Теоретико-методичні основи підготовки майбутніх учителів до корекційної роботи в освітніх закладах для дітей з вадами інтелекту

Теоретичне обґрунтування концепції та методів цілісної безперервної професійної підготовки вчителя-дефектолога. Корекційна робота у спеціальних закладах для дітей з вадами інтелекту. Умови динамічної соціально-політичної трансформації суспільства.

Рубрика Педагогика
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 28.09.2014
Размер файла 80,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

У четвертому розділі “Системний підхід до організаційно-методичного забезпечення професійної підготовки вчителя-дефектолога” представлена модель підготовки вчителя-дефектолога до корекційної роботи з розумово відсталими дітьми; обґрунтовано системний підхід до її організаційно-методичного забезпечення; наведено шляхи посилення творчого компоненту у підготовці фахівців; аргументовано введення і розкрито зміст авторського спецкурсу як засобу інтеграції та удосконалення професійних знань і умінь вчителя-дефектолога.

Професійна освіта педагогів-дефектологів має ґрунтуватись на принципі системного підходу у єдності таких підсистем: студенти, викладачі, зміст підготовки, дидактичні процеси, форми та методи організації навчання. Результати дослідження засвідчують, що ефективна підготовка до корекційної роботи можлива лише за умови урахування у всіх підсистемах специфічного компоненту майбутньої професійної діяльності педагога-дефектолога та вимог до його особистості. Запропонована нами модель підготовки містить у якості орієнтира особистісно-діяльнісну модель педагога-дефектолога і спрямована на реалізацію кінцевої мети - формування готовності випускників до корекційної роботи у єдності таких складових, як особистісна, когнітивна та діяльнісна готовність (рис. 2).

Одним із найвагоміших компонентів системи підготовки є студенти. Тому таким важливим є професійний відбір, виявлення професійно-ціннісних орієнтацій кожного абітурієнта. Як показав аналіз практичного досвіду роботи ВНЗ України, профорієнтаційна робота є несистемною і складається із окремих заходів, проте навіть епізодичність її проведення позитивно впливає на відбір студентів. Наше дослідження свідчить, що ті із студентів, які були ще до вступу у ВНЗ професійно зорієнтованими, більш цілеспрямовано та свідомо включаються у навчальний процес, мають вищу успішність.

Вагомим етапом у профорієнтаційній роботі є профвідбір абітурієнтів. Ми встановили, що критеріями його мають бути вимоги до особистості фахівця, зокрема: соціальні потреби абітурієнта; професійно-педагогічна спрямованість та ставлення до майбутніх вихованців; інтелектуальні, вольові та емоційні риси характеру; задатки професійних якостей; відсутність протипоказань професії.

Підготовка у вищому навчальному закладі

Студенти

Зміст підготовки до корекційної роботи

Форми і методи навчання

Дидактичні процеси

Викладачі

- професійний відбір;

- формування готовності до корекційної роботи;

- формування готовності до постійного професійного вдосконалення.

Знання сутності корекційної роботи у діяльності вчителя-дефектолога і вміння їх реалізовувати, вимоги до особистості, інтегровані у програми базових та дисциплін спеціалізації, педагогічної практики, удосконалені при вивченні спецкурсу.

- поєднання традиційних та новітніх технологій навчання;

- програмований контроль знань;

- модернізація самостійної та науково-дослідної роботи студентів;

- самостійна робота із спеціальними навчальними посібниками;

- розвиток творчих здібностей студентів.

- застосування особистісно-діяльнісної моделі як вихідного базового документа при викладанні навчальних предметів всіх блоків;

- професійно спрямоване виховання студентів;

- взаємопроникнення навчальної, наукової і майбутньої фахової діяльності студентів;

- відповідність результатів підготовки вимогам сучасної корекційної освіти.

- висока професійна кваліфікація водночас з власною готовністю до корекційної роботи.

Особистісно-діяльнісна модель педагога-дефектолога

Соціальна характеристика спеціальності “Дефектологія”

Вимоги до особистості спеціаліста

Зміст діяльності (навчальна, виховна, корекційна, методична робота, робота з батьками, науково-дослідна і пропагандистська діяльність)

Професійні функції

Соціальні потреби

Професійно-педагогічна спрямованість

Ставлення до вихованців

Інтелектуальні, вольові, емоційні риси

Професійні якості

Діагностична

Орієнтаційно-прогностична

Конструктивно-проектувальна

Корекційна

Організаційна

Інформаційно-пояснювальна

Комунікативно-стимулююча

Аналітико-оцінювальна

Дослідницько-творча

Готовність до корекційної роботи

Особистісна (сформованість професійно-ціннісних орієнтацій та якостей особистості, впевненість у оптимістичній перспективності корекційної роботи)

Когнітивна (наявність відповідних знань)

Діяльнісна (володіння вміннями корекційної діяльності)

Рис. 2. Модель підготовки вчителя-дефектолога до корекційної роботи.

Для перевірки професійної придатності абітурієнтів пропонуємо наступні методи: співбесіда щодо з'ясування знань про майбутню професію та виявлення рівня соціальної і педагогічної спрямованості; апробовані соціологічні, психологічні, логопедичні методики для визначення характерологічних особливостей, виявлення протипоказань професії; розв'язання психолого-педагогічних задач, аналіз педагогічних ситуацій; виконання підібраних практичних завдань для діагностики можливостей до отримання професії.

З метою неперервного поступального формування готовності студентів до виконання корекційних функцій підготовка здійснювалась нами поетапно, що представлено у таблиці 2.

Таблиця 2 Етапи підготовки до корекційної роботи з розумово відсталими дітьми

Назва етапу

Мета

Завдання

Зміст підготовки

1.

Загальнотеоретична і наукова підготовка

Знайомство з соціальною характеристикою педагогічної професії та спеціальності “Дефектологія”; професійне самовизначення

Забезпечення теоретичного світоглядного фундаменту майбутнього дефектолога; початок формування професійно ціннісних орієнтацій і якостей особистості; формування стійкого інтересу до оволодіння професійними знаннями і вміннями

Дисципліни гуманітарного і соціально-економічного циклу; основи дефектології

2.

Методологія корекційної роботи

Формування системи професійно значущих знань

Формування системи медичних знань як базових для встановлення природи, структури та причин порушеного розвитку, розуміння сутності і специфіки корекційної роботи; озброєння методологією розв'язання проблем аномального розвитку, навчання, виховання та корекційної роботи з розумово відсталими дітьми, оволодіння ключовими поняттями загальної та корекційної педагогіки і психології; формування професійного мислення, характерологічних якостей і первинних навичок майбутньої фахової діяльності

Дисципліни медико-біологічного і клінічного циклів;

загальнопедагогічні і загальнопсихологічні

дисципліни;

спеціальна психологія, олігофренопедагогіка з історією, методика психолого-педагогічної діагностики; педагогічна практика

3.

Методична і технологічна підготовка

Формування системи умінь, необхідних для реалізації корекційної функції, оволодіння технологіями професійної діяльності

Поєднання теоретичної і практичної підготовки до виконання корекційної функції; включення у корекційно-педагогічну діяльність; набуття досвіду використання освітніх технологій; подальший розвиток професійно значущих якостей особистості

Спеціальні методики навчання і виховання розумово відсталих дітей; організація роботи з батьками; науково-дослідна робота; педагогічна практика

4.

Удосконалення професійно корекційних компетенцій

Розвиток творчого підходу до розв'язання проблем корекційної роботи

Зміцнення професійної мотивації; закріплення професійно значущих якостей особистості; інтеграція теоретичних знань та удосконалення вмінь корекційної діяльності; становлення індивідуально-творчого стилю корекційно-педагогічної діяльності

Спецкурс “Корекційна робота педагога з розумово відсталими дітьми”; науково-дослідна робота; післявузівська методична робота фахівця

Поетапна модифікація змісту підготовки студентів до корекційної роботи з розумово відсталими дітьми здійснювалась шляхом уточнення, доповнення, деталізації і внесення змін у навчальні програми з медико-біологічних і клінічних дисциплін, базових предметів та дисциплін спеціалізації. Змістовим ядром виступали дисципліни “Основи дефектології” (1-й етап); “Спеціальна психологія”, “Олігофренопедагогіка”, “Історія олігофренопедагогіки” (2-й етап); спеціальні методики навчання і виховання (3-й етап), до кожної з яких нами було введено додаткові теми корекційно-педагогічної спрямованості, вивчення особистісно-діяльнісної моделі педагога-дефектолога. Було внесено зміни і у програму педагогічної практики, зокрема, на 3 курсі студентам давались завдання на використання набутих знань про сутність і засоби педагогічної корекції у роботі з розумово відсталими дітьми та вмінь визначати зміст корекційної роботи у різних типах закладів для дітей з вадами інтелекту; на 4 курсі - на розвиток вмінь визначати корекційні цілі уроку, добирати до них відповідні прийоми корекції, узгоджувати зміст і прийоми корекційної роботи з індивідуальними особливостями дитини; на 5 курсі - на розширення знань та закріплення вмінь, необхідних для реалізації корекційної функції діяльності дефектолога, представленої у моделі спеціаліста. Було удосконалено й форми та методи підготовки до корекційної роботи передусім за рахунок поєднання традиційних та новітніх технологій навчання, програмованого контролю знань, модернізації самостійної та науково-дослідної роботи студентів. Всі навчальні дисципліни та методика їх проведення спрямовувались не лише на формування знань і вмінь корекційної діяльності, а й відповідних особистісних якостей.

У межах формувального експерименту з метою інтегрування та удосконалення професійних знань і вмінь вчителя-дефектолога нами було розроблено і впроваджено на 4-му етапі спецкурс “Корекційна робота педагога з розумово відсталими дітьми”, який викладався на 5 курсі після вивчення спеціальних методик і педагогічної практики. Спецкурс складається із 54 годин, з яких: 16 - лекційні, 8 - семінарські, 4 - практичні, 12 - лабораторні заняття, 14 - самостійна робота; і містить такі основні теми: теоретичні основи корекційної роботи з розумово відсталими дітьми; зміст і організація корекційної роботи у різних типах спеціальних навчальних закладів; прогнозування і методика реалізації корекційних цілей у процесі навчання дітей; корекційні можливості новітніх освітніх технологій; інтеграція корекційних завдань із вихованням учнів допоміжної школи; підготовка батьків до здійснення корекційного впливу на розвиток дитини; удосконалення професійно корекційних компетенцій педагога у процесі післявузівської методичної роботи. Проведений спецкурс сприяв налагодженню міжпредметних зв'язків у знаннях і вміннях студентів, осмисленню та узагальненню ними теоретичних і прикладних знань про корекційну роботу, а також її найбільш гострі проблемні аспекти; удосконаленню вмінь корекційної діяльності; формуванню емоційно позитивного ставлення до специфіки професійної діяльності, впевненості у оптимістичній перспективності корекційної роботи та закріпленню професійних ціннісних орієнтацій.

Для перевірки ефективності запропонованої моделі підготовки вчителів-дефектологів до корекційної роботи з розумово відсталими дітьми було використано динаміку змін у готовності студентів за тими ж показниками і рівнями, що й у констатувальному дослідженні, та самооцінку готовності студентів до корекційної роботи. Результати перевірки засвідчили позитивну динаміку змін експериментальної групи (табл. 3).

Таблиця 3 Зміни у рівнях готовності студентів до корекційної роботи

Рівні готовності

Констатувальний експеримент

Формувальний експеримент

Дослідна оцінка

Самооц.

Поч. етап

Закл. етап

Самооц.

1.

2.

3.

4.

Високий

Середній

Низький

Вихідний

14%

29%

43%

14%

25%

67%

8%

-

11%

28%

47%

14%

29%

57%

14%

-

21%

64%

11%

4%

Як свідчать дані таблиці, значно зросла кількість студентів експериментальної групи, які досягли високого і середнього рівня: з 11% до 29% та з 28% до 57% відповідно; кількість студентів із низьким рівнем зменшилась з 47% до 14%; вихідного рівня на заключному етапі не виявили. Досить показовою є і самооцінка готовності студентів до корекційної роботи: у експериментальній групі вона майже відповідає дослідній оцінці або є дещо заниженою, а у контрольній - завищена. Це свідчить про адекватність і свідомість співвіднесення знань і вмінь із особистісно-діяльнісною моделлю педагога-дефектолога студентами експериментальної групи; у контрольних показниках за даними констатувального експерименту прослідковується явна недостатність сформованості у студентів готовності до корекційної роботи з розумово відсталими дітьми, а також адекватного самокритичного ставлення до рівня своєї компетентності у цьому аспекті професійної діяльності.

Одержані результати дослідження підтверджують ефективність розробленої нами системи змістового та організаційно-методичного забезпечення підготовки вчителів-дефектологів до корекційної роботи з розумово відсталими дітьми.

У загальних висновках підводяться підсумки дисертаційного дослідження

1. Національна доктрина розвитку освіти у ХХІ столітті визначає сучасну освітню стратегію в Україні. Відповідно до неї здійснюється модернізація підготовки вчителів-дефектологів у вищих навчальних закладах.

Педагоги-дефектологи виконують надзвичайно важливі соціальні функції, сприяючи дітям з психофізичними вадами у соціальній адаптації та суспільній інтеграції, формуючи їх особистісно. З огляду на це, всі професійні функції фахівців підпорядковані завданням корекційного впливу на учнів у широкому розумінні цього поняття. Вирішальна роль вчителя у забезпеченні соціалізації розумово відсталих осіб, його надзвичайна професійна відповідальність; теоретична невизначеність і практична багатоаспектність проблеми корекційної роботи і відсутність у сучасній науці цілісної системи підготовки фахівців у галузі дефектології, зокрема олігофренопедагогіки, перш за все з урахуванням необхідності забезпечення високого рівня готовності спеціаліста до здійснення корекційної роботи з розумово відсталими дітьми як складової його педагогічної майстерності - все це обумовило своєчасність і значущість дослідження.

Актуальність проблеми посилюється у зв'язку з розвитком в Україні мережі закладів нового типу для дітей, що потребують корекції розумового розвитку - реабілітаційних та освітньо-реабілітаційних центрів; запровадженням інтегрованого та інклюзивного навчання дітей з вадами інтелекту; виділенням у стандарті шкільної освіти специфічного (у порівнянні із звичайною школою) базового компоненту - корекційно-розвиткової роботи; іншими реаліями сучасної практики спеціальної освіти та її кадрового забезпечення, зокрема, помітним збільшенням кількості вищих закладів освіти та післядипломної підготовки, які мають забезпечувати відповідну професійну компетентність фахівців у галузі корекційної педагогіки та психології.

2. У дослідженні розроблено показники визначення рівня готовності педагогів до корекційної роботи з розумово відсталими дітьми, а саме: мотиви вибору професії і ставлення до неї; причини задоволеності (незадоволеності) професією; ставлення до розумово відсталих дітей; розуміння специфіки професійної діяльності вчителя-дефектолога (визначення корекційної роботи, уявлення про її зміст, необхідні знання та вміння спеціаліста); вміння проектувати корекційні цілі різних типів уроків і добирати корекційні прийоми їх реалізації; самооцінка готовності до проведення корекційної роботи з розумово відсталими дітьми; плани щодо подальшого працевлаштування.

3. Вивчення сучасного стану кадрового забезпечення закладів для дітей з вадами інтелекту та стану готовності майбутніх дефектологів до професійної діяльності вчителя допоміжної школи дозволило визначити найбільш суттєві проблеми професійної підготовки і окреслити перспективні напрями їх розв'язання. Нагального вирішення потребує забезпечення спеціальних закладів фахівцями з відповідною дефектологічною освітою, водночас і через перепідготовку працюючих за спеціальністю “Дефектологія”; залучення у заклади молодих спеціалістів; здійснення професійного відбору. Нами визначено, що найменш підготовлені майбутні дефектологи до реалізації корекційної функції у навчально-виховному процесі. Як свідчать одержані у досліджені дані, лише 19,6% респондентів дали правильне і повне визначення поняття “корекційна робота”; 16,3% виділили корекційний компонент у діяльності вчителя-дефектолога і назвали відповідні вміння; найбільші труднощі відчували студенти у проектуванні та реалізації корекційних цілей уроку. Загальний аналіз готовності випускників до корекційної роботи дозволив виявити чотири її рівні, а саме: високий - у 14%; середній - у 29%; низький - у 43%; вихідний - у 14%. Переважання низького рівня готовності студентів до виконання специфічних професійних функцій засвідчило необхідність удосконалення підготовки вчителя-дефектолога передусім за рахунок зміщення акценту на здійснення корекційної діяльності, внесення змін у зміст і методику формування професійних компетенцій; реорганізації післявузівської методичної роботи педагогів-дефектологів та посилення її корекційної проблематики.

4. Вивчення історичного досвіду становлення і розвитку дефектологічної освіти в Україні показало, що у роботі сучасних вищих навчальних закладів не враховуються недоліки фахової освіти, характерні для різних етапів її розвитку; не повною мірою використовується вироблений раніше позитивний досвід підготовки вчителів-дефектологів, зокрема, чіткість формулювання спеціалізацій, простота і професійна доцільність дисциплін у навчальних планах, практична спрямованість фахової освіти. З'ясування тенденцій кадрового забезпечення спеціальних закладів для розумово відсталих дітей, всебічний аналіз якісних змін у організації та змісті підготовки спеціалістів загалом та до корекційної роботи, зокрема, дали змогу виділити шість періодів у розвитку вітчизняної професійної підготовки дефектологічних кадрів, а саме такі: зародження державної системи підготовки дефектологічних кадрів; організаційного удосконалення підготовки вчителів-дефектологів; розширення і поглиблення загальнопедагогічної підготовки, послаблення дефектологічної спеціалізації; навчально-методичного вдосконалення і розширення диференційованої підготовки вчителів-дефектологів; створення національної системи підготовки дефектологічних кадрів; узгодження національних і європейських сучасних тенденцій кадрового забезпечення роботи з розумово відсталими дітьми на основі приєднання до Болонського процесу.

5. Теоретичний аналіз моделей педагогічної діяльності, підходів до особистості та професійної діяльності вчителя-дефектолога у корекційній педагогіці, застосування експертних оцінок, вивчення практичного досвіду фахівців, які працюють з розумово відсталими дітьми дозволили розробити особистісно-діяльнісну модель педагога-дефектолога, структура якої включає види та напрями роботи; характеристику професійних функцій педагога-дефектолога (діагностична; орієнтаційно-прогностична; конструктивно-проектувальна; корекційна; організаційна; інформаційно-пояснювальна; комунікативно-стимулююча; аналітико-оцінювальна; дослідницько-творча), зокрема, зміст, відповідні знання і уміння фахівця; вимоги до його особистості. Центральне місце у моделі посідає корекційна робота. Розроблена модель корекційно-педагогічної діяльності та особистості є цілісною і зорієнтована на підготовку багатопрофільного спеціаліста, який може працювати з дітьми з вадами розумового розвитку не лише у дошкільних закладах чи спеціальних загальноосвітніх школах, а й у психолого-медико-педагогічних консультаціях, службах ранньої корекції, реабілітаційних центрах, закладах організації дозвілля, службах роботи з сім'єю. Практичне значення запропонованої моделі полягає у тому, що вона виступає орієнтиром професійного відбору, підготовки та післядипломної освіти вчителя-дефектолога.

6. У зв'язку з необхідністю посилення фундаменталізації вищої освіти, у дисертації здійснено аналіз теорії корекційної роботи у сучасній дефектології. Обґрунтовано виділення корекційної діяльності як специфічної для роботи педагога-дефектолога, її зв'язки з навчальною та виховною функціями. У зв'язку з цим зміст освітньо-кваліфікаційних програм з предметів “Основи дефектології”, “Спеціальна психологія”, “Олігофренопедагогіка”, “Історія олігофренопедагогіки”, спеціальних методик навчання і виховання модифіковано у напрямі посилення інформації про особливості здійснення корекційної роботи у процесі навчання і виховання розумово відсталих дітей та на спеціальних заняттях корекційно-розвиткового циклу.

Розвиваючи положення дефектології про принцип корекційної спрямованості навчально-виховного процесу (О.М.Граборов, Г.М.Дульнєв, І.Г.Єременко, Г.М.Мерсіянова, В.М.Синьов та ін.), ми визначили у дисертації зміст принципів навчання та виховання, які регулюють суто корекційну роботу вчителя; описали перевірені у досвіді роботи допоміжних шкіл конкретні умови та способи реалізації корекційної діяльності. У процесі дослідження з'ясовано, що зміст підготовки вчителя-дефектолога до реалізації специфічних функцій у роботі з розумово відсталими дітьми повинен також містити корекційний компонент методів спеціального навчання та виховання; способи проектування і реалізації корекційних завдань залежно від типу уроку; корекційні можливості новітніх освітніх технологій; корекційний аспект неперервної самоосвіти.

7. Нами доведено, що забезпечення підготовки педагога-дефектолога відповідно до завдань фундаментальної педагогічної освіти загалом та дефектологічної, зокрема, світових стандартів професії, державного замовлення можливе лише за умови впровадження моделі підготовки, яка ґрунтується на принципі системного підходу у єдності таких компонентів: студенти, викладачі, зміст підготовки, дидактичні процеси, форми та методи організації навчання. При цьому в усіх підсистемах враховується специфічний компонент майбутньої професійної діяльності педагога-дефектолога та вимоги до його особистості. З'ясовано, що використання у якості орієнтира підготовки особистісно-діяльнісної моделі спеціаліста забезпечує поетапне формування готовності випускників до корекційної роботи у єдності таких складових як особистісна, когнітивна та діяльнісна готовність. Виділено цілі, завдання і зміст різних стадій формування у студентів професійно корекційних компетенцій від 1-го до 5-го курсу, зокрема: загальнотеоретична і наукова підготовка; методологія корекційної роботи; методична і технологічна підготовка; удосконалення професійно корекційних компетенцій.

8. Удосконалення змістових характеристик процесу підготовки вчителів-дефектологів до корекційної роботи та його організаційно-методичного забезпечення, зокрема, через визначення потенціалу певних навчальних предметів, педагогічної практики, самостійної і науково-дослідної роботи студентів, інноваційних форм і методів навчання, введення авторського спецкурсу “Корекційна робота педагога з розумово відсталими дітьми” дозволило суттєво підвищити рівні готовності студентів до корекційної роботи. Зокрема, вищого рівня досягли 29% студентів експериментальної групи, середнього - 57%, вихідного рівня не виявлено. Одержані результати свідчать про ефективність запропонованої моделі підготовки вчителя-дефектолога до корекційної роботи з розумово відсталими дітьми і підтверджують вірогідність висунутої гіпотези.

Не зважаючи на широту охоплення проблеми, ми не дослідили всіх її аспектів. Подальших розробок потребують, зокрема, такі напрямки: профорієнтація випускників шкіл на професію вчителя-дефектолога; професійно спрямована виховна робота із студентами; варіативні форми післядипломної освіти фахівців; подальша модернізація підготовки корекційних педагогів у контексті Болонського процесу.

Основний зміст дисертації викладено у таких публікаціях автора

Монографії:

1. Миронова С.П. Підготовка вчителів до корекційної роботи в системі освіти дітей з вадами інтелекту: Монографія. - Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2007. - 304 с.

Навчальні та навчально-методичні посібники, рекомендовані МОН України:

2. Матвєєва М.П., Миронова С.П. Спеціальна психологія. Тексти: Навчальний посібник - Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський державний педагогічний університет, інформаційно-видавничий відділ, 1999. - Ч. І. - 158

3. Матвєєва М.П., Миронова С.П. Спеціальна психологія. Тексти: Навчальний посібник. - Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський державний педагогічний університет, інформаційно-видавничий відділ, 2001. - Ч. ІІ. - 140

4. Миронова С.П. Самостійна робота студентів з дисципліни “Корекційна педагогіка (Олігофренопедагогіка)”: Навчальний посібник. - Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський державний університет, інформ.-видавн. відділ, 2003. - 104 с.

5. Миронова С.П. Психолого-педагогічні основи корекційної роботи в спеціальній школі. Хрестоматія: Навчальний посібник. - Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський державний університет, інформаційно-видавничий відділ, 2004. - 220 с.

6. Матвєєва М.П., Миронова С.П. Корекційна робота в системі освіти дітей з вадами розумового розвитку: Навчально-методичний посібник. - Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський державний університет, 2005. - 164 с.

Статті у фахових наукових журналах та збірниках наукових праць:

7. Миронова С.П. Структура професійної діяльності олігофренопедагога дошкільних закладів // Психолого-педагогічні основи професійної підготовки вчителя: Науково-методичний збірник. Випуск 1. - Кам'янець-Подільський державний педагогічний інститут, науково-видавничий відділ, 1996. - С.74-79.

8. Миронова С.П., Атаманчук Г.І. Система професійних знань і вмінь, необхідних дефектологу для роботи з розумово відсталими дошкільниками // Соціальна робота у сфері освіти: професійної підготовки та діяльності: Мат. Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Кам'янець-Подільський, 1997. - С.43-47.

9. Миронова С.П. Професіограма олігофренопедагога дошкільних закладів // Дефектологія. - 1998. - № 3. - С.39-43.

10. Миронова С.П. Деякі аспекти проблеми формування професійної готовності олігофренопедагогів до майбутньої педагогічної діяльності // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету: Серія соціально-педагогічна. Змістові засади професійної підготовки соціально-педагогічних працівників. - Кам'янець-Подільський: К-ПДПУ, інформаційно-видавничий відділ, 1999. - Вип. 1. - С.18-24.

11. Миронова С.П. Міжпредметні зв'язки та самостійна робота студентів як засоби формування професійної спрямованості майбутніх спеціалістів // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету: Серія соціально-педагогічна. Змістові засади професійної підготовки соціально-педагогічних працівників. - Кам'янець-Подільський: К-ПДПУ, інформаційно-видавничий відділ, 1999. - Вип. 1. - С.140-148.

12. Миронова С.П., Нізевич О.В. Можливості використання розвивального навчання на уроках української мови в допоміжній школі // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі: Наук.-метод. зб.: Вип.2 / За ред. В.І.Бондаря, В.В.Засенка. - К.: Наук. світ, 2001. - С.64-67.

13. Миронова С.П. Концептуальні основи підготовки вчителя-дефектолога до корекційної роботи у спеціальних закладах // Вісник Львівського університету: Серія педагогічна. - 2003. - Вип. 17. - С.19-24.

14. Миронова С.П. Соціальні функції дефектолога в сучасному суспільстві // Збірник наукових праць. - К.: Наук. світ, 2003. - С.149-152.

15. Миронова С.П. Використання комп'ютера у корекційному навчанні дітей з вадами інтелекту // Дефектологія. - 2003. - № 3. - С.41-44.

16. Миронова С.П. Самостійна робота студентів-дефектологів як основа особистісно орієнтованої професійної освіти // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного пед. університету ім. Г. Сковороди: Науково-теоретичний часопис. - Переяслав-Хмельницький, 2003. - С.342-347.

17. Миронова С.П. Програмований контроль знань як один із засобів підвищення ефективності навчання майбутніх вчителів спеціальних шкіл // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 183: Педагогіка та психологія. - Чернівці: Рута, 2003. - С.68-72.

18. Миронова С.П. З історії підготовки вчителів допоміжної школи в Україні // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі: Наук.-метод. зб.: Вип. 5 / За ред. В.І.Бондаря, В.В.Засенка. - К.: Наук. світ, 2004. - С.39-42.

19. Миронова С.П. Корекційна робота як специфіка професійної діяльності педагога-дефектолога // Дефектологія. - 2004. - № 2. - С.11-14.

20. Миронова С.П. Методика корекційної роботи у процесі навчання дітей з вадами інтелекту // Імідж сучасного педагога: Науково-практичний освітньо-популярний часопис. - 2004. - № 8-9. - С.41-47.

21. Миронова С.П. Сутність і методика здійснення корекційно-педагогічної діяльності вчителя допоміжної школи // Науковий часопис НПУ ім. М.П.Драгоманова. Серія № 19. Корекційна педагогіка та психологія: Зб. наукових праць. - К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2004. - № 1. - С.154-169.

22. Миронова С.П. З історії розвитку спеціальної освіти у Подільському і Західному регіонах України // Педагогічне Поділля: Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського державного університету. Серія соціально-педагогічна. Вип.4. Том 1 / Відп. ред. Ю.М.Ковальчук. Упоряд. Гурський В.А. - Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2005. - С.12-18.

23. Миронова С.П. Методична робота як складова професійної діяльності вчителів спеціальних шкіл // Дефектологія. - 2005. - № 3. - С.13-18.

24. Миронова С.П. Поєднання традиційних і новітніх технологій у підготовці спеціальних педагогів // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. - 2005. - Вип. 19. - Част. 1. - С.204-208.

25. Миронова С.П. Підготовка студентів - корекційних педагогів до подальшого професійного вдосконалення // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 258: Педагогіка та психологія. - Чернівці: Рута, 2005. - С.132-140.

26. Миронова С.П. Сучасний стан забезпеченнями фахівцями спеціальних шкіл для дітей з вадами інтелекту // Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. / Кол. авт. - К.: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2006. - Вип. 44. - С.91-96.

27. Миронова С.П. Специфіка реалізації дидактичних принципів вищої школи у підготовці корекційних педагогів // Науковий часопис НПУ ім. М.П.Драгоманова. Серія № 19. Корекційна педагогіка та спеціальна психологія: Зб. наукових праць. - Випуск 5. - К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2006. - С.97-104.

28. Миронова С.П. Сучасний стан готовності студентів до професійної діяльності вчителя допоміжної школи // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського державного університету: Серія соціально-педагогічна. Випуск VІ / Відп. ред. В.І.Співак. Упорядник О.В.Гаврилов. - Кам'янець-Подільський: ПП Мошинський В.С., 2006. - С.32-36.

29. Миронова С.П. Форми і методи організації навчального процесу у вищому навчальному закладі // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського державного університету: Серія педагогічна: Вип.9 / Відп. ред. П.І.Каньоса. - Кам'янець-Подільський: ПП Мошак, 2006. - С.5-8.

30. Миронова С.П. Професійна спрямованість дидактичних принципів як засіб формування ціннісних орієнтацій студентів // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. - 2006. - Вип. 21. - Част. 2. - С.133-141.

31. Миронова С.П. Особливості професійної діяльності корекційного педагога у роботі з сім'ями, що виховують дітей з порушеннями у розвитку // Дефектологія. - 2006. - № 4. - С. 27-30.

32. Миронова С.П. Теоретичні основи побудови моделі діяльності педагога // Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. / Кол. авт. - К.: Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, 2006. - Вип. 46. - С.36-41.

33. Миронова С.П. Концептуальна модель діяльності сучасного корекційного педагога // Дефектологія. - 2007. - № 1. - С.3-6.

Методичні рекомендації:

34. Миронова С.П. Методичні рекомендації до вивчення курсу олігофренопедагогіки на дефектологічному факультеті. - Кам'янець-Подільський: науково-видавничий відділ Кам'янець-Подільського державного педагогічного інституту, 1995. - 50 с.

35. Миронова С.П., Матвєєва М.П. Статеве виховання. Моральна підготовка учнів допоміжної школи до сімейного життя: Методичний посібник для вчителів і вихователів. - Кам'янець-Подільський, 1996. - 36 с.

36. Миронова С.П. Вимоги до уроку в спеціальній школі для дітей з вадами інтелекту: Методичні рекомендації. - Кам'янець-Подільський: “Абетка”, 1998. - 24 с.

37. Миронова С.П., Матвєєва М.П. Реалізація індивідуального підходу до дітей з вадами інтелекту у процесі навчання: Методичні рекомендації. - Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський державний педагогічний університет, інформаційно-видавничий відділ, 2001. - 26 с.

38. Миронова С.П. Вимоги до написання, оформлення, захисту курсових, дипломних і магістерських робіт із спеціальної педагогіки: Методичні рекомендації для студентів і магістрантів спеціальності “Дефектологія”. - Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський державний педагогічний університет, інформаційно-видавничий відділ, 2003. - 50 с.

Статті у науково-методичних виданнях:

39. Миронова С.П. Індивідуальний підхід до дітей з вадами інтелектуального розвитку в процесі навчання // Джерела: Науково-методичний вісник. - 2000. - № 3-4. - С.17-21.

40. Миронова С.П. Моральна рефлексія в духовному становленні особистості // Науково-методичний збірник: Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство. - К.: Контекст, 2000. - С.181-185.

41. Миронова С.П. Підготовка майбутніх вчителів-дефектологів до використання прикладних комп'ютерних програм у спеціальній школі // Використання інтерактивних та мультимедійних засобів у підготовці педагога: Збірник наукових праць. - Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2003. - С.65-73.

Матеріали і тези конференцій:

42. Миронова С.П. Особливості уроку в спеціальній школі в умовах розвивального навчання // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі: Науково-методичний збірник: Вип. 4 / За ред. В.І.Бондаря, В.В.Засенка. - К.: Знання, 2002. - С.186-188.

43. Миронова С.П. Соціальні ролі в професійній діяльності педагога-дефектолога // Збірник наукових праць за результатами Всеукраїнської науково-практичної конференції “Підготовка соціального працівника: надбання, проблеми, перспективи”. - Хмельницький: Вісник Технологічного університету Поділля, 2003. - С.82-83.

44. Миронова С.П. Актуальні проблеми підготовки вчителя-дефектолога у системі вищої педагогічної освіти України ХХІ століття // Українська педагогіка на межі тисячоліть: Матеріали педагогічних читань на пошану члена-кореспондента АПН України, доктора педагогічних наук, професора Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника Богдана Михайловича Ступарика. - Івано-Франківськ: Плай, 2003. - С.125-128.

45. Миронова С.П. Професійна спрямованість науково-дослідної роботи студентів-дефектологів // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету: Збірник за підсумками звітної наукової конференції викладачів і аспірантів, присвячений 85-й річниці університету: В 2-х томах. - Т.2. - Кам'янець-Подільський: К-ПДПУ, інформаційно-видавничий відділ, 2003. - С.211-212.

46. Миронова С.П. Проблеми корекційної спрямованості навчання в історії олігофренопедагогіки // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету: Збірник за підсумками звітної наукової конференції викладачів і аспірантів. - Вип. 3. В 3-х томах. - Кам'янець-Подільський: К-ПДУ, інформаційно-видавничий відділ, 2004. - Т.3. - С.159-162.

47. Миронова С.П. Становлення і розвиток професійної підготовки вчителів допоміжних шкіл в Україні у 20-80 рр. ХХ ст. // Актуальні проблеми спеціальної педагогіки та психології: Збірник наукових праць. - Херсон: ПП Вишемирський В.С., 2005. - С.116-120.

48. Миронова С.П. Ценностные ориентации профессиональной подготовки коррекционных педагогов // Подготовка дефектологов в системе высшей школы: состояние, перспективы развития: Материалы международного научно-методического семинара. - Минск: Белорусский госуд. пед. универститет им. М.Танка, 2005. - С.85-90.

49. Миронова С.П. Використання інноваційних технологій навчання при викладанні корекційної педагогіки // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету: Збірник за підсумками звітної наукової конференції викладачів і аспірантів. - Вип. 4. В 3-х томах. - Кам'янець-Подільський: К-ПДУ, редакційно-видавничий відділ, 2005. - Т.1. - С.202-203.

50. Миронова С.П. Робота педагога психолого-медико-педагогічної консультації з батьками, що виховують дітей з проблемами розвитку // Pomoc rodzinie dysfunkcyjnej. Miedzynarodowa Konferencja Naukowa: Praca zbiorowa pod redakcia Barbary Kaldon. - Sandomierz-Stalowa Wola: Wydawnictwo Diecezjalne i drukarnia w Sandomierzu. - 2006. - С.197-205.

51. Миронова С.П. Особливості розуміння вчителями допоміжних шкіл сутності корекційної роботи // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету: Збірник за підсумками звітної наукової конференції викладачів і аспірантів. - Вип. 5. В 3-х томах. - Кам'янець-Подільський: К-ПДУ, редакційно-видавничий відділ, 2006. - Т.3. - С.97-98.

52. Миронова С.П. Соціальне середовище і особистість дитини з вадами психофізичного розвитку // Церква, сім'я і школа у розв'язанні проблем виховання підростаючого покоління: Матеріали науково-практичної конференції 10 січня 2007 р. - Кам'янець-Подільський, 2007. - С.232-236.

Анотація

Миронова С.П. Теоретико-методичні основи підготовки майбутніх учителів до корекційної роботи в освітніх закладах для дітей з вадами інтелекту. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук зі спеціальності 13.00.03 - корекційна педагогіка. - Інститут спеціальної педагогіки АПН України. - Київ, 2007.

Дисертація присвячена проблемам підготовки спеціалістів, що забезпечують корекційну роботу в системі освіти дітей з вадами інтелекту. Науково обґрунтовано теоретико-методичні засади фахової освіти у вищому навчальному закладі; узагальнено теоретичні основи професійної підготовки вчителів до корекційної роботи у закладах для дітей з вадами інтелекту; подано соціальну характеристику спеціальності “Дефектологія”; розроблено модель особистості та діяльності сучасного педагога-дефектолога як орієнтир його професійної підготовки; уточнено зміст та методику здійснення корекційної роботи вчителя спеціальної школи; здійснено періодизацію становлення і розвитку професійної підготовки дефектологів в Україні; досліджено сучасний стан підготовки спеціалістів та професійної готовності студентів до корекційної роботи у закладах для дітей з вадами інтелекту; пропонується система змісту поетапної професійної підготовки корекційних педагогів та форми її реалізації.

Ключові слова: педагог-дефектолог; корекційна робота; корекційно-педагогічна діяльність; освітні заклади для дітей з вадами інтелекту; професійна підготовка; особистісно-діяльнісна модель; системний підхід до підготовки фахівців.

Аннотация

Миронова С.П. Теоретико-методические основы подготовки будущих учителей к коррекционной работе в образовательных учреждениях для детей с нарушениями интеллекта. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.03 - коррекционная педагогика. - Институт специальной педагогики АПН Украины. - Киев, 2007.

Диссертация посвящена проблемам подготовки специалистов, которые обеспечивают коррекционную работу в системе образования детей с нарушениями интеллекта.

Концепция исследования обоснована процессом развития коррекционной педагогики как науки и спецификой профессиональной деятельности учителя-дефектолога. Одной из концептуальных идей является перспективный и прогрессивно-творческий подход к профессиональной подготовке коррекционных педагогов, в основе которого должно быть личностно-ориентированное обучение, развитие творческих способностей студентов и их практической готовности к коррекционной работе. Этот подход должен начинаться с профессионального отбора и реализовываться в дальнейшем в системно-целостной модели непрерывного образования, единстве всех основных структурных компонентов личности и деятельности учителя-дефектолога. Современная стратегия высшего дефектологического образования должна опережать насущные потребности специальных учреждений, предусматривать ведущие тенденции их развития.

Современное реформирование профессионального образования невозможно без глубокого исторического анализа этой проблемы. В диссертации осуществлена периодизация становления и развития профессиональной подготовки учителей специальных школ в Украине; определены особенности подготовки олигофренопедагогов на разных этапах; описаны результаты исследования кадрового обеспечения современных учреждений для детей с нарушениями интеллекта; анализируется состояние профессиональной готовности выпускников ВНЗ к работе с умственно отсталыми детьми.

Процесс профессиональной подготовки должен максимально моделировать будущую педагогическую деятельность учителя-дефектолога. В работе представлена социальная характеристика специальности “Дефектология”; описана созданная автором концептуальная модель деятельности современного педагога-дефектолога; сформулированы требования к целостности личности учителя как необходимой предпосылки эффективности коррекционной работы. Значение предложенной личностно-деятельностной модели состоит в том, что она является четким ориентиром профессионального отбора, подготовки и последипломного образования коррекционных педагогов.

Особое место в содержании профессиональной подготовки должно быть отведено коррекционной работе учителя в специальных учреждениях. Коррекционное обучение и воспитание требует специальной организации, отображенной в условиях, средствах, методических приемах. Автором уточнено содержание и разработана методика осуществления коррекционной работы с детьми с нарушениями интеллекта; критерии оценивания результативности коррекционного влияния; детализированы принципы обучения, обслуживающие его коррекционный компонент; описаны приемы интеграции общих и коррекционных задач в воспитании учащихся специальной школы; показаны возможности и коррекционная роль использования инновационных технологий в обучении.

В диссертации рассмотрены особенности современного дефектологического образования и пути его интеграции в европейское и мировое образовательное пространство, в частности обоснован системный подход к организации и содержанию профессиональной подготовки коррекционных педагогов; показаны возможности и преимущества интеграции традиционного и инновационного организационно-методического обеспечения; предложены пути усиления творческого компонента в подготовке специалистов.

Ключевые слова: педагог-дефектолог; коррекционная работа; коррекционно-педагогическая деятельность; образовательные учреждения для детей с нарушениями интеллекта; профессиональная подготовка; личностно-деятельностная модель; системный подход к подготовке специалистов.

Summary

Myronova S.P. Theoretical and methodical basis of would-be teachers' preparation to correctional work in educational for children with intellectual defects. - Manuscript.

The thesis for the degree of Doctor of pedagogical sciences by speciality 13.00.03 - special pedagogic. - Institute of special pedagogic APS Ukraine. - Kyiv, 2007.

Thesis is devoted to the problems of preparation of specialists who provide correction work in the system of education of children with intellectual defects. In thesis theoretical and methodical principles of education in higher educational institution are scientifically proved; theoretical basis of teachers' professional preparation to correctional work in institutions for children with intellectual defects are generalized; social characteristic of speciality “Correctional education” is given; created by author model of personality and activity of modern pedagogue as reference point of his professional preparation is shown; subject and methodology of realization of teachers' work in special school is elaborated; periods of foundation and development of correctional teachers professional preparation in Ukraine are traced; modern state of specialists preparation and students' professional readiness to correction work in educational for children with intellectual defects is investigated; system of contents of versatile professional preparation of correction pedagogues and forms of realization are proposed.

Key words: defectolog-teacher; correctional work; correctional and pedagogical activity; educational institution for children with intellectual defects; professional preparation; personal-active model; systematized approach to preparation of specialists.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.