Теоретичні та методичні засади формування соціально-професійної зрілості курсантів вищих навчальних закладів МВС України

Третій рік навчання є особливо важливим для закріплення досягнутого рівня соціально-професійної зрілості особистості курсанта у вищій школі. На цьому етапі головне завдання полягало в індивідуальному втіленні принципу розвитку відповідальної і позитивної Я-концепції і особистісних умінь співпрацювати в навчальній групі, творчо самореалізуватися в міліцейсько-службовій та інших видах діяльності. Виявлено, що високий рівень соціально-професійної зрілості передбачає сформованість у курсантів таких якостей, як чесність, совісність, об'єктивність, справедливість, тактовність, толерантність, моральна потреба в дотриманні професійної етики. Оскільки службові ситуації, у яких може опинитися офіцер міліції, не завжди вкладаються в рамки нормативних розпоряджень, у курсантів потрібно сформувати вміння осмислено і відповідально регулювати свої дій з урахуванням правових норм і засвоєної системи цінностей, соціально-творчого підходу до вирішення моральних проблем. Формування свідомої відповідальності прямо пов'язано з наданням особистості свободи дії, відповідального вибору в прийнятті рішень, що відбувається паралельно з розвитком автономності особистості.

Доведено, що високий рівень соціально-професійної зрілості характеризується тим, що в потребно-мотиваційній сфері особистості з'являється прагнення до самореалізації, а в особистісній - до персоналізації (суб'єкт осмислює свою ідеальну представленість у соціальному сприйнятті інших людей і може виступити в суспільному житті як особистість). Цілеспрямовано організована діяльність курсантів помітно вплинула на розвиток інтелектуальних якостей.

Під час стажування курсанти вирішували завдання, спрямовані на подальше поглиблення здобутих знань, формування необхідних навичок у підрозділах кримінальної чи адміністративної служби міліції, взаємодії з населенням, роботи зі спеціальною та криміналістичною технікою, розвиток умінь організаторської, виховної та правоохоронної діяльності. Стажування сприяє максимальному прискоренню процесу становлення курсанта як співробітника міліції, що перебуває на тій чи іншій посаді в підрозділах кримінальної або адміністративної служби міліції органів внутрішніх справ. Мета стажування - максимально прискорити ознайомлення випускників з конкретними ділянками роботи в реальних умовах (на робочому місці). На нашу думку, позитивним є те, що стажування курсантів відбувається за місцем розподілу, після завершення навчання у вищому навчальному закладі МВС України.

6. Дослідно-експериментальна перевірка ефективності формування соціально-професійної зрілості курсантів у процесі їх підготовки до професійної діяльності

Розкрито етапи та методику організації педагогічного експерименту, викладено результати константувального експерименту, проаналізовано зміст роботи на різних етапах формувального експерименту, тенденції формування соціально-професійної зрілості курсантів у процесі професійної підготовки у вищому навчальному закладі.

Результати теоретичного дослідження, виконаного на основі аналізу літературних джерел, нормативних документів і інших матеріалів, а також навчально-методичних розробок дали можливість розробити педагогічну модель формування соціально-професійної зрілості працівників міліції. З урахуванням цих результатів нами була розроблена і методика експериментального дослідження та її етапи.

Педагогічний експеримент (константувальний, формувальний) проводився у 1995 - 2005 рр. В основному формувальному експерименті брало участь 1004 курсанти. Комплектування експериментальних і контрольних груп здійснювалося на підставі облікового складу навчальних взводів.

Константувальний експеримент дав змогу виявити стан соціально-професійної зрілості практичних працівників міліції і курсантів - стажистів випускних курсів ВНЗ МВС України. Матеріали, узагальнені за результатами константувального експерименту були враховані під час розробки програми і методики дослідження.

Проведення основного формувального експерименту здійснювалося згідно з описаною раніше педагогічно моделлю і охоплювало теоретичну і практичну підготовку курсантів з предметів психолого-педагогічного, загальноправового і спеціального циклів; практику, стажування і позанавчальні заходи.

Оскільки в багатовимірному досліджені брали участь практичні працівники-офіцери міліції, курсанти випускних курсів, магістри - представники різних соціальних верств, з різною вислугою років, різним практичним досвідом роботи, вважаємо одержані дані типовими в плані цінностей, властивих курсантам ВНЗ МВС України. Нас цікавив вплив вислуги років, спеціального звання та спеціалізації професійної діяльності на стан соціально-професійної зрілості офіцерів міліції. Задля цього в групу обстежуваних були залучені магістри з вислугою до 5 років і званням лейтенант міліції - 10 осіб (40%) і старший лейтенант - 15 осіб (60%) та офіцери міліції-практики (лейтенант, старший лейтенант, капітан, майор, підполковник, полковник) з вислугою від 1 до 25 років.

Експериментальна вибірка була подана працівниками органів внутрішніх справ зі спеціалізацією “дільничний інспектор” - 78 осіб (34,4 %), “карний розшук” - 93 особи (41,0 %), “слідчі” - 56 осіб (4,7 %).

Узагальнення мотивів вибору професії юриста - працівника міліції в різних вікових категоріях опитаних (курсанти, офіцери міліції, магістри) показало, що у 82 осіб або 16,2% від загальної кількості, мотивом вибору професії юриста були особистісні професійні досягнення, 89 осіб (17,6%) обрали професію з метою самоствердження, 89 (17,6%) - з метою реалізації себе як особистості, лише 78 (15,4%) - з метою професійної мотиваційної спрямованості, 72 (14,3%) - з метою отримання компенсації, а 95 осіб (18,8%) - з огляду на вигідність професії.

Результати сприймання “ефекту зброї” офіцерами міліції показали, що лише 35,1% дільничних інспекторів міліції з вислугою років до 10 років сприймають зброю як засіб необхідний для виконання службового обов'язку, 56,6% - офіцери карного розшуку, 33,3 % - слідчі; з вислугою до 20 років сприймання зброї за означеним показником у дільничних інспекторів міліції - 76,5%, офіцерів карного розшуку - 85,7%, слідчих - 66,6%.

Результати прояву соціально-професійної зрілості у офіцерів міліції - практичних працівників показали, що із загальної кількості респондентів, незалежно від віку, наявними виявилось 55% ознак, що входять до зрілої особистості офіцера міліції та 97% ознак такими, що реалізуються. Високого рівня соціально-професійної зрілості у офіцерів міліції досягло 34,5 %, магістрів -31,2 %, курсантів - 25, 6 %, а достатнього відповідно - 31,8%, 33,8%, 28,7%. Середній рівень у офіцерів міліції - 25,8%, магістрів - 26,05, курсантів - 32,1%, а низький відповідно - 11,6%, 16,5%, 7,6%. За деякими ознаками прояв на низькому рівні був відсутній ( у офіцерів міліції - життєва філософія, креативність, самосприйняття; у магістрів - толерантність, контактність, самосприйняття, креативність; у курсантів-стажистів - глибина переживань, толерантність, самосприйняття, толерантність).

До початку формувального експерименту (після прийняття курсантами Присяги) було проведене анкетування курсантів, які вступили в Одеський юридичний інститут ХНУВС. Метою анкетування було уточнити мотив вибору професії юриста - працівника міліції, наявності уявлення про свою майбутню професію, проблем, що хвилюють курсантів. Аналізуючи мотиви вибору професії юриста - працівника міліції у курсантів, відповідно до виділених нами блоків (особистісних професійних досягнень, самоствердження, реалізації себе як особистості, професійно-мотиваційна спрямованість, компенсації, одержання вигоди від професії), ми виявили, що курсанти в контрольних та експериментальних групах за своєю кількісною та якісною професійно мотиваційною спрямованістю рівноцінні (14,5%) та (15,4%) відповідно, майже у 30% респондентів контрольних і експериментальних груп мотивом вибору професії є отримання вигоди від професії та компенсації тобто кар'єристсько-споживацький мотив, та лише у 16,9% курсантів контрольної та 16,1% курсантів експериментальної груп мотивом є реалізація себе як особистості.

Прояв у свідомості і реалізація ознак у практичних діях соціально-професійної зрілості в КГ майже тотожній прояву і реалізації цих ознак в ЕГ: розбіжність складає 0,3%, що є допустимим.

Після завершення стажування, на робочому місці (кінець 8 семестру), курсанти контрольних і експериментальних груп сприймають зброю як засіб необхідний для виконання професійних обов'язків - 37,5% у КГ і 51,6% у ЕГ.

Високого рівня соціально-професійної зрілості, досягли курсанти як в КГ, так і в ЕГ. Високого рівня досягли 29,4% КГ та 44,4% курсантів ЕГ, достатнього рівня досягли 35,6% КГ і 31,4% у ЕГ, середнього рівня - 30,0% у КГ і 21,5% у ЕГ , низького рівня - 4,8% у КГ та 1,3% у ЕГ.

На високому рівні, відсутність такої ознаки соціально-професійної зрілості, як життєва філософія, притаманна курсантам як КГ, так і ЕГ. У КГ на низькому рівні відсутні такі риси соціально-професійної зрілості, як відповідальність, креативність, синергічність. У ЕГ - відповідальність, толерантність, автономність, самоприйняття, креативність, синергічність.

Відсутність вказаних ознак соціально-професійної зрілості на низькому рівні дає підставу вважати, що вони в ході формувального експерименту досягли більш високого рівня (середнього, достатнього, високого). Отже, запропонована педагогічна модель формування соціально-професійної зрілості курсантів на етапі її реалізації в навчально-виховному процесі вищого навчального закладу закритого типу - результативна.

Динаміка змін соціально-професійної зрілості у курсантів КГ та ЕГ показала, що в усіх групах зберігається тенденція до розвитку вказаних ознак соціально-професійної зрілості. Порівнюючи результати, одержані в КГ та ЕГ, необхідно констатувати яскраво виражену їх різницю. Експериментальна вибірка курсантів через реалізовану авторську педагогічну модель формування соціально-професійної зрілості, показала значно вищі результати, ніж контрольна.

Констатація змін в контрольних і експериментальних взводах, що спостерігалася за наслідками зрізів, дала підставу ствердно відповісти на головне питання нашого дослідження. Отже, запропонована нами педагогічна модель формування соціально-професійної зрілості курсантів та методика поетапної її реалізації в навчально-виховному процесі є достатніми для формування соціально-професійної зрілості курсантів - майбутніх офіцерів міліції.

Висновки

педагогічний професійний офіцер зрілість

Теоретико-методологічний аналіз проблеми становлення і професійного розвитку особистості професіонала дав можливість встановити, що в умовах розбудови демократичного суспільства проблема соціально-професійної зрілості працівників органів внутрішніх справ набуває неабиякої актуальності. Її розв'язання тісно пов'язане з пошуком нової парадигми розвитку вищої освіти, із завданнями модернізації вищої юридичної освіти, впровадженням сучасних інноваційних технологій у підготовку майбутнього офіцера міліції, при застосуванні яких проблеми особистості її гармонійного розвитку і формування соціально-професійної зрілості стають у центрі діяльності вищих навчальних закладах МВС України.

На основі узагальнення результатів дослідження зроблено такі висновки:

1. Вивчення стану дослідженості проблеми професійної підготовки майбутніх офіцерів міліції у педагогічній теорії свідчить про значне посилення уваги до вивчення її психолого-педагогічних аспектів впродовж останніх десяти років. Дослідниками виявлено особливості адаптації курсантів до навчання у вищому навчальному закладі МВС України, а також до їхньої майбутньої професійної діяльності в органах внутрішніх справ; розкрито особливості професійної свідомості у курсантів; педагогічні умови виховання у курсантів відповідального ставлення до виконання службових обов'язків, дотримання моральних орієнтацій і дисциплінарної відповідальності; обґрунтовано і розроблено методику формування професійної правової культури, підготовки працівників міліції до спілкування з різними категоріями населення, спеціальної фізичної підготовки та готовності до дій у нетипових та екстремальних ситуаціях правоохоронної діяльності; формування професійної усталеності курсантів тощо.

Аналіз практики професійної підготовки майбутніх офіцерів міліції до професійної діяльності у вищому навчальному закладі закритого типу свідчить, що ці теоретичні здобутки недостатньо використовуються для подолання суперечностей між високими вимогами суспільства до правоохоронної діяльності і низьким рівнем особистої відповідальності працівників органів внутрішніх справ за її результативність; між усталеністю статутних відносин і функцій, що визначають зміст професійної діяльності правоохоронця і мінливістю, неординарністю ситуацій, котрі спонукають його до професійних дій; між потребою суспільства в підвищенні престижу суб'єктів правоохоронної діяльності і недостатнім інтелектуальним, моральним і професійним їхнім потенціалом; між необхідністю розвитку творчої активності, лідерських, комунікативних і ділових якостей особистості майбутнього працівника правоохоронних органів, який повною мірою усвідомлює свою високу відповідальність за виконання професійних функцій і відсутністю відповідних психолого-педагогічних умов для їх розвитку і стимулювання; між вимогою формування активної суб'єктної дослідницької позиції курсантів у процесі здобуття вищої юридичної освіти й переважно пояснювально-ілюстративним, репродуктивним характером навчальної діяльності, що забезпечує формування їхньої об'єктної позиції у правоохоронній діяльності.

2. На основі вивчення зарубіжного досвіду професійної підготовки (Великої Британії, Канади, Німеччини, США, Японії) працівників поліції виявлено певні особливості, зокрема: розгалуженість і різноманітність поліцейських систем, наявність поліцейських органів у різних міністерствах і відомствах, їх незалежність та автономність. Високий професіоналізм поліції значною мірою досягається завдяки досконалій професійній підготовці у фахових поліцейських закладах освіти. Крім того, поліцейський змушений протягом усієї служби навчатися, від цього залежить його кар'єрне зростання, присвоєння офіцерського чину, оплата праці, пільги тощо. У зв'язку з цим підготовка в навчальних закладах спрямована не лише на знання і вміння, а й вироблення здатності до саморозвитку, адаптації до соціальних, інформаційних, технічних та технологічних вимог, кваліфікованого здобуття нових знань шляхом самоосвіти. Навчання поліцейського має ґрунтуватися на засадах випереджальної освіти.

3. Доведено, що соціально-професійна зрілість особистості працівника органів внутрішніх справ є новоутворенням у структурі особистості, яка виявляє себе у спроможності робити усвідомлений і обґрунтований вибір щодо дій, визначених службово-професійним обов'язком. Соціально-професійна зрілість характеризує становлення особистості як цілісної, відносно стійкої (усталеної) системи, пов'язаної з усвідомленням власного місця, ролі, функцій в професії, в суспільстві, в колективі. До ознак соціально-професійно зрілої особистості нами віднесено: відповідальність, контактність, децентрацію, автономність, синергічність, самосприйняття, креативність, глибинність переживань, життєву філософію.

Формування соціально-професійної зрілості відбувається в процесі професіогенезу, а результатом якого є професіоналізм - інтегральна характеристика професійної зрілості особистості як суб'єкта правоохоронної діяльності. Зміст і структура соціально-професійної зрілості особистості офіцера міліції як його провідної якості зумовлені специфікою правоохоронної діяльності та її змістом, що створюють простір для особистісного та професійного самовизначення. Оформляючись професійно, правоохоронна діяльність дедалі більшою мірою набуває ознак стійкості, що забезпечує збереження її якісно незмінною. Об'єктивно такий стан може зберігатися досить тривалий час, навіть за умов, коли результати правоохоронної діяльності, їхня якість і технологія з охорони й захисту правопорядку, суперечать тенденціям і потребам суспільного розвитку.

4. Доведено, що для цілеспрямованого формування соціально-професійної зрілості особистості офіцера міліції доцільно створювати відповідні умови, серед яких провідними є психолого-педагогічні та методичні. На реалізацію психолого-педагогічних умов спрямована педагогічна модель формування соціально-професійної зрілості. Вона розглядається як педагогічна система організації процесу формування соціально-професійної зрілості курсантів, становить сукупність взаємопов'язаних і взаємозумовлених трьох блоків: інформаційно-імперативного, особистісно-регулятивного і соціально-діяльнісного. Методика поетапного формування соціально-професійної зрілості особистості офіцера міліції у вищому навчальному закладі закритого типу являє собою системну послідовність освітньо-виховної та професійної діяльності командного складу, науково-педагогічних працівників щодо її формування.

5. Відповідно до авторської методики поетапного формування соціально-професійної зрілості курсантів на кожному етапі формувального експерименту виділялися ключові види діяльності, з урахуванням яких будувалася вся система навчально-виховної роботи у вищому навчальному закладі МВС України. Доведено, що важливою умовою успішного входження до нової соціальної позиції є врахування реальних потенційних можливостей вихідного рівня розвитку курсантів (як фізичного, так і психічного), їх готовності виконувати режим й дотримуватись вимог, регламентованих статутом вищого навчального закладу, а також сприйняти нову систему міжособистісних взаємин.

З урахуванням особливостей навчально-виховного процесу вищого навчального закладу закритого типу, що неминуче породжують суперечності, що іноді призводять до кризових, стресових станів особистості, було визначено провідні чинники, котрі стимулювали процес звикання та пристосування першокурсників до вищого навчального закладу закритого типу. До таких позитивних чинників адаптаційного періоду віднесено: діяльність у всій її різноманітності - навчальну, суспільну, професійно-спрямовану, культурно-розважальну; соціальне середовище, що оточує курсантів, його розвивально-виховний потенціал; міжособистісне спілкування у системах “курсант - взвод - курсант”, “курсант - командний і науково-педагогічний склад”; активність особистості як джерело її життєдіяльності в адаптаційний період, та і в наступні роки навчання у вищому навчальному закладі; настанову на майбутню професійну діяльність. Інтенсивність та ефективність формування професійної ідентичності визначали орієнтацією навчально-виховного процесу на активне, діяльне, творче включення курсантів у навчально-професійну діяльність, а також створенням відповідних умов для формування і розвитку самосвідомості особистості курсанта і, передусім, його логічного компонента - рефлексії (зокрема професійної). Оскільки на етапі самоідентифікації основною метою рефлексивної підтримки розвитку особистості курсантів стало створення сприятливих внутрішніх умов повної і зрілої професійної ідентичності, першочерговим завданням стало психолого-методичне забезпечення розвитку їх самосвідомості в умовах навчання в закладі закритого типу.

На цьому етапі була розроблена модель рефлексивної підтримки формування курсантів як професіоналів в умовах вищого навчального закладу закритого типу. Впровадження моделі рефлексивної підтримки курсантів у зміст освіти уможливило забезпечення активізації процесу усвідомлення професіоналізації як особистісно важливого процесу; розуміння необхідності особистої активності в професійному і життєвому становленні; розвитку рефлексивності як внутрішньої опори формування самоідентичності з професією.

Обґрунтовано положення щодо ролі психологічної служби в організації навчально-виховного процесу на етапі становлення професійної самоідентичності курсантів. У процесі наукового пошуку важливою була індивідуально-диференційована підтримка уявлень, використання курсантами моделей про власні життєві цінності, життєві орієнтації (аналіз середовища і ситуацій життєдіяльності, Я-концепції). Вивчення змісту і ступеня повноти образів ситуацій, середовища і Я-концепції курсантів приводило в разі потреби до корекції відповідних образів (розкриття не побачених досі можливостей ситуацій, середовища, власних можливостей людини, підвищення адекватності Я- концепції). Спонукання до самостійного аналізу важливої інформації в різних системах координат допомагало курсантам у вивченні стереотипів стосовно важливих ситуацій, середовища, інших людей і самих себе і стимулювало здатність до зміни власних стереотипів.

Оскільки службові ситуації, у яких може опинитися офіцер міліції, не завжди вкладаються в рамки офіційних нормативних розпоряджень, від курсантів потрібне осмислене й відповідальне регулювання своїх дій з урахуванням правових норм і засвоєної системи цінностей, соціально-творчого підходу до вирішення моральних проблем.

6. Розроблений навчально-методичний комплекс, що охоплює авторські програми, навчальні, навчально-методичні і методичні посібники, спрямовані на професійну підготовку працівників для правоохоронних органів й цілеспрямоване формування соціально-професійної зрілості курсантів. Зокрема, розроблено спецкурс “Особистісно-професійна зрілість курсантів: засади та шляхи досягнення”; видано навчальні посібники “Педагогіка для правників” та “Основи педагогіки”; підготовлено навчально-методичні рекомендації та програми до навчального курсу “Педагогіка і психологія вищої школи” для командного складу та науково-педагогічних працівників вищого навчального закладу МВС України; методичні рекомендації щодо організації та проведення науково-педагогічної практики магістрами; розроблено програму психолого-педагогічного супроводу навчально-виховного процесу вищих навчальних закладів закритого типу з урахуванням їх специфіки.

7. Проведений педагогічний експеримент підтвердив основні положення гіпотези дослідження, а саме: обґрунтованість сутності, змісту і структуру соціально-професійної зрілості курсантів, обґрунтованість визначених чинників її формування у процесі професійної підготовки у вищому навчальному закладі МВС України; обґрунтованість та доцільність педагогічної моделі побудованої на основі взаємозалежності, взаємозумовленості та взаємозв'язку імперативно-інформаційного, соціально-діяльнісного та індивідуально-регулятивного блоків; творчу реалізацію в організації навчально-виховного процесу соціально та професійно орієнтованих педагогічних технологій, спрямованих на розвиток інтересу особистості до професійних і моральних цінностей правової і правоохоронної діяльності, до самопізнання власного внутрішнього світу; побудову навчально-виховного процесу на основі обґрунтованого навчально-методичного комплексу для курсантів, спрямованого на поетапне формування їхньої соціально-професійної зрілості.

Результати дослідження підтвердили висунуту гіпотезу, досягнуто мету, розв'язано всі визначенні завдання. Зафіксовано та емпіричними фактами підтверджено високу ефективність розробленої нами педагогічної моделі формування соціально-професійної зрілості курсантів, порівняно з традиційною, що втілюється у навчально-виховну практику за допомогою методики поетапного її формування у вищому навчальному закладі МВС України.

Теоретичні і методичні результати дисертаційного дослідження доцільно покласти в основу державної програми професійної підготовки працівників органів внутрішніх справ МВС України, вважаємо розроблення комплексу дидактичних матеріалів для здійснення професійно-психологічної підготовки працівників міліції та підвищення психолого-педагогічного рівня знань командного та науково-педагогічного складу вищих навчальних закладів закритого типу в Україні. Впровадження програми психолого-педагогічного супроводу навчально-виховного процесу вищого навчального закладу системи МВС України, моральної професійної підготовки зумовлює необхідність створення психологічних відділень, служб у вищих навчальних закладах закритого типу, кімнат психологічного розвантаження з метою відновлення професійного потенціалу й забезпечення психічного здоров'я працівників міліції.

Подальшого дослідження потребують: теоретико-методологічні засади психолого-педагогічної підготовки правників; науково-методичне обґрунтування системи підготовки фахівців для правоохоронних органів за окремими спеціальностями; моніторинг якості підготовки майбутніх працівників правоохоронних органів; особистісно орієнтований та акмеологічний підходи до підготовки фахівців для сфери правоохоронної діяльності в умовах неперервної освіти, порівняльно-педагогічне вивчення зарубіжних юридичних освітніх систем.

Література

1. Яворська Г.Х. Соціально-професійна зрілість курсантів вищих навчальних закладів МВС України: Моногр. - Одеса: ПЛАСКЕ, 2005. - 410с.

2. Яворська Г.Х. Формування соціально-професійної зрілості у курсантів - майбутніх офіцерів міліції: теоретико-методологічний аспект: Моногр. - Одеса: РВВ ОЮІНУВС, 2005. - 245с.

3. Яворская Г.Х. Игра в дидактических моделях учебного процесса: Моногр. - Одесса: ОИВД, 2000. - 113с.

4. Яворська Г.Х., Ісаєнко М.М. Комунікативні уміння як складова соціально-професійної зрілості правоохоронця: Моногр. - Одеса: ОЮІНУВС, 2002. - 152с.

5. Яворська Г.Х., Дяченко В.І. Професійна усталеність майбутніх співробітників міліції як складова їхньої соціально-професійної зрілості: Моногр. - Одеса, ОЮІ НУВС, 2002. - 156с.

6. Яворська Г.Х. Основи педагогіки: Навчальний посібник. Рекомендовано МОН України. - Одеса: Юридична літ., 2002. - 315с.

7. Яворська Г.Х. Педагогіка для правників: Навчальний посібник. Рекомендовано МОН України. - К.: Знання, 2004. - 335с.

8. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник. Рекомендовано МОН України. - Одеса: ПДПУ, 2002. - С. 306 - 327. (Авт. кол-в: Курлянд З.Н., Хмелюк Р.І., Цокур О.С., Яворська Г.Х. та ін.

9. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник. Рекомендовано МОН України. - К., 2005. - С. 301 - 337. (Авт. кол-в: Курлянд З.Н., Хмелюк Р.І., Семенова А.В., Яворська Г.Х. та ін.

10. Яворська Г.Х. Про досвід використання рейтингової системи оцінки знань студентів вузів // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 1997. - № 1. - С. 136 - 138.

Размещено на Allbest.ru