Навчання усного англомовного мовлення учнів початкової загальноосвітньої школи з використанням відеофонограми

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Спеціальність 13.00.02 - теорія та методика навчання: германські мови

УДК 371.32:371.68=111

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Автореферат

НАВЧАННЯ УСНОГО АНГЛОМОВНОГО МОВЛЕННЯ

УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ З ВИКОРИСТАННЯМ ВІДЕОФОНОГРАМИ

Гузь Олена Іванівна

КИЇВ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі інформатики та комп'ютерних технологій Київського національного лінгвістичного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник кандидат педагогічних наук, професор БИЧКОВА Наталія Іванівна, Київський національний лінгвістичний університет, професор кафедри інформатики та комп'ютерних технологій

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Плахотник Василь Макарович, Інститут педагогіки АПН України, головний науковий співробітник лабораторії навчання іноземних мов

кандидат педагогічних наук, професор Калініна Лариса Вадимівна,

Житомирський державний університет ім. І.Франка, завідуюча кафедри методики викладання іноземних мов і прикладної лінгвістики

Провідна установа Херсонський державний університет, кафедра теорії і практики англійської мови, Міністерство освіти і науки України, м. Херсон

Захист відбудеться „14“ березня 2005 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради у Київському національному лінгвістичному університеті за адресою 03680 м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (03680 м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73).

Автореферат розісланий „10” лютого 2005 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.Ц. Омельченко

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

На даному етапі розвитку України запитом суспільства є підготовка фахівців, які володіють іноземними мовами. Для задоволення цього запиту зроблено немало: учні загальноосвітньої школи починають вивчення іноземної мови з другого року навчання, створено сучасні підручники, процес навчання інтенсифікується з урахуванням останніх даних з педагогіки, психології, лінгвістики і методики навчання іноземних мов. Це стосується і початкової школи.

Дослідженням шляхів підвищення ефективності навчання іноземної мови в початковій школі займається багато вчених (Н.В. Бірюкевич, О.О. Коломінова, О.Б. Метьолкіна, О.П. Петренко, В.Г. Редько, С.В. Роман та ін.). Вони збагачують методику новими науковими положеннями стосовно навчання аудіювання і говоріння, тестових форм контролю й інших аспектів навчального процесу. Проте, як показує практика навчання, реальний рівень володіння учнями іншомовним мовленням після закінчення початкової школи часто виявляється недостатнім для реалізації іншомовного спілкування у межах вимог Програми та симпозіуму Ради Європи. Одним із шляхів можливого покращення навчання іноземних мов у початковій школі є використання відеофонограми (ВФГ).

Досліджено загальні положення застосування ВФГ: визначено цілі, зміст і значущість її застосування, її функції у процесі навчання (Т.П. Леонтьєва, М.В. Ляховицький, М.Allan, R.S.Dаvis, D.E. Descy, S.Ryаn, D.H.Tаtsuki та ін.). Крім того, сформульовано основні вимоги до процедури застосування відеофономатеріалів і розробки вправ на їх основі (Н.І. Бичкова, Ю.І. Верисокин, J. Barnard, D.А. Graber та ін.); проаналізовано й описано особливості навчання різних видів мовленнєвої діяльності з використанням ВФГ (А.Д. Виселко, Р.М. Іванова, В.С. Пащук та ін.); проведено низку досліджень з урахуванням специфіки використання ВФГ на середньому та старшому ступенях навчання в середніх і вищих навчальних закладах (Т.Н. Аджгібкова, Н.І. Бичкова, М.Л. Лебедева, В.С. Пащук, Д.В. Разумний, Т.О. Яхнюк, B.R. Bordeaux, K.S. Cennamo, J.K. Gallini, N. Haas, L. Hanson, C.R. Ho, R.N. Kraft, R.B. Kozma, G. Lange, S.K. Laurion, R.E. Mayer, W.L. Reider, W. Savenye, S.L. Schneider, D.L. Smith, D. Wolf та ін.).

У той же час деякі аспекти методики використання ВФГ у початковій школі потребують подальших досліджень. Це стосується психологічних передумов використання ВФГ для навчання молодших школярів, умов відбору та функціонування ВФГ, організації процесу навчання з її застосуванням.

Значний навчальний потенціал і недостатня розробка вказаних аспектів використання відеофономатеріалів у навчанні усного мовлення учнів молодшого шкільного віку, відсутність цілісної концепції формування навичок і вмінь усного мовлення в початковій школі з використанням ВФГ зумовили актуальність теми реферованого дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Визначення напрямку дослідження пов'язано з науково-дослідною темою кафедри інформатики та комп'ютерних технологій Київського національного лінгвістичного університету „Система інформаційної підтримки лінгвістичної освіти на базі мультимедіа- та інтернет-технологій” (номер державної реєстрації 0198U000937).

Об'єктом дослідження є процес навчання усного іншомовного мовлення учнів початкової школи.

Предметом дослідження є методика навчання усного англомовного мовлення учнів початкової школи з використанням ВФГ.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, практичній розробці й експериментальній перевірці методики навчання усного англомовного мовлення учнів початкової школи з використанням ВФГ: вивченні особливостей психічних процесів, притаманних молодшим школярам; розробці вимог до відбору відеофономатеріалів та критеріїв їхньої класифікації; визначення вимог до вправ з використанням ВФГ; створення системи вправ для формування усної англомовної комунікативної компетенції, а також експериментальному визначенні її місця в циклі уроків.

Для досягнення цієї мети були вирішені такі завдання:

1) визначення основних психологічних, фізіологічних і лінгвістичних передумов, а також дидактичних можливостей та методичної доцільності використання ВФГ для навчання усного англомовного мовлення молодших школярів;

2) класифікація ВФГ, обґрунтування вимог до них з урахуванням особливостей їх функціонування в навчанні в початковій школі;

З) дослідження можливостей модифікації автентичних ВФГ для їх застосування у навчанні усного мовлення;

4) формулювання вимог до вправ, які виконуються на основі ВФГ;

5) створення системи вправ для формування усної англомовної комунікативної компетенції учнів з використанням ВФГ;

6) експериментальне навчання учнів початкової загальноосвітньої школи для визначення місця використання ВФГ і друкованих матеріалів у циклі занять;

7) розробка методичних рекомендацій з формування усної англомовної комунікативної компетенції із застосуванням ВФГ учнів початкової загальноосвітньої школи.

Визначені завдання передбачали використання таких методів дослідження:

вивчення й узагальнення теорії та досвіду використання ВФГ на середньому та старшому ступенях навчання в середніх і вищих навчальних закладах;

наукове спостереження за навчальним процесом, бесіди з учнями та вчителями англійської мови;

- лабораторний експеримент для визначення навчальних якостей модифікованої автентичної ВФГ;

- тестування мовної компетенції молодших школярів;

навчальний експеримент, спрямований на перевірку ефективності використання ВФГ і друкованих навчальних матеріалів;

критичний аналіз наукової літератури з педагогіки, психології, нейропсихології, лінгвістики та методики навчання іноземних мов за темою дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що вперше сформульовано основні вимоги до відбору ВФГ для навчання англійської мови у початковій загальноосвітній школі; проведено їхню класифікацію; обґрунтовано головні критерії створення системи вправ для навчання усного мовлення на основі ВФГ; експериментально досліджено раціональну послідовність застосування ВФГ і друкованих навчальних матеріалів у циклі уроків у початковій школі.

Практичне значення одержаних результатів полягає в створенні моделі циклу уроків з використанням ВФГ; визначенні конкретного способу модифікації автентичної ВФГ; створенні класифікації ВФГ і системи вправ з її використанням; доведенні доцільності розпочинання циклу уроків з поетапної роботи з ВФГ з наступним залученням друкованих матеріалів; наданні методичних рекомендацій щодо організації навчання учнів початкової школи усного англомовного мовлення із застосуванням ВФГ.

Методику навчання молодших школярів усного англомовного мовлення з використанням ВФГ упроваджено в навчальний процес в школах № 1, № 44 і № 187 м. Києва, школі № 3 смт. Вороніж Сумської області та в школі ім. Б. Антоненка-Давидовича в м. Охтирка Сумської області.

Апробація роботи. Основні матеріали й результати дисертаційного дослідження відображено у доповідях автора на VII і ХІІІ міжнародних конференціях „Язык и культура” (К.: КДУ УІМВ, 1998, 2004); на Всеукраїнській науково-теоретичній конференції „СУСПІЛЬСТВО: Історія, Методологія дослідження, Практика” (Тернопіль, 2004); на міжнародній науково-практичній конференції „Цормування духовно-моральних цінностей у дітей та молоді” (Вінниця, 2004).

Публікації. Результати та основні положення дисертації викладено в шести статтях.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Повний обсяг дисертації становить 224 сторінки. Обсяг основного тексту дисертації становить 167 сторінок друкованого тексту. Список використаних джерел налічує 223 найменування, у тому числі 50 англійською та німецькою мовами, і розміщений на 21 сторінці. Робота містить 22 таблиць, 2 діаграми та 3 графіки. 24 додатки мають обсяг 36 сторінок.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі „Основи навчання усного англомовного мовлення учнів початкової загальноосвітньої школи з використанням відеофонограми” досліджуються психологічні передумови використання ВФГ для навчання учнів 9-10 років та особливості її сприйняття ними, аналізуються психолінгвістичний і методичний компоненти навчання усного іншомовного мовлення, розглядаються особливості функціонування ВФГ у процесі навчання усного мовлення.

Психічний вплив ВФГ полягає в полісенсорному введенні навчального матеріалу, під час якого одночасно задіюються зоровий, слуховий та мовленнєво-руховий аналізатори. Таке поєднання викликає перебудову фізіологічного стану певних ділянок кори головного мозку, що швидко налаштовує організм на сприйняття нової інформації. Цінність чуттєво-наочного пред'явлення нового матеріалу полягає й у мобілізації психічної активності учнів: стимулюється їхня мисленнєва діяльність, виникає інтерес до уроків, довільна увага перетворюється в мимовільну, створюються умови для розвитку творчої уяви.

Для наукового вирішення проблеми формування усномовленнєвих навичок і вмінь з використанням ВФГ у початковій школі існує достатнє психофізіологічне підґрунтя. Дані психологічних досліджень (В.О. Крутецький, Г.А. Цукерман та ін.) свідчать про те, що вага мозку дитини 9-10 років наближається до ваги мозку дорослої людини: з 1280 г в сім років досягає 1400 г до одинадцяти років. В цей час завершується формування кори великих півкуль головного мозку. До 10 років підкірка підпорядковується корі, до 12 років закінчується розвиток борозен і звивин лобної області мозку, відбувається подальший розвиток аналітико-синтетичних функцій кори головного мозку школяра.

Крім того, у дітей 9-10 років поступово покращуються слухове сприйняття, гострота зору та чутливість до відтінків кольорів. Зір набуває просторових характеристик; зорове динамічне сприйняття учнів характеризується чутливістю і гостротою. Поліпшуються операції довільного запам'ятовування, збільшується обсяг довготривалої пам'яті. Як свідчать дослідження, сталість уваги школярів цього віку на 15% більша, ніж у семирічних, з більш складною мотиваційною сферою і більш довільною організацією їхньої діяльності. Отже, дані психологів (Н.В. Андріяшина, Т.І. Борейко, Л.С. Виготський, В.В. Волошина, І.О. Зимняя, О.М. Леонтьєв, О.К. Любчук, Ж. Піаже, Г.А. Цукерман, Н.Ф. Шаркова, С.Ф. Шаркова, H.D.Brown, А. Furnham, А. Green, T. Grimes, B. Gunter, L.P. Rieber та ін.) підтверджують здатність учнів 9-10 років успішно сприймати й усвідомлювати матеріал ВФГ.

Крім вербального ВФГ включає паралінгвістичний компонент усного мовлення, який пред'являється в автентичних ситуаціях. Цей компонент доповнює значення слів, а інколи передає смисл усього повідомлення. Значна відмінність англомовних паралінгвістичних засобів від аналогічних засобів рідної мови зумовлює необхідність знання специфіки їх функціонування, без чого неможливе правильне розуміння смислу повідомлення. Відповідно, роль ВФГ для демонстрації паралінгвістичного компонента та його засвоєння учнями важко переоцінити.

Застосування ВФГ повинне співвідноситися з використанням підручників. Аналіз ряду сучасних підручників для третього класу („Dive into English”, автори В.М. Буренко, О.П. Михайлик; „Англійська мова для 3 класу”, автор О.Д. Карп'юк; „English 3. Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів”, автори В.М. Плахотник, Т.К. Полонська; „Англійська мова. Підручник для 3 класу загальноосвітніх навчальних закладів”, автори І.Г. Щупак, І.Ф. Горець) показав, що зміст підручників відповідає чинній програмі і віковим особливостям учнів. Навчальний матеріал викладається згідно з дидактичними і методичними принципами. У підручниках наявні засоби, які формують мовну і мовленнєву компетенції учнів.

Всі підручники яскраво ілюстровані. Проте слід зауважити, що, незважаючи на значну кількість зображальної зорової наочності, у них майже відсутні малюнки, що навчають ситуативного мовлення з послідовною зміною подій. Зорова наочність, головним чином, спрямована на навчання описового мовлення. Деякі підручники забезпечено аудіозаписами. Проте недоліком є пред'явлення аудіотекстів у неавтентичному звукозаписі. У змісті підручників недостатньо відображений діалог культур Великобританії та України. Відсутність автентичних аудіотестів і візуальної соціокультурної інформації про Великобританію потребує використання додаткових навчальних автентичних матеріалів. Представлена в підручниках статична зображальна зорова наочність має не такий вагомий вплив на мисленнєву діяльність учнів, як динамічна. Лише динамічні аудіовізуальні засоби значною мірою стимулюють роботу слухового, зорового та мовленнєво-рухового аналізаторів, що підвищує ефективність навчання іноземної мови і підтверджує необхідність застосування ВЦГ у навчанні.

Сучасні технічні засоби дозволяють пред'являти ВЦГ не лише з екрану телевізора, але й з комп'ютера за допомогою мультимедійних технологій. Заслуговує на увагу той факт, що для навчання іноземних мов почали створюватися електронні навчально-методичні комплекти - електронний підручник (диск) і методичне забезпечення. Мультимедійні технології комплекту забезпечують формування навичок і вмінь в усіх видах мовленнєвої діяльності.

У першому розділі також розглядаються умови застосування різних видів ВФГ: навчальних відеокурсів, а також навчальних художніх, навчально-документальних, художніх, документальних, мультиплікаційних і рекламних фільмів, аналізуються особливості їх функціонування в навчанні молодших школярів. Аналіз застосування різних видів ВФГ показав, що в навчанні усного мовлення в початковій школі доцільно використовувати навчальні відеокурси, тематично завершені уривки навчальних художніх фільмів, а також деякі мультиплікаційні фільми.

У другому розділі „Методика використання відеофонограми в навчанні усного англомовного мовлення учнів початкової загальноосвітньої школи” наводиться розроблена класифікація видів ВФГ; висвітлюються вимоги до відбору ВФГ для використання в початковій школі; науково обґрунтовуються вимоги до вправ, і пропонується система вправ для навчання усного англомовного мовлення з використанням ВФГ; описується створена модель організації навчання усного англомовного мовлення в циклі занять з використанням ВФГ.

Як відомо, успішність навчання іноземної мови значною мірою залежить від правильного вибору видів ВФГ, які відповідають навчальним і віковим потребам учнів. У результаті проведеного нами аналізу методичної літератури (Н.Ф.Бориско, Н.І.Бичкова, І.А.Щербакова, В.Tomalin та ін.) було виділено вісім критеріїв класифікації різних видів динамічної ВФГ: призначення ВФГ; методична організація; мета застосування; фабульний або описовий характер ВФГ; тематичність; тип зображення; форма мовлення; ступінь автентичності. Згідно з розробленою класифікацією було виділено такі типи автентичної ВФГ:

І критерій - навчальний відеокурс, навчальний художній, художній, навчально-документальний, документальний, мультиплікаційний і рекламний фільми;

ІІ критерій - ВФГ без відеовправ і ВФГ з відеовправами;

ІІІ критерій - ВФГ-основа, ВФГ-опора і ВФГ-стимул до висловлювання;

ІV критерій - фабульний або описовий характер ВФГ;

V критерій - однотемна та багатотемна ВФГ;

VI критерій - зображення мовця, пікторальне зображення, мовець у поєднанні з пікторальним зображенням;

VII критерій - монолог, діалог, діалог з елементами монологу;

VIII критерій - автентична та модифікована (з неповним набором автентичних ознак) ВФГ.

Користуючись розробленою класифікацією кожну окрему ВФГ можна характеризувати за всіма визначеними критеріями. Відібрані ВФГ можуть не відповідати всім вказаним критеріям, але мусять задовольняти більшість з них. Охарактеризуємо декілька ВФГза даною класифікацією.

Країнознавчий фільм ”London”. Характеристика фільму: навчальний відеокурс, без відеовправ, може слугувати опорою або стимулом, описовий, багатотемний, презентує пікторальне зображення, превалює монологічна форма мовлення, автентичний.

Художній фільм ”Mary Poppins”. Характеристика фільму: художній фільм, без відеовправ, може слугувати опорою або стимулом, фабульний, багатотемний, презентує мовця і пікторальне зображення, превалює діалогічна форма мовлення з елементами монологу, автентичний.

Навчальний відеокурс ”Look Ahead”. Характеристика фільму: навчальний відеокурс, з відеовправами, може слугувати основою або опорою, складається з епізодів описового і фабульного характеру, багатотемний, презентує мовця і пікторальне зображення, превалює діалогічна форма мовлення з елементами монологу, автентичний.

Час від часу в навчанні молодших школярів доцільно використовувати мультиплікаційні фільми. Охарактеризуємо мультиплікаційний фільм ”Сlifford”. Характеристика фільму: мультиплікаційний фільм, без відеовправ, може слугувати опорою, фабульний, однотемний, презентує пікторальне зображення (мовець не береться до уваги, оскільки він не демонструє дійсні артикуляційні рухи), превалює монологічна форма мовлення, автентичний.

Критерій ступеня автентичності ВФГ враховує складність автентичної ВФГ. Аудіоряд повністю автентичної ВФГ може становити певні труднощі під час його сприйняття на слух, пов'язані з ідіомами розмовного стилю мовлення, жаргонізмами; фонологічними скороченнями (“Djeetyet?” замість “Did you eat yet?”); морфологічними скороченнями (“I'll”); синтаксичними скороченнями (еліптичні форми типу “When will you be back?” “Tomorrow, maybe.”); ваганнями, виправленнями, явищами хезитації (невиправданими паузами, повторами, заповненням пауз спеціальними елементами).

Крім вище зазначених труднощів інколи має місце неспівпадіння лексичного і граматичного рівней мовлення аудіоряду ВФГ з рівнем мовної підготовки учнів. Цим зумовлюється доцільність модифікації аудіоряду за рахунок усунення слів та речень, які не містять вагомої інформації, і пред'явлення нового тексту у звукозапису у виконанні носіїв мови або вчителя. При цьому під час заміни автентичного аудіоряду модифікованим втрачається одна важлива перевага - повний збіг артикуляційних рухів мовця й аудіоряду, проте зберігаються головний зміст, автентичність побудови тексту та автентичні соціокультурні елементи. Слід підкреслити, що обсяг скорочення залежить від рівня мовної компетенції учнів.

Дослідження ефективності використання ВФГ з неповним набором автентичних ознак, а саме з певною модифікацією аудіоряду, було метою нашого лабораторного експерименту, який проходив у школах № 32 і № 112 м.Києва. Об'єктом дослідження було порівняння ефективності засвоєння учнями третього класу відібраної для активізації лексики під час застосування повної автентичної ВФГ і ВФГ з модифікованим аудіорядом, який озвучувався вчителем.

Повний текст ВФГ - частини навчально-документального відеофільму з теми „Музей” з Британського відеокурсу ”Look Аheаd” - звучав так:

There's a beautiful castle in the south of England, called Lead's castle. Let's have a look at Lead's castle with someone who loves it. Тут і далі курсивом виділено фрагменти, які виключаються з модифікованого тексту.

I'm a tour guide. I take people around the castle and show them what to see. Lead's castle was built in the ninth century. It was a home of many kings and queens from Edward I until Henry VIII. Nearly three hundred years.

This was queen Catherine's bathroom. As you can see the bath was very simple. The little stool was for her to sit on when she was in the bath.

This was queen Catherine's room. This is how it was in 1430. It was her bedroom. It was also her dining-room. Perhaps there was a table here. It was also an audience or reception room, when people came to see her.

Visitors come from all over the world. We have a lot of visitors coming from all parts of Europe: from France, Germany, Italy, from even Japan and China.

This is king Henry VIII dining-room. There was a long table here аnd these chairs were here in king Henry's time. This table is from a French monastery, the drawers were for knives and forks.

I think it's the history of the castle. And I find it so interesting. Many people lived here, they loved it. So it's a little bit of everybody's life of people who lived here. And I think it's something special.

Модифікований текст „Музей”:

There's a beautiful castle in the south of England, called Lead's castle. I am a tour guide. I take people around the castle. Тhe castle was built in IX century. It was a home of many kings and queens. Nearly three hundred years.

This was queen Catherine's bathroom. The bath was simple. The little stool was for her to sit on in the bath. This was queen Catherine's room. It was her bedroom. It was also her dining-room. Perhaps there was a table here. It was also a reception room.

We have a lot of visitors coming from Europe, France, Germany, Italy, Japan and China. This is king Henry VIII dining-room. There was a long table here and these chairs were here in king Henry's time. This table is from a French monastery, the drawers were for knives and forks.

I think it's the history of the castle. Many people lived here, they loved it. I think it's something special.

Експеримент мав перехресний характер і складався з двох стадій. Навчання відбувалося на базі двох тем: „Англійський сніданок” і „Музей”. Змінною умовою експерименту були автентична повна та модифікована форма аудіоряду ВФГ. В експерименті взяли участь дві групи учнів. Перша стадія експерименту проводилася за такою схемою: у групі А пред'являлася автентична ВФГ з теми „Англійський сніданок”, а у групі Б - модифікована автентична ВФГ з цієї ж теми. На другій стадії групі А пред'являлася ВФГ з модифікованим аудіорядом з теми „Музей”, а група Б працювала з повною автентичною ВФГ з цієї ж теми, що і зображено в табл.1.

Таблиця 1 - Схема перехресного експерименту

Стадії	Група А	Група Б
I cтадія	„Англійський сніданок” (повна ВФГ)	„Англійський сніданок” (модифікована ВФГ)
II стадія	„Музей” (модифікована ВФГ)	„Музей” (повна ВФГ)

Оцінка виконання учнями завдань перед- та післяексперментальних зрізів здійснювалася в балах, які підраховувалися за встановленою шкалою. За виконання першого завдання учень отримував максимально 28 балів (по два бали за кожне правильно ідентифіковане слово), за виконання другого - 30 балів (по три бали за речення), третього - 20 балів (по два бали за кожне правильно перекладене слово), четвертого - по 10 балів (по одному балу за кожну правильну відповідь на запитання). Максимальна сума балів, які міг одержати один учень, складала 88 балів.

Результати першої стадії експерименту свідчать про те, що рівень формування лексичних навичок у групі А в умовах використання повної ВФГ у середньому на одного учня склав 85,00 %, а в групі Б в умовах використання модифікованої ВФГ - 90,23 %.

Дані другої стадії показали перевагу на рівні сформованості лексичних навичок групи А, де використовувалася модифікована ВФГ, - 86,14 % у середньому на одного учня, порівняно з групою Б, де використовувалася повна ВФГ, - 79,77 %, що і представлено в табл. 2.

Таблиця 2 - Результати післяекспериментальних зрізів I та II стадій експерименту, у балах

Стадії	Група А	Група Б	Різниця
І стадія	74,80	79,40	4,60
ІІ стадія	75,80	70,20	5,60

Результати дослідження свідчать про перевагу у прирості лексичних навичок у групі Б на першій стадії, де застосовувалася модифікована ВФГ, і в групі А - на другій стадії, де також застосовувалася модифікована ВФГ.

Підрахунки поєднаних експериментальних даних обох груп відповідно до режиму застосування повної і модифікованої ВФГ подано в табл. 3 і підтверджують попередні висновки.

Таблиця 3 - Результати післяекспериментальних зрізів I та II стадій експерименту відповідно до режиму застосування повної і модифікованої ВФГ, у балах

Режим застосування ВФГ	Результати
Повна ВФГ	72,50
Модифікована ВФГ	77,60
Різниця	5,10

Підбиваючи підсумки лабораторного експерименту, зробимо висновок про доцільність епізодичного використання ВФГ з модифікованим аудіорядом для навчання учнів, враховуючи рівень розвитку їхніх мовленнєвих навичок і вмінь. Для навчання учнів молодшого шкільного віку доцільно відбирати такі ВФГ: навчальні відеокурси, навчально-документальні, навчальні художні і мультиплікаційні фільми. Використовуються ВФГ з відеовправами і без них. ВФГ виконує, передусім, функцію основи, а вже потім - опори або стимулу. Віддають перевагу однотемним ВФГ, які презентують мовця в поєднанні з пікторальним зображенням. Відповідно, для навчання монологу або діалогу використовуються ВФГ з переважально монологічною або діалогічною формами мовлення аудіоряду. Можна використовувати автентичні ВФГ, якщо аудіоряд не становить значних труднощів для сприйняття, а також модифіковані ВФГ.

Розроблена класифікація ВФГ і визначені критерії дають можливість відібрати ВФГ, яка за своїми характеристиками найбільш відповідає формуванню усномовленнєвих англомовних навичок і вмінь, темі навчання, формі мовлення. усний англомовний мовлення відеофонограма

Крім розгляду критеріїв класифікації були визначені специфічні вимоги до відбору ВФГ для навчання молодших школярів: інформативність; виховна цінність, відповідна віковим особливостям учнів; узгодженість з програмною тематикою для початкової школи; наявність інформації, яка збуджує інтерес та емоції молодших школярів; доцільний час тривалості звучання аудіоряду; мовна доступність; автентичність.

Вимоги до вправ, виконуваних на основі мовного матеріалу та змісту ВФГ, є одним з найскладніших питань методики використання ВФГ. Під час розробки системи вправ, передусім, були визначені принципи створення системи вправ.

Аналіз запропонованих у методичній літературі вимог до вправ (В.О. Бухбіндер, Г.О. Кітайгородська, М.В. Ляховицький, Р.П. Мільруд, І.Р. Максімова, Ю.І. Пасов, Л.Г. Черніна, А.О. Hаdley, J. Sheils та ін.) дозволив виділити найважливіші, до яких було віднесено: урахування рідної мови учнів; орієнтація на досягнення кінцевої мети, тобто формування мовленнєвих навичок і вмінь відповідно до вимог Програми для даного ступеня навчання; умовно-комунікативний/комунікативний характер вправ.

Під час створення окремих вправ та їхньої системи враховувалися також необхідність наявності мовленнєво-мисленнєвого завдання, новизни мовленнєвих ситуацій, особистісної індивідуалізації як способу мотивації, наявності рольової гри, циклічності вправ і поетапність формування мовленнєвих навичок і вмінь (В.О. Бухбиндер, М.В. Ляховицкий, Ю.І. Пасов, Н.К. Скляренко, Т.І. Олейник, K. Spаngenberg-Urbschаt, R. Pritchаrd та ін.). Для навчання студентів у вищих навчальних закладах пропонується шість етапів роботи з відеофономатеріалом (Н.І. Бичкова). Оскільки наша система вправ розрахована для використання в початковій школі, були вибрані типи вправ, які виконуються на чотирьох етапах застосування ВФГ: 1 етап - етап соціокультурної і мовної орієнтації перед демонстрацією ВФГ; 2 етап - етап адаптивної рецепції під час перегляду ВФГ з безпосередньою суміщеною постсемантизацією відібраних мовних одиниць; 3 етап - етап спеціального навчання слухової рецепції на базі ВФГ; 4 етап - етап репродуктивної/ продуктивної мовленнєвої діяльності після перегляду фрагмента ВФГ.

Перші два етапи застосування ВФГ передбачають в основному рецептивні мовленнєві дії учнів. На I етапі перед переглядом ВФГ учні слухають пояснення соціокультурного і мовного характеру. Під час II етапу учні переглядають ВФГ, а вчитель семантизує заздалегідь вибрані ним мовні одиниці, із зупинкою ВФГ або без її зупинки. На III етапі вже відбувається спеціальне навчання аудіювання, дії учнів рецептивні, вони вирішують спеціальні мисленнєві завдання.

Наведемо приклади розроблених нами вправ, які виконуються на ІІІ етапі використання ВФГ.

ІІІ етап.

Характеристика вправи: рецептивна, умовно-комунікативна, з повним керуванням, усна, виконується в режимі індивідуальної роботи.

Демонстрація фрагмента відеокурсу ”Look Ahead” з теми „Професії”.

Teacher:

Вчитель читає речення:

Картка учня:

1. а) The stewardess is wearing a uniform.

b) The stewardess is wearing a blue coat.

2. a) The man is wearing a coat.

b) The man is wearing a jacket.

3. a) The woman is wearing trousers.

b) The woman is wearing a skirt.

4. a) The doctor is wearing a white sweater.

b) The doctor is wearing a white gown.

1. а) + b) -	2. a) - b) +	3. a) + b) -	4. a) - b) +

Після виконання вправи вчитель неодмінно повторно працює з фрагментом, який викликав ускладнення в розумінні в багатьох учнів.

На четвертому етапі дії учнів продуктивні. Наведемо приклади розроблених нами вправ, які виконуються на IV етапі використання ВФГ.

IV етап.

Характеристика вправи: продуктивна, з частковим керуванням, комунікативна, навчання монологічного мовлення, усна, виконується в режимі фронтальної роботи, задіяно рольову гру.

Teacher:

While watching the video you've seen what clothes different people wear at work and at home. Will you tell а visiting pupil from Cаnаdа, what clothes you and the members of your family wear at work and at home?

Переглядаючи фільм, ви бачили, який одяг носять різні люди на роботі і вдома. Розкажіть, будь ласка, нашому гостю - учню з Канади, який одяг носите ви і члени вашої родини на роботі та вдома.

Очікуванe висловлювання учня:

When I go to school I wear a green uniform. At home I wear a blue skirt and a yellow sweater. My father is a manager at a firm. He wears a gray jacket, a blue shirt and black trousers at work. At home he wears blue jeans and a green sweater. Etc.

Розроблена система вправ входить у створену нами модель організації навчання усного англомовного мовлення з використанням ВФГ у циклі уроків, в основу якої покладено комунікативний підхід і поетапність формування мовленнєвих навичок і вмінь. Комунікативний підхід до навчання реалізується у переважному використанні умовно-комунікативних і комунікативних вправ. Розроблена модель складається з циклу уроків. Кожен цикл включає три підцикли і охоплює приблизно вісім уроків. Залежно від мети навчання ВФГ можливо застосовувати в частині уроків. Вона також може використовуватися на різних етапах одного уроку. Модель навчання з використанням ВФГ, призначена для застосування в початковій школі, відповідає практичним цілям навчання на цьому ступені, особливостям навчального процесу та віковим характеристикам молодших школярів 9-10 років.

У третьому розділі „Експериментальне визначення місця відеофонограми і вправ на основі її змісту в циклі занять у процесі навчання англійської мови учнів молодшого шкільного віку” визначається послідовність використання ВФГ і друкованих навчальних матеріалів у циклі уроків; визначаються критерії оцінки рівня сформованості навичок і вмінь усного мовлення учнів; описуються навчальні матеріали; аналізуються й інтерпретуються результати експериментального дослідження запропонованої нами методики; пропонуються методичні рекомендації щодо застосування ВФГ у навчанні учнів початової школи.

Метою експериментального досліження було визначення місця застосування ВФГ у навчанні усного англомовного мовлення в циклі уроків у початковій школі.

Гіпотеза експерименту полягала в тому, що ВФГ слід використовувати на етапі формування навичок усного англомовного мовлення, а друковані матеріали - на етапі їх вдосконалення.

Експеримент проводився в чотири етапи: підготовчий, власне експериментальний, етап якісного та кількісного аналізу отриманих даних, етап інтерпретації й узагальнення отриманих результатів.

Експеримент, проведений у першій чверті 1998/99 навчального року, носив навчальний характер. У ньому взяли участь 52 учня другого року вивчення англійської мови третіх класів (9-10 років) загальноосвітньої школи № 60 м. Києва.

Для забезпечення приблизно рівносилих експерименальних груп за психічними особливостями учнів і рівнем сформованості їхніх англомовних мовленнєвих навичок і вмінь перед експериментом були проведені констатуючі зрізи, які засвідчили приблизно однаковий рівень цих показників учнів обох груп.

Навчальний експеримент мав перехресний характер і включав дві стадії, під час яких вивчалися теми „Мій світ” (ВФГ „Інтер'єр”) і „Людина” (ВФГ „Англійські страви”), а кожна стадія - передекспериментальний зріз, експериментальне навчання протягом чотирьох уроків і післяекспериментальний зріз.

Модель експериментального навчання на кожній стадії була розрахована на два тижні навчання. Обидві групи - А і Б - були експериментальними. Варіюючою умовою експерименту було використання ВФГ у першому підциклі занять - на етапі формування мовленнєвих навичок, чи у другому підциклі - на етапі їх удосконалення, що і зображено в табл. 4.

Таблиця 4 - Стадії експериментального навчання

Стадії	Група А	Група Б
I стадія	ВФГ „Інтер'єр” - друковані навчальні матеріали	Друковані навчальні матеріали - ВФГ „Інтер'єр”
II стадія	Друковані навчальні матеріали - ВФГ „Англійські страви”	ВФГ „Англійські страви” - друковані навчальні матеріали

На першій стадії здійснювалася така організація навчального процесу: у групі А навчання розпочиналося з використання автентичної ВФГ і виконання створених учителем вправ на основі її мовного матеріалу і змісту, а у групі Б - із застосування основного навчального друкованого тексту і вправ до нього. ВФГ у групі Б, навпаки, використовувалася на етапі вдосконалення мовленнєвих навичок.

На другій стадії експерименту - з теми „Людина” - навчання з опорою на ВФГ розпочиналося у групі Б, у той час як у групі А - із застосування навчальних друкованих матеріалів. Під час експерименту зміст і методика виконання усіх вправ були приблизно однаковими.

Післяекспериментальний зріз показав якісні та кількісні зміни у прирості усномовленнєвих навичок і вмінь учнів, які оцінювалися за такими критеріями: відповідність ситуації - 1 бал, відносна правильність мовлення (лексична - 14 балів, граматична - 2 бала, фонетична - 4 бала), латентний період мовлення - 2 бала. Валідність і надійність отриманих даних забезпечувалися перехресним характером експерименту і перевіркою одержаних даних за кожним критерієм мовлення в різних завданнях. Підрахунки проводилися в балах і узагальнювалися у вигляді відсотків.

Розглянемо результати виконання завдань післяекспериментального зрізу першої стадії навчання за темою „Мій світ”. На цій стадії для учнів групи А цикл розпочинався з використання ВФГ, а для учнів групи Б - з роботи з друкованими навчальними матеріалами. Значних успіхів досягли учні групи А, які набрали 182,65 бала в середньому на одного учня, а групи Б - 157,58 бала.

Наведемо результати виконання завдань післяекспериментального зрізу другої стадії навчання за темою „Людина”. На цій стадії учні групи А починали роботу над темою з друкованих навчальних матеріалів, а учні групи Б - з перегляду ВФГ. Група Б набрала 195,19 бала у середньому на одного учня, а група А - 135,19 бала. Підрахунки результатів обох стадій експерименту свідчать про вищу ефективність застосування ВФГ на етапі формування мовленнєвих навичок.

Для виразнішого порівняння навчання за двома режимами доречно пред'явити результати груп А і Б відповідно до режиму використання ВФГ і друкованих навчальних матеріалів під час експериментального навчання.

В умовах використання ВФГ на етапі формування мовленнєвих навичок групи А і Б набрали 188,92 бала в середньому на одного учня (група А - 182,65, група Б - 195,19 бала), а в умовах застосування ВФГ на етапі вдосконалення мовленнєвих навичок - 146,38 бала (група А - 135,19, група Б - 157,58 бала), що підтверджує несуттєву різницю результатів у групах, які працювали за одним і тим же режимом у двох стадіях експерименту - 12,54 бала и 22,39 бала, і свідчить про надійність експериментально отриманих результатів.

Таблиця 5 - Результати перед- і післяекспериментальних зрізів груп А і Б з тем „Мій світ” і „Людина” відповідно до режиму використання ВФГ, у балах у середньому на одного учня

Режим навчання	Передекспери-ментальний зріз	Післяекспери-ментальний зріз	Різниця
ВФГ на етапі формування мовленнєвих навичок	5,84	377,84	372,00
ВФГ на етапі вдосконалення мовленнєвих навичок	6,77	292,77	286,00
Різниця	0,93	85,07	86,00

Якщо 286,00 бала умовно прийняти за 100 %, то 372,00 бала становитиме 130,07 %, перевищення складає 30,07 %. Це підтверджує доцільність застосування ВФГ на етапі формування мовленнєвих навичок, а друкованих матеріалів - на етапі їх вдосконалення.

Перевірка гіпотези за критерієм Фішера показала такий результат:

ц*емп = 3,20. Емпірічне значення ц*емп знаходиться в зоні значущості. Ці підрахунки підтверджують правильність висунутої гіпотези.

Підбиваючи підсумки одержаних нами результатів, зазначимо, що учні обох груп досягли значного підвищення якості усного мовлення за рахунок використання ВФГ на етапі формування мовленнєвих навичок у циклі уроків.

Сформульовані нами методичні рекомендації відображають основні положення навчання учнів третього класу середньої загальноосвітньої школи усного англомовного мовлення із застосуванням ВФГ.

У висновках відображено основні наукові і практичні результати реферованої роботи:

Рівень розвитку психіки учнів 9-10 років дозволяє використовувати ВФГ для пред'явлення навчального матеріалу.

З метою раціонального відбіру ВФГ необхідно використовувати класифікацію, створену на основі таких критеріїв: призначення ВФГ, її методична організація, мета застосування, фабульний або описовий характер ВФГ, тематичність ВФГ, тип зображення, форма мовлення, ступінь автентичності.

Крім відбору ВФГ за класифікацією необхідно брати до уваги також специфічні вимоги до ВФГ у навчанні молодших школярів: інформативність; виховну цінність з урахуванням вікових особливостей; відповідність програмній тематиці для початкової школи; збудження інтересу та емоцій молодших школярів; доцільну тривалість звучання аудіоряду; мовну доступність; автентичність. ВФГ, які відповідають зазначеним вимогам, підтримують мотивацію навчання та підвищують інформативність матеріалу, формують світогляд учнів, розширюють їхній соціокультурний кругозір.

У випадку перевищення мовленнєвого рівня ВФГ рівня мовленнєвої підготовки учнів доцільно застосовувати модифіковану ВФГ за рахунок вилучення слів і речень, які не несуть великого інформаційного навантаження.

Система вправ, яка виконується на основі мовного матеріалу і змісту ВФГ, повинна відповідати таким вимогам: врахування рідної мови учнів; орієнтація на досягнення кінцевих цілей, тобто формування мовленнєвих навичок і вмінь відповідно до вимог Програми для цього ступеня навчання; ефективність системи вправ; економність системи; раціональна послідовність вправ та їхня взаємна скоординованість; циклічність процесу навчання; поетапність формування мовленнєвих навичок і вмінь; поєднання практичної мети з виховними завданнями. Вправи, які входять до системи, повинні мати мовленнєво-мисленнєве завдання, забезпечувати новизну ситуацій, включати рольову гру, передбачати індивідуалізацію навчання.

Вправи, які виконуються на основі мовного матеріалу та змісту ВФГ, повинні складати чотирьохетапну систему: етап соціокультурної та мовної орієнтації перед демонстрацією ВФГ; етап адаптивної рецепції під час перегляду ВФГ з безпосередньою суміщеною постсемантизацією відібраних мовних одиниць; етап спеціального навчання слухової рецепції на основі ВФГ; етап репродуктивної/продуктивної мовленнєвої діяльності після перегляду ВФГ або її фрагмента.

Організацію навчального процесу в циклі уроків доцільно будувати згідно з результатами експериментального дослідження, спрямованого на визначення ефективності формування усномовленнєвих навичок і вмінь в умовах використання ВФГ і друкованих навчальних матеріалів на етапі формування чи на етапі вдосконалення мовленнєвих навичок.

Під час перед- та післяекспериментальних зрізів рівень сформованості усномовленнєвих навичок і вмінь учнів оцінювався за такими критеріями: відповідність ситуації, відносна правильність мовлення (фонетична, граматична, лексична), латентний період мовлення. За допомогою математичної статистики підраховано середнє арифметичне, моду, медіану, середнє відхилення абсолютних значень від середнього. Порівняння поєднаних результатів груп А і Б у різних режимах використання ВФГ показало такі результати: в умовах застосування ВФГ на етапі формування мовленнєвих навичок учні обох груп набрали 188,92 бала в середньому на одного учня, при цьому результати в обох групах були майже ідентичними - 182,65 бала (група А) і 195,19 бала (група Б). В умовах застосування ВФГ на етапі вдосконалення мовленнєвих навичок учні обох груп набрали 146,38 бала в середньому на одного учня. Результати в обох групах були також близькими - 135,19 бала в середньому на одного учня в групі А і 157,58 бала - в групі Б. Цей факт можна розглядати як показник надійності експериментально одержаних результатів. Медіана результатів груп, отриманих в умовах використання ВФГ на етапі формування мовленнєвих навичок, складала 191,00 бала, а під час застосування ВФГ на етапі вдосконалення мовленнєвих навичок - 142,00 бала. Мода складала відповідно 191,00 і 151,00 бала.

8. Результати проведеного експерименту свідчать про доцільність застосування ВФГ на етапі формування мовленнєвих навичок з наступною роботою з друкованими навчальними матеріалами, оскільки такий режим навчання має більшу результативність, ніж зворотний порядок роботи. Вправляння на основі друкованих навчальних матеріалів доцільно проводити на етапі вдосконалення мовленнєвих навичок. Відповідно, можна рекомендувати на другому році навчання іноземної мови у початковій загальноосвітній школі цикл уроків розпочинати з використання ВФГ і вправ на їх основі з наступним залученням друкованих навчальних матеріалів.

9. Розроблена методика навчання усного іншомовного мовлення із застосуванням ВФГ у початковій школі пропонується для використання вчителями англійської мови.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Гузь О.І. Навчання усного іншомовного мовлення молодших школярів за допомогою відеофонограми // Методологічні проблеми психології мисленнєвої та мовної діяльності. - Тернопіль: ТДПУ, 1997. - Вип. 3. - С. 143-145.

Гузь О.І. Особливості використання автентичної відеофонограми на початковому ступені загальноосвітньої школи // Вісник Київського національного університету. Серія “Педагогіка та психологія”. - К.: КДЛУ, 1998. - Вип. 1. - С. 221-228.

Гузь О.І. Контроль рівня сформованості лексичних навичок усного мовлення в початковій школі // Вісник Київського національного університету. Серія “Педагогіка та психологія”. - К.: КДЛУ, 2000. - Вип. 2. - С. 87-90.

Гузь О.І. Відбір відеофонограм для навчання молодших школярів // Творча особистість вчителя: проблеми теорії і практики. - К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2000. - Вип. 4. - С. 233-237.

Гузь О.І. Раціональна послідовність використання відеофонограм та друкованих текстів у навчанні іноземної мови молодших школярів // Іноземні мови. - 2000. - № 3. - С. 40-42.

Гузь О.І. Практичні аспекти використання відео в навчанні іноземної мови молодших школярів // Творча особистість вчителя: проблеми теорії і практики. - К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2004. - Вип. 1 (11). - С. 259-264.

АНОТАЦІЯ

Гузь О.І. Навчання усного англомовного мовлення учнів початкової загальноосвітньої школи з використанням відеофонограми. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02. - теорія та методика навчання: германські мови. - Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено питанням навчання усного англомовного мовлення учнів початкової школи із застосуванням відеофонограми. У роботі теоретично обґрунтовується доцільність застосування відеофонограми, описано особливості її функціонування в навчанні англомовного мовлення молодших школярів. Розроблено систему вправ для навчання усного англомовного мовлення молодших школярів з використанням відеофонограми, вимоги до відбору аудіовідеоматеріалу, його класифікацію і методику роботи з ним. Експериментально визначено доцільність використання частково модифікованих відеофонограм для навчання молодших школярів. Шляхом експериментальних досліджень доведено ефективність застосування відеофонограми на етапі формування мовленнєвих навичок, а друкованих матеріалів - на етапі вдосконалення мовленнєвих навичок. Надано практичні рекомендації щодо впровадження даної методики в навчальний процес у початковій школі.

Ключові слова: усне англомовне мовлення, психічні особливості молодших школярів, автентичнi та модифіковані відеофономатеріали, відбір навчального відеофономатеріалу, класифікація відеофонограм, система вправ з опорою на відеофонограму.

Гузь Е.И. Обучение устной англоязычной речи учащихся начальной общеобразовательной школы с использованием видеофонограммы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения: германские языки. - Киевский национальный лингвистический университет, Киев, 2005.

Диссертация посвящена проблемам формирования навыков и развития умений устной англоязычной речи у младших школьников. Актуальность исследования обусловлена важностью овладения устной англоязычной речью учащимися, наличием значительного обучающего потенциала видеофонограммы и все еще недостаточной разработкой теоретических и практических основ данной проблемы применительно к условиям начальной школы.

В первой главе рассмотрены теоретические основы исследуемой проблемы. Кратко проанализирована психическая готовность учащихся 9-10 лет к восприятию видеофономатериала. Данные психологии свидетельствует об интенсивном психическом развитии учащихся 9-10 лет: резком повышении их чувствительности к оттенкам цветов, остроты зрения и слуха; улучшении процессов запоминания и увеличении объема внимания. Мышление школьников все еще остается конкретно-образным, устная речь продуцируется одновременно в обоих полушариях головного мозга. Анализ психических механизмов порождения устной речи позволяет выделить условия успешного формирования устноречевых навыков и умений, а также влияние видеофонограммы на их протекание. Рассматриваются условия использования разных видов видеофонограммы, анализируются особенности их функционирования в обучении младших школьников.

Вторая глава посвящена разработке теоретической модели применения видеофономатериалов в начальной школе. Для обеспечения соответствия видеофономатериала особенностям младшей ступени обучения были определены требования к отбору видеофонограмм и принципы их применения, а также создана классификация видеофонограмм, которая характеризует их по восьми признакам. Эффективность использования частично модифицированных аутентичных видеофонограмм в обучении младших школьников нашла экспериментальное подтверждение.

Научно обоснованная система упражнений для обучения устной англоязычной речи младших школьников отвечает специфическим методическим требованиям и предполагает последовательное и поэтапное формирование навыков и развитие умений устной англоязычной речи. Предлагаемая система упражнений создаётся с опорой на языковой материал видеофонограммы и её содержание. Она состоит из четырёх этапов, расположенных иерархически по нарастанию трудностей. Данная система упражнений входит в модель обучения устной речи младших школьников.

В третьей главе описаны два варианта модели циклов уроков с использованием видеофонограммы и печатных материалов. Экспериментальная проверка предложенной методики показала преимущество модели, в которой видеофонограмма и упражнения на ее основе использовались до применения печатных материалов. Составлены методические рекомендации по организации работы с использованием видеофонограммы и печатных материалов для обучения устной англоязычной речи в начальной школе, согласно которым видеофонограмму целесообразно использовать на этапе формирования речевых навыков, а печатные материалы - на этапе их совершенствования.

Ключевые слова: устная англоязычная речь, психические особенности младших школьников, аутентичные и модифицированные видеофономатериалы, отбор учебного видеофономатериала, классификация видеофонограмм, система упражнений с опорой на видеофонограмму.

Huz' O.I. Teaching Oral English Speech to Primary School Pupils through Videotаpe Media. Manuscript.