Особливості розвитку вольових якостей студентів у навчально-професійній діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ К.Д. УШИНСЬКОГО

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ВОЛЬОВИХ ЯКОСТЕЙ СТУДЕНТІВ У НАВЧАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

БЕРЕЗОВСЬКА Ірина Володимирівна

Одеса -2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені К.Д.Ушинського Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник

доктор психологічних наук, професор,

дійсний член АПН України

Чебикін Олексій Якович,

Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського,

ректор, завідувач кафедри теорії та методики практичної психології

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор,

Калін Володимир Костянтинович,

Таврійський національний університет

імені В.І.Вернадського

декан факультету психології, завідувач кафедри загальної психології

кандидат психологічних наук

Тодорова Валентина Георгіївна,

Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського,

асистент кафедри теорії та методики фізичного виховання

Провідна установа - Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України

Захист відбудеться “ 29 ” червня 2007 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.41.053.03 у Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені К.Д.Ушинського за адресою: 65020, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського (Одеса, вул. Старопортофранківська, 26).

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

вольовий особистість студент психологічний

Актуальність дослідження. Проблема волі є однією з найбільш складних та малодосліджених у сучасній психології (Л.І. Божович, К.М. Корнілов, А.І. Висоцький, В.А. Іванніков, В.К. Калін, А.Ц. Пуні, В.І. Селіванов, С.М.Шингаєв, А.І. Щербаков, R. Assagioli, L. Сorno, J. Kuhl, K. Lewin та ін.). Це викликано інтегрованістю вольових явищ, їх тісним переплетінням з іншими психічними процесами. Актуальність дослідження волі обумовлена і суто практичними позиціями, пов'язаними з формуванням вольових якостей особистості, необхідних людині для розв'язання багатьох життєвих проблемних ситуацій. Різні аспекти цієї проблеми досліджували О.В. Биков, В.К. Котирло, С.А. Поліщук, Т.І. Шульга, Є.К. Фещенко та ін. (вікові особливості вольової регуляції); В.К. Калін, В.А. Іванніков, В.І. Селіванов Є.П.Щербаков, L. Сorno та ін. (механізми вольових зусиль); Н.М. Будрейка, Н.Г.Макарова та ін. (міжстатеві відмінності в прояві вольових якостей); О.Б. Барабаш, М.Н. Ільїна, В.П. Прядеїн, D. Ryans та ін. (окремі вольові якості) та ін. Водночас, недостатньо з'ясованими все ж залишаються як змістовна сутність волі, так і механізми її функціонування, а також умови цілеспрямованого формування та корекції окремих вольових якостей.

Нагальною є також проблема формування волі в конкретних умовах навчально-професійної діяльності. Отримані дані засвідчують актуальність вирішення цієї проблеми в дослідженнях І.Є. Будовського, Є.П. Ільїна, А.Ц. Пуні, П.А. Рудика, Є.П.Щербакова та ін. (у спортивній психології); Л.В. Златкова, С.М. Шингаєва та ін. (військовій); Н.Ф. Джужи, І.Є. Стрєлкової та ін. (педагогічній) та ін.

Дослідження О.В. Бикова, Н.Г. Макарової, Т.О. Тріфанової, С.М. Шингаєва та ін. засвідчують, що у певної частини студентів виявлені суттєві проблеми, пов'язані з необхідністю долати труднощі та перешкоди в життєвих ситуаціях та у навчально-професійній діяльності. Саме недостатність розробки цієї проблеми у сучасній психології зумовили вибір теми нашого дисертаційного дослідження “Особливості розвитку вольових якостей студентів у навчально-професійній діяльності”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема входить до плану Південного наукового центру АПН України (м. Одеса) “Розвиток особистості в різних умовах навчальної діяльності” (№ 0105U001469). Тема затверджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 1 від 31.01.2006 р.). Автором досліджувалися особливості розвитку вольових якостей студентів, засоби їх формування та корекції.

Мета роботи полягає у теоретико-експериментальному дослідженні особливостей розвитку вольових якостей студентства, розробці системи їх цілеспрямованого формування та корекції.

Об'єкт дослідження: розвиток вольових якостей особистості.

Предмет дослідження: вольові якості студентів, особливості їх розвитку та умови формування.

Завдання дослідження:

Узагальнити теоретичні підходи з проблеми сутності волі та механізмів, що її характеризують.

Визначити фактори, що детермінують розвиток вольових якостей.

Дослідити особливості відмінностей у розвитку вольових якостей студентів залежно від фаху, терміну навчання та статевоспецифічних ознак.

З'ясувати характер взаємозв'язків між рівнем розвитку вольової сфери та особливостями особистості студентів.

Розробити та апробувати систему психолого-педагогічних засобів цілеспрямованого формування та корекції вольових якостей у студентів.

Гіпотеза дослідження. У роботі ми виходимо з припущення про те, що вираженість вольових якостей детермінується комплексом різних особливостей особистості. При цьому домінування однієї якості над іншими дає підстави встановити типи особистостей за проявом вольових якостей. Знання про детермінуючі особливості особистості, а також домінуючі вольові якості дозволяє визначити умови оптимального формування та корекції вольової сфери студентів.

Теоретико-методологічною основою дослідження є положення про єдність свідомості та діяльності (Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн та ін.); про сутність та закономірності розвитку особистості в юнацькому віці (І.В. Дубровіна, Л.С. Виготський, І.С. Кон, Г.С. Костюк, Ф. Райс, І.В Сисоєва та ін.); концептуальні положення про психологічні особливості волі на різних вікових етапах онтогенезу (Л.І. Божович, О.В. Биков, А.В. Запорожець, В.К. Котило, Н.І. Пов'якель, Т.І. Шульга та ін.); механізми прояву волі та емоційно-вольової регуляції (О.В. Биков, В.А. Іванніков, Є.П. Ільїн, В.К. Калін, В.І. Селіванов, О.Я. Чебикін, А.І. Щербаков та ін.).

Для виконання поставлених завдань та перевірки гіпотези було використано комплекс методів дослідження: теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми, систематизація та узагальнення отриманої інформації, спостереження, анкетування, психодіагностичні методи: методика дослідження самооцінки вольових якостей студентів Н.Б. Стамбулової; опитувальник вольового самоконтролю (ВСК) А.П. Звєрькова та Є.В. Ейдмана; методика діагностики емоційної зрілості О.Я. Чебикіна; 16 РF опитувальник Р.Кеттелла; методика діагностики особистості на мотивацію до успіху та уникнення невдач Т. Елерса; методика дослідження локусу контролю Дж. Роттера. Для обробки отриманих даних був обраний комплекс методів математичної статистики, що дозволяє визначити середні значення, стандартне відхилення, статистично достовірні показники t-критерію Стьюдента, а також кореляційний та факторний аналіз.

Базою дослідження виступали вищі навчальні заклади м. Житомира. Вибірка склала 410 студентів.

Дослідження проводилося у три етапи:

- на першому етапі здійснювалося теоретико-методологічне дослідження, спрямоване на уточнення сутності змісту волі, механізмів, що її характеризують, та факторів розвитку вольових якостей;

- на другому етапі відбувалося планування й організація емпіричного дослідження, проводився математико-статистичний та теоретичний аналіз за результатами обстеження, систематизувалися отримані дані;

- на третьому етапі проводився аналіз та узагальнення існуючих засобів розвитку вольових якостей, розроблялася та апробувалася власна система основ цілеспрямованого формування та корекції вольових якостей у студентів.

Наукова новизна.

Вперше встановлено:

рівень прояву вольових якостей студентів детермінується специфікою навчально-професійної діяльності, тривалість якої є визначальною.

взаємозалежність прояву вольових якостей та особливостей особистості студентів, що пов'язані з прагненням домінувати, впевненістю, інтернальним локусом контролю, мотивацією до успіху та ін.;

наявність типів особистості за проявом вольових якостей, які характеризуються як самодостатньо-впевнений, цілеспрямовано-наполегливий, саморегулятивний, ініціативно-імпульсивний, рішучо-сміливий та пасивно-слабовільний.

Отримала подальший розвиток система цілеспрямованого формування та корекції вольових якостей у студентів, зорієнтована на зміну прояву конкретних вольових якостей з урахуванням особливостей особистості.

Уточнено теоретико-методологічну сутність змісту волі як інтегративної властивості, де центральним механізмом є активність, спрямована на подолання перешкод.

Практичне значення дослідження полягає у розробці та апробації системи основ цілеспрямованого формування та корекції вольових якостей у навчально-професійній підготовці студентів, яка може бути використана викладачами вищих навчальних закладів та фахівцями різних психологічних служб. Результати, отримані в ході дослідження, та система корекційних засобів можуть також бути використані під час викладання дисциплін із психології особистості, вікової та педагогічної психології.

Розроблена та апробована система основ цілеспрямованого формування та корекції вольових якостей студентів впроваджена у процес навчально-професійної підготовки вчителів початкових класів _ практичних психологів Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (акт № 01 від 12.02.2006 р.), а також у фахову підготовку студентів-педагогів Житомирського державного університету імені Івана Франка (акт впровадження № 219 від 10.03.2006 р.).

Надійність та вірогідність результатів забезпечується теоретичною та методологічною обґрунтованістю вихідних положень дослідження, застосуванням методів, відповідних поставленій меті та завданням, достатньою репрезентативністю вибірки, поєднанням кількісної та якісної обробки емпіричних даних, застосуванням методів математичної статистики в оцінці результатів дослідження.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції молодих науковців „Психологія сучасності: наука і практика” (Одеса, 2003); Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми психологічної підготовки в системі вищої школи” (Одеса, 2005); Міжнародній науково-практичній конференції „Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми” (Київ, 2006); на звітних щорічних конференціях та розширених засіданнях науково-методологічного семінару Південного наукового центру АПН України та Інституту психології Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (2003-2006 рр.).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження відображено в 6 публікаціях, 5 з яких надруковано у фахових наукових виданнях України.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел, що налічує 258 найменувань (з них 19 іноземною мовою), та 7 додатків. Загальний обсяг дисертації складає 263 сторінки. Основний зміст викладено на 170 сторінках. Робота містить 42 таблиці та 10 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію основних результатів дослідження та структуру дисертації.

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи волі як психологічного явища” узагальнено дані досліджень, спрямованих на уточнення змісту психологічної сутності волі, розкриття механізмів, що пояснюють вольову регуляцію, розгляд характеристики вольових якостей та підходів до їх класифікації, виділення факторів, що визначають розвиток вольових якостей у студентів.

Вивчення даних наукової літератури з досліджуваної проблеми (О.В. Биков, В.А. Іванніков, Є.П. Ільїн, В.К. Калін, С.Л. Рубінштейн, П.А. Рудик, В.І. Селіванов, Д.М. Узнадзе N. Ach, R. Assagioli, J. Kuhl, H. Rohracher та ін.) показало, що поняття „воля” у психології трактується неоднозначно. Виявлено, що волю розглядають як гальмування пристрастей (Р.Декарт, Т.Гоббс та ін.), як свободу (В. Віндельбандт, А. Шопенгауер та ін.), як особливу форму психічної регуляції поведінки (М.Я. Басов, К.М.Корнілов та ін.), свідому активність особистості, що дозволяє їй керувати власною поведінкою (О.В. Биков), навмисну регуляцію спонукання до дії (В.А. Іванніков), систему механізмів свідомості, що забезпечує самоуправління функціональною структурою психіки та рівнем ресурсних витрат у діяльності та поведінці (В.К. Калін), здатність долати перешкоди при здійсненні цілеспрямованих дій та вчинків (А.І. Висоцький, П.А. Рудик, В.І. Селіванов та ін.) та ін. Аналіз досліджень, що розглядають понятійну сутність волі, дозволив виділити такі її загальні ознаки: свідома спрямованість, регуляторні функції, необхідність долання перешкод. У визначенні волі вирізняють такі особливості: регуляція спонукання до дії, установка, створення стану оптимальної мобілізованості, мотивація та інші. У результаті узагальнення існуючих підходів до тлумачення поняття „воля” нами було взято за основу її розуміння як свідомої активності особистості, яка спрямована на долання перешкод, що виникають на шляху досягнення мети діяльності.

Існування різноманітних підходів до пояснення природи волі засвідчило необхідність їх узагальнення та систематизації. В цьому аспекті умовно виділено декілька напрямків, за якими розглядаються основні тенденції пізнання природи волі. По-перше, напрямок, що базується на розгляді механізмів прояву волі. В межах виділеного напрямку найбільш поширеною є позиція вчених (А.І. Висоцький, В.К. Калін, В.П. Прядеїн, А.Ц. Пуні, В.І. Селіванов, Є.Н. Щербаков та ін.), за якої основним критерієм волі є необхідність долати перешкоди, а механізмом її прояву виступає вольове зусилля.

Також існують дослідження, в яких механізми прояву волі розкриваються з урахуванням інших психічних реалій: у зв'язку зi зміною смислу дії (В.А.Іванніков Е.А. Пасніченко та ін.); установкою (Д.М. Узнадзе, Ш.Н. Чхартішвілі); прийняттям рішення (K. Lewin та ін); контролем та самоконтролем (Г.С. Нікіфоров, J. Kuhl, L.Corno та ін. ); з наполегливістю („persistence” J. Atkinson, D. Ryans та ін. ) та ін.

По-друге, напрямок, що бере за основу сформованість та прояв вольової сфери на різних вікових етапах (О.Б. Барабаш, О.В. Биков, Л.І. Божович, В.К. Котирло, І.П. Петяйкін, Є.О. Смірнова, Т.І. Шульга, L. Corno, B.J. Zimmerman та ін.).

По-третє, напрямок, що вивчає прояв волі в конкретних умовах навчально-професійної та трудової діяльності (І.Є. Будовський, Н.Ф. Джужа, Є.П. Ільїн, Т.Н. Копченова, А.Ц. Пуні, П.А. Рудик, С.М. Шингаєв, Е. Mendinah та ін.).

На основі узагальнення різних даних, що стосуються вирішення проблеми систематизації вольових якостей, умовно виділено класифікації, за основу яких був взятий функціональний компонент як прояву волі, вольової регуляції, так і вольових дій (Ф.Н. Гоноболін, В.К. Калін, В.В. Нікандров, С.Л. Рубінштейн, В.І. Селіванов та ін.); класифікації, де за основу взято значущість вольових якостей для практичної діяльності (П.А. Рудик, А.Ц. Пуні, Є.П. Щербаков та ін.). У своєму дослідженні ми дотримуємося класифікації вольових якостей за їх функціональним проявом. Використання такого підходу дозволило умовно поділити всі вольові якості на дві групи: вольові якості, що пов'язані з активністю людини (цілеспрямованість, наполегливість, завзятість, ініціативність, самостійність, рішучість, сміливість); вольові якості, що пов'язані з саморегуляцією (самовладання, витримка, терплячість, самоконтроль).

Подальше дослідження показало, що до факторів, які впливають на формування вольових якостей, належать типологічні особливості нервової системи (Є.П. Ільїн, В.І. Селіванов, Т.О. Тріфанова, С.М. Шингаєв та ін.); рівень розвитку самосвідомості, становлення Я-концепції, характер особистісного та професійного самовизначення (Л.І. Божович, І.В. Дубровіна, І.С. Кон, Р. Бернс, І.В. Сисоєва, Т.О. Тріфанова, R. Assagioli та ін.); вікові та статеві особливості (А.В. Биков, Н.М. Будрейка, І.В. Грошев, Н.Г. Макарова, Т.І. Шульга та ін.); активність особистості (К.А. Абульханова-Славська, А.Д. Карнишев, В.О. Татенко та ін.); її включення в діяльність (А.І. Висоцький, А.Ц. Пуні, В.І. Селіванов та ін.); моральний компонент (Л.І. Божович, В.А. Іванніков, П.А. Рудик, В.І. Селіванов та ін.) та ін. Виходячи з цих та інших досліджень, визначено, що у формуванні вольових якостей важливу роль відіграють як внутрішні (індивідуально-типологічні особливості нервової системи, вікові та статевоспецифічні особливості та ін.), так і зовнішні фактори, що характеризують різні умови життєдіяльності та виховання.

У другому розділі “Дослідження особливостей розвитку вольової сфери в юнацькому віці” проаналізовано вихідні передумови процесу її пізнання, процедуру та основні етапи виконання роботи; подано дані про особливості прояву вольової сфери студентів з урахуванням специфіки їх навчально-професійної діяльності (курсанти військового інституту, студенти факультету правознавства, майбутні педагоги (факультет іноземних мов, історичний факультет)) та терміну навчання; статевоспецифічних відмінностей; розкрито специфіку особливостей особистості студентів з різним рівнем розвитку вольових якостей та визначено типи особистостей за проявом вольових якостей.

У результаті аналізу первинних даних виявлено, що в усій вибірковій сукупності групу, що переважає, становлять респонденти з середнім рівнем розвитку вольових якостей - 37%, але водночас, велику частку утворюють представники з низьким рівнем розвитку цих якостей - 36%. Лише 27% досліджуваних мають високий рівень розвитку вольової сфери.

Подальше дослідження полягало у вивченні специфіки прояву вольових якостей студентів, які мають різну навчально-професійну спрямованість, та виявило розбіжність їх проявів (рис.1.).



Рис 1. Середні значення прояву вольових якостей у студентів з різною навчально-професійною спрямованістю

Примітка: Показники вираженості (генералізованості): П1 (П2) - цілеспрямованості, П3 (П4) - сміливості та рішучості, П5 (П6) - наполегливості та завзяття, П7 (П8) - ініціативності та самостійності, П9 (П10) - самовладання та витримки.

Встановлено достовірні відмінності між показниками, діагностованими у студентів, які відрізняються специфікою навчально-професійної діяльності. Так курсанти військового інституту мають вищий прояв сміливості та рішучості відносно студентів факультету іноземних мов (t=6,78; p<0,001), правознавства (t=4,34; p<0,001) та історичного факультету (t=4,64; p<0,001). У них переважає вольовий самоконтроль у порівнянні зі студентами факультету іноземних мов (t=8,29; p<0,001), правознавства (t=2,99; p<0,001), історичного факультету (t=5,07; p<0,001).

Студенти факультету правознавства виявилися більш цілеспрямованими (t=2,43; p<0,05), наполегливими та завзятими (t=2,33; p<0,05), ніж студенти факультету іноземних мов.

Студенти-історики характеризуються вищим проявом ініціативності та самостійності, ніж студенти факультету іноземних мов (t=2,81; p<0,01) та правознавства (t=1,97; p<0,05).

У результаті порівняння груп студентів, які навчаються за різними спеціальностями з урахуванням терміну навчання, встановлені певні достовірні відмінності. У студентів перших курсів найбільша кількість статистично значимих розбіжностей відзначена за показником вольового самоконтролю. Курсанти військового інституту мають вищий прояв самоконтролю в порівнянні зі студентами факультету іноземних мов (t=4,89; p<0,001), істориками (t=2,33; p<0,05) та правознавцями (t=2,28; p<0,05). Також студенти історичного факультету більш наполегливі (t=2,10; p<0,05) та ініціативні (t=3,44; p<0,01) у порівнянні зі студентами факультету правознавства. Існування вказаних відмінностей на початковому етапі навчально-професійної діяльності свідчить, що у професійному самовизначенні майбутні студенти певною мірою враховують власні особистісні та вольові якості, необхідні для опанування тією чи іншою професійною діяльністю

Аналіз прояву вольових якостей третьокурсників виявив їх відмінність серед студентів різних спеціальностей. Зокрема, студенти факультету правознавства показали більшу цілеспрямованість, ніж респонденти факультету іноземних мов (t=3,13; p<0,01) та історичного факультету (t=2,93; p<0,01), а також мають вище самовладання та витримку, ніж студенти цих факультетів (t=3,81; p<0,001), (t=2,73; p<0,01).

У студентів випускних курсів різних факультетів спостерігається збільшення достовірних відмінностей за показниками прояву вольових якостей. Так курсанти військового інституту більш цілеспрямовані (t=2,56; p<0,05) у порівнянні з істориками, (t=2,45; p<0,05) правознавцями та (t=3,17; p<0,01) студентами факультету іноземних мов; більш сміливі та рішучі (t=3,99; p<0,001), (t=2,55; p<0,05), (t=5,36; p<0,001), ніж студенти згаданих факультетів. А також за показниками вольового самоконтролю, самовладання та іншими.

Значну кількість статистично достовірних відмінностей встановлено між студентами факультету іноземних мов та правознавства. Студенти-правознавці мають вищий прояв цілеспрямованості (t=2,02; p<0,05), сміливості та рішучості (t=2,42; p<0,05), самовладання (t=2,65; p<0,001).

Щодо студентів факультету іноземних мов та істориків, то у студентів історичного факультету вищий прояв ініціативності та завзятості (t=2,70; p<0,01), самовладання та витримки (t=2,60; p<0,01), вольового самоконтролю (t=2,81; p<0,01) та наполегливості (t=2,95; p<0,01).

Між студентами історичного факультету та правознавства встановлено статистично достовірну відмінність за показником цілеспрямованості (t=2,47; p<0,05).

Зростання кількості статистично достовірних відмінностей між показниками вольових якостей у студентів різної професійної спрямованості на останньому курсі навчання дає підстави стверджувати, що саме в цей період проходить нерівномірний розвиток вольових якостей у процесі навчально-професійної діяльності.

Щодо результатів, отриманих у респондентів різної статі, то встановлено значну кількість статистично достовірних відмінностей у прояві вольових якостей. На всіх вікових етапах спостерігалося переважання рівня розвитку вольових якостей у юнаків у порівнянні з дівчатами. Так юнаки більш цілеспрямовані (t=3,08; p<0,01), сміливі та рішучі (t=6,46; p<0,001), наполегливі (t=7,79; p<0,001), у них вищий рівень вольового самоконтролю (t=7,90; p<0,001) у порівнянні з дівчатами.

Подальший аналіз отриманих результатів здійснювався у студентів, які різняться як специфікою навчально-професійної діяльності, так і рівнем прояву вольових якостей.

У студентів факультету правознавства з високим та низьким рівнем розвитку вольових якостей існують статистично достовірні розбіжності за всіма їх показниками. Найбільш значимі з них відмічені за показником самовладання та витримки (t=8,43; p<0,001), наполегливості та завзятості (t=7,95; p<0,001), цілеспрямованості (t=7,77; p<0,001) та вольового самоконтролю (t=7,69; p<0,001).

Проведення кореляційного та факторного аналізу показників вольових якостей та особливостей особистості дозволило встановити, що для студентів-правознавців з високим рівнем їх прояву притаманні прагнення домінувати, імпульсивність, конформізм, впевненість у собі; для студентів з низьким проявом - дипломатичність, розслабленість та мотивація на уникання невдач.

Аналогічні відмінності, але за іншими показниками: цілеспрямованості (t=10,80; p<0,001), наполегливості та завзятості (t=10,28; p<0,001) та вольового самоконтролю (t=7,77; p<0,001) встановлені у студентів історичного факультету з високим та низьким рівнем розвитку вольових якостей. При цьому для студентів з високим рівнем прояву властиві комунікабельність, абстрактне мислення, імпульсивність, впевненість у собі; а з низьким проявом - нормативність поведінки, емоційна стійкість, консерватизм.

Щодо студентів факультету іноземних мов, то тут найбільш значимі статистично достовірні відмінності існують за показником цілеспрямованості (t=9,06; p<0,001), наполегливості та завзятості (t=10,45; p<0,001), сміливості та рішучості (t=10,12; p<0,001), ініціативності та самостійності (t=9,08; p<0,001). Як показав поглиблений аналіз, студентам з високим рівнем розвитку вольових якостей притаманні товариськість, прагнення домінувати, абстрактне мислення, інтернальний локус контролю, соціальна сміливість та мотивація до успіху; у студентів з низьким її проявом - замкнутість, стриманість та консерватизм.

Слід зазначити, що курсанти військового інституту з високим та низьким рівнем прояву вольових якостей також мають статистично достовірні відмінності за показниками сміливості та рішучості (t=6,46; p<0,001), вольового самоконтролю (t=6,47; p<0,001) та емоційної саморегуляції (t=6,10; p<0,001). Показники вольових якостей у курсантів з високим рівнем прояву мають тісні інтеркореляційні взаємозв'язки, що, можливо, вказують на їх ціліснісність та достатню сформованість, у курсантів з низьким проявом вольові якості корелюють з такими особливостями особистості: стриманістю, розслабленістю.

Важливим у контексті завдань роботи було визначення типів особистостей за проявом вольових якостей. При виконанні цього завдання ми виходили з припущення про домінуючі вольові якості у загальній їх структурі. Визначені за первинними даними групи осіб досліджуваної вибірки відрізняються, насамперед, за домінуванням провідного показника. Для розгляду специфічних особливостей особистості, притаманних кожному з типів особистостей за проявом вольових якостей, були розглянуті взаємозв'язки показників, визначені у факторному аналізі. Результати дослідження дозволили умовно виділити шість типів особистостей (див. рис.2.) та дати їм психологічну характеристику.

Рис. 2. Прояв показників вольових якостей у представників різних

типологічних груп

“Самодостатньо-впевнений” тип відзначається високим рівнем прояву всіх вольових якостей. Характеризується емоційною стійкістю та високою нормативністю поведінки, впевненістю в собі, розкутістю, ініціативністю, соціальною сміливістю та активністю.

Для “цілеспрямовано-наполегливого” типу характерне домінування цілеспрямованості та наполегливості, мотивації на досягнення успіху, впевненості в собі, активності та соціальної сміливості при досягненні поставленої мети.

“Саморегулятивний” тип характеризується самовладанням та витримкою, достатнім вольовим самоконтролем, врівноваженістю емоційного стану, орієнтованістю на дотримання соціальних вимог, що виражається у внутрішньому спокої та впевненості в собі, низьким рівнем ініціативності та активності.

“Ініціативно-імпульсивний” тип характеризується домінуванням ініціативності та самостійності, сміливості, імпульсивності, активності, спрямованості на досягнення поставленої мети та прагненням домінувати.

“Рішучо-сміливий” тип характеризує домінування сміливості та рішучості, за досить високих показників цілеспрямованості та вольового самоконтролю. Для нього притаманні як цілеспрямованість та зваженість, так і здатність до ризику задля виконання запланованого.

“Пасивно-слабовільний” тип відрізняється низьким проявом усіх вольових якостей, нестійкістю поведінки в стресових станах, униканням невдач за рахунок прояву обережності, попередженням ситуацій, які потребують прояву активності.

У третьому розділі „Розробка системи психолого-педагогічних засобів цілеспрямованого формування та корекції вольових якостей” на основі результатів теоретичного та емпіричного дослідження побудована та апробована система основ цілеспрямованого формування та корекції вольових якостей.

При розробці цієї системи ми спирались на результати власного як емпіричного, так і теоретичного дослідження, які вказують на те, що: по-перше, вольові якості в структурі особистості за своїм розвитком представлені неоднаково; по-друге, прояв вольових якостей детермінується різними особливостями особистості, їх наявність може залежати від навчально-професійної діяльності; по-третє, вираженість вольових якостей та їх співвідношення формує певний тип.

Будуючи цю систему, ми враховували також специфіку навчально-професійної діяльності студентів, її спрямованість, а також існуючі технології та техніки щодо розвитку як конкретних вольових якостей (О.Б. Барабаш, Н.М. Будрейка, Є.П. Ільїн, Г.С. Нікіфоров та ін.), так і цілісних утворень (В.К.Калін, Т.О. Тріфанова, С.М. Шингаєв, R. Assagioli та ін.).

В остаточному варіанті запропонована система передбачає формування основ вольової регуляції у студентів для свідомого їх використання в різних життєвих ситуаціях, а також для подальшого розвитку власної особистості. Така система складається з чотирьох частин.

Перша частина спрямована на усвідомлення вираженості власних вольових якостей та необхідності їх формування. Основними завданнями цієї частини було ознайомлення студентів зі змістом різних вольових якостей, усвідомлення необхідності їх використання для долання перешкод та труднощів, створення умов для згуртованості групи, запобігання напружених, дискомфортних станів.

Друга - формування навичок саморегуляції та самовладання. Передбачалося формування основ навички рефлексії внутрішнього стану організму та управління ним, розвиток вміння зосереджуватися на внутрішній роботі, керувати власними емоціями тощо.

Третя частина була спрямована на формування мотивації досягнень та цілепокладання - здатності усвідомлювати діючі мотиви, аналізувати і узгоджувати власні суперечливі мотиви, визначати цілі, розподіляти їх у часовій послідовності, формувати вміння приймати рішення та їх аргументувати.

Четверта частина передбачала формування основ вольових якостей, що пов'язані з активністю та мобілізацією зусиль. Також метою даного блоку було поєднання попередньо отриманих знань для свідомого використання вольових якостей та формування потреби в подальшому їх саморозвитку.

Спрямованість вправ, які використовувались для досягнення мети системи, полягає, в першу чергу, в тому, щоб створити ситуації, в яких особистість зможе усвідомити власне світосприймання, відчути дію різних факторів, що впливають на її поведінку в соціумі, та виробити нові більш сприятливі способи діяльності у подальшому житті.

Апробація системи основ цілеспрямованого формування та корекції вольових якостей здійснювалася на базі Житомирського державного університету імені Івана Франка. Вибір учасників для апробації проводився за результатами попереднього дослідження. Для успішного застосування розробленої системи були відібрані дві реальні студентські групи, в яких загальний рівень розвитку вольових якостей був на недостатньому рівні. Такий підхід дозволив залучити максимальну кількість студентів з низьким рівнем розвитку вольових якостей до участі у формуючому експерименті; використовувати потенціал осіб з високим та середнім рівнем розвитку вольових якостей у ситуаціях, які вимагають прояву активності, ініціативності та долання певних труднощів. Також при виконанні завдань враховувалися особливості, притаманні особам, які належать до певного типу для оптимального використання їх можливостей впливу на групу в цілому. У аспекті того, що представники:

самодостатньо-впевненого типу можуть виступати в ролі помічника, лідера, попереджати виникнення занадто підвищеного самоконтролю та прагматичного ставлення до життя.

цілеспрямовано-наполегливого - легко виконують завдання, які вимагають активності, зусиль, водночас, недостатній рівень саморегуляції часто заважає їх адекватному прояву.

саморегулятивного типу - іноді досить пасивні, часто за врівноваженістю приховують невпевненість та сумніви, особливо у ситуаціях, які вимагають прояву активності, ініціативності.

рішучо-сміливого - могли, враховуючи специфіку навчально-професійної діяльності, спрямовувати прояв індивідуальних особливостей на вироблення навичок взаємодії з оточенням, цілеспрямованої діяльності та її планування.

ініціативно-імпульсивного - незамінні в ситуаціях, які вимагають швидких, неординарних рішень, водночас, необхідно вчити їх не виходити за межі умов, регулювати власну поведінку.

пасивно-слабовільного - дозволяли враховувати необхідність постійного мотиваційного стимулювання, обмежувати можливість потрапляння в ситуації, які дозволять уникнути певної діяльності.

Оцінка ефективності апробації розробленої системи проводилася за результатами зіставлення даних прояву вольових якостей до та після формуючого експерименту, а також самозвітів учасників експерименту.

Як показали результати дослідження, після формуючого експерименту у більшості студентів збільшилися показники прояву вольових якостей. Суттєві зміни між даними до і після формуючого експерименту відзначені за показниками наполегливості та завзяття (t=2,4; p<0,05; t=2,9; p<0,01), самовладання та витримки (t=3,1; p<0,01; t=2,6; p<0,01); генералізованості показника цілеспрямованості (t=3,28; p<0,01) вольового самоконтролю (t=3,57; p<0,01) (див.табл.1).

Таблиця 1

Відмінності прояву показників вольових якостей до та після

формуючого експерименту

Показники	П1	П3	П5	П7	П9	П2	П4	П6	П8	П10
До експерименту	х	23,53	19,84	21,5	23,16	19,16	23,06	19,75	19,78	18,78	20,69
		6,5	6,5	5,6	6,6	5,1	5,2	6,3	5,6	6,9	6,5
Після експерименту	х	26,13	22,78	24,78	25,25	23,03	26,75	21,69	23,44	21,94	24,5
		5,6	5,1	5,5	5,9	4,8	3,8	6,1	4,5	5,9	5,11
	t	1,7	2,0	2,4*	1,3	3,1**	3,2**	1,2	2,9**	1,9	2,6**

Примітка: (*) - рівень значимості p<0,05; (**) - рівень значимості p<0,01.

Слід відзначити, що також були помічені певні тенденції до змін у прояві особливостей особистості. Так виявлено зменшення проявів показника мотивації до уникання невдач на 1,3 бала. Встановлено достовірні відмінності між даними до і після формуючого експерименту за показниками емоційної саморегуляції (t=2,97; p<0,01), локусу контролю (t=2,92; p<0,01) та мотивації до успіху (t=3,23; p<0,01).

Також було встановлено, що найбільший вплив на формування саморегуляції здійснили вправи на розслаблення, керування власними емоціями тощо. При формуванні вольових якостей продуктивними виявилися вправи та дії, що потребують поступового збільшення зусиль у подоланні перешкод та труднощів.

Водночас, за результатами дослідження і висловлюваннями студентів такі запропоновані вправи та техніки, що спрямовані на здатність довіряти оточенню, глибоко розуміти себе та вміти узгоджувати власні дії з діями інших, були мало результативними. Останнє ми пояснюємо як допоміжною функцією запропонованих технік, так і недостатньою усвідомлюваністю їх значущості студентами у цілісному процесі тренінгу.

Вище наведене може засвідчити те, що запропоновані засоби розвитку вольових якостей найбільш суттєво вплинули на прояв цілеспрямованості, наполегливості та завзяття, самовладання та витримки, вольового самоконтролю, емоційної саморегуляції, локусу контролю та мотивації до успіху. При цьому залишилися фактично без змін такі вольові якості: сміливість та рішучість.

У висновках дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми розкриття специфіки прояву вольової сфери студентів у процесі їх навчально-професійної діяльності, що дозволило розширити та поглибити уявлення про шляхи формування та корекції вольових якостей у молоді.

Узагальнення підходів до визначення змісту волі, механізмів її функціонування та ознак прояву дозволяє розглядати волю як свідому активність особистості, яка спрямована на долання перешкод, що виникають на шляху досягнення мети діяльності.

Визначено, що основні тенденції дослідження волі ведуться в напрямках вивчення механізмів її функціонування, формування та розвитку на різних вікових етапах, прояву вольових якостей у навчально-професійній та трудовій діяльності.

Показано, що з позиції функціонального прояву вольові якості умовно можна поділити на дві групи: вольові якості, що пов'язані з активністю (цілеспрямованість, наполегливість, завзятість, ініціативність, самостійність, рішучість, сміливість); вольові якості, що пов'язані з саморегуляцією (самовладання, витримка, терпеливість, самоконтроль).

Визначено, що на процес формування вольової сфери особистості впливають зовнішні та внутрішні фактори. До внутрішніх віднесено індивідуально-типологічні особливості нервової системи, різні особливості особистості. До зовнішніх _ різні умови життєдіяльності та виховання.

Встановлено, що вольові якості: цілеспрямованість, сміливість та рішучість, самовладання та витримка є найбільш суттєвими в плані диференціювання студентів різних спеціальностей. Фактично між усіма досліджуваними групами за вказаними показниками фіксуються статистично достовірні відмінності.

На основі порівняння показників вольових якостей у студентів з різною навчально-професійною спрямованістю з урахуванням терміну навчання були виявлені значущі відмінності в їх прояві. Під впливом специфіки навчально-професійної діяльності відбувається збільшення розбіжностей у показниках прояву вольових якостей у студентів різних спеціальностей з першого до п'ятого курсу навчання.

6. Зафіксовано відмінності у прояві вольових якостей з урахуванням статі досліджуваних. Встановлено переважання розвитку вольових якостей у юнаків протягом всього періоду навчання у ВНЗ. Вони більш сміливі та рішучі, наполегливі, мають вищий рівень самоконтролю у порівнянні з дівчатами.

7. Виявлено, що студенти, які мають різну навчально-професійну спрямованість та віднесені до однакових за рівнем розвитку вольових якостей груп, вирізняються за проявом особливостей особистості. Вольові якості студентів з високим їх проявом у правознавців характеризуються напруженістю та занепокоєнням, конформізмом, впевненістю в собі, де провідним виступає прагнення домінувати та імпульсивність; у істориків - комунікабельністю, мотивацією до успіху, де провідними є абстрактність мислення та впевненість у собі, у студентів факультету іноземних мов _ товариськістю, прагненням домінувати, абстрактністю мислення та мотивацією до успіху, де провідною виступає соціальна сміливість, для військових курсантів властиві тісні кореляційні взаємозв'язки між всіма вольовими якостями. У студентів з низьким рівнем прояву вольових якостей кореляційні взаємозв'язки з особливостями особистості фрагментарні та недостатньо стійкі.

8. У результаті аналізу вираженості певних вольових якостей у загальній їх структурі виділено шість типів особистостей: самодостатньо-впевнений, цілеспрямовано-наполегливий, саморегулятивний, ініціативно-імпульсивний, рішуче-сміливий, пасивно-слабовільний.

9. Розроблено систему основ цілеспрямованого формування та корекції вольових якостей студентів. Апробація зазначеної системи у формуючому експерименті засвідчила позитивні зміни у прояві таких вольових якостей: цілеспрямованості, наполегливості та завзяття, самовладання та витримки, вольового самоконтролю.

Виконане дослідження дозволило також сформувати ряд актуальних напрямків щодо подальшої роботи пізнання різних особливостей вольової сфери. Зокрема: вивчення особливостей вольової сфери молоді, що має певні вади психічного розвитку, розробка науково-методичних рекомендацій щодо саморозвитку вольових якостей та інші.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Березовська І.В. Особливості прояву вольових якостей у студентів-педагогів // Наука і освіта. - 2004. - № 4-5. - С. 3-4.

Березовська І.В. Основні тенденції дослідження проблеми волі // Наука і освіта. - 2005. - № 3-4 - С. 4-6.

Березовська І.В. Типи особистостей за проявом вольових якостей // Соціальна психологія. - 2006. - № 6 - С. 115-123.

Березовська І.В. Соціально-психологічні аспекти розвитку вольової сфери у студентів // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка - К.: 2006. _ Т. VІІІ, част.8. - С. 26-31.

Березовська І.В. Психологічні особливості формування та корекції розвитку вольових якостей у студентів // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка - К.: 2006. _ Т. VІІІ, част .9. - С. 25-33.

Березовська І.В. Відмінності в особливостях прояву вольової сфери юнаків та дівчат // Актуальні проблеми психологічної підготовки в системі вищої школи: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Одеса: ПДПУ ім. К.Д.Ушинського, 2005. - С. 3-7.

АНОТАЦІЇ

Березовська І.В. Особливості розвитку вольових якостей студентів у навчально-професійній діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07. - педагогічна та вікова психологія. - Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д.Ушинського, Одеса, 2007.

Дисертацію присвячено уточненню змісту психологічної сутності волі, розгляду концепцій, що розкривають механізми прояву волі, класифікацій вольових якостей та факторів, що визначають їх розвиток.

В емпіричному дослідженні встановлено відмінності у прояві вольових якостей студентів з різною навчально-професійною спрямованістю залежно від терміну навчання у вищому навчальному закладі та статі. Виділені типи особистостей за проявом вольових якостей: самодостатньо-впевнений, цілеспрямовано-наполегливий, саморегулятивний, ініціативно-імпульсивний, рішуче-сміливий, пасивно-слабовільний.

Розроблено систему основ цілеспрямованого формування та корекції вольових якостей, яка спрямована на формування основ вольової регуляції у студентів, для забезпечення здатності їх свідомого використання в різних життєвих ситуаціях та для подальшого розвитку власної особистості. Апробація зазначеної системи засвідчила позитивні зміни у прояві вольових якостей.

Ключові слова: воля, вольові якості, механізми прояву волі, формування вольових якостей, студенти, навчально-професійна діяльність.

Березовская И.В. Особенности развития волевых качеств студентов в учебно-профессиональной деятельности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности - 19.00.07. - педагогическая и возрастная психология. - Южноукраинский государственный педагогический университет им. К.Д.Ушинского, Одесса, 2007.

Диссертация посвящена исследованию психологического содержания понятия “воля”, определены основные направления в изучении воли: исследование механизмов её проявления, формирования и развития на разных возрастных этапах, проявление волевых качеств в учебно-профессиональной и трудовой деятельности. Определено, что с позиции функционального проявления волевые качества можно условно разделить на две группы: те, что связаны с активностью (целеустремленность, настойчивость, упорство, инициативность, самостоятельность, решительность, смелость); те, что связаны с саморегуляцией (самообладание, выдержка, терпеливость, самоконтроль). Выделены факторы, которые влияют на формирование волевой сферы личности: внешние (характерологические особенности, что формируются под воздействием разных условий жизнедеятельности и воспитания личности) и внутренние (индивидуально-типологические особенности нервной системы, возрастные и половые особенности).

Эмпирическое исследование особенностей развития волевых качеств у студентов показало, что преобладающую группу составляют респонденты со средним уровнем (37%), также достаточно большое количество с низким уровнем развития волевых качеств (36%), только 27% исследуемых имеют высокий уровень их развития.

В исследовании определено, что студенты, которые имеют разную учебно-профессиональную направленность отличаются выраженностью волевых качеств. Курсанты военного института более смелые и решительные, у них выше самоконтроль в сравнении со студентами других специальностей. Студенты факультета правоведения более целеустремленны, настойчивы и упорны, нежели студенты факультета иностранный языков. Студенты-историки более инициативны и самостоятельны относительно студентов факультета иностранных языков и правоведения. Сравнительный анализ проявления волевых качеств у студентов разных специальностей с учетом срока обучения определил существенные различия: студенты первых курсов отличаются выраженностью волевого самоконтроля, настойчивости и др. Под влиянием специфики учебно-профессиональной деятельности происходит увеличение отличий проявлений волевых качеств у студентов разных специальностей к пятому курсу обучения. Были выявлены отличия в проявлении волевых качеств молодежи в зависимости от пола испытуемых. На протяжении учебы в высшем учебном заведении наблюдалось преобладание выраженности волевых качеств у юношей в сравнении с девушками. Юноши более целеустремленны, смелые и решительные, настойчивые, имеют самоконтроль выше нежели девушки. Показано, что студенты, которые имеют разную учебно-профессиональную направленность и отнесены к одинаковым за уровнем развития волевых качеств группам, отличаются особенностями личности. По доминированию определенных волевых качеств среди других выделено шесть типов. Рассмотрение взаимосвязей, определенных факторным анализом позволило дать им характеристики и назвать: самодостаточно-уверенным, целеустремленно-настойчивым, саморегулятивным, инициативно-импульсивным, решительно-смелым, пассивно-слабовольным. Разработана система основ целенаправленного формирования и коррекции волевых качеств студентов. Апробация предложенной системы продемонстрировала положительные изменения в проявлении таких качеств: целеустремленность, настойчивость и упорство, самообладание и выдержка, волевой самоконтроль.

Ключевые слова: воля, волевые качества, формирование волевых качеств, студенты, учебно-профессиональная деятельность.

Berezovskaya I.V. Peculiarities of student's volitional qualities development in educationally -professional activity. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree of psychological science by specialty 19.00.07 - Pedagogical and Age Psychology. - K.D. Ushinsky South-Ukrainian State Pedagogical University, Odessa, 2007.

The dissertation is devoted to content amplification of psychological essence of volition, consideration of conception, that opens the mechanisms of volitional manifestation, classification of volitional qualities and factors that denote their development. In empirical research the differences in manifestation of volitional qualities of students with various educationally - professional direction is established, depending on a term of studying in the highest educational establishment and the article. The distinguished types of personality according to its volitional qualities manifestation: self-confident, purposefully-persistent, self-controlled, initiatively-impulsive, resolutely-brave, passive-weak-willed. The system of purposeful formation and correction of volitional qualities is developed which is directed to formation of the basis of volitional regulation of students, for ability ensuring of their conscious using in different life situations and for further development of personality. Approbation of indicated system attested positive changes in volitional qualities manifestation.

Key words: volition, volitional qualities, formation of student's volitional qualities, educationally-professional activity.

Размещено на Allbest.ru