Методика навчання майбутніх учителів англійської мови професійно спрямованого аудіювання

Размещено на http://allbest.ru

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Спеціальність 13.00.02 - теорія та методика навчання: германські мови

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ПРОФЕСІЙНО СПРЯМОВАНОГО АУДІЮВАННЯ

Виконала Бочкарьова Олена Юріївна

Київ - 2007



АНОТАЦІЯ

Бочкарьова О.Ю. Методика навчання майбутніх учителів англійської мови професійно спрямованого аудіювання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика навчання: германські мови. - Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2007.

У дисертації розглянуто питання навчання майбутніх учителів англійської мови (АМ) професійно спрямованого аудіювання (ПСА). Уточнено поняття ПСА, фактори, що ускладнюють/ полегшують сприйняття на слух та розуміння фахової аудитивної інформації, труднощі, які виникають під час аудіювання методичного фахового аудитивного повідомлення (МФАП); навички й уміння, сформованість яких забезпечує розуміння МФАП.

У межах дослідження визначено поняття МФАП як матеріалу навчання майбутніх учителів ПСА, проаналізовано його жанрові характеристики та притаманні особливості лінгвістичного оформлення, уточнено критерії відбору навчального фахового аудитивного матеріалу.

Серед методичних передумов окреслено мету та зміст навчання майбутніх учителів англійської мови ПСА в межах професійної підготовки вчителів у руслі компетентнісно-діяльнісного підходу; відібрано й описано сфери, ситуації ПСА.

Розроблено систему вправ, яка структурно складається з трьох підсистем, що, в свою чергу, включають групи вправ. Виділено три етапи навчання англовоного ПСА: вступний, підготовчий до аудіювання та етап власне в аудіюванні.

За допомогою методичного експерименту було доведено ефективність методики навчання майбутніх учителів англомовного ПСА, виявлено перевагу використання вправ у формі евристичних бесід та застосування штучних візуально-вербальних опор. Укладено методичні рекомендації щодо ефективної організації навчання ПСА у МВНЗ.

навчання педагогічний вчитель лінгвістичний



1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Сучасний етап розвитку України позначився значним розширенням міжнародних контактів країни майже в усіх суспільних сферах, у тому числі й в освіті. Через це соціальне замовлення полягає у підготовці висококваліфікованих конкурентно спроможних учителів іноземної мови (ІМ), здатних до реалізації професійно спрямованого іншомовного спілкування.

Завдяки процесам інтеграції України в міжнародний освітній простір учителі та викладачі ІМ мають змогу відвідувати лекції, конференції та семінари, що проводять закордонні методисти, отримувати навчання та проходити стажування за кордоном. Це, в свою чергу, вимагає від них уміння розуміти фахову аудитивну інформацію. Проведене опитування викладачів і майбутніх учителів англійської мови (АМ) у Вінницькому державному педагогічному університеті, Київському національному лінгвістичному університеті, Маріупольському державному гуманітарному університеті показало, що ті та інші зустрічаються з певними труднощами аудіювання, зокрема методичної аудитивної інформації. Цей факт свідчить про важливість удосконалення вмінь професійно спрямованого аудіювання (ПСА), тобто сприйняття на слух та розуміння аудитивних англомовних повідомлень, пов'язаних з майбутньою спеціальністю.

Згідно з вимогами Програми з англійської мови для університетів/інститутів (п'ятирічний курс навчання) (2001), Європейського мовного портфеля для філологів (2003) у випускника мовного вищого навчального закладу (МВНЗ) повинні бути сформованими вміння ПСА. Згідно з переліком професійно орієнтованих умінь з аудіювання вчителя ІМ, зазначених у Європейському мовному портфелі для філологів, майбутні вчителі “повинні розуміти лекції, семінари та повідомлення, що стосуються професійної сфери, якщо вони вимовляються чітко і тема є знайомою, виділяти із мовлення специфічну інформацію, що стосується професійної діяльності за умови, що вона звучить у повільному темпі та з нормативною вимовою” (рівень В1, В2); “повинні повністю розуміти лекції, обговорення та дискусії на професійні теми” (рівень С1). У Програмі (2001) зазначені такі типи текстів для сприймання на слух та розуміння: “лекції, академічні та професійні презентації, дискусії, дебати”.

Аналіз методичної літератури показав, що професійній підготовці майбутніх учителів ІМ присвячені роботи Ю.В. Головач (1997) з контролю рівня сформованості професійно-фонетичної компетенції; С.В. Роман (1982) з методики проведення занять з практики англійської мови із використанням навчально-професійних завдань; І.В. Самойлюкевич (1990) з методики навчання професійно спрямованого говоріння; Т.О. Стеченко (2004) з формування професійно орієнтованої англомовної граматичної компетенції та інших. І.І. Халєєва (1989) провела дослідження з навчання аудіювання іншомовного мовлення у підготовці перекладачів.

Проте, слід зазначити, що проблема формування вмінь ПСА в майбутніх учителів ІМ практично залишається нерозв'язаною.

Таким чином, можна констатувати, що, незважаючи на пильну увагу методистів до навчання аудіювання, у МВНЗ зокрема, на теперішній час все ще не створена науково обґрунтована методика навчання майбутніх учителів англомовного ПСА, що й вимагає її розробку.

Отже, актуальність дослідження зумовлена такими чинникими:

- новими вимогами програм щодо наявності сформованих у майбутніх учителів АМ вмінь ПСА;

- недостатнім рівнем сформованості вмінь в аудіюванні у майбутніх учителів АМ, що виявляється в труднощах розуміння методичного фахового аудитивного повідомлення (МФАП);

- відсутністю спеціальних досліджень щодо навчання майбутніх учителів англійської мови ПСА та потребою в розробці відповідної науково обґрунтованої методики.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибір напрямку дослідження безпосередньо пов'язаний із науково-дослідною темою кафедри методики викладання іноземних мов Київського національного лінгвістичного університету “Навчання міжкультурного спілкування в середній та вищій школі в аспекті європейських вимог” (протокол № 2 від 27 вересня 2004 р.).

Об'єктом дослідження є процес навчання майбутніх учителів англійської мови аудіювання.

Предметом дослідження виступає методика навчання майбутніх учителів АМ професійно спрямованого аудіювання, що інтегрується у навчальний процес у межах навчальної дисципліни “Англійська мова” на другому курсі МВНЗ.

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування, практична розробка й експериментальна перевірка ефективності методики навчання майбутніх учителів АМ професійно спрямованого аудіювання.

Досягнення визначеної мети дослідження передбачало вирішення таких завдань:

1) аналіз літератури з методики викладання ІМ, педагогіки, психології, психолінгвістики та лінгвістичних дисциплін (практичної і теоретичної фонетики, теоретичної граматики, лексикології, стилістики) з проблеми дослідження;

2) аналіз чинних програм, підручників, навчальних посібників з АМ для МВНЗ;

3) визначення й характеристика психолінгвістичних і методичних передумов навчання;

4) аналіз сучасних вимог до професійної підготовки вчителя ІМ;

5) виділення й формулювання жанрових характеристик МФАП, уточнення критеріїв їх відбору;

6) створення системи відповідних вправ з їх реалізацією у циклі аудиторних практичних занять з англійської мови на другому курсі МВНЗ;

7) розробка моделі навчання в умовах кредитно-модульної організації навчального процесу в МВНЗ;

8) організація експериментальної перевірки ефективності розробленої методики;

9) укладання методичних рекомендацій щодо навчання студентів другого курсу МВНЗ англомовного ПСА.

Для досягнення поставленої у дисертації мети використовувалися такі методи дослідження:

· аналіз наукової літератури з методики викладання ІМ, педагогіки, психології, психолінгвістики, лінгвістичних дисциплін в межах дослідження;

· узагальнення досвіду навчання аудіювання у МНВЗ;

· наукове спостереження за навчальним процесом з дисципліни “Англійська мова” на другому курсі у МНВЗ;

· методичний експеримент з метою перевірки ефективності розробленої методики навчання майбутніх учителів англомовного ПСА;

· опитування викладачів і майбутніх учителів АМ з метою виявлення їхнього ставлення та думки щодо навчання ПСА;

· методи статистичної обробки з метою аналізу й інтерпретації отриманих під час методичного експерименту даних.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше розглянуто питання навчання майбутніх учителів АМ професійно спрямованого аудіювання, теоретично обґрунтовано й розроблено методику навчання майбутніх учителів ПСА; узагальнено поняття МФАП та критерії відбору фахового навчального аудитивного матеріалу; набуло подальшого розвитку жанрові характеристики МФАП в межах дослідження навчання майбутніх учителів англійської мови для професійного спілкування.

Практичне значення полягає у відборі сфер та ситуацій ПСА (позамовного компонента змісту навчання) та навчального фахового аудитивного матеріалу (20 фонограм); розробці системи відповідних вправ та її реалізації у циклі занять; укладанні методичних рекомендацій щодо організації навчання майбутніх учителів англомовного ПСА.

Запропонована методика упроваджена в навчальний процес Запорізького національного університету, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Криворізького державного педагогічного університету.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі представлено теоретичні передумови навчання майбутніх учителів АМ професійно спрямованого аудіювання: проаналізовано психолінгвістичні, лінгвістичні та методичні засади навчання ПСА; виділено труднощі, що ускладнюють/ полегшують розуміння аудитивної інформації з фаху; упорядковано навички та вміння ПСА. Також було розкрито сутність МФАП; розглянуто його жанрові характеристики й особливості лінгвістичного оформлення; визначено мету і компоненти змісту навчання майбутніх учителів англомовного ПСА.

У контексті дослідження ПСА розглядається як сприйняття на слух та розуміння аудитивних повідомлень таких типів, як лекція, доповідь, виступ, тематично пов'язаних із фахом, супутньою діяльністю якого є конспектування почутого повідомлення.

З метою встановлення труднощів ПСА були розглянуті фактори, що полегшують та/або ускладнюють процес аудіювання професійно орієнтованої інформації. Аналіз труднощів ПСА дозволив визначити номенклатуру навичок і вмінь, необхідних для успішного перебігу процесу аудіювання.

Грунтуючись на результатах вказаного опитування майбутніх учителів АМ та викладачів МВНЗ англійської мови серед труднощів сприйняття на слух та розуміння МФАП було виділено три групи, аналогічні до загальновідомих труднощів аудіювання:

1) труднощі, пов'язані з мовним оформленням МФАП,

2) труднощі, пов'язані із смисловим змістом МФАП, 3) труднощі, пов'язані з умовами сприйняття та джерелом мовлення МФАП.

На основі вивчення основних психологічних механізмів аудіювання, зазначених груп труднощів стало можливим укладення такого реєстру навичок і вмінь ПСА:

1) навички, спрямовані на подолання труднощів, пов'язаних із мовним оформленням фахового аудитивного повідомлення: мовної антиципації; розпізнавання нового мовного матеріалу; розпізнавання засобів міжфразового зв'язку з урахуванням їхньої функції; визначення особливостей інтонаційного оформлення;

2) вміння, спрямовані на подолання труднощів, пов'язаних із смисловим змістом фахових аудитивних повідомлень: виділяти основну інформацію; відділяти основну інформацію від другорядної та утримувати в пам'яті основну; встановлювати тему цілого повідомлення; членувати фахове аудитивне повідомлення на смислові частини із визначенням основної думки кожної; слідкувати за логікою викладу; визначати надлишкову інформацію, яка містить вже відому інформацію, що виконує компенсаторну функцію;

3) вміння, спрямовані на подолання труднощів, пов'язаних із умовами сприйняття та джерелом мовлення фахового аудитивного повідомлення: уміння сприймати й розуміти повідомлення в природному темпі мовлення; вміння розуміти повідомлення різного обсягу при одноразовому прослуховуванні.

У процесі дослідження матеріалом навчання майбутніх учителів англійської мови ПСА було обрано МФАП - аудіотекст, що належить до усного наукового стилю, навчально-наукового підстилю; за архітектоніко-мовленнєвою формою є монологом із тяжінням до розмовного монологу. За композиційно-мовленнєвою формою розрізняють фахову доповідь (опис, розповідь, повідомлення) та академічну навчальну лекцію (інформаційну, проблемну, лекцію-візуалізацію, лекцію-конференцію, лекцію-консультацію), виступ, промову. Вивчення наукової літератури з лінгвістичних дисциплін, проведений аналіз МФАП дали можливість визначити й охарактеризувати їх лінгвістичні особливості на фонетичному, граматичному, лексичному, синтаксичному рівнях.

Навчальними дисциплінами, на матеріалі яких доречним є навчання англомовного ПСА, є ті, що формують професійну майстерність вчителя ІМ. У Концепції підготовки вчителя іноземної мови (1995) серед таких навчальних дисциплін зазначені були визначені практика усного та писемного мовлення з основної ІМ, практичні курси з педагогіки, психології та методики викладання ІМ.

Були окреслені такі методичні передумови навчання ПСА: визначення мети навчання ПСА на другому курсі МВНЗ, уточнення компонентів змісту навчання, характеристика аспектів компетентнісно-діяльнісного підходу до навчання.

Компетентнісно-діяльнісний підхід (КДП) до системи вищої професійної освіти умовно поділяється на компетентнісний та діяльнісний аспекти. Студент виступає суб'єктом навчальної діяльності у центрі всієї системи навчання, що, в свою чергу, передбачає урахування його індивідуально-психологічних і вікових особливостей. Згідно з позицій діяльнісного підходу до вивчення ІМ, засвоєння змісту навчання відбувається у процесі власної діяльності людини, під час якої формуються навички й уміння. Компетенція як сукупність знань, навичок і вмінь, що формуються у процесі навчання дисципліні, є діяльнісною категорією та передбачає здатність суб'єкта до мобілізації отриманих знань і досвіду в тій чи іншій ситуації. Таким чином, КДП до навчання ІМ у МВНЗ розглядає студента як суб'єкта в центрі системи навчання. На основі оновленого змісту навчання відбуватиметься формування комплексу компетенцій студента. Таким чином, процес засвоєння оновленого змісту навчання буде носити діяльнісний характер. Тобто, процес навчання ІМ буде спрямований на формування у студента здатностей здійснювати нові види діяльності.

Структурними аспектами змісту навчання ПСА виступили позамовний, мовний і мовленнєвий, соціокультурний та психологічний компонент.

У межах визначення змісту навчання англомовного ПСА виділені такі складові позамовного компонент навчання:

а) сфери спілкування: охарактеризовано сфери, теми, проблеми, ситуації професійного спілкування, в яких учителі шкіл та викладачі МВНЗ можуть зустрітися з необхідністю сприймати на слух та розуміти усномовленнєву фахову інформацію. Отже, сферами ПСА виступають професійно-трудова (за класифікацією В.Л. Скалкіна (1981); професійно-трудова та соціально-культурна (згідно з Концепції підготовки вчителя ІМ (1995);

б) ситуації спілкування, якими є сукупність комунікативних ситуацій, під час яких викладач ІМ виступає дослідником: сприйняття на слух та розуміння доповідей, виступів, лекцій, промов, що викладаються ІМ для вчителів і майбутніх учителів АМ, на семінарах і конференціях з методики викладання ІМ, курсах підвищення кваліфікації, під час яких виступають закордонні доповідачі-носії мови - “живе” мовлення; лекції, доповіді, виступи, промови ІМ, записані на магнітну плівку або цифровий носій; бесіди із закордонними колегами з питань викладання ІМ, ситуації прийому делегацій іноземних колег (див. табл. 1);

в) контакти комунікантів: професійно-трудові контакти - прийом делегацій учителів та викладачів ІМ, бесіди із закордонними колегами на професійні теми; обговорення відвіданих занять з ІМ; соціально-професійне спілкування викладачів ІМ із закордонними колегами під час бесід на конференціях, форумах; відвідування курсу з підвищення кваліфікації викладача ІМ, у процесі якого він/вона бере участь у науково-дослідній роботі психолого-педагогічного та методичного характеру.

До мовного та мовленнєвого компоненту змісту навчання ПСА відноситься матеріал, на основі якого здійснюється навчання.



Таблиця 1. Ситуації професійно спрямованого аудіювання

Ситуація	Місце	Дійові особи	Технічні засоби навчання	Навчальний матеріал
бесіда із закордонними колегами з питань викладання ІМ; обговорення відвіданих занять з ІМ; прийом делегації закордонних колег; конференція, форум, лекційне заняття, семінар; заняття на курсах підвищення кваліфікації.	школа; університет; інститут; навчальні товариства; професійні заклади; заклади післядипломної освіти та підвищення кваліфікації.	навчальний персонал (викладачі, лектори, доповідачі), вчителі АМ; майбутні вчителі АМ.	магнітофон, кодопроектор, презентер, аудіовізуальне обладнання, комп'ютер; фоно- та відеофонограми, фолії, презентації Powerpoint, комп'ютерні програми.	МФАП: - лекція, - виступ, - промова, - доповідь ІМ у “живому” мовленні або у фоно- , відео- , цифровому запису.

Навчання майбутніх учителів англійської мови ПСА відбувається за допомогою спеціально відібраних аудіотекстів - МФАП, серед яких було виділено такі жанри, як лекції, доповіді, виступи, промови, пов'язані із професійною діяльністю.

Соціокультурний компонент змісту навчання майбутніх учителів англомовного ПСА є набуття знань про національно-культурні особливості та реалії країни, мова якої вивчається; адже іншомовне професійне спілкування є діалогом культур. У межах дослідження можна говорити про набуття майбутніми вчителями АМ знань про культуру й особливості проведення лекцій і семінарів закордонними методистами.

Останнім структурним компонентом змісту навчання є психологічний, до складу якого входять мовленнєві навички й уміння ПСА.

У другому розділі дослідження описано методику навчання майбутніх учителів англійської мови ПСА: уточнено критерії відбору фахового аудитивного матеріалу; розглянуто вимоги до вправ; обґрунтовано та розроблено систему відповідних вправ і описано модель навчання.

В основу відбору МФАП покладені такі критерії відбору фахових аудіотекстів, як автентичність, комунікативна спрямованість, тематичність, належність до усного наукового стилю, навчально-наукового підстилю, наявність новизни, пізнавальної цінності; доступність за змістом, темпом мовлення та обсягом; наявність та/або відсутність природних опор в аудіотексті (просодичних засобів - ритміка, паузація, належне інтонаційне оформлення аудіотексту; виділення мовцем ключових слів, засобів міжфразового зв'зку, що вказують на структуру МФАП), чергування більш та менш насичених інформативних елементів повідомлення.

Таким чином, згідно з уточненими критеріями відбору МФАП для навчання майбутніх учителів англійської мови ПСА слід відбирати автентичні, комунікативно спрямовані фахові аудіотексти, які пов'язані із темою майбутньої спеціальності, а саме “методика навчання ІМ”, що належать до усного наукового стилю, містять новизну, пізнавальну цінність, доступні у мовному та мовленнєвому плані, із темпом мовлення 250 складів/хв., з наявними природними опорами при пред'явленні аудіоповідомлення та наявним чергуванням більш та менш насичених інформативних елементів.

При релізації відбору мовленнєвого компонента навчання було проаналізовано 45 автентичних МФАП загальною тривалістю 9,5 годин та 5 відеофонограм тривалістю 5,5 годин.

Джерелами відбору мовленнєвого матералу стали підручники з професійної підготовки вчителя (“Academic Listening and Note-taking”, “English for the Teacher”), матеріали для підготовки до складання зарубіжних тестів (IELTS, CAE, First Certificate), радіо- та телепрограми з питань методики викладання ІМ, Інтернет-сайти, аудіо- та відеозаписи лекцій і виступів англомовних викладачів на конференціях і семінарах з питань методики викладання АМ. В результаті цього було відібрано 20 МФАП. Наведемо та проаналізуємо приклад частини МФАП у табл. 2.



Таблиця 2. Приклад МФАП

'Attitudes Towards the 'Learning of Vocabulary A recent university research project into the attitudes of non-native English-speaking postgraduate ''science students towards the learning of English vocabulary has revealed some surprising results. Among the many misconceptions, the following were perhaps the most serious. Firstly, most of the subjects of the enquiry think that nearly every word in English has just one meaning. While it is true, of course, that many words in English do have only one meaning, it can ^easily be shown that the majority have more than one. It is not uncommon, for example, to find seven or eight meanings listed for quite `simple' words. A superficial glance at any respectable English dictionary will demonstrate this quite clearly. One wonders how, then, ''these students have arrived at such a false conclusion. One reason, of course, may be that they are ''science students. ''Scientific terms generally possess only one, precisely defined, meaning. It is, in fact, exactly ''this quality that makes these words distinctive in English, or indeed in any other language. Another reason could be the way in which these students were taught English. For example, long vocabulary lists are still an ^important feature in the foreign language learning programmes of many countries. On the one side of the page is the word in English; on the other side a single word in the student's native language. But ''this brings me on to the second major misconception. Practically all the students think that ^every word in English has an exact translational equivalent in their own language. Again this is a gross distortion of the truth. Sometimes a word in the student's native language may not have an equivalent in English at all, which may have to employ a phrase as a translation. Sometimes one word in the student's language may be translated by one or two possible words in English. The difficulty that many students have with the two verbs `do' and `make' is an example of this.	Візуально-вербальна опора у вигляді заголовку. Повідомлення основної думки МФАП та цілі повідомлення. Повідомлення про предмет обговорення. Перше положення МФАП. Логічний наголос (використання допоміжного дієслова “do”) для підкреслення важливої інформації. Приклад зазначеного положення. Розкриття зазначеного положення - перерахування причин.

МФАП звучить у виконанні лектора жіночої статі, із вираженим британським варіантом вимови. Темп мовлення становить 225 складів на хвилину; тривалість звучання складає 8 хвилин, що відповідає критерію доступності за темпом й обсягом. Щодо інтонаційного оформлення, можна зазначити, що переважає низхідний тон, що надає викладу лекції категоричності та констатації. До особливостей інтонаційного оформлення віднесемо часте вживання логічного наголосу та “розбивання шкали” (broken scale) за допомогою особливого підйому інтонації (accidental/special rise) для виділення важливої інформації, уникнення монотонності, надання емоційності викладу. З метою привернення уваги слухачів лектор робить невеличкі паузи перед поясненням матеріалу.

Відповідно до етапів формування мовленнєвих навичок і вмінь була теоретично обґрунтована та практично розроблена система вправ для навчання майбутніх учителів англійської мови ПСА. Вона розроблялася з урахуванням сучасних методичних принципів, системного підходу до навчання іншомовного спілкування, принципів щодо побудови системи вправ та вимог до розробки вправ (Н.К. Скляренко, 1999). Провідним став принцип професійної спрямованості. Також були взяті до уваги положення про загальну систему вправ для навчання іншомовного спілкування й здобутки вже розроблених систем вправ для навчання аудіювання взагалі та ПСА зокрема.

Представимо запропоновану систему вправ на рис. 1, с.11.

Як видно з рис. 1, навчання ПСА відбувається на трьох етапах: вступному, підготовчому до аудіювання та власне в аудіюванні.

На першому вступному етапі майбутні вчителі АМ ознайомлюються з цілями навчання ПСА, особливостями аудіювання лекцій і доповідей як основних видів МФАП та навчаються основ ведення конспекту як супутньої діяльності сприйняття на слух та розуміння МФАП.

Цілями другого підготовчого етапу до аудіювання є зняття труднощів мовного та психологічного характеру і, таким чином, формування навичок і вмінь ПСА.

На останньому, третьому, етапі власне в аудіюванні відбуваються формування та вдосконалення вмінь ПСА.

Включені до системи вправи відповідають сучасним вимогам до кожної фази вправи: до завдання - комунікативності, вмотивованості, професійної спрямованості, наявності навчально-комунікативної ситуації; до виконання - урахування ступеня керування діями студентів, вибору оптимальної форми організації вправ, використання опор; до контролю - визначення об'єктів, форм і засобів контролю.

Рис. 1 Система вправ для навчання майбутніх учителів англійської мови професійно спрямованого аудіювання



Робота з МФАП передбачає дотримання таких етапів: передтекстового, текстового та післятекстового.

Цілями виконання передтекстових вправ є підготовка студентів до аудіювання, активізація їх фонових знань, що сприяє кращому розумінню аудіотексту, установка на ту інформацію, яку необхідно вилучити та зрозуміти.

Текстові вправи - це власне аудіювання МФАП, під час якого відбувається сприйняття необхідної інформації. До таких вправ можна віднести вправи у розумінні основної думки аудіотексту, додаткових положень, надлишкової інформації, встановленні логічних зв'язків між його частинами.

Післятекстові вправи спрямовані на перевірку розуміння смислової інформації МФАП. Контроль рівня загального розуміння аудитивного повідомлення здійснюється за допомогою тестів альтернативного вибору, відповідей на запитання та тестів множинного вибору; рівня детального розуміння викладу - за допомогою відповідей на запитання, заповнення таблиці; рівня критичного розуміння - за допомогою запитань, які унеможливлюють однотипні відповіді.

Наведемо приклади вправ, які використовуються на різних етапах формування навичок і вмінь ПСА.

І. Вступний етап

Підсистема вправ для ознайомлення студентів із метою навчання ПСА, особливостями сприймання на слух методичного аудитивного повідомлення

Приклад 1.

Мета вправи: з'ясувати відмінності між сприйняттям на слух лекцій та інших видів усних повідомлень.

Інструкція до вправи: Work in pairs. Discuss the following questions with your partner. Then compare your answers with those of the other students. Give reasons for your answers.

a) Where in your life do you come across listening? Make a list of such occasions.

b) What listening activities do you do during your studies at the university? Make a list of these activities.

c) Discuss the differences between listening to lectures and other kinds of listening:

- conversations;

- radio and TV;

- dictations in language classes.

d) What types of oral presentations do you know?

Why is it so difficult to listen to the lectures?

What is a good lecture?

What are the features of a good listener?

ІІ. Підготовчий етап в аудіюванні.

Підсистема вправ для формування навичок і вмінь ПСА

Передтекстові вправи

Приклад 2.

Мета вправи: актуалізувати знання студентів щодо інтонаційного оформлення меж речення.

Інструкція до вправи:

а) Answer the question:

When listening to the extract, how did you recognise the boundaries of the sentences?

b) Listen to the extract again and practise saying the sentences. Pay attention to the intonation in the end of the sentences, at a comma, at enumeration.

When is it falling? When is it rising?

Ключ:

The intonation is falling in the end of the sentence. It is rising at a comma and at enumeration.

Приклад 3.

Мета вправи: актуалізувати знання студентів про структури МФАП та слів / фраз-маркерів, які допомагають розпізнавати структурні частини аудіотексту.

Інструкція до вправи:

Answer the questions:

1) What is the structure of any lecture or a report? What parts does any lecture or report consist of?

2) What are the aims of each part?

3) When listening to a lecture, can you recognise its parts?

4) If so, how do you recognise the parts of a lecture? What helps you?

5) What words are used to mark the beginning of each part of a lecture?

Текстові вправи

Приклад 4.

Мета вправи: формувати навички розпізнавання низхідний та висхідний інтонаційні тони в реченні.

Інструкція до вправи: You will hear seven extracts from the lecture on the problems learners of English may face. Each idea is followed by a pause. While listening, complete the following chart: draw a falling arrow if you think the idea is finished and draw a rising arrow if you think the idea is not completed.

Приклад 5.

Мета вправи: формувати навички розпізнавання структурних частин МФАП за допомогою слів-маркерів.

Інструкція до вправи: Listen to the extracts from academic lectures on English language teaching and identify if it is the beginning of the lecture, the main body or the end summary. Complete the chart below with the type of the lecture part and the marker word/phrase that indicates this part. Then listen again to the extracts and complete the last column with the idea the speaker is going to cover in the marked part of the lecture.

ІІІ. Етап власне в аудіюванні

Підсистема вправ для подальшого формування та вдосконалення вмінь ПСА

Приклад 6.

Мета вправи: актуалізувати знання студентів з темою представленого МФАП.

Інструкція до вправи: Work in pairs and discuss the following questions:

1) What problems can students face when learning vocabulary? What problems do you have when learning vocabulary?

2) What are the ways of increasing one's vocabulary in a foreign language?

3) What does the word `misconception' mean? What misconceptions towards vocabulary learning can students have?

Приклад 7.

Мета вправи: ввести студентів у контекст МФАП.

Інструкція до вправи: You are going to listen to a part of a lecture, which is titled “Some of the Problems Facing Learners of English”. Before listening, discuss the following points.

1) What problems do you face when learning English?

2) Which one are the most complicated ones? Why?

3) How do you cope with them?

Текстові вправи

Приклад 8.

Мета вправи: формувати вміння виділяти основні положення МФАП.

Інструкція до вправи: You are a student of a pedagogical university; you are present at a lecture which is titled “Attitudes Towards the Learning of Vocabulary”. Then you will have to make a presentation on the ways of vocabulary learning. Listen to the part of the lecture and summarise the main ideas (or statements) of the lecture. After you have finished listening, compare your answers with those of your partner.

Приклад 9.

Мета вправи: формувати вміння відділяти при аудіюванні “відхилення” від основного викладу матеріалу у тексті МФАП.

Інструкція до вправи: You are future teachers of the English language. Unfortunately, you were not able to be present at the International Teaching Forum. So, you are going to listen to a part of a lecture “Some of the Problems Facing Learners of English” in the recording. Both the main ideas and examples will help you to prepare a report at the seminar on Methods of Teaching.

Work in two groups: Group A and Group B.

While listening, students of Group A are going to take notes only on the main ideas/points of the lecture. Students of Group B are going to take notes only on the digressions.

After you have finished listening, compare your answers in groups, summarise the information from the lecture and report back to the class.

Післятекстові вправи

Приклад 10.

Мета вправи: перевірити розуміння почутого МФАП.

Інструкція до вправи: Answer the following questions. Then compare your answers with those of the other students.

1. What kind of students does the lecturer mean?

2. How have students arrived to the misconception that nearly every word in English has only one meaning?

3. What may be done if a word in a student's native language doesn't have an English equivalent?

4. What is an example of the case when one word is translated into English by two words?

5. The idea that the words can be used correctly as soon as its meaning is known is false particularly for English. Why is it so?

Приклад 11.

Мета вправи: перевірити розуміння почутого на слух МФАП.

Інструкція до вправи: Read the statements below and mark them True or False.

1. The lecturer is going to talk about the problems native speakers of English may face.

2. Besides, the speaker is going to suggest solution to some of the problems.

3. Some psychological problems are connected with a student's looking too far ahead and fearing of unknown.

4. Cultural difficulties are bound up only with adapting to alien customs, habits and traditions.

5. Linguistic difficulties are presented as the largest area of problems for students.

6. The greatest difficulty for non-native students is using appropriate greetings and making friends.

7. Non-native speakers of English fail to understand an English-speaking person due to high speed of speech, an accent and a variety of different situations.

Запропонована система вправ для формування навичок і вмінь ПСА реалізується у циклічній моделі організації навчального процесу, яка складається з трьох циклів. Перший цикл розрахований на 4 навчальні аудиторні години, другий - на 8, третій - на 6, що співвідносяться із трьома етапами навчання майбутніх учителів англійської мови ПСА.

Система вправ для навчання майбутніх учителів англомовного ПСА реалізується в межах одного модуля, що становить 36 навчальних годин, та інтегрується у загальну систему вправ для навчання усного і писемного спілкування.

Модель навчання майбутніх учителів англійської мови ПСА реалізується у межах трьох модулів змістового модуля “Англійська мова” на другому курсі. В межах першого модуля відбувається ознайомлення майбутніх учителів АМ з цілями навчання ПСА, особливостями сприйняття та розуміння МФАП, навчання основ конспектування як супутньої діяльності ПСА; розпочинається формування навичок і вмінь англомовного ПСА. В межах другого модуля відбувається формування та розвиток навичок і вмінь ПСА. В рамках третього модуля продовжується вдосконалення вмінь ПСА.

Модель навчання розроблена для впровадження на другому курсі МВНЗ. Вибір цього курсу не є випадковим, а зумовленим вимогами Програми (2001), згідно з яких вже з другого курсу у підготовці майбутніх учителів з навчальної дисципліни “Англійська мова” з'являється та враховується професійний компонент. З іншого боку, вже на третьому курсі розпочинається викладання навчальної дисципліни “Методика викладання іноземних мов”, яка є професійно значущою для майбутніх учителів ІМ. До того ж, на цьому етапі навчання розпочинається дослідницька робота майбутніх учителів: підготовка до семінарських занять з методики викладання ІМ, написання курсових робіт, у процесі підготовки яких може виникнути потреба у розумінні професійно спрямованої аудитивної інформації. У зв'язку із цим, необхідним є сформувати вміння ПСА вже до початку викладання цієї навчальної дисципліни. Вдосконалення відповідних умінь може відбуватися паралельно із веденням курсу лекцій і семінарів з методики навчання ІМ, проходженням педагогічної практики та продовжуватися протягом усього навчання у ВНЗ.

У третьому розділі роботи описані основні етапи експериментальної перевірки ефективності запропонованої методики навчання майбутніх учителів англійської мови ПСА: підготовка, організація та хід експерименту; сформульована гіпотеза та її наслідки; обчислені й інтерпретовані дані, одержані під час експерименту, на основі чого укладені методичні рекомендації щодо організації навчання майбутніх учителів англомовного ПСА.

Теоретичні положення розробленої методики, які були розглянуті в перших двох розділах дослідження, лягли в основу розробки гіпотези та формування очікуваних наслідків навчання із застосуванням запропонованої методики.

На етапі підготовки методичного експерименту була сформульована така гіпотеза: досягнення високого рівня сформованості вмінь ПСА в майбутніх учителів АМ можливе за умови:

- поетапної організації навчання ПСА;

- раціонального відбору навчального фахового аудитивного матеріалу;

- використання системи відповідних вправ;

- вибору оптимальної організації навчання - доцільність використання штучних візуально-вербальних опор та вправ у формі евристичних бесід на підготовчому етапі до аудіювання та власне в аудіюванні.

Отже, сформульована гіпотеза дозволила передбачити такий наслідок: в результаті спеціально організованого навчання майбутніх учителів англомовного ПСА можуть бути сформовані навички й уміння сприймання на слух та розуміння МФАП на рівні, не менше умовного коефіцієнту навченості 0,7 за В.П. Беспальком.

Основна мета експерименту полягала в перевірці теоретично обґрунтованої та розробленої методики навчання майбутніх учителів англомовного ПСА; супутня мета полягала у встановленні оптимальної організації навчання ПСА на підготовчому етапі та власне в аудіюванні.

Експериментальними матеріалами слугувала розроблена система вправ для навчання майбутніх учителів англомовного ПСА та відібрані МФАП.

Учасниками методичного експерименту, який проводився у Київському національному лінгвістичному університеті протягом першого семестру (вересень-грудень) 2006/2007 навчального року, були 35 студентів-майбутніх учителів АМ другого курсу, які опановують спеціальність “Мова та література (англійська та друга іноземна мова)”. Загалом в експериментальному дослідженні взяли участь 348 осіб.

За умовами та методикою проведення методичний експеримент згідно з класифікацією П.Б. Гурвича (1980) був визначений як базовий, вертикально-горизонтальний, природний, відкритий, в якому перевірялася ефективність двох варіантів розробленої методики. Ці варіанти відрізнялися на підготовчому етапі до аудіювання та етапі в аудіюванні наявністю або відсутністю штучних візуально-вербальних опор та вправ у формі евристичних бесід. Вертикальний характер експерименту надав змогу зробити висновок про загальну ефективність розробленої методики навчання майбутніх учителів АМ ПСА, в той час як горизонтальний характер експерименту дозволив виявити оптимальну організацію підготовчого етапу до аудіювання й етапу власне в аудіюванні.

Неварійованими умовами методичного експерименту виступили:

- однакова система вправ;

- тривалість експериментального навчання;

- склад його учасників.

До варійованої умови експерименту була віднесена організація підготовчого етапу навчання ПСА та власне в аудіюванні: в експериментальних групах ЕГ-1, ЕГ-2 на підготовчому етапі застосовувалися вправи у формі евристичних бесід; на підготовчому етапі до аудіювання та на початку етапу в аудіюванні використовувалися штучні візуально-вербальні опори у вигляді опорних слів/словосполучень, цитат, прикладів, таблиць, тощо; в експериментальній групі ЕГ-3 підготовчий етап та етап власне в аудіюванні проводилися без евристичних бесід і штучних візуально-вербальних опор.

Наведемо приклад евристичної бесіди, що використовувалися у експериментальному навчанні в ЕГ-1 та ЕГ-2:

Мета вправи: актуалізувати знання студентів про наявність у тексті МФАП надлишкової інформації, її функції та типи.

Інструкція до вправи: Discuss the following questions in the class:

1) What are the differences between reading and listening?

2) Which activity - reading or listening - is more complicated? Why? Give reasons for your answer.

3) What is recycled information? What are the types of recycled information spoken English? Why is it used?

[Teacher: Recycling - that is using the same ideas, information, statements - helps to provide information to listeners in an understandable form. There are three types of recycling: reformulation, repetition and summary.]

4) What are the advantages of the listener who is able to recognise the recycled information?

Штучними візуально-вербальними опорами виступали виписані цитати та опорні ключові слова, заголовки та підзаголовки, створені викладачем, тощо.

Робота з МФАП відбувалася в три етапи: дотекстовий, текстовий та післятекстовий. На дотекстовому етапі в ЕГ-1 та ЕГ-2 проводилися вправи у вигляді евристичних бесід для актуалізації знань студентів; в ЕГ-3 студентам просто надавалася інформація у друкованому варіанті, наприклад, щодо особливостей інтонаційного оформлення, структурної організації МФАП тощо. Далі студентам надавалося завдання для виконання під час аудіювання МФАП. На текстовому етапі в ЕГ-1 та ЕГ-2 на етапі підготовки до аудіювання та на початку етапу в аудіюванні студенти прослуховували аудіотекст із штучними візуально-вербальними опорами, представленими заголовком МФАП (якщо це був уривок без промовляння заголовку в аудіотексті), опорними ключовими словами та словосполученнями з метою розвантаження слухового каналу студентів та для більш ефективного розуміння МФАП. Студенти в ЕГ-3 слухали аудитивні повідомлення без супроводу штучних візуально-вербальних опор. На післятекстовому етапі студентам пропонувалося виконувати завдання для перевірки розуміння почутого у вигляді тестів альтернативного, множинного або перехресного вибору, відповідей на запитання.

Узагальнені результати експериментального навчання представлено в табл. 3.

Як видно з табл. 3, приріст середнього балу успішності в ЕГ-1 становить 0,23, в ЕГ-2 - 0,24, а в ЕГ-3 - 0,17. Результати післяекспериментального зрізу свідчать про доцільність використання штучних візуально-вербальних опор та евристичних бесід.

Таблиця 3. Порівняльна таблиця середніх показників перед- та післяекспериментального зрізів для визначення рівня сформованості умінь ПСА

Індекс групи	Середній коефіцієнт навченості	Приріст
	До експериментального навчання	Після експериментального навчання
ЕГ-1	0,57	0,8	0,23
ЕГ-2	0,53	0,77	0,24
ЕГ-3	0,53	0,71	0,17

Таким чином, результати експерименту довели загальну ефективність розробленої методики навчання майбутніх учителів англійської мови ПСА.

Достовірність отриманих даних була перевірена за допомогою критерія Н Крускала-Уолліса та кутового перетворення ц Фішера.



ВИСНОВКИ

Здійснене дослідження надало змогу узагальнити теоретичні та практичні результати.

У процесі дослідження було визначено теоретичні передумови навчання майбутніх учителів АМ професійно спрямованого аудіювання. В межах уточнення психолінгвістичних передумов навчання майбутніх учителів англомовного ПСА було проаналізовано характеристики психологічних механізмів, сформованість яких забезпечує здійснення аудіювання як виду мовленнєвої діяльності. Було конкретизовано фактори, що полегшують або ускладнюють процес аудіювання професійно спрямованої інформації. Шляхом аналізу спеціальної літератури та опитування викладачів АМ у МВНЗ та майбутніх учителів АМ було визначено труднощі ПСА, серед яких було виділено 3 групи: труднощі, пов'язані з мовним оформленням МФАП; труднощі, пов'язані із смисловим змістом МФАП; труднощі, пов'язані з умовами сприйняття та джерелом мовлення МФАП.

Були уточнені мовленнєві навички й уміння, необхідні для успішного долання труднощів розуміння МФАП; вміння, спрямовані на подолання труднощів, пов'язаних із смисловим змістом ФАП; вміння, спрямовані на подолання труднощів, пов'язаних з умовами сприйняття та джерелом мовлення ФАП.

Серед лінгвістичних передумов навчання ПСА було визначено жанрові характеристики МФАП як основного матеріалу для навчання майбутніх учителів АМ професійно спрямованого аудіювання за такими ознаками як архітектоніко-мовленнєва форма, композиційно-мовленнєва форма, структура, співвіднесеність із функціональним стилем. Було здійснено аналіз лінгвістичного оформлення МФАП на фонетичному, граматичному, лексичному, синтаксичному рівнях.

Також були окреслені методичні передумови навчання ПСА, якими виступили: визначення мети навчання ПСА в МВНЗ та місце навчання ПСА у системі професійної підготовки вчителя ІМ, уточнення компонентів змісту навчання, характеристика аспектів компетентнісно-діяльнісного підходу до навчання ПСА.

У межах позамовного компоненту змісту навчання були відібрані сфери професійного спілкування майбутніх учителів АМ (професійно-трудова та соціально-культурна), ситуації (лекції, семінари, конференції, форуми з методики викладання ІМ; бесіди із закордонними колегами з питань викладання ІМ; прийом делегацій закордонних колег), контакти (професійно-трудові, соціально-професійні, науково-дослідницького характеру).

Всі МФАП були проаналізовані та відібрані згідно з такими критеріями: автентичність, комунікативна спрямованість, тематичність, належність до усного наукового стилю, навчально-наукового підстилю, наявність новизни та пізнавальної цінності, доступність у мовному та мовленнєвому плані, наявність або відсутність природних опор в аудіотексті, чергування більш та менш насичених інформативних елементів повідомлення.

Було здійснено аналіз 45 автентичних фонограм і 5 відеофонограм та відібрано 20 фонограм згідно з зазначеними вище критеріями.

Для навчання майбутніх учителів англійської мови ПСА була розроблена система відповідних вправ, яка реалізується у трьох етапах: вступному, підготовчому до аудіювання та власне в аудіюванні. На вступному етапі відбувається ознайомлення майбутніх учителів АМ з цілями навчання, особливостями аудіювання МФАП, навчання основ конспектування як супутньої діяльності ПСА. На підготовчому етапі до аудіювання формуються навички й уміння ПСА. На етапі власне в аудіюванні відбувається вдосконалення вмінь ПСА.

Запропонована система вправ включає відповідно три підсистеми вправ, які поділяються на групи, кожна з яких спрямована на формування відповідних навичок та вмінь ПСА. Розроблена система вправ реалізується в циклічній моделі навчання в умовах кредитно-модульної організації навчального процесу в МВНЗ.

Ефективність методики навчання майбутніх учителів англійської мови ПСА була перевірена в базовому, вертикально-горизонтальному, природному, відкритому методичному експерименті. У процесі вертикального експерименту було перевірено ефективність розробленої методики; в процесі горизонтального експерименту було з'ясовано оптимальний варіант навчання на підготовчому етапі до аудіювання та власне в аудіюванні - використання евристичних бесід і штучних візуально-вербальних опор.

За результатами проведеного теоретичного, практичного й експериментального дослідження були сформульовані методичні рекомендації щодо організації навчання майбутніх учителів англійської мови ПСА в МВНЗ.

Впровадження запропонованої методики можна розглядати як один із шляхів підвищення професійної спрямованості навчання АМ у МВНЗ та як один із способів професійної підготовки вчителя АМ.

Проведене дослідження не претендує на остаточне розв'язання проблеми навчання майбутніх учителів англомовного ПСА. Одержані результати свідчать про доцільність подальшого теоретичного дослідження та практичної розробки методики навчання майбутніх учителів ІМ професійно спрямованого аудіювання діалогічного мовлення, полемічних текстів, навчання професійно спрямованого аудіювання за допомогою відеофонограми.



ПУБЛІКАЦІЇ

1. Бочкарьова О.Ю. Характеристика англомовного методичного аудитивного повідомлення // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Педагогіка та психологія. - К.: Вид. Центр КНЛУ, 2005. - Вип. 9. - С. 201-209.

2. Бочкарьова О.Ю. Критерії відбору автентичних аудіотекстів для навчання майбутніх учителів іноземної мови професійно спрямованого аудіювання // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Педагогіка та психологія. - К.: Вид. Центр КНЛУ, 2006. - Вип. 11. - С. 33-41.

3. Бочкарьова О.Ю. Вимоги до вправ для навчання майбутніх учителів англійської мови професійно спрямованого аудіювання // Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень і методика викладання іноземних мов професійного спілкування у вищій школі: Зб. наукових праць / За ред. В.Т.Сулима, С.Н.Денисенко. Ч.2. - Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. - С. 58-60.

4. Бочкарьова О.Ю. Експериментальна перевірка ефективності методики навчання майбутніх учителів англійської мови професійно спрямованого аудіювання // Теоретичні питання освіти та виховання: Зб. наукових праць. - Вип. 33. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2007. - С. 17-21.

5. Бочкарьова О.Ю. Характеристики фахового аудитивного повідомлення // Міжнародний форум “Мовна освіта: шлях до євроінтеграції”: Тези доповідей / За ред. С.Ю.Ніколаєвої, К.І.Онищенко. - К.: Ленвіт, 2005. - С. 57-58.

6. Бочкарьова О.Ю. Зміст навчання майбутніх учителів англійської мови професійно спрямованого аудіювання // Збірник “60 років ЮНЕСКО: погляд у майбутнє”: Тези доповідей наукової конференції кафедри ЮНЕСКО КНЛУ. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2006. - С. 92-93.

7. Bochkariova Y. Ways of Teaching Listening Comprehension Within the Framework of Professional Teacher Development // Humanistic and Pragmatic TEFL XII International Conference of the Educational Association of Teachers to Speakers of Other Languages, April 21-22 2007. Abstracts. - Kyiv, 2007. - P.9.

Размещено на Allbest.ru