Теорія і технологія вивчення перекладних художніх творів у старших класах загальноосвітньої школи

1. Виокремлення домінантних етнокультурних компонентів твору.

2. Осмислення їх значення для конкретної етнолінгвокультурної спільноти, з'ясування ролі у творі.

3. Аналіз твору крізь призму домінантного етнокультурного компонента.

4. Синтез результатів аналізу (узагальнення знань про особливості конструювання національного образу світу й засоби його відображення у творі, аргументація національної належності твору).

5. Читацька рефлексія (осмислення впливу національного образу світу, відображеного у творі, на власний світогляд).

Размещено на http://www.allbest.ru/

У третьому розділі “Моніторинг навчальних досягнень старшокласників” висвітлено методику контролю й оцінювання якості освіти.

Експериментальне навчання довело, що запропонована схема моніторингу дає можливість ефективно відстежити динаміку формування читача-інофона. Продуктивність

діагностики технологічного процесу забезпечується такими чинниками:

- дотриманням загальних принципів моніторингу якості освіти;

- урахуванням таких функцій педагогічного контролю: діагностичної, організаційної, навчальної, розвивальної і виховної;

- відстеженням знань і вмінь учнів за всіма основними напрямками технології;

- використанням спеціального інструментарію: творчих завдань, творчих робіт, тестів, анкетування.

За результатами формувального експерименту було встановлено, що в процесі вивчення літератури доцільніше використовувати атестаційні матеріали, в яких не розмежовано рівні навчальних досягнень учнів. Це дає можливість учневі максимально розкрити свій потенціал.

Яскраву картину усвідомлення школярами специфіки перекладної літератури дають результати виконання творчих завдань і творчих робіт, спрямованих на розкриття феномена перекладності й увиразнення інокультурного походження твору.

Одним із найбільш технологічних, об'єктивних і ефективних засобів перевірки знань є тести, які дають змогу відстежувати результати роботи за такими напрямками:

- засвоєння відомостей з теорії та історії перекладу;

- уважність читання, запам'ятовування інформації про твір;

- глибина сприйняття художнього твору.

Апробація тестових матеріалів довела доцільність використання тестів різних форм, а також різних видів. Водночас практика показала, що найефективнішими є тестові завдання з вільно конструйованою відповіддю, які дають учням можливість найповніше висловити власне бачення відповіді на поставлене запитання.

З метою перевірки ефективності розробленої технології проводився аналіз результатів формувального експерименту. До участі в ньому залучено 27 учителів зарубіжної літератури, 1165 учнів, з яких 590 навчалось в експериментальних класах, 575 - у контрольних. Робота проводилася в три етапи:

І. Підготовчий (розробка програми формувального експерименту, визначення його мети, завдань, добір матеріалу, визначення контрольних і експериментальних класів, інструктаж учителів щодо особливостей експериментального навчання).

ІІ. Основний, у ході якого перевірялась гіпотеза дослідження шляхом впровадження програми формувального експерименту.

Під час цього етапу вирішувались такі завдання:

1. Перевірялась підпорядкованість технології віковим особливостям учнів, а саме:

- відповідність складності й обсягу змістового компонента можливостям засвоєння його старшокласниками;

- ефективність видів навчальної діяльності, пам'яток щодо оволодіння учнями навичками читача-інофона;

- особистісна зорієнтованість навчального матеріалу.

2. Визначались рівні специфічних знань і вмінь учнів.

ІІІ. Підсумковий етап передбачав підготовку висновків щодо ефективності технології на основі аналізу результатів таких видів діагностики:

- анкетування та інтерв'ювання вчителів;

- моніторинг навчальних досягнень учнів (анкетування, творчі завдання, творчі роботи, тестування).

У процесі аналізу загальних видів робіт, які допускають можливість використання специфічних знань і вмінь, було встановлено, що учні контрольних класів надзвичайно рідко залучають можливості перекладознавства (наприклад, порівнюють оригінал або підрядник з перекладом). Аналізуючи художній текст, вони часто не враховують його інокультурного походження.

Учні експериментальних класів навпаки прагнули якомога повніше використовувати знання і вміння, спрямовані на увиразнення специфіки предмета “Зарубіжна література”. Зокрема залучали відомості з історії, теорії, критики перекладу, виявляли вміння порівнювати прояви національного в літературах різних народів. Результати аналізу використання специфічних знань і умінь учнями контрольних і експериментальних класів відображено в табл. 3.

Значно більші труднощі в учнів контрольних класів викликали специфічні творчі роботи, особливо такі, як твори з елементами порівняння оригіналу/підрядника і перекладу, стилізація національного колориту, аналіз національного образу світу, відображеного у творі. Наприклад, зіставляючи елементи першоджерела і перекладу, школярі часто орієнтувались на буквалістські принципи. Виокремлюючи етнокультурні компоненти твору, вони не могли пояснити їхню роль у художньому тексті, синтезувати результати аналізу. Водночас учні експериментальних класів продемонстрували значно кращі результати. Прикметним є те, що такий вид роботи, як написання власного перекладу, викликав інтерес у 2 % учнів контрольних класів і у 12 % учнів експериментальних класів.

Таблиця 3. Результати аналізу використання специфічних знань і вмінь у процесі виконання загальних видів творчих робіт

клас	кількість учнів у %
	використали специфічні знання і вміння	не використали специфічні знання і вміння
	контр.	експ.	контр.	експ.
9	15	48	85	52
10	17	53	83	47
11	17	61	83	39

Якісно-кількісні показники виконання творчих завдань і тестів також свідчать про результативність розробленої технології вивчення перекладних художніх творів. У класах, де велася робота за пропонованою технологією, учні впоралися із завданнями якісніше і швидше. Так, у цілому в експериментальних класах успішно виконали завдання 82 % учнів проти 28 % у контрольних. Найкращі результати у всіх класах було продемонстровано в процесі виконання завдань, спрямованих на перевірку розуміння сутності перекладознавчих понять. Це свідчило про міцність ключових знань з теорії перекладу (про оригінал, підрядник, художній переклад) і вміння застосувати їх у заданій ситуації. Найбільші труднощі викликали види робіт, які передбачали наведення власних прикладів збереження перекладачем художньої домінанти, національного колориту твору, а також подолання перекладачем труднощів, пов'язаних з особливостями мов і культур. Цей факт можна пояснити кількома причинами: недостатнє усвідомлення учнями сутності понять “художня домінанта”, “національний колорит твору”, відсутність звички самостійно звертатись до читання оригіналів, типовими для цього віку суперечностями в розвитку уваги. Такий висновок навів на думку про необхідність більш ретельної розробки методики прилучення учнів до самостійної пошукової та аналітичної діяльності за вказаними проблемами.

Слід відзначити, що найбільше проблем у ході реалізації запропонованої технології виникло в сільських школах. Зокрема і вчителі, і учні багатьох із них відчули значні труднощі при спробі самостійного пошуку першоджерел, друготворів, а також допоміжної літератури. Це пояснюється значно слабшим порівняно зі станом у містах оснащенням сільських бібліотек оригінальною і перекладною літературою, науковими виданнями, відсутністю можливостей доступу школярів і педагогів до Інтернету.

Загальна оцінка результатів експериментально-дослідного навчання велася за розробленими напередодні констатувального зрізу критеріями, які дають можливість встановити ступені підготовки школярів. Зіставлення кількісної репрезентації рівнів спеціальних знань і вмінь учнів контрольних і експериментальних класів показано в табл. 4:

Таблиця 4. Кількісна репрезентація рівнів спеціальних знань і вмінь

Клас	Репрезентація рівнів (кількість учнів у %)
	низький	середній	достатній	високий
	експ.	контр.	експ.	контр.	експ.	контр.	експ.	контр.
9	10	18	26	58	44	16	20	8
10	7	17	22	54	48	20	23	9
11	3	6	21	53	48	29	28	12

Таким чином, підсумки формувального експерименту свідчать, що запропонована система повністю відповідає віковим особливостям учнів, сприяючи їх інтелектуальному та духовному зростанню. Результати всебічного аналізу ефективності розробленої технології дають підстави зробити висновок про доцільність її широкого впровадження в практику викладання зарубіжної літератури в старших класах загальноосвітньої школи.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації доведено, що технологія вивчення перекладних художніх творів сприяє вдосконаленню літературної освіти старшокласників.

Необхідною передумовою ефективної педагогічної діяльності вчителя зарубіжної літератури є осмислення набутків перекладознавства, загального і порівняльного літературознавства в галузі дослідження специфіки художнього перекладу, національного колориту твору, особливостей аналізу перекладних художніх текстів, а також творчої спадщини української перекладацької школи.

2. Значну роль у формуванні читача-інофона відіграє врахування низки чинників, які впливають на сприйняття перекладної літератури (освітніх, вікових, національних, культурно-історичних, соціальних, особистісних, професійних).

3. Реалізація запропонованої педагогічної технології можлива при дотриманні таких психолого-педагогічних умов:

- створення емоційно-інтелектуальної атмосфери входження в чужу культуру, що передбачає попередження або пом'якшення культурного шоку, зняття негативної фіксованої настанови на сприймання інокультурного твору;

- урахування у процесі роботи з перекладним художнім твором основних положень теорії розуміння інокультурного тексту;

- звернення особливої уваги на осмислення учнями етнокультурних компонентів комунікації, які відображаються в художніх творах і по-різному сприймаються представниками лінгвокультурних спільнот;

- відповідність завдань літературної освіти основним перспективам розвитку особистості в період ранньої юності.

4. Ефективність розробленої технології забезпечується підпорядкуванням усіх її елементів науково-обґрунтованій концептуальній основі. Серцевину технології становить ідея розкриття діалектичної природи художнього перекладу, вивчення перекладної літератури як складової національного письменства, могутнього джерела збагачення української культури, важливого чинника в становленні національно свідомої особистості з планетарним мисленням.

5. Метою технології вивчення перекладних художніх творів є визначення ефективних методів, прийомів, видів і форм навчальної діяльності, що сприятимуть формуванню літературної компетенції читача-інофона. Під цим поняттям розуміємо комплекс знань, умінь, навичок і ціннісних орієнтацій, необхідних для адекватного сприйняття як окремих перекладних творів, так і перекладної літератури в цілому.

6. Пріоритетними у впровадженні запропонованого технологічного підходу є такі специфічні принципи:

- репрезентативності художнього перекладу;

- урахування інокультурності тексту;

- бікультурного та інтерпретаційного характеру друготвору;

- множинності реалізації оригіналу.

7. Технологія вивчення перекладних художніх творів передбачає роботу вчителя за такими напрямами діяльності:

- висвітлення питань теорії та історії перекладу як важливої складової предмета “Зарубіжна література”;

- організація читання різнонаціональних творів;

- формування навичок аналізу й інтерпретації перекладного художнього тексту;

- вивчення матеріалів критики перекладу;

- розкриття значення перекладної літератури як чинника формування української нації.

8. Результати експериментальної перевірки методичного забезпечення технології дають можливість стверджувати, що ефективними є всі методи викладання літератури (за класифікацією М. Кудряшова). Найдієвішими виявилися прийоми коментованого читання, порівняння оригіналу й перекладу, використання образу-посередника.

9. Запропонована методика шкільного аналізу твору використовує можливості різних літературознавчих методів з урахуванням особливостей перекладного тексту. Одним із ефективних засобів вивчення різнонаціональних творів є етнокультурологічний шлях аналізу художнього тексту, який спрямовує рух читача від бачення окремих проявів національної специфіки твору до усвідомлення відображеної в ньому національної картини світу.

10. У ході вивчення перекладних художніх творів учні одержують знання за трьома лініями: аксіологічною, літературознавчо-перекладознавчою, культурологічною, а також оволодівають специфічними вміннями. Основними з-поміж них є такі:

- виразно читати перекладний твір, ураховуючи традиції національної декламації;

- коментувати інокультурні реалії і факти твору;

- моделювати дії перекладача;

- аргументувати перекладацькі рішення;

- знаходити етнокультурний компонент твору, визначати його художню роль;

- синтезувати результати аналізу національної специфіки твору;

- порівнювати національно-специфічні прояви у літературах різних народів;

- творчо використовувати зразки критики перекладу;

- вести бесіду, дискусію за актуальними проблемами теорії та історії перекладу;

- на конкретних прикладах розкривати значення художнього перекладу в культурному поступі рідного народу, людства;

- готувати творчі роботи, спрямовані на увиразнення феноменів інокультурності та перекладності твору.

11. Запропонована технологія відповідає засадам полікультурної освіти, оскільки сприяє формуванню особистісних рис громадянина української держави, зацікавленого в збереженні власної культурної ідентичності і водночас миролюбно налаштованого до представників інших етносів.

12. Діагностика результатів дослідження забезпечується систематичним моніторингом якості освіти, що передбачає використання спеціального інструментарію: творчих завдань, творчих робіт, тестів, анкетування. Оцінка рівня підготовки учнів здійснюється за критеріями навчальних досягнень читача-інофона, які розроблено з урахуванням усіх напрямів технологічного процесу. Одержані під час формувального експерименту результати апробації технології вивчення перекладних творів дали підстави стверджувати про її ефективність.

Дослідження сприяло виявленню нових перспективних проблем сучасної методики викладання літератури, що заслуговують на спеціальне вивчення. До них належать такі:

- поглиблення питань про специфіку застосування різних видів аналізу художнього твору під час роботи з перекладними текстами, а також про використання в навчально-виховному процесі зразків міжсеміотичного перекладу;

- розробка системи формування уявлення учнів про вплив художнього перекладу на розвиток української мови й літератури;

- подальший розвиток питання про особливості аналізу перекладних творів у їх жанрово-родовій специфіці;

- підготовка методичних рекомендацій щодо використання конкретних зразків перекладацької критики;

- удосконалення системи моніторингу навчальних досягнень учнів.

Отже, запропонована технологія вивчення перекладних художніх творів може стати основою для подальших науково-методичних пошуків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Монографії

1. Клименко Ж. В. Теорія і технологія вивчення перекладних художніх творів у старших класах загальноосвітньої школи. - К.: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2006. - 340 с.

Навчальні програми, підручники й посібники

2. Клименко Ж. В. Зарубіжна література: Підручник для 6 кл. загальноосв. школи. - К.: Навчальна книга, 2006. - 368 с. (Гриф МОН України).

3. Клименко Ж. В. Зарубіжна література. Розгорнуте планування. 7 клас. - К.: Ленвіт, 2001. - 128 с. (Гриф МОН України).

4. Клименко Ж. В. Зарубіжна література: Підручник для 5 кл. загальноосв. школи. - К.: Навчальна книга, 2005. - 288 с. (Гриф МОН України, у співавторстві з Л. Ф. Мірошниченко; автором розроблено методику вивчення окремих тем).

5. Клименко Ж. В. Зарубіжна література. Програма для середньої загальноосвітньої школи. 5 - 11 класи. Проект // Зарубіжна література. - 2000. - № 34 - 35. - 39 с. (у співавторстві з Б.Б. Шалагіновим, Л.Ф. Мірошниченко, О. Ісаєвою та іншими; автором розроблено методичну концепцію вивчення окремих навчальних тем курсу).

6. Клименко Ж. В. Зарубіжна література. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 5 - 11 класи. - К.: Перун, 2001. - 112 с. (Гриф МОН України, у співавторстві з Б.Б. Шалагіновим та іншими; автором розроблено методичну концепцію вивчення окремих навчальних тем курсу).

7. Клименко Ж. В. Зарубіжна література: Підручник для 6 кл. загальноосв. навч. закл.- К.: Вежа, 2001. - 448 с. (Гриф МОН України, у співавторстві з Л. Ф. Мірошниченко, О.О. Ісаєвою; автором розроблено методику вивчення окремих тем).

8. Клименко Ж. В. Зарубіжна література. 5 - 7 класи. Посібник-хрестоматія для позакласного читання. - Донецьк: ВКФ “БАО”, 2001. - 480 с. (Гриф МОН України, у співавторстві з О.О. Ісаєвою; автором розроблено методику вивчення окремих тем).

9. Клименко Ж. В. Словник-довідник із зарубіжної літератури. Навч. посібник для 5-6 кл. // Зарубіжна література в навчальних закладах. - 1997 - № 4 - 7. - С. 33 - 34 ;1998. - № 5, 7. - С. 43 - 46, 46 - 48 (Гриф МОН України, у співавторстві з Л.Ф. Мірошниченко, О.О. Ісаєвою та іншими; автором підготовлено статті про окремих письменників і перекладачів).

10. Клименко Ж. В. Зарубіжна література. 9 клас. Посібник-хрестоматія. - Донецьк: ВКФ “БАО”, 2001. - 864 с. (Гриф МОН України, у співавторстві з Л.Ф. Мірошниченко; автором розроблено методику вивчення творчості окремих письменників).

11. Клименко Ж. В. Зарубіжна література. Програми для профільних класів загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. 10 - 11 кл. (Проект) // Всесвітня література в середніх навч. закладах України. - 2003. - № 7 -8. - С. 96 - 112 (Гриф МОН України, у співавторстві з Б. Шалагіновим, Л. Мірошниченко, О. Ісаєвою та іншими; автором розроблено методичну концепцію вивчення окремих навчальних тем курсу).

12. Клименко Ж. В. Зарубіжна література. Позакласні заходи. 5 - 6 класи. - Харків: Ранок, 2004. - 128 с. (у співавторстві з О.О. Ісаєвою; автором розроблено методичні рекомендації щодо організації і проведення окремих позакласних заходів).

13. Клименко Ж. В. Зарубіжна література. Позакласні заходи. 7 - 8 класи. - Харків: Ранок, 2004. - 128 с. (у співавторстві з О. О. Ісаєвою; автором розроблено методичні рекомендації щодо організації і проведення окремих позакласних заходів).

Статті в наукових журналах

14. Клименко Ж. В. Проблеми вивчення перекладу, переказу і переспіву // Зарубіжна література в навч. закладах. - 1999. - № 7. - С. 46 - 50.

15. Клименко Ж. В. Проблема взаємодії літератур у компаративістиці // Зарубіжна література. - 1999. - № 33 - 34. - С. 5.

16. Клименко Ж. В. Психолого-педагогічні засади реалізації міжпредметних звґязків // Зарубіжна література. - 1999. - № 36. - С. 8.

17. Клименко Ж. В. Значення контактних зв'язків // Зарубіжна література. - 1999. - № 41. - С. 3.

18. Клименко Ж. В. “Незгасаючий смолоскип” (Образ Ікара у світовій літературі). Матеріали до засідання літературного гуртка. 6 кл. // Зарубіжна література в навч. закладах. - 1999. - № 7. - С. 30 - 32.

19. Клименко Ж. В. Своє і запозичене // Зарубіжна література. - 2000. - № 2 - 3. - С. 3 - 4.

20. Клименко Ж. В. Специфіка викладання зарубіжної літератури в середній школі // Всесвітня література в середніх навч. закладах України. - 2000. - № 1. - С. 53 - 55.

21. Клименко Ж. В. Кожній школі - спеціально обладнаний літературний навчально-методичний центр // Всесвітня література в середніх навч. закладах України. - 2000. - № 4. - С. 52 - 55.

22. Клименко Ж. В. “Сто тридцятий коштовний камінь”. Шекспірівський сонет: оригінал і переклад. 8 клас // Зарубіжна література в навч. закладах. - 2000. - № 4. - С. 3 - 5.

23. Клименко Ж. В. Формування уявлення учнів про загальнолюдське та національне в літературі // Зарубіжна література в навч. закладах. - 2000. - № 5. - С. 5 - 8.

24. Клименко Ж. В. У пошуках чарівного Книгограда // Всесвітня література в середніх навч. закладах України. - 2000. - № 7-8. - С. 64 - 67.

25. Клименко Ж. В. Величний гімн миру. Методичні рекомендації до вивч. першого розділу поеми Г.В.Лонгфелло “Пісня про Гайавату”. 6 клас // Всесвітня література та культура в навч. закладах України. - 2000. - № 9. - С. 26 - 30.

26. Клименко Ж. В. Таємниці роману М.Ріда “Вершник без голови” // Всесвітня література та культура в навч. закладах України. - 2000. - № 10. - С. 11 - 15.

27. Клименко Ж. В. Різдвяні дива. Підготовка до написання твору-мініатюри. 6 клас // Всесвітня література та культура в навч. закладах України. - 2000. - № 12. - С. 2 - 5.

28. Клименко Ж. В. Використання елементів компаративістики в шкільній практиці // Всесвітня література та культура в навч. закладах України. - 2001. - № 1. - С. 54 - 55.

29. Клименко Ж. В. Орієнтовне планування уроків зарубіжної літератури за програмою 2001 р. 7 клас // Всесвітня література в середніх навч. закладах України. - 2001. - №№ 8 - 9. - С. 16 -21, 24 - 27.

30. Клименко Ж. В. Тестування як складова оцінювання знань та вмінь учнів із літератури в школі // Всесвітня література в середніх навч. закладах України. - 2003. - № 1. - С. 30 - 33.

31. Клименко Ж. В. Творче читання поглибить сприйняття твору (Методика використання коментарів) // Всесвітня література в середніх навч. закладах України. - 2004. - № 2. - С. 8 - 13.

32. Клименко Ж. В. Осмислення світової літературно-критичної думки як поштовх до власних суджень // Всесвітня література в середніх навч. закладах України. - 2004. - № 4. - С. 2 - 7.

33. Клименко Ж. В. Порівняння оригіналу й перекладу в процесі вивчення зарубіжної літератури в старших класах // Всесвітня література в середніх навч. закладах України. - 2004. - № 6. - С. 16 - 20.

34. Клименко Ж. В. Підручник нового покоління. Яким він є. Яким має бути // Всесвітня література в середніх навч. закладах України. - 2001. - № 10. - С. 3 - 7 (у співавторстві з Л. Ф. Мірошниченко, О. О. Ісаєвою; автором розроблено методичну концепцію підручників із зарубіжної літератури для середніх класів).

35. Клименко Ж. В. “Запашна квітка угорської поезії”. Методичні рекомендації до вивчення поеми Ш. Петефі “Витязь-Янош”. 7 кл. // Всесвітня література та культура в навч. закладах України. - 2002. - № 1. - С. 17 - 20.

36. Клименко Ж. В. Палкий протест проти тоталітаризму. Методичні рекомендації до вивчення новели Т. Манна “Маріо і чарівник”. 11 кл. // Всесвітня література в середніх навч. закладах України. - 2003. - № 1. - С. 30 - 33.

37. Клименко Ж. В. Тематичне оцінювання знань та вмінь учнів у запитаннях і відповідях // Всесвітня література в середніх навч. закладах України. - 2002. - № 11. - С. 2 - 5.

38. Клименко Ж. В. Повторювана неповторюваність (Організація гурткової діяльності старшокласників з урахуванням специфіки перекладної літератури) // Всесвітня література в середніх навч. закладах України. - 2005. - № 2. - С. 53 - 55.

39. Клименко Ж. В. Два портрети одного сонета (Зіставлення кількох перекладів як засіб формування об'єктивного сприйняття оригіналу) // Всесвітня література в середніх навч. закладах України. - 2005. - № 4. - С. 8 - 13.

40. Клименко Ж. В. Є така країна - Грінландія (Заочна оглядова екскурсія залами Феодосійського літературно-меморіального музею О. Гріна) // Всесвітня література в середніх навч. закладах України. - 2004. - № 12. - С. 16 - 18.

41. Клименко Ж. В. Розкриття значення перекладної літератури як важливого чинника формування української нації // Всесвітня література в середніх навч. закладах України. - 2005. - № 6. - С. 36 - 39.

42. Клименко Ж. В. Підручник як провідник шляхом творчого читача // Зарубіжна література. - 2005. - № 35 (435). - С. 1 - 3 (у співавторстві з Мірошниченко Л. Ф.; автором розроблено окремі положення концепції підручника із зарубіжної літератури для 5 класу).

43. Клименко Ж. В. “Чародей русской лирики”. Литературный праздник “Поэзия С. Есенина в зеркале украинской культуры” // Русская словесность. - 2006. - № 2. - С. 52 - 54.

44. Клименко Ж. В. Етнокультурологічний шлях аналізу як ефективний засіб осягнення національної специфіки художніх творів // Всесвітня література в середніх навч. закладах України. - 2006. - № 5. - С. 55 - 56.

45. Клименко Ж. В. За апробованою концепцією (“Зарубіжна література”. 6 клас: методичне керівництво до підручника) // Всесвітня література в середніх навч. закладах України. - 2006. - № 8. - С. 13 - 15.

46. Клименко Ж. В. Вторая жизнь оригинала. Формирование представления школьников о переводной литературе как составной национальной культуры // Русская словесность. - 2006. - № 3. - С. 5 - 7.

47. Клименко Ж. В. Міжсеміотичний переклад як засіб поглибленого вивчення художнього твору (Методичні рекомендації щодо використання зразків такого перекладу) // Всесвітня література в середніх навч. закладах України. - 2007. - № 3. - С. 13 - 15.

48. Клименко Ж. В. Специфіка діалогічного підходу до викладання зарубіжної літератури // Зарубіжна література в школі. - 2007. - № 9 (57). - С. 2 - 5.

49. Клименко Ж. В. Організація виразного читання перекладних художніх творів // Всесвітня література в середніх навч. закладах України. - 2007. - № 4. - С. 12 - 14.

50. Клименко Ж. В. Воспитание культуры межнациональных отношений в процессе преподавания литературы // Русский язык и литература в школах Украины. - 2007. - № 5 (113). - С. 9 - 12.

51. Клименко Ж. В. Чи усвідомлюють наші учні специфіку перекладної літератури? (Методичні рекомендації до моніторингу її сприйняття) // Всесвітня література в середніх навч. закладах України. - 2007. - № 6. - С. 10 - 12.

52. Клименко Ж. В. Концептуальні засади вивчення перекладної художньої літератури в загальноосвітній школі // Зарубіжна література. - 2007. - № 24 (520). - С. 18 - 20.

53. Клименко Ж. В. Новела Р. Акутагави “Усмішка богів” як ключ до таємниць японської душі (Методичні рекомендації до уроку позакласного читання в 10 або 11 класі) // Всесвітня література в середніх навч. закладах України. - 2007. - № 11 - 12 . - С. 58 - 62.

54. Клименко Ж. В. Вивчення питань теорії та історії перекладу як важливої складової предмета ”Зарубіжна література” // Зарубіжна література в школі. - 2007. - № 23 (71). - С. 14 - 17.

55. Клименко Ж. В. Формування уявлення старшокласників про творчу особистість перекладача в процесі вивчення зарубіжної літератури // Зарубіжна література. - 2007. - № 48 (544). - С. 7 - 11.

Матеріали науково-практичних конференцій

56. Клименко Ж. В. Використання критичної спадщини в процесі викладання світової літератури // Актуальні проблеми науково-методичного забезпечення викл. заруб. л-ри в навч. закл. України. Зб. м-ів конф. - К.: КМІУВ ім. Б. Грінченка, 2001. - С. 74 - 81.

57. Клименко Ж. В. Актуальні проблеми вивчення художнього перекладу в шкільному курсі “Зарубіжна література”// Мова і культура. Вип. 5. Том 5. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бурого, 2002. - С. 98 - 104.

58. Клименко Ж. В. Шкільний предмет “Зарубіжна література” - важливий чинник у формуванні особистості учня // Громадянське виховання молоді засобами мови та літератури. Зб. м-ів конф. - Полтава: ПДПУ ім. В. Г. Короленка, 2003. - С. 189 - 194.

59. Клименко Ж. В. Особливості вивчення перекладних художніх творів у шкільному курсі “Зарубіжна література” // Наука і сучасність: Збірник наукових праць НПУ імені М. П. Драгоманова. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2003. - Том ХХХVІІІ. - С. 75 - 80.

60. Клименко Ж. В. Вивчення творчої спадщини М. Гоголя в процесі формування уявлення учнів про художній переклад // VІІ Міжнародні гоголівські читання: Зб. наук. праць. - Полтава: ПДПУ ім. В. Г. Короленка, 2004. - С. 198 - 202.

61. Клименко Ж. В. Урахування читацького сприйняття перекладних творів як передумова ефективного викладання зарубіжної літератури // Науковий часопис НПУ ім. М. Драгоманова. Серія № 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи: Зб. наукових праць. - К.: НПУ ім. М. Драгоманова, 2004. - Вип. 1. - С. 135 - 139.

62. Клименко Ж. В. Формування уявлення учнів про художній переклад у процесі вивчення зарубіжної літератури // Вісник Житомирського педагогічного університету. Вип. № 15. - Житомир: ЖДПУ ім. І. Франка, 2004. - С. 24 - 27.

63. Клименко Ж. В. Образ переводчика в русской и украинской поэзии ІІ пол. ХХ в. (Методические рекомендации к изучению темы) // Русский язык и литература: Проблемы изучения и преподавания в школах и высших учебных заведениях Украины: Сб. науч. тр. - К., 2005. - С. 103-106.

64. Клименко Ж. В. Особливості сприйняття перекладних художніх творів у ранньому юнацькому віці // Вісник Глухівського державного педагогічного університету. Серія “Педагогічні науки”. Вип. 7. - Глухів: ГДПУ, 2006. - С. 185 - 189.

65. Клименко Ж. В. Специфіка шкільного аналізу перекладного художнього твору // Гуманітарний вісник ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”: Науково-теоретичний збірник. - Тернопіль: Видавництво Астон, 2006. - С. 86 - 93.

АНОТАЦІЯ

Клименко Ж. В. Теорія і технологія вивчення перекладних художніх творів у старших класах загальноосвітньої школи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія і методика навчання (зарубіжна література). - Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ, 2007.

У дослідженні вперше представлено розроблену та експериментально апробовану технологію вивчення перекладних художніх творів у старших класах загальноосвітньої школи. Висвітлено літературознавчо-перекладознавчі, соціологічні, психолого-педагогічні, лінгвокультурологічні й науково-методичні засади діяльності вчителя. Концептуальну основу технології становить ідея розкриття діалектичної природи художнього перекладу, вивчення перекладної літератури як складової національного письменства, могутнього джерела збагачення української культури, важливого чинника в становленні національно свідомої особистості з планетарним мисленням. Значну увагу приділено опису специфічних прийомів і видів навчальної діяльності, спрямованих на увиразнення здобутків української перекладацької школи.

Експериментально доведено, що запропонована педагогічна технологія сприяє підвищенню ефективності літературної освіти старшокласників.

Ключові слова: технологія вивчення, художній переклад, українська перекладацька школа, творча особистість перекладача, інокультурний твір, читач-інофон, порівняння оригіналу й перекладу.

АННОТАЦИЯ

Клименко Ж. В. Теория и технология изучения переводных художественных произведений в старших классах общеобразовательной школы. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения (зарубежная литература). - Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова, Киев, 2007.

В исследовании впервые представлена разработанная и экспериментально апробированная технология изучения переводных художественных произведений в старших классах общеобразовательной школы. Освещены литературоведческо-переводоведческие, социологические, психолого-педагогические, лингвокультурологические и научно-методические основы деятельности учителя.

В работе определена специфика художественного перевода по отношению к оригиналу (вторичность, отображение инокультурной картины жизни, бикультурность, множественность). Установлены факторы, которые влияют на восприятие переводной литературы (образовательные, национальные, возрастные, личностные, профессиональные, культурно-исторические, социальные).

Концептуальную основу технологии составляет идея раскрытия диалектической природы художественного перевода, изучения переводной литературы как составной национальной, могучего источника обогащения украинской культуры, важного фактора в становлении национально сознательной личности с планетарным мышлением. Целью технологического подхода является определение эффективных методов, приёмов, видов и форм учебной деятельности, способствующих формированию квалифицированного читателя-инофона. В исследовании под названной дефиницией рассматривается реципиент, который имеет дело с инокультурным художественным текстом и не владеет фоновой информацией, присущей носителям культуры оригинала.

Научно обоснованы специфические принципы, которые отображают своеобразие школьного курса “Зарубежная литература”. Определена содержательная основа технологии, в которую вошли факты переводческой практики, переводоведческие понятия, сведения из истории перевода, фоновые знания, материалы критики перевода, образцы межсемиотического перевода.

Содержательный уровень технологии предусматривает работу учителя по таким направлениям деятельности:

- освещение вопросов теории и истории перевода как важной составной предмета “Зарубежная литература”;

- организация чтения разнонациональных произведений;

- формирование навыков анализа и интерпретации переводного художественного текста;

- изучение материалов критики перевода;

- раскрытие значения переводной литературы как фактора формирования украинской нации.

В диссертации определены основные этапы формирования представления личности о переводной литературе: интуитивное распознавание образцов переводной литературы, пропедевтическое осмысление её специфики, систематическое теоретико-практическое освоение понятия “художественный перевод”.

Согласно принципу личностно-ориентированного обучения технология предлагает такие варианты изучения переводных произведений:

1. Переводное произведение как единственный источник читательских конкретизаций.

2. Переводное произведение как основной источник информации об оригинале.

3. Переводное произведение как средство углублённого изучения оригинала.

Организационный уровень технологии представляют все методы преподавания литературы (по классификации Н. Кудряшёва). Приоритетное место в системе занимают такие специфические приёмы и виды деятельности, как чтение и сравнение оригинала и перевода, работа с переводческим комментарием, аргументация переводческих решений, моделирование действий переводчика, написание творческих работ, направленных на освещение феноменов инокультурности и переводимости произведений. Научно обоснован и разработан этнокультурологический путь анализа художественных произведений.

В работе представлена схема мониторинга качества образования, которая даёт возможность эффективно отследить динамику формирования читателя-инофона. Даны методические рекомендации к проведению тестирования.

Экспериментально доказано, что предложенная педагогическая технология способствует повышению эффективности литературного образования старшеклассников.

Ключевые слова: зарубежная литература, технология изучения, художественный перевод, украинская переводческая школа, творческая личность переводчика, инокультурное произведение, читатель-инофон, сравнение оригинала и перевода.

Annotation

Klymenko Zh.V. The theory and technology of studying the translated works of art at senior school of general education. - Manuscript.

Theses for a Doctor of Pedagogical Sciences Degree in speciality 13.00.02 - Theory and Methodology of Teaching: Foreign Literature. - National Pedagogical Dragomanov University, Kyiv, 2007.

The pioneer research proposes developed and experimentally approved technology of studying the translated works of art at senior school of general education. The history of literature, translation, sociological, psychology-pedagogical, cultural-linguistic and scientific-methodical bases of teacher's activity are elucidated. The conceptual basis of technology is formed from the idea of opening the dialectical nature of the artistic translation, studying the translated fiction as the component of the national written language, the powerful source of the enrichment of the Ukrainian culture, the important factor in the formation of the national conscious personality with the planetary mode of thinking. A considerable attention is paid to the description of the specific techniques and kinds of training activity directed towards emphasizing the achievements of the Ukrainian translation school.

It is experimentally proved that the proposed pedagogical technology promotes the increase of effectiveness of the senior pupils' literary education.

Key words: Foreign Literature, technology of studying, artistic translation, Ukrainian translation school, translator's creative personality, work of art of different culture, reader-of different background, comparing of the original and the translation.

Размещено на Allbest.ru