Періодична преса як засіб оволодіння іноземною мовою студентами вищих технічних навчальних закладів

Відповідно до гіпотези дослідження організація роботи з газетним матеріалом передбачала такі три етапи:

1) діагностико-підготовчий;

2) змістовно-процесуальний;

3) контрольно-коригувальний.

Основна мета діагностико-підготовчого етапу - визначення вихідного мовного рівня студентів перед початком роботи з друкованою періодикою та підготовка до реалізації наступних етапів. Завданнями і змістом цього етапу були: а) формування позитивної мотивації пізнавальної діяльності студентів у ході роботи з друкованою періодикою; б) добір викладачем варіантів змісту газетної інформації з урахуванням читацьких і професійних інтересів студентів, надання можливості їм вільного вибору тем, забезпечення виконання обов'язкового компонента навчальної програми; в) обробка викладачем газетних статей з метою конструювання їх як навчальних текстів, тобто здійснення добору словника, розробка передтекстових та післятекстових завдань, навчально-комунікативних і проблемних ситуацій; г) ознайомлення студентів зі структурою газети, її жанровими і стилістичними особливостями. Формуванню позитивної мотивації пізнавальної діяльності студентів у ході роботи з друкованою періодикою сприяла роз'яснювальна бесіда про користь і необхідність вивчення такого матеріалу. У ході експерименту для формування позитивної мотивації особлива увага приділялася розвитку пізнавального інтересу. З метою забезпечення активізації пізнавальної діяльності студенти включалися у виконання творчих завдань, брали участь у диспутах, дискусіях, бесідах за “круглим столом”, рольових іграх, що сприяло освоєнню студентами соціального досвіду носіїв іноземної мови. Позитивна мотивація також формувалася завдяки організації колективних, групових форм роботи, в рамках яких здійснювалися взаємодопомога, взаємоконтроль, взаємооцінювання студентів.

Важливим завданням діагностико-підготовчого етапу було також створення ситуацій вибору змісту інформації газетних статей. Анкетування, проведене в студентських групах технічного університету (опитано 186 студентів), дозволило виявити пріоритетні читацькі інтереси студентів, які відбивали специфіку, головним чином, юнацької аудиторії, типової для технічного ВНЗ. Інтереси розподілилися у такий спосіб: спорт - 24 %, наука і техніка - 19 %, культура - 16 %, кримінальна хроніка, аварії, катастрофи - 13 %, світська хроніка - 11 %, кросворди, гороскопи - 8 %, політика - 5 %, бізнес - 4 %. Проте студенти погоджувалися з тим, що не можна зводити інтереси в роботі з газетою тільки до цікавих тем, тому що політика і бізнес - це найважливіші аспекти суспільно-політичного життя, не орієнтуватися в яких сучасна молодь не може.

На діагностико-підготовчому етапі здійснювалась обробка викладачем газетних статей з метою конструювання їх як навчальних текстів, кожний з яких оброблявся таким чином: виділялася обов'язкова для засвоєння лексика і розроблялася система перед- і післятекстових вправ на трьох рівнях: репродуктивному, реконструктивному і творчому.

Наступний крок цього етапу - ознайомлення студентів з особливостями газетних текстів, стилю, жанрів періодичної преси. Викладач звертав увагу студентів на деякі особливості перекладу газетних текстів, наприклад, транслітерацію, калькування, екстралінгвістичні аспекти перекладу, особливості перекладу фразеологічних сполучень і т.ін. Теоретичні знання про особливості газетного стилю готували студентів до практичної роботи з газетними текстами, знімаючи труднощі, що неминуче виникають у процесі такої діяльності.

Перед початком роботи з друкованою періодикою на діагностико-підготовчому етапі проводилося тестування з метою визначення вихідного мовного рівня студентів. Відповідно до його результатів на наступних етапах здійснювався диференційований підхід до навчання, який передбачав підготовку завдань різного змісту, вибір форм і методів навчання залежно від навчальних можливостей студентів.

Метою змістовно-процесуального етапу було безпосереднє оволодіння газетним матеріалом, що припускало розв'язання таких завдань: а) повторення базової граматики в рамках введено-коригувального курсу, оволодіння мовними „штампами” спілкування; б) накопичення суспільно-політичної лексики; в) інтегрований розвиток чотирьох мовних навичок - читання, говоріння, аудіювання і письма _ на репродуктивному, реконструктивному і творчому рівнях; г) вихід на вільне спілкування за суспільно-політичними темами. Для реалізації зазначених завдань використовувалися оптимальні форми і методи роботи з газетним матеріалом.

Організація роботи з друкованою періодикою здійснювалася в процесі комунікативної діяльності студентів, що вимагало актуалізації опорних знань. Так, спілкування на суспільно-політичні теми передбачало знання студентами граматичної структури мови і володіння необхідним словниковим запасом, включаючи вільне оперування деякими усталеними виразами чи „штампами” спілкування, без яких неможлива практично жодна бесіда. З цією метою роботу з газетним матеріалом починали після введено-коригувального граматичного курсу. Як правило, у ВНЗ приходить молодь, яка вже опанувала елементарні граматичні структури, тому під час введено-коригувального курсу ці знання треба було актуалізувати чи, якщо група недостатньо сильна, засвоїти необхідний матеріал. У введено-коригувальному курсі відбувалося повторення мовних „штампів”, а в деяких випадках вивчення їх, тому що мало хто з випускників шкіл ними володіє. Через дефіцит часу, відведеного на іноземну мову в технічному ВНЗ, найбільш доцільним у вивченні “штампів” спілкування виявилося використання елементів методик інтенсивного навчання (наприклад, Г.О.Китайгородської), коли за обмежений час при відповідній побудові заняття засвоюється великий обсяг матеріалу. Після опанування студентами знань граматики і мовних “штампів”, необхідних для елементарного рівня спілкування, здійснювався перехід до формування їхнього суспільно-політичного словникового запасу. Кожній статті, відібраній з урахуванням доцільності її вивчення, передував список слів, призначених для обов'язкового засвоєння, після чого нова лексика відпрацьовувалася серією лексичних вправ. Потім здійснювалася безпосередня робота зі статтею, при цьому передбачався інтегрований розвиток чотирьох мовних навичок на репродуктивному, реконструктивному і творчому рівнях з переважним використанням завдань проектного типу, тобто таких, які привчають студентів творчо мислити, самостійно планувати свої дії, прогнозуючи можливі варіанти вирішення завдань, що стоять перед ними.

Ефективним способом активізації пізнавальної діяльності студентів у роботі з суспільно-політичною лексикою було прослуховування інформаційних повідомлень іноземною мовою по радіо і перегляд телевізійних новин по телебаченню з подальшим виконанням завдань, які виводять студентів на рівень обговорення матеріалу, що був прослуханий чи побачений.

У ході постійного і різноманітного тренування у спілкуванні в різних ситуаціях поступово вирішувалося завдання переходу від накопичення знань до вільного оперування ними. Навчально-пізнавальна діяльність студентів була організована у вигляді політінформацій з наданням студентам можливості вибору тем повідомлень. У цьому разі перевага надавалася тематичним політінформаціям, політичним диспутам, бесідам за “круглим столом” і т.ін. Широко практикувалося проведення дидактичних ігор, виконання проектів, які дозволяли при такій організації роботи з друкованою періодикою наголошувати на колективних (групових) формах діяльності, котрі забезпечували активність спілкування, що дуже важливо для комунікативного підходу до вивчення мови.

Участь у творчих проектах, під час виконання яких студенти набувають знань та вмінь у ході планування й виконання практичних завдань-проектів, не тільки сприяла самореалізації їхньої особистості, але й допомагала здійснювати подальше самонавчання, формування здатності самостійно і відповідально керувати своєю власною навчальною діяльністю в світлі ідей автономного чи самокерованого навчання. Досвід показав, що багато студентів після завершення курсу навчання іноземної мови в університеті підтримують свій мовний рівень саме завдяки читанню преси і прослуховуванню каналів ВВС, CNN та ін.

Метою контрольно-коригувального етапу було виявлення індивідуальних результатів навчально-пізнавальної діяльності студентів в роботі з газетним матеріалом, їхнє оцінювання і корекція залежно від рівнів засвоєння мови.

Для проведення педагогічного експерименту були виділені групи студентів Харківського національного автомобільно-дорожнього університету: експериментальна (Е - 78 осіб), в якій на заняттях здійснювалася поетапна організація навчально-пізнавальної діяльності студентів в роботі з друкованою періодикою, та контрольна група (К - 76 осіб), в якій заняття проводилися за традиційною методикою.

Для оцінки ефективності впливу пропонованого підходу до роботи з друкованою періодикою на результати навчально-пізнавального процесу було визначено такі критерії: сформованість мовних умінь і навичок (читання, говоріння, аудіювання, письмо); якість знань; характер пізнавального інтересу до роботи з друкованою періодикою іноземною мовою; ступінь самореалізації особистості на основі надання вибору та можливості особистісної творчості в роботі студентів з друкованою періодикою.

Критеріями оцінки сформованості навичок читання були ступінь усвідомлення матеріалу і швидкість читання. Для оцінки ступеня усвідомлення матеріалу студентам було запропоновано декілька незнайомих газетних текстів із серією завдань, що перевіряють повноту розуміння інформації, підраховували кількість правильних відповідей на кожного студента, яка виявилася підставою для визначення рівня сформованості навички читання. Якщо кількість правильних відповідей студента становила більше, ніж 80% від максимально можливої кількості правильних відповідей, то його рівень оцінювався як високий, 60-80 % - як достатній, а менш 60 % - як елементарний.

Відсоткове співвідношення кількості студентів у групі з різними рівнями засвоєння знань (рівні: I-високий, II-достатній, III-елементарний) визначали за формулою: Li= ni/N 100%, де Li-відсоткове співвідношення числа студентів з i_им рівнем; i- показник рівня I, II чи III; ni - кількість студентів з i-им рівнем; N - загальна кількість студентів у групі.

Для визначення швидкості читання (за методом М.А.Майорової) підраховувалася кількість слів на одиницю часу, прочитаних кожним студентом за умови розуміння змісту, виводилася середня цифра на групу (обчислювалося відсоткове відношення цієї цифри до максимальної програмної норми 190 слів/хв).

Для оцінки умінь говоріння (методика Г.О.Китайгородської) студенту пропонувалася конкретна тема суспільно-політичного характеру, давалася одна хвилина на обмірковування, і він повинен був протягом двох хвилин висловитися з цієї теми. Відповідь записувалася на магнітофонну плівку, а потім розшифровувалася й оцінювалася за такою бальною системою: одне змістотворче висловлення - 1 бал, одна готова форма, блок, ідіома - 1 бал, ступінь складності синтаксису оцінювався відповідно 1-2-3 бали залежно від складності речень (3 - вищий бал). Таким же способом оцінювалися ступінь повноти розгорнення повідомлення і нестандартності висловлення, підраховувалася кількість значеннєвих і граматичних помилок на одиницю висловлювання (одна помилка - мінус 1 бал). Після цього було підраховано загальну кількість балів всієї групи, визначався середньо-арифметичний бал у кожній групі перед експериментом і після нього, виводився показник приросту сформованості навички говоріння, як: П=Б2/Б1, де Б1 - середній бал оцінки сформованості навички говоріння перед експериментом; Б2 - середній бал після експерименту, а в контрольних групах Б1 - середній бал оцінки сформованості навички говоріння констатуючих даних і Б2 - контрольних даних.

Для перевірки сформованості навичок письма студентам була запропонована тема суспільно-політичного характеру, і протягом 15 хвилин вони мусили написати свої міркування з цієї теми. Підрахунок балів здійснювався так само, як і під час оцінки говоріння. Результати майже цілком збіглися.

Як основні об'єкти контролю аудіювання були обрані повнота і глибина розуміння з виділенням таких рівнів: перцептивно-сенсорна база, глобальне, детальне і критичне розуміння (Н.І. Гез, Л.П. Смирнова).

Перевірка сформованості перцептивно-сенсорної бази студентів здійснювалася за допомогою диктанту, що являв собою уривок з газетного тексту. Під час оцінювання якості виконаної роботи за кожне слово, що відповідає тексту диктанту, давався один бал. Підраховувалося загальне число балів у групі, за формулою співвідношення суми правильно написаних слів до загального числа слів була виведена їх середня величина, визначено приріст.

Для оцінки рівня глобального розуміння прослуханого матеріалу студентам було запропоновано тест на множинний вибір. Після прослуховування фрагмента радіоновин ВВС (Британська радіомовна корпорація) необхідно було відповісти на запитання до тексту повідомлення, що висвічували, як випробовувач зрозумів його в цілому. Кожна правильна відповідь давала один бал. Підраховувалася загальна кількість балів у групі, і за співвідношенням до загальної кількості правильних відповідей визначався у відсотках рівень глобального розуміння прослуханого матеріалу. Для оцінки рівня детального розуміння студенти після прослуховування радіоповідомлення мусили відповісти на спеціально складені запитання до тексту повідомлення. Кожна правильна відповідь приносила бал, а рівень детального розуміння оцінювався за тією ж формулою.

Рівень критичного розуміння тексту оцінювався за допомогою фрагмента радіозапису, який студенти аналізували, висловлюючи свої судження за відведений проміжок часу. Підраховувалася кількість правильних щодо змісту і граматики суджень, виводилася середня кількість суджень у групі перед експериментом і після нього.

З метою визначення повноти знань суспільно-політичної лексики і глибини засвоєння знань студентам були запропоновані діагностичні тести. Для оцінки ступеня засвоєння лексики використовувалися клоуз-тести (cloze-test), які передбачали пропуск контрольного слова або словосполучення в тому місці речення газетної статті, де воно відповідало граматичним правилам оформлення висловлення. За кожну правильну відповідь студент одержував 1 бал, за неправильну відповідь або відмовлення від неї - 0 балів. Якщо для своєї відповіді випробувач вибирав не те слово, що було потрібно вставити, а близьке йому за значенням, - 0,5 балів. При оцінці якості виконання тесту загальну суму балів порівнювали з реально набраною кількістю балів (метод Н.І.Красюк).

Група завдань на визначення рівня засвоєння знань передбачала завдання на репродуктивному, реконструктивному і творчому рівнях, розроблених для певної газетної статті. Для оцінки повноти знань та визначення рівня знань використовувався коефіцієнт засвоєння навчального матеріалу, ґрунтуючись на методиці Г.В. Єльнікової.

Для дослідження зміни характеру пізнавального інтересу та емоційно-зацікавленого ставлення до роботи з газетою студентам було запропоновано заповнити дві анкети. Аналіз результатів першої анкети проводився на основі розроблених Г.І.Щукіною критеріїв розвитку пізнавального інтересу, обробка даних здійснювалася за допомогою бальної шкали Н.В.Кузьміної. Друга анкета виявляла емоційно-зацікавлене ставлення до роботи з газетою, яке вимірювалося із застосуванням графічної шкали у вигляді оцінного листа, що зображує діапазон певної якості від відсутності її до крайнього прояву.

Щоб виявити, наскільки запропонована технологія роботи з періодикою впливає на розвиток творчого потенціалу особистості і чи дає їй можливість самореалізуватися, було визначено такі критерії, як участь у вирішенні творчих і проблемних завдань, прояв ініціативи в підготовці політінформації, організації дискусій, виконання великого обсягу самостійної роботи, спрямованої на читання, реферування, аудіювання матеріалів з тем суспільно-політичного характеру.

Для одержання даних щодо здатності до самореалізації особистості студентам було запропоновано відповісти на запитання анкети, після чого зміни оцінювали згідно із співвідношенням Стауфера, та двох тестів (В.І.Андреєв). Перший тест оцінював рівень творчого потенціалу особистості, другий - її здатність до саморозвитку і самоосвіти. Результати цих тестів показали, що кількість студентів з більш високим рівнем творчого потенціалу і здібностей до саморозвитку та самоосвіти значно зросла в експериментальних групах порівняно з контрольними.

Результати експериментальної роботи представлено у табл.2.

Таблиця 1 Узагальнені результати експериментальної роботи (у % та індексах)

Аналіз даних, які відбиті у табл.2, дозволив зробити висновок про те, що поетапна робота з газетним матеріалом позитивно вплинула на розвиток основних мовних навичок, пізнавального інтересу, якість знань, створювала умови для самореалізації особистості, виявлення творчості.

Теоретичне обґрунтування етапів та аналіз експериментальних даних дають підставу зробити такі висновки:

1. У дисертації на основі аналізу педагогічної, психологічної та методичної літератури доведено, що використання періодичних друкованих матеріалів в навчально-пізнавальній діяльності для опанування іноземної мови студентами технічних ВНЗ сприяє розвитку їхньої загальної культури, відкриває безмежний доступ до системи світових засобів масової комунікації, забезпечує знайомство з останніми науковими досягненнями в тій чи іншій галузі в розвинутих країнах. Робота з періодикою дає змогу готувати політично і соціально компетентного фахівця з широким кругозором. Використання періодичної преси можна розглядати як засіб реалізації гуманістичної спрямованості вищої освіти, виховання у студентів якостей інформованих громадян, які здатні до критичного мислення, аналізу суспільних проблем, прийняття на себе соціальної відповідальності.

2. У дослідженні розкрито особливості роботи з періодикою у вищих технічних навчальних закладах освіти під час вивчення іноземних мов. Володіння іноземною мовою є в сучасному світі умовою побудови відкритої системи освіти, що дає людині свободу вибору напрямку самонавчання, широкого доступу до світових інформаційних ресурсів, одержання оперативної актуальної інформації будь-якого характеру. Основною метою вивчення мови у ВТНЗ є оволодіння системою мовних навичок і умінь, що забезпечують можливість участі студентів у професійно орієнтованому спілкуванні, а навчання спілкуванню на суспільно-політичні теми є єднальною ланкою між побутовим і професійним спілкуванням, без якого останнє було б вкрай обмеженим.