Формування пошуково-дослідницьких умінь майбутніх інженерів-педагогів у процесі професійної підготовки

Размещено на http://allbest.ru

Інститут професійно-технічної освіти

АПН України

13.00.04 - Теорія та методика професійної освіти

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Формування пошуково-дослідницьких умінь майбутніх інженерів-педагогів у процесі професійної підготовки

Кулешова Вікторія Володимирівна

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській інженерно-педагогічній академії (м. Харків), Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:доктор педагогічних наук, професор

Гриньова Валентина Миколаївна,

Науково-дослідний інститут педагогіки та психології імені В.О.Сухомлинського Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди, директор.

Офіційні опоненти:доктор педагогічних наук, професор

Кулик Євген Володимирович,

Інститут законодавства Верховної Ради України, Головний консультант;

кандидат педагогічних наук, доцент

Князян Маріанна Олексіївна,

Одеський національний університет ім.І.І.Мечнікова, в.о. професора кафедри французької філології.

Захист відбудеться “9” листопада 2007р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.458.01 в Інституті професійно-технічної освіти АПН України (03045, м.Київ, Чапаєвське шосе, 98).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту професійно-технічної освіти АПН України, 03045, м.Київ, Чапаєвське шосе, 98.

Автореферат розісланий “8” жовтня 2007р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої радиІ.С.Голіяд

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. На сучасному етапі розвитку Української держави загострюється проблема підготовки інженерів-педагогів, здатних до організації своєї професійної діяльності, яка передбачає оцінювання ефективності її результатів.

Особливого значення набуває підготовка висококваліфікованого інженера-педагога, педагога-дослідника, педагога-майстра виробничого навчання, який спрямовує свої зусилля на інноваційне перетворення навчально-виховного процесу з метою забезпечення освітніх потреб підростаючого покоління.

Аналіз наукової літератури свідчить, що проблемі обґрунтування змісту й організаційних форм підготовки викладачів спеціальних дисциплін та інструкторів виробничого навчання постійно приділяли увагу І.Анкудінов, С.Барбашов, С.Гайсинович, І.Каїров, С.Купідонов.

Дослідженню питань, пов'язаних з підготовкою інженерно-педагогічних кадрів, присвячені праці С.Артюха, С.Батишева, В.Блюхера, Г.Зборовського, Е.Зеєра, Р.Карпової, О. Коваленко В. Ложкіної, А.Пастухова; психологічні проблеми відображені в працях Н.Кузьміної, Т.Кудрявцева, І.Лобача; дидактичні аспекти цієї проблеми розглядаються в працях В.Ледньова, П. Підкасистого, Б.Соколова, О.Федорової та ін.

Однак, ґрунтуючись на вимогах до випускника інженерно-педагогічного вищого навчального закладу, загальній логіці підготовки фахівця інженерно-педагогічного профілю і наявній практиці передових систем освіти, можна стверджувати, що чинниками, котрі визначають якість процесу професійної підготовки у вищому навчальному закладі, є сформовані професійні знання, вміння і навички у студентів.

Пошуково-дослідницькі вміння інженерів-педагогів дозволять знайти оптимальні способи вирішення існуючих суперечностей між стрімким розвитком суспільства, змінами, що відбуваються в державі, та рівнем підготовки фахівців інженерно-педагогічного профілю; між зростанням обсягу інформації в умовах розвитку ринкових відносин у суспільстві та вмінням цілеспрямовано засвоювати сприйняту інформацію; між замовленням держави на інженерно-педагогічних фахівців, у яких сформовані пошуково-дослідницькі вміння, та недостатньою розробкою цього питання в педагогічній теорії і практиці, слабкою спрямованістю дисциплін педагогічного циклу на їх формування.

Проте проблема формування пошуково-дослідницьких умінь у студентів інженерно-педагогічного вищого навчального закладу недостатньо досліджена як у теоретичному, так і в методичному аспектах, що негативно впливає на якість підготовки майбутніх інженерів-педагогів.

Отже, актуальність проблеми, її недостатня розробленість, об'єктивні вимоги до професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів зумовили вибір теми дослідження: “Формування пошуково-дослідницьких умінь майбутніх інженерів-педагогів у процесі професійної підготовки”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з темою науково-дослідної роботи кафедри педагогіки та методики професійного навчання Української інженерно-педагогічної академії 5-7“Теоретичні та методичні основи педагогічної складової інженерно-педагогічної освіти” (протокол №16 від16.06.2004р.). Тему дослідження затверджено Вченою радою Української інженерно-педагогічної академії (протокол № 8 від 23.02.2005р.) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 7 від 27.09.2005 р.).

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх інженерів-педагогів.

Предметом дослідження є формування пошуково-дослідницьких умінь майбутніх інженерів-педагогів у процесі професійної підготовки.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні сутності пошуково-дослідницьких умінь та експериментальній перевірці комплексу професійно спрямованих завдань, який сприяє їх формуванню в майбутніх інженерів-педагогів.

Відповідно до об'єкта, предмета і мети сформульовані завдання дослідження:

Теоретично обґрунтувати сутність і структуру пошуково-дослідницьких умінь студентів.

Уточнити критерії та показники рівнів сформованості пошуково-дослідницьких умінь майбутніх інженерів-педагогів.

Експериментально перевірити комплекс професійно спрямованих завдань, який сприяє формуванню пошуково-дослідницьких професійних умінь студентів. дослідницький уміння інженер педагог

Підготувати навчально-методичний посібник з досліджуваної проблеми для викладачів, а також для самостійної роботи студентів.

Гіпотеза дослідження - формування пошуково-дослідницьких умінь у майбутніх інженерів-педагогів буде більш ефективним, якщо в навчально-виховному процесі та в ході педагогічної практики викладачі й студенти використовуватимуть комплекс професійно спрямованих завдань, який включає педагогічні вправи, ситуації, задачі, інтегровані завдання.

Методологічну основу дослідження становлять загальнотеоретичні та методологічні принципи наукового пізнання; загальнонаукові принципи системного, функціонального підходу до майбутнього фахівця; основні положення структурно-функціонального аналізу професійної педагогічної діяльності; положення теорії пізнання про системно організовану пошуково-дослідницьку діяльність.

Теоретичну основу дослідження становлять ідеї, положення і висновки, які стосуються:

змісту, шляхів, форм професійної підготовки фахівців (О.Абдуліна, А.Алексюк, Г.Андреєва, Ю.Бабанський, А.Бойко, М.Васильєва, І.Волощук, І.Глазкова, В.Гриньова, М.Євтух, О.Коберник, В.Лозовецька, В.Мадзігон, В.Манько, Н.Ничкало, О.Пєхота, І.Прокопенко, О.Романовський, В.Сластьонін, С.Сисоєва, Т.Сущенко, Г.Троцко);

дидактичних аспектів професійної освіти (С.Батишев, В.Беспалько, О.Коваленко, В.Ледньов, П.Лузан, М.Махмутов, В.Сидоренко, Н.Тверезовська та ін.);

теоретичних засад організації науково-педагогічного пошуку, дослідницької діяльності (В.Буряк, В.Загвязинський, М.Князян, В.Краєвський, Є.Кулик, І.Лернер, О.Савченко);

формування професійно-педагогічних умінь (О.Абдуліна, Н.Зоніна, Є.Кабанова-Меллєр, С.Кисельгоф, Л.Комаровська, Н.Менчинська, О.Острянська, Г.Скамницька, Л.Спірін, В.Яровий та ін.);

напрямів дослідження інтегративних умінь (А.Акімов, Т.Андронова, С.Єлканов та ін.).

Відповідно до визначених завдань і гіпотези було використано такі методи дослідження:

теоретичні: аналіз наукової літератури для порівняння та зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему; систематизація теоретичних даних з метою визначення основних питань, порівняльний аналіз, моделювання професійної діяльності;

емпіричні: вивчення вітчизняного та закордонного досвіду професійної підготовки майбутніх фахівців педагогічного, інженерно-педагогічного профілю, опитування, спостереження, анкетування, самооцінка для подальшого аналізу досліджуваних явищ; педагогічний експеримент;

статистичні: кількісний та якісний аналіз даних з використанням методів математичної статистики (статистична обробка результатів та графічне їх відображення).

Експериментальна база: дослідження проводилось в Українській інженерно-педагогічній академії (м.Харків), Харківському текстильному технікумі, Харківському професійному ліцеї швейного і хутрового виробництва.

Експериментальною роботою було охоплено 388 студентів.

Наукова новизна й теоретична значущість одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше визначено пошуково-дослідницькі вміння як інтегроване, динамічне, багатофункціональне утворення, що забезпечує виконання послідовних і логічно пов'язаних між собою професійних дій, які спрямовані на ефективне здійснення інженером-педагогом професійної діяльності; визначено структуру пошуково-дослідницьких умінь майбутніх інженерів-педагогів, яка включає пошуково-мобілізаційні, конструктивні, пошуково-інформаційні, аналітико-інтелектуальні, прогностичні, дослідницько-творчі, рефлексивні, оцінні вміння; обґрунтовано комплекс професійно спрямованих завдань як сукупність педагогічних вправ, ситуацій, задач, інтегрованих завдань, які характеризуються професійною спрямованістю, а їх використання сприяє формуванню пошуково-дослідницьких умінь; виділено етапи (мотиваційний, когнітивний, процесуальний, рефлексивний) формування пошуково-дослідницьких умінь у процесі оволодіння циклом педагогічних дисциплін та проходження педагогічної практики інженерами-педагогами; схарактеризовано рівні сформованості професійних пошуково-дослідницьких умінь майбутніх інженерів-педагогів (творчо-модернізуючий, інтегруючо-конструктивний, імітуючо-відтворюючий, адаптивний);

уточнено поняття “професійна підготовка”, “інженерно-педагогічна підготовка”, “педагогічна діяльність”, “інженерно-педагогічна діяльність”, “уміння”, “завдання”; критерії та показники рівнів сформованості пошуково-дослідницьких умінь;

подальшого розвитку набули засоби професійної підготовки студентів у вищому інженерно-педагогічному навчальному закладі.

Практичне значення одержаних результатів дослідження визначається тим, що внесено зміни й доповнення у зміст лекційних, практичних занять, у програму педагогічної практики, підготовлено навчально-методичний посібник для викладачів та самостійної роботи студентів “Формування пошуково-дослідницьких умінь майбутніх інженерів-педагогів”, а також розроблено інтегровані завдання з досліджуваної проблеми для студентів і викладачів.

Теоретичні і методичні результати дослідження можуть бути використані з метою вдосконалення змісту практичних занять з циклу педагогічних дисциплін; під час написання студентами курсових і дипломних робіт для професійної підготовки фахівців у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації інженерно-педагогічного профілю; у процесі організації педагогічної практики у професійно-технічних навчальних закладах та підвищення кваліфікації фахівців системи професійно-технічної освіти.

Вірогідність та обґрунтованість основних положень і наукових результатів дослідження забезпечується методологічною й теоретичною обґрунтованістю вихідних положень, критичним аналізом стану досліджуваної проблеми в теорії та педагогічній літературі, відповідністю методів дослідження його меті й завданням, експериментальною перевіркою гіпотези; поєднанням кількісного та якісного аналізу одержаних результатів, а також позитивними наслідками їх упровадження.

Апробація результатів дослідження здійснювалась через публікацію матеріалів дисертації. Основні положення, висновки та результати дослідження доповідались на засіданнях кафедри педагогіки та методики професійного навчання, науково-технічній раді Української інженерно-педагогічної академії (протокол № 5 від 21.02.2007р.) (м. Харків), а також у виступах на третій міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми розробки та впровадження модульної системи професійного навчання” (Харків, 2005), на міжнародній науково-практичній конференції “Модернізація освіти: пошуки, проблеми, перспективи” (Київ-Переяслав-Хмельницький, 2006), на ІХ міжнародній науково-практичній конференції “Наука та освіта - 2006” (Дніпропетровськ, 2006), на XXXIХ науково-практичній конференції науково-педагогічних працівників, науковців, аспірантів та співробітників академії (Харків, 2006), на міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми якості природничої педагогічної освіти” (Полтава, 2006).

Матеріали дослідження впроваджено в навчальний процес Української інженерно-педагогічної академії (довідка № 103-01/09 від 30.05.2007р.); Харківського текстильного технікуму (довідка № 01-5/216 від 26.03.2007р.), Харківського професійного ліцею будівництва (довідка №93 від 15.02.2007р.), Харківського професійного ліцею швейного і хутрового виробництва (довідка №117 від 27.04.2007р.), Державного закладу освіти Центру професійно-технічної освіти №2 м. Харкова (довідка №23 від 14.03.2007р.).

Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертації знайшли своє відображення у 17 публікаціях, із них - 10 у провідних наукових фахових виданнях, 1- інші наукові видання, 5 - у матеріалах наукових конференцій, 1 брошурі навчально-методичного посібника.

Структура й обсяг дисертації зумовлені логікою наукового пошуку. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаної літератури 210 найменувань, 6 додатків, 16 таблиць, 26 рисунків, 2 формули. Загальний обсяг роботи - 243 сторінки (176 - основний текст).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, розкрито ступінь її розробленості, визначено об'єкт, предмет, гіпотезу, мету і завдання; методологічні й теоретичні засади, методи дослідження, наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів наукового пошуку; доведено вірогідність та обґрунтованість одержаних результатів, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - “Формування пошуково-дослідницьких умінь як науково-педагогічна проблема” - на основі аналізу літератури розкрито сутність дефініцій “підготовка”, “пошуково-дослідницькі вміння” та їх структуру, обґрунтовано комплекс завдань, який сприяє формуванню досліджуваних умінь майбутніх інженерів-педагогів.

У дисертації на основі аналізу психолого-педагогічної літератури доведено, що інженерно-педагогічна підготовка є інтегрованим процесом формування в інженера-педагога професійних знань, умінь, навичок з метою застосування їх як у галузі інженерної діяльності, так і в педагогічній, що має результатом професійну компетентність фахівця.

Одним з провідних завдань підготовки інженерів-педагогів є формування професійних умінь, відповідних етапам підготовки фахівців - мотиваційному, когнітивному, процесуальному, рефлексивному. Усі етапи підготовки студентів оптимально поєднуються з урахуванням специфіки діяльності інженера-педагога.

Визначено, що пошуково-дослідницькі вміння мають інтегративний характер, оскільки становлять синтез двох груп умінь: пошукових і дослідницьких. Вони формуються і розвиваються за “принципом матрьошки”, тобто розглядаються як уміння в уміннях.

У ході дослідження встановлено, що вирішення різноманітних завдань у процесі професійної діяльності вимагає розвитку в майбутніх інженерів-педагогів усіх груп умінь, що входять до складу пошуково-дослідницьких, а саме: пошуково-мобілізаційних, конструктивних, пошуково-інформаційних, аналітико-інтелектуальних, прогностичних, дослідницько-творчих, рефлексивних, оцінних.

У дисертації доведено, що використання комплексу професійно спрямованих завдань позитивно впливає на формування пошуково-дослідницьких умінь майбутніх інженерів-педагогів у процесі професійної підготовки інженерів-педагогів (див. рис.1.).

Размещено на http://allbest.ru

Рис.1. Комплекс професійно спрямованих завдань

Поняття “завдання” розглядали як родове стосовно понять “вправа”, “ситуація”, “задача”.

Однією з характеристик завдань, що сприяють формуванню пошуково-дослідницьких умінь, є постановка студента перед необхідністю оволодіння професійними знаннями і практичними діями, спонукання до усвідомлення своєї “недостатності” (відсутність того або іншого виду особистісного досвіду) і підтримка його наміру набути цей досвід.

Пошуково-дослідницькі вміння є показником не лише якості майбутньої професійної діяльності інженера-педагога, а й рівня професійного розвитку фахівця.

У другому розділі - “Експериментальна робота з реалізації комплексу завдань, який сприяє формуванню пошуково-дослідницьких умінь інженерів-педагогів” - розкриваються загальні питання організації та проведення педагогічного експерименту, аналізуються його результати.

З метою перевірки гіпотези щодо формування пошуково-дослідницьких умінь майбутніх інженерів-педагогів було проведено педагогічний експеримент, у якому брали участь 388 студентів 2-3 і 5 курсів Української інженерно-педагогічної академії (м. Харків).

Слід зауважити, що в процесі дослідженні ми відмовилися від традиційного порівняння з контрольною групою, оскільки професійні пошуково-дослідницькі вміння мають бути розвинені в усіх майбутніх інженерів-педагогів. Адже вони їх вперше застосовують на 1-й і 2-й педагогічних практиках, де існують різні умови їх проходження залежно від типу професійного закладу (професійно-технічне училище, професійно-технічний ліцей, коледж, технікум). Відповідно й уміння мають бути сформовані в кожного фахівця. Вважаємо неприпустимим ставити студентів у наперед невигідне становище стосовно інших (мається на увазі різний зміст циклу педагогічних дисциплін). До того ж, обсяг і кількість завдань забезпечували формування пошуково-дослідницьких умінь.

На констатувальному етапі експерименту студентам було запропоновано завдання, результати виконання яких оцінювались за ступенем сформованості (критерій) та визначеними показниками, а саме: самостійність, яка реалізована на 3-рівнях (повністю, частково, за допомогою викладача); швидкість у здійсненні дій; варіативність виконання дій; вибір оптимальних способів рішення; вибір стратегії рішення, що відображає суттєві характеристики рівнів сформованості пошуково-дослідницьких умінь і диференціюються як творчо-модернізуючий, інтегруючо-конструктивний, імітуючо-відтворюючий, адаптивний.

На основі аналізу отриманих даних визначили 4 підгрупи студентів з різним рівнем сформованості пошуково-дослідницьких умінь.

До підгрупи А (творчо-модернізуючий рівень) включили студентів, у яких було бажання і прагнення розвинути пошуково-дослідницькі вміння; вони зацікавлені в оволодінні професією інженера-педагога; активно поводилися як на лекціях з оволодіння знаннями у галузі педагогіки, так і на різноманітних формах занять з розвитку пошуково-дослідницьких умінь. Для таких студентів характерні швидкість у діях, за якої виникає осяяння (інсайт); вибір оптимального способу рішення, супроводжуваний неординарним вирішенням запропонованих викладачем завдань; інформація, запропонована викладачем, співвіднесена з майбутньою професійною діяльністю; аргументація і обґрунтування своєї точки зору у виступі перед аудиторією; критичний підхід до обґрунтування допущених помилок і недоліків (таких студентів 2,7%).

До підгрупи Б (інтегруючо-конструктивний рівень) зарахували студентів, у яких частково виявляється інтерес до майбутньої професійної діяльності інженера-педагога, які активно включаються у виконання завдань, проте завершити їх самостійно не можуть, потребують допомоги викладача, інших студентів; під час виконання завдань шукають оптимальні шляхи вирішення, використовують часткову допомогу педагога; у виступах перед аудиторією відчувають себе впевнено, але не завжди можуть аргументувати свій виступ і довести правильність обраної дії; аналізуючи свою діяльність і намагаючись виявити причини помилок, утруднюються в обґрунтуванні помилок і недоліків; у виборі стратегії рішення враховують умови альтернативного пошуку (таких студентів 28,6%).

До підгрупи В (імітуючо-відтворюючий рівень) віднесли студентів, у яких відсутній інтерес до майбутньої професії інженера-педагога й не сформовані уявлення про майбутню діяльність інженера-педагога, що викликає відчуття остраху; здійснюючи дії продумують кожен свій крок, намагаються знайти оптимальні способи вирішення, проте у виборі утруднюються; завдання намагаються виконувати самостійно, проте для досягнення результату вдаються до допомоги викладача, інших студентів; не викликає утруднень виконання завдань за зразком (таких студентів 46,7%).

До підгрупи Г (адаптивний рівень) включили студентів, у яких відсутні знання про професію інженера-педагога; відсутня швидкість у здійсненні дій; виконання їх однотипне, варіативність не сформована; під час виконання завдань користуються інформацією, яку одержали від викладача; виступів перед аудиторією прагнуть уникнути; під час вирішення завдань завжди вдаються до допомоги викладача, інших студентів; аналіз своєї діяльності не можуть здійснити, посилаючись на оцінку викладача (таких студентів 22%).

Визначено також найвищі індекси значущості серед викладачів і студентів умов, які сприяють пошуково-дослідницькій діяльності студентів: мотивація професійної діяльності - 56,2% і 33,5% (відповідно викладачі і студенти), уміння правильно обробляти інформацію - 60,4 % і 51,3 %, критичне ставлення до дійсності - 35,7 % і 12,1 % .

Формувальний етап експерименту передбачав реалізацію комплексу професійно спрямованих завдань з метою розвитку пошуково-дослідницьких умінь майбутніх інженерів-педагогів у процесі теоретичної та практичної підготовки на мотиваційному, когнітивному, процесуальному, рефлексивному етапах.

Мотиваційний етап вимагав коригування змісту занять педагогічного циклу (“Методологічні засади професійної освіти”, “Теорія та методика виховної роботи”, “Дидактичні основи професійної освіти”, “Педагогічна практика”) з точки зору орієнтації на значущість пошуково-дослідницьких умінь для майбутніх інженерів-педагогів, підготовку студентів до майбутньої професійної діяльності.

Цілі мотиваційного етапу передбачали формування уявлень про майбутню інженерно-педагогічну діяльність; розвиток інтересу до майбутньої професійної діяльності інженера-педагога; про функції, які доводиться виконувати інженеру-педагогу в навчальному закладі професійної освіти. З цією метою викладачі пропонували завдання, які сприяли розвитку інтересу студентів. Підбирали завдання для підгруп А, Б, В, Г та залучали їх до активної діяльності, взаємодопомоги.

Цілі когнітивного етапу передбачали усвідомлення майбутніми інженерами-педагогами цінності професійних пошуково-дослідницьких умінь, їх призначення й унікальність. Студентів знайомили з сутністю умінь; залучали їх до пошуково-дослідницької діяльності, в процесі якої вони формувались; продовжували вироблення у студентів позитивного ставлення до спеціальності, викликали бажання й інтерес до набуття інженерно-педагогічної освіти. Студенти оволоділи способами розв`язання завдань, які сприяли формуванню пошуково-мобілізаційних, пошуково-інформаційних, аналітико-інтелектуальних умінь та виникненню потреби в оволодінні ними для досягнення поставлених цілей.

На процесуальному етапі здійснювалось формування пошуково-мобілізаційних, конструктивних, пошуково-інформаційних, аналітико-інтелектуальних, прогностичних, дослідницько-творчих умінь у процесі вирішення завдань. З цією метою проводили таку роботу:

на лекціях використовували інформацію, яка висвітлювала значущість пошуково-дослідницьких умінь;

на практичних заняттях з дисциплін педагогічного циклу пропонували комплекс завдань, який сприяв формуванню досліджуваних умінь (педагогічні вправи, ситуації, задачі, інтегровані завдання). Перед початком роботи викладач демонстрував алгоритм вирішення завдання, а потім до цієї діяльності залучалися студенти. Як було виявлено в процесі співбесіди, їм найбільше імпонували завдання, в яких пропонувалось доводити свою думку, аналізувати дії учасників навчально-виховного процесу, які були відображені в педагогічних ситуаціях та задачах. (“Доведіть значущість предметів циклу педагогічних дисциплін”, “Проаналізуйте свій особистісний потенціал майбутнього інженера-педагога”, “Яке рішення Ви приймете в даній ситуації?”, “Проаналізуйте свою діяльність під час виконання завдань на практичному занятті з теми….”).

Виконання інтегрованих завдань передбачало використання студентами сформованих пошуково-дослідницьких умінь (“Будьте дослідниками”, “Проведіть спостереження за діяльністю викладача у Вашому навчальному закладі”, “Кейс” сучасного інженера-педагога”, “Оцініть повноту і глибину підсумків виховної роботи за попередній рік на прикладі своєї групи”, “Проведіть міні-дослідження”).

Постійно залучали кожного студента до розробки свого варіанта вирішення завдання (“Запропонуйте свій план вирішення ситуації”, “Які професійні вміння у Вас сформувалися?”).

Рефлексивний етап передбачав аналіз та оцінку отриманих результатів з метою їх коригування. Для того щоб студенти ефективно застосовували рефлексивні та оцінні вміння, студентів знайомили з методами контролю й самоконтролю, які сприяли усвідомленню й оцінюванню власних дій, умінь (аналіз власних дій під час виконання комплексу професійно спрямованих завдань на кожному етапі їх здійснення, аналіз результатів завдання); студенти постійно здійснювали рефлексію діяльності.

Результати експерименту оцінювалися за коефіцієнтом сформованості і коефіцієнтом ефективності сформованості пошуково-дослідницьких умінь.

Результати сформованих пошуково-дослідницьких умінь представлені в таблиці.

Таблиця

Рівні сформованості пошуково-дослідницьких умінь у студентів

Зріз	Розподіл студентів за рівнями сформованості пошуково-дослідницьких умінь	К
	Імітуючо-відтворюючий	Інтегруючо-конструктивний	Творчо-модернізуючий
	К-ть	%	К-ть	%	К-ть	%
І етап	17	38.6	14	32.5	12	28.9	0,63	1,16
II етап	7	19.4	13	36.1	16	44.4	0,74

Примітка. Оскільки в ході педагогічної практики, де студенти вперше в умовах реальної професійної діяльності інженера-педагога застосовують пошуково-дослідницькі вміння, адаптивний рівень відсутній, то його в розрахунках не брали до уваги. Адаптивний рівень сформованості вмінь у студентів спостерігався здебільшого на другому курсі та частково - на третьому.

Наприкінці експериментальної роботи визначено, що інтерес до обраної спеціальності за час навчання підвищився в 43 % студентів, 1 % опитаних уважають, що інтерес зменшився, 19 % не помітили серйозної зміни і 37 % респондентів не можуть оцінити. Вивчення дисциплін педагогічного циклу позитивно вплинуло й інтерес до спеціальності підвищився. Найбільший вплив мало вивчення курсу “Дидактичні основи професійної освіти” (56 %); потім “Методологічні засади професійної освіти” (27,8 %), “Теорія і методика виховної роботи” (31,4 %), на 47 % студентів позитивно вплинула педагогічна практика. Для 37 % - ніяк не вплинула на зміну ставлення до майбутньої спеціальності. 16 % не змогли оцінити її впливу. Використовували пошуково-дослідницькі вміння 82 % респонденти (37 % “так” і 45 % “частково”) на 2 курсі, 96% (75 % “так” і 21 % “частково”) на 3 курсі і 97% (85 % “так” і 12 % “частково”) на 5 курсі. Отже, майже всі студенти використовують у своїй практичній діяльності отримані у вищому навчальному закладі знання і пошуково-дослідницькі вміння.

Проведена робота дозволила констатувати, що володіння пошуково-дослідницькими вміннями приносить упевненість, зменшує острах перед учнями і навчальним закладом.

З метою підтвердження висунутої гіпотези застосовувалися методи математичної статистики. Для порівняння ми використовували критерій X2, де критична межа для = 0.05 і ступінь свободи n = 2 рівна 5.99.

X2емп > X2крит (6,68 > 5,99), що говорить про позитивний результат експериментальної роботи.

ВИСНОВКИ

Аналіз наукової літератури засвідчив, що формування пошуково-дослідницьких умінь у майбутніх інженерів-педагогів є актуальною науково-педагогічною проблемою і одним з пріоритетних завдань професійної підготовки сучасного інженера-педагога у вищому навчальному закладі.

Визначено, що пошуково-дослідницькі вміння майбутніх інженерів-педагогів є інтегративним утворенням пошукових і дослідницьких умінь, а саме: пошуково-мобілізаційних, конструктивних, пошуково-інформаційних, аналітико-інтелектуальних, прогностичних, дослідницько-творчих, рефлексивних, оцінних.

Установлено, що критерієм сформованості пошуково-дослідницьких умінь студентів є ступінь їх сформованості; визначено відповідно такі показники: самостійність; швидкість у здійсненні дій; варіативність виконання дій; вибір оптимальних способів рішення; вибір стратегії рішення.

У ході експерименту встановлювалась дієвість та ефективність комплексу професійно спрямованих завдань (педагогічні вправи, ситуації, задачі, інтегровані завдання), який сприяв формуванню пошуково-дослідницьких умінь майбутніх інженерів-педагогів у процесі оволодіння ними циклом педагогічних дисциплін.

Здійснення експериментальної роботи сприяло перевірці висунутої гіпотези, результати якої свідчать про її ефективність. Комплекс професійно спрямованих завдань, який запроваджено у навчальний процес на мотиваційному, когнітивному, процесуальному, рефлексивному етапах, сприяв розвитку пошуково-дослідницьких умінь студентів: під час занять студенти застосовували оперативну зміну своїх дій (пошуково-мобілізаційні вміння); вони почали більш впевнено й усвідомлено шукати й обробляти інформацію для подальшого її застосування, використовували інформацію залежно від умов її реалізації (пошуково-інформаційні вміння); були залучені до аналізу інформації, варіантів рішень завдань, які виконувались іншими студентами, у результаті чого продовжували удосконалюватись такі логічні операції мислення, як аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування, порівняння, конкретизація та ін. (аналітико-інтелектуальні вміння); прогнозували самостійно результати завдань (прогностичні вміння), аналізували свою діяльність як самостійно, так і за допомогою алгоритму, у студентів зник страх до цього виду вправ (рефлексивні вміння); оволоділи дослідницько-творчими вміннями: самостійно знаходили варіанти рішення завдань, зросла кількість студентів, які застосовували під час виконання завдань імпровізацію; виявляли весь комплекс умінь під час виконання інтегрованих завдань; посилилась мотивація по оволодінню пошуково-дослідницькими вміннями; змінилось ставлення студентів до дисциплін педагогічного циклу, що виявилося в застосуванні ними сформованих пошуково-дослідницьких умінь (82 % на 2 курсі, 96 % на 3 курсі і 97 % на 5 курсі). До початку експериментальної роботи систематично використовували пошуково-дослідницькі вміння лише 4,8% студентів, після - 69%; іноді - 74,7%; після - 28,6%; ніколи не використовували - 20,1%, після експериментальної роботи - 3,3%. Отже, майже всі студенти використовують у своїй практичній діяльності одержані у вищому навчальному закладі знання і пошуково-дослідницькі вміння.

Підготовлено навчально-методичний посібник “Формування пошуково-дослідницьких умінь майбутніх інженерів-педагогів” для викладачів та самостійної роботи студентів інженерно-педагогічних спеціальностей.

Проведене дослідження не вичерпує всіх питань щодо формування пошуково-дослідницьких умінь майбутніх інженерів-педагогів. Вимагає подальшого вивчення розробка системи завдань для самостійної роботи студентів з метою формування пошуково-дослідницьких умінь, а також становлення пошуково-дослідницьких умінь викладачів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Статті у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України

Кулешова В.В. Сутність гностичних умінь студентів // Зб. наук. пр. - Одеса: Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського, 2005. - С. 151-154.

Кулешова В.В. Дослідницькі педагогічні уміння як підґрунтя творчої діяльності майбутнього фахівця // Педагогіка та психологія: Зб. наук. пр. - Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, 2005. - Вип.27. - Ч.2. - С.49-54.

Кулешова В.В. Сутність дослідницьких педагогічних умінь студентів// Теорія та методика навчання та виховання: Зб. наук. пр. - Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, 2005.- Вип.15. - С. 44-48.

Кулешова В.В. Професійна підготовка майбутнього інженера-педагога // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Зб. наук. пр.- Харків: Українська інженерно-педагогічна академія, 2005. - Вип.10. - С.299- 303.

Кулешова В.В. Сутність педагогічних умінь студентів // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. - Київ-Запоріжжя: Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти,2005. - Вип.35. - С.51-55.

Кулешова В.В. Формування проектувальних умінь студентів в процесі професійної підготовки // Проблеми формування ціннісних орієнтирів професійної діяльності: Зб. наук. пр. - Харків: Стиль-Іздат, 2005. - С. 138-143.

Кулешова В.В. Формування інтелектуальних умінь студентів як передумова професійної підготовки фахівців // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. - Київ-Запоріжжя: Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 2006. - Вип. 38. - С.314-318.

Кулешова В.В. Педагогічні умови формування пошуково-дослідницьких умінь студентів // Проблеми підготовки викладачів до здійснення завдань сучасної освіти: Зб. наук. пр. - Харків: Стиль-Іздат, 2006. - С. 86-93.

Кулешова В.В. Система завдань, що сприяє формуванню пошуково-дослідницьких умінь інженерів-педагогів // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. - Київ-Запоріжжя: Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 2006. - Вип.39. - С.194-199.

Кулешова В.В. Система пошуково-дослідницьких завдань як передумова розвитку технічної творчості студентів // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Зб. наук. пр. - Харків: Українська інженерно-педагогічна академія, 2006.- Вип. 14-15. - С.268-274.

Статті у вітчизняних наукових журналах і збірниках наукових праць

Кулешова В.В. Професійна підготовка майбутніх фахівців // Вісник Київського славістичного університету: Зб. наук. пр. - Серія: Педагогіка. - Київ: Київський славістичний університет, 2005. - Вип. 24. - С.110-116.

Матеріали конференцій, тези доповідей

Кулешова В.В. Педагогічні уміння як передумова підготовки майбутніх фахівців // Третя міжнародна науково-практична конференція “Проблеми розробки та впровадження модульної системи професійного навчання” (Модуль - 2005).- Харків: Українська інженерно-педагогічна академія, 2005. - С. 44-45.

Кулешова В.В. Професійна підготовка майбутніх інженерів-педагогів// Модернізація освіти: пошуки, проблеми, перспективи: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Київ -Переяслав-Хмельницький, 2006. - С.61-63.

Кулешова В.В. Професійна підготовка фахівців // ІХ Міжнародна науково-практична конференція “Наука та освіта -2006”. - Том 3. - “Педагогічні науки”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - С.45-46.

Кулешова В.В. Пошуково-дослідницька діяльність інженерів-педагогів у ході професійної підготовки // XXXIХ науково-практична конференція науково-педагогічних працівників, науковців, аспірантів та співробітників академії. - Харків: Українська інженерно-педагогічна академія, 2006.- С. 23-24.

Кулешова В.В. Сутність пошуково-дослідницької діяльності інженерів педагогів // Проблеми якості природничої педагогічної освіти. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Полтава: Полтавський державний педагогічний університет імені В.К.Короленка, 2006. - С.198 - 199.

АНОТАЦІЇ

Кулешова В.В. Формування пошуково-дослідницьких умінь майбутніх інженерів-педагогів у процесі професійної підготовки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Інститут професійно-технічної освіти АПН України. - Київ, 2007.

Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування пошуково-дослідницьких умінь майбутніх інженерів-педагогів у процесі професійної підготовки.

Розроблено теоретичні основи процесу формування пошуково-дослідницьких умінь студентів у процесі професійної підготовки; вперше визначено сутність і структуру пошуково-дослідницьких умінь студентів; обґрунтовано комплекс професійно спрямованих завдань (педагогічні вправи, ситуації, задачі, інтегровані завдання), який сприяє формуванню пошуково-дослідницьких умінь; виділено етапи формування пошуково-дослідницьких умінь у процесі оволодіння інженерами-педагогами циклом педагогічних дисциплін та схарактеризовано рівні сформованості професійних пошуково-дослідницьких умінь; уточнено сутність понять “професійна підготовка”, “інженерно-педагогічна підготовка”, “педагогічна діяльність”, “інженерно-педагогічна діяльність”, “уміння”, “завдання”; критерії та показники рівнів сформованості пошуково-дослідницьких умінь; подальшого розвитку набули засоби професійної підготовки студентів у вищому інженерно-педагогічному навчальному закладі.

Результати свідчать про ефективність проведеної експериментальної роботи.

Ключові слова: підготовка, інженерно-педагогічна підготовка, пошуково-дослідницькі вміння, формування пошуково-дослідницьких умінь, комплекс професійно спрямованих завдань, критерії і показники, рівні сформованості пошуково-дослідницьких умінь.

Кулешова В.В Формирование поисково-исследовательских умений будущих инженеров-педагогов в процессе профессиональной подготовки. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Институт профессионально-технического образования АПН Украины. - Киев, 2007.

Диссертационная работа является теоретико-экспериментальным исследованием проблемы формирования поисково-исследовательских умений будущих инженеров-педагогов в процессе профессиональной подготовки.

В диссертации доказано, что инженерно-педагогическая подготовка является интегрированным процессом формирования у инженера-педагога профессиональных знаний, умений, навыков с целью применения их как в области инженерной деятельности, так и в педагогической, имеющей результатом профессиональную компетентность специалистов.

При определении видов инженерно-педагогической деятельности основывались на структурно-функциональном анализе деятельности специалиста. Инженерная и педагогическая деятельности, в свою очередь, включают пять основных видов деятельности инженера-педагога: обучающую, воспитательную, организационно-управленческую, производственно-технологическую и исследовательскую.

Теоретически обосновано, что поисково-исследовательские умения будущих инженеров-педагогов являются интегративным образованием поисковых и исследовательских умений: поисково-мобилизационных, конструктивных, поисково-информационных, аналитико-интеллектуальных, прогностических, исследовательско-творческих, рефлексивных, оценочных.

Научно обоснован комплекс профессионально направленных заданий, который способствует формированию поисково-исследовательских профессиональных умений студентов (педагогические упражнения, ситуации, задачи, интегрированные задания).

Определены этапы процесса формирования поисково-исследовательских умений студентов: мотивационный, когнитивный, процессуальный, рефлексивный.

Установлено, что критерием сформированности поисково-исследовательских умений студентов является степень их сформированности; определены соответствующие показатели, а именно: самостоятельность; быстрота в осуществлении действий; вариативность выполнения действий; выбор оптимальных способов решения; выбор стратегии решения.

Осуществлена экспериментальная работа, направленная на проверку выдвинутой гипотезы, результаты которой свидетельствуют о ее эффективности. Комплекс поисково-исследовательских заданий, который внедрен в учебный процесс, содействовал развитию поисково-исследовательских умений студентов: во время занятий студенты применяли оперативное изменение своих действий (поисково-мобилизационные умения); они начали увереннее и осознанно искать и обрабатывать информацию для последующего ее использования, использовали информацию в зависимости от условий ее применения (поисково-информационные умения); были привлечены к анализу информации, вариантов решений заданий, выполняемых другими студентами, в результате чего продолжали совершенствоваться такие логические операции мышления как анализ, синтез, обобщение, абстрагирование, сравнение, конкретизация и др. (аналитико-интеллектуальные умения); прогнозировали самостоятельно результаты заданий (прогностические умения), анализировали свою деятельность как самостоятельно, так и с помощью алгоритма, у студентов исчез страх к этому виду упражнений (рефлексивные умения); овладели исследовательско-творческими умениями: самостоятельно находили варианты решения заданий, выросло количество студентов, которые применяли во время выполнения заданий импровизацию; применяли поисково-исследовательские умения при выполнении интегрированных заданий; усилилась мотивация по овладению поисково-исследовательскими умениями; изменилось отношение студентов к дисциплинам педагогического цикла.

Реализация процесса формирования профессиональных поисково-исследовательских умений осуществляется в ходе теоретической и практической подготовки.

Формирующий эксперимент, который предусматривал формирование поисково-исследовательских умений, осуществлялся на соответствующих этапах: мотивационном, когнитивном, процессуальном и рефлексивном.

Целью мотивационного этапа было формирование представлений о предстоящей инженерно-педагогической деятельности; развитие интереса к будущей профессиональной деятельности инженера-педагога. Когнитивный этап обеспечивал овладение системой знаний по дисциплинам педагогического цикла, способами решения комплекса профессионально направленных заданий, формирование поисково-исследовательских умений. На процессуальном этапе осуществлялось овладение студентами способами выполнения комплекса профессионально направленных заданий (педагогических упражнений, ситуаций, задач, интегрированных заданий), в результате чего формируются как отдельные группы умений, входящие в состав поисково-исследовательских, так и проявляются поисково-исследовательские умения. На рефлексивном этапе осуществлялось сопоставление набора поисково-исследовательских умений с идеальной системой поисково-исследовательских умений педагога; апробация при выполнении курсовой работы, на педагогических практиках. Результаты свидетельствуют об эффективности проведенной экспериментальной работы.

Ключевые слова: подготовка, инженерно-педагогическая подготовка, поисково-исследовательские умения, формирование поисково-исследовательских умений, комплекс профессионально направленных заданий, критерии и показатели, уровни сформированности поисково-исследовательских умений.

Kuleshova V.V. Forming of Exploring and Research Skills in Future Engineers-Teachers during the Process of their Professional Training. - Manuscript.

The dissertation for the degree of candidate of pedagogical science, speciality 13.00.04 - theory and methodology of professional education. - Institute of Professional and Technical Education of the Academy of Pedagogical Science of Ukraine. - Kyiv, 2007.

This dissertation presents a theoretical and experimental research of the problem of exploring and research skills forming in future engineers-teachers during the process of their professional training.

The theoretical foundations of the process of students' exploring and research skills forming in the process of professional training are elaborated. This is the first research that has defined the structure and essence of students' exploring and research skills and substantiated the complex of professionally directed tasks (pedagogical exercises, situations, problems, integral tasks) facilitating forming of exploring and research skills. The stages of students' exploring and research skills forming in the process of learning pedagogical disciplines are singled out and the levels of students' exploring and research skills formation are characterized. The essence of the notions “professional training”, “engineering and pedagogical training”, “skills”, “tasks”, the criteria and indices of the levels of students' exploring and research skills formation have been further developed. The means of students' professional training in a higher engineer-pedagogical educational establishment have been further studied.

The results have proved the efficiency of the experimental work.

Key words: training, engineer-pedagogical training, exploring and research skills, complex of professionally directed tasks, criteria and indices, levels of exploring and research skills formation.

Размещено на Allbest.ru