Формування в учнів старших класів умінь аналізувати пейзаж у прозових творах різних художніх систем

Таким чином, кількісний і якісний аналіз результатів формувального експерименту засвідчив ефективність розробленої методики формування вмінь в учнів старших класів аналізувати пейзаж у прозових творах різних художніх систем, що переконує в достовірності гіпотези дослідження й успішної реалізації його завдань.

ВИСНОВКИ

1. Усвідомленому розумінню старшокласниками поняття “пейзаж” сприяють наявність у школярів відповідних теоретичних знань, а також сформованість умінь та навичок, спрямованих на осмислення цього компонента в системі художнього цілого.

2. Ефективність роботи забезпечується дотриманням низки психолого-педагогічних умов, основним серед яких є: системний підхід до реалізації пропонованої навчальної моделі; урахування вікових можливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей, а також закономірностей сприймання ними літературного пейзажу, яке залежить від життєвого досвіду, культурної підготовки (стійкі фактори), від настрою, психологічного стану (тимчасові фактори) й від об'єктивних якостей художнього твору, тобто художньої системи його; поетапне формування розумових дій, спрямованих на сприймання та осмислення характерності пейзажів у певному творі з метою усвідомлення специфіки художнього світу, художньої системи письменника; вираження особистісного ставлення до окресленого поняття.

3. Під процесом поступального формування аналітичних умінь розуміємо не визначену лінійну послідовність розвитку певних якостей, а діапазон прояву та функціонування їх під час ознайомлення із твором нової художньої системи (концентричний принцип). Для поглибленого вивчення обиралися твори з новою для учнів композицією, образною системою, мовою, художнім мисленням і т.д.

4. Пріоритетне місце в системі формування вмінь аналізувати пейзаж у прозових творах різних художніх систем займають шкільна лекція з елементами бесіди, із залученням учнів-асистентів, бесіда (репродуктивна і евристична), творче читання й коментування, прийоми створення проблемних ситуацій, проблемно-пошукові запитання й завдання, різні види самостійної роботи учнів (аналіз, письмові відповіді на запитання, літературознавчі дослідження, психологічні дослідження, написання рефератів, статей), диспути, укладання опорних та текстуальних таблиць.

5. Здійснене дослідження сприяло узагальненню, систематизації й поглибленню знань про пейзаж як теоретико-літературне поняття й формуванню вмінь аналізувати образ природи на літературознавчій основі, а саме: визначати композиційно-художні, зображувально-виражальні, емоційно-естетичні функції пейзажу для втілення авторського ідейно-художнього задуму; характеризувати художню майстерність автора у засобах творення образу природи; ідентифікувати своєрідність літературного пейзажу в контексті основних засад художньої системи.

6. Цілеспрямоване формування зазначених умінь досягається завдяки виконанню учнями відповідного типу навчальних завдань, послідовність виконання яких забезпечує систему роботи над пейзажем, допомагає формувати вміння від первинного до творчого, забезпечує поступовий підхід до узагальнення способу дії, звільнення від зразка; урахування рівнів та форм засвоєння розумових операцій допомагає учням більш осмислено переходити від одного етапу розвитку вмінь до наступного, поступово підвищуючи рівень їх сформованості. Перенесення сформованих аналітичних умінь на більш високий рівень узагальнюючого, концептуального характеру здійснюється через накопичення однотипних, подібних вражень, фактів, спостережень та осмислення їх функціональної ролі в структурі конкретного твору.

7. Окреслений процес відбувається по висхідній і означає рух від аналітичної роботи за детальними рекомендаціями алгоритмічного типу до ідейно-художнього аналізу пейзажного епізоду-образу за подібністю розумових дій, які поступово, в міру оволодіння ними читачами-учнями в подібних навчальних ситуаціях згортаються й переходять у внутрішній план виконавця, що свідчить про вищий рівень сформованості читацьких умінь. Таким чином, сформовані аналітичні вміння набувають динамічності, що забезпечує спроможність старшокласниками повноцінно сприймати твори нової художньої системи і розуміти доцільність кожного елемента його. Окрім того, експериментально-дослідна робота показала, що просування учнів у процесі формування умінь опановувати твори різних художніх систем забезпечує можливість підняти рівень конкретних знань на світоглядний рівень.

8. Формування в старшокласників умінь аналізувати пейзаж у прозових творах різних художніх систем на літературознавчій основі має важливе теоретичне й практичне значення для підвищення ефективності літературної освіти, інтелектуального розвитку учнів, а також естетичних смаків, національної самосвідомості учнів.

9. Аналіз результатів експериментальної дослідження дав підстави для рекомендацій щодо вдосконалення процесу формування вмінь аналізувати пейзаж у прозових творах різних художніх систем, зокрема: в умовах підвищеної уваги до шкільного літературознавства необхідно визначитися із відомостями про пейзаж як теоретико-літературне поняття і детально представити це у шкільних програмах; до підручників із літератури також доцільно включити статті, в яких посилити увагу до художньої своєрідності образів природи у контексті естетичних принципів художніх систем; у методичний апарат ввести запитання і завдання, спрямовані на визначення функціонального призначення пейзажів, їх ролі для втілення ідейно-художнього задуму, а також з'ясування художньої своєрідності образів природи як показника індивідуального авторського стилю за певною системою; для підвищення фахового рівня вчителів-словесників запровадити спецкурси в системі підвищення кваліфікації, проводити методичні семінари з питань порушено проблеми, систематично висвітлювати результати пошуків у фахових періодичних виданнях.

Проблема сприймання та аналізу старшокласниками пейзажу в контексті художніх систем не вичерпується результатами виконаного дослідження, яке необхідно розглядати як один із можливих підходів до її розв'язання. Зважаючи на пріоритетне значення особистісно-зорієнтованого навчання, предметом подальшого дослідження порушеної у дисертації проблеми може стати питання формування в старшокласників індивідуального стилю діяльності під час аналізу художнього образу-пейзажу у творах різних художніх систем. Потребують дослідження проблеми аналізу пейзажних ліричних творів, взаємодії різних видів мистецтв у процесі аналізу художнього образу природи на уроках літератури.

РЕЗУЛЬТАТИ НАУКОВИХ ПОШУКІВ ТА ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Формування національної самосвідомості школярів шляхом аналізу пейзажів у художніх творах на уроках літератури рідного краю // Зб-к статей “Виховання національно свідомої особистості” (методичні рекомендації). - Глухів. - 2001. - С. 56-62.

2. Формування умінь в учнів 5-х класів аналізувати пейзаж у художньому творі // Українська література в загальноосвітній школі, - 2002. - №2. - С. 15-17.

3. Спостереження за пейзажем у художньому творі // Вісник Глухівського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. Випуск 3. - Глухів: ГДПУ, 2003. - С. 125-129.

4. Естетичне виховання старшокласників засобами літературного пейзажу // Збірник наукових праць. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. - Рівне. - 2002. - №24.- С. 138 - 141.

5. Літературний пейзаж як засіб формування національної самосвідомості старшокласників // Українська література в загальноосвітній школі. - 2003. - №1. - С. 9 - 12.

6. Тематичний контроль знань, умінь і навичок школярів аналізувати пейзаж у прозовому художньому творі // Українська література в загальноосвітній школі. - 2003. - №4. - С. 57 - 62.

7. Сприймання літературного пейзажу в прозовому творі старшокласниками: психологічні особливості // Українська література в загальноосвітній школі. - 2003. - №8. - С. 5 - 11.

8. Художня своєрідність пейзажів у сентиментально-реалістичній повісті “Маруся” Г. Квітки-Основ'яненка // Українська література в загальноосвітній школі. - 2004. - №3. - С. 27 - 31.

9. Пейзаж як один із показників індивідуального авторського стилю (за творами І.Я.Франка): до проблеми формування умінь аналізувати пейзаж у прозовому творі // Вісник Житомирського педагогічного університету. Випуск 15. - Житомир: ЖДПУ, 2004. - С. 87 - 90.

10. До проблеми формування в старшокласників уміння аналізувати пейзаж у прозових творах (на прикладі роману І.Багряного “Тигролови”) // Українська література в загальноосвітній школі. - 2004. - №7. - С. 16 - 20.

11. Особливості вивчення теоретико-літературних понять на уроках української літератури в старших класах (на матеріалі поняття “пейзаж”) // Українська мова і література в школі. - 2004. - № 6. - С. 22 - 27.

Размещено на Allbest.ru