Методика роботи над елементами синтаксису й пунктуації в початковій школі

Правильна організація процесу навчання пунктуації немислима без розуміння її теоретичних основ, принципів, на яких побудовані пунктуаційні правила.

Питання про теоретичні засади пунктуаційної системи в історії вітчизняної лінгвістичної думки розв'язувалось по-різному. Представники логічного (смислового) напряму вважали, що пунктуація «має значення для вираження думок на письмі», що «в основі правил лежить смисл висловлювання». Прихильники синтаксичної точки зору розглядали пунктуацію як засіб формально-граматичної організації матеріалу, показник синтаксичного членування тексту. Інтонаційна теорія виходила з того, що розділові знаки служать для позначення фразової інтонації, для передачі мелодики і темпу мовлення.

У кожному з висловлюваних поглядів було, безперечно, раціональне зерно. Вживаючи, скажімо, кому у складнопідрядному реченні, ми тим самим вказуємо на його граматичне членування, на те, що складається воно з двох предикативних частин.

У більшості випадків пунктуація відображає одночасно і зміст висловлювання, і граматичне членування фрази, і особливості інтонування. Напр., у реченні Не досвідчений у лісових справах, Олексій не подбав заздалегідь про ночівлю (Б. Полевой) кома вказує і на смислову специфіку (відтінок причини), і граматичне відокремлення означення, і наявність у реченні паузи.

Інтонаційне і граматичне оформлення властиве будь-якому висловлюванню. Але не можна не враховувати того, що далеко не завжди особливості інтонації можна передати за допомогою розділових знаків (напр., логічний наголос), що не кожна пауза усного мовлення знаходить відображення у розділових знаках (пауза між групою підмета і групою присудка), що не завжди місце паузи і місце розділового знака збігаються, напр., у реченні Чорниш дістав з кишені трикутник листа і, нахилившись до багаття, розгорнув його. (О. Гончар). Навіть тоді, коли ритмомелодика цілком відповідає синтаксичному членуванню, її роль завжди службова, допоміжна, покликана позначати синтаксичну структуру і смислові відтінки висловлювання в усному мовленні. Найголовнішим, вихідним у кожному висловленні є його зміст, але він виявляється лише в граматичному та інтонаційному оформленні. Тому можна погодитися з О. В. Текучовим в тому, що «сучасна пунктуація будується не на ряді принципів, а на одному -- семантико-граматичному, компонентами якого є смисл і граматична (а отже, й інтонаційна) будова речення (в органічній єдності)». З цього випливає можливість і доцільність вивчення пунктуації у зв'язку з опрацюванням синтаксису, що й передбачено навчальними програмами.

2.3 Система уроків узагальнення та систематизації з розділу „Синтаксис” у 4 класі

Метою даної системи є повторення вивченого з теми „Синтаксис” узагальнення і систематизації знань, виконання завдань підвищеного рівня складності. Учні повинні навчатися формулювати і доводити власну думку на основі вивченого матеріалу.

Система уроків передбачає комплексний підхід до виконання вправ, спрямованих на формування вміння аналізувати мовні явища, сприйняття мови як цілісної структури з притаманними їй внутрішніми законами розвитку. Велику увагу приділено завданням з розвитку зв'язного мовлення, спрямованим на розвиток уяви, мислення, швидкості реагування учнів. Подані форми роботи сприяють активізації розумової діяльності школярів, посилюють інтерес до навчання, дають можливість отримати задоволення від успішного виконання завдань підвищеної складності. Щоб на виконання вправ не витрачалося багато часу, учні повинні вільно володіти не лише певними практичними навичками, а й теоретичним матеріалом, який вони вивчали на попередніх уроках.

Перша частина

Завдання 1. Записати одне з запропонованих речень, обґрунтувати постановку розділових знаків, виділити граматичні основи.

1. Стрепенувся врешті ліс і собі заграв, зашепотіли збуджені листочки, заметушилась у траві комашня, розітнулося в гущині голосне щебетання, яке полинуло високо… (За М.Коцюбинським)

(Звернути увагу учнів на граматичну основу останньої частини: підмет „яке”, присудок „полинуло”).

2. Коли козак вирушав на чужину, мати напувала його калиновим чаєм і давала на дорогу хліб з калиною, а дівчина-наречена прикріплювала до коня гілочку, що символізувала домівку, і матір, і кохану. (Нар. переказ)

Завдання 2. Придумати і записати загадку, в якій відгадкою було б одне з підкреслених слів попереднього завдання. (Ліс, листочки, мати, калина).

Завдання 3. Завдання-тест

На дошці написано 3 речення, учні самостійно аналізують їх і дають відповіді на запропоновані запитання, записуючи лише відповідну букву.

а) Учні почали вчити уроки.

б) Зелене і жовте листя падало з дерева і тихо плакало.

в) Тече вода в синє море, та не витікає.

Тест

1. У якому з поданих речень є складений присудок?

2. У якому реченні ставимо кому?

3. У якому з поданих речень є обставина?

4. Яке з поданих нижче сполучень слів є словосполученням?

а) літо і весна;

б) іду по гриби;

в)летить літак;

5. Яким членом речення може бути звертання?

а) підметом;

б) додатком;

в) жодним.

6. Між однорідними членами речення ставимо кому, якщо:

а) сполучник „і” вживається один раз;

б) сполучник „і” повторюється;

в) немає сполучника „і”

7. Якою частиною мови є слово „осінній”?

а) іменником;

б) прикметником;

в) займенником.

8. Яке з поданих слів може бути вставним і відокремлюватися комами?

а) сидіти;

б) швидко;

в) здається.

9. Як пишеться вставне слово „по-перше”?

а) через дефіс;

б) разом;

в) окремо.

10. Якою частиною мови може найчастіше виражатися підмет?

а) іменником;

б) числівником;

в) дієсловом.

Завдання 4. Відредагувати речення. При необхідності скористатися словником.

Ми вийшли на річний берег.

Я пожав товаришеві руку.

Мою увагу привабила навісна картина.

Завдання 5. Користуючись тлумачним словником, з'ясувати можливі лексичні значення поданих слів. Скласти речення, щоб дане слово вживалося з різними лексичними значеннями. Якими членами речення будуть ці слова?

1. варіант. Зелений.

2. варіант. Горіти.

Завдання 6. Конкурсна п'ятихвилинка. Клас умовно ділимо на дві групи. Учасники гри повинні якнайшвидше дати відповіді на запитання.

1-ий тур

Які букви не використовуються на початку слова? (ь, н)

Яким прикметником можна білу хустку, вмочену в Чорне море? (Мокрою)

Скільки, на вашу думку, є приблизно прийменників в українській мові? (Близько 200)

В якому відмінку завжди стоїть підмет? (Н. в)

Чи може бути речення без граматичної основи?

Хто є автором вашого підручника з української мови?

2-ий тур

Мовознавча задача

Яке значення має турецьке слово „одоларда”, якщо відомо: „ода” - кімната, „лар” - суфікс множини, „да” - суфікс М.в.?

(Відповідь: у кімнатах).

3-ий тур

Обґрунтуйте свою відповідь на запитання.

Хто виконує дію, є підметом, у даному реченні?

Автомобіль об'їхав мотоцикл.

Завдання 7. Записати вірш, розставити розділові знаки. Замість крапок вставити в потрібній формі слова з довідки.

Летіть, летіть, нестримні ……,

Через усі держави і кордони.

Несіть привіт від рідної …..

Усім, хто міг у серці зберегти

І землю ту, і ….. ту єдину.

Хто скрізь усі негоди і світи

В собі проніс любов до …

(А. Матвійчук).

Слова для вставки: журавель, земля, мова, Україна.

Звернути увагу учнів:

а) відокремлюється звертання „нестримні журавлі”,

б) ставимо кому в складному реченні перед сполучним словом „хто”,

в) ставимо кому між двома однорідними членами „земля”, „мова”, які з'єднані двома сполучниками „і”.

Домашнє завдання: написати невеликий роздум на тему „Хто я такий?”

Друга частина

Завдання 1. Зачитати свої роздуми на тему: „Хто я такий?”

Завдання 2. Записати речення. Усно пояснити вживання розділових знаків. Назвати частини мови.

Осінній вечір тихо догорає і знову кличе до зірок.

Грала музика, і, здається, зорі танцювали.

Я зайшов до кімнати і, здається, почув, як учитель сказав: „Діти, книги - це ріки, що напувають землю.”

(В останньому реченні виділити граматичні основи).

Завдання 3. Скласти речення певної структури. Зробити взаємоаналіз із сусідом по парті:

а) щоб у реченні була двокрапка;

б) речення з однорідними членами;

в) речення із звертанням;

г) складне речення.

Завдання 4. Проаналізувати записаний на дошці текст. Розставити розділові знаки. Визначити граматичні основи, вказати, чим ускладнені речення. За допомогою словників з'ясувати значення слів веселка, шлях і правопис слова черв'як.

Що наші предки думали про веселку?

Веселка - шлях, по якому ангели сходять з неба набрати дощу. Вона своїми краями всмоктує воду з морів, озер і виливає її у хмари. Разом з водою веселка всмоктує все: і каміння, і риб, і черв'яків. Люди завжди казали: „Тікайте, діти, а то втягне вас дуга”.

Від сонячних променів веселки, здається; прояснюється небокрай, який раніше затуляли хмари. (За П.Чубинським)

Завдання 5. Лінгвістична задача.

Дати відповідь на поставлене запитання. Розставити розділові знаки. Які варіанти можливі?

Хто заробив п'ятірку?

Учителька сказала Наталці ставлю п'ятірку Олексію а тобі потрібно ще виконувати завдання.

Завдання 6. Гра „Визначте члени речення”.

П'ятеро учнів отримують картки з написами: „Підмет”, „Присудок”, „Додаток”, „Обставина”, „Означення”. Учитель читає різні речення, а кожен гравець повинен зайняти почергово те місце, що відповідає його картці. Гравець, який допустив помилку, вибуває з гри, а на його місце стає інший.

Речення для гри

В саду росли білі троянди.

Вечірнє сонце повільно заходило за обрій.

Вечоріє.

Діти, читайте книги.

Дерева шуміли золотим листям.

Книга - найкращий подарунок.

Сьогодні, мабуть, буде дощ.

Навесні рано прокинувся ліс.

Завдання 7. Прочитайте речення

А. І найвища краса - це краса вірності.

Б. Зійди на гору, брате, і подивися на схід.

В. Вранці, вдень і ввечері кричать тут іволги.

Дайте відповіді на запитання:

1. У якому реченні є тире?

а) у першому; б) у другому; в) у третьому.

2. У якому реченні є звертання?

а) у першому; б) у другому; в) у третьому.

3. Яке із речень є складним?

а) всі речення; б) тільки перше; в) жодного немає.

4. У якому реченні немає підмета?

а) у першому; б) у другому; в) у третьому.

5. Яким членом речення є слово „брат” у другому реченні?

а) підметом; б) додатком; в) жодним.

6. Що вивчає синтаксис?

а) словосполучення і речення; б) словосполучення; в) речення.

7. Виберіть правильний переклад фрази: „Я считаю, чтобудетдождь”.

а) я щитаю …; б) я вважаю …; в) я рахую….

8. Яке з поданих слів може бути вставним?

а) навіть; б) мабуть; в) сьогодні.

Завдання 8. Напишіть речення, виправивши помилки.

Більша половина учнів не прийшла на змагання.

Біжачий дорогою хлопчик раптово зупинився.

Домашнє завдання.1. Підберіть до поданих слів по 10 означень.

Земля, посмішка, день.

3. Складіть речення з поданим словами: освічений, освітлений. В другому реченні підкресліть всі його члени, зробіть висновок, щодо вживання в мові поданих слів.

Третя частина

Завдання 1. Розминка. Усно виправити помилки у висловлюваннях

Неправильно	Правильно
Це сама важлива тема Бистро на перерву Урок розпочнеться в 9 годин Книжковий шкаф Коврові доріжки Пол не вимито Приберіть мусор Мені неудобно сидіти Мене визиває директор	Це найважливіша тема Швидко на перерву Урок розпочнеться о 9 годині Книжкова шафа Килимові доріжки Підлогу не вимито Приберіть сміття Мені незручно сидіти Мене викликає директор

Завдання 2. Прослухати речення. Виписати лише ті, в яких є слова, що не є членами речення. Пояснити розділові знаки. Скласти речення із звертанням та вставним словом.

Поховайте та вставайте, кайдани порвіте і вражою, злою кров'ю волю окропіте (Т.Шевченко).

Вузька стежина за селом зникає у верболозах.

Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема. (В.Сосюра)

Як тебе не любити, Києве мій (А.Малишко)

На мою думку товариш не звернув уваги.

Задача, на мою думку, зроблена правильно.

Завдання 3. З поданих слів відновити і записати прислів'я. Пояснити їх значення.

1 група. Людей, той, і, має, хто, питає, , розум. (Хто людей питає, той і розум має).

2 група. Рано, хто, за тим, діло, підводиться, , водиться. (Хто рано підводиться, за тим діло водиться).

3 група. Дім, красить, дім, не, господар, господаря, а. (Не дім красить господаря, а господар дім).

Завдання 4. Записати текст під диктовку, підкреслити граматичні основи. Обґрунтувати розстановку розділових знаків. Усно підготувати одне запитання для однокласників на основі записаного тексту та тему „Синтаксис”.

Маленьке сонечко

На вулиці росте маленька яблунька, яка притулилася до паркана. З неї вітер-пустун зірвав листя. А серед гілок на верхівці висить велике рум'яне яблуко. І кожен перехожий стишує ходу, щоб помилуватися ним.

Підійшов до мене семирічний син сусіда й говорить:

- Ви його, дідусю, не чіпайте, нехай висить.

- А чого ж це?

- Бо воно є маленьким сонечком. І тому хлопці його не збивають.

Я усміхнувся. Справді так. (А.Шелудяк).

Додаткове завдання. Першу репліку діалогу і попередню фразу записати як речення з прямою мовою.

Завдання 5. Кожен учень одержує картку із завданням. Зробити синтаксичний розбір. Перевіряється завдання сусідом по парті.

Орієнтовні речення для карток.

Віра у свої сили і бажання жити для інших - величезна сила.

Скажу я ніжно Кобзареві: ”Твої думки збулися вже”.

Треба виховувати в собі кращі людські якості: чесність, справедливість і правдивість.

Люди завжди казали: „Любити рідну землю - святий обов'язок”.

Повій, вітре, з глибокого яру, підіть, дощі, стиха та помалу.

Завдання 6. Лінгвістична задача.

Батько з сином потрапили в автокатастрофу. Батько загинув. Син потрапив до лікарні. До нього в палату ввійшов хірург і сказав: „Це мій син”. Чи можуть ці слова бути правдою? Обґрунтуйте свою відповідь.

Відповідь може бути ствердною, бо іменник „хірург” може позначати і осіб жіночої статі. Отже, в палату увійшла мати хлопчика.

Завдання 7. За поданою схемою складіть речення. Визначте частини мови.

1. коли

2. Звертання; , вставне слово.

Домашнє завдання. Підготовка до контрольної роботи.

Четверта частина

Письмова контрольна робота

Завдання 1. Скласти текст (6-7 речень) на одну із тем:

Лісова галявина.

Злива у місті.

У структурі тексту використати: речення із вставним словом, складне речення із сполучником „і”, речення з однорідними присудками.

Завдання 2. Записати речення, розставити розділові знаки, підкреслити граматичні основи. В першому реченні визначити другорядні члени.

Чую, земле, твоє дихання, розумію твій тихий сум, як на тебе холодні світання ронять пригорщами росу (В.Симоненко).

Любити людей - то щастя.

Я був розбуджений пташиним співом і згадав вишневий гайок.

Книги - це ріки, які напувають землю.

Завдання 3. Перетворити речення з прямою мовою на складні речення із сполучниками.

„Дівчинка була слухняною і гарно вчилася”, - сказала повчально мама.

Дмитрик відповів: „Я дуже хочу побувати в театрі”.

Завдання 4. Перетворити речення так, щоб підмета стали звертаннями.

Пісня летить над степами.

Воїни захищають свою Вітчизну.

Завдання 5. Скласти речення з поданими словами.

Військовий, воєнний.

Роботящий, робочий.

Завдання 6. Додаткове.

Лінгвістична задача.

Записати речення двічі, розставити розділові знаки так, щоб у першому випадку стометрівку було зараховано Наталці, а в другому - Андрію.

Тренер сказав Наталці зарахувати стометрівку Андрію тобі потрібно відпрацювати техніку стрибка.

Частина п'ята

Турнір мовознавців.

Клас ділимо на три команди, кожна вибирає назву, емблему, девіз - віршовані рядки про мову (авторські або власні).

Конкурс 1. Розминка.

Команди дають відповіді на чотири запитання ведучого і на одне запитання суперників.

Запитання для першої команди:

1. що таке синтаксис?

2. назвіть другорядні члени речення;

3. назвіть губні приголосні;

4. що таке словосполучення?

Запитання для другої команди:

1. що таке фонетика?

2. що називається алфавітом?

3. з чого може складатись граматична основа речення?

4. назвіть шиплячі приголосні.

Запитання для третьої команди:

1. що таке орфограма?

2. що таке речення?

3. що таке вставне слово?

4. назвіть свистячі приголосні.

Конкурс 2.Супер - речення.

Кожній команді потрібно протягом 2-3 хвилин проаналізувати усно речення (воно дано без розділових знаків), після чого дати відповіді на поставлені запитання. Час обдумування відповіді - 30-40 сек.

Речення. Тисячі років летять лелеки, і тисячі років стрічають їх над морем орлині зграї, які намагаються скинути лелек (на) зад у море, відігнати від свого материка, але не відступають лелеки, сміливо йдуть (в) перед.

Запитання до кожної команди.

1. Кількість розділових знаків у реченні.

2. Назвіть кількість граматичних основ.

3. Назвіть граматичні основи

4. Визначте частину мови і обґрунтуйте правопис слів вперед, назад.

Конкурс 3. Змійка.

Кожен член команди виходить по черзі до дошки і одночасно з учасниками інших команд пише слово, підкресливши орфограму. За кожне правильно написане слово команда отримує один бал.

Слова для запису: човен, попливе, проїзний, пестливий, справедливий, любов'ю, піччю, секрет, директор, стежечка, ребро, грядка, просьба, замерзати, запорізький.

Конкурс 4. Запитання на вибір

На дошці вивішено квіточку з дев'ятьма пелюстками, кожна має свій номер. Команди по черзі вибирають пелюстки і відповідають на запитання, яке написано на звороті.

1. Коли в реченні ставимо тире?

2. Назвіть винятки із спрощення в групах приголосних.

3. В українській мові є 33 букви, у класі є 33 учні. Як ви думаєте, чи може бути у класі щоб усі прізвища починалися з різних букв? (Ні, бо на звуки и, ь слова не починаються).

4. Що означає грецька частина теле- у словах: телевізор, телефон, телеграф? (Відстань).

5. Коли в реченні ставимо двокрапку?

6. Чи завжди перед сполучниками чи, або, та, і, (й) ставимо кому ?

7. Запишіть фонетичну транскрипцію слова яблуня.

8. Наведіть приклади, щоб (по) перше писалося окремо і через дефіс.

Конкурс 5. Капітанський.

1. Капітани зачитують підготовлені заздалегідь власні віршовані або прозові твори-етюди про улюблену пору року.

2. Помічники капітанів повинні продовжити подані вислови:

· Вчення світ …

· Слово не горобець …

· Під лежачий камінь…

· Хочеш їсти калачі …

· Яблуко від яблуні …

· Любиш кататись …

· Рання пташка росу п'є …

Конкурс 6. швидше-швидше

Кожна команда за дві хвилини повинна дати відповідь на якомога більшу кількість запитань. Кожна правильна відповідь - один бал.

Запитання	Першій команді	Другій команді	Третій команді
Скажіть українською	одуванчик	ковер	хрустальный
Виправте помилку у фразі	закрий двері	більша половина дітей посміхається	самий красивий будинок
Що означає фразеологізм	ахіллесова п'ята	нитка Аріадни	авгієві стайні
Назвіть букву, яка стоїть в алфавіті	П'ятою	після букви к	третьою з кінця
Назвіть фразеологізм зі словом	нога	око	рука
Які бувають речення	за метою висловлювання	за наявністю чи відсутністю другорядних членів речення	за кількістю граматичних основ
Визначити належність слова до частини мови	коси	три	(в) ранці
Чи правильне твердження	буква а - голосна	у слові яма - три букви і три звуки	Речення - це синтаксична одиниця, в якій є підмет і присудок
Що означають діалектизми	когут	газда	вивірка

Конкурс 7. Загадки-жарти.

1. З чого починається день? (звуком д)

2. Що стоїть між небом і землею? (сполучник і)

3. Вечір чим кінчається, а ранок починається? )звуком р)

4. До якого імені потрібно додати лише одну літеру, щоб одержати крупу ? (м … Анна)

5. Як можна з буряка зробити бурю (відкинути звук к)

6. Що стоїть всередині школи? (буква о)

7. Що зробити, щоб майка злетіла? (змінити перший звук м на звук ч)

8. Яке слово об'єднує 33 букви (алфавіт)

9. Чого багато має болото, менше озеро, ще менше - море, а зовсім немає річка? (буква о) Підведення підсумків змагання.

2.4 Розширення та вдосконалення синтаксичних умінь шляхом використання комплексних вправ у 1-4 класах

Над формуванням синтаксичних умінь учитель працює систематично на кожному уроці грамоти, граматики, читання. Ця програмна вимога зумовлюється тим, що опанування одиниць синтаксису - словосполучення, речення, тексту - сприяє збагаченню мовлення учнів різноманітними формами й способами вираження думки, а також створює умови для свідомого засвоєння лексичних, морфологічних, правописних знань.

Опрацювання вступного блоку знань про речення

Під час опанування грамоти та вступних комплексних вправ формуємо у дітей загальний образ змісту про речення як групу слів, що виражає закінчену думку.

Проводимо спостереження за інтонаційним та графічним оформленням речення, за головними словами в реченні. Навчаємо користуватися реченням усно й на письмі для вираження своїх думок.

Навчаючи школярів правильно інтонувати речення та позначати на письмі межі речень, використовуємо такі прийоми, як виразне читання тексту в особах, співвіднесення речення та його графічної і словесно-графічної моделей.

Конкретизуємо ці прийоми розглядом сукупності комплексних вправ.

Вправа 1.

Тема: Інтонування окличних речень. Списування із граматичним завданням Прочитайте разом вірш. З яким почуттям треба прочитати речення із знаком оклику в кінці?

Погляньте, погляньте, яка благодать!

Дивіться: метелики з неба летять!

Квітки повмирали усюди надворі,

Морозець малює на шибках узори...

Олександр Олесь

Що ще за метелики? Хто малює візерунки на шибках? Спиши перше речення. Побудуй до нього модель. Вписуй до моделі маленькі слова. Зразок виконання: |__, __, яка __ !

Вправа 2.

Тема: Підготуйся прочитати в особах народну пісеньку

- Зайчику, зайчику, де ти бував?

- У березовім гайочку, у вишневому садочку, на зеленому горбочку квітоньки збирав.

- А кого, зайчику, там зустрічав?

- Співучого соловейка на калиновім гіллі та знайому лисоньку у старій норі.

Інтонування питальних речень. Письмо з пам'яті з граматичним завданням.

Прочитай виразно тільки речення зі знаком питання в кінці.

Запиши з пам'яті речення зі знаком питання в кінці. Побудуй до них моделі, вписуючи до них маленькі слова.

Вправа 3.

Тема: Співвіднесення речення та його словесно-графічної моделі. Письмо з голосу з граматичним завданням

Прочитай в особах жартівливу народну пісеньку. Ходить гарбуз по городу, питається свого роду: “Ой, чи живі, чи здорові всі родичі гарбузові? Обізвалась жовта диня: “Ой, я ж його господиня!” Обізвались огірочки: “Ой, ми ж його сини й дочки”.

З'єднай лініями речення та його модель.

Ой, чи живі, чи здорові |Ой, __ ж __ __ й __ .

всі родичі гарбузові?

Ой, ми ж сини його й дочки. |Ой, __ __, __ __ __ __ __?

Ой, я ж його господиня! |Ой, __ ж __ __ !

Вправа 4.

Тема: Узагальнення уявлень про інтонаційне та графічне оформлення речення Прочитай вірш.

Лісове джерельце, добре в нього серце. Всім дає водиці: І звірятку й птиці, дереву й травиці.

М. Чупурпа Постав запитання:

Запиши побудоване запитання з коментуванням. Як позначимо кінець речення? Склади до нього модель.

Прочитай ще раз текст з попередньої вправи. Що ти скажеш лісовому джерельцю? За що подякуєш? З яким почуттям будемо вимовляти побудоване речення? Запиши речення і модель до нього.

Зроби висновок, як правильно читати речення з крапкою, знаком питання та знаком оклику. Користуйся таблицею 1.



Таблиця 1

Виділи й паузою і голосом кінець речення
Добре серце у джерельця. Якщо ставиться крапка то голос знижується.	Яке серце у джерельця? Якщо про щось запитується, голос підвищується на слові, на яке треба відповісти.	Добре серце у джерельця! Спасибі, джерельце, за добре серце! Якщо речення вимовляється з почуттям, голос не знижується в кінці речення.

Сформовані початкові уявлення про інтонацію та графічне оформлення речення стають основою для опанування наступних, більш абстрактних узагальнень. Діти довідуються про головні члени речення (без вживання термінів).

Усвідомити речення як цілісну одиницю мовлення неможливо без виділення граматичної основи речення.

Основним методичним прийомом є спостереження за виявленням у реченнях істотних ознак, властивих підмету й присудку: у реченні про когось або про щось розповідається. Важливо орієнтувати дітей одночасно на дві істотні ознаки підмета й присудка - смислову роль у реченні та граматичне значення. У процесі розпізнавання головних членів учитель акцентує: слово означає про кого або про що говориться в реченні, відповідає на питання хто? що?; слово означає, про що говориться в реченні і відповідає на питання що робить? що робив? що буде робити? Підкреслимо перше головне слово однією лінією, друге-двома.

Спостерігаючи за головними членами, школярі вчаться чіткому висловленню думок. У них закріплюються уміння ділити мовленнєвий потік на речення. Для учнів сама по собі відповідь на питання: “Чому певну групу слів можна назвати реченням?” - найтісніше зв'язана розпізнаванням головних слів у реченні: у реченні про когось або про щось розповідається.

Для початкового ознайомлення з головними словами в реченні найдоцільніші такі типи комплексних вправ, як визначення меж речення, доповнення речення пропущеним словом - підметом чи присудком,

Вправа 5.

Тема: Виділення речень з тексту, сприймання їх на слух Прослухайте вірш у музичному супроводі твору Н. Дремлюги

“Прелюдія і фуга” Костянтина Новицького (бандура). Що ви уявляєте? Прочитайте хором вірш. Кінець кожного речення виділяйте зниженням голосу і паузою.

Гроза пройшла... Зітхнули трави.

Квітки голівки підвели...

Олександр Олесь Про що розповідається в першому реченні? Другому? Третьому? Для чого слугує речення? Як на письмі позначаємо початок і кінець речення?

Вправа 6.

Тема: Встановлення меж речень у тексті (надрукованому чи написаному)

Прочитай. Поділи текст на речення. Як ти їх розпізнаєш?

Прийшла, зима білосніжна в своєму чарівному кошичку принесла сніжинки кинула їх людям кружляли сніжинки в повітрі і тихо спускались на землю спіймала сніжинку і я ...

Як за допомогою голосу одне речення відділяється від іншого? Як на письмі позначаємо початок і кінець речення? Про що говориться в першому реченні? (Про зиму). На яке питання відповідає це слово? (Що? - зима). Підкресліть це слово однією лінією.

Що говориться про зиму? (Прийшла). На яке питання відповідає це слово? (Що зробила?). Підкресліть це слово двома лініями.

Підготуйся з голосу записати доповнений текст. Підкресли головні слова в першому реченні.

Поділиться на групки. Поговоріть зі сніжинкою. Складіть діалог «Що мені розповіла сніжинка?»

Узагальнення:

1) речення виражає закінчену думку;

2) у кожному реченні про когось або про щось говориться;

3) у кінці речення робиться пауза;

4) речення починається з великої букви.

Вправа 6.

Тема: Доповнення тексту пропущеним словом (підметом)

Розглянь малюнок і прочитай текст та слова для довідок.

Зміст малюнка: хлопчик поливає сад. Потужний потік води б'ється зі шланга, розсівається рясним дощиком.

(Хто?)... поливає сад. Спраглі (що?)... радіють кожній краплині.

І хочеться йому стати самому прозорим дощиком, зросити кожну билинку.

Слова для довідки: дерева, Сергійко.

Яке слово треба вставити замість питання хто? у першому реченні? Що невідомо в реченні, коли пропущено слово Сергійко! Яке слово слід додати замість питання що? Що невідомо в реченні, коли пропущено слово дерева!

Спиши доповнені речення. Підкресли головні слова.

Третій клас - якісно новий етап роботи над опорними синтаксичними уміннями. Учні піднімаються з емпіричного володіння реченням До понятійного. Вводяться поняття підмет і присудок (головні члени речення) і другорядні. У реченні третьокласники виділяють підмет і присудок та слова (два слова), з яких одне головне, а друге - залежне, тобто словосполучення. Довідуються вони і про те, чим виражається граматичний зв'язок слів: закінченнями й прийменниками.

У четвертому класі знання про зв'язок айв у реченні розширюються під час ознайомлення з однорідними членами речення.

Як і в 2, так і в 3 та 4 класах доцільними є вправи на встановлення меж речення, поширення, доповнення, відновлення тексту, побудова складних речень за зразком з опорою на зв'язаний текст та малюнок. Однак урізноманітнюється методика опрацювання таких завдань. Ширше використовується графічне унаочнення. Змінюється співвідношення завдань за зразком, конструктивних і творчих. Підсилюються елементи конструктивної та творчої діяльності.

Повніше використовується текст з метою розкриття семантико-синтаксичних зв'язків слів у реченні та збагачення лексичного запису і граматичної будови мовлення учнів.

Передбачається поступове ускладнення семантики слів, на основі яких будуються вправи на аналіз та побудову словосполучень і речень.

Використовуються слова не тільки з конкретним значенням (іменники, що означають назви предметів, рослин, тварин, дієслова руху), а й із більш абстрактним (іменники на означення суспільних подій, дієслова мовлення, мислення, сприймання тощо). Включаються також слова близькі та протилежні за змістом, вжиті у прямому і переносному значеннях, різні за морфемною будовою.

Опорно-узагальнююче унаочнення набуває рис вищого ступеня узагальненості. Воно будується із перспективою легшого засвоєння видів другорядних членів речення (означення, додатка, обставин) у старших класах.

Привести в чітку систему здобуті учнями синтаксичні знання допоможуть завдання за зразком.

1. Встав, пропущені слова/

За метою висловлювання речення бувають... .

Підмет - слово, що означає..., відповідає на питання... .

Присудок - це слово, що означає.., відповідає на питання....

2. Розглянь схему. Спробуй розповісти про речення все, що знаєш.

3.Перебудуй це речення в спонукальне - із закликом, з проханням, наказом.

У роботі над засвоєнням елементів синтаксису в початкових класах можна виділити кілька напрямів, між якими існує тісний зв'язок.

1. Практичні спостереження за синтаксичною будовою та інтонаційним оформленням речень, побудова речень з різної кількості членів, з різним розташуванням їх за поданим зразком та схемою.

2. Формування уявлень про одиниці синтаксису -- словосполучення, речення, зв'язне висловлювання (текст).

Засвоєння структури речення і найважливіших синтаксичних понять: зв'язок між словами у реченні; граматична основа речення; головні і другорядні члени речення; головні члени -- підмет і присудок; однорідні члени речення. Засвоєння синтаксичної термінології.

Поглиблення знань і умінь з синтаксис під час опрацювання несинтаксичних тем (значення слова, будови слова, частин мови).

Формування в учнів уміння використовувати у власному мовленні речення за метою висловлювання(розповідні, питальні, спонукальні) та за інтонацією(неокличні, окличні). Формування пунктуаційних навичок.

Застосування набутих знань і умінь з синтаксису практиці зв'язного мовлення.



Висновок

Отже, можна сказати, що роль синтаксису та пунктуації в початковій школі є передумовою формування в учнів вміння правильно розмовляти та писати.

Синтаксис посідає центральне місце у шкільному курсі української мови, оскільки опанування таких понять, як словосполучення, речення, зв'язок слів у реченні є важливою передумовою розвитку мовлення. Таким чином, знання закономірностей сполучуваності слів і побудови речень допомагає правильно утворювати різноманітні конструкції, збагачує синтаксичні ресурси мовлення,сприяє повнішому й точнішому вираженню думок… Вивчення елементів синтаксису в початкових класах набуває особливого значення, бо саме цей етап навчання рідної мови є тією основою умінь і навичок, без яких неможливе подальше їх вивчення.

У сучасному мовознавстві розділові знаки - умовні графічні позначки, які використовуються як засіб інтонаційно-смислового і граматичного членування писемного мовлення. Передумовою успіху в навчанні пунктуації є постійна увага до її призначення, розуміння того, що є знаки віддільні (крапка, крапка з комою, знак оклику, знак питання, двокрапка, абзац), що служать для відділення одних відрізків тексту від інших, та видільні (дужки, лапки), які сприяють виділенню окремих

Пунктуація служить засобом оформлення тексту і сприяє ефективному спілкуванню. Розділові знаки ставляться з метою розмежування окремих логіко-граматичних частин у потоці мовлення, допомагають тому, хто пише, виразніше передавати свої думки і почуття, а тому, хто читає, - краще, точніше сприймати текст.

Розуміння учнями комунікативної ролі розділових знаків пробуджує зацікавленість у вивченні пунктуаційних правил.



Список використаних джерел

1. Грищенко А.П., Мацько Л.І.,М.Я. Плющ. Сучасна українська літературна мова /А.П. Грищенко, Л.І. Мацько, М.Я. Плющ - К: «Вища школа», 1997.- 493 с.

2. Бадер В.І. Розвиток усного і писемного мовлення молодших школярів / В. І. Бадер; ін-т педагогіки АПН України. - К. , 2000. - 315с

3. Блинов Г.И. Методика пунктуации в школе / Г.И. Блинов - М., 1978. - 125 с.

4. Варзацька Л., Дворецька Л. Методика інтегрованого уроку мови/ Л.Варзацька, Л. Дворецька - Дивослово. - 2004. - №3. - С.31-50.

5. Венжинович Н.Ф. Сучасна українська літературна мова: Навч. Посіб. - 3-тє вид., випр.. і доп. / Н.Ф. Венжинович- К.: Знання, 2008. - 304 с.

6. Карпалюк В.С., Мартіна О.В., Третяк Н.В. Сучасна українська мова. Синтаксис. Навч. Посібник. / В.С. Карпалюк, О.В. Мартіна, Н.В Третяк - Кам'янець-Подільський: Видавець ПП Зловейко Д.Г.,2011. - 284 с.

7. Карпалюк В.С.., Г.В Горох, Н.М Бурдаківська, П.С. Каньоса, О.В. Мартіна, Н.В. Третяк Сучасна українська мова з практикумом./ В.С., Карпалюк Горох Г.В., Бурдаківська Н.М., Каньоса П.С., Мартіна О.В., Третяк Н.В - К.-П.: Буйницький О.А., 2007. - 420 с.

8. Плющ М.Я. Сучасна українська літературна мова/ М.Я Плющ. - К: «Вища школа», 2005.- 430 с.

9. Мельничайко В., Пентилюк М., Рожило Л. Удосконаленнязмісту і методівнавчаннямови./ В. Мельничайко, М. Пентилюк, Л. Рожило - К.: Рад.школа, 1982 -С.27-56.

10. Мельничайко В.Я. Видимовногорозбору. Українськамова. Довідник. / В.Я. Мельничайко - Т.: «Богдан», 1997. - 120 с.

11. Методичний порадник: форми і методи навчання /Автор-укладач Б.О.Житник. - X.: Вид.група «Основа», 2005. -128с.

12. Плиско К.М. Викладання синтаксису українськоїмови. / К.М. Плиско - К.:Рад.школа, 1978. - 184 с.

13. Пономарів О.Д. Сучасна українська мова. Синтаксис. / О.Д. Пономарів- К.:Либідь,1994.-256с.

14. Пономарів О.Д., Різун В.В. Сучасна українська мова. / О.Д. Пономарів, В.В. Різун- К.:Либідь,2001.-400 с.

15. Пономарів О.Д., Різун В.В., Шевченко Л.Ю. та ін.. Сучасна українська мова: Підручник - 3-тє вид., перероб. / О.Д.Пономарів, В.В. Різун, Л.Ю. Шевченко - К.: Либідь, 2005. - 488 с.

16. Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч.посібн. - 2-ге вид. виправл./С.В. Шевчук, Т.М. Лобода. - К.:Арій, 2008.- 384 с.

17. Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Модульний курс: Навч. Посіб. / Н.Г. Шкуратяна, С.В. Шевчук - К.: Вища шк.., 2007. - 823 с.

18. Шульжук К.Ф. Синтаксис української мови: Підручник./ К.Ф. Шульжук - К.: Академія, 2004.- 408 с.

19. Ющук І.П. Українська мова./ І.П. Ющук - К.:Либідь,2004.-640 с.



Додаток

Види комплексних вправ за використанням видів діяльності та розумових дій.

Словесну творчість активізуємо використанням таких основних видів діяльності учнів:

1) ігрової;

2) художньої;

3) спостережень за природою.

Охарактеризуємо їхню розвивальну сутність табличним способом.

Види діяльності, які активізують словесну творчість	Які їх розвивальні можливості?
І вид Ігрова діяльність	Активізує опанування чуттєвих способів пізнання, оволодіння уміннями виокремлювати ознаки предмета, знаходити родові і видові, спільні й відмінні, істотні й неістотні, класифікувати їх; розширення уявлень про лексичне значення конкретних слів.
II вид Спостереження за природою	Уводить у самий процес народження образного вислову, допомагає розкрити сутність зв'язків і залежностей у природі.
III вид Художня діяльність	Поєднання словесного образу з графічним та музичним активізує уяву, образне сприймання світу, допомагає розкрити значення слів абстрактного значення, що означають характери людей, явища природи, суспільні події.

Розвивальні можливості основних видів діяльності молодших школярів

З огляду на розвивальні можливості кожного з названих видів діяльності учнів виділено 12 основних видів комплексних вправ:

1) на виділення ознак предмета;

2) розпізнавання предмета за сукупністю ознак;

3) знаходження спільних і відмінних ознак;

4) розпізнавання істотних і неістотних ознак;

5) з'ясування родових і видових ознак;

6) класифікація предметів і явищ;

7) розкриття сутностей, зв'язків і залежностей;

8) виділення головного;

9) активізація уяви, образного сприймання світу;

10) розширення уявлень про значення слів абстрактного змісту;

11) розширення уявлень про лексичне значення слів конкретного змісту;

12) розширення уявлень про значення слів, вжитих у переносному значенні.

Визначальним параметром, за яким здійснюється така класифікація, є провідні розумові операції, необхідні для розв'язання завдань.

Виділені 12 основних видів комплексних вправ за провідними розумовими діями є багатоваріантними, оскільки певної специфіки набуває той чи інший вид у залежності від того, який вид діяльності (ігрова, спостереження за довкіллям, художня діяльність) активізує словесну творчість учнів.

Основні види емоційно-образної діяльності у кожній названій комплексній вправі (1-12) можуть підсилюватися, увиразнюватися малюванням, дослідницькою діяльністю, виразним читанням віршів, відгадуванням загадок, драматизацією, словесним малюванням, складанням діалогів, хоровим співом з елементами хореографії. Добираються такі супровідні види діяльності з огляду на дидактичні цілі та етапи уроку. Вони мають на меті викликати та підтримувати творчу реакцію дитини, досягти органічного поєднання логіко-понятійного та емоційно-образного компонентів у процесі пізнання.

Сукупність пропонованих засобів емоційного впливу на особистість дитини дає можливість педагогу глибше індивідуалізувати навчання, спираючись на природні здібності, нахили дітей, особливості сприймання, уяви, пам'яті, мислення.

Співвідношення основних видів комплексних вправ з використанням емоційно-образної діяльності визначається віком, ступенем підготовленості, розвитку дитини.

Чим слабше підготовлений учень, чим менше розвинені його пізнавальні можливості, тим більшою має бути питома вага комплексних вправ з провідними видами діяльності - ігровою, предметно-практичною, малюванням, музикою.

Размещено на Allbest.ru