Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ

ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

імені Богдана Хмельницького

ШТЕФАНИЧ Георгій Георгійович

УДК : 37.01:355.23 (477)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-МОРАЛЬНОЇ СТІЙКОСТІ У МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ МВС УКРАЇНИ

Спеціальність 13.00.04 Теорія і методика професійної освіти

Здобувач Штефанич Г.Г.

Хмельницький - 2003

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Харківському військовому інституті внутрішніх військ МВС України.

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент ШЕСТОПАЛЮК Олександр Васильович, Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського, ректор.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор, академік БЕХ Іван Дмитрович, Інститут проблем виховання АПН України, директор інституту;

кандидат педагогічних наук, доцент ГРЯЗНОВ Ігор Олександрович, Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького, начальник докторантури.

Провідна установа - Національна академія внутрішніх справ України, кафедра педагогіки та кадрової роботи, Міністерство внутрішніх справ України, м. Київ.

Захист відбудеться „ 21 ”листопада 2003р.о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького за адресою: 29003, м. Хмельницький - 3, вул. Шевченка, 46.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького (29003, м. Хмельницький, вул. Шевченка, 46).

Автореферат розіслано „ 18 ” жовтня 2003 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат педагогічних наук, доцент Галімов А.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Складність економічної й політичної ситуації, зростання рівня організованої злочинності, корумпованості, групових і масових протиправних проявів, соціальної напруженості ускладнили характер оперативно-службових завдань, що вирішуються правоохоронними органами МВС України, обумовили підвищення ролі особистісного фактора в професійній діяльності правоохоронців. У зв'язку з цим, суттєво зросли вимоги не лише до професійних, але й моральних якостей офіцерів МВС України, їх здатності протистояти спробам шантажу і підкупу, неухильно дотримуватися моральних норм і принципів, кодексу офіцерської честі. Особливого значення у цьому контексті набуває проблема формування професійно-моральної стійкості у майбутніх офіцерів МВС України.

Професійно-моральна стійкість, як інтегральна якість особистості офіцера-правоохоронця, являє собою єдність властивостей і станів особистості, свідомості та діяльності і проявляється в здатності неухильно дотримуватися норм закону, моральних переконань і принципів, в умінні відстоювати справедливість, утверджувати загальнолюдські норми моралі та законність в усіх без винятку випадках, у певному „імунітеті” до негативних впливів, що суперечать особистим поглядам і переконанням. Високий рівень професійно-моральної стійкості офіцерів МВС України є важливою передумовою успішної боротьби з порушеннями законних прав і свобод громадян, профілактики перевищення повноважень і посадових зловживань.

Аналіз діяльності правоохоронних органів, даних соціологічних досліджень свідчить про недостатній рівень професійно-моральної стійкості багатьох офіцерів. Непоодинокі випадки зловживань службовим становищем, корумпованості в органах МВС України, брутального поводження з громадянами, недбалого ставлення до виконання своїх обов'язків. Немало зареєстровано фактів порушення дисципліни й законності, кримінальних злочинів серед правоохоронців. Ситуація ускладнюється суттєвим зростанням у сучасних умовах фізичних, моральних і психологічних навантажень на особовий склад МВС України, різким посиленням тиску на правоохоронців з боку злочинного середовища, недостатністю соціально-правового захисту співробітників і членів їхніх сімей, загостренням проблеми відбору, підготовки та закріплення кваліфікованих кадрів. Все це свідчить про актуальність проблеми формування професійно-моральної стійкості у майбутніх офіцерів МВС України.

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що питання професійно-моральної стійкості особистості розглядалися такими вітчизняними і зарубіжними вченими, як І.І. Басецький, І.Д. Бех, О.В. Буданов, М.Й. Боришевський, Е.А. Голубєва, Г.В. Дубов, Г.Є. Залеський, Л.М. Колодкін, О.І. Крупнов, О.О. Купленський, В.Т. Лісовський, М.В. Савчин, В.О. Сухомлинський.

Окремі питання формування професійно-моральної стійкості знайшли висвітлення у роботах військових педагогів і психологів, які особливу увагу звертали на формування особистості майбутнього офіцера ( В.О. Барабанщиков, В.І. Варварова, В.І. Дяченко, Д.В. Іщенко, В.Л. Кикоть, О.Д. Сафін, Ю.В. Сєров, О.В. Фігура, В.І. Хальзов, Я.Я. Юрченко).

Разом з тим, проблема формування професійно-моральної стійкості у курсантів вищих військових навчальних закладів МВС України поки що залишається малодослідженою. Зокрема, не знайшли достатнього висвітлення особливості формування цієї важливої професійної якості у майбутніх офіцерів-правоохоронців в умовах різких соціально-ідеологічних змін, зниження рівня правопорядку та моральності в суспільстві.

Теоретична і практична значущість проблеми та її недостатня розробленість зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Формування професійно-моральної стійкості у майбутніх офіцерів МВС України”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у відповідності до перспективного плану дисертаційних досліджень у Внутрішніх військах на 2000 - 2005 р.р. в рамках НДР „Поетапне формування комунікативної компетенції в умовах використання комунікативно - діяльнісного підходу в навчанні курсантів ввнз “.

Об'єктом дослідження є морально-психологічна підготовка курсантів ввнз МВС України.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування професійно-моральної стійкості у майбутніх офіцерів МВС України.

Мета дослідження полягає в тому, щоб визначити педагогічні умови формування професійно-моральної стійкості у майбутніх офіцерів МВС України, розробити педагогічну модель діяльності керівників і офіцерів-вихователів курсантських підрозділів щодо формування професійно-моральної стійкості у курсантів.

Гіпотезою дослідження є припущення про те, що ефективне формування професійно-моральної стійкості у курсантів ввнз МВС України можливе за таких педагогічних умов:

гуманізація взаємовідносин викладацько-офіцерського складу ввнз з курсантами;

посилення спрямованості навчально-виховного процесу на розвиток моральної свідомості курсантів;

створення у різних видах навчальної та професійної діяльності ситуацій, які вимагають від курсантів напруження морально-вольових зусиль;

розвиток у курсантів потреби та практичної готовності до морально-вольового самовдосконалення.

Відповідно до мети та гіпотези визначено такі завдання дослідження:

1) уточнити сутність і зміст професійно-моральної стійкості офіцерів-правоохоронців, виявити фактори, які впливають на її формування;

2) визначити критерії, показники та рівні сформованості професійно-моральної стійкості у курсантів ввнз МВС України;

3) теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови формування професійно-моральної стійкості у майбутніх офіцерів МВС України;

4) розробити педагогічну модель діяльності керівників і офіцерів-вихователів курсантських підрозділів щодо формування професійно-моральної стійкості у курсантів.

Методологічною основою дослідження є концепція особистісно зорієнтованого виховання ( Г.О. Балл, І.Д. Бех, Г.В. Бондаревська, М.Й. Боришевський, О.В. Киричук ), діяльнісний підхід до розвитку особистості (Б.Г. Ананьєв, Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, А.В. Запорожець, В.В. Давидов, С.Л. Рубінштейн), теорії емоційно-вольової регуляції поведінки особистості (В.К. Вілюнас, Б.І. Додонов, А.Ц. Пуні, Є.П.Ільїн, В.А. Іванников, К.К. Платонов, В.І. Селиванов, В.А. Семиченко), теоретичні концепції самовиховання особистості (Д.В. Іщенко, М.І. Сметанський, В.О. Сухомлинський, Л.С. Рувинський, Г.О. Ковальов, Ю.М.Орлов, А.Г. Кочетов, А. Маслоу та ін.).

Для розв'язання поставлених у дослідженні завдань, перевірки сформульованої гіпотези використовувався комплекс взаємопов'язаних теоретичних і емпіричних методів дослідження:

· теоретичні методи (контент-аналіз, порівняння, моделювання, узагальнення) використовувалися з метою вивчення психолого-педагогічної літератури і визначення концептуальних засад дослідження, уточнення сутності та змісту професійно-моральної стійкості офіцерів;

· емпіричні методи (анкетування, бесіда, пряме і непряме спостереження, метод експертних оцінок, самооцінювання, тестування, опитування) застосовувалися з метою вивчення сформованості професійно-моральної стійкості у курсантів; педагогічний експеримент використовувався з метою перевірки ефективності обґрунтованих педагогічних умов формування професійно-моральної стійкості у майбутніх офіцерів;

· методи математичної статистики застосувались для обробки отриманих даних, виявлення кількісних та якісних залежностей між досліджуваними явищами і процесами.

Експериментальна база та етапи дослідження. Дослідження проводилося поетапно на базі Харківського військового інституту внутрішніх військ МВС України та Київського інституту внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ України. Загалом у дослідженні взяли участь 522 курсанти.

Дослідження проводилось в декілька етапів.

На пошуково-теоретичному етапі (1994 р.) опрацьовано наукові джерела з досліджуваної проблеми; з'ясовано сутність і зміст професійно-моральної стійкості курсантів, визначено показники і рівні її сформованості.

На пошуково-емпіричному етапі (1995-1996 р.р.) дослідження вивчався та узагальнювався досвід організації морального виховання курсантів, службово-педагогічної діяльності офіцерів-вихователів, з'ясовувались можливості різних форм і методів розвитку професійно-моральної стійкості у майбутніх офіцерів, визначалась робоча гіпотеза і завдання дослідження, розроблялася методика педагогічного експерименту.

На етапі дослідно-експериментальної роботи (1997-2001р.р.) розроблялась й впроваджувалась в практику педагогічна модель діяльності керівників і офіцерів-вихователів курсантських підрозділів щодо формування професійно-моральної стійкості у курсантів, перевірялась ефективність обґрунтованих педагогічних умов формування професійно-моральної стійкості у майбутніх офіцерів, вносилися корективи до методики експериментального дослідження, уточнювалась гіпотеза.

На заключному етапі дослідження (2002-2003р.р.) аналізувалися й узагальнювалися отримані результати, формулювалися загальні висновки.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше обґрунтовані педагогічні умови формування професійно-моральної стійкості у майбутніх офіцерів-правоохоронців: гуманізація взаємовідносин викладацько-офіцерського складу ввнз з курсантами; посилення спрямованості навчально-виховного процесу на розвиток моральної свідомості курсантів; створення у різних видах навчальної та професійної діяльності ситуацій, які вимагають від курсантів напруження морально-вольових зусиль; розвиток у курсантів потреби та практичної готовності до морально-вольового самовдосконалення.

вперше визначені критерії (когнітивний, оцінювально-емоційний, поведінковий), показники та рівні сформованості професійно-моральної стійкості у офіцерів-правоохоронців;

уточнено зміст і структуру професійно - моральної стійкості у офіцерів-правоохоронців, виявлено фактори її розвитку;

розроблено педагогічну модель діяльності керівників і офіцерів-вихователів курсантських підрозділів щодо формування професійно-моральної стійкості у курсантів, в якій виділяються такі структурні компоненти: цільовий, змістовий, організаційно - діяльнісний, контрольно - регулювальний, оцінювально -результативний.

Практичне значення результатів дослідження полягає в розробці педагогічної моделі діяльності керівників і офіцерів-вихователів курсантських підрозділів щодо формування професійно-моральної стійкості у курсантів в сучасних умовах.

Обґрунтовані в дослідженні висновки і педагогічна модель діяльності керівників і офіцерів-вихователів курсантських підрозділів щодо формування професійно-моральної стійкості у курсантів впроваджені у навчально-виховному процесі Харківського військового інституту внутрішніх військ МВС України (акт реалізації від 13.03.2003р.) та факультету внутрішніх військ Київського інституту внутрішніх справ МВС України (акт реалізації від 5.03.2003р.).

Достовірність і наукова обґрунтованість результатів та висновків дослідження забезпечувалась використанням надійних і валідних діагностичних методик, адекватних меті і завданням дослідження, чіткістю експериментальної схеми, стрункою системою критеріїв, репрезентативністю вибірки та застосуванням статистичних критеріїв оцінювання значущості експериментальних даних.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження обговорювалися та були схвалені на міжнародній науково-практичній конференції „Людина, культура, техніка в новому тисячолітті” ( Харків, 2003 р.), міжвузівській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми будівництва та розвитку внутрішніх військ” (Харків, 2003 р.).

Одержані результати обговорювалися на наукових конференціях у Харківському військовому інституті ВВ МВС України, доповідалися на засіданнях кафедри педагогіки та психології Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького.

Публікації за темою дисертації. За матеріалами дослідження автором опубліковано п'ять наукових статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України. курсант педагогічний правоохоронець офіцер

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, списку використаних джерел. Основний текст дисертації викладено на 172 сторінках. Ілюстративний матеріал подано у 12 таблицях і 6 рисунках. Бібліографія містить 235 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу і завдання дослідження, розкрито його методологічну основу, наукову новизну, теоретичне і практичне значення, наведено дані про апробацію дисертації та впровадження її результатів у практику.

У першому розділі - “Професійно-моральна стійкість особистості як соціально-педагогічна проблема” - уточнено сутність, структуру професійно-моральної стійкості офіцерів МВС України, обґрунтовано фактори та умови її формування, визначено критерії, показники і рівні сформованості професійно-моральної стійкості у курсантів.

Професійно-моральна стійкість, яка виявляється в активності суб'єкта щодо організації та управління своєю діяльністю, спілкуванням і поведінкою, є важливою складовою саморегуляції особистості. Більшість дослідників (І.В. Горлинський, Ю.В. Сєров, А.М. Столяренко, В.О. Черепанов та ін.) вважає, що основним показником професійно-моральної стійкості є здатність особистості залишатися на своїх позиціях й протистояти зовнішнім впливам, які суперечать особистісним установкам і принципам. Іншим її важливим показником є спроможність особистості реалізовувати власні позиції, змінюючи обставини та власну поведінку, свої якості.

У дослідженні ми визначаємо морально стійку особистість як цілісну, свідому, внутрішньо вільну і відповідальну за свої дії, яка має незалежні судження, відстоює свої моральні позиції, право на власну думку, готова виступити проти хибних поглядів більшості, протистояти вимогам кругової поруки.

Професійно-моральна, стійкість як складна професійно-моральна якість, характеризується з точки зору: системності - цілісністю, динамічністю, інтегративністю; реалізації в поведінці - активністю, спрямованістю, здатністю відстоювати свої позиції; результативності - ступенем інтеріоризації моральних цінностей, моральною позицією, інтелектуальною свободою; саморегуляції - здатністю мати свої судження, адекватно оцінювати власну позицію і позиції інших, критичністю й самокритичністю.

Формування професійно-моральної стійкості у майбутніх офіцерів МВС України безпосередньо або опосередковано визначається спільним впливом комплексу взаємозв'язаних факторів, які репрезентують три ієрархічні рівні соціальної реальності: соціально-педагогічний (макрорівень), соціально-психологічний (мезорівень) і особистісний (мікрорівень). Соціально-педагогічний рівень характеризується загальною економічною, суспільно-політичною, соціальною ситуацією в державі, офіційною державною політикою й ідеологією, системою освіти. Соціально-психологічний рівень містить фактори, які характеризують взаємодію окремих соціальних груп, таких як курсантський підрозділ, сім'я, групи ровесників. На відміну від соціально-педагогічного та соціально-психологічного факторів, які мають об'єктивний характер, особистісний рівень репрезентує внутрішні, суб'єктивні чинники системної детермінації професійно-моральної стійкості офіцерів: інтереси, потреби, мотиви, соціальні установки, моральні норми, ціннісні орієнтації, позиції тощо.

Дослідження службової діяльності, труднощів професійного становлення офіцерів-правоохоронців свідчать про існування низки чинників (соціальних, ідеологічних, духовних, педагогічних та особистісних), які негативно позначаються на формуванні їх професійно-моральної стійкості. Серед соціальних факторів особливо слід виділити економічну, політичну й духовну кризи, криміналізацію суспільства, високий рівень соціально-майнової стратифікації соціуму, низький статус освіти й інтелектуальної діяльності, послаблення сімейних зв'язків і престижу сім'ї як агента соціалізації, посилення морального нігілізму в молодіжних субкультурах. Ідеологічні чинники пов'язані з індивідуалістичною переорієнтацією масової свідомості, посиленням соціальної нестабільності, агресії, аморальності; духовні - з розривом зв'язків між поколіннями, переорієнтацією на цінності західної культури, дискредитацією патріотичної ідеї; педагогічні - з кризою провідних інститутів виховання, послабленням виховної функції загальноосвітньої та вищої школи, ситуативністю й неоднозначністю педагогічних процесів, низьким статусом освітян; особистісні - з трансформацією моральних поглядів й переконань, цінностей тощо.

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що серед науковців немає єдиної думки щодо основних компонентів (аспектів) професійно-моральної стійкості особистості. Так, одні серед найбільш значущих її складових виділяють ідейно-моральну переконаність, суспільну спрямованість, високий рівень розвитку моральних і емоційно-вольових якостей, громадську активність і самостійність (К.О. Абульханова-Славська, А.Г. Асмолов, Т.В. Фролова); інші - спрямованість особистості, рівень її самоорганізації, моральну саморегуляцію поведінки та моральний ідеал (Н.І. Рейнвальд, В.Е. Чудновський).

Виділяючи структурні компоненти професійно-моральної стійкості офіцерів-правоохоронців, ми спиралися на концепцію багатомірно-функціональної організації поведінки та властивостей особистості, в основі якої лежить положення про три інтегральні параметри індивідуальності: активність, спрямованість і саморегуляцію (Е.А. Голубєва, О.І. Крупнов,В.Д. Небиліцин). У контексті цього підходу ми виділяємо такі структурні компоненти професійно-моральної стійкості правоохоронця: загально-світоглядний і мотиваційно-смисловий (спрямованість), когнітивно-пізнавальний і операціонально-змістовий (активність), емоційно-оцінний і регулятивно-вольовий (саморегуляція).

Актуальною і водночас складною є проблема визначення критеріїв професійно-моральної стійкості особистості. У психолого-педагогічній літературі виокремились два підходи до її розв'язання: визначення критеріїв через результат моральної вихованості особистості і через сформованість її моральної позиції. Розрізнення цих підходів є досить умовним, оскільки спрямованість моральних цінностей особистості відображає змістовий аспект її моральної вихованості й моральної позиції.

Узагальнивши психолого-педагогічні дослідження критеріїв моральної вихованості особистості, сформованості її моральної позиції, а також спираючись на положення щодо багатомірно-функціональної організації поведінки особистості, ми визначили такі критерії сформованості професійно-моральної стійкості майбутніх офіцерів-правоохоронців: когнітивний, оцінно-емоційний і поведінковий.

Когнітивний критерій конкретизується в таких показниках, як обсяг засвоєних курсантом моральних понять, розуміння взаємозв'язків між ними, здатність давати змістовну характеристику моральних цінностей і аналізувати форми їх вияву в поведінці та професійно-службовій діяльності; самостійність і стійкість суджень щодо моральних норм, які регулюють взаємовідносини між людьми; уміння застосовувати знання моральних принципів у різних ситуаціях.

Показниками оцінно-емоційного критерію є: оцінні судження, що характеризують ставлення до моральних цінностей; стійкість, глибина, сила емоційних переживань; здатність до співчуття, співпереживання, яка свідчить про альтруїстичну спрямованість.

Поведінковий критерій професійно-моральної стійкості курсантів оцінюється за такими показниками: міра вияву в поведінці трьох груп вчинків (моральних, морально-неоднорідних і аморальних); активна протидія порушенням моральних норм оточуючими; дієво-критичне ставлення до власних вчинків; вияв моральних почуттів і переконань у поведінці.

Розвиток професійно-моральної стійкості курсантів являє собою нерівномірний, поетапний процес, який характеризується кількісними та якісними змінами морально-вольової сфери курсантів. Проаналізувавши різні підходи до визначення стадій моральної вихованості особистості, ми виділили чотири рівні професійно-моральної стійкості курсантів: високий, достатній, тривожно-критичний і незадовільний.

Курсанти з високим рівнем професійно-моральної стійкості характеризуються такими особливостями: мають глибокі й повні знання про моральні цінності, вміють виділяти їх найбільш суттєві характеристики, творчо застосовують професійно-етичні знання для аналізу своєї поведінки, вчинків оточуючих, у них спостерігається тісний зв'язок моральних знань з поведінкою; здатні до самостійних оцінних суджень, їхні моральні знання мають чітке емоційне забарвлення; моральні почуття стійкі, глибокі, усвідомлені, дієві, проявляється співчуття, товариська взаємодопомога й взаємопідтримка; чітка моральна позиція, здатність протистояти негативним впливам оточення; стійка тенденція моральної поведінки.

Курсанти з достатнім рівнем професійно-моральної стійкості характеризуються таким чином: добре обізнані із загальнолюдськими моральними цінностями, вміють виділяти їхні суттєві ознаки, наводити приклади їх застосування в оперативно-службовій діяльності; відрізняються достатньою сформованістю сфери моральних почуттів; здатні до власних моральних суджень, хоч інколи некритично сприймають погляди інших людей; мають стійку особисту позицію щодо моральних цінностей, усвідомлені та глибокі моральні почуття.

Курсанти з тривожно-критичним рівнем професійно-моральної стійкості мають обмежені знання про моральні цінності, вміють виділяти їх суттєві ознаки, але не завжди усвідомлюють їх зв'язок з практикою оперативно-службової діяльності; здатні до власних оцінних суджень щодо себе й оточуючих людей, але часто залежать від думки інших; їхні моральні почуття недостатньо глибокі, малоусвідомлені, недієві, співчуття проявляється ситуативно; недостатньо чітко виражена особиста позиція щодо моральних цінностей.

Курсанти з незадовільним рівнем професійно-моральної стійкості характеризуються такими особливостями: знання про моральні цінності уривчасті і безсистемні; практично відсутні власні оцінні судження щодо своєї поведінки й оточуючих людей; моральні почуття неглибокі й неусвідомлені, несформована здатність до емпатії; нестійка позиція щодо моральних цінностей; існує тенденція до негативної поведінки.

Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що у формуванні професійно-моральної стійкості курсантів виділяються три основні етапи (початковий, етап інтенсивного розвитку, завершальний), які обумовлюються об'єктивними можливостями навчально-виховного процесу у ввнз на різних курсах навчання, а також ступенем сформованості широких соціальних і позитивних ситуативних мотивів діяльності курсантів; накопиченим досвідом емоційно-вольової поведінки в складних професійно-моральних ситуаціях; стійкістю до впливів зовнішніх перешкод; індивідуальними особливостями кожного курсанта.

У другому розділі - „Педагогічні умови формування професійно-моральної стійкості у майбутніх правоохоронців” - розкрито педагогічні умови ефективного формування професійно-моральної стійкості у курсантів.

Аналіз психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми дає підстави стверджувати, що важливою умовою морального розвитку курсантів є гуманізація взаємостосунків між учасниками педагогічного процесу на основі формування у викладачів і курсових офіцерів продуктивного стилю професійного спілкування, який характеризується діалогічністю, доброзичливим ставленням до курсантів, вимогливістю, контактністю та гнучкістю.

Як свідчать психологічні дослідження (М. Блат, Л.Кольберг та ін.), стійкість поведінки особистості значною мірою залежить від рівня розвитку її моральної свідомості. У зв'язку з цим, однією з важливих умов формування морально стійкої поведінки курсантів ми визначили розвиток їх моральної свідомості. З метою розвитку моральної свідомості курсанти залучалися до групового обговорення моральних ситуацій, які містять конфлікт між етичними нормами та індивідуальними інтересами особистості; ознайомлювалися зі зразками моральних суджень і стилем міркувань, який на одну стадію перевищує їх актуальний рівень морального розвитку; у виховній роботі використовувалися дискусії, евристичні бесіди і спеціальні прийоми, які стимулювали пізнавальну активність курсантів, спонукали їх до глибшого осмислення моральних проблем, сприяли зміцненню їхніх моральних переконань.

Обґрунтовуючи педагогічні умови формування професійно-моральної стійкості у курсантів, ми виходили з того, що одні лише зовнішні педагогічні впливи не можуть забезпечити реалізацію цього завдання без активізації внутрішніх резервів морально-особистісного зростання майбутніх правоохоронців. Лише спонукавши курсантів до морального самовдосконалення, можна розраховувати на досягнення позитивних результатів у їх особистісному та професійному становленні. Педагогічна організація морального самовдосконалення курсантів передбачає такі основні напрямки виховної роботи: проведення широкої морально-просвітницької роботи, надання допомоги в складанні індивідуальних програм самовдосконалення й саморозвитку, сприяння становленню позитивного морально-психологічного клімату в навчальних групах, атмосфери взаємної відповідальності, вимогливості, доброзичливості, серйозного ставлення до оволодіння обраною професією; допомога курсантам в усвідомленні взаємозв'язку між їхньою готовністю до професійної діяльності та її успішністю; використання колективних форм діяльності для контролю засвоєння необхідних професійних еталонів і зразків; надання курсантам можливості оцінювати власні професійні якості; сприяння вибору курсантами діяльності, доручень, завдань, які відповідають їхнім можливостям, рівню підготовленості.

Таким чином, основними педагогічними умовами формування професійно-моральної стійкості у курсантів ввнз були визначені: гуманізація взаємовідносин викладацько-офіцерського складу ввнз з курсантами; посилення спрямованості навчально-виховного процесу на розвиток моральної свідомості курсантів; створення у різних видах навчальної та професійної діяльності ситуацій, які вимагають від курсантів напруження морально-вольових зусиль; розвиток у курсантів потреби та практичної готовності до морально-вольового самовдосконалення.

Обґрунтовані педагогічні умови були покладені в основу розробленої педагогічної моделі діяльності керівників і офіцерів-вихователів курсантських підрозділів щодо формування професійно-моральної стійкості у курсантів.

У третьому розділі - “Експериментальне дослідження процесу формування професійно-моральної стійкості у курсантів ввнз МВС України” - розкрито методику організації та проведення формуючого експерименту, з'ясовано роль і місце курсових офіцерів у загальному процесі формування професійно-моральної стійкості курсантів, викладено і проаналізовано результати дослідно-експериментальної роботи, сформульовано висновки дослідження.

Формуючий експеримент проводився на базі Харківського військового інституту ВВ МВС України. Його мета полягала в перевірці ефективності обґрунтованих педагогічних умов формування професійно-моральної стійкості у майбутніх офіцерів МВС України. Для експерименту були відібрані контрольна та експериментальна групи з приблизно однаковим складом і вихідним рівнем сформованості професійно-моральної стійкості курсантів.

Організаційна схема експериментального дослідження передбачала послідовне проходження трьох етапів: констатуючого, формуючого та підсумкового. В експериментальній групі у процесі професійної підготовки впроваджувалась розроблена педагогічна модель, спрямована на формування у курсантів морально стійкої поведінки. У контрольній групі педагогічний процес здійснювався за традиційною методикою. Всі інші умови, які могли впливати на формування професійно-моральної стійкості курсантів контрольної і експериментальної груп, ми намагалися врівноважити.

Проведене дослідження засвідчило, що формування професійно-моральної стійкості у курсантів значною мірою залежить від службово-педагогічної діяльності керівників курсантських підрозділів, які здійснюють загальну координацію взаємодії всіх суб'єктів системи виховання з урахуванням рівнів їхнього розвитку, умов діяльності, характеру зв'язків між ними.

Педагогічне керівництво формуванням професійно-моральної стійкості у курсантів відбувалося на основі виявлення початкового рівня їх моральної вихованості, ступеня сформованості різних компонентів професійно-моральної стійкості, а також прогнозування рівня, якого необхідно досягти до закінчення ввнз МВС України.

Під час формуючого експерименту важлива увага приділялася включенню курсантів у різні педагогічні ситуації („співпричетності”, „співпереживання”, „напруження”, „подолання”, „протидії”), які вимагали самостійного прийняття рішень. Це сприяло активізації морального самовдосконалення курсантів і розвитку в них професійно необхідних морально-вольових якостей (принциповість, наполегливість, рішучість, самостійність та ін.).

Один з важливих напрямків виховання полягав у моральній освіті курсантів, яка передбачала як інформування, так і різноманітні колективні, клубні форми роботи. У процесі групових дискусій курсанти обговорювали приклади високоморальної поведінки правоохоронців, а також факти зрадництва, дворушництва. Під час проведення бесід, на засіданнях дискусійного клубу докладно розглядалися норми морально-правової регламентації професійної поведінки, а також вимоги щодо моральної поведінки правоохоронців у типових професійних ситуаціях (деонтологічні аспекти професії).

Відповідно до плану дослідження були проведені діагностичні зрізи, які відображають динаміку рівнів сформованості професійно - моральної стійкості у курсантів ( табл. 1).

З'ясувалося, що внаслідок формуючого експерименту в експериментальній групі, на відміну, від контрольної, відбулися статистично значущі (=0,05) зміни у рівнях професійно-моральної стійкості курсантів: зросла кількість курсантів з високим (з 11,24% до 24,72%) і достатнім (з 47,19% до 64,04%) рівнями професійно-моральної стійкості, водночас скоротилася кількість курсантів з тривожно-критичним (з 37,08% до 10,12%) і незадовільним (з 4,49% до 1,12%) рівнями. Статистична достовірність вказаних змін перевірялася за допомогою t-критерію Стьюдента.

Таблиця 1 Динаміка рівнів сформованості професійно-моральної стійкості курсантів у процесі формуючого експерименту

№ з/п	Рівні сформованості професійно-моральної стійкості	Експериментальна група (n=89)	Контрольна група ( n=90)
		До початку експерименту чол. (в %)	Після експерименту чол. (в %)	До початку експерименту чол. (в %)	Після експерименту чол. (в %)
1	Високий	10 (11,24)	22 (24,72)	11 (12,22)	16 (17,78)
2	Достатній	42 (47,19)	57 (64,04)	43 (47,78)	50 (55,55)
3	Тривожно-критичний	33 (37,08)	9 (10,12)	31 (34,45)	20 (22,23)
4	Незадовільний	4 (4,49)	1 (1,12)	5 (5,55)	4 (4,44)

У контрольній групі теж відбулася незначна природна динаміка рівнів професійно-моральної стійкості курсантів. Однак ці зміни не досягають рівня статистичної значущості і відображають, імовірно, загальне підвищення особистісної зрілості курсантів у процесі вікового розвитку та професійної підготовки.

Отже, формуючий експеримент підтвердив істинність висунутої гіпотези щодо педагогічних умов формування професійно-моральної стійкості у майбутніх офіцерів МВС України.

ВИСНОВКИ

1. Професійно-моральна стійкість, як інтегральна особистісна якість офіцера-правоохоронця, являє собою взаємозв'язок властивостей і станів особистості, свідомості та діяльності і виявляється в здатності неухильно дотримуватися норм закону, моральних переконань і принципів, в умінні відстоювати справедливість, утверджувати загальнолюдські норми моралі та законність, у певному „імунітеті” до негативних впливів, що суперечать особистим моральним поглядам і переконанням. Як складна якість професійно-моральна стійкість характеризується з точки зору: системності - цілісністю, динамічністю, інтегративністю; реалізації в поведінці - активністю, спрямованістю, здатністю відстоювати свої позиції; результативності - ступенем інтеріоризації моральних цінностей, моральною позицією, інтелектуальною свободою; саморегуляції - здатністю мати свої судження, адекватно оцінювати власну позицію і позиції інших, критичністю й самокритичністю.

2.Структурними компонентами професійно - моральної стійкості є: когнітивно - пізнавальний, емоційно - оцінний, мотиваційно - смисловий, регулятивно - вольовий, операціонально - змістовний, загально - світоглядний.

Загально-світоглядний компонент характеризується сукупністю ідей, переконань, поглядів курсантів на життя, професійну діяльність і суспільство. Визначаючи спрямованість особистості, цей компонент професійно-моральної стійкості впливає на формування стилю професійної діяльності, забезпечує єдність слова і діла, відповідність мотивів і вчинків моральним зразкам і нормам.

Мотиваційно-смисловий компонент професійно-моральної стійкості характеризується такими професійно важливими складовими мотиваційної сфери правоохоронця, як професійні настанови, професійна позиція і правосвідомість.

Основу когнітивно-пізнавального компоненту професійно-моральної стійкості становлять професійно ціннісні орієнтації, юридичні і спеціальні знання як усвідомлені соціальні регулятори діяльності. Це своєрідні “моральні устої” особистості, емоційна складова її активності.

Операціонально-змістовний компонент професійно-моральної стійкості правоохоронців пов'язаний з їх професійно-діловими якостями.

Емоційно-оцінний компонент професійно-моральної стійкості містить систему ставлень курсантів до внутрішніх (власних зусиль, здібностей) і зовнішніх (обставини, трудність завдання, бажання інших людей) факторів поведінки.

Регулятивно-вольовий компонент професійно-моральної стійкості характеризується активністю особистості в реалізації власної моральної позиції, здатністю до саморегуляції поведінки.

Використання полікомпонентного підходу дає можливість розглядати професійно-моральну стійкість як мікросистему й аналізувати її не лише з точки зору операціонально-динамічного, але й змістовного аспекту, дозволяє диференційовано підходити до особистості у виховному процесі, коригувати її професійне становлення.

3. Професійно-моральна стійкість майбутніх офіцерів МВС України характеризується такими критеріями: когнітивним, оцінно-емоційним, поведінковим. Когнітивний критерій відображає інформаційно-пізнавальний аспект професійно-моральної стійкості особистості і характеризується такими показниками: обсяг моральних норм і понять, якими володіє курсант, здатність усвідомлювати зв'язок між ними, давати змістовну характеристику моральних цінностей і аналізувати форми їх вияву у поведінці та професійно-службовій діяльності; самостійність і стійкість суджень щодо моральних норм, здатність творчо застосовувати моральні знання як для аналізу власних вчинків, так і поведінки оточуючих; уміння налагоджувати морально коректну взаємодію з громадянами під час оперативно-службової діяльності; здатність керуватися моральними знаннями в різних ситуаціях службової діяльності.

Оцінно-емоційний критерій характеризує почуттєвий аспект професійно-моральної стійкості курсантів. Його показниками є: оцінні судження, які виражають ставлення курсантів до моральних цінностей; стійкість, глибина, сила емоційних переживань; співчуття, емпатія, які свідчать про альтруїстичну спрямованість курсантів.

Поведінковий критерій професійно-моральної стійкості курсантів характеризується співвідношенням у їхній поведінці моральних, морально неоднорідних і аморальних вчинків; здатністю до активної протидії порушенням моральних норм, критичної оцінки власних вчинків; мірою виявлення моральних почуттів і переконань у поведінці.

4. На формування професійно-моральної стійкості у курсантів вищих військових навчальних закладів безпосередньо або опосередковано впливають різні фактори: соціально-педагогічні (економічна, суспільно-політична ситуація в державі, офіційна державна політика та ідеологія, засоби масової інформації, система освіти), соціально-психологічні (соціальні групи, сім'я, товариство ровесників), особистісні (психофізіологічні особливості, інтереси, потреби, мотиви, емоції особистості).

5. Розвиток професійно-моральної стійкості у курсантів являє собою нерівномірний, поетапний процес, який характеризується кількісними та якісними змінами морально-вольової сфери. У формуванні професійно-моральної стійкості майбутніх правоохоронців можна виділити чотири рівні: високий, достатній, тривожно-критичний і незадовільний. Курсанти з високим рівнем професійно-моральної стійкості мають глибокі й повні знання про моральні цінності, вміють виділяти їх найбільш суттєві характеристики, творчо застосовують професійно-етичні знання для аналізу своєї поведінки, вчинків оточуючих, у них спостерігається тісний зв'язок моральних знань з поведінкою. Курсанти з достатнім рівнем професійно-моральної стійкості добре обізнані із загальнолюдськими моральними цінностями, вміють виділяти їхні суттєві ознаки, наводити приклади їх застосування в оперативно-службовій діяльності; відрізняються достатньою сформованістю сфери моральних почуттів; здатні до власних моральних суджень, але іноді виявляють залежність від ситуації. Курсанти з тривожно-критичним рівнем професійно-моральної стійкості мають обмежені знання про моральні цінності, здатні до власних оцінних суджень, але часто залежать від думки оточуючих; мають недостатньо чітко виражену позицію щодо моральних цінностей. Курсанти з незадовільним рівнем професійно-моральної стійкості мають уривчасті і безсистемні знання про моральні цінності, недостатньо глибокі й усвідомлені моральні почуття, нестійку позицію щодо моральних цінностей, виявляють тенденцію до негативної поведінки.

6. Формування професійно-моральної стійкості у майбутніх офіцерів МВС України здійснюється за таких педагогічних умов: гуманізація взаємовідносин викладацько-офіцерського складу ввнз з курсантами; посилення спрямованості навчально-виховного процесу на розвиток моральної свідомості курсантів; створення у різних видах навчальної та професійної діяльності ситуацій, які вимагають від курсантів напруження морально-вольових зусиль; розвиток у курсантів потреби та практичної готовності до морально-вольового самовдосконалення.

7. Успішна реалізація обґрунтованих умов забезпечується в контексті розробленої педагогічної моделі, структурними компонентами якої є: цільовий, змістовий, організаційно-діяльнісний, контрольно-регулювальний, оцінювально-результативний.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Перспективними є такі напрямки подальших наукових пошуків: розробка і валідизація методик діагностування рівнів сформованості морально стійкої поведінки; дослідження педагогічних умов активізації самовиховання особистості курсанта в сучасних умовах.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Штефанич Г.Г. Критерії, показники і рівні сформованості морально стійкої поведінки курсантів навчальних закладів МВС України // Наукові записки Харківського військового університету. Серія: Соціальна філософія, педагогіка, психологія. - Харків, 2002.- №15. - С.143-151.

2. Штефанич Г.Г. Сутність, структура та взаємозв'язок складових моральної стійкості офіцерів МВС України // Наукові записки кафедри педагогіки Харківського національного університету ім. Каразіна. - Харків, 2002.- № 9. - С.387-392.

3. Штефанич Г.Г. Фактори й умови формування моральної стійкості майбутніх офіцерів МВС України // Збірник наукових праць № 22. Частина ІІ. - Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2002.- С.211-217.

4. Штефанич Г.Г. Підвищення педагогічної культури курсових офіцерів щодо формування професійно-моральної стійкості у курсантів // Збірник наукових праць № 25. Частина ІІ. - Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2003.- С. 106-111.

5. Штефанич Г.Г. Удосконалення педагогічної майстерності викладачів щодо формування професійно-моральної стійкості у майбутніх офіцерів МВС України // Збірник наукових праць Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди. - Харків: „ ОВС “ , 2003. - № 10. - С.93- 99.

АНОТАЦІЇ

Штефанич Г.Г. Формування професійно-моральної стійкості у майбутніх офіцерів МВС України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, м.Хмельницький, 2003.

Дисертацію присвячено дослідженню педагогічних умов ефективного формування професійно-моральної стійкості у курсантів вищих військових навчальних закладів МВС України.

Уточнена сутність професійно-моральної стійкості офіцерів МВС України, визначені її структурні компоненти: загально - світоглядний і мотиваційно - смисловий (спрямованість), емоційно - оцінний і регулятивно - вольовий (саморегуляція), когнітивно - пізнавальний і операціонально - змістовний (активність).

Визначені критерії, показники й рівні сформованості професійно-моральної стійкості у курсантів ввнз МВС України.

Обґрунтовані й експериментально перевірені педагогічні умови формування професійно-моральної стійкості у майбутніх офіцерів МВС України: гуманізація взаємовідносин викладацько-офіцерського складу ввнз з курсантами; посилення спрямованості навчально-виховного процесу на розвиток моральної свідомості курсантів; створення у різних видах навчальної та професійної діяльності ситуацій, які вимагають напруження морально - вольових зусиль; розвиток у курсантів потреби та практичної готовності до морально-вольового самовдосконалення.

Розроблена педагогічна модель діяльності керівників і офіцерів-вихователів курсантських підрозділів щодо формування професійно-моральної стійкості у курсантів в сучасних умовах.

Ключові слова: професійно-моральна стійкість, моральна свідомість, курсанти, гуманізація взаємовідносин, педагогічні умови, педагогічна модель, морально-вольове самовдосконалення.

Штефанич Г.Г.Формирование профессионально-нравственной устойчивости у будущих офицеров МВД Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования.- Национальная академия Государственной пограничной службы Украины им. Б. Хмельницкого, г. Хмельницкий, 2003.

Диссертация посвящена исследованию педагогических условий эффективного формирования профессионально-нравственной устойчивости у курсантов высших военных учебных заведений МВД Украины.

В работе уточнена сущность профессионально-нравственной устойчивости курсантов, определены ее структурные компоненты: когнитивно-познавательный и операционально-содержательный (активность), эмоционально-оценочный и регулятивно-волевой (саморегуляция), мотивационно-смысловой и обобщенно-мировоззренческий (направленность).

Определены такие критерии профессионально-нравственной устойчивости будущих офицеров МВД Украины: когнитивный, оценочно-эмоциональный, поведенческий.

Когнитивный критерий характеризуется такими показателями: количество нравственных и профессионально-нравственных понятий, которыми владеет курсант, умение устанавливать связь между ними, давать содержательную характеристику нравственным и профессионально-нравственным ценностям и анализировать, как именно они могут проявляться в поведении и профессионально - служебной деятельности; самостоятельность и устойчивость суждений о нравственных нормах, регулирующих взаимоотношения между людьми; умение использовать имеющиеся знания в различных ситуациях.

Показателями оценочно - эмоционального критерия являются: оценочные суждения, характеризующие отношение к нравственным ценностям; устойчивость, глубина, сила эмоциональных переживаний; сочувствие, сопереживание, свидетельствующие об альтруистической направленности.

Поведенческий критерий оценивается такими показателями: мера проявления в поведении трёх групп поступков (нравственных, нравственно-неоднородных и аморальных); активное противодействие нарушениям нравственных норм окружающими; действенно - критическое отношение к собственным поступкам; проявление в поведении нравственных чувств и убеждений.

Выделены факторы формирования профессионально-нравственной устойчивости у курсантов высших военных учебных заведений: социально-педагогические (экономическая, общественно-политическая ситуация в государстве, официальная государственная политика и идеология, средства массовой информации, система образования), социально-психологические (социальные группы, семья, общество ровесников), личностные (психофизиологические особенности, интересы, потребности, мотивы, эмоции личности).

Установлено, что развитие профессионально-нравственной устойчивости у курсантов представляет собой неравномерный, поэтапный процесс, который характеризуется количественными и качественными изменениями нравственно-волевой сферы. Выделены четыре уровня развития профессионально-нравственной устойчивости у будущих офицеров МВД Украины: высокий, достаточный, тревожно-критический и неудовлетворительный.

Определено, что в формировании профессионально - нравственной устойчивости у курсантов выделяются три основных этапа (мотивационный, собственно формующий, этап коллективной учебно-служебной и реальной служебной деятельности), которые обуславливаются объективными возможностями учебно-воспитательного процесса в ввуз на разных курсах обучения, а также степенью сформированности широких социальных и положительных ситуативных мотивов деятельности курсантов; приобретённым опытом эмоционально-волевого поведения в сложных профессионально-нравственных ситуациях; индивидуальными особенностями каждого курсанта.

Обоснованы педагогические условия формирования профессионально-нравственной устойчивости у курсантов: гуманизация взаимоотношений преподавательско-офицерского состава ввуз с курсантами; усиление направленности учебно-воспитательного процесса на развитие морального сознания курсантов; создание в разных видах учебной и профессиональной деятельности ситуаций, которые требуют от курсантов напряжения нравственно-волевых усилий; развитие у курсантов потребности и практической готовности к нравственно-волевому самосовершенствованию.

Обоснованные педагогические условия были положены в основу разработанной педагогической модели деятельности руководителей и офицеров-воспитателей курсантских подразделений по формированию профессионально-нравственной устойчивости у курсантов, структурными компонентами которой являются: целевой, содержательный, организационно-деятельностный, контрольно-регулирующий, оценочно-результативный.

Ключевые слова : профессионально - нравственная устойчивость,

нравственное сознание, курсанты, гуманизация взаимоотношений, педагогические условия, педагогическая модель, нравственно-волевое самосовершенствование.

Shtefanych G.G. Forming of the future Ministry of Internal Affairs of Ukraine officers professional and moral firmnes.-Manuscript.

This thesis for obtaining the degree of bachelor of science in pedagogics in speciality 13.00.04 - “Theory and methodics of professional edication ”. National Academy of Frontier Troops of Ukraine named after B.Khmelnytskyi, Khmelnytskyi, 2003.

The thesis is devoted to the research of pedogogical methods and conditions of effective forming of profssional and moral firmness of officer-cadets in higher military educational institution.

Essence and structure of moral firmness of the officers of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine have been analysed, factors and conditions of morally firm behaviour have been found; criteria, indexes and levels of formation of officer cadets' moral firmness have been defined.

Pedagogical model of commanders' and officers' in charge work in officer- cadets' units has been developed concerning increasing the effectiveness of forming officer-cadets' professional and moral firmness in modern conditions.

Key words: professional and moral firmness, levels of formation of moral firmness, pedagogical methods, educational influence, activation of self bringing, pedagogical model, forming experiment.

Размещено на Allbest.ru