрованого підходу. Зокрема, перспективність даної проблеми полягає: в розробці та реалізації психолого-педагогічних засад інтегрованого підходу до організації навчання школярів середньої та старшої ланки школи; вплив інтегрованих знань на учнів з різними особистісними характеристиками; єдність тематичного забезпечення інтегрованого навчання з навчально-виховною метою у різні роки навчання молодших школярів; психолого-дидактичні засади інтегрованого підходу у професійній підготовці фахівців.
Список використаної літератури
1. Ананьєв Б.Г. Психология чувственного познания / Борис Герасимович Ананьєв. - М.: АПН РСФСР, 1960. - 486 с.
2. Артемова Л.Г. Щоб дитина хотіла і вміла вчитися // Дошкільне виховання. - 2000. - № 5. - С.6-7.
3. Бажанюк В.С. Впровадження педагогіки ТРВЗ в роботі з дошкільнятами / В.С. Бажанюк, Л.А. Сак. - Луцьк. - 2009. - С.3-41.
4. Берулава М.Н. Гуманизация образования: Направления и проблемы / Михаил Николаевич Берулава // Педагогіка. - М., 1996. - №4. - С.23 - 27.
5. Бескова И.А. Как возможно творческое мышление?: монография / Ирина Александровна Бескова. - М., 2010. - 195с.
6. Бех І.Д. Особистісно-зорієнтоване виховання / Іван Дмитрович Бех. - К., 1998. - 204с.
7. Безлюдна Н.В. Про методику розвивального навчання / Наталія Василівна Безлюдна // Початкова школа. - 1998. - № 9. - С.21 - 22.
8. Богат В. ТРВЗ - наука навчання творчості / Володимир Богат // Дошкільне виховання. - 1995. - № 1. - С.29 - 30.
9. Богуславская З.М. Розвивающие игры / З.М. Богуславская, Е.О. Смирнова. - М.: Просвещение. - 2008. - С.3 - 204.
10. Богуш А.М. Вчитися хотіти і вміти // Дошкільне виховання. - 1997. - № 10. - С.10-11.
11. Брунер Дж. Психология познания / Джером Брунер М., 1977. - С.322 - 355.
12. Бурлачук Л.Ф. Словарь-справочник по психологической диагностике / Л.Ф. Бурлачук, С.М. Морозов. - К.: Наукова думка, 1989. - 197с.
13. Вашуленко М.С. Програма інтегрованого курсу (навчання грамоти, математики, навколишній світ) / М.С. Вашуленко, Н.М. Бібік, Л.П. Кочина // Початкова школа. - 2009. - № 8 - с.24 - 30.
14. Воспитание и обучение детей шестого года жизни / под ред. Парамоновой Л.А. - М.: Просвещение. - 1987. - С.58 - 116.
15. Выготский Л.С. Избранные психологические исследования / Лев Семенович Выготский. - М. - 1956. - С.431.
16. Винокурова Н.К. Один из подходов к реализации принципа интегротивности в обучении / Н.К. Винокурова, О.В. Еписеева // Дидакт. - 1999. - №4. - С.36 - 40.
17. Волгов В.В. Технологии обучения в интегрированной обучающей системе: автореф. дис. На здобуття наук. Ступеня канд. пед. наук.13.00.01 /Исслед. Центра качества подготовки специалистов / В.В. Волгов. - М., 1993. - 46 с.
18. Вульфсон С.И. Уроки профессионального творчества: учеб. пособие для студ. сред. спец. учеб. заведений. / С.И. Вульфсон - М.: Академия, 2009. - 160с.
19. Галак С. Є. Індивідуальна робота з розвитку творчих здібностей дітей шкільного віку / С. Є. Галак // Шкільний світ. - 2000. - № 12. - С.7.
20. Гальперин П.Я. Введение в психологию / Петр Яковлевич Гальперин. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2009. - 329с.
21. Гончаренко О.Г. Культурологія и проблема інтегрованого навчання учнів / Олег Геннадьевич Гончаренко // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1999. - №2. - С.66-70
22. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник / Гончаренко Семен Устинович. - К.: Либідь, 1997. - 376 с.
23. Давидов В.В. Виды общении я в обучении / Василий Васильевич Давыдов. - М.: Педагогика, 1972. - 422с.
24. Дик Ю.И. Интеграция учебных предметов / Ю.И. Дик, А.А. Пинский, В.В. Усанов // Советская педагогика. - 1987. - № 9. - С.42-47.
25. Пискунов А.І. Хрестоматія з історії зарубіжної педагогіки / Алексій Іванович Пискунов. - М.: Просвещение, 2010. - 528 с.
26. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям / Василь Олександрович Сухомлинський // Вибрані твори в 5-ти т., Т.3. - К.: "Рад. школа”, 1977. - 670 с.
27. Ушинский К.Д. Собрание сочинений в 6 томах / Константин Дмитревич Ушинский - т.4. - М.: Педагогика, 2008. - с.62.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Сутність інтеграції як поняття сучасної дидактики. Аналіз переваг та недоліків використання інтегрованих уроків у початковій школі, з урахуванням вікових особливостей молодших школярів. Експериментальна перевірка рівня успішності учнів при їх проведенні.
курсовая работа [31,6 K], добавлен 14.10.2014Дидактичні особливості проведення нестандартних уроків. Взаємодія вчителя й учнів на уроці. Розгляд структури нестандартних уроків: бінарні, віршовані (римовані), інтегровані уроки та уроки-дискурси. Розробки нестандартних уроків у початковій школі.
курсовая работа [41,7 K], добавлен 14.07.2009Історія розвитку та використання нестандартних уроків у практиці роботи початкової школи. Специфіка проведення уроків-дослідження та КВК у роботі з молодшими школярами. Класифікація нестандартних уроків у початковій школі за педагогічними технологіями.
курсовая работа [73,0 K], добавлен 10.12.2011Особливості інтегрованої системи навчання. Застосування міжпредметних зв’язків, як основи інтегрованого навчання. Вплив проведення інтегрованих уроків з біології на якість знань учнів. Розробка інтегрованого уроку з біології, його мета та принципи.
курсовая работа [70,3 K], добавлен 15.06.2010Методика та психолого-педагогічні особливості проведення уроків читання в початкових класах з використанням комп’ютерів та засобів мультимедіа. Переваги і недоліки використання комп’ютера на уроках у початковій школі. Дидактичні засоби для уроків читання.
курсовая работа [38,2 K], добавлен 17.06.2009Місце уроків трудового навчання у початковій школі загальноосвітнього навчального закладу. Планування уроків, принципи та методи реалізації даного процесу. Практичні рекомендації до навчання молодших школярів різанню паперу. Варіанти контрольних робіт.
курсовая работа [561,1 K], добавлен 30.11.2015Класифікація уроків за дидактичною метою. Предметний урок та його значення у навчально-виховному процесі початкової школи. Вдосконалення методики організації та проведення предметних уроків із курсу "Я і Україна. Природознавство" в початковій школі.
дипломная работа [620,3 K], добавлен 12.11.2009Сутнісна характеристика поняття дитячої творчості. Особливості проведення уроків трудового навчання в початковій школі. Визначення та обґрунтування ефективних шляхів і засобів формування дитячої творчості на уроках трудового навчання в початкових класах.
курсовая работа [70,7 K], добавлен 03.10.2012Особливості вивчення змістової лінії "Нежива природа" на прикладі уроків природознавства у початковій школі. Психолого-педагогічний аспект використання прикладного програмного забезпечення. Конспекти уроків з природознавства, дидактичні посібники.
курсовая работа [36,0 K], добавлен 17.06.2009Вимоги до нетрадиційних методів навчання. Мета і зміст нестандартного підходу до проведення уроків образотворчого мистецтва в початкових класах. Методика використання художньо–дидактичних вправ, колективної роботи на уроках образотворчого мистецтва.
курсовая работа [7,0 M], добавлен 08.04.2016
