Педагогічні умови навчання іноземних мов майбутніх інженерів-програмістів засобами мультимедійних програм

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Тараса Шевченка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНих МОВ МАЙБУТНІХ Інженерів-ПРОГРАМІСТІВ ЗАСОБАМИ МУЛЬТіМЕДІЙНИХ ПРОГРАМ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Булахова Яна Володимирівна

Луганськ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Республіканському вищому навчальному закладі “Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим.

Науковий керівник:

член-кореспондент АПН України,

доктор педагогічних наук, професор

Глузман Олександр Володимирович,

Республіканський вищий навчальний заклад

“Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), ректор.

Офіційні опоненти: - доктор педагогічних наук, професор

Пєхота Олена Миколаївна,

Інститут педагогічної освіти Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського, директор;

- кандидат педагогічних наук, доцент

Краснопольський Володимир Едуардович,

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, завідувач кафедри іноземної мови.

Провідна установа:

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України, кафедра теорії та історії педагогіки.

Захист відбудеться „ 23 ” лютого 2007 року о 9 годині 30 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.01 у Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2).

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

інженер програміст мультимедійний іноземний

Актуальність і доцільність дослідження. Розвиток освіти в Україні в європейському контексті потребує посилення уваги суспільства до якості навчання, досягнення якого неможливе без впровадження мультімедійних технологій у процес підготовки фахівців. Реалізація цього стратегічного завдання обумовлена змінами в системі вищої освіти. Шляхи реформування професійної підготовки майбутніх інженерних кадрів знайшли відображення в Законах України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, “Про професійно-технічну освіту”, Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті та інші.

Поліпшення якості іншомовної підготовки студентів технічного вищого навчального закладу, забезпечення її практичної спрямованості з метою підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняних випускників на світовому ринку праці вимагають подальшого вдосконалення організації навчального процесу в технічних вищих навчальних закладах України. У практиці професійної діяльності майбутній інженер повинен активно співпрацювати із зарубіжними партнерами, представниками різних культур і рівнів професійної компетентності; мати уявлення про новітні науково-технічні досягнення в своїй виробничій сфері, використовуючи при цьому іншомовні джерела інформації. Саме від комунікативних здібностей і знання іноземної мови залежить багато в чому успіх його професійної діяльності. У зв'язку з цим однією з цілей вищої технічної освіти повинна стати іншомовна, інтеркультурна підготовка студентів.

У теорії і практиці накопичений значний досвід дослідження визначених питань. Різним аспектам навчання іноземних мов студентів присвячені дослідження Є. Калмикова, П. Сердюкова, О. Тарнопольського, І. Халєєвої. Проблемам інформатизації вищої освіти та комп'ютеризації процесу навчання присвячені роботи М. Бухаркіної, Т. Габай, Т. Дарагана, Т. Єременко, Ю. Зубова, В. Козакова, Л. Койношевського, К. Костоглода, Н. Лєвшина, О. Молібога, Є. Плудовської, Є. Полат, Н. Протаса, О. Ракитова, І. Скальського, Н. Тализіної, І. Тарнопольського. Специфіку застосування комп'ютерних технологій у процесі навчання іноземних мов у вищих навчальних закладах розглядали вітчизняні (А. Довгяло, Є. Диро, Л. Іванова, Н. Попок) і зарубіжні (С. Пейперт (S. Paipert), А. Пірсон (А. Pearson), Р. Роджерс (R. Rogers) науковці. Розробкою моделей і методів створення інформаційних технологій навчання займалися О. Єршов, О. Козлов, Є. Лисенко, М. Львов, Є. Пастухов, В. Рибальський, О. Співаковський. Навчальні, психологічні і методичні характеристики комп'ютерних технологій відображені в дослідженнях Б. Гершунського, О. Глотова, М. Давидова, Г. Козлакової, Є. Машбіца, В. Новикова, П. Образцова, Г. Пятакова, С. Свириденко, В. Стороженко, О. Таркаєва, І. Шамсутдінової, О. Якимова. Різні аспекти організації навчального процесу за допомогою комп'ютерних технологій вивчалися О. Алексєєвим, О. Глазуновою, Є. Гуревичем, М. Жалдаком, Г. Коджаспіровою, О. Падалкою, І. Пузько. Визначені напрями досліджень не вичерпують усіх питань професійної підготовки студентів технічних вищих навчальних закладів, а, головне, - не розкривають проблеми іншомовної підготовки майбутніх інженерів-програмістів з використанням комп'ютерних технологій в навчальному процесі. Зараз відсутні дослідження, присвячені проблемі навчання іноземних мов з використанням комп'ютерних технологій у технічному вищому навчальному закладі. Висловлені ідеї визначили проблему нашого дослідження. Вона полягає у вирішенні протиріч між:

- цілями і завданнями, які ставляться перед технічними університетами в справі підготовки висококваліфікованих інженерних кадрів із знанням іноземної мови, і суб'єктивно існуючим рівнем іншомовної підготовки у випускників вищих технічних навчальних закладів;

- збільшенням наукової інформації, обсягом навчального матеріалу до відповідної дисципліни і часом, що відводиться на підготовку інженерів.

Об'єктивні потреби в перегляді підходів до викладання дисципліни “Іноземна мова” як елемента професійної підготовки випускників вищих технічних навчальних закладів, розгляд мультімедійних програм як ефективного засобу подолання суперечностей, що склалися, і наявність недостатнього рівня вивчення особливостей впровадження комп'ютерних технологій у процес навчання іноземних мов студентами обумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Педагогічні умови навчання іноземних мов майбутніх інженерів-програмістів засобами мультімедійних програм”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Республіканського вищого навчального закладу “Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) в рамках НДР “Теоретичні і методологічні основи впровадження інформаційних технологій у навчально-виховний процес” (РК № 0100U005521). Тема затверджена на засіданні Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології (протокол № 6 від 18.06.2002 р.).

Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні, теоретичній розробці і експериментальній перевірці педагогічних умов, що сприятимуть ефективному навчанню майбутніх інженерів-програмістів іноземної мови за допомогою мультімедійних програм як елемента загальнопрофесійної підготовки фахівців технічного профілю.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх інженерів-програмістів.

Предмет дослідження - педагогічні умови навчання майбутніх інженерів-програмістів іноземній мові за допомогою мультімедійної програми.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні про те, що процес навчання іноземних мов у вищому технічному навчальному закладі буде ефективнішим, якщо: а) розглядати його як найважливіший компонент загальнопрофесійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів; б) зміст іншомовної підготовки майбутніх інженерів-програмістів сприятиме отриманню інтеграційних знань та умінь, спрямованих на оволодіння новою інформацією за фахом; в) спеціальна практична підготовка майбутніх інженерів-програмістів оптимізує хід засвоєння знань з іноземної мови за допомогою мультімедійних програм; г) розробити, обґрунтувати і реалізувати змістовні і процесуальні педагогічні умови іншомовної підготовки майбутніх інженерів-програмістів за допомогою мультімедійних програм.

Досягнення мети дослідження і перевірки гіпотези зумовили рішення наступних завдань:

1) у процесі аналізу філософської, психолого-педагогічної і методичної літератури з проблеми дослідження визначити основні підходи до навчання іноземних мов майбутніх інженерів-програмістів;

2) розглянути особливості навчання іноземних мов як гуманітарного компоненту змісту загальнопрофесійної підготовки майбутніх інженерів;

3) ґрунтуючись на аналізі сучасних інформаційних процесів у вищій вітчизняній школі розробити зміст мультімедійної програми та сформувати експериментальну модель для більш ефективного вивчення іноземної мови у вищому технічному навчальному закладі;

4) розробити і теоретично обґрунтувати змістовні і процесуальні педагогічні умови навчання іноземних мов майбутніх інженерів-програмістів за допомогою мультімедійних програм;

5) експериментально перевірити ефективність розроблених педагогічних умов навчання іноземної мови студентів технічного університету за допомогою мультімедійної програми.

Для реалізації мети дослідження і рішення визначених завдань було використано комплекс методів: теоретичні - класифікація і систематизація науково-теоретичного матеріалу для здійснення аналізу стану досліджуваної проблеми; порівняння теоретичних і емпіричних даних для визначення оптимального змісту дисципліни “Німецька мова” для майбутніх інженерів-програмістів; емпіричні - анкетування, тестування і бесіди з метою визначення початкового рівня знань іноземної мови у студентів технічного університету, їх “мотиваційного поля”; моделювання - для визначення структури і змісту експериментальної моделі іншомовної підготовки і мультімедійної програми навчання німецької мови майбутніх інженерів-програмістів; педагогічного експерименту - для перевірки ефективності виділених змістовних і процесуальних педагогічних умов навчання іноземних мов за допомогою мультімедійної програми; статистичної обробки результатів дослідно-експериментального дослідження - для кількісного і якісного аналізу результатів дослідження з метою узагальнення даних експериментальної роботи.

Методологічну і теоретичну основу дослідження складають положення і висновки фундаментальних теорій: особистості та її розвитку в процесі діяльності (Г. Амінєв, О. Асмолов, Г. Балл, Л. Божович, Г. Костюк, В. Моляко, А. Петровський); особистісного і професійного розвитку студентів вищого, зокрема технічного навчального закладу (Л. Буєва, О. Глузман, О. Пєхота, В. Семиченко, В. Серіков); гуманізації вищої технічної освіти (В. Андрущенко, В. Згуровський, І. Зязюн, В. Кремень, О. Романовський); викладання іноземних мов у вищій школі (І. Зимня, Г. Китайгородська, В. Красно-польський, Г. Лозанов, У. Литвуд, Ю. Пасов); інформатизації освіти і формування інформаційної культури (О. Ашеров, Б. Гершунський, О. Єршов, М. Жалдак).

Наукова новизна і теоретичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вперше виділені змістовні і процесуальні педагогічні умови навчання іноземної мови майбутніх інженерів-програмістів, що враховують зв'язок між соціальним замовленням на підготовку інженерних кадрів, суперечностями у вищій вітчизняній школі і специфікою викладання іноземної мови в технічному університеті; розроблені методичні основи професійної іншомовної підготовки майбутніх інженерів-програмістів за допомогою мультімедійних програм. Удосконалено зміст дисципліни “Німецька мова” для вищих технічних навчальних закладів як системного елементу професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів; конкретизована суть поняття “професійна іншомовна підготовка”, визначені її особливості в контексті загальнопрофесійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів. Набули подальшого розвитку ідеї гуманітаризації та інформатизації технічної освіти, інтеграційного вдосконалення змісту навчання іноземної мови в умовах професійної підготовки інженерних кадрів в Україні.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в авторській розробці та впровадженні в педагогічний процес наступних навчальних матеріалів: “Методичних вказівок до практичних занять з німецької технічної мови за напрямком “Комп'ютерна інженерія” для студентів спеціальності 7.091502 “Системне програмування” (2001); авторської мультімедійної програми „Fachdeutsch in zwei Stufen“ для самостійного навчання німецької технічної мови” (2003); базового “Посібника з німецької мови „Deutsch fьr Ingenieurberufe“ в двох частинах, рекомендованого МОН України як навчальний посібник для студентів інженерних спеціальностей вищих технічних навчальних закладів (2004).

Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані у навчально-виховному процесі вищих технічних навчальних закладів, у системі післядипломної освіти, для самоосвітньої діяльності фахівців інженерного профілю.

Базою проведення дослідження був німецький технічний факультет Донецького національного технічного університету (ДонНТУ, м. Донецьк).

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Донецького національного технічного університету (довідка № 19 від 12.06.2003), Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут” (довідка № 11 від 05.04.2005); Республіканського вищого навчального закладу “Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (довідка № 13 від 24.01.2006), Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (довідка № 11 від 23.06.2006).

Особистий внесок здобувача в роботі, опублікованій у співавторстві з О. Косован, І. Пелашенко, Н. Рідель, полягає в розробці концепції, підготовці практичних завдань до “Посібника з німецької мови “Deutsch fьr Ingenieurberufe”. При створенні мультімедійної програми “Fachdeutsch in zwei Stufen” у співавторстві з В. Булаховим дисертантом була сформульована основна ідея і підготовлена навчально-методична частина програми. У статті, що видана у співавторстві з В. Борисенко, внесок дисертанта полягав у теоретичному обґрунтуванні мотивів, стимулюючих майбутніх інженерів-програмістів до вивчення німецької мови.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження обговорювалися на IX Міжнародній науковій конференції “Машинобудування і техносфера XXI століття” (Донецьк, 2002); Міжнародному конгресі “Еніологія XXI століття” (Одеса, 2001); Міжнародних науково-практичних конференціях: “Професійно-орієнтоване навчання іноземним мовам в технічному вузі” (Донецьк, 2005); “Методика викладання іноземної мови в немовних учбових закладах” (Донецьк, 2006); Міжнародних семінарах “Methodik und Didaktik des Deutschunterrichts an technischen Hochschulen in der Ukraine” і “Neue Lehrmethoden und -materialien fьr den Deutschunterricht an technischen Hochschulen in der Ukraine” (Донецьк, 2001-2004); II Міжнародній науковій конференції перекладачів Дніпропетровського гірничого університету “Проблеми та напрямки досліджень” (Дніпропетровськ, 2006); Всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Проблеми перекладу і лінгво-методичні особливості викладання іноземних мов у вищому учбовому закладі” (Донецьк, 2003), “Актуальні проблеми викладання іноземних мов у вищих технічних учбових закладах” (Донецьк, 2004), Всеукраїнській науково-методичній конференції “Актуальні проблемі викладання іноземних мов у вищій школі” (Донецьк, 2006); науково-практичній конференції Донецького національного технічного університету “Лингво-методические проблемы преподавания иностранных языков в неязыковых вузах” (Донецьк, 2002), засіданнях кафедр: системи програмного управління німецького технічного факультету Донецького національного технічного універ-ситету, педагогіки Республіканського вищого навчального закладу “Кримський гуманітарний університет”.

Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 18 робіт, з них 4 статті - у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 посібник з німецької мови для студентів інженерних спеціальностей вищих технічних навчальних закладів з грифом МОН України (у співавторстві), методичні вказівки до практичних занять з німецької технічної мови за напрямком “Комп'ютерна інженерія”, 12 статей - у збірниках матеріалів конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів з висновками до кожного, загальних висновків, списку використаних джерел (300 найменувань, з них 14 - іноземних), 14 додатків на 66 сторінках. Загальний обсяг дисертації - 315 сторінок. Робота містить 27 таблиць і 23 рисунки.

основний зміст дісертації

У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь розробленості обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання і методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення отриманих результатів, подано відомості про апробацію.

У першому розділі “Теоретичні основи професійної іншомовної підготовки майбутніх інженерів-програмістів” представлено аналіз підходів до навчання іноземним мовам у технічній вищій школі; розглянута дисципліна “Іноземна мова” як елемент змісту професійної підготовки майбутніх інженерів; досліджені сучасні інформаційні процеси, що відбуваються у вищій школі України; охарактеризовані і класифіковані комп'ютерні навчальні системи з точки зору їх дидактико-методичних особливостей; теоретично обґрунтовані змістовні та процесуальні педагогічні умови навчання іноземної мови студентів вищого технічного навчального закладу з використанням мультімедійних програм.

Специфіка навчання студентів іноземної мови в технічному навчальному закладі ставить перед викладачами конкретні завдання їх підготовки до професійного спілкування з усіх видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, читання, мовлення, писання. Провідною ідеєю при організації занять з іноземної мови у вищому технічному навчальному закладі є необхідність використання особистісно орієнтованого підходу (В. Серіков, І. Якиманська) у професійно-орієнтованому навчанні з пофакультетської спеціалізації (О. Тарнопольський). Викладання іноземної мови повинне ґрунтуватися на комунікативному методі вивчення мови (І. Бім, О. Вишневський, Ю. Пасов, М. Скляренко), який формує комунікативну компетенцію. Ідея комунікативності може реалізовуватися у ряді методик, які можуть комбінуватися та ставати при цьому більш ефективними: культуроцентричного навчання (О. Литвинюк), проблемно-орієнтованого навчання (М. Махмутов, І. Зимня, О. Ветрова), а також сугестивно-комунікативній (Г. Китайгородська, Г. Лозанов, Ю. Пасов, Д. Шейлз) і свідомо-порівняльній методиках (Б. Бєляєв, Л. Щерба). Запропоновані методики необхідно впроваджувати, використовуючи активні форми організації практичного заняття: рольові і ділові ігри, діалогові, монологові, полілогові форми висловів, групові форми роботи - організація презентацій, імітація дослідницько-професійних ситуацій.

У ході дослідження було конкретизоване поняття “іншомовної підготовки” студентів вищого технічного навчального закладу. Під іншомовною підготовкою, в вузькому значенні, розуміється процес оволодіння навичками та уміннями: читання і розуміння технічного тексту на іноземній мові без допомоги двомовного спеціалізованого словника; розробка технічної специфікації до обладнання і коментарів до графіка/діаграми; написання наукової статті; проведення презентацій і доповідей з питань своєї наукової діяльності; тобто готовність випускників вищого технічного навчального закладу до практичного володіння іноземною мовою на рівні вільного професійного спілкування з іноземними колегами. У поширеному значенні - іншомовна підготовка майбутніх інженерів-програмістів, по-перше, охоплює інтеграційні знання та уміння, спрямовані на отримання нової інформації за фахом, та, по-друге, спеціальна практична підготовка майбутніх інженерів-програмістів оптимізує хід засвоєння знань з іноземної мови за допомогою мультімедійних програм. Як оптимальне навчальне середовище для реалізації визначених цілей іншомовної підготовки розглядаються мультімедійні програми завдяки їх надзвичайно поширеному спектру технічних можливостей, що дозволяють реалізувати максимально різноманітно такі види навчальної діяльності, як реєстрація, збирання, накопичення інформації, інтерактивний діалог, керування реальними об'єктами, зображенням на екрані, автоматизований контроль. Тобто мультімедійні програми на відміну від інших комп'ютерних навчальних систем об'єднують у собі функції електронного посібника, програмного засобу-тренажер та контролювального програмного засобу, що є найоптимальнішим.

Для ефективного оволодіння іноземною мовою як складової професійної підготовки студентів технічних університетів необхідно враховувати наступні вимоги: орієнтацію системи викладання на формування у студентів системного бачення дисциплін, які вивчаються; гнучкість і варіативність змісту з урахуванням потреб освіти та конкретної особи; гуманізацію і гуманітаризацію технічної освіти; орієнтацію на оволодіння новими інформаційними технологіями; забезпечення методологічної, спеціально-наукової і професійної компетенції фахівця. Принципова відмінність нашого підходу до побудови педагогічного процесу оволодіння іноземною мовою за допомогою програмних навчальних засобів полягає в тому, що під час навчання студенти повинні усвідомлювати змістовно-процесуальну частину своєї майбутньої професійної діяльності.

Аналіз особливостей підготовки студентів до вивчення іноземної мови в вищому технічному навчальному закладі, змістовних, структурних і функціональних компонентів цієї системи дозволяє визначити основні педагогічні умови оптимізації цього процесу, апробувати їх на практиці. В ході дослідження були умовно виділені і проаналізовані дві групи педагогічних умов - змістовні і процесуальні. Змістовні умови характеризуються раціональним і науково обґрунтованим відбором навчальної інформації, її структуризацією, розробкою, впровадженням і коректуванням навчальних курсів. До цієї групи нами були віднесені наступні:

збагачення змісту курсу теоретичною, методичною, культурологічною інформацією, спрямованою на формування професійних мотивів і цілей;

структуризація змісту навчального матеріалу протягом усього курсу навчання іноземної мови у вищому навчальному закладі;

раціональний і науково обґрунтований відбір необхідної і достатньої навчальної інформації, її оперативне оновлення;

розробка і впровадження навчальної моделі, в якої поєднуються навчальний посібник і мультімедійна програма для активного засвоєння студентами основ дисципліни “Іноземна мова”;

внесення змін у зміст практичного курсу та структуру мультімедійної програми з метою їх поліпшення;

визначення обсягу та якості засвоєння знань з іноземної мови, уміння застосовувати їх у різних комунікативних ситуаціях.

Процесуальні умови спрямовані на визначення логіки вивчення окремих курсів, які є складовою дисципліни “Іноземна мова”, вибір методів, форм, засобів вивчення іноземної мови, які стають оптимальними згідно зі змістом курсу. До групи процесуальних умов відносяться:

усвідомлення студентами комплексу мотивів, стимулюючих оволодіння іноземною мовою як невід'ємною частиною особистісного і професійного розвитку; формулювання мети і завдань навчання і професійного становлення;

визначення логіки вивчення дисципліни “Іноземна мова”, послідовності засвоєння студентами розділів і модулів;

співвідношення методів, форм і засобів навчання іноземної мови зі змістом курсу;

поступове впровадження навчальних програмних засобів у процес навчання;

організація зворотного зв'язку (співвідношення результатів засвоєння навчального матеріалу курсу з особистісною і професійною метою і завданнями; виконання роботи над помилками; визначення індивідуальних результатів навчальної діяльності з іноземної мови);

в умовах практики створення реальних комунікативних ситуацій для вдосконалення знань з іноземної мови.

У другому розділі “Планування і організація експериментального дослідження” дано характеристику основних етапів дисертаційного дослідження, описана експериментальна модель іншомовної підготовки студентів вищого технічного навчального закладу з використанням комп'ютерних навчальних систем, надані структура та зміст авторської мультімедійної програми до вивчення німецької мови, подані критерії оцінки рівня володіння німецькою мовою з основних видів мовленнєвої діяльності майбутніх інженерів-програмістів за допомогою мультімедійної програми.

На констатувальному етапі дослідження (2000-2001 рр.) вивчався стан процесу навчання іноземної мови в технічних університетах України; визначалися теоретико-методологічні основи дослідження оптимальних педагогічних умов навчання іноземної мови в вищих технічних навчальних закладах за допомогою мультімедійних програм, проводилося анкетування студентів IV, V курсів і випускників німецького технічного факультету Донецького національного технічного університету. Було з'ясовано початковий рівень володіння іноземною мовою майбутніми інженерами-програмістами в процесі тестування; обґрунтовувалися критерії оцінки рівня володіння німецькою мовою з основних видів мовленнєвої діяльності; створювалася програмна і навчально-методична складові мультімедійної програми.

Проведені анкетування та опитування 230 студентів IV-V курсів факультетів обчислювальної техніки і інформатики, енергомеханіки і автоматизації, а також молодих фахівців у галузі програмування і автоматизації виробничих процесів (90 випускників ДонНТУ) зі стажем до 3 років показали, що у респондентів дуже низький рівень навичок та вмінь непідготовленого вислову у рамках професійної сфери. Враховуючи виявлені труднощі, з якими стикаються випускники вищих технічних навчальних закладів на практиці у своїй професійній діяльності, і визначивши логіку структури та змісту оптимального навчального заняття шляхом порівняльного аналізу, були виділені критерії оцінки рівня володіння іноземною мовою з основних видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, читання, мовлення, писання. Опис кожного з чотирьох видів мовленнєвої діяльності на різних рівнях володіння іноземною мовою (А1 - первісний, А2 - низький, В1 - середній, В2 - високий) відповідає критеріям Болонського процесу.

На формувальному етапі дослідження (2002-2005 рр.) створювалася експериментальна модель навчання іноземної мови за допомогою авторської мультімедійної програми; проводилася апробація педагогічних умов навчання іноземної мови студентів вищого технічного навчального закладу; переглядалися зміст і структура традиційного практичного заняття у зв'язку з впровадженням в навчальний процес комп'ютерних навчальних систем. У ході експерименту умовно виділялися три логічних етапи професійної іншомовної підготовки майбутніх інженерів-програмістів.

На першому етапі формувального експерименту були сформульовані загальнопедагогічні та конкретні навчальні завдання, спрямовані на вивчення іноземної мови, що робилося спільно зі студентами; проведена чітка структуризація навчального матеріалу дисципліни “Німецька мова” і визначено у студентів контрольної (КГ) та експериментальної (ЕГ) груп (КГ - 82,3; ЕГ - 83 балів) рівень володіння німецькою мовою А2 з основних видів мовленнєвої діяльності (ІІІ - IV семестри, 2002-2003 навчальний рік). Отримані дані стали підставою для визначення показників успішності засвоєння основних видів мовленнєвої діяльності в обох групах як однакових.

Другий етап формувального експерименту підтвердив ефективність впровадження авторської мультімедійної програми як допоміжного навчального програмного засобу, який сприяв формуванню у студентів експериментальної групи середнього рівня В1 володіння німецькою мовою по основних видах мовленнєвої діяльності (V - VI семестри, 2003-2004 навчальний рік). В рамках експериментальної моделі були співвіднесені форми, методи і засоби навчання з конкретним змістом курсу. Впровадження відбувалося поетапно з підтримкою зворотного зв'язку, що дозволило студентам співвіднести результати своєї роботи з метою і завданнями навчання.

Третій етап формувального експерименту характеризується завершенням навчання студентів експериментальної групи з усіх навчальних курсів, які складають дисципліну “Німецька мова” (а саме: “Інтеркультурний тренінг”, “Технічний переклад” і “Комп'ютерні системи навчання”), досягненням високого рівня В2 володіння німецькою мовою по основних видах мовленнєвої діяльності тільки в експериментальній групі (98 балів) і недостатньо сформованим рівнем В2 в контрольній групі (77,4 бали) (VII - VIII семестри, 2004-2005 навчальний рік). Студенти експериментальної групи продемонстрували навички впевненого вислову при обговоренні будь-якої теми в рамках курсу “Інтеркультурний тренінг”; сприйняття і реферування одержаної інформації, підготовки доповіді на високому рівні.

Таким чином, вдалося реалізувати комплекс педагогічних умов, які зробили більш ефективним процес навчання іноземної мови майбутніх інженерів-програмістів вищого технічного навчального закладу, підвищили їх загальнопрофесійну підготовку. Внаслідок цього у студентів експериментальної групи сформувалися мотиви до активізації пізнавальної активності.

На третьому, контрольному етапі експериментального дослідження (2005-2006 рр.) була проведена обробка статистичних даних, сформульовані узагальнювальні висновки, описані практичні рекомендації по створенню оптимальних педагогічних умов навчання німецької мови в вищому технічному навчальному закладі і ефективному впровадженню мультімедійної програми для вивчення іноземної мови.

Для доведення достовірності результатів експериментальної роботи та її ефективності використовувалися основні кількісні методи - теорія вірогідності та метод Стьюдента-Госсета. Математико-статистичні обчислення підтвердили гіпотезу про те, що процес навчання іноземної мови в технічному університеті буде ефективним, якщо: розглядати його як найважливіший елемент загальнопрофесійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів; зміст іншомовної підготовки сприятиме отриманню інтеграційних знань та умінь, спрямованих на оволодіння новою інформацією за фахом; спеціальна практична підготовка майбутніх інженерів-програмістів оптимізує хід засвоєння знань з іноземної мови за допомогою мультімедійних програм; розробити, обґрунтувати і реалізувати змістовні і процесуальні педагогічні умови іншомовної підготовки майбутніх інженерів-програмістів за допомогою мультімедійних програм. Успішність проведеного експерименту проілюстровано графічно на рис. 1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Середня оцінка в обох групах на протязі двох семестрів

Загальні результати теоретичної та експериментальної частин дослідження дозволили сформулювати наступні висновки:

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми іншомовної професійної підготовки інженерних кадрів при створенні необхідних для цього педагогічних умов та впровадження мультімедійних програм.

2. Під час реформування вищої технічної освіти в Україні і рішення проблеми підвищення якості підготовки сучасних інженерів особливе значення має рівень підготовленості з іноземної мови фахівців для виконання різноманітних функцій: участі в діяльності спільних підприємств, реалізації міжнародних проектів, пошуку і використовуванню іншомовних інформаційних джерел в професійній діяльності. В зв'язку з цим іншомовна підготовка інженерних кадрів є типовою ознакою інтеграції системи вищої освіти України в загальноєвропейський освітній простір.

3. Дослідження процесу навчання іноземної мови у вищих технічних навчальних закладах, аналіз психолого-педагогічної і методичної літератури дозволили встановити, що іншомовна підготовка студентів технічних університетів є одним з елементів їх професійного становлення. Методологічною основою мовної підготовки студентів є особистісно орієнтований і комунікативний підходи, що дозволяють виявити особистісно-значуще значення в навчальному матеріалі і практично освоїти його в умовах проблемної комунікативної ситуації. Дані підходи реалізуються в комплексних методиках культуроцентричного і проблемно-орієнтованого навчання, сугестивно-комунікативній і свідомо-порівняльній методиках.

4. У дослідженні іншомовна професійна підготовка студентів вищого технічного навчального закладу містить: оволодіння знаннями граматики іноземної мови і формування мовного лексикону професійної сфери, основ монологічного і діалогічного висловів; ведення ділового листування із зарубіжними партнерами; вироблення стратегії мовної міжкультурної поведінки для швидкої інтеграції в іншомовне професійне середовище. Навчання іноземної мови припускає формування особистісних і професійних якостей, необхідних інженеру-програмісту при виконанні різноманітних функцій. В ході дослідження встановлено, що функціональна повнота компонентів змісту мовної підготовки, їх спадкоємність, диференціація і інтеграція в контексті професійної підготовки є достатньою підставою високого рівня навчання іноземної мови у вищій технічній школі.

5. У філософській, психолого-педагогічній і методичній літературі з проблеми дослідження підкреслюється, що важливою характеристикою сучасної вищої освіти є ії інформатизація. Інформатизація вищої освіти розглядається як процес масового засвоєння студентами вузів засобів інформаційних технологій; їх активне впровадження в традиційні навчальні дисципліни; зміна методичної основи навчання, тобто заміна вербального навчання аудіовізуальним. Засоби інформаційних технологій можуть бути допоміжним елементом для організації навчання, спрямованим на інтенсифікацію цілісного педагогічного процесу. В ході дослідження детально проаналізовані засоби інформаційних технологій. Центральне місце серед них займають комп'ютерні навчальні системи, які створюють умови для розвитку розумової діяльності студентів. Аналіз особливостей комп'ютерних навчальних систем з позицій іншомовної підготовки студентів вищого технічного навчального закладу дозволив виділити мультімедійну програму як оптимальний засіб навчання іноземної мови, включаючи функції “електронного підручника”, програмного засобу-тренажера і контролюючого програмного засобу.

6. Зміст іншомовної підготовки, рівень комп'ютерної компетенції майбутніх інженерів-програмістів дозволили визначити суть і структуру мультімедійної програми як засобу навчання, спрямованого на формування мовних навичок і умінь на рівні Grundstufe III, Mittelstufe I. Метою створення мультімедійної програми була оптимізація навчальної діяльності студентів, яка була націлена на збільшення індивідуальних і диференційованих завдань, вправ, пов'язаних з формуванням навичок читання і перекладу спеціалізованих текстів, ведення ділового листування, комунікативних вправ, моделюючих виробничі ситуації. При цьому навчальне навантаження студентів залишалося в рамках традиційних практичних планів. Зміст мультімедійної програми містить засвоєння лексичного і граматичного мовного матеріалу, виконання вправ на освоєння спеціалізованих автентичних текстів без звернення до двомовного словника, контроль знань у вигляді поетапних і підсумкових тестів. Структура програми складалася з двох блоків, що містять базовий текст, навчальні вправи і тести, що відрізняються рівнем володіння іноземною мовою.

7. З урахуванням специфіки викладання дисципліни “Німецька мова”, вимог, що пред'являються до рівня мовної підготовки випускників вищих шкіл, і суперечностей, що склалися в системі підготовки інженерних кадрів, були виділені і обґрунтовані педагогічні умови іншомовної підготовки майбутніх інженерів-програмістів. Педагогічні умови розглядаються як певний набір вимог до процесу навчання, які сприяють засвоєнню навчального матеріалу, ґрунтуються на дидактичних принципах і є невід'ємним компонентом моделювання цілісного педагогічного процесу. Методологічною основою їх обґрунтування став системний підхід, який дозволив виділити умовно дві групи педагогічних умов - змістовні і процесуальні. Змістовні умови характеризуються раціональним і науково обґрунтованим відбором учбової інформації, її структуризацією, розробкою, впровадженням і коректуванням навчальних курсів. Процесуальні умови спрямовані на визначення логіки вивчення окремих курсів дисципліни “Німецька мова”, співвідношення методів, форм, засобів вивчення іноземної мови з конкретним змістом курсу.

8. Розроблені педагогічні умови навчання іноземної мови майбутніх інженерів-програмістів були реалізовані в педагогічному експерименті. На кожному з експериментальних етапів дослідження було реалізовано певний зміст навчальних курсів дисципліни “Німецька мова”, яке було пов'язане з поетапним формуванням у студентів навичок і вмінь іншомовної професійної підготовки. Узагальнені проміжні і підсумкові результати експерименту підтвердили ефективність розробленої експериментальної моделі навчання, що містить загальномовну, спеціальну, культурологічну і науково-дослідну підготовку. Важливим показником результативності дослідно-експериментального дослідження став високий рівень володіння іноземною мовою студентів експериментальної групи по основних видах мовленнєвої діяльності, сформованості у них потреби в спілкуванні на німецькій мові, інтересу до виконання проблемних і науково-дослідних завдань з іноземної мови.

9. Результати дослідження проблеми на теоретичному, методичному і практичному рівнях підтвердили гіпотезу про ефективність розроблених і реалізованих педагогічних умов, сприяючих інтенсивному оволодінню іноземної мови студентів вищого технічного навчального закладу за допомогою мультімедійної програми. Обґрунтовані в наукових статтях і методичних роботах педагогічні умови навчання іноземної мови студентів технічного університету знаходять своє віддзеркалення при інтеграції інформаційних технологій в навчальний процес вищого навчального закладу. Вони можуть стати теоретичною і методичною основою для подальшого удосконалення системи професійної мовної підготовки у вищих технічних навчальних закладах України.

У дисертації запропоновані перспективні шляхи подальшого дослідження проблеми: створення цілісної концепції впровадження інформаційних технологій при вивченні іноземної мови в технічних вузах, розробка комплексу мультімедійних програм для освоєння різних аспектів іноземної мови, вивчення психологічної дії інформаційних технологій на студентів в процесі їх застосування на заняттях з іноземної мови.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ І РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИСВІТЛЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

Кирокасьян Я.В. Информационное поле и информатизация процесса обучения иностранному языку в техническом вузе // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. - Вип. 2. - К.: Пед. преса, 2001. - Ч.ІІ. - С. 305-308.

Кирокасьян Я.В. Психолого-педагогические основы самосто-ятельной работы // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. - Вип. 4. - К.: Пед. преса, 2002. - С. 125-130.

Кирокасьян Я.В. Мультимедийные обучающие программы: актуальная необходимость или реальная потребность // Гуманітарні науки. - 2002. - №2(4). - С. 152-155.

Булахова Я.В. Пути внедрения программного обеспечения новых информационных технологий // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. - Вип. 5. - К.: Пед. преса, 2003. - С. 44-52.

Кирокасьян Я.В. Информационное поле и информатизация процесса обучения иностранному языку в техническом вузе // Эниология ХХІ века: Материалы Международного конгресса (10-15 сентября 2001 г., Одесса). - Одесса: Одесский нац. ун-т им. И.И. Мечникова, 2001. - С. 157-158.

Кирокасьян Я.В. К вопросу об информатизации процесса обучения // Лингво-методические проблемы преподавания иностранных языков в неязыковом вузе: Матер. вуз. науч.-практ. конф. (15-16 января 2002 г., Донецк). - Донецк: ДонНТУ, 2002. - С.93-97.

Кирокасьян Я.В. Современные технологии в педагогике (мультимедийные обучающие программы при обучении иностранному языку в вузе) // Актуальні проблеми мовної освіти у вищих навчальних закладах: Зб. праць ІІ регіональної науково-методичної конференції (15 травня 2002 р., Донецьк). - Донецьк: ДонНТУ, 2002. - С. 121-125.

Борисенко В.Ф., Кирокасьян Я.В. Проблемы мотивации при изучении иностранного языка // Машиностроение и техносфера ХХІ века: Сб. трудов IX Междунар. науч.-техн. конф. (9-15 сентября 2002 г., Севастополь). - Донецк: ДонНТУ, 2002. - Т.1. - С.72-75.

Булахова Я.В. Обзор основных подходов к педагогическому процессу в высшей школе // Проблеми перекладу та лінгво-методичні особливості викладання іноземних мов у віщому навчальному закладі: Зб. праць Всеукраїнської наук.-практ. конф. (27 січня 2003 р., Донецьк). - Донецьк: ДонНТУ, 2003. - С. 108-114.

Булахова Я.В. Педагогические условия применения мульти-медийных программ при обучении иностранному языку в вузе // Актуальні проблеми викладання іноземних мов у вищих технічних навчальних закладах освіти: Зб. праць Всеукраїнської наук.-практ. конф. (22.03.2004 р., Донецьк). - Донецьк: ДонНТУ, 2004. - С. 45-55.

Булахова Я.В. Место и роль компьютерных технологий в учебном процессе высшей школы // Професійно-орієнтоване навчання іноземним мовам у технічному вузі: Зб. праць Міжнар. наук.-практ. конф. (25.04.2005 р., Донецьк). - Донецьк: ДонНТУ, 2005. - С. 52-55.

Булахова Я.В. Анализ методик обучения иностранным языкам студентов технического вуза // Методика викладання іноземної мови у немовних навчальних закладах: Зб. праць Міжнар. наук.-практ. конф. (20 квітня 2006 р., Донецьк). - Донецьк: ДонНТУ, 2006. - С. 65-73.

Булахова Я.В. Die Rolle des Computers als flexiblen Unterrichtsmittels // Методика викладання іноземної мови у немовних навчальних закладах: Зб. праць Міжнар. наук.-практ. конф. (20 квітня 2006 р., Донецьк). - Донецьк: ДонНТУ, 2006. - С. 62-65.

Булахова Я.В. Основные положения экспериментальной методики обучения иностранным языкам студентов высшего технического учебного заведения с использованием компьютерных технологий // Проблеми та напрямки досліджень: Матеріали ІІ Міжнар. наук. конф. перекладачів (8-9 червня 2006 р., Дніпропетровськ). - Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2006. - С. 30-41.

Булахова Я.В. Методичні рекомендації щодо використання мультімедійних програм при навчанні студентів технічних вузів іноземної мови // Актуальні проблеми викладання іноземних мов у вищій школі: Зб. праць Всеукраїнської наук.-метод. конф. (22-23 червня 2006 р., Донецьк). - Донецьк: ДонНУ, 2006. - Вип. 8 - С. 8-13.

Методичні вказівки до практичних занять з німецької технічної мови за напрямком “Комп'ютерна інженерія” (для студентів спеціальності 7.091502 “Системне програмування”) / Я.В. Кірокасьян. - Донецьк: ДонНТУ, 2001. - 87 с.

Кирокасьян Я.В. Инновационный опыт немецкого технического факультета в обучении инженеров-электромехаников иностранному языку // Проблеми автоматизованого електропривода. Теорія і практика: Темат. зб. наук. праць. - Харків: Харківський нац. техн. ун-т “Харківський політехнічний університет”, 2002. - Вип. 12. - Т.2. - С.335-336.

Косован О.Л., Пелашенко І.І., Рідель Н.М., Булахова Я.В. Посібник з німецької мови “Deutsch fьr Ingenieurberufe”: Навчальний посібник для студентів інженерних спеціальностей вищих технічних навчальних закладів. - Донецьк: ДонНТУ, 2004. - 288 с.

Булахова Я.В. Педагогічні умови навчання іноземних мов майбутніх інженерів-програмістів засобами мультимедійних програм. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 2007.

Виділені процесуальні та змістовні педагогічні умови навчання іноземної мови студентів технічного університету, які враховують зв'язок між соціальним замовленням на підготовку інженерних кадрів, суперечностями у вищій вітчизняній школі і специфікою викладання іноземної мови в технічному університеті. Більш детально розглянуте поняття „іншомовна професійна підготовка” майбутніх інженерів за допомогою мультімедійних програм. Удосконалено зміст дисципліни “Іноземна мова” для вищих технічних навчальних закладів як системної складової професійної підготовки майбутніх інженерів.

Ключові слова: іншомовна професійна підготовка, змістовні та процесуальні педагогічні умови, майбутні інженери-програмісти, мультімедійна програма.

Булахова Я.В. Педагогические условия обучения иностранным языкам будущих инженеров-программистов на основе мультимедийных программ. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педа-гогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика про-фессионального образования. - Луганский национальный педаго-гический университет имени Тараса Шевченко. - Луганск, 2007.

Диссертантом были проанализированы основные подходы к обучению иностранному языку студентов высших технических учебных заведений, рассмотрены актуальные информационные процессы, протекающие в системе высшего образования Украины, и дана классификация компьютерных обучающих систем, в частности, мультимедийных программ.

На основании полученных данных был выделен ряд противоречий, возникающих в системе высшего образования при подготовке инженерных кадров со знанием иностранного языка. Для решения описанных противоречий были сформулированы педагогические условия, учитывающие одновременно три фактора: современные требования, предъявляемые к языковой подготовке выпускника технического вуза, противоречия, сложившиеся в системе высшего образования и особенности преподавания иностранного языка в техническом вузе. Педагогические условия условно были подразделены на содержательные и процессуальные.

Была разработана классификация информационных технологий, используемых в системе высшего образования, сделан вывод о том, что информационные технологии становятся важнейшей характеристикой высшей школы и являются средством управления учебно-воспитательным процессом, а одним из универсальных обучающих программных средств организации учебного процесса является мультимедийная программа, представляющая собой операционную среду, основанную на совокупности приемов, методов, способов продуцирования, обработки, хранения и передачи аудио-визуальной информации, в основе которой лежит технология компакт-диска. В работе приведены технические и методические характеристики мультимедийной программы, позволяющие рассматривать ее как многофункциональное и политехническое средство обучения иностранному языку, оптимально обеспечивающее потребности педагогического процесса.

Усовершенствовано содержание дисциплины “Иностранный язык” для технических вузов как системного элемента профессиональной подготовки будущих инженеров; уточнена суть понятия “ иноязычная профессиональная подготовка”, определены ее особенности в контексте общепрофессиональной подготовки студентов технического вуза.

Детальное изучение дисциплины “Немецкий язык” как элемента содержания профессиональной подготовки будущих инженеров-программистов позволило выявить и обосновать блоки языковой подготовки: общеобразовательный, специальный, культурологический и научно-исследовательский. Определенные в ходе исследования блоки языковой подготовки представляют собой последовательное и целеобусловленное структурирование учебного материала по иностранному языку, исходя из потребностей этапов профессионального становления будущих инженеров - программистов.

Структурные блоки дисциплины “Иностранный язык” рассматривались как этапы профессиональной языковой подготовки. Для каждого из этапов были выделены и теоретически обоснованы различные методы обучения, найдены оптимальные формы и средства организации учебного процесса. Предложенная в исследовании модель обучения иностранному языку студентов технических вузов базируется на принципах, сформулированных В. Ледневым: функциональной полноты, дифференциации, интеграции содержания образования и преемственности.

Получили дальнейшее развитие идеи информатизации и гуманитаризации технического образования, интегративного совершенствования содержания обучения иностранному языку в условиях профессиональной подготовки инженерных кадров в Украине.

Ключевые слова: иноязычная профессиональная подготовка, содержательные и процессуальные педагогические условия, будущие инженеры-программисты, мультимедийная программа.

Bulakhova Ya.V. Pedagogical conditions of teaching foreign languages to future engineers-programmers on multimedia programmers basis. - Manuscript.

The dissertation for candidate of pedagogical sciences degree in speciality 13.00.04 - professional education theory and methods. - Lugansk National Pedagogical University named after Taras Shevchenko. - Lugansk, 2007.

The judicial and rich in content pedagogical terms of teaching to the foreign language of students of future programmers are selected, taking into account communication between the social order on the engineering personnel training, by contradictions at high domestic school and specific of teaching of foreign language in a technical institute of higher. Methodical bases of professional foreign preparation of future engineers through the multimedia programs are developed. Maintenance of the discipline "Foreign language" for technical institutes of higher as system element of professional preparation of future engineers is improved; essence of the concept "professional foreign preparation" is specified, its features in the context of general professional preparation of students of technical institute of higher are certain.

Key words: foreign preparation, rich in content and judicial pedagogical terms, teaching programmatic facilities, future engineer-programmers, multimedia program.

Размещено на Allbest.ru