У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, ступінь її розробки, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, методологічні та теоретичні основи дослідження, наукову новизну та теоретичну значущість, практичне значення, наведено дані про апробацію одержаних результатів.

У першому розділі - "Теоретичні основи організації профільного навчання в основній школі Австрії" - здійснено історико-педагогічний аналіз організації профільного навчання в основній школі Австрії, зокрема, з'ясовано зміст категорій "організаційний розвиток школи", "автономія школи", "профіль школи", "фахова дидактика" у взаємозв'язку та їх трактування зарубіжними педагогами; охарактеризовано основну профільну школу в контексті безперервної освіти Австрії, в загальноосвітньому процесі та з погляду проблем і перспектив розвитку освіти, здійснено історичний аналіз та досліджено теоретичні засади профільного навчання в основній школі Австрії.

Результати аналізу науково-педагогічних джерел дав змогу стверджувати, що поняття "шкільний профіль" основної школи є багатозначним (Й. Дрьоґе). Найважливішим його змістом є фахові та позафахові пропозиції, які готуються школою. Встановлено, що профільне навчання в основній школі починається із шкільних форм (основна школа, кооперативна основна школа і т. ін.). Профілізація основної школи здійснюється через формування "відкритої школи".

В основу профільного навчання в австрійській основній школі покладено диференційований підхід, який передбачає врахування вікових, фізичних, психічних, інтелектуальних особливостей дітей і спрямована на всебічний розвиток учнів та забезпечення їхньої фахово спрямованої освіти. Теоретичні засади диференціації навчання розроблені в працях австрійських та німецьких педагогів: Т. Бола, Х. Ґуджонса, Ґ. Ханіша, В. Їзи, К. Клемента, Г. Нойвеґа, Ф. Освальда, Л. Парадіза та Г. - Й. Лінзера, Ґ. Шварца, В. Швенденвайна, М. Бьонша та ін.

Щодо особливостей організації основної школи Австрії (нім. Hauptschule) - чотирикласної школи для дітей віком від 11 до 14 років - з'ясовано, що в ній здійснюється підготовка учнів до переходу в професійно-освітні середні й вищі школи з орієнтацією на їхні інтереси, нахили, таланти і здібності, перспективи майбутнього трудового життя.

Випускники основної школи можуть далі навчатись в усіх видах шкіл вищого рівня. Щодо реального стану, з'ясовано, що переважна більшість випускників основної школи обирають для подальшого навчання професійно-спрямовані навчальні заклади, серед яких: професійно-освітні середні школи (16,5%), професійно-освітні вищі школи та освітні заклади з дошкільної та соціальної педагогіки (26,8%), політехнічна школа (29,1%), професійно-педагогічні та професійні школи (подвійна система) (13,1%). І лише 6,4 % випускників основної школи навчаються далі в гімназіях верхнього рівня.

В процесі дослідження здійснено аналіз історичних даних про розвиток австрійської системи освіти, що дало змогу умовно виділити кілька етапів її розвитку: навчання і виховання в умовах римської державності на території сучасної Австрії; освіта на релігійній основі (після прийняття християнства і до кінця ХVIII ст., сюди входить, зокрема, становлення німецькомовної педагогіки); педагогіка кінця ХІХ - початку ХХ ст. (освіта набуває світського характеру); австрійська середня освіта ХХ століття (виокремлення основної школи); від 1993 р. (прийняття 14-го нововведення до Федерального закону про організацію шкіл (1962) до сьогодення. Встановлено взаємозв'язок кожної ланки історії основної школи Австрії з соціальними, політичними, економічними й історичними умовами розвитку країни у відповідні історичні періоди.

Встановлено, що вирішальним для профільного навчання в основній школі стало ХХ століття, яке характеризувалось:

1) реформуванням середньої освіти, зокрема й основної школи, методом поєднання попередніх експериментів і внесенням невеликих змін;

2) розвитком навчання іноземних мов, інтеркультурної освіти;

3) впровадженням фахово орієнтованого навчання;

4) інтеграцією дітей-інвалідів в загальноосвітній процес.

Законодавчим підґрунтям для профільної освіти в основній школі стало введення автономії на підставі змін до Федерального закону про організацію шкіл, 14 нововведення 1993 року (§ 6 Abs.1 i 2 lit. b. Schulorganisationgesetz = SchOG, в редакції: BGBI. Nr.323/1993) та відповідно низки інших законів, на основі яких розроблено перспективні напрями організації автономної профільної школи:

1) введена в дію освітня програма основної школи (2000 р.);

2) у школах створено шкільні партнерські комітети (ради) із представниками від викладачів, школярів і батьків, двома третинами голосів членів якого школа отримала право затверджувати профіль навчання;

3) забезпечено консультативний супровід профільного навчання;

4) налагоджено взаємозв'язки основної школи зі сферою економіки, вищими та на науково-дослідницькими установами, виробництвом;

5) організовано післядипломну освіту вчителів.

Документом до практичного втілення автономії, зокрема, профільного навчання в основній школі, став проект (програма)"Школа в русі", в якому наголошено на можливості творчого підходу до створення профільних планів, на необхідності формування позитивного клімату та реалізації компетентнісного підходу до навчання і т.п.

Упровадження автономії і профільного навчання в основній школі в різних регіонах країни здійснювалося по-різному і зміст профільних напрямів формувався неоднаково. Зокрема, з нововведенням № 14 був оформлений законодавчо профільний напрям "соціальне виховання", а вже наявні музичний, спортивний та лижноспортивний профілі збільшилися кількісно за рахунок численних впроваджень автономних профільних напрямів. Природничо-технічний профільний напрям змінився якісно: зміст і форми роботи з математики, фізики, біології й екології набули наукового характеру - дослідження, експериментування.

Аналіз нормативно-правових документів щодо організації основної школи Австрії, відповідних наукових праць і освітніх програм основних шкіл з різними профілями дав змогу з'ясувати структуру профільного навчання основної школи Австрії та його характерні особливості. Профільне навчання в основній школі Австрії означає: допрофесійну (допрофільну та профільну) підготовку у профільних класах і групах. До особливих форм профілізації належать внутрішньокласна, внутрішньошкільна та міжшкільна (мережева, зовнішня).

У ході дослідження з'ясовано види реалізації профільного навчання в основних школах Австрії: профілі, закріплені у назвах шкіл: музичний, спортивний, лижноспортивний; профільні напрями (нім. Schwerpunkte): іноземні мови, художньо-творчий, природничо-технічний, екологічний, інформатика, суспільний і економічний, інтеркультурний, рухово-орієнтований, здоров'я і харчування; профільні галузі (нім. Bereiche): мовно-суспільна, природничо-науково-технічна, творча / художня, іноземні мови, спортивна.

Визначено, що профільні напрями, які пропонують школи, - найрізноманітніші. Поряд з профільною освітою основні австрійські школи, як правило, надають учням можливість здобуття і безпрофільної освіти (класичне навчання).

З'ясовано мотиваційні фактори вибору школами профілю навчання, серед яких виокремлюються внутрішні та зовнішні. Головними чинниками, які спонукають до організації профільних напрямів чи профільного спрямування кожної окремої школи визначено, з одного боку, інтереси, бажання, нахили дитини, з іншого - соціальні умови і запити ринку праці.

Отже, теоретичними основами організації профільного навчання в основній школі Австрії є концепції неперервного навчання, диференціації та гуманізму, спроби реалізації яких в Австрії мають велике позитивне значення, оскільки виявляють орієнтацію вже історично сформованої освітньої системи на вимоги до особистості сучасного суспільства в його динамічному розвитку.

У другому розділі - "Технологія організації навчання в основній школі Австрії" - викладено результати аналізу змісту й організації профільного навчання в основній школі Австрії та визначено напрями реалізації позитивних ідей цього досвіду в загальноосвітніх навчально-виховних закладах України в сучасних умовах.

Встановлено, що зміст навчання в основній школі Австрії визначено освітньою програмою, яка містить автономні та неавтономні (стандартні) навчальні плани (розподіли годин), навчальні програми з обов'язкових дисциплін основної школи (ключовий компонент). Профільний зміст дисциплін формується вчителем-предметником. За умов, коли шкільний профіль (чи кілька) обирається шкільною радою (2/3 голосів), школа самостійно планує споріднені, інтегровані, вільні й неспоріднені (факультативні) дисципліни. Профільні напрями, як і окремі дисципліни основної школи, можуть взаємопов'язуватись і вивчатись у комплексі, як наприклад, іноземні мови та інтеркультурне навчання.

Загальною тенденцією змісту профільного навчання основної школи Австрії є орієнтація на широку диференціацію, варіативність, інтеграцію, урахування загальнокультурного компонента.

Зміст освітньої програми основної школи Австрії відображено в навчальних книгах, які підготовлені згідно із загальними вимогами до змісту, реалізації основних функцій, структури, методичного апарату, поліграфічного виконання, мови, оформлення ілюстрацій. Сучасні підручники доповнюються електронними варіантами і додатками, школи можуть вибирати зі списку підручників, пропонованих міністерством, ті, які вважають потрібними для успішного забезпечення навчального процесу.

Організаційно-педагогічні умови профільного навчання в основній школі Австрії охоплюють:

1. Забезпечення належної матеріальної бази (створення навчального середовища, використання нових інформаційних технологій).

2. Побудову якісного процесу викладання профільних дисциплін, що охоплює планування і навчання та базується на принципах: врахування попередніх знань і досвіду учнів, інтеркультурного навчання; інтеграції в навчанні; диференціації та індивідуалізації, розвивального навчання, самостійності й самовідповідальності, зв'язку з життям (вважаємо його провідним), усвідомленого сприймання, відповідності продуктивним можливостям школярів, ротації, обміну ролями, свободи вибору, гуманізації освіти.

3. Формування позитивної навчальної мотивації завдяки розвитку стійкого пізнавального інтересу до предмета через: використання новітніх інформаційних технологій, навчання англійською мовою, добір актуального матеріалу та урізноманітнення форм і методів, проведення бінарних уроків, взаємонавчання, самостійну роботу, показ досягнень учнів, створення ситуацій успіху, змагання, конкуренції, формування позитивного мікроклімату в класі через довіру до учнів, показ практичного застосування знань із життєвими планами і орієнтаціями школярів, наприклад, через проектну роботу; музейну педагогіку; діагностику якості навчання (перевірки, тестування) і т.п.

Організуючи профільні класи, австрійські педагоги основної школи спираються на відповідні технології навчання. Аналіз показав, що найбільш ефективними для цього є: кредитно-модульне навчання, технологія індивідуалізованого навчання, технологія проблемного навчання, проектні види роботи, бінарні уроки.

4. Здійснення професійної орієнтації на заняттях з профільних дисциплін. Професійна орієнтація реалізується в практичній фахово орієнтованій діяльності. Завдяки професійній орієнтації відбувається реалізація моделей "школа - політехнічна школа - професійна освіта", "школа - виробництво" (частково через проекти цей зв'язок проявляється вже в школі). Спостерігаються й такі паралелі, як "школа - наука" (через зв'язки основних шкіл із академіями, університетами), "школа - соціум" (через соціальні проекти) тощо.

5. Підготовку вчителя до профільного викладання. Вона відбувається за схемою: "підготовка вчителя для основної школи - післядипломна освіта" (синонімом до якої є поняття "персональний розвиток"). До вчителів основних шкіл висуваються загальноосвітні (якісно викладати зміст предметів) та спеціальні, зумовлені профільним навчанням (поглиблено вивчати фах, наповнювати зміст профільних дисциплін практичними зразками, залучати школярів до практичних спроб проведення досліджень, впроваджувати інтерактивні технології, орієнтувати старшокласників на проектування індивідуальних профільно-освітніх траєкторій, формування компетенцій та ін.

6. Консультативний супровід профільного навчання, який передбачає консультативну роботу психологів і консультантів з управлінським персоналом шкіл, зі студентами-майбутніми фахівцями та з учителями; фахівців-педагогів зі школярами щодо вибору, вивчення профільних дисциплін.

Таким чином, аналіз змісту й організації профільного навчання в основній школі Австрії засвідчує, що його ефективність забезпечується, з одного боку, наявністю у більшості основних шкіл достатньої матеріальної бази (мережа Інтернет, обладнання кабінетів, лабораторій, залів, бібліотек), з іншого - реалізацією відповідних концептуальних вихідних положень, зокрема: діяльнісно-особистісного підходу до розвитку учнів, орієнтацію на новітні методи навчання (застосування інформаційних технологій, самостійної і партнерської роботи, навчання в малих групах) якісно високого рівня підготовки вчителів та постійної роботи педагогів у галузі післядипломної освіти, орієнтації на виховний характер освітньої роботи, спрямованої на реалізацію морального, духовного потенціалу дітей на основі загальної логіки пізнання і педагогічних принципів, а також раціонального поєднання загальнолюдських, національних та особистісних цінностей.

Дослідження теоретичних основ та технології організації профільного навчання в основній школі Австрії дали змогу зробити висновки щодо його особливостей.

1. Найсуттєвішими особливостями історичного становлення профільного навчання в основній школі Австрії є:

1) організація практичного навчання відповідних профілів поряд із обов'язковою освітою;

2) демократизація та гуманізація освіти в ХХ ст. (крім років другої світової війни): залучення до загальноосвітнього процесу дітей із особливими педагогічними потребами (друга половина ХХ ст.); активна підтримка рідної (німецької) мови у профільному навчанні в основній школі Австрії; автономія у виборі і плануванні навчальних предметів; активне впровадження навчання іноземних мов;

3) вимоги до якості освіти.

2. Перспективними напрямами розвитку основної школи в контексті загальноосвітнього процесу в Австрії визначено:

у політичному вимірі: співпраця з державною владою та підтримка владою реформ в освіті, спрямованих на її демократизацію, вдосконалення структури безперервної освіти (інтеркультурне, гендерне, громадянське, політичне виховання; увага до технічних профілів, до творчого виховання особистості та ін.); соціоекономічні заходи з боку уряду (фінансові виплати, підготовка професійно зайнятих школярів);

у структурному вимірі: формування "школи без стін", забезпечення освітнім консультативним супроводом усіх учасників освітнього процесу; участь шкіл у різноманітних програмах "болонських реформ";

у культурно-особистісному вимірі: гуманістичне виховання, інтеграція інвалідів в освітній процес основної школи, соціалізація освіти, компетентнісний підхід, екологічне виховання і виховання рухливого способу життя, формування позитивної мотивації навчання ("школа радості");

у методичному вимірі: впровадження автономії обов'язкової школи і профільного навчання; виховання культури навчання (розвиток пізнавальної активності з усіма "само"); впровадження інноваційних засобів і технологій навчання; оновлення методів (дослідження, експериментування, проекти, бінарні уроки); оновлення змісту співпраці учителя й учня.

Перспективні напрями розвитку основної школи Австрії є характерними і для інших західноєвропейських країн, як, наприклад, автономія середніх шкіл (спостерігається в німецькомовних країнах).

3. Проблемними питаннями, над якими продовжують працювати освітяни Австрії, є підвищення якості освіти і якості профільної школи; ефективна організація внутрішньокласної диференціації (насамперед, з німецької, англійської мов, математики); забезпечення участі батьків і учнів у роботі обов'язкової школи; участь учителя в інноваційних змінах.

4. Комплекс предметів навчального плану основної школи Австрії зберіг у своїй основі окремі дисципліни зі змісту навчання шкіл попередніх століть (основної, народної, початкової, гімназії, церковних шкіл, проте на сьогодні назви предметів звучать по-іншому, зміст дисциплін основної школи став оновленим, увібравши в себе сучасні тенденції розвитку.

5. Аналіз освітньої програми для основної школи дає підстави стверджувати, що в ній закладено нові підходи до організації освіти в австрійській основній школі, яка функціонує, зокрема, і як профільна. Програма є базисом для реалізації принципу особистісно орієнтованого освітнього процесу, створення сприятливих умов для розвитку індивідуальних особливостей учнів, їхніх інтересів, потреб, формування в школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності, розширення можливості учня у створенні власної освітньої траєкторії.

Комплексне використання способів структурування змісту навчального матеріалу в програмі основної школи з дисциплін, які можуть бути і профілюючими, уможливлює врахування специфіки профільної галузі та створює відповідні сприятливі умови для практичного викладання предметів в основній школі Австрії.

Зміст профільної освіти австрійської основної школи побудований із урахуванням тенденції збереження загальнокультурного компонента, який допомагає учневі в оптималізації навчання, за якого б ураховувались його побажання і прагнення і водночас зберігався загальноосвітній стандарт обов'язкової освіти.

6. Реалізація освітньої програми в основній школі Австрії здійснюється за умов високого рівня її організації та з урахуванням регіональних і локальних умов школи, потреб, інтересів і здібностей учнів, продуктивності та потенційних освітніх можливостей класу відповідно до певної чи кількох фахових галузей, автономних умов навчального плану, часового бюджету. Викладання профільних дисциплін ґрунтується на теоріях когнітивізму та конструктивізму, згідно з якими знання конструюються, сприймаються як адекватний внутрішній процес опрацювання та як можливість діяти відповідно до вимог ситуації. У процесі вивчення фахових тем школярі основної школи в основному самостійно спостерігають, досліджують, здобувають знання, вчитель в освітньому процесі є тьютором, інструктором, тренером.

7. Виховні завдання профільного навчання спрямовані на: гуманітарне, соціальне виховання (навчання правил дорожнього руху, харчування, виховання комунікативних умінь, формування професійних цінностей і орієнтації у подальшому професійному шляху), інтеркультурне виховання, виховання здорової особистості, екологічне виховання, естетичне виховання (культура поведінки, одягу, побуту тощо).

8. Основними завданнями профільного навчання основних шкіл Австрії на сучасному етапі є:

1) створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів основної школи в процесі їхньої профільної підготовки;

2) виховання в дітей гуманних почуттів, любові до праці, забезпечення умов для їхнього життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору й оволодіння майбутньою професією;

3) формування соціальної та фахових компетенцій учнів, спрямування підлітків до майбутньої професійної діяльності;

4) забезпечення наступно-перспективних зв'язків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю.

9. Здійснене дослідження організації профільного навчання в основній школі Австрії дало змогу виявити можливості використання прогресивних ідей австрійського досвіду в практиці загальнооосвітньої школи України. Отже, вважаємо доцільним:

для удосконалення методики викладання профільних предметів: організовувати та проводити профорієнтаційні тренінги, профорієнтаційні ігри, семінари, практичні заняття з професійної орієнтації; починаючи з 5-го класу інтегровано вводити професійну інформацію в зміст інших занять із обов'язкових дисциплін загальноосвітньої школи; упроваджувати проектну роботу у середніх школах як доповнення до професійної орієнтації (за умов відсутності профілізації) чи доповнення до профільного напряму; практикувати внутрішньокласну диференціацію учнів за профілями та міжкласну;