Методика вивчення драматичних творів зарубіжної літератури у взаємозв’язках з українською на уроках у 8-11 класах

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

13.00.02 - теорія і методика навчання

(зарубіжна література)

МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ДРАМАТИЧНИХ ТВОРІВ

ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

У ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКАХ З УКРАЇНСЬКОЮ

НА УРОКАХ У 8-11 КЛАСАХ

ГОРДІЄНКО Олена Анатоліївна

Київ - 2006

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті педагогіки АПН України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Волошина Ніла Йосипівна,

Інститут педагогіки АПН України, заступник директора з наукової робити.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Градовський Анатолій Володимирович,

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, професор кафедри української літератури і компаративістики;

кандидат педагогічних наук, доцент

Горідько Юлія Леонідівна,

Київський славістичний університет, доцент кафедри української філології.

Провідна установа: Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, кафедра української літератури, Міністерство освіти і науки України, м. Луганськ.

Захист відбудеться 20.09.2006 р. о 16 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К26.452.02 в Інституті педагогіки АПН України (04053, м. Київ, вул.. Артема, 52-Д).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій частині Інституту педагогіки АПН України.

Автореферат розісланий 20.08. 2006 р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради Г.Т. Шелехова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Взаємозв'язане вивчення зарубіжної і української літератур у загальноосвітній школі є частиною дидактичної проблеми міжпредметних зв'язків. Проблема ця не нова, але останнім часом у зв'язку з завданням усебічного розвитку особистості школяра вона набула принципово важливого соціального і педагогічного значення. Здобуття школярами інтегрованих знань стало одним з основних завдань школи.

Ідея міжпредметних зв'язків цікавила прогресивних педагогів, починаючи з Я.А. Коменського, Дж. Локка, А. Дистервега, К. Ушинського і закінчуючи сучасними дидактами і методистами, що виступають за отримання школярами інтегрованих знань.

Отже, саме концепція дидактичної інтеграції стала пріоритетним напрямом найновіших педагогічних праць.

Психолого-педагогічний аспект проблеми представлений у працях Л. Виготського, П. Кулагіна, І. Лернера, Н. Лошкарьової, В. Максимової, В. Онищука, С. Русової, Ю. Самаріна, В. Сухомлинського, В. Федорової.

Утвердженню в літературознавстві принципу порівняльно-історичного і типологічного вивчення літератури присвячені дослідження О. Бушміна, М. Гудзія, В. Жирмунського, М. Конрада, Н. Крутікової, Д. Наливайка, М. Храпченка, Г. Вервеса та інших.

Ідеї міжпредметних зв'язків розвивали методисти О. Бандура, Г. Бєлєнький, Т. Бугайко, Ф. Бугайко, Н. Волошина, В. Неділько, Є. Пасічник, Н. Назарова, К. Нартов, Л. Мірошниченко, А. Градовський та інші.

Важливість і актуальність проблеми взаємозв'язаного вивчення зарубіжної і української літератур підтверджується появою спеціальних досліджень, а також низки друкованих статей у журналах „Зарубіжна література у навчальних закладах”, „Всесвітня література у середніх навчальних закладах України”, „Українська література в загальноосвітній школі”.

Першим дослідженням з цієї проблеми в Україні є дисертація А. Градовського на тему: „Вивчення української літератури у взаємозв'язках із зарубіжною”. Автор розглядає взаємозв'язане вивчення української і зарубіжної літератур на прикладі великих епічних творів. Далі дослідники розробили систему взаємозв'язаного вивчення зарубіжної та української літератур у 5-8 класах загальноосвітньої школи (Ж. Клименко), вивчення української літератури у взаємозв'язках із зарубіжною у 5-11 класах загальноосвітньої школи (на матеріалі творів малої літературної форми) (В. Снєгірьова), взаємозв'язків української і зарубіжної літератур у процесі вивчення поетичних творів (Л. Бондаренко).

Важливе значення для розробки систем взаємозв'язаного вивчення літератур мав вихід у світ п'ятитомного видання „Українська література у загальнослов'янському та світовому літературному контексті (1987-1991)“ за редакцією Г. Вервеса. В Україні створено відділи світової літератури і компаративістики у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та у Києво-Могилянській академії, відкрито спеціалізовані вчені ради із захисту дисертацій з цієї галузі науки.

Для вчителів-практиків розроблено інтегроване тематичне планування курсів української та зарубіжної літератур (автори Ю. Ковбасенко, Л. Ковбасенко). Започатковано рубрики „Компаративістика в школі“ у журналах „Всесвітня література у середніх навчальних закладах України“, „Взаємозв'язки літератур“ - „Зарубіжна література в навчальних закладах“.

Усі ці факти свідчать про інтерес науки до проблеми, що розглядається, про важливість її розв'язання для взаємозв'язаного вивчення зарубіжної та української драматургії в школі.

Слід констатувати, що, незважаючи на численність методичних робіт, присвячених досліджуваній проблемі, існують питання, що потребують вирішення.

Наприклад, немає спеціальних праць, присвячених питанню взаємозв'язаного вивчення творів драматургії різнонаціональних літератур. Недостатньо визначено зміст, форми, методи і прийоми аналізу національної драматургії у світовому контексті. Розв'язання цих питань забезпечить розуміння учнями закономірностей розвитку всесвітнього художнього процесу, усвідомлення вітчизняної літератури як його складової частини, формування вмінь аналізувати драматичні твори зарубіжної літератури у взаємозв'язках з українською.

Про недостатню розробленість означеної проблеми засвічує і шкільна практика, яка, зазвичай, наслідує методичну теорію і є певною мірою відображенням ступеня розв'язання тих чи інших проблем у методичній науці.

Передусім слід відзначити недостатність координації діяльності вчителів, що викладають указані курси, обмежену поінформованість учителів зарубіжної літератури щодо змісту програм з української літератури, поверховість знань і вмінь у реалізації зв'язків між названими курсами. Вчителі мало проводять повторювально-узагальнювальних уроків, а саме на таких уроках з найбільшою ефективністю можна здійснювати зв'язки з українською літературою.

Тому доходимо висновку, що взаємозв'язане вивчення зарубіжної і української літератур у школі, зокрема драматургії, все ще залишається слабкою ланкою у методиці викладання літератури.

Таким чином, недостатня розробленість проблеми взаємозв'язаного вивчення драматичних творів зарубіжної літератури з українською у методичній науці, недоліки викладання у плані міжлітературних зв'язків вимагають нових підходів до розв'язання питань вивчення драматургії зарубіжної літератури у зв'язку з вітчизняною.

Отже, актуальність і доцільність нашого дослідження зумовлена потребами дальшого поліпшення викладання літератури в школі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане згідно з тематичним планом наукової роботи лабораторії навчання української мови і літератури Інституту педагогіки АПН України: „Зміст і методика вивчення української і зарубіжної літератур за державними стандартами в умовах 12-річної загальноосвітньої школи (реєстраційний № 0100V000046)” та вимогами Державної національної програми „Освіта. (Україна ХХІ століття)”.

Об'єктом дослідження є процес вивчення зарубіжної літератури на уроках у 8-11 класах загальноосвітньої школи.

Предмет дослідження - методика вивчення драматичних творів зарубіжної літератури у взаємозв'язках з українською на уроках у 8-11 класах.

Мета дослідження полягає в розробці науково обґрунтованої та експериментально перевіреної методичної системи вивчення драматичних творів зарубіжної літератури у взаємозв'язках з українською у 8-11 класах загальноосвітньої школи.

Гіпотеза дослідження: ефективність вивчення драматичних творів зарубіжної літератури у взаємозв'язку з українською підвищиться, якщо:

-робота ґрунтуватиметься на досягненнях літературознавчої науки і компаративістики як її складової, а також специфічних для взаємозв'язаного вивчення літератур здобутках психолого-педагогічної та методичної наук;

-ураховуватиметься специфіка драматургічного роду літератури;

-здійснюватиметься раціонально продумана система міжлітературних зв'язків;

-забезпечуватиметься створення атмосфери творчого пошуку, а також різноманітність активних форм, методів і прийомів навчання;

-практикуватимуться такі навчально-виховні заходи, які сприятимуть розвиткові розумової і мовленнєвої активності учнів;

– під час взаємозв'язаного аналізу драматичних творів зарубіжної і української літератур здійснюватиметься опора на художній текст.

Досягнення мети дослідження й перевірка висунутої гіпотези передбачали розв'язання таких завдань:

– здійснити теоретичний аналіз досліджуваної проблеми;

– вивчити її стан у практиці викладання зарубіжної літератури у 8-11 класах;

-розробити науково обґрунтовану методичну систему вивчення драматичних творів зарубіжної літератури у взаємозв'язках з українською;

-експериментально перевірити ефективність пропонованої методики.

Науково-теоретичну основу дослідження складає загальнофілософська методологія, постулат про діалектичну єдність і системний характер світового літературного процесу; психолого-педагогічні праці про важливість залучення міжпредметних зв'язків у процес навчання; методичні дослідження про шляхи взаємозв'язаного вивчення літератур та особливості сприймання творів драматургії учнями; літературознавчі дослідження про властивості драми як роду літератури.

У процесі виконання поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження:

-теоретичні - аналіз і синтез психолого-педагогічних, літературознавчих і методичних праць з досліджуваної проблеми; метод теоретичного моделювання для визначення об'єкта, предмета, мети, гіпотези і завдань дослідження; узагальнення педагогічного досвіду вивчення драматичних творів для визначення теоретико-методичних засад дослідження; аналіз навчальних програм, підручників;

-емпіричні: анкетування вчителів та учнів; бесіди із словесниками й школярами; аналіз уроків, усних відповідей і письмових робіт учнів; педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний), статистична обробка результатів експерименту.

Експериментальна база дослідження. Дисертаційне дослідження проводилося на базі загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів №14, №19 м. Житомира, сіл Федорівки і Романівської Слободи Новоград-Волинського району Житомирської області, №86, школи-інтернату №6, м. Одеси, загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів №1, №12 м. Чернігова, №7 м. Полонного Хмельницької області. Під час експерименту завдання виконували понад 400 учнів 8-11 класів.

Дослідження проводилося у три етапи впродовж 1997 - 2005 років.

На першому етапі (1997 - 1998 рр.) визначалися об'єкт, предмет, мета, завдання, гіпотеза дослідження; здійснювався аналіз психолого-педагогічних, літературознавчих і методичних праць з досліджуваної проблеми; вивчалися навчальні програми і підручники, методичні посібники і рекомендації щодо опрацювання драматичних творів, а також взаємозв'язаного вивчення літератур.

На другому етапі (1999 - 2004 рр.) проводився констатувальний зріз, аналізувалися його результати; розроблялася програма експериментального навчання, здійснювався формувальний експеримент та перевірялася ефективність пропонованої методики вивчення творів драматургії зарубіжної літератури у взаємозв'язках з українською.

На третьому етапі (2004 - 2005 рр.) проводилася перевірка методичних висновків, одержаних у процесі експериментального навчання, оцінювалась ефективність запропонованої методичної системи, оформлялися результати роботи.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження:

· науково обґрунтовано теоретико-методичні засади вивчення драматичних творів зарубіжної літератури у взаємозв'язках з українською;

· уперше розроблено й експериментально перевірено методичну систему вивчення драматичних творів зарубіжної літератури у взаємозв'язках з українською та формування в учнів умінь аналізувати ці твори на рівні сюжету, теми, ідеї, образів, художніх особливостей;

· визначено методичні шляхи компаративного аналізу драматичних творів зарубіжної і української літератур;

· подальшого розвитку набула методика порівняльного вивчення творів драматичного та епічного родів літератури на рівні способів сюжетотворення, теми, ідеї, образів.

Практичне значення результатів дослідження полягає у визначенні рівнів сформованості вмінь учнів аналізувати драматичні твори зарубіжної літератури у взаємозв'язку з українською, критеріїв їх оцінки; створенні методичної системи відповідних завдань і видів робіт; в експериментальній перевірці пропонованої методики. Методична система може бути впроваджена у навчально-виховний процес, використана для вдосконалення навчальних програм і підручників.

Вірогідність результатів дослідження та висновків забезпечується вихідними теоретичними і методичними засадами, системним аналізом вітчизняних та зарубіжних літературознавчих, психолого-педагогічних і методичних праць, вивченням і узагальненням передового досвіду вчителів, підтверджується кількісним і якісним аналізом матеріалів і результатів дослідно-експериментальної роботи, використанням статистичних методів обробки здобутих результатів.

Апробація і впровадження результатів дослідження здійснювались через участь у Всеукраїнських наукових конференціях „Література та літературознавство: історія та сучасність” (Житомир, 2004), „Творча особистість учителя як передумова інноваційних процесів у початковій школі“ (Житомир, 2004), „Актуальні проблеми викладання лінгводидактичних і мистецьких дисциплін у закладах освіти” (Житомир, 2005); виступи на засіданнях методичних об'єднань учителів-словесників загальноосвітніх навчальних закладів; виступи на науково-методичних семінарах викладачів кафедр філології і лінгводидактики та дидактичної лінгвістики і літературознавства Житомирського державного університету імені Івана Франка; через проведення пробних і залікових уроків студентами Житомирського державного університету імені Івана Франка під час педагогічної практики у загальноосвітніх навчальних закладах міста Житомира і Житомирської області, експериментальних уроків. Наукові результати знайшли відображення у статтях, що надруковані у науково-методичних журналах і збірниках (14 наукових праць: 11 - у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 3 - у збірниках науково-практичних конференцій).

СТРУКТУРА ТА ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, що включає 242 найменування, додатків, де подано уривки з творчих робіт, що виконувались учнями під час формувального експерименту, а також таблиця планування матеріалу обох літератур у процесі опрацювання монологічних тем та експериментального навчання. Загальний обсяг роботи - 207 сторінок, з них 178 основного тексту (в тому числі 10 таблиць, 5 діаграм, 2 схеми та 1 графік). Одна таблиця міститься у додатках.

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання, сформульовано робочу гіпотезу, вказано методи та основні етапи дослідження, визначено його методологічні засади, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення здобутих результатів.

У першому розділі - „Науково-методичні засади вивчення драматичних творів зарубіжної літератури у взаємозв'язках з українською на уроках у 8-11 класах“ - розкрито специфіку драми як роду літератури для визначення матеріалу порівняння та методичних шляхів взаємозв'язаного вивчення драматичних творів обох літератур з урахуванням здобутків компаративістики; обґрунтовано можливість і доцільність порівняльного вивчення творів драматичного та епічного родів літератури на рівні сюжету, теми, ідеї, образів. Подано аналіз проблеми міжпредметних зв'язків у педагогічній і психологічній науках. Розглядається також місце досліджуваної проблеми у методиці літератури, аналізуються програми, підручники з огляду на реалізацію міжлітературних зв'язків у шкільній практиці.

Аналізу специфіки драматичного роду літератури присвячені праці В. Халізева, В. Сахновського-Панкеєва, М. Полякова та інших літературознавців. Історія театрально-драматичного мистецтва розглядається у дослідженнях Г. Винокура, О. Скафтимова, О. Анікста та інших. Для розвитку теорії драми важливе значення мали погляди К. Станіславського, В. Мейєрхольда, Б. Шоу, Л. Курбаса, Б. Брехта, Лесі Українки, І. Франка та інших письменників і діячів сценічного мистецтва.

Система вивчення драматичних творів зарубіжної літератури у взаємозв'язках з українською враховує особливості драми як роду літератури, а саме: роль діалогу і монологу у драмі, характер драматичних сюжетів, зокрема, єдність дії, „зовнішня“ та „внутрішня“ дії, роль випадку, „відкритий“ фінал тощо. Усі ці особливості драми знаходять відображення у методиці компаративного аналізу драматичних творів зарубіжної і української літератур, у визначенні методичних шляхів такого аналізу.

У розділі вирішується завдання добору матеріалу для порівняння, визначаються основні аспекти вивчення драматичних творів зарубіжної літератури у порівнянні з українською.

У дослідженні зазначається, що розвиток компаративістики як науки тісно пов'язаний з іменами М. Дашкевича, М. Драгоманова, І. Франка, О. Білецького, М. Храпченка, І. Неупокоєвої, В. Жирмунського, О. Бушміна, підкреслюється актуальність питань генетично-контактних зв'язків і типологічних відповідностей у різнонаціональних літературах.

Визначено також внесок у розв'язання проблеми міжпредметних зв'язків прогресивних діячів різних періодів історії педагогіки - Я.А. Коменського, Дж. Локка, І.Г. Песталоцці, А. Дистервега, К. Ушинського. Психолого-педагогічними засадами дисертаційної роботи стали праці Л. Виготського, П. Блонського, В. Сухомлинського, І. Лернера, В. Максимової, Н. Лошкарьової, О. Бандури, С. Русової, П. Кулагіна, Ю. Бабанського, В. Онищука, Ю. Самаріна та інших авторів, в яких досліджуються контакти між навчальними предметами, пізнавальні можливості учнів щодо засвоєння міжпредметних знань.

У педагогічній науці накопичений значний досвід обґрунтування ролі міжпредметних зв'язків у навчально-виховному процесі. Основні напрямки досліджень в галузі міжпредметних зв'язків - це трактування поняття „міжпредметні зв'язки“, наукове обґрунтування необхідності їх використання у навчальному процесі, проблема міжпредметних зв'язків з погляду активізації навчання і підвищення його наукового рівня, виховний аспект вирішення означеної проблеми, типи уроків, на яких реалізуються міжпредметні контакти, та їх роль у реалізації проблемного навчання. Психологи і фізіологи стверджують, що необхідність міжпредметних зв'язків випливає із самої природи мислення людини.

Розв'язання методичної проблеми міжлітературних зв'язків, пов'язаної із осмисленням багатовікової історії народу, розвитком, примноженням і збереженням його культурних надбань, невід'ємних від історії світової культури, потребувало вивчення становлення проблеми в історико-педагогічному контексті. На основі узагальнення отриманого матеріалу здійснено аналіз і простежено процес зародження у часи Київської Русі та розвитку методики вивчення національного і зарубіжного мистецтва слова у братських школах, Києво-Могилянській академії, колегіумах, гімназіях та інших навчальних закладах України ХІV - ХІХ століть. Важливого значення надавали ознайомленню українського читача із зарубіжною літературою видатні педагоги-просвітителі і українські письменники: П. Білецький-Носенко, Леся Українка, Х. Алчевська, Уляна Кравченко, Б. Грінченко, І. Франко та інші.

Проблему міжлітературних зв'язків у методичній науці 60 - 90-х років ХХ століття розробляли у своїх дослідженнях Н. Назарова, К. Нартов, О. Бандура С. Пультер, А. Лісовський та інші дослідники. Активна розробка проблеми взаємозв'язаного вивчення світової та української літератур почалася після проголошення незалежності України, коли в 1993 році у загальноосвітніх школах було виділено зарубіжну літературу як окремий навчальний предмет. З'явилися дослідження А. Градовського, О. Ісаєвої, Ж. Клименко, В. Снєгірьової, Л. Бондаренко та інших.

Аналіз чинних програм і підручників із зарубіжної літератури з погляду залучення в них міжпредметних зв'язків з українською показав, що більшість з них ставить перед вчителями завдання використання міжлітературних зв'язків, але в підручниках відсутні завдання такого типу, які стосуються вивчення драматичних творів.

Для наукового обґрунтування змісту, методів і прийомів взаємозв'язаного вивчення зарубіжної і української драматургії проведено констатувальні зрізи. На першому етапі було розроблено та розповсюджено спеціальні анкети для вчителів та учнів 8-11 класів. Переважна кількість учителів, охоплених анкетуванням, висловилась за використання міжлітературних зв'язків, але зазначила, що проблема формування в школярів умінь компаративного аналізу літературних творів потребує подальшої розробки. Що стосується зв'язків у галузі драматургії, то вони, як виявилось, практично не проводяться.

Отже, результати анкетування показали, що міжлітературні зв'язки та інтегровані форми навчання у шкільній практиці використовуються недостатньо.

На другому етапі констатувального експерименту було розроблено критерії ефективності пропонованої методики. Завдання добиралися таким чином, щоб виявити ступінь сформованості вмінь:

1)аналізувати драматичний твір: визначати його тему, ідею, пояснювати особливості сюжетотворення, характеризувати образи-персонажі з умотивуванням їхніх вчинків у різних життєвих обставинах, оперувати необхідною літературознавчою термінологією в процесі аналізу творів драматургії, виявляти елементи новаторства;

2)порівнювати драматичні твори зарубіжної і української літератур, визначати схожість і відмінність цих творів у проблематиці, ідейній спрямованості, образах тощо;

3) застосовувати здобуті знання в нових ситуаціях, використовувати їх у власному досвіді, робити висновки, висловлювати та аргументувати судження, спираючись на художній текст, використовувати творчий підхід до аналізу драматичних творів зарубіжної літератури у взаємозв'язку з українською.

За характером прояву цих критеріїв визначено рівні сформованості вмінь учнів аналізувати драматичні твори зарубіжної літератури у взаємозв'язку з українською (виконання завдання учнями оцінювалось за 12-бальною системою у відповідності зі шкільними вимогами):

високий (10-12 балів) - на основі порівняння творів драматургії зарубіжного і українського авторів учні виявляють глибоке розуміння теми і ідеї творів, образів-персонажів, знання сюжету, усвідомлюють зв'язки творів обох літератур, вміють правильно, точно аргументувати власні судження, підтверджуючи їх текстом п'єси, залучаючи літературознавчу термінологію;

середній (5-9 балів) - учні визначають у творах, що зіставлялися, схожість в темах, ідеях, називають персонажів, деякі їхні спільні риси, виявляють знання сюжету, пояснюють зміст літературознавчих термінів, але не роблять узагальнень, логічних висновків, не завжди точно будують висловлювання, відповідаючи на питання;

низький (2-4 бали) - учні розуміють, що у порівнюваних творах є схожість у темах та ідеях, але не вміють визначати, у чому вона полягає, і залучати для аналізу твору, виявляють поверхове знання сюжетної лінії, лише відтворюючи її, примітивне розуміння ідейного задуму, не вміють довести власну думку, допускаючись помилок і неточностей.

Для визначення ступеня сформованості компаративістичних умінь проведено письмові роботи, якими було охоплено 230 учнів 10 та 11 класів. Як один з прикладів запропонованих завдань можна назвати такий: у 10-му класі було прочитано „Синій птах” М. Метерлінка і „Лісова пісня” Лесі Українки, після чого запропоновано відповісти на два запитання:

1. У чому полягає близькість тематики п'єс М. Метерлінка „Синій птах” і Лесі Українки „Лісова пісня”? Визначте ідеї названих п'єс. У чому щастя людини і сенс її життя? Доведіть власну точку зору, спираючись на сюжети цих п'єс і систему образів-персонажів.

2. Що таке символізм як літературний напрям? Які символічні образи ми спостерігаємо у названих п'єсах М. Метерлінка і Лесі Українки?

Аналіз результатів засвідчив, що значна кількість учнів виконала завдання на низькому (53 %) та середньому (38,8 %) рівнях, і лише 8,2 % - на високому рівні.

Результати констатувальних зрізів підтвердили гіпотезу про можливість і доцільність активного впливу на сприймання учнями драматичного твору зарубіжної літератури шляхом активізації знань, здобутих на уроках української літератури, а також засвідчили низький рівень умінь учнів аналізувати драматичні твори зарубіжної літератури у взаємозв'язках із українською. взаємозв'язаний вивчення драматичний твір

У другому розділі - „Дослідно-експериментальна робота під час вивчення драматичних творів на уроках зарубіжної літератури у 8-11 класах у взаємозв'язку з українською“ - обґрунтовано системний підхід до розробки пропонованої методики та представлено методичні засади її впровадження, з'ясовано мету і завдання педагогічного експерименту, описано організацію та хід експериментального навчання, проаналізовано і узагальнено результати формувального експерименту.

Якість аналізу літературного тексту залежить від активності розумової діяльності учнів, тоді формуються власні оцінні судження і виникають переконання. Експериментальною методичною системою враховано положення, розроблені О. Бандурою, Н. Волошиною, Є. Пасічником та іншими методистами, про необхідність збереження і посилення безпосереднього читацького сприймання під час ідейно-художнього аналізу твору. Образи і почуття, що виникли під час читання твору, спонукають учнів до роздумів, які ведуть до понятійних узагальнень.

Мета формувального експерименту полягала в тому, щоб перевірити на практиці ефективність пропонованої методичної системи вивчення зарубіжної драматургії у взаємозв'язках з українською.

У процесі підготовки формувального експерименту з'ясовано, які драматичні твори, рекомендовані для вивчення чинними програмами зарубіжної і української літератур, містять потенціал порівняльного вивчення і тому дають змогу цілеспрямовано звертатися до міжлітературних зв'язків. Це твори, близькі: за сюжетами та їх характером; за проблематикою, ідейною спрямованістю; за характерами, долями персонажів, способами типізації явищ дійсності, пов'язаних із життям людини; за художніми особливостями, що відображаються в літературознавчих поняттях; за творчою манерою драматургів, утіленням їх новаторських пошуків.

У розділі пропонується планування робочого матеріалу дослідження, у якому представлено твори зарубіжної і української літератур, запропоновані для порівняльного вивчення в певному класі, та конкретний матеріал для порівняння: 8 клас - трагедія В. Шекспіра „Ромео і Джульєтта” і повість М. Коцюбинського „Дорогою ціною” (тема кохання і його протистояння ворожій дійсності; образи головних героїв; елементи сюжету); 9 клас - трагедії В. Шекспіра „Гамлет”, Й.-В. Гете „Фауст” і поеми Т. Шевченка „Катерина”, „Наймичка” (тема трагічної жіночої долі; образи Офелії, Маргарити, Катерини, Ганни); 10 клас - п'єси Б. Шоу „Пігмаліон” та І. Котляревського „Наталка Полтавка” (тема дівчини з народу та її права на щастя; образи Елізи, Наталки, елементи новаторства); п'єси М. Метерлінка „Синій птах”, А. Чехова „Вишневий сад”, Г. Ібсена „Ляльковий дім” і п'єса-феєрія Лесі Українки „Лісова пісня”(тема людського щастя і сенсу життя; сюжет, образи головних героїв, елементи новаторства, літературознавчі поняття); 11 клас - п'єси Ф. Дюрренматта „Гостина старої дами”, Б. Брехта „Матінка Кураж та її діти” і п'єса І. Кочерги „Свіччине весілля” (тема негативної ролі влади, грошей, наживи в житті людини; сюжет, образи головних героїв, елементи новаторства, літературознавчі поняття).

У розділі подано етапи пропонованої методичної системи, варіанти уроків, методи і прийоми вивчення драматичних творів зарубіжної літератури у взаємозв'язках з українською, експериментально обґрунтовано їх педагогічну результативність. Наприклад, у процесі експериментального навчання використовувались такі типи уроків: урок-бесіда, урок-лекція з елементами проблемного навчання, урок евристичної бесіди з елементами дослідження, урок-композиція та інші.

Під час експерименту домінуючими були такі методи : розповідь, лекція вчителя-експериментатора (прийоми використання опису, переказу, виразного читання, наочності, пояснення літературознавчої термінології, виявлення схожості та відмінності сюжетів, теми, ідеї, образів порівнюваних творів драматургії та інші), бесіда репродуктивного та евристичного характеру (прийоми постановки запитань і завдань пізнавального та проблемного характеру, обговорення і коригування відповідей учнів, опрацювання літературознавчої термінології, порівняльного аналізу творів, роботи над художньою деталлю, формулювання висновків з бесіди та інші), творче читання (прийоми повторного, виразного коментованого, вибіркового, читання в особах, завдання на відтворення змісту твору та інші); самостійна робота (прийоми постановки дослідницьких завдань за текстом драматичного твору, складання плану власної творчої роботи, конспекту лекції, інсценізація, переказ змісту драматичного твору від особи персонажа, написання творів за пропонованою темою, підготовка доповіді, реферату, самостійні висновки про порівнювані твори тощо).

Експериментальною методикою передбачається поступове поглиблення знань із зарубіжної драматургії, удосконалення практичних умінь порівняльного аналізу драматичних творів зарубіжної і української літератур. Ієрархічність пропонованої методичної системи забезпечується поступовим ускладненням видів діяльності учнів і прийомів аналізу драматичних творів зарубіжної та української літератур у їх взаємозв'язку від 8-го по 11-й клас.

8 клас. На цьому етапі не пропонуються складні завдання, тому що робота над драматичними творами зарубіжних авторів тільки розпочинається. Проводиться порівняльний аналіз образів-персонажів за складеним планом, який ґрунтується на сформованому в попередніх класах умінні учнів характеризувати героїв літературного твору, а також порівняння особливостей сюжету, які допомагають визначити близькість проблематики та ідейної спрямованості творів зарубіжної і української літератур;

9 клас. На цьому етапі пропонується розпочати проблемний підхід до аналізу образів героїв і сюжетів драматичних творів зарубіжної літератури у взаємозв'язку з українською, який сприятиме поглибленню розуміння учнями теми та ідеї. Також здійснюємо перехід від зіставлень двох творів до порівняльного аналізу декількох творів.

10 клас. До вже сформованих раніше вмінь додаються вміння порівнювати елементи новаторства та риси літературних течій і напрямів у творах зарубіжної і української драматургії. Триває робота над порівнянням теми, ідеї декількох творів драматургії різнонаціональних літератур. Поглиблюється робота над особливостями сюжету драматичних творів. Учні вчаться давати порівняльну характеристику образів-персонажів за самостійно складеним планом.

11клас. Удосконалення названих умінь учнів щодо порівняльного аналізу драматичних творів зарубіжної і української літератур здійснюється за рахунок опрацювання літературознавчої термінології. Набуваються вміння самостійно порівнювати твори зарубіжної і української драматургії, розкривати особливості творчої манери драматургів, формулювати висновки. Запитання добираються таким чином, щоб стимулювати учнів на самостійні оцінки подій, вчинків персонажів, визначення схожості теми та ідеї творів.

Отже, до компонентів пропонованої методичної системи входять драматичні твори зарубіжної та української літератур, що містять потенціал порівняльного аналізу, а також методи і прийоми їх взаємозв'язаного вивчення.

Під час підготовки і проведення експериментальних уроків ураховувались специфіка драматичного роду літератури і особливості сприймання драматургії учнями 8-11 класів. Зверталась увага на структурні елементи драматичного твору, мову, перелік дійових осіб, ремарки тощо.

На підсумковому етапі програми експериментального навчання здійснювався аналіз результатів експериментально-дослідного навчання на основі: анкетування вчителів, що проводили експериментальні уроки, та учнів; письмових завдань аналітичного характеру, які складалися з порівняння сюжетів, тематики, ідейної спрямованості, образів, художніх особливостей драматичних творів зарубіжної і української літератур; письмових творчих завдань проблемного характеру, виконання яких потребувало самостійних інтелектуальних зусиль, аргументування власних суджень, узагальнення засвоєного.

Відповідаючи на запитання анкети, експериментатори відзначили, що запропонована методика сприяє поглибленню літературних знань, розвиткові навчальних умінь учнів; відповіді учнів у експериментальних класах були глибшими, побудованими на порівнянні тематики, ідейної спрямованості, сюжетів, образів зарубіжної і української драматургії.

Відповідно до виділених у ході констатувального зрізу критеріїв ефективності пропонованої методики і трьома рівнями сформованості вмінь учнів аналізувати драматичні твори зарубіжної літератури у взаємозв'язках із українською наводимо в таблиці 1 їх кількісні репрезентації в контрольних та експериментальних класах.

Таблиця 1. Рівні сформованості вмінь учнів аналізувати драматичні твори зарубіжної літератури у взаємозв'язках з українською

Клас	8	9	10	11	Всього
Всього учнів	ЕК	196	191	190	187	764
	КК	195	191	195	190	771
високий рівень	кількість учнів	ЕК	31	31	35	36	133
		КК	12	13	14	14	53
	%	ЕК	15,8	16,2	18,4	19,3	17,4
		КК	6,3	6,8	7,2	7,3	6,9
середній рівень	кількість учнів	ЕК	94	102	105	112	413
		КК	70	71	83	82	306
	%	ЕК	48,1	53,4	55,3	59,8	54,1
		КК	35,9	37,2	42,5	43	39,7
низький рівень	кількість учнів	ЕК	71	58	50	39	218
		КК	113	107	98	94	412
	%	ЕК	36,1	30,4	26,3	20,9	28,5
		КК	57,8	56	50,3	49,7	53,4
середній бал	ЕК	6,0	6,3	6,4	6,7	6,4
	КК	4,8	5,0	5,2	5,3	5,0

(КК - контрольні класи; ЕК - експериментальні класи)

В учнів експериментальних класів середній показник високого рівня сформованості умінь аналізувати зарубіжну драматургію у взаємозв'язках із українською вищий і становить в експериментальних класах 17,4% на противагу 6,9% у контрольних; показник середнього рівня в експериментальних класах 54,1% на противагу 39,7% у контрольних; показник низького рівня в експериментальних класах 28,4%, у контрольних - 53,5%.

Результати порівняльного аналізу відповідей на питання аналітичного характеру і письмових творчих робіт у експериментальних і контрольних класах, що характеризують якість умінь учнів аналізувати драматичні твори різнонаціональних літератур у взаємозв'язках і відображають динаміку темпів її зростання, представлено в діаграмі 1.

Діаграма 1. Результати аналізу рівнів умінь учнів 8-11 експериментальних і контрольних класів аналізувати драматичні твори зарубіжної літератури у взаємозв'язках з українською

Отже, учні експериментальних класів, де велася робота за пропонованою методикою, продемонстрували значно вищий рівень сформованості вмінь аналізувати драматичні твори зарубіжної літератури у взаємозв'язках з українською і більші темпи зростання сформованості зазначених умінь з року в рік, їх роботи характеризувалися логічністю, самостійністю, змістовністю, аргументованістю, вони оперували засвоєними літературознавчими поняттями під час визначення теми і ідеї, жанрових особливостей твору, аналізу образів героїв. Порівняння кількісних репрезентацій рівнів вмінь учнів аналізувати драматичні твори зарубіжної літератури у взаємозв'язку з українською переконливо свідчать про вірогідність гіпотези дослідження і можливість вирішення пов'язаних з нею завдань.

У загальних висновках викладено основні результати теоретичної і методичної розробки досліджуваної проблеми.

1. Дослідження проблеми вивчення драматичних творів зарубіжної літератури у взаємозв'язку з українською підтверджує, що взаємозв'язане опрацювання драматичних творів зарубіжної і української літератур повинно ґрунтуватись на літературознавчих дослідженнях про специфіку драми як роду літератури, діалектичній єдності світового літературного процесу, положеннях психолого-педагогічної науки про роль міжпредметних зв'язків в навчально-виховному процесі, методичних працях про основні аспекти, принципи, методи і прийоми взаємопов'язаного вивчення літератур; ураховувати особливості сприймання художньої літератури учнями 8-11-х класів, зокрема драматургії.

2. Система вивчення творів драматургії зарубіжної літератури у взаємозв'язку з українською ґрунтується на таких загальнодидактичних і методичних принципах: визначення схожості літературних явищ зарубіжної та української драматургії, осмислення їхніх розбіжностей; урахування в процесі навчання цілісного, безпосереднього, емоційного сприймання учнями драматичного тексту; врахування історичного аспекту в процесі компаративного аналізу творів зарубіжної та української драматургії; створення установки на порівняльний аналіз драматичних творів різнонаціональних літератур тощо.

3. Визначено етапи впровадження методичної системи, встановлено, що здобуття необхідних знань, формування в учнів умінь аналізувати драматичні твори зарубіжної літератури у взаємозв'язку з українською досягається цілеспрямованою і систематичною роботою на уроках літератури різних типів (урок-бесіда, урок-лекція з елементами бесіди, урок евристичної бесіди, урок-композиція тощо) з використанням ефективних методів і прийомів навчання.

4. Виявлено, що під час вивчення драматичних творів зарубіжної літератури у взаємозв'язку з українською школярі оволодівають уміннями, серед яких основними є: порівнювати драматичні твори зарубіжної і української літератур з метою з'ясування їх проблематики та ідейного спрямування; розглядати зарубіжну драматургію у зіставленні з українською з метою визначення особливостей сюжетотворення; аналізувати образи-персонажі драматичних творів різнонаціональних літератур для розкриття їх схожості й відмінності; пояснювати новаторські тенденції у творах зарубіжних і українських драматургів, особливості їхньої творчої манери; усвідомлювати зміст літературознавчих понять та оперувати ними.

5. Ієрархічність пропонованої методичної системи забезпечується поступовим поглибленням знань із зарубіжної драматургії, вдосконаленням практичних умінь порівняльного аналізу драматичних творів зарубіжної і української літератур, а також ускладненням видів діяльності учнів, прийомів аналізу драматичних творів зарубіжної і української літератур у взаємозв'язку.

6. Розроблено планування робочого матеріалу дослідження, обґрунтовано та експериментально підтверджено можливість і доцільність порівняльного вивчення творів драматургії та епосу на рівні сюжету, теми, ідеї, образів, взаємопов'язаного опрацювання декількох творів зарубіжної і української літератур.

7. Доведено, що аналіз драматичного твору зарубіжної літератури у зіставленні з українським посилює увагу школярів до драматичного тексту, сприяє розвиткові вмінь і навичок виразного читання, залучення школярів до дослідної роботи з текстами, підвищує емоційний і виховний вплив драматичного твору на учнів, розвиває аналітичні здібності школярів, їхні вміння узагальнювати, робити висновки.

8. Результативність дослідно-експериментального навчання підтверджує аналіз письмових робіт, проведених у контрольних та експериментальних класах.

Узагальнення викладеного дає підстави стверджувати, що поставлені в дисертаційній роботі завдання розв'язано, мету дослідження досягнуто.

Запропонована в дисертації методична система вивчення драматичних творів зарубіжної літератури у взаємозв'язках з українською може бути успішно реалізованою в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми вивчення драматичних творів зарубіжної літератури у взаємозв'язку з українською. Потребують окремого з'ясування розгляд проблеми вивчення творчих контактів зарубіжних і українських драматургів, система роботи над оригіналом і перекладом творів зарубіжних драматургів, взаємопов'язаного вивчення зарубіжної та української драматургії на факультативних заняттях тощо.

РЕЗУЛЬТАТИ НАУКОВИХ ПОШУКІВ ТА ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ ЗНАЙШЛИ ВІДОБРАЖЕННЯ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1.Міжпредметні зв'язки в процесі вивчення біографій письменників на уроках зарубіжної літератури // Зарубіжна література в навчальних закладах. - 2002. - №3. - С. 8-11.

2.Методичні рекомендації до взаємопов'язаного вивчення зарубіжної та української літератур у 8 класі. На прикладі трагедії Шекспіра „Ромео і Джульєтта” та повісті Коцюбинського „Дорогою ціною” // Зарубіжна література в навчальних закладах. - 2002. - №8. - С. 30-32.

3.Портрет письменника на уроці зарубіжної літератури // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. -2002. - № 6. - С. 17-18.

4.Уроки та факультативні заняття порівняльного аналізу творів зарубіжної і української драматургії. 9-11класи // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. - 2002. - №12. - С. 28-30.

5.Жіночі образи західноєвропейської драматургії і поем Т.Г. Шевченка. Урок порівняльного аналізу. 9 клас // Зарубіжна література в навчальних закладах. - 2003. - №5. - С. 26-28.

6.Тема людського щастя і сенсу життя та її реалізація в символічних образах української та зарубіжної драматургії. 10 клас // Українська література в загальноосвітній школі. - 2003. - №4. - С. 21-25.

7.Методичні рекомендації до взаємопов'язаного вивчення української та зарубіжної літератур // Українська література в загальноосвітній школі. - 2004. - №1. - С. 29-32.

8.Деякі аспекти порівняльного вивчення творів зарубіжної та української літератури у загальноосвітній школі // Вісник Житомирського педагогічного університету. - Випуск 15. - Житомир, 2004. - С. 80-82

9.Деякі аспекти взаємопов'язаного вивчення зарубіжної та української літератур у загальноосвітній школі // Творча особистість учителя як передумова інноваційних процесів у початковій школі. Збірник наукових праць Всеукраїнської науково-практичної конференції 27-29 квітня 2004 року. - Житомир: Вид-во ЖДУ, 2004. - С. 152-155.

10.Порівняльне вивчення літератур: зв'язки, спадкоємність та перспективність // Вісник Житомирського педуніверситету. - Випуск 19. - Житомир, 2004. - C. 92 - 94.

11.Специфіка драми та її відображення у системі взаємопов'язаного вивчення зарубіжної та української літератур у 8-11 класах // Зарубіжна література в навчальних закладах - №8 - 2004. - С. 10-12.

12.Портретний живопис на уроках вивчення біографії зарубіжного письменника // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - Випуск 21. - Житомир, 2005. - С. 164-168.

13.Тема влади грошей та жертв цієї влади в зарубіжній та українській драматургії // Українська література в загальноосвітній школі. - №11. - 2005. - С. 36-41.

14.Методична система вивчення драматичних творів зарубіжної літератури у взаємозв'язку з українською у 8-11 класах // Українська література у загальноосвітній школі. - №1. - 2006. - С. 40-45.

Гордієнко О.А. Методика вивчення драматичних творів зарубіжної літератури у взаємозв'язках з українською на уроках у 8-11 класах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія і методика навчання (зарубіжна література). - Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена теоретико-експериментальному дослідженню проблеми вивчення драматичних творів зарубіжної літератури у взаємозв'язках з українською.

Проаналізовано стан проблеми в її історичному розвитку, літературознавчому, психолого-педагогічному і методичному аспектах та практиці викладання літератури в школі, розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено методичну систему вивчення драматичних творів зарубіжної літератури у взаємозв'язках з українською.

Результати дослідно-експериментального навчання довели ефективність пропонованої методики, показали, що її залучення сприяє значному підвищенню рівня сформованості вмінь учнів 8-11-х класів аналізувати драматичні твори зарубіжної літератури у взаємозв'язках з українською.

Запропонована в дисертації експериментальна методика допомагає забезпечити усвідомлення учнями зв'язків у вивченні зарубіжної та української драматургії, а також закономірностей розвитку світового літературного процесу в цілому, сприяє прищепленню школярам загальнолюдських моральних норм. Це забезпечується чітким визначенням методів, прийомів і форм роботи.

Ключові слова: взаємозв'язане вивчення літератур, драматичний твір, методична система вивчення драматичних творів, компаративістика, специфіка драми як роду літератури, порівняльний аналіз творів, сюжет, тема, ідея, образи-персонажі, літературознавчі поняття, елементи новаторства.

Гордиенко Е.А. Методика изучения драматических произведений зарубежной литературы во взаимосвязях с украинской на уроках в 8-11 классах. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения (зарубежная литература). - Институт педагогики АПН Украины, Киев, 2006.

Диссертация посвящена теоретико-экспериментальному исследованию проблемы изучения драматических произведений зарубежной литературы во взаимосвязях с украинской.

Актуальность исследования обусловлена общими тенденциями поисков в педагогической науке, задачами всестороннего развития личности школьника, необходимости приобретения им интегрированных знаний.

Проанализировано состояние проблемы в её историческом развитии, литературоведческом, психолого-педагогическом и методическом аспектах, а также практике преподавания литературы в школе, разработана, теоретически обоснована и экспериментально проверена методическая система изучения драматических произведений зарубежной литературы во взаимосвязях с украинской. Определены этапы введения методической системы, установлено, что приобретение учащимися необходимых знаний, формирование у них умений анализировать драматические произведения зарубежной литературы во взаимосвязях с украинской достигаются целенаправленной и систематической работой на уроках разных типов с использованием эффективных методов и приёмов обучения.

Предложенная методика предполагает постепенное углубление знаний по зарубежной драматургии, совершенствование практических умений сравнительного анализа драматических произведений зарубежной и украинской литератур. Иерархичность системы обеспечивается постепенным усложнением видов деятельности учащихся и приёмов анализа драматических произведений зарубежной и украинской литератур с 8-го по 11-й класс.

Установлено, что в процессе изучения драматических произведений зарубежной литературы во взаимосвязях с украинской школьники овладевают следующими основными умениями: сравнивать драматические произведения зарубежной и украинской литератур с целью определения их проблематики, идейной направленности; анализировать особенности построения сюжета, образы-персонажи драматических произведений разнонациональных литератур с целью раскрытия их сходства и различия; раскрывать новаторские тенденции в произведениях зарубежных и украинских драматургов, особенности их творческой манеры; понимать значение литературоведческих понятий и оперировать ими.

Разработано планирование рабочего материала исследования, обоснованы и экспериментально подтверждены возможность и результативность взаимосвязанного изучения драматических и эпических произведений на уровне сюжета, темы, идеи, образов, сравнительного анализа нескольких произведений зарубежной и украинской литератур. Эффективность опытно-экспериментального обучения подтверждают статистическая обработка и анализ письменных работ аналитического и творческого характера, проведённых в контрольных и экспериментальных классах.

Ключевые слова: взаимосвязанное изучение литератур, компаративистика, произведение драматургии, методическая система изучения драматических произведений, специфика драмы как рода литературы, межпредметные связи, сравнительный анализ произведений, сюжет, тема, идея, образы-персонажи, литературоведческие понятия, элементы новаторства.

Gordiyenko O.A. Methodology of Studying Dramatics in Foreign Literature and their Interrelation with Ukrainian Ones at 8-11^th Forms. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in Pedagogics by speciality 13.00.02 - Theory and Methodology of Education (Foreign Literature). - Institute of Pedagogics by Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2006.

The dissertation focuses on theoretical and experimental research of dramatics in Foreign literature and their interrelation with Ukrainian ones.

The study analyses the problem status from the point of its historical development, literary criticism, psychology, Pedagogics and in terms of methodical aspects and literature practical teaching at school. We have worked out, theoretically grounded and verified methodical system of studying dramatics in Foreign literature and their interrelation with Ukrainian ones.

The results of the research and experimental education proved the effectiveness of the methodology suggested, and showed that its application contributes to considerable rise of pupils of 8-11 grades' comparative skills.

The experimental methodology proposed in the dissertation promotes pupils' understanding parallels while studying Foreign and Ukrainian dramatic art and also world literary process development regularities in general, furthers universal moral norms adoption by pupils.

Key words: interrelated literature studies, dramatics, methodological system of dramatics studies, comparative studies, works comparative analysis, plot, topic, idea, characters, concepts of literary criticism, novelty elements.

Размещено на Allbest.ru