виконати структурно-логічний аналіз змісту та послідовності вивчення графічних понять учнями на уроках креслення;

розробити методичні основи та обґрунтувати операціональну структуру сукупності методичних прийомів формування графічних понять шкільного предмета “Креслення”;

- визначити дослідно-експериментальним шляхом ефективність запропонованої методики формування графічних понять шкільного предмета “Креслення”.

Методологічною основою дослідження є теорія наукового пізнання, а саме: положення про взаємозв'язок теорії та практики, про пізнання як активну перетворюючу і відображаючу діяльність людини; системно-структурний підхід до аналізу навчальної діяльності; теорія поетапного формування розумових дій і понять; теорія розвивального навчання.

Теоретичною основою дослідження є результати психолого-педагогічних досліджень як вітчизняних, так і зарубіжних психологів, педагогів і методистів про ефективні прийоми і засоби керування розумовою діяльністю учнів під час формування понять, умінь та навичок (Л.С. Виготський, П.Я. Гальперін, Ю.З. Гільбух, В.В. Давидов, О.М. Кабанова-Меллер, З.І. Калмикова, Г.С. Костюк, Т.В. Кудрявцев, І.Я. Лернер, Н.О. Менчинська, С.Л. Рубінштейн, М.М. Скаткін, Н.Ф. Тализіна, Д.Б. Ельконін), психофізіологічні основи сприйняття простору, розвитку просторових уявлень і просторового мислення (Б.Г. Ананьєв, П.Я. Гальперін, О.М. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов, І.С. Якиманська), трудову і графічну підготовку школярів (О.Д. Ботвінніков, А.П. Верхола, В.Н. Виноградов, В.О. Гервер, П.В. Дмитренко, Г.О. Райковська, В.Е. Сердюк, В.К. Сидоренко, Д.О. Тхоржевський, З.М. Шаповал, Н.П. Щетина); в області методології і методики педагогічних досліджень (О.П. Бєляєва, А.А. Киверялг).

Для розв'язання поставлених завдань і перевірки вихідних припущень було використано комплекс методів дослідження: теоретичних (вивчення й аналіз філософської, психолого-педагогічної та навчально-методичної літератури при обґрунтуванні теоретичних положень дослідження) і емпіричних: діагностичних (анкетування, інтерв'ювання, тестування, психологічне діагностування учнів та вчителів, експертна оцінка навчально-програмних матеріалів); обсерваційних (спостереження навчального процесу в школі, аналіз уроків креслення у 8-9-х класах, систематизація та узагальнення педагогічного досвіду). Провідним на всіх етапах проведення дослідження виступав метод педагогічного експерименту (констатуючий, формуючий) та наступний аналіз і узагальнення його результатів з використанням статистичної обробки кількісних показників.

Організація дослідження. Дослідження проводилося поетапно протягом 1997-2002 років.

На першому етапі (1997-1999 р.р.) вивчався педагогічний досвід з теорії і практики навчання креслення в загальноосвітніх школах та стан графічної підготовки учнів у школах України; аналізувалася психолого-педагогічна та методична література з даної проблеми; визначалися дидактичні основи формування в учнів графічних понять на уроках креслення, здійснювалась їх систематизація; визначалася експериментальна база, проводився констатуючий експеримент, формулювалася робоча гіпотеза дослідження.

На другому етапі (2000-2001 р.р.) продовжувалися теоретичні пошуки шляхів розв'язання обраної проблеми дослідження. За результатами проведеної роботи розроблено методичне забезпечення для проведення дослідно-експериментальної перевірки ефективності застосування сукупності методичних прийомів викладання і учіння в процесі формування графічних понять предмета “Креслення”. Здійснено планування та розроблено методику, на основі якої розпочато формуючий експеримент.

На третьому етапі (2001-2002 р.р.) здійснювалася систематизація й узагальнення результатів експериментального дослідження. Проведено статистичну обробку отриманих результатів. Здійснено теоретичні узагальнення за результатами проведеного дослідження. Сформульовано загальні висновки роботи та здійснено її літературне оформлення.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась разом з учителями креслення в загальноосвітніх закладах м. Полтави (НВК №30, CЗШ І-ІІІ ступенів №27, СЗШ №8) та Полтавської області (спеціалізованого загальноосвітнього закладу І-ІІІ ступенів №4 м. Пирятина, Шишацької спеціалізованої школи екологічно-україзнавчого профілю ім. В.І. Вернадського). Всього дослідженням було охоплено 326 учнів (166 учнів у констатуючому і 160 - у формуючому) та 14 вчителів креслення.

Наукова новизна і теоретична значущість дослідження полягає у тому, що розкрито зміст і операційний склад розумових дій, які становлять основу управління процесом формування понять; обґрунтовано рівні вимог до формування графічних понять на уроках креслення; теоретично та експериментально обґрунтовано особистісно-орієнтовану сукупність методичних прийомів їх формування; здійснено структурно-логічне обґрунтування послідовності вивчення графічних понять учнями на уроках креслення; обґрунтовано принципи побудови системи вправ, які забезпечують умови ефективного формування графічних понять; підтверджено необхідність застосування групової форми організації навчальної діяльності учнів (гомогенна група) для досягнення всіма учнями мінімально-базового рівня результатів навчання у відповідності з програмою, що відповідає початковому рівню сформованості графічних понять; визначено зміст цілеспрямованої графічної діяльності учнів на різних етапах уроку креслення.

Практичне значення дослідження визначається тим, що структуровано систему графічних понять шкільного предмета “Креслення” та на цій основі розроблено сукупність методичних прийомів їх формування. Матеріали і висновки дослідження можуть бути використані вчителями, методистами інститутів післядипломної освіти педагогічних працівників, викладачами вузів, студентами.

Особистий внесок здобувача полягає в теоретичній розробці та обґрунтуванні основних ідей проведеного дослідження (проведення структурно-логічного аналізу змісту, послідовності вивчення графічних понять учнями на уроках креслення та обґрунтування дидактичних умов їх формування засобами рівневої диференціації; визначення показників і рівнів їх сформованості в учнів), в безпосередній організації та проведенні дослідно-експериментальної роботи, спрямованої на перевірку запропонованих умов формування понять у школярів на уроках креслення, в аналізі та узагальненні результатів проведеного дослідження.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю його вихідних позицій; багатогранним аналізом психолого-педагогічних основ формування графічних понять предмета “Креслення”; застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів науково-педагогічного дослідження, адекватних його меті і завданням; дослідно-експериментальною перевіркою висунутої гіпотези; об'єктивністю показників та критеріїв оцінки кількісних та якісних результатів експерименту; єдністю кількісного та якісного аналізу експериментальних даних, які реально відображають теоретичну і практичну сторони проблеми.

Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювалися шляхом публікації праць. Основні положення дослідження доповідалися на всеукраїнських та міжвузівських науково-практичних конференціях: “Педагогічна майстерність як сучасна технологія розвитку особистості вчителя” (4-6 березня 2002 р., м. Полтава); “Розвиток особистості в системах трудової та професійної підготовки молоді” (10-11 жовтня 2002 р., м. Кривий Ріг); “Проблеми трудової і професійної підготовки на початку ІІІ-го тисячоліття” (31 жовтня - 1 листопада 2002 р., м. Слов'янськ); “Технічна та художня творчість у трудовій підготовці молоді”(14-16 листопада 2002 р., м. Херсон); “Сучасні освітні технології та напрямки підготовки майбутнього вчителя трудового навчання” (8-9 жовтня 2003р., М. Полтава).

Результати дослідження використовувались автором при проведенні занять, керівництві курсовими та дипломними роботами на педагогічно-індустріальному факультеті Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, на курсах підвищення кваліфікації вчителів креслення при Полтавському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені М.В. Остроградського.

Результати дослідження знайшли впровадження в загальноосвітніх закладах різних типів м. Полтави: ЗОШ №27 (Довідка № 76, від 09. 12. 2002 р.), ЗОШ №8 (Довідка № 245, від 02. 12. 2002 р.), НВК № 30 (Довідка № 124, від 30. 09. 2003р.), спеціалізованому загальноосвітньому закладі І-ІІІ ступенів №4 м. Пирятина Полтавської області (Довідка № 114, від 28. 06. 2003 р.), Шишацькій спеціалізованій школі екологічно-україзнавчого профілю ім. В.І. Вернадського (Довідка № 65, від 30. 08. 2003 р.).

Публікації. Основні положення та результати дослідження викладені у 8 публікаціях. З них 4 наукові статті опубліковано в фахових виданнях, затверджених ВАК України. Публікації одноосібні та у співавторстві.

Структура дисертації. Робота складається із вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (227 найменувань) і додатків. Повний обсяг дисертації становить 266 сторінок машинописного тексту, із яких основний текст - на 189 сторінках. Дослідження містить 8 схем, 24 таблиці, 1 графік, 7 рисунків.

основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, проаналізовано загальний стан розробки проблеми в психолого-педагогічній теорії та практиці, визначено об'єкт, предмет, мету дослідження, сформульовано гіпотезу і основні завдання, викладено вихідні методологічні і теоретичні положення та методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну значимість роботи, подано характеристику вірогідності їх результатів, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі “Психолого-педагогічні основи процесу формування понять на уроках креслення” проведено аналіз психолого-педагогічної літератури, який визначив можливість проникнення в механізм засвоєння знань та розкриття шляхів удосконалення процесу навчання.

В роботах Д.М. Богоявленського, Л.С. Виготського, Н.О. Менчинської, О.М. Кабанової-Меллер, Г.С. Костюка та ін., показано, що важливою умовою успішного засвоєння понять є організація пізнавальної діяльності учнів, при якій формування понять відбувається в процесі їх практичного застосування до відповідного матеріалу. Термін “формування понять” відображає сутність педагогічної роботи, метою якої є спрямування діяльності учнів на засвоєння понять, надбаних людством у процесі пізнання.

Аналіз існуючих визначень поняття дає нам підстави сформулювати визначення, за яким графічне поняття - це продукт мисленнєвих дій, результат узагальнення знань про окремі речі і явища. В процесі цього узагальнення відображається найбільш суттєве в об'єктах, що вивчаються, та закріплюється спеціальним терміном або назвою, символом чи знаком.

Вчені по-різному розглядають процес формування понять, але всі вони пов'язують його з активним процесом мислення, практичною і розумовою діяльністю учня. Шлях формування поняття в основному має такий вигляд: предмети і пов'язані з ним відчуття > сприйняття > уявлення > поняття > слово, при цьому необхідно враховувати, наскільки відомі і зрозумілі учневі даного віку ті ознаки, які розкривають зміст поняття, що вводиться. Чим абстрактніше поняття, тим складніша логічна структура його визначення, тим гостріша потреба в початковому введенні поняття на рівні уявлення, спочатку на конкретних прикладах з застосуванням наочних образів. У структуру пізнавальної діяльності по засвоєнню графічних понять входять як загальні (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування та ін.), так і специфічні (дії підведення під поняття і зворотня йому дія виведення наслідків) розумові дії.

Для нашого дослідження представляє інтерес теоретичний підхід Д.М. Богоявленського, Г.С. Костюка, Н.О. Менчинської, та ін., які вказують, що головний шлях формування понять зводиться до того, що виділені ознаки понять стають своєрідними орієнтирами при виконанні різноманітних дій, і для забезпечення такого орієнтування школяра необхідно провести через визначені етапи розумової діяльності.

У сучасній психолого-педагогічній науці виділена операціональна концепція навчання, яка пояснює механізм процесу формування понять. Одним із варіантів її є теорія поетапного формування розумових дій і понять, за якою засвоєння знань розглядається разом з етапами засвоєння діяльності. Знання із самого початку включаються в структуру дії. Виходячи з цього, наше дослідження передбачало вивчення передумов для розробки і обґрунтування умов управління процесом формування графічних понять: 1) вибір дії розпізнавання або підведення під поняття, на основі якої відбувається формування поняття; 2) підбір спеціалізованого матеріалу (задач, вправ), до якого будуть застосовуватися ознаки формуючого поняття; 3) розвиток уявлення на перших етапах всіх елементів дії в матеріальній (або матеріалізованій) формі; 4) поетапне відпрацювання дії підведення; 5) здійснення контролю за керованим формуванням дії підведення у відповідності з заданим змістом орієнтовної основи.

Із теорії поетапного формування розумових дій випливає, що учнів можна навчати за орієнтовною основою дії (ООД) - тією системою умов, на яку реально спирається людина при виконанні дії. Основою для виділення різних її типів служать розходження в узагальненні, в повноті і способі отримання ООД.

Складний і різноманітний матеріал графічних понять, що входять у зміст шкільного предмета “Креслення”, нерідко викликає труднощі в учителя при відборі головного, суттєвого, що спонукає учнів до безсистемного запам'ятовування несуттєвих ознак об'єктів і явищ. З метою запобігання цьому негативному впливу нами було піддано аналізу провідні поняття змісту предмета, що дало змогу: виділити нові для учнів поняття і терміни на кожному етапі навчання (з урахуванням міжпредметних зв'язків); визначити ті поняття, що розвиваються, тобто такі, які учням уже відомі, але в даній темі поповнюються новим змістом; встановити зв'язок між знаннями, що розкриваються, і новими.

Під час дослідження нами було виділено основні принципи процесу навчання креслення, які витікають із операціональної теорії навчання: введення понять, ідей і методів під час розв'язку завдань на їх застосування; розчленування мислення на розумові дії, що входять до його складу; формування в учнів системи розумових дій для розв'язку різних навчальних завдань, видів навчально-пізнавальної діяльності; повідомлення учням орієнтирів, які визначають тип навчальних завдань і засоби їх розв'язку; використання предметних і мовних дій, які в процесі інтеріоризації переходять в розумові.

У залежності від можливостей для розумової діяльності учнів, з усіх графічних понять, які формуються на уроках креслення, нами виділено чотири групи понять, кожна з яких має свої відмінні специфічні особливості: 1-а група - поняття, формування яких пов'язано з розумовими діями, характерними для зорового сприймання графічного зображення на площині; 2-а група - поняття, формування яких відбувається в процесі мисленнєвих перетворень і практичних побудов на площині; 3-а група - поняття, формування яких пов'язано з зоровим сприйманням графічного зображення, при цьому розумові і предметні дії відбуваються в тривимірному просторі (перекодування образів, діяльність уявлення в елементарній формі; 4-а група - поняття, формування яких відбувається в процесі мисленнєвих перетворень і практичних побудов, характерних для тривимірного простору (діяльність уявлення в більш складній формі).

Розглядаючи педагогічну основу процесу формування графічних понять на уроках креслення, ми встановили, що в ньому на кожному рівні виразно прослідковується необхідність послідовного використання логічних взаємозв'язків, як між поняттями усередині теми, так і між темами. З цією метою нами проведено та обґрунтовано структурно-логічний аналіз змісту та послідовності їх вивчення. Застосування методу матричного аналізу графічних понять всіх тем шкільного предмета “Креслення” дало можливість впорядкувати їх взаєморозміщення всередині кожної теми в процесі їх формування.

Таким чином, зміст першого розділу дисертаційної роботи підтверджує доцільність прийняття психолого-педагогічною основою процесу формування в учнів графічних понять основних положень теорії поетапного формування розумових дій і понять, що забезпечується зв'язком методики з логікою. Хоча послідовність етапів формування розумових дій і має загальну закономірність, склад, якісний зміст мисленнєвої діяльності учнів у кожному окремому випадку дуже відрізняється. Виходячи з цього, можна стверджувати, що для спонукання учнів до певних розумових дій, які сприяють ефективному формуванню графічних понять в учнів на уроках креслення, необхідно застосовувати певні методи та методичні прийоми, які визивають ці дії і розкриті нами в подальшому дослідженні.

У другому розділі - “Методика формування понять на уроках креслення” обґрунтовано, що методична система формування графічних понять в учнів 8-9-х класів на уроках креслення має враховувати реалізацію принципу диференціації навчання. Рівнева диференціація створює сприятливі умови для досягнення кожним учнем заданого рівня сформованості графічних понять, орієнтацією графічної освіти на його особистість. З цією метою були створенні мобільні типологічні групи учнів (А - підвищеного, В - базового, С - мінімально-базового рівнів навчання). Організація їх роботи враховувала кінцеву мету навчання - оволодіння навчальним матеріалом на рівні, що відповідає індивідуальним особливостям і можливостям кожного учня.

Цілеспрямований вплив на розвиток графічних понять в учнів мав на меті оцінку досягнутих результатів і на основі цього внесення відповідних коректив у цей процес. Це передбачало визначення та обґрунтування критеріїв та рівнів засвоєння понять учнями на уроках креслення. Нами було встановлено три рівні сформованості графічних понять: початковий (учні з групи С), середній (учні з групи В), високий (учні з групи А).

У процесі експериментального дослідження та ретельного вивчення передового педагогічного досвіду з'ясовано, що при формуванні графічних понять предмета “Креслення” використовується коло методичних прийомів роботи вчителя і учнів. Спираючись на проведені дослідження, ми виділили чотири сукупності методичних прийомів викладання та учіння, кожна з яких, базуючись на принципах і правилах методів проблемно-розвивального навчання, дозволяє формувати відповідну групу графічних понять.

Перша сукупність методичних прийомів, забезпечуючи застосування методів монологічного і показового викладання, підібрана таким чином, щоб спонукати учнів до створення образів понять, які сприймаються зором, запам'ятовувати і користуватися ними при виконанні завдань варіативного характеру. Тут прийоми викладання і учіння мають наочну опору у вигляді графічних зображень понять на площині. Образи графічних понять, які виникають у свідомості учнів, адекватні образам, які знаходяться на кресленні.

Друга сукупність методичних прийомів лежить в основі методів показового і діалогічного викладення. Через пояснювально-репродуктивний і стимулюючо-пошуковий бінарні методи вона орієнтує учнів на створення в їх свідомості графічних образів послідовних побудов на площині. Учні подумки проводять лінії, знаходять допоміжні точки, подумки виконують різноманітну послідовність графічних дій. Друга сукупність призначена для формування графічних понять другої групи.

За допомогою третьої сукупності методичних прийомів формуються графічні поняття, в основі яких лежить зорове сприймання зображення і створення тривимірного образу. Ця сукупність дозволяє реалізувати показове, діалогічне викладення і елементи методу евристичної бесіди. Використовуючи стимулюючо-пошуковий і пояснювально-продуктивні бінарні методи, вчитель спонукає учнів здійснювати мисленнєві і предметні дії в тривимірному просторі (на рівні перекодування).

Дія четвертої сукупності методичних прийомів направлена на навчання учнів діяльності уявлення в більш складній формі. При цьому навчання графічним знанням ведеться на основі діалогічного викладення і методу евристичної бесіди через стимулюючо-пошуковий і пояснювально-продуктивний бінарні методи.

За допомогою сукупності методичних прийомів учні підводяться до необхідності здійснення цілого ланцюга мисленнєвих перетворень, з яких складається зміст діяльності уявлення, вчаться бачити мисленим зором, здійснювати мисленнєві повороти створених в уяві образів.

Виділені чотири сукупності методичних прийомів навчання креслення дозволили розробити єдині рекомендації з методики формування певних груп графічних понять (типову методику).

На початку вивчення креслення проведено об'єктивну оцінку рівня сформованості графічних понять в учнів (початковий, достатній, високий) на основі аналізу змісту предметів природничо-математичного циклу, які вивчаються до 8 класу, що дало змогу цілеспрямовано скоректувати навчальний процес на подальший їх розвиток.

Проведений формуючий експеримент передбачав перевірку порівняльної ефективності застосування запропонованої методики. За основу була взята розроблена система контрольних робіт, яка дозволила провести кількісний і якісний аналіз результатів досліджень. Отримані результати показали, що попередній поділ на три рівні не дозволяє повністю враховувати прояви самостійності та творчості у діяльності в процесі формування виділеної системи графічних понять. Тому нами було проведено більш глибоку диференціацію учнів за рівнями сформованості в них виділеної системи понять та творчого їх використання у практичній діяльності на початковий, середній, достатній, високий і творчий.

Аналізуючи відповіді учнів, ми встановили відмінності у ступенях засвоєння ними теоретичного матеріалу та уміння здійснювати розумові дії для знаходження правильної відповіді на поставлені запитання.

Кількісний розподіл учнів за рівнями сформованості графічних понять в кінці вивчення предмета “Креслення” (9 клас) частота прояву оцінок в експериментальних і контрольних групах по трьох навчальних роках стосовно номерів контрольних робіт. Зміни в експериментальних групах вказують на дієвий вплив запропонованої нами методики формування понять в учнів на уроках креслення.

Результатом формуючого експерименту стала чітка система тестів та вправ, спрямованих на підвищення рівня сформованості графічних понять в учнів, що повною мірою відповідає вимогам навчальної програми.

Суттєве підвищення рівня сформованості графічних понять засвідчило ефективність обґрунтованих в дисертаційній роботі необхідних для цього умов і дало підстави для впровадження запропонованої нами методики формування графічних понять в учнів 8-9-х класів на уроках креслення у шкільну практику. Статистична значимість кількісних показників рівнів сформованості графічних понять в учнів підтвердила цілковиту достовірність результатів експерименту.

ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів дослідження дає підстави зробити такі висновки:

1. Психолого-педагогічний аналіз змісту графічних понять шкільного предмета “Креслення” в умовах розвивального навчання дозволив на основі їх систематизації розробити єдину методику поетапного формування кожної із чотирьох виділених груп графічних понять.

2. Проведений матричний аналіз послідовності вивчення графічних понять дає змогу вчителеві раціонально та ефективно керувати графічною діяльністю учнів.

3. Аналіз кількісних та якісних результатів графічної підготовки учнів показав, що в умовах традиційного навчання початковий рівень сформованості графічних понять в учнів є недостатнім для успішного вивчення предмета “Креслення”. Основною причиною є те, що графічні поняття і вміння формуються без урахування змісту і структури графічної діяльності учнів.

4. Обґрунтовано дидактичні умови формування графічних понять в учнів на уроках креслення: 1) усвідомлення вчителем необхідності формування графічних понять; 2) рівень знання вчителем основних положень теорії поетапного формування розумових дій і понять; 3) дотримання принципів добору завдань, послідовності їх пред'явлення, способів представлення схеми ООД, спеціального відпрацювання дій на кожному етапі, правильного переводу дії з одного етапу на інший, організація контролю за їх виконанням; 4) відсутність у процесі формування графічних понять елементів, пов'язаних с непродуктивною діяльністю учнів.

5. Виділено чотири групи графічних понять, які формуються на уроках креслення: 1-а - поняття, формування яких пов'язано з розумовими діями, характерними для зорового сприймання графічного зображення на площині; 2-а група - поняття, формування яких відбувається в процесі мисленнєвих перетворень і практичних побудов на площині; 3-а група - поняття, формування яких пов'язано з зоровим сприйманням графічного зображення, при цьому розумові і предметні дії відбуваються в тривимірному просторі (перекодування образів, діяльність уявлення в елементарній формі; 4-а група - поняття, формування яких відбувається в процесі мисленнєвих перетворень і практичних побудов, характерних для тривимірного простору (діяльність уявлення в більш складній формі).

6. Розроблено методичні основи та обґрунтовано операціональну структуру сукупності методичних прийомів формування графічних понять на уроках креслення, які можуть бути введені в педагогічний процес на будь-якому етапі вивчення тем програмного матеріалу.

7. В дисертації обґрунтовано доцільність виділення п'яти рівнів сформованості графічних понять (початковий, середній, достатній, високий і творчий) за результатами навчально-пізнавальної діяльності учнів, які ґрунтуються на знаннях теоретичного матеріалу, вмінні оперувати поняттями, способах їх прояву в графічній діяльності та виявленій при цьому самостійності здійснення розумових дій.

8. Апробація розробленої методичної системи формування графічних понять показала перевагу експериментальної методики над традиційною. Наприкінці вивчення креслення в порівнянні з констатуючим експериментом спостерігається приріст високого рівня сформованості графічних понять у контрольних групах - на 6,5%, в експериментальних - на 10,6 %. Значно зменшилась кількість учнів з початковим і середнім рівнями сформованості графічних понять.

9. В цілому результати дослідно-експериментальної роботи дають підстави стверджувати, що висунуту в процесі дослідження гіпотезу підтверджено, а його мету досягнуто.

Ми цілком усвідомлюємо, що поставлені та розв'язані в процесі дослідження завдання не вирішують усіх проблем формування графічних понять в учнів 8-9-х класів на уроках креслення. Надалі слід детально вивчити вплив активних методів навчання та форм і змісту самостійної роботи з креслення на механізми процесу формування графічних понять.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИСВІТЛЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Гриценко Л. Психолого-педагогічний аналіз процесу формування понятійного апарату шкільного предмета “Креслення” в умовах розвиваючого навчання // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка. Серія: Педагогічні науки. Випуск 12. - Чернігів, 2002. - С.51-54.

2. Гриценко Л. Методи і методичні прийоми формування системи понять шкільного предмета “Креслення” в учнів 8-9-х класів // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. - Випуск 5/6 (26-27). - Полтава, 2002. - С. 163-168.

3. Гриценко Л. Активізація пізнавальної діяльності учнів у процесі формування понять теми “Перерізи” в шкільному предметі “Креслення” // Проблеми освіти: Наук.-метод. зб. / Кол. авт. - К.: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2003. - Вип. 32. - С. 169-174.

4. Гриценко Л. Оцінювання рівнів сформованості графічних понять в учнів на уроках креслення // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. - Випуск 5 (32). - Полтава, 2003. - С. 41 - 50.

5. Гриценко Л., Шаповал З. Поєднання частини вигляду з частиною розрізу (урок креслення, 9 кл.) // Імідж сучасного педагога. - ТОВ “АСМІ”, 2000. - №2 - С. 45-46. (50%)

6. Гриценко Л. Технічні засоби навчання та посібники як один із шляхів активізації розумової діяльності учнів в процесі оволодіння основами графічної грамоти // Розвиток особистості в системах трудової та професійної підготовки молоді. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Кривий Ріг: Видавництво “І.В.І.”. - Жовтень, 2002. - С. 114-117.

7. Гриценко Л. Шляхи активізації навчального процесу при вивченні графічних дисциплін // Педагогічна майстерність як сучасна технологія розвитку особистості вчителя / Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 4-6 березня 2002 р. - Полтава: АСМІ, 2002. - С.94-98.

8. Гриценко Л. Формування в учнів понять про розрізи в процесі навчання креслення // Технічна та художня творчість у трудовій підготовці молоді - Херсон: Видавництво ХДУ, 2003. - С. 46-51.

Размещено на Allbest.ru