Організаційно-педагогічні умови виховної роботи в технічних коледжах

кандидат педагогічних наук, доцент, член-кореспондент АПН України Щербак Ольга Іванівна, професійно-педагогічний коледж імені Антона Макаренка, директор, м. Київ.

Провідна установа: Житомирський державний університет імені Івана Франка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Житомир.

1. Здійснити теоретичний аналіз системи підготовки фахівців, виявити особливості виховної роботи у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, конкретизувати поняття “ефективність виховного процесу в технічних коледжах”.

2. Уточнити й теоретично обґрунтувати критерії та рівні вихованості студентів коледжів і технікумів.

3. Обґрунтувати й експериментально перевірити комплекс організаційних і педагогічних умов ефективності виховного процесу в технічних коледжах.

4. Окреслити й теоретично обґрунтувати зміст методичної підготовки інженерно-педагогічних працівників вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації з питань наукової організації виховного процесу.

Методологічну основу дослідження становлять філософські положення про сутність виховання як специфічної форми суспільної діяльності; провідна роль діяльності викладачів у процесі формування й розвитку особистості; виховна робота як соціально-мотивований і морально-зумовлений процес взаємодії суб'єктів виховання; концептуальні положення теорії управління; загальнонаукові принципи особистісного, діяльнісного та індивідуально-творчого підходу до особистості майбутнього фахівця.

Важливе методологічне значення для розв'язання досліджуваної проблеми мають ті основні положення, які стосуються розвитку освіти в Україні і які викладені в Конституції України, в Законах України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, “Про професійно-технічну освіту”, Національній доктрині розвитку освіти в Україні, в Концепції професійно-технічної (професійної) освіти, рішеннях колегії Міністерства освіти і науки України “Про концептуальні засади гуманітарної освіти в Україні (вища школа)”, також і в інших нормативно-правових документах.

Теоретичну базу дисертаційного дослідження становлять положення і висновки з такої проблематики:

- психологічної теорії особистості (Б.Г.Ананьєв, Є.Д.Божович, Л.С.Виготський, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн та ін.);

- наукових засад організації виховної роботи (А.М.Алексюк, В.П.Андрущенко, Ю.К.Бабанський, І.Д.Бех, І.А.Зязюн, А.Й.Капська, С.Г.Карпенчук, О.П.Кондратюк, Б.Т.Ліхачов, Н.Г.Ничкало, С.О.Сисоєва);

- теоретичних положень професійного становлення особистості (А.М.Алексюк, С.Я.Батишев, А.П.Беляєва, Б.С.Гершунський, Р.С.Гуревич, Н.Г.Ничкало, О.М.Новиков та ін.);

- психолого-педагогічних засад управління системою виховання (Г.П.Васянович, В.А.Караковський, Н.В.Кузьміна, В.С.Пікельна, Г.С.Тарасенко та ін.);

- психолого-педагогічних особливостей виховної діяльності педагога (О.А.Дубасенюк, Н.Є.Мойсеюк, В.О.Сластьонін, М.І.Сметанський, Г.М.Троцко), куратора академічної групи у вищих навчальних закладах освіти (В.Д.Базилевич, О.В.Винославська, Т.М.Куриленко та ін.).

Методи дослідження. У дослідженні використовувався певний комплекс методів, зокрема:

- теоретичні методи: аналіз та узагальнення наукової і методичної літератури; вивчення нормативно-правових та навчально-методичних документів і матеріалів; аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, систематизація теоретичних даних, моделювання професійного виховання студентів;

- емпіричні методи: вивчення вітчизняного й зарубіжного досвіду професійної підготовки майбутніх фахівців, спостереження, анкетування, самооцінка, експертна оцінка, бесіди, інтерв'ювання, педагогічний експеримент, статистичне опрацювання результатів дослідження з використанням математичних методів.

Організація дослідження. Дисертаційне дослідження проводилось упродовж 2000-2005 рр., охоплюючи три етапи науково-педагогічного пошуку.

На першому (теоретично-пошуковому) етапі (2000-2001рр.) - проаналізовано стан опрацювання проблеми на основі вивчення психолого-педагогічної, методичної літератури, правових джерел - з метою виявлення особливостей виховного процесу в коледжах і технікумах. На цьому етапі визначено тему дослідження, поняттєвий аппарат, програму дослідження, сформульовано гіпотезу, мету, завдання дослідження. Також проводились первинні спостереження, аналіз і узагальнення результатів, анкетування, констатуючий експеримент.

На другому (дослідно-експериментальному) етапі (2002-2003 рр.) - окреслено теоретико-методологічну стратегію дослідження, визначено перебіг апробації комплексу організаційних й педагогічних умов виховної роботи у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, уточнено критерії й рівні вихованості студентів коледжу. Експериментальна робота проводилась задля реалізації визначеного нами комплексу педагогічних умов, аналізу їхнього впливу на підвищення ефективності виховного процесу.

На третьому (узагальнюючому) етапі (2004-2005 рр.) - систематизовувались і уточнювались експериментальні дані, проводився комплексний аналіз результатів дослідження. На цьому етапі нами сформульовано основні висновки, методичні рекомендації для викладачів та інженерно-педагогічних працівників коледжів і технікумів, оформлено кандидатську дисертацію.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота виконувалася у Вінницькому технічному коледжі, а також у Калинівському технологічному технікумі, Хмельницькому політехнічному коледжі, Київському технікумі електронних приладів і у Львівському технічному коледжі. В експериментальній роботі брали участь 37 викладачів, 612 студентів, з яких 480 залучались до формуючого експерименту.

Наукова новизна здобутих результатів визначалась такими чинниками:

- вперше визначено організаційні й педагогічні умови виховної роботи в технічних коледжах і технікумах з метою професійного виховання майбутніх фахівців;

- уточнено й обґрунтовано критерії та рівні вихованості студентів технічних коледжів, брались до уваги сформовані в них риси особистості;

- розроблено структурно-логічну модель системного процесу професійного виховання в коледжі;

- подальшого розвитку набуло методичне обґрунтування професійної компетентності інженерно-педагогічних працівників у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації з проблематики виховання студентів.

Практичне значення роботи полягає в тому, що нами розроблено і впроваджено в навчально-виховний процес:

- методику психолого-педагогічної діагностики особистості студентів;

- програму професійного виховання студентів технічних коледжів і технікумів;

- план методичної роботи з підвищення професійної компетентності інженерно-педагогічних працівників у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації з питань науково обґрунтованої організації виховного процесу.

Основні положення дисертаційного дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Вінницького технічного коледжу (довідка №Т/74 від 25.02.2005), Хмельницького політехнічного коледжу (довідка №80 від 09.03.2005 р.), Київського технікуму електронних приладів (довідка №16 від 11.03.2005 р.), Калинівського технологічного технікуму (довідка №75 від 04.05.2005 р.), Львівського технічного коледжу (довідка №16 від 10.03.2005).

Вірогідність результатів дослідження забезпечувалась методологічним обґрунтуванням його вихідних положень, адекватним теоретичним аналізом проблеми ефективності виховного процесу в коледжах і технікумах, відповідністю застосованих методик і завдань дослідження, використанням надійних методів статистичної обробки даних, репрезентативністю вибірки, відтворенням результатів дослідження і добутих експериментальних даних, систематичною перевіркою результатів дослідження на різних етапах експериментальної роботи, поєднанням методів кількісного та якісного аналізу.

На захист виносяться:

1. Теоретично обґрунтований комплекс організаційно-педагогічних умов ефективної виховної роботи в технічних коледжах.

2. Створена й експериментально перевірена модель системного процесу професійного виховання в коледжі.

3. Науково обґрунтована й експериментально перевірена методика підвищення професійної компетентності інженерно-педагогічних працівників із питань науково обґрунтованої організації виховного процесу.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дослідження доповідалися і обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях: “Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Вінниця, 2002), “Сучасні освітні технології у професійній підготовці майбутніх фахівців” (Львів, 2002), “Теорія та практика управління педагогічним процесом” (Одеса, 2002), “Теоретичні і методичні засади розвитку професійно-педагогічної освіти у контексті європейської інтеграції” (Київ, 2003), Miкdznarodowa konferencia naukowa “Psychologiczne I pedagogiczne podstawy ksztaпcenia specjalistхw rуїnych profesji њwietle wyzwaс XXI wieku” (Kielce, 2003), “Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи” (Хмельницький, 2003), “Трудове навчання в системі освіти ХХІ століття” (Дрогобич, 2003), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Діяльність навчального закладу як умова розбудови освітнього простору регіону” (Чернігів, 2004), “Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Вінниця, 2004).

Основні результати дослідження висвітлено в 12 публікаціях, усі - одноосібні, 7 статей з поміж них опубліковано в провідних фахових виданнях з переліку ВАК України; 2 брошури - видані як методичні рекомендації. Загальний обсяг публікацій - 5, 77 авторських аркуша.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел - із 274 найменувань (з них 5 - іноземними мовами), із 3 додатків на 10 сторінках. Повний обсяг дисертації- 214 сторінок (179 - основна частина). Робота містить 14 рисунків на 6 сторінках і 23 таблиці на 9 сторінках.

коледж організаційний педагогічний виховний

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність і доцільність наукового дослідження обраної проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження, методологічну та теоретичну основи; сформульовано гіпотезу і методи дослідження, наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, подано відомості про апробацію і впровадження результатів роботи.

Проблеми виховної діяльності викладачів висвітлено в багатьох психолого-педагогічних дослідженнях; у них обгрунтовується актуальність наукових ідей і практичних підходів до організації діяльності навчальних закладів з питань виховання студентської молоді. Не зважаючи на це, визначення й обґрунтування питання педагогічних умов ефективності виховного процесу у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації в таких дослідженнях практично не зреалізовувалось.

У першому розділі - “Виховний процес у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації як педагогічна проблема” - проаналізовано психолого-педагогічну літературу й державні документи, які стосуються змісту виховної роботи зі студентами, особливостей навчально-виховного процесу, результативність вивчення його стану в коледжах і технікумах, обгрунтовано організаційні й педагогічні умови ефективності виховного процесу у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації.

Аналіз психолого-педагогічної літератури дає підстави стверджувати, що проблема ефективності виховного процесу у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації в сучасних умовах є винятково актуальною.

В останні десятиріччя, внаслідок політичних і економічних змін, які відбуваються в українському суспільстві, почався широкий суспільний рух, спрямований на докорінний перегляд характеру, змісту, форм і методів виховання. Центральне місце в процесі виховання все більшою мірою займає розвиток особистості молодої людини.

Стан виховання в освітніх закладах поки що не відповідає тим вимогам, які ставляться суспільством до формування особистості майбутнього спеціаліста (фахівця). Це не сприяє формуванню у студентів здатності до творчої професійної діяльності, до активного суспільного життя. Проблема ефективності виховного процесу у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації потребує переосмислення, пошуку нових шляхів розв'язання поставлених завдань.

У цьому дослідженні ми орієнтувались на те, що одним із таких шляхів є визначення і реалізація педагогічних заходів, які забезпечували б ефективність виховного процесу, адекватно відповідали б сучасним соціально-економічним потребам.

Аналіз і синтез основних поняттєвих компонентів (“професійна освіта”, “професійне виховання”, “виховний процес”, “ефективність”, “оптимальність”, “організаційно-педагогічні умови”) дозволили нам уточнити визначальне поняття дисертаційного дослідження - “ефективність виховного процесу в технічних коледжах”.

Виховний процес у коледжах і технікумах ми розглядаємо як динамічну сукупність послідовних взаємодій педагога і студентів, спрямованих на формування особистості майбутнього молодшого спеціаліста (фахівця), на досягнення належного рівня його вихованості, бо тільки це відповідає вимогам сучасного виробництва й ринку праці.

Ефективність виховного процесу в коледжах і технікумах полягає в досягненні відповідності між його цілями і його результативністю. При цьому метою виховного процесу виступає очікуваний, і внаслідок цього - досягнутий рівень вихованості студентів.

Під час визначення шляхів формування комплексу педагогічних умов ефективності виховного процесу в технічному коледжі нами враховувалось оновлене соціальне замовлення суспільства, особливості суб'єктів виховного процесу у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, можливості системних і комплексних підходів до виховної діяльності педагога.

Нами аргументовано те, що комплекс педагогічних умов ефективності виховного процесу у вищих навчальних закладах І-ІІ рівня акредитації передбачає:

- проведення психолого-педагогічної діагностики особистості студентів;

- опрацювання й реалізацію програми професійного виховання студентів;

- підвищення (з допомогою цілеспрямованої методичної діяльності) професійної компетентності інженерно-педагогічних працівників в організації виховного процесу.

Ефективність виховного процесу характеризується рівнями вихованості студентів, тобто позитивних якостей його особистості, сукупністю достатньо сформованих таких особистісних якостей студентів, які в узагальненій формі репрезентували б систему її соціальних відносин у середовищі студентської молоді.

Критеріями вихованості особистості слугували для нас теоретично вмотивовані показники сформованості рис особистості.

Діагностично дієвими виявились критерії й показники вихованості студентів за умов забезпечення їх кількісним інструментарієм. Таким інструментарієм у нашому дослідженні виступають три рівні вихованості студентів: перший рівень - низький (характеризується нестійкістю системи соціальних відносин особистості і недостатністю досвіду позитивної поведінки, яка регулюється переважно вимогами дорослих); другий рівень - допустимий (характеризується стійкістю системи соціальних відносин особистості, наявністю досвіду позитивної поведінки, - навіть за відсутності активної позиції особистості); третій рівень - бажаний (характеризується стабільністю системи соціальних відносин особистості, її стійкою позитивною поведінкою, проявами активної самостійної діяльності).

Нами створено програму визначення рівня вихованості студентів коледжу за допомогою карти експертної оцінки вихованості студентів, розкрито специфіку планування виховної роботи зі студентами в технічних коледжах і технікумах.

У другому розділі - “Педагогічні умови ефективності виховного процесу у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації” - розглянуто організаційні й педагогічні умови оволодіння студентами нормами виховної діяльності.

Спираючись на цілу низку фундаментальних наукових праць педагогів і психологів (Б.Г.Ананьєва, П.Я.Гальперіна, Л.С.Виготського, Г.С.Костюка, О.М.Леонтьєва, А.Маслоу, Ю.А.Миславського, М.М.Таланчука), нам вдалося створити цілісне уявлення про зміст і методи управління виховним процесом.

Аналіз психолого-педагогічної літератури переконує в тому, що виховання повинно являти собою процес розширення можливостей розвитку особистості, забезпечувати компетентність особистого вибору студентом життєво-позитивних способів поведінки, професійно-творчої діяльності. Головна мета виховної діяльності викладачів - формування майбутнього фахівця, який був би спроможним відповідати за свої дії.

У другому розділі дисертації ми акцентуємо на тому, що процес виховання виступає як засіб прилучення студентів до суспільного життя, до активної участі в ньому. Тому запропонований нами комплекс прийомів організації виховної діяльності передбачає дотримання таких педагогічних умов:

- актуалізації мотивації виховної діяльності;

- управління процесом самовиховання студентів;

- розвитку рефлексивної позиції студентів.

У навчально-виховному процесі ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації студенти повинні виступати активними учасниками навчальної і виховної діяльності, яка трактується нами як розвиток особистості студента. Немало проблем з організації і проведення такої діяльності - усвідомленої, цілеспрямованої і перетворюючої - певним чином пов'язані з розвитком особистості: вона ж бо формується під час діяльності та взаємодії з іншими учасниками процесу.

У розділі теоретично обгрунтовуються педагогічні умови професійного виховання студентів у технічних коледжах і технікумах. Процеси розвитку сучасного суспільства в нашій країні знаходять своє відображення в розвиткові гуманізації й демократизації освіти. Процес навчання у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації є специфічним за своєю професійною спрямованістю, бо студент при цьому розглядається не тільки як майбутня продуктивна сила, а також і як особистість, котра розвивається. Це, на наш погляд, вимагає перегляду всіх компонентів змісту процесу навчання і професійного виховання у вигляді їхніх людиноформуючих функцій, зорієнтованих на диференціацію, індивідуальність, своєрідні життєві прагнення майбутнього фахівця.

За умов гуманізації й демократизації освіти в технікумах і коледжах культура особистості студента виступає ефективним засобом підвищення рівня підготовки майбутнього фахівця, резервом його конкурентоспроможності. Всі культурні потреби особистості розглядаються нами в межах загальної, соціальної, екологічної, технічної, економічної культури, що знаходить своє розв'язання і вияв у формуванні соціальних і професійно важливих якостей особистості майбутнього кваліфікованого фахівця.

Сутність професійного виховання полягає у певному суттєвому впливі на особистість, яким формується її майстерність, моральний вигляд, інтереси. Це сприяє розумовому, фізичному розвиткові студентів, підвищенню їхнього культурного рівня. Професійним вихованням охоплюється вся сукупність елементів навчання і професійної підготовки. Професійне виховання має свої принципи, мету, завдання, форми і методи реалізації. Його можна трактувати і як процес формування в студентів потреби у праці, в професійній діяльності.

Навчально-виховною роботою вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації визначається система завдань, розв'язання яких дозволить підготувати конкурентоспроможного фахівця. Цим передбачається:

- підвищення культурного рівня молодшого спеціаліста;

- формування різнобічно розвиненої особистості, виховання її професійно важливих якостей, соціально-моральної зрілості;

- систематичний розумовий і фізичний розвиток у зв'язку з тенденцією подальшої інтелектуалізації праці;

- гуманізація змісту і процесу професійної підготовки;

- зростання ролі соціальних, психологічних, економічних, педагогічних знань у змісті спеціальних і загальнотехнічних навчальних предметів;

- виховання особистої дисципліни праці, її зміцнення у процесі професійного навчання й виховання в студентських і навчально-виробничих колективах;

- підвищення професійної кваліфікації випускників коледжу, оволодіння ними кількома професіями з метою посилення професійної мобільності і стійкості, врахування індивідуальних інтересів і здібностей студентів, підвищення ефективності їхньої виробничої діяльності.

У професійному вихованні як тривалому процесі, на наш погляд, можна виділити такі три самостійні, але взаємозалежні етапи:

перший етап - професійне самовизначення;

другий етап - професійне становлення;

третій етап - професійна адаптація.

Унаслідок компактного і водночас цілеспрямованого аналізу психолого-педагогічної літератури (А.М.Алексюк, Ю.К.Бабанський, В.І.Бондар, В.П.Безпалько, І.А.Зязюн, Т.А.Ільїна, А.К.Маркова, Н.Г.Ничкало, П.І.Підкасистий, С.О.Сисоєва, В.О.Сластьонін, В.Ю.Стрельников, Л.І.Шевчук) зреалізовано методичне обґрунтування професійної компетентності інженерно-педагогічних працівників коледжу.

Значний потенціал для підвищення професійної компетентності інженерно-педагогічних працівників коледжу з питань науково обґрунтованої організації виховного процесу становить методична діяльність викладача, науково-педагогічне спілкування, розвиток психолого-педагогічної культури інженерно-педагогічних працівників, необхідність вивчення ними фундаментальних навчальних дисциплін (психології, педагогіки, педагогічної майстерності).

Обґрунтовуючи систему розвитку психолого-педагогічної культури інженерно-педагогічних працівників вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, ми орієнтувались на те, що викладачеві необхідні знання тих психолого-педагогічних основ, на яких грунтується процес навчання й виховання, вміння провести кваліфікований психолого-педагогічний аналіз уроку чи виховного заходу.

Для інженерно-педагогічних працівників технічного коледжу нами опрацьовано й запропоновано тематику постійно діючого психолого-педагогічного семінару, навчально-практичних занять з проблем психології, дидактики й теорії виховання.

У третьому розділі - “Експериментальна перевірка комплексу педагогічних умов щодо ефективності виховного процесу в технічних коледжах” - описано організацію й результати експерименту, що дозволило нам виявити закономірності перебігу досліджуваного процесу.

Мета експерименту полягала в перевірці на практиці запропонованого нами гіпотетичного комплексу педагогічних умов ефективності виховного процесу в коледжі, в обґрунтуванні їхньої необхідності і достатності, у визначенні рівня вихованості студентів.

Потреба в досягненні мети експерименту спричинилась до його професійної організації. Відповідно до поставлених завдань експеримент проводився по кількох етапах: констатуючому, формуючому й узагальнюючому. На кожному з них формулювалися відповідні завдання, визначались проміжні результати під час забезпечення потрібної мети експерименту.

Для проведення формуючого експерименту створено три експериментальні (ЕГ-1, ЕГ-2, ЕГ-3) і контрольну групу (КГ). Під час комплектування цих груп особлива увага зверталась на те, щоб експериментальні групи виявились типовими, мали однакові початкові параметри. Такий підхід у педагогічних дослідженнях вважається найбільш оптимальним.

У першій експериментальній групі (ЕГ-1) ми дотримувались такої педагогічної умови - проведення психолого-педагогічної діагностики особистості студентів.

У другій експериментальній групі (ЕГ-2) проводилася апробація іншої педагогічної умови - створення й реалізація програми професійного виховання студентів.

У третій експериментальній групі (ЕГ-3) зреалізовувався весь комплекс педагогічних умов, серед них і підвищення за допомогою цілеспрямованої методичної роботи професійної компетентності інженерно-педагогічних працівників з питань науково обґрунтованої організації виховного процесу (третя умова).

У контрольній групі (КГ) забезпечення педагогічних умов не передбачалось, виховний процес проводився й контролювався традиційними методами.

На констатуючому етапі експериментальна робота з групами спрямовувалась на визначення початкового рівня вихованості студентів. Така робота проводилась згідно з теоретично розробленими критеріями вихованості студентів коледжу за такими напрямами:

- ставлення студентів до суспільства, оточуючих осіб;

- ставлення студентів до праці й майбутньої професії;

- ставлення до себе.

Результати констатуючого етапу експерименту дозволили дійти висновку про діагностичну дієвість і достатність трьох запропонованих нами рівнів вихованості студентів. Психолого-педагогічна діагностика особистості студентів коледжу і технікуму проводилась тричі впродовж формуючого етапу експерименту: вхідний контроль, проміжний контроль і кінцевий контроль. З метою конкретизації уявлення про рівні вихованості студентів контрольної й експериментальних груп проводились статистичні виміри цих рівнів.

Оцінювання майбутніх фахівців досягалось методом експертної оцінки діяльності студентів, використовувались карти експертного оцінювання вихованості студентів (зміст і технологія реалізації цього процесу нами представлено в першому розділі дисертації). Кожний критерій оцінювався за трибальною шкалою. Результати статистичних вимірів подаються в таблицях і діаграмах.

За підсумками результатів третього зрізу формуючого етапу експерименту добуто інформацію, що дозволила нам оцінити досягнутий загальний рівень вихованості студентів в окремих групах. Порівняльні дані із сформованості загального рівня вихованості студентів контрольної й експериментальних груп на констатуючому й формуючому етапі наведено в таблиці 1 і таблиці 2.

Таблиця 1. Зведені дані за рівнями вихованості студентів контрольної і експериментальних груп на констатуючому етапі експерименту

Результати педагогічного експерименту дають підставу вважати, що наша вихідна методологія виявилась умотивованою, правильною, поставлені завдання розв'язано, мету досягнуто. В експериментальних групах (порівнянно з контрольною) спостерігалось суттєвіше зростання рівня вихованості студентів. Кількість студентів, які продемонстрували бажаний рівень вихованості, у експериментальних групах ЕГ-1, ЕГ-2, ЕГ-3 зросла відповідно на 15,41%, 21,13% та 28%; тим часом у контрольній групі цей зріст не перевершував 6,78%. Найбільша кількість студентів з бажаним рівнем вихованості простежувалась в експериментальній групі ЕГ-3, в якій зреалізовано повний комплекс педагогічних умов ефективності виховного процесу в коледжі.

Таблиця 2. Порівняльні дані сформованості загального рівня вихованості студентів контрольної й експериментальних груп за підсумкамиформуючого етапу експерименту (другий зріз)

Таким чином, комплексний аналіз результатів дослідження дозволяє нам стверджувати, зокрема таке: запропонований і науково обґрунтований у дисертації комплекс організаційних і педагогічних умов ефективності виховної роботи в технічних коледжах є правильним, доцільним і таким, який заслуговує впровадження в навчально-виховний процес підготовки майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації.

У загальних висновках викладено основні результати теоретичного й методичного дослідження проблеми ефективності виховної роботи в технічних коледжах і технікумах.

ВИСНОВКИ

1. На основі аналізу філософської, соціологічної, психологічної, педагогічної літератури з проблеми виховання у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації встановлено, що ефективний виховний процес у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації може й повинен забезпечити гідне входження особистості у сферу дорослого життя, її повноцінну соціалізацію, професійну адаптацію, задоволення зростаючих потреб суспільства у вихованні громадян, у підготовці висококваліфікованих фахівців. Наявна практика організації виховної роботи в коледжах і технікумах поки що не відповідає інтенсивності соціально-економічних змін, які відбуваються в нашій державі. Цим актуалізуються завдання, які зорієнтовані на створення інноваційних теорій і сучасних підходів до подальшого розвитку й підвищення ефективності виховного процесу в коледжах і технікумах.

2. У дисертації обґрунтовано комплекс організаційно-педагогічних умов ефективності виховного процесу в технікумах і коледжах: проведення психолого-педагогічної діагностики особистості студентів; створення й реалізація програми професійного виховання студентів; підвищення за допомогою цілеспрямованої методичної роботи професійної компетентності інженерно-педагогічних працівників коледжу з питань науково обґрунтованої організації виховного процесу, котрий характеризується ознаками цілісності, взаємозумовленості й взаємозалежності компонентів навчально-виховного процесу.

3. Запропоновано програму професійного виховання студентів у вищому навчальному закладі І-ІІ рівнів акредитації (коледжі і технікуми); нею визначено специфіку цих навчальних закладів, які займаються підготовкою суспільно активної особистості молодого фахівця, конкурентоздатного, мобільного на ринку праці.

4. Уточнено та теоретично обгрунтовано критерії й показники вихованості студентів вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації. Такі критерії стають дієвими тільки за умов забезпечення їх кількісним інструментарієм, яким у нашому дослідженні слугують три рівні вихованості студентів: перший рівень - низький, що характеризується нестійкістю системи соціальних відносин особистості і недостатністю досвіду позитивної поведінки, які регулюються в основному вимогами старших; другий рівень - допустимий, характеризується стійкістю системи соціальних відносин особистості, наявністю досвіду її позитивної поведінки, за умови, коли активна особиста позиція в їхньому розвиткові поки що відсутня; третій рівень - бажаний, характеризується стабільністю соціальних відносин особистості, стійким позитивним досвідом його поведінки, активної самостійності в її діяльності.

5. На підставі теоретико-експериментального дослідження запропоновано комплекс прийомів з організації виховної діяльності. Цей комплекс потребує дотримання таких педагогічних умов: актуалізація мотивованості виховної діяльності; управління процесом самовиховання студентів; розвиток рефлексивної позиції студентів.

6. Доведено, що методична робота у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації повинна грунтуватись на досягненнях науки, на передовому педагогічному досвіді, системі взаємозалежних заходів, спрямованих на підвищення професійної компетентності інженерно-педагогічних працівників, а в кінцевому підсумку - і на зростанні рівня вихованості студентів. Психолого-педагогічна культура має стати найголовнішою складовою професійної компетентності інженерно-педагогічних працівників технікумів і коледжів, її зміст повинен немалою мірою відображати своєрідність професійної педагогіки студентів, психологію підліткового віку, його соціальну зорієнтованість.

Результати проведеного нами дослідження можуть бути використані професійними навчальними закладами технічного профілю для організації ефективного виховного процесу; інженерно-педагогічними працівниками коледжів і технікумів для підвищення професійної компетентності викладачів у вихованій сфері, педагогічними працівниками коледжів і технікумів в опрацюванні ними програми професійного виховання студентів.

Проведене дисертаційне дослідження, певна річ, не вичерпує всіх аспектів проблеми ефективності виховної роботи з професійного виховання студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації (коледжів і технікумів). Перспективними напрямами подальших досліджень, на наш погляд, повинні стати опрацювання таких проблем: вплив професійної спрямованості предметів гуманітарного й соціально-економічного циклів на рівень підготовки випускників технікумів і коледжів; визначення теоретико-методичних основ підготовки викладачів та інженерно-педагогічних працівників для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації; опрацювання психолого-педагогічних засад у професійному вихованні студентів за умов подальшого розвитку національної системи освіти в Україні.

ОСНОВНІ МАТЕРІАЛИ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В РОБОТАХ

Наукові статті

1. Марцева Л.А. Проблеми екологічної освіти та виховання екологічної культури студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми // Зб. наук. пр. - Вип. 2. У 2-х част. - Ч.2. / Редкол.: І.А. Зязюн (голова) та ін. - Київ-Вінниця: ДОВ Вінниця, 2002. - С. 124-129.

2. Марцева Л.А. Організаційно-педагогічні умови ефективної підготовки фахівців у ВНЗ І-ІІ рівня акредитації: Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського: Зб. наук. пр. Спец. вип. “Теорія та практика управлінням педагогічними процесами”. - Одеса: ПДПУ ім. К.Д. Ушинського, 2002. - С. 34-38.

3. Марцева Л.А. Питання статевого виховання студентської молоді. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми // Зб. наук. пр.- Вип. 3. / Редкол.: І.А. Зязюн (голова) та ін. - Київ - Вінниця, 2003. - С. 282-285.

4. Марцева Л.А. Виховна робота зі студентами у коледжі. Науково-педагогічний та економічний журнал “Молодь і ринок” №4(6), Дрогобич, 2003 - С. 62-65.

5. Марцева Л.А. Педагогічні умови ефективності виховного процесу в технічному коледжі. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми // Зб. наук. пр. - Вип. 4. / Редкол.: І.А. Зязюн (голова) та ін. - Київ-Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004. - С. 323-328.

6. Марцева Л.А. Вивчення професійної спрямованості студентів технічного коледжу. Діяльність навчального закладу як умова розбудови освітнього простору регіону. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Чернігів: РВВ ЧДПУ, 2004. - С 57-58.

7. Марцева Людмила Психологічна готовність молоді до навчання у ВНЗ та майбутньої професійної діяльності. PSYCHOLOGICZNE I PEDAGOGICZNE PODSTAWY KSZTAЈCENIA SPECJALISTУW W WARUNKACH INTEGRACJI EUROPEJSKIEJ // Pod redakcja Zdzislawa Ratajka I Pawla Bilousa, - Kielce, 2004. - T. 1 - С. 277-287.

8. Марцева Л.А. Роль науково-дослідної роботи у підготовці конкурентоспроможного фахівця. Педагог професійної школи: Зб. наук. пр. / Редкол.: Н.Г. Ничкало (голова), І.А. Зязюн, О.І. Щербак. Випуск УІ. К.: 2004 - С. 154-158.

9. Марцева Л.А. До проблеми виховання студентської молоді у технічному коледжі. Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи. // Матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції. - Хмельницький: Технологічний університет Поділля, 2003. - С. 183-188.

10. Марцева Л.А. Формування професіонала // Освіта. Технікуми, коледжі. - 2004. - № 3 (9)'. - С. 65-66.

Методичні рекомендації

11. Марцева Л.А. Підвищення професійної компетентності інженерно-педагогічних працівників технічного коледжу щодо виховання студентів. // Методичні рекомендації для викладачів технічних коледжів. - Вінниця, 2005. - 36 с.

12. Марцева Л.А. Методичні рекомендації щодо організації виховного процесу в коледжах. - Вінниця, 2005. - 42 с.

АНОТАЦІЇ

Марцева Л.А. Організаційно-педагогічні умови виховної роботи в технічних коледжах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Вінниця, 2005.

Дисертація стосується проблеми ефективності виховного процесу у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації за сучасних соціально-економічних умов. Ефективність визначеного і зреалізованого виховного процесу полягає в досягненні співвідношення між його метою і результатами проведенного дослідження. Метою виховного процесу слугує очікуваний, а як наслідок - досягнутий рівень вихованості студентів. Обґрунтовано комплекс педагогічних умов, ефективність виховного процесу в технічних коледжах.

Створено методику психолого-педагогічної діагностики, уточнено критерії й рівні вихованості студентів, програму професійного виховання студентів. Узагальнено теоретико-методологічні основи психолого-педагогічної культури й практичного досвіду інженерно-педагогічних працівників коледжів і технікумів, підвищення їхньої професійної компетентності в процесах виховання студентів, доведено потребу в спеціально організованій психолого-педагогічній підготовці інженерно-педагогічних працівників у межах методичної діяльності викладачів у таких навчальних закладах як коледжі і технікуми.

Ключові слова: організаційно-педагогічні умови, технічний коледж, навчально-виховний процес, ефективність виховного процесу, критерії й рівні вихованості, виховна діяльність, професійна компетентність.

Марцева Л.А. Организационно-педагогические условия воспитательной работы в технических колледжах. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Винницкий государственный педагогический университет имени Михаила Коцюбинского, Винница, 2005.

Диссертация посвящена проблеме эффективности воспитательного процесса в высших учебных заведениях І-ІІ уровней аккредитации в современных социально-экономических условиях. Эффективность разработанного и реализованого воспитательного процесса состоит в достижении соотношения между его целью и результатами исследуемой проблематики. Целью воспитательного процесса является ожидаемый и достигнутый нами уровень воспитанности студентов. Обоснован комплекс педагогических условий эффективности воспитательного процесса в технических колледжах.

Разработана методика психолого-педагогической диагностики, уточнены и теоретически обоснованы критерии и уровни воспитанности студентов, предложена программа профессионального воспитания студентов.

Обобщены теоретико-методологические основы психолого-педагогической культуры и практического опыта инженерно-педагогических работников колледжей и техникумов, их профессиональной компетентности в процессе воспитания студентов, обоснована необходимость специально организованной психолого-педагогической подготовки инженерно-педагогических работников в рамках методической работы учебного заведения. Разработан план методической работы по повышению профессиональной компетентности инженерно-педагогических работников высших учебных заведений І-ІІ уровней акредитации в вопросах научно обоснованной организации воспитательного процесса.

Воспитательный процес в этих учебных заведениях рассматривается как динамическая система последовательных взаимодействий педагога и студентов, ориентируемая на формирование личности будущего молодого специалиста, на достижение необходимого уровня его воспитанности, соответствующей требованиям современного производства и рынка труда.

За сравнительно короткий срок происходит социально-психологический прыжок в общественном статусе и сознании будущих молодых профессионалов: подросток, который еще зависит во всех отношениях от взрослых, превращается в самостоятельного человека, будущего специалиста - руководителя рабочего звена на производстве.

В условиях современного производства значительные требования предъявляются не только к уровню профессиональных знаний, но и к уровню общей культуры, воспитанности молодых специалистов. Эти условия обуславливают небходимость формирования личности будущего специалиста нового типа, детерминируя изменение цели и задач профессионального образования, его содержания, форм и методов и, естественно, педагогических условий образовательной подготовки и воспитания студентов. Комплекс организационных и педагогических условий эффективности воспитательного процесса в высших учебных заведениях І-ІІ уровней аккредитации предусматривает: а) осуществление психолого-педагогической диагностики личности студентов; б) разработку и реализацию программы профессионального воспитания студентов; в) повышение с помощью целенаправленной методической работы профессиональной компетентности инженерно-педагогических работников в вопросах научно обоснованной организации воспитательного процесса.