3.2 Урок-екскурсія на тему: "Осінні явища в житті рослин"

Тема: Осінні явища в житті рослин

Навчальна мета: актуалізувати і розширити знання учнів про зміни, які відбулися в рослинному світі з приходом осені, причини цих змін, пристосування до перенесення несприятливих умов.

Розвивальна мета: продовжити формувати вміння спостерігати, порівнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, робити висновки.

Виховна мета: виховувати кращі людські якості, дбайливе ставлення до

природи, екологічну культуру.

Учні повинні знати: класифікацію життєвих форм розроблену Раункієром.

Учні повинні вміти: змонтувати колекцію плодів і насіння, що мають різні способи поширення.

Обладнання: гербарні папки з папером, олівці, блокноти, етикетки, щоденники.

Хід екскурсії

Екскурсію найкраще провести у широколистяний ліс, бажано, щоб поблизу були ділянки хвойного лісу, незаліснені схили балок, поле. «Сигналом» для проведення екскурсії є зміна забарвлення листків на деревах і кущах.

Прийшовши на місце екскурсії, учитель звертає увагу на зміни, що відбулися в неживій природі з приходом осені (змінилися температура, кількість опадів, тривалість дня, стан неба та ін.). Потім учитель з'ясовує, коли настає календарна осінь (І вересня), астрономічна (22 вересня, день осіннього рівнодення). Метеорологи вважають, що осінь настає з переходом середньої добової температури повітря через 10° до нижчих температур, а фенологи - з початком помітного пожовтіння листя на деревах і кущах.

Осінь розподіляється на 2 періоди. Перший -- від перших заморозків до кінця листопада, другий - від кінця листопада до початку зими.

Після цього вчитель пропонує дітям звернути увагу на красу осіннього лісу, адже недаремно великий російський поет О. С. Пушкін назвав цю пору року «очей зачарування». Учні декламують вірші про осінь. Підбиваючи підсумки, вчитель говорить, що не одну «золоту осінь» подарували нам поети й художники-пейзажисти. І у кожного вона своя, така, якою бачить її автор, якою її відчуває, якою він проникся.

Перед тим як роздати картки-завдання для самостійної роботи, вчитель проводить бесіду за запитаннями:

1) Які зміни відбулися в рослинному світі з приходом осені? Учні зазначають, що трава на схилах балок пожовкла, квітучих рослин дуже мало, листя на кущах і деревах змінило своє забарвлення, багато листків осипалось; на деревах, кущах, трав'янистих рослинах достигли плоди.

2) Які причини зумовили ці зміни в рослинному світі? Учні вказують на зниження температури повітря та ґрунту, на зменшення тривалості світлового дня, на те, що дощі йдуть часто і вологи в ґрунті багато, але у зв'язку зі зниженням температури вона недоступна рослинам. Отже, зміни в рослинному світі є закономірною реакцією на сезонні зміни в природі. Взимку рослини перебувають у стані відносного спокою.

3) Які ж пристосування до перенесення несприятливих умов можна побачити в рослин різних життєвих форм ? Передусім учні пригадують, які життєві форми в рослин їм відомі (дерева, кущі, трав'янисті рослини, ліани).

Учитель зазначає, що є кілька класифікацій життєвих форм, але найпопулярнішою є класифікація, розроблена Раункієром, - за висотою розміщення бруньок відновлення відносно ґрунту. За цією ознакою всі рослини поділяють на п'ять груп.

1. Дерева та кущі, бруньки відновлення яких розміщені високо над ґрунтом.

2. Невисокі кущі і трав'янисті рослини, у яких бруньки відновлення розміщені невисоко над ґрунтом і здебільшого прикриті снігом.

3. Рослини, бруньки відновлення яких розміщені на поверхні ґрунту.

4. Багаторічні трав'янисті рослини, в яких бруньки відновлення - у ґрунті, на підземних органах.

5. Однорічні рослини, які на зиму відмирають, а зимує лише їх насіння.

Після з'ясування цих питань учні починають виконувати самостійні завдання за картками та збирати плоди й насіння для підгодівлі птахів узимку і для колекцій.

Картка № 1

1. Дослідіть, як підготувалися до зими трав'янисті рослини, що ростуть на схилах балки.

а) Знайдіть однорічні рослини, зберіть їх плоди, з'ясуйте спосіб їх поширення.

б) Знайдіть кульбабу, розгляньте її бруньки відновлення, поясніть, чому в неї відсутні шкірясті лусочки.

2. Які пристосування до перенесення несприятливих умов можна побачити в анемони жовтецевої, копитняку європейського, проліска сибірського і рясту ущільненого?

а) Розкопайте грунт і знайдіть підземні органи названих рослин.

б) Відшукайте бруньки відновлення, вивчіть їх будову.

в) Розріжте підземні органи і капніть на них йодом. Поясніть зміну забарвлення.

г) Уважно розгляньте листки копитняку, знайдіть бруньку відновлення, вивчіть її будову. Як пояснити, що листки копитняку залишаються зеленими всю зиму?

д) Візьміть по дві рослини для виганяння.

3. Чи є захисні пристосування до зимівлі у бруньок низькорослих кущів лісу?

а) Знайдіть у широколистяному лісі чорницю.

б) Порівняйте будову її бруньок з бруньками рослин, що зимують у грунті у вигляді підземних органів,

в) Зробіть висновок.

4. Які пристосування до поширення плодів і насіння є в дуба, горобини, брусниці, фіалки, чистотілу? Зберіть плоди цих рослин для колекції.

Картка № 2

1. Які пристосування до перенесення несприятливих умов зими можна побачити у мати-й-мачухи?

а) Знайдіть на дні балки мати-й-мачуху. Викопайте її підземний орган.

б) Знайдіть і розгляньте її бруньки відновленим, поясніть їх будову.

в) Розріжте кореневище, капніть на нього йодом, поясніть побачене.

2. Як підготувалися до зими дерева та кущі лісу (осика, береза, бузина)?

а) Зріжте по одному пагону цьогорічних названих рослин.

б) Розгляньте забарвлення кори, а також форму й будову бруньок, їх розміщення, забарвлення, розміри, кількість лусок.

в) Розріжте вздовж бруньки бузини, розгляньте їх будову, визначте, це квіткові чи листкові бруньки.

3. Яке забарвлення листків можна побачити у дерев і чагарників лісу? Як пояснити зміну забарвлення.

а) Зберіть колекцію листків, що мають різне забарвлення.

б) Розгляньте черешки листків дуба, берези, бузини. Поясніть, чому на кінці вони потовщені.

в) Що таке листопад, які його причини?

4. Чи однаково відбувається зміна забарвлення листя у лип, що ростуть на відкритому місці і в гущавині? Уважно розгляньте по три дерева різних місць зростання і заповніть таблицю.

Рослина	Фенологічний стан	Місце зростання	Зелені листки ще є	Усі листки жовті
		Відкрите місце	Густий ліс

5. Знайдіть найкрасивішу (на ваш погляд) ділянку лісу. Чим вона привернула вашу увагу? Опишіть її.

Картка № З

1. Які пристосування до умов зими можна побачити в голонасінних рослин?

а) Знайдіть сосну або ялину.

б) Уважно розгляньте їх листки.

в) Поясніть, чому в цих рослин не змінилося забарвлення листя на зиму.

г) Який вигляд має модрина?

д) Як пояснити, що модрина на зиму скидає хвою.

2. Як підготувалися до зими клен гостролистий, ліщина, зірочник лісовий ?

а) Знайдіть бруньки відновлення в цих рослин.

б) Розгляньте їх розміщення, форму, забарвлення, пристосування для захисту віл морозу та висихання.

в) Порівняйте бруньки відновлення зірочника лісового та ліщини і клена, поясніть їх пристосувальні особливості.

г) Як пояснити, що листя зірочника залишилось зеленим?

3. Чи однаково відбувається листопад у беріз, що ростуть у різних екологічних умовах?

а) Розгляньте по три дерева, що ростуть на галявині та в густому лісі.

б) Заповніть таблицю.

Фенологічний стан
Умови місцезростання	Галявина
	Густий ліс
Листопад не почався
Опадають поодинокі листки
Опала майже половина листків
Опала більш як половина листків
Опали майже всі листки

4. Як пристосувалися до поширення плодів дерева та кущі в лісі?

5. Зберіть природний матеріал для оформлення виставки «Природа і фантазія» та квітучі рослини для визначення .

Після виконання учнями самостійних завдань вчитель проводить бесіду, підводячи їх до правильних висновків. Які пристосування до перенесення несприятливих умов зими є в одно- і багаторічних трав 'янистих рослин, що ростуть на схилах балки ? Одно- та багаторічники підготувалися до зими по-різному: однорічні рослини повністю відмерли, на зиму залишились їхні плоди та насіння. Насіння має міцну оболонку, яка захищає зародок від несприятливих умов. У багаторічних рослин (кульбаби, суниці) бруньки відновлення розміщені на поверхні ґрунту, прикриті розеткою листків, тому вони не мають шкірястих лусок. У багаторічної рослини мати-й-мачухи брунька відновлення розміщена на кореневищі, у ґрунті. Брунька квіткова. Кореневище заповнене крохмалем (від дії йоду синіє), це дає їй змогу зацвітати до розпускання листків.

Як підготувалися до зими рослини різних ярусів широколистяного лісу? У дерев і кущів бруньки відновлення (листкові та квіткові) розмішені на пагонах, що не прикриваються снігом. Вони прикриті шкірястими міцними лусками, які захищають нижні частини бруньки від несприятливих умов. Форма, розміри, колір, наявність смолистих речовин у бруньок різних рослин неоднакові. Багаторічні рослини (пролісок, ряст та ін.) пристосувалися до умов зими, як і мати-й-мачуха.

Як пояснити, що листки копитняку європейського та зірочника лісового залишилися на зиму зеленими ? Це група трав'янистих багаторічних рослин, у яких стебло на зиму не відмирає, а вегетує кілька років: листки на молодих пагонах перезимовують і опадають лише на другий рік. Такі рослини називають зимозеленими.

Як ви вважаєте, чи є листопад у дерев і кущів корисним пристосуванням до зими? Так, зменшується поверхня випаровування, сніг не затримується на кронах, що запобігає обламуванню гілок, з листками рослина скидає шкідливі для неї речовини.

Чи є листопад біологічним явищем у житті рослини, чи це пристосування до несприятливих умов року? Відповіді учнів виявляються різними. Тоді вчитель пропонує ще раз розглянути основу черешків листків, що опали. Учні помічають наявність коркового шару. Отже, листопад треба розглядати як біологічне явище, бо йому передує довга підготовка рослин.

Яке явище передує листопаду? Зміна забарвлення листя.

Які причини зумовлюють зміну забарвлення листя ? Очевидно, це пов'язано з руйнуванням хлорофілу, що зумовлює зелений колір листків улітку.

Що сприяє руйнуванню хлорофілових зерен ? Передусім це утворення відокремлюваного коркового шару в основі черешка, що порушує нормальну життєдіяльність листка.

Як пояснити, що восени листя набуває жовтого, червонуватого забарвлення ? У листках крім хлорофілу є жовто-оранжеві пігменти -- каротин і ксантофіл, що влітку замасковані хлорофілом. Є кущі й дерева червоно-багряного і навіть фіолетового кольорів. Як це пояснити? У клітинному соку є барвник - речовина антоціан, з похолоданням вміст антоціану збільшується.

У яких рослин швидше змінюється забарвлення листків - у тих, що ростуть у густому лісі, чи в тих -- що на узліссі? У тих, що ростуть на узліссі. Рослини на узліссі менше затінені, одержують більше світла, а хлорофіл руйнується швидше на світлі.

Чому зелені молоді пагони восени також змінюють своє забарвлення, стають червонувато-бурими ? Під шкіркою пагона до осені відкладається корок. Клітини корку заповнені повітрям, вони захищають внутрішні шари пагона від випаровування. Це також є пристосовуванням до зими.

Який загальний висновок можна зробити про пристосованість рослин різних життєвих форм до зими ?

1. Листяні дерева й кущі, готуючись до зими, скидають листя, на них залишаються лише зимуючі бруньки.

2. У дерев і кущів, що не прикриваються снігом, бруньки прикриті захисними шкірястими лусками.

3. На молодих пагонах також утворюється захисний корковий шар.

4. У багаторічних трав'янистих рослин, що зимують у ґрунті у вигляді підземних органів, де нагромаджені поживні речовини (крохмаль), бруньки відновлення розміщуються на них. Це і зумовлює їх раннє цвітіння.

5. Однорічні рослини переносять несприятливі умови зими у вигляді плодів і насіння.

6.Інтенсивність листопаду і зміна забарвлення листя у рослин одного й того самого виду залежать від умов середовища.

Як поширюються плоди та насіння у рослин різних ярусів лісу і на відкритих місцях? У рослин першого й другого ярусів лісу та на відкритих місцях плоди та насіння поширюються переважно вітром і птахами. Плоди, що розносяться вітром, мають крилоподібні вирости (клен, ясен, береза, липа, в'яз) або чубок волосків (кульбаба, мати-й-мачуха). Птах найчастіше переносить плоди із соковитим оплоднем (горобина, черемха). Плоди і насіння нижніх ярусів часто розносяться тваринами (гравілат, череда, парило). Ці плоди мають колючки, гачки, часто клейкі. Плоди з м'ясистими придатками розносять мурашки (чистотіл, ряст, бруслина). Крім того, деякі рослини цього ярусу можуть самі розсіювати насіння (фіалки, бальзамін).

Отже, рослини різних ярусів лісу та відкритих місць поширюють свої плоди й насіння різними способами, і для цього в них є багато пристосувань.

У хвойному лісі учитель ставить учням таке запитання.

Які зміни, спрямовані на підготовку до зими, можна спостерігати у хвойних рослин ? Пропонується розглянути сосну, модрину, ялину, порівняти хвою модрини з хвоєю ялини або сосни. З хвойних рослин листки скидає лише модрина, а сосна та ялина покриті хвоєю. Хвоя модрини м'яка, не має кутикули, подібна до листків листяних дерев. Вона випаровує багато води, і модрина її скидає на зиму, бо взимку вода слабко надходить у рослину. Хвоя ж сосни та ялини покрита кутикулою, міцна, має восковий наліт, захищена від випаровування. Ці рослини скидають хвою (під деревами її багато), але не відразу всю, а поступово. Такі рослині, умовно називають «вічнозеленими». Справжніх вічнозелених рослин у помірній зоні немає.

У сосни і в ялини бруньки відновлення розміщуються на верхівці пагонів, у сосни вони прикриті ніжними скрученими набік хвоїнками, а в ялини - прозорими жовтими лусочками. Учитель наголошує, що і хвойні дерева готуються до зими: модрина скидає листя, у сосни і ялини хвоя стає темно-зеленою, бруньки відновлення прикриті. Та оскільки хвоя опадає поступово (у сосни хвоя живе 3-4 роки, у ялини -- 5-7 років), то підготовка до зими у них майже непомітна.

Таким чином, рослини різних фітоценозів (рослинних угруповань) і різних життєвих форм мають неоднакові пристосування до перенесення несприятливих умов року.

Наприкінці екскурсії кожна ланка одержує домашнє завдання.

1 .Із зібраного матеріалу змонтувати колекцію плодів і насіння, що мають різні способи поширення.

2. Заповнити таблицю (додаток 1).

3. Продовжити фенологічні спостереження за рослинами лісу, шо ростуть поблизу школи.

4. Дати літературно-художній опис ділянки лісу, шо найбільше сподобалася.

5. Перевірити народні прикмети.

Жолудів, горіхів багато, а грибів мало - зима буде холодною.

Якщо восени листопад проходить швидко, очікуй холодної зими.

До половини жовтня з берези не опало листя - сніг ляже пізно.

Калина вже достигла, а листя на ній ще зелене - тепла осінь.

У лісі рясно вродила горобина -- осінь буде дощовою.

Якщо виросли шишки на ялинах знизу - на ранні морози, а якщо зверху -на ранній кінець зими.

Восени модрина скидає хвою - через 2-3 дні випаде сніг.

У процесі екскурсії можна використати такі загадки.

І.Живе один батько і тисячі синів має, усім шапки справляє, а собі не має. (Дуб і жолуді)

2.Ніхто не лякає, а вся тремтить. (Осика)

3.Дерево без плодів, а насіння - на цілий ліс. (Хвойні рослини)

4. Гілки рогаті, плоди крилаті. (Клен.)

5.Весною веселить, літом холодить, восени годує, зимою гріє. (Дерево.)

3.3 Екскурсія на тему: "Біогеоценоз мішаного лісу"

Тема: Біоценоз мішаного лісу

Навчальна мета: ознайомити з типовим біогеоценозом мішаного лісу, його видовим складом, пристосованністю окремих видів до існування разом та навколишнього середовища.

Розвивальна мета: розвивати вміння використовувати здобуті знання в нових ситуаціях, розвивати спостережливість, інтерес до пізнання рослинного світу, асоціативне мислення, просторову пам'ять.

Виховна мета: виховувати любов до природи, бережливе ставлення до неї, уміння поводитися в природі, спілкуватися з нею, любов до прекрасного, розуміння прекрасного.

Учні повинні знати: типовий біоценоз мішаного лісу, його видовий склад. Учні повинні вміти: визначати кількість ярусів рослинного угруповання, складати сітку живлення даного біогеоценозу.

Мати уявлення про: види рослин занесені до Червоної книги України. Обладнання: лопата, лопатка, мірна лінійка, папка для гербарію, сачок, морилка для комах з ефіром, пінцет, банка (0,5 л), визначник рослин і тварин. Поняття і терміни: біогеоценоз, абіотичні умови, ярусність.

Хід екскурсії

1. Місцезнаходження біогеоценозу:

а) географічне розташування;

б) рельєф;

в) походження (природне чи штучне).

2. Абіотичні умови середовища:

а) клімат;

б) ґрунт: викопайте лопатою в ґрунті яму 2 х 1 м, орієнтуючи її таким чином, щоб передня стінка була освітлена сонцем. На задній стінці зробіть сходинки. Викопайте яму на глибину 1,5 - 2 м, щоб досягти материнської породи. Опишіть горизонти ґрунту за ознаками їх кольору, структури, механічного складу. У лісах можна виявити такі горизонти ґрунту:

AQ -- горизонт напівперепрілих органічних решток рослин -- листяного опаду;

Aj - гумусовий, колір цього горизонту темний - від чорного до світло-бурого; А2 - підзолистий (вимивний) - горизонт світлого кольору;

В - ілювіальний (вмивний) - горизонт, у якому скупчуються багато солей.

Досить часто від солей заліза набуває кольору іржі;

С - материнська порода, різна за кольором і структурою.

Товщину горизонтів заміряйте сантиметровою лінійкою. Після роботи яму обов'язково закидайте ґрунтом. Заповніть таблицю 1.

3.Біотичні фактори середовища:

а) рослинний світ:

- відкопайте грудку землі розміром 10 х 10 см, підрахуйте загальну кількість коренів рослин і знайдіть їх середню довжину. Встановіть, у якому шарі ґрунту розміщена найбільша кількість коренів рослин, і поясніть, чому;

- виміряйте ділянку розміром 25 х 25 м, за допомогою визначника деревні породи (дерева і кущі), підрахуйте кількість кожного виду на ділянці й визначте відношення виду до світла і вологи;

- виміряйте ділянку розміром 1 х 1 м і визначте види трав'янистих рослин, встановіть їх відношення до світла і вологи;

- визначте кількість ярусів рослинного угруповання. Виміряйте висоту рослин кожного ярусу. Висоту дерев і кущів вимірюйте за допомогою метрової рейки з поділками.

Від вимірюваного дерева відійдіть на таку відстань, щоб було видно його верхівку і основу. Тримаючи рейку вертикально у витягнутій руці, візуйте її нульову поділку на верхівку дерева, а пальцем відзначте на рейці поділку на лінії від ока до основи дерева. Висоту дерева обчисліть за формулою: де А - відстань від людини до дерева, а - довжина руки, б - поділка на рейці, відзначена пальцем;

- заповніть таблицю 2.

б) тваринний світ:

- у викопаній в ґрунті ямці знайдіть тварин ґрунту та їхні личинки. За допомогою визначника визначте види тварин (зверніть увагу на зовнішню будову кожної тварини -- забарвлення, будову кінцівок і тулуба тощо);

- знайдіть тварин або наслідки їх життєдіяльності на поверхні ґрунту, зверніть увагу на колір і зовнішню будову кожної тварини, визначте види;

- за допомогою сачка спробуйте спіймати комах, що літають. Вивчіть їх будову і забарвлення, визначте вид за визначником;

- проведіть спостереження за птахами (краще розглядати їх у бінокль), встановіть види, підрахуйте їх кількість;

- заповніть таблицю 3.

4. Зробіть узагальнюючі висновки, давши відповіді на такі запитання:

- У чому полягає пристосованість організмів до спільного існування в описаному біогеоценозі?

- Яких організмів за характером живлення більше і чому?

- Складіть сітку живлення описаного біогеоценозу.

3.4 Екскурсія на тему: "Весна в житті рослин"

Тема: Весняні явища в житті рослин .

Навчальна мета: вивчити біологічні особливості весняних рослин та їх пристосованість до умов існування. Зокрема:

1) закріпити та узагальнити поняття: "місце зростання", "середовище", "екологічні чинники", "взаємозв'язок рослин з навколишнім середовищем", "життєві форми", "органи рослин", "одно- та дводольні рослини", "квітка", "суцвіття", "рослини-паразити";

2) Формувати поняття: "ритми життя", "вплив рослин на середовище"(на прикладі лісової підстилки), "рідкісний і зникаючий вид", "ефемер", "ефемероїд", "охорона природи";

3) дати первинні уявлення про поняття: "фітоценоз", "біоценоз", "біогеоценоз";

4) закріпити уміння проводити фенологічні спостереження, робити морфологічний аналіз рослин, визначати ранньовесняні рослини за картками, визначати температуру ґрунту, повітря, вологість ґрунту, дотримуватись правил поведінки у весняному лісі.

Виховна мета: на основі розкриття причинно-наслідкових зв'язків формувати науковий світогляд учнів, зокрема уявлення про сезонні зміни у природі, взаємозв'язок організмів із середовищем існування, вплив організмів на середовище; через існування причин появи рідкісних і зникаючих видів формувати культуру спілкування з природою; на основі екологічних знань підвести учнів до усвідомлення необхідності участі їх у роботі "зеленого патруля"; засобами природи та мистецтва проводити естетичне виховання учнів.

Розвивальна мета: вчити учнів спостерігати, порівнювати, аналізувати,

встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, робити висновки та узагальнення.

Учні повинні знати: біологічні особливості весняних рослин.

Учні повинні вміти: проводити фенологічні спостереження, робити морфологічний аналіз рослин. Мати уявлення про: сезонні зміни у природі.

Обладнання: ґрунтовий термометр, мірна лінійка, лопата, лопатка, папка для гербарію.

Поняття і терміни: фітоценоз, біоценоз, біогеоценоз, ефемер, ефемероїд.

Хід роботи

Екскурсію найкраще провести в діброву в період масового цвітіння ефемероїдів (рясту, медунок). Бажано до маршруту екскурсії включити і сосновий ліс, схили балок незаліснені, остепненні ділянки, поле. Найкраще провести учнів тим самим маршрутом, що й восени. Це допоможе глибше пізнати сезонні зміни в природі.

Прийшовши на місце екскурсії і зупинившись на узліссі, вчитель пропонує учням пригадати, що вони спостерігали тут під час осінньої екскурсії. Учні пригадують, що тоді сонце хоч і світило, але не дуже гріло, трава пожовтіла і відмерла у багатьох видів, майже не було квітучих трав'янистих рослин, листки дерев і чагарників вигравали яскравими жовтими та багряними барвами, вже почали опадати. У лісі було тихо, майже не чутно пташиного гомону. Вчитель пропонує розповісти, які зміни відбулися у природі з приходом весни. Акцентується увага на таких змінах: розтанув сніг; дні стали довшими, а ночі -- коротшими; з кожним днем теплішає; листки на деревах і кущах ще не розпустилися, але бруньки вже набубнявіли, що свідчить про початок сокоруху, зазеленіли трав'янисті рослини, а деякі навіть зацвіли; прилетіти птахи, у лісі чути пташиний гомін.

Учитель звертається до учнів: «Як ви думаєте, чому О. С. Пушкін назвав весну ранком року?» Всі доходять висновку, що пробудження природи від зимового спокою (зимового сну) настає навесні. Розрізняють весну календарну, що розпочинається І березня, астрономічну, що припадає на 21 березня, коли тривалість дня і ночі однакова, та біологічну, початок якої збігається з початком сокоруху в дерев. Пропонується дітям пояснити вирази з творів М. Пришвіна про природу: «весна світла», «весна води», «зелена весна». Акцентується увага учнів на тому, що весна поділяється на три періоди, рання, середня та пізня. Перший період починається з моменту зацвітання ліщини та вільхи, другий -- з цвітінням клена гостролистого, третій -- з цвітінням бузку звичайного.

Далі вчитель пропонує учням пригадати художні твори про різні періоди весни:

«її чутно в голосі синиці

І в кликах круків у височині.

Вона в останній заметілі сниться,

її згадуєм в подовжнім дні.

Вона в бруньках блискучих

На каштані, в снігу рудому,

У струмках брудних, що чистим

Сріблом грають у тумані,

Мов бруд ніколи й не торкався їх». -

(М. Рильський)

Період цвітіння різнотрав'я весною дуже поетично описали І. Франко та Т. Шевченко.

Надійшла весна прекрасна.

Многоцвітна, тепла, ясна.

Наче дівчина в вінку.

Ожили луги, діброви.

Повно гомону, розмови

І пісень в чагарнику.

(І. Франко)

Встала й весна, чорну землю Сонну розбудила,

Уквітчала її рястом, Барвінком укрила,

І на полі жайворонок, Соловейко в гаї

Землю, убрану весною, Вранці зустрічають.

(Т. Шевченко)

Учні пригадують також відомі їм твори живопису, присвячені весні: «Граки прилетіли», «Весна» О. Саврасова, «Блакитна весна» В. Бакшеєва, «Весна - велика вода», «Березень» І. Левітана, «Підсніжники», «Березовий гай одягається листям» О. Грицая, «Золоті бруньки» М. Ромадина та ін. Разом з учителем учні пригадують, що зображено на полотнах майстрів пензля. Діти вражені тим, як точно художники відобразили цю чудову пору року.

Підбиваючи підсумки, вчитель ще раз акцентує увагу учнів на тому, що весна - надзвичайно цікавий у житті рослин час і пропонує ознайомитися з екологічними особливостями рослин, які розвиваються навесні. Кожна ланка одержує картку-завдання. Вчитель інструктує, як виміряти температуру ґрунту (заглибити ґрунтовий термометр на глибину 10 см на 5 хв, потім вийняти його і записати показання), визначити зволоженість ґрунту. Для цього треба викопати ямку завглибшки 15 см і взяти ґрунт у руки, визначити ступінь зволоження ґрунту за основними показниками стану його зволоженості, керуючись даними табл. 1.

Далі з'ясовуються поняття «ефемер» і «ефемероїд». Ефемер -- однорічна рослина з коротким періодом вегетації (3-4 тижні). Ефемероїд -- багаторічна трав'яниста рослина з коротким періодом вегетації. Ефемероїди поділяють на дві групи - типові і нетипові. У типових ефемероїдів надземна частина рослини відмирає швидко після цвітіння і плодоношення (проліска, підсніжник та ін.), у нетипових - після цвітіння і плодоношення у рослин з'являються листки, які фото-синтезують аж до пізньої осені (мати-й-мачуха, медунка). Після цього учні приступають до самостійної роботи згідно з розданими для кожної ланки карток.

Картка № 1

1. Якими біологічними особливостями можна пояснити раннє цвітіння ефемерів, їх короткий період вегетації?

а) На південному і північному схилах яру знайдіть рослини-ефемери.

б) Викопайте по одній рослині кожного виду ефемерів.

в) Уважно вивчіть морфологічні особливості цих рослин. На основі даних еколого-морфологічного аналізу дайте відповідь на запитання.

2. Як можна пояснити, що деякі дерева і кущі в широколистяному лісі зацвітають до розпускання листків?

а) Зберіть гілочки дерев і кущів (ліщину, вільху, осику, вербу козячу, тополю, клен ясенелистий, березу, дуб і в'яз).

б) Розділіть зібрані рослини на дві групи за способом запилення. Розподіл мотивуйте.

в) Дайте відповідь на запитання.

3. Чим зумовлене раннє цвітіння гусячої цибульки жовтої та жовтяниці червонолистої?

а) Знайдіть названі рослини. Дослідіть, в яких умовах вони живуть (освітленість, зволоженість ґрунтів).

б) Зробіть усний еколого-морфологічний аналіз цих рослин.

4. Установіть, які рослини трапляються в діброві зрідка.

Картка № 2

1. Чи в однакових фенологічних фазах перебуватимуть ефемери, які ростуть на північному і південному схилах яру?

а) Знайдіть рослини-ефемери одного й того самого виду на північному та південному схилах яру.

б) Виміряйте їх висоту, визначте фенологічну фазу.

в) Порівняйте одержані результати.

2. Яке значення в житті ефемероїдів має лісова підстилка?

а) Пригадайте, як формується лісова підстилка.

б) На різних ділянках лісу виміряйте товщину підстилки.

3. Як пристосувались до раннього цвітіння типові ефемероїди: проліска сибірська, анемона жовтецева, ряст ущільнений, пшінка весняна.

а) Знайдіть названі рослини, розгляньте їх підземні органи (рослини беріть на затоптаних місцях).

б) Зробіть усний еколого-морфологічний аналіз цих рослин.

в) Простежте, які комахи відвідують їх квітки.

г) Як пристосувалась до вегетативного розмноження пшінка весняна? Якими умовами життя це можна пояснити?

Картка № З

1. Чи однакові екологічні умови (у ґрунті на глибині 10 см) на північному та південному схилах яру (температура, вологість)?

а) За допомогою фунтового термометра виміряйте температуру ґрунту на глибині 10 см на південному і північному схилах.

б) Порівняйте результати.

в) Визначте ступінь зволоженості фунту на цих схилах.

г) Порівняйте результати.

д) Дайте відповідь на запитання.

2. Які дерева широколистяного лісу цвітуть водночас із розпусканням листків. Поясніть їх пристосування.

а) Знайдіть такі дерева: дуб звичайний, клен гостролистий, черемху звичайну, березу повислу.

б) Уважно розгляньте квітки цих рослин, визначте спосіб запилення. Визначте, одно- чи дводомні ці рослини.

в) Дайте відповідь на запитання.

3. Завдяки яким еколого-морфологічнпм особливостям нетипових ефемероїдів (медунки темної, переліски багаторічної) вони зацвітають рано навесні?

а) Розгляньте підземні органи цих рослин.

б) Вивчіть пристосування до перехресного запилення у медунки темної та переліски багаторічної, уважно розглянувши їхні квітки.

Картка № 4

1. Якими біологічними особливостями можна пояснити раннє цвітіння мати-й-мачухи.

а) Знайдіть мати-й-мачуху. Розпізнайте її підземний орган. Доведіть, що це -- видозмінений пагін.

б) Визначте, в яких умовах найчастіше росте мати-й-мачуха.

в) Пригадайте, який вигляд рослина мала восени. Порівняйте її з весняною рослиною.

2. Як пояснити відсутність зеленого забарвлення листків у рослин Петрового хреста?

а) Знайдіть Петрів хрест.

б) Розкопайте його кореневище, дослідіть, з якою рослиною і як воно

зв'язане.

в) Як відбувається запилення у цієї рослини? Проведіть спостереження.

г) До якої групи за способом живлення належить Петрів хрест?

3. Які рослини належать до зимозелених?

а) Знайдіть копитняк європейський.

б) Порівняйте листки, які перезимували, з листками, що розвиваються навесні.

в) Розгляньте будову квіток копитняку.

г) Який спосіб запилення властивий цій рослині? Доведіть це.

Після виконання першого завдання кожна ланка по черзі звітує про виконану роботу. З допомогою вчителя учні роблять такі висновки. На схилах яру знайдено три однорічні рослини - ерофілу весняну (веснянку весняну), крупку дібровну та реп 'яшок яйцевидний. Це -- однорічники із слабко розвинутою кореневою системою, їх розвиток відбувається завдяки

поживним речовинам насінини, їхні еколого-морфологічні особливості полягають у прискореному розвитку за відносно низької температури від насінини до насінини за 3-4 тижні. На північному та південному схилах яру рослини одного й того самого виду перебувають у різних фенологічних фазах: на північному схилі вони ще цвітуть, а на південному -- вже утворили насіння. Це зумовлено різними вологістю та температурою ґрунту. Мабуть, рослини ці в минулому жили в арктичних або альпійських областях, тому в умова.: нашого клімату в них короткий період вегетації. Всі названі рослини -- ефемери.

Після цього учні переходять у діброву. Вчитель говорить: «Ви бачите багато квітучих рослин, що наповнюють повітря ароматом. Як правильно поводитись, щоб не зашкодити лісові? 1) Зривати для букетів усі підряд рослини. 2) Збирати в букет лише рослини з найбільшими квітками. 3) Зовсім не брати букетів». Після дебатів учні схвалюють 3-ій варіант відповіді. Учитель акцентує увагу учнів на тому, що в лісі є рідкісні та зникаючі види рослин і такі, що внесено до Червоної книги України, дає означення понять «рідкісний вид» і «зникаючий вид».

Далі учні виконують другий і третій пункти завдань карток, після закінчення знову відбувається бесіда. Обговорюється питання, чим різняться трав'янисті рослини весняного лісу і ефемери. На відміну від ефемерів трав'янисті рослини - багаторічні, їхні підземні органи містять запас органічних речовин. У проліски, гусячої цибульки це - цибулини, у рясту - бульбоцибулини, у пшінки весняної - кореневі бульби, у анемони жовтецевої та медунки -- кореневища. Це й зумовлює їхнє раннє цвітіння навесні. Обговорюються також результати виконання завдань з вивчення квітучих рослин мати-й-мачухи. Акцентується увага на її ранньому цвітінні та особливостях будови, зокрема таких: навесні у рослини виявлені кореневище і квітконосний пагін з дуже дрібними листками, а із середини весни починають рости великі зелені округло-серпеподібні прикореневі розеточні листки. Отже, життєвий цикл рослини розпочинається навесні і триває протягом усього вегетаційного періоду, взимку переривається спокоєм і закінчується навесні цвітінням і плодоношенням. Такий самий цикл розвитку і в медунки та фіалок. Учитель запитує: «Які пристосування до перехресного запилення можна виявити у цих рослин?» Учні називають яскраве забарвлення віночків, наявність нектарників, великі квітки, неодночасне дозрівання тичинок і маточки (медунка, Петрів хрест). Оскільки в цю пору комахи трапляються ще мало, то велику роль відіграють само- і вітрозапилення. Вітрозапилення властиве перелісці багаторічній. У неї дрібні, дуже непоказні квітки. Акцентується увага учнів на питанні, чому всі ранньовесняні рослині, здатні до вегетативного розмноження, їм пропонується пояснити це на прикладі пшінки весняної. Виявляється, що у пшінки весняної утворюється мало плодів, оскільки в пору її цвітіння умови для перехресного запилення несприятливі - мало комах, холодно, не завжди сонячно. Вегетативне розмноження у пшінки відбувається за допомогою кореневих бульб або виводкових бруньок, що утворюються в пазухах листків. Зовні виводкові бруньки нагадують зернівки проса, пшона, звідси, очевидно, і походить назва рослини - «пшінка». Обговорюються питання про вплив на рослини з раннім весняним цвітінням світла, вологи і тепла. Рано навесні в широколистяному лісі багато світла, оскільки дерева й чагарники ще не покриті листям, а також багато вологи. Отже, ранньовесняні трав'янисті рослини широколистяного лісу належать до світло-і вологолюбних, їх розвиток розпочинається те під снігом, коли температури ґрунту й повітря відносно низькі. Тому можна дійти висновку, що ці рослини - невибагливі до тепла. Виникає запитання: чому такий квітучий килим можна спостерігати навесні лише в широколистяному лісі (діброві)? Виявляється, що тут є всі умови для росту й розвитку весняних рослин: товстий шар лісової підстилки захищає грунт під глибокого промерзання, зменшує амплітуду добових коливань температури. Це сприяє діяльності мікроорганізмів, унаслідок чого поліпшуються структура та родючість ґрунту. Лісова підстилка добре пропускає воду і затримує випаровування вологи. Крізь безлисті крони дерев і чагарників до поверхні ґрунту проникає не менш як 60 % світла від повної освітленості, а влітку, коли деревні та чагарникові рослини покриються листям, за високої зімкненості крон -- лише 2-5 %. До цього часу у весняних трав'янистих рослин закінчується період вегетації, і вони переходять до стану спокою.

Учитель запитує: «Чому більшість деревних і чагарникових рослин у дібровах цвіте до розпускання листя?» Це пояснюється тим, що більшість їх є вітрозапильними рослинами, а листя заважало б їхньому запиленню за допомогою вітру. Але ж по узліссях і галявинах у цей час цвітуть дерева верби козячої. Пропонується провести спостереження за ними. Привертає до себе увагу кружляння комах у їхніх кронах. Розглянувши суцвіття верби козячої, діти виявляють значні відмінності в їхніх будові та забарвленні. Одні з них -сірувато-зеленкуваті, інші - яскраво-жовті та пухнасті. У перших - зібрані жіночі квітки, що складаються з покривного листка, маточки та нектарника при її основі, у других -- чоловічі квітки -- з двох тичинок з великими пиляками і покривним листком. Уточнюється поняття про різностатеві квітки. На основі проведеного дослідження учні доходять висновку, що верба козяча належить до дводомних рослин. За способом запилення вона перехреснозапильна, комахозапильна. Оскільки жіночі квітки мають нектарники, то зрозуміла «зацікавленість» комах у відвідуванні цих квіток. А що ж приваблює їх у чоловічих квітках, адже там немає нектарника? їх приваблює пилок, що міститься у великих пиляках. Комахи збирають пилок, вимазуються об нього і, відвідуючи жіночі квітки, запилюють приймочки їх маточок. Комахозапильними є також клен гостролистий і клен польовий, які поширені в дібровах.

Учням пропонується назвати дерева та чагарники, які запилюються за допомогою вітру, та довести це. Серед них - ліщина, тополя, в'яз, береза, дуб. Чоловічі суцвіття в них -- довгі, звисаючі сережки з великою кількістю пилку в пиляках тичинок. Ліщина, тополя та в'яз цвітуть дуже рано навесні. У цю пору ще можна знайти їх опалі, засохлі сережки. Береза та дуб цвітуть водночас із розпусканням листя.

Далі учні переходять у сосновий ліс. Дорогою вчитель підводить учнів до красуні-берези, з ран якої витікає сік і запитує: «Як називається це явище?» Це - «плач» рослин, або сокорух. Учні пригадують, що сік берези має солодкий смак, і з'ясовують, чому це так. Поживні речовини відкладаються в запас у корінні та деревині. З приходом весни і потеплінням коріння починає інтенсивно вбирати з ґрунту воду й мінеральні речовини. Крохмаль, відкладений у запас з осені, перетворюється на цукор і разом з водою та іншими поживними речовинами рухається по всіх органах рослини. Він потрапляє до бруньок, які при ньому бубнявіють і значно збільшуються в розмірах. Учитель запитує: «Чи можна брати березовий сік із будь-якого дерева берези?» З'ясовується, що сік можна збирати лише з тих дерев, які підлягають вирубці, оскільки збирання соку ослаблює дерево, і згодом воно може засохнути. Дається пояснення правильного збирання соку, щоб не зашкодити дереву.

Після цього учні обстежують навколишні берези і зазначають, що серед них багато поранених браконьєрами. Ставиться запитання. «Як можна допомогти берізкам у період їх сокоруху?» Учні вносять пропозицію виступити на захист берези по радіо, у пресі, організувати чергування зеленого патруля у вихідні дні в околицях свого населеного пункту, коли особливо багато бажаючих поласувати березовим соком. Учитель пропонує провести бесіди про охорону беріз у родинах, із сусідами тощо.

Прийшовши до соснового лісу, вчитель пропонує учням виявити квітучі трав'янисті рослини та порівняти їх із квітучими трав'янистими рослинами діброви. Учні відразу помічають, що в сосновому лісі немає такого барвистого килима квітучих рослин, як у діброві. Тут немає весняних ефемероїдів. Постає запитання: «Чому це так, адже й ліси близько, і пора року та сама?» Щоб відповісти на це запитання, пропонується порівняти умови життя рослин у сосновому та широколистяному лісах. Вимірюється температура ґрунту, встановлюється ступінь його зволоженості, вимірюється товщина лісової підстилки, порівнюються її особливості, механічний склад ґрунтів, умови освітлення нижнього ярусу. На основі результатів порівнянь учні роблять висновок: у сосновому лісі умови для життя весняних ефемероїдів несприятливі. Піщаний ґрунт швидко вбирає воду. Лісова підстилка щільна, погано пропускає повітря. Крізь крону сосен сонячні промені ледве проникають, тому їх мато доходить до поверхні ґрунту. Взимку тут лісова підстилка слабкіше захищає його від промерзання. Навесні ґрунт у сосновому лісі нагрівається повільніше, ніж у широколистяному. Вчитель доповнює відповіді учнів, повідомляючи, що внаслідок поганої аерації ґрунту в сосновому лісі утворюються продукти неповного окиснення -- кислоти, які розчиняються у воді. Вони вимивають мінеральні речовини з верхнього горизонту ґрунту. Через це ґрунти в сосновому лісі збіднені на поживні речовини.

Таким чином, учитель підводить учнів до висновку, що кожне рослинне угруповання (фітоценоз) характеризується властивим лише йому видовим складом, зумовленим навколишнім середовищем, і підкреслює, шо всі компоненти природи взаємопов'язані. Доцільно дати також означення понять «біоценоз» і «біогеоценоз».

Дорогою додому вчитель пропонує учням зібрати ранні весняні рослини (без підземних органів) для шкільної виставки «Наша весняна флора», а також зібрати по три екземпляри ефемероїдів для висаджування їх у школі та дальшого спостереження за ростом і розвитком цих рослин.

Наприкінці екскурсії учитель запитує: «Чи становлять загрозу для весняних рослин туризм і стихійний відпочинок населення?» Він пропонує проілюструвати відповідь конкретними прикладами. Учні дають ствердну відповідь. Вони повідомляють, що в лісі та по дорозі до лісу вони бачили викинуті зів'ялі квіти та букети, зламані гілки дерев і кущів, сліди багаття, засмічені місця відпочинку. Все це спричиняє погіршення стану наших лісів, збіднення флори і фауни. Обговорюються правила поведінки на природі,

вносяться пропозиції, у тому числі пропонується оформити і виставити відповідні стенди в місцях масового відпочинку людей.

Кожна ланка одержує додому завдання, спрямовані на систематизацію матеріалів екскурсії.

1. Скласти для виставки картку, в якій указати наукову та народну назви рослини, її біологічні та морфологічні особливості, а також значення. По можливості дібрати вірші, легенди про цю рослину. Нижче наводимо приклад оформлення картки.

Проліска сибірська, або поникла (народні назви - синетка, раст синій, растик). Багаторічна трав'яниста рослина з родини лілійних. Підземний орган -- цибулина. Листки прикореневі. Квітконосні пагони безлисті, їх кілька. Квіток у китиці 1-3. Віночок блакитний, з 6 пелюсток. Тичинок 6. Маточка одна, складається з трьох плодолистиків. Зав'язь верхня. Плід - коробочка. Розмножується насінням та цибулинками (дітками). Типовий ефемероїд. Лікарська рослина. Екстракт із неї входить до складу препарату «Нівалет», який рекомендується для лікування неврозів серця, вегетативної нервової системи, істерії, неврастенії.

Я - перша квіточка весни,

Я - пролісковий цвіт.

Я пережив зимові сни.

Я знов родивсь на світ.

У мене очі голубі.

Такі, як неба синь,

Росту між кленів, між дубів,

Люблю і сонце, й тінь.

(М. Познанська)

2. Скласти перелік весняних рослин, які трапляються зрідка в районі проведення екскурсії і потребують охорони.

3. Написати короткий звіт про екскурсію за планом, наданим учителем.

4. Визначити рослими, назви яких невідомі.

Крім того, учитель пропонує учням перевірити такі народні прикмети. Навесні береза раніше, ніж клен, вкривається листям -- чекайте сухого літа, а якщо пізніше -- то мокрого. Береза раніше за вільху розпустить листя -- літо буде теплим, а якщо пізніше -- холодним і сльотливим. Дуб зеленіє раніше від ясена -- буде літо сухе, а якщо пізніше -- то мокре. Багато пролісків -- на врожай картоплі. З берези тече багато соку - на дощове літо.

ВИСНОВКИ

1. Шкільна екскурсія - форма навчально-виховної роботи з класом або групою учнів в умовах природного ландшафту, виробництва, музею, виставки, мета якої - спостереження й вивчення учнями різноманітних об'єктів та явищ дійсності.

2. Навчальні екскурсії поділяють: за зв'язком з навчальними програмами, за змістом, за обсягом, за методом проведення, за часом проведення відносно тем, які вивчаються на уроках.

3. У кожній екскурсії можна виділити три основні моменти: підготовка до екскурсії; проведення екскурсії; опрацювання матеріалів екскурсії.

4. Екскурсії конкретизують і поглиблюють основні наукові поняття, які діти отримують на уроках, забезпечують ґрунтовність та доказовість абстрактних понять, що є однією із необхідних умов засвоєння знань.

5. Оскільки екскурсії надають можливість розглядати предмети і явища в їх природних умовах у взаємозв'язку і динаміці, вони сприяють виробленню життєвого досвіду, розвивають спостережливість, вдумливість.

6. На екскурсіях учні набувають навичок самостійної натуралістичної роботи, вчаться спостерігати, порівнювати, робити висновки.

7. Екскурсії сприяють вихованню організаційних навичок, вмінню працювати колективно і правильно поводити себе в колективі, доброзичливим стосункам учителів з учнями.

8. Екскурсії надають великі можливості для здійснення естетичного виховання, розвитку почуття прекрасного в учнів. Вони дозволяють учням застосовувати біологічні знання на практиці.

9. Екскурсії сприяють розвитку пізнавальних інтересів учнів, формують в них відповідальне ставлення до природи й усвідомлення місця людини в біосфері.

ЛІТЕРАТУРА

1.Грищенко І.В. Шкільні екскурсії - невід'ємна складова частина навчання і виховання.//Біологія.-2005-№34.-С. 11-14.

2. Потапенко Н. В. Екскурсії в природу.// Біологія.-2009-№9(237)-С. 7-10

3. Мороз І.В. Загальна методика навчання біології. Київ. «Либідь». 2006р. С. 592 .

4.Форми навчання в школі: Кн. Для вчителя / Ю.І.Мальований, В.Є.Римаренко, Л.П.Вороніна та ін.; За ред.. Ю.І.Мальованого.-К.: Освіта, 1992.-160с.

5. Рудова Н.В. Екскурсія на прісну водойму. «Різноманітність та процеси життєдіяльності тварин-гідробіонтів». 8 клас.// Біологія.-2009-№26.-С. 6-8.

6. програма

7. Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

8. Екскурсії по вивченню природи рідного краю. - К., 2000.

9. Марина А.В. Биологические экскурсии как форма реализации комплексного подхода к изучению природы. // Биология в школе.-2007-№6.-С.24-31.

10. Величко Н.Д. Екскурсія «Пристосування рослин до життя в екосистемі». // Біологія.-2009-№31.-С. 20-25.

11. Штаркман З.О. Методична розробка екскурсії з природознавства «Вивчення бур'янів своєї місцевості» під час літньої навчальної практики (6 клас). // Біологія.-2009-№10.-С. 21-28.

Размещено на Allbest.ru