Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕРНОПІЛЬСКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ПОЛОЗЕНКО Оксана Василівна

Тернопіль - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному аграрному університеті, Кабінет Міністрів України.

Науковий керівник:кандидат педагогічних наук, доцент Лузан Петро Григорович, Національний аграрний університет, декан педагогічного факультету.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Сидоренко Віктор Костянтинович, Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України, завідувач кафедри трудового навчання і креслення;

кандидат педагогічних наук, доцент Москаленко Алла Миколаївна, Київський міський педагогічний університет ім. Б. Грінченка, Міністерство освіти і науки України, доцент кафедри педагогіки.

Провідна установа: Житомирський державний педагогічний університет ім. І. Франка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Житомир.

Захист відбудеться “28” листопада 2003 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.053.01 у Тернопільському державному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м.Тернопіль, вул. М.Кривоноса, 2, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м.Тернопіль, вул. М.Кривоноса, 2.

Автореферат розісланий “27” жовтня 2003 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Чайка В.М.

Полозенко О.В. Організаційно-методичні умови удосконалення педагогічної діяльності викладача вищого аграрного навчального закладу. - Рукопис. навчальний аграрний викладач педагогічний

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю: 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, 2003.

Дослідження присвячене проблемі удосконалення педагогічної діяльності викладача вищого аграрного навчального закладу. Уточнено зміст поняття “педагогічна діяльність викладача-аграрника”, проаналізовано стан і з'ясовано особливості організації психолого-педагогічної підготовки викладачів-аграрників; розроблено критерії та показники якості педагогічної діяльності; обґрунтовано та експериментально перевірено організаційно-методичні умови вдосконалення педагогічної діяльності викладача вищого аграрного навчального закладу і підтверджено результативність їх реалізації.

Ключові слова: викладач-аграрник, педагогічна діяльність, фактори, організаційно-методичні умови, вищий аграрний навчальний заклад.

Полозенко О.В. Организационно-методические условия усовершенствования педагогической деятельности преподавателя высшего аграрного учебного заведения. - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата педагогических наук по специальности: 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Тернопольский государственный педагогический университет имени Владимира Гнатюка, Тернополь, 2003.

Исследование посвящено проблеме усовершенствования педагогической деятельности преподавателя высшего аграрного учебного заведения. Особое внимание уделяется исследованию состояния и выявлению особенностей организации психолого-педагогической подготовки преподавателей высших аграрных учебных заведений. Определены факторы, влияющие на качество педагогической деятельности преподавателя-аграрника.

В работе определены критерии и показатели качественных уровней педагогической деятельности преподавателя-аграрника. Критерии разрабатывались в таких направлениях: сфера психолого-педагогической подготовки (уровень владения специальными и психолого-педагогическими знаниями, уровень сформированности профессиональных умений), индивидуальная сфера (уровень сформированности профессионального самосознания, уровень развития профессиональных способностей, уровень адекватности самооценки), эмоционально-волевая сфера (уровень самостоятельности и самоорганизации, уровень готовности к саморазвитию и самообразованию, уровень развития интеллектуальных и праксических чувств), мотивационная сфера (уровень развития внутренней мотивации, уровень направленности на профессию педагога). Критерии и показатели послужили основанием для определения четырех уровней качества педагогической деятельности преподавателя-аграрника (творческий, репродуктивно-творческий, репродуктивный, интуитивный).

Определены организационно-методические условия, которые влияют на усовершенствование педагогической деятельности (учитывание в деятельности высших аграрных учебных заведений факторов влияния на качество педагогической деятельности в такой последовательности: личностный, организационный, эргономический, социальный; изучение преподавателями профессионально ориентированного и специального цикла дисциплин спецкурса “Основы педагогики и психологии высшей школы”; применение в процессе обучения основам педагогики и психологии высшей школы современных педагогических технологий (организации и методики обучения, групповой учебной деятельности, игровой деятельности, и проблемного и развивающего обучения, коллективной творческой деятельности, моделирование и создание ситуаций успеха); направленность учебного процесса на формирование профессиональной активности преподавателя-аграрника, его потребностно-мотивационной и эмоционально-волевой сфер). Уделено особое внимание этапам их реализации. Реализация организационно-методических условий позволила проследить динамику выше указанного процесса, а именно: базы психолого-педагогических знаний, профессиональных умений, потребностно-мотивационной, эмоционально-волевой сфер, ценностных ориентаций, самооценки, которые синтезируются в творческом и репродуктивно творческом уровне педагогической деятельности.

Ключевые слова: преподаватель-аграрник, педагогическая деятельность, факторы, организационно-методические условия, высшее аграрное учебное заведение.

Polozenko O. Organizational and methodical conditions to improve tutors pedagogical activity at a higher agricultural educational institution. - The manuscript.

The dissertation for reception of a scientific degree of the Candidate of Pedagogical Sciences in a specialty: 13.00.04 - The Ternopil State Pedagogical University named after V. Hnatuk, Ternopil, 2003.

The research is focused on the problem of tutors pedagogical activity improving at a higher agricultural educational institution. The author studied and developed the term “pedagogical activity of an agricultural tutor”, the analyses of the present situation in organization of agricultural tutors' psychological and pedagogical training is given; criteria and parameters of quality of pedagogical activity are specified; organizational and methodological conditions to improve pedagogical activity of a tutor at a higher agricultural educational institution are theoretically grounded and experimentally tested, and their results at realization are acknowledged.

Key words: agricultural tutor, pedagogical activity, factors, organizational and methodological conditions, higher agricultural educational institution.

Актуальність теми. Однією із умов становлення України як самостійної, економічно незалежної держави є створення якісно нової системи освіти, в якій першорядні завдання стоять перед освітою аграрною. Сучасна система аграрної освіти повинна забезпечити навчання і виховання спеціаліста-аграрника відповідно до потреб суспільства, з урахуванням особистих якостей, кваліфікації, світогляду. Невипадково програма “Кадри АПК на 2000-2004 роки” містить положення про необхідність реалізації сучасних принципів організації навчального процесу, удосконалення змісту і структури, форм та методів підготовки фахівців шляхом упровадження нових технологій навчання. Рушійною силою цього процесу повинні стати викладачі вищих аграрних навчальних закладів, чия фахова і педагогічна компетентність прямо та опосередковано позначаються на стані розвитку аграрного сектора нашої держави.

Аналіз наукових досліджень свідчить про наявність ґрунтовних теоретико-практичних наробок щодо загальної підготовки вчителя, формування його особистості, підвищення кваліфікації в системі педагогічної освіти. Разом з тим, проблеми аграрної освіти досліджуються значно менше. Вони є об'єктом наукових зацікавлень таких науковців, як Р.Балан, Л.Барановська, О.Гуменюк, Г.Долинський, А.Дьомін, С.Заскалєта, Д.Іщенко, П.Лузан, П.Олійник, В.Свистун, Л.Сподін, Л.Хахула. І все ж залишається малодослідженою проблема вдосконалення педагогічної діяльності викладача-аграрника з урахуванням вимог сьогодення, специфіки навчання дорослих людей з вищою освітою та досвідом практичної фахової і педагогічної діяльності.

Аналіз практики свідчить, що формування педагогічних умінь здійснюється неефективно, методом спроб і помилок, шляхом дублювання досвіду колег, і не гарантує накопичення психолого-педагогічних знань, оволодіння методиками викладання спеціальних дисциплін, методами активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів, застосування новітніх педагогічних технологій у практиці тощо.

Зазначене дозволяє стверджувати: проблема вдосконалення педагогічної діяльності викладачів вищих аграрних навчальних закладів є актуальною, перспективною у світлі розбудови системи аграрної освіти; вона зумовлена соціальним замовленням суспільства на висококваліфікованих спеціалістів агропромислового комплексу України, що залежить як від фахової, так і психолого-педагогічної компетентності викладача-аграрника.

Це зумовило вибір теми дослідження: “Організаційно-методичні умови удосконалення педагогічної діяльності викладача вищого аграрного навчального закладу”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведено у межах науково-дослідної теми “Розробка та впровадження у навчально-виховний процес вищих аграрних закладів освіти інноваційних педагогічних технологій” (РК №0101U003740), яка виконується кафедрою педагогіки Національного аграрного університету. Тему дисертаційного дослідження затверджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №8 від 29.10.2002 р.).

Об'єкт дослідження - педагогічна діяльність викладача вищого аграрного навчального закладу.

Предмет дослідження - організаційно-методичні умови вдосконалення педагогічної діяльності викладача-аграрника.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити організаційно-методичні умови вдосконалення педагогічної діяльності викладача вищого аграрного навчального закладу.

Завдання дослідження:

1. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури уточнити зміст поняття “педагогічна діяльність викладача-аграрника” та визначити фактори, які впливають на якість педагогічної діяльності.

2. Дослідити стан і виявити особливості організації психолого-педагогічної підготовки викладачів-аграрників.

3. Визначити критерії та показники якості педагогічної діяльності викладача-аграрника.

4. Виявити й обґрунтувати організаційно-методичні умови, що впливають на вдосконалення педагогічної діяльності викладача-аграрника та експериментально перевірити їх ефективність.

Методологічну основу дослідження становлять положення про реформування освіти, закладені в нормативних документах; наукові положення, які розкривають єдність пізнавальної і практичної діяльності, формування і розвитку особистості в діяльності; системно-структурний і особистісно-діяльнісний підходи, що дозволяють розглядати суб'єкт як ціле, утворене в результаті взаємодії його елементів; теорія активізації пізнавальної діяльності; концепція розвивального навчання як умова перетворення знань в особистісні переконання та життєві принципи.

Теоретичною основою дослідження є положення про єдність навчання й особистісного розвитку у практиці вищої школи (С.Архангельський, А.Вербицький), про безперервну освіту (С.Крисюк, В.Маслов, С.Сисоєва, П.Олійник), про активність як форму діяльності (Л.Виготський, О.Леонтьєв, М.Квєтной, Л.Ніколов), про структуру діяльності (Б.Ананьєв, Л.Анцифєрова, Л.Виготський, А.Здравомислов, М.Квєтной, Д.Кікнадзе О.Леонтьєв, Л.Ніколов, С.Рубінштейн), про структуру педагогічної діяльності (О.Абдулліна, Ю.Азаров, С.Архангельський, Ф.Гоноболін, Н.Кузьміна, М.Кухарєв, Ю.Кулюткін, В.Козаков, А.Маркова, О.Мороз, В.Семиченко, В.Сластьонін, Л.Спірін, Г.Хозяїнов, А.Щербаков, Г.Щукіна), структуру особистості (О.Бодальов, В.Мерлін, В.М'ясищев, А.Петровський, К.Платонов, С.Рубінштейн, А.Щербаков).

У ході дослідження враховувалися положення Конституції України, законів України “Про освіту”, “Про вищу освіту” та інші нормативно-правові документи про напрями та перспективи розвитку освіти.

На різних етапах дослідження використовувалися методи, які базуються на загальнонаукових принципах проведення комплексних досліджень, взаємодоповнюють один одного та забезпечують можливість комплексного пізнання предмета дослідження:

- теоретичні - вивчення й аналіз філософської, педагогічної, психологічної літератури та навчально-методичних джерел із проблеми дослідження; ознайомлення з нормативними документами Міністерства освіти і науки України; виявлення зв'язків між існуючими поняттями і фактами та їх взаємозалежність, виокремлення найсуттєвіших особливостей і компонентів педагогічної діяльності викладача - дозволили систематизувати теоретичні матеріали з обраної теми;

- емпіричні - діагностичні (анкетування, тестування, опитування, інтерв'ю, бесіда), обсерваційні (спостереження), прогностичні (експертна оцінка, моделювання), експериментальні (констатуючий і формуючий експерименти), праксиметричні (аналіз результатів педагогічної діяльності), статистичної обробки результатів (системний, рівневий і математичний аналіз отриманих результатів) - сприяли діагностуванню якості педагогічної діяльності викладача вищого аграрного навчального закладу, обґрунтуванню організаційно-методичних умов удосконалення зазначеного процесу, організації навчальної роботи з викладачами за експериментальною програмою спецкурсу.

Використовувалися графічні форми відображення інформації (таблиці, рисунки, діаграми).

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося на базі Національного аграрного університету і Білоцерківського державного аграрного університету. Загалом у дослідженні взяли участь 483 викладачі і 263 студенти.

Організація дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась у три етапи. На першому етапі (лютий-серпень 1999 р.) проаналізовано філософську, педагогічну, психологічну літературу з проблеми дослідження; обґрунтовано вихідні теоретичні засади: мета, об'єкт, предмет дослідження, його гіпотеза, конкретизовано завдання, розроблено методику констатуючого експерименту; визначено критерії та показники якості педагогічної діяльності викладачів вищих аграрних навчальних закладів. На другому етапі (вересень 1999 р. - серпень 2000 р.) проведено констатуючий експеримент, теоретично визначено організаційно-методичні умови, що впливають на вдосконалення педагогічної діяльності викладача-аграрника. На третьому етапі (вересень 2000 р. - жовтень 2002 р.) здійснено експериментальну перевірку організаційно-методичних умов удосконалення педагогічної діяльності викладачів-аграрників; узагальнено й уточнено емпіричні матеріали; проведено порівняльний аналіз одержаних проміжних і кінцевих результатів педагогічного експерименту; сформульовано висновки; узагальнено результати наукового пошуку.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше із врахуванням особливостей організації психолого-педагогічної підготовки викладачів-аграрників визначено організаційно-методичні умови вдосконалення їх педагогічної діяльності: врахування факторів впливу на підвищення якості педагогічної діяльності (особистісний, організаційний, ергономічний, соціальний); практичне спрямування змісту спецкурсу “Основи педагогіки і психології вищої школи”; застосування методів проблемного і розвивального навчання у процесі вивчення основ педагогіки і психології вищої школи; розвиток професійної активності викладача-аграрника, його потребнісно-мотиваційної і емоційно-вольової сфер.

Подальшого розвитку набули критерії якості педагогічної діяльності (сфера психолого-педагогічної підготовки, індивідуальна, емоційно-вольова, мотиваційна сфери); рівні якості педагогічної діяльності викладача-аграрника, основними з яких є: творчий, репродуктивно-творчий, репродуктивний, інтуїтивний.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що основні ідеї дисертаційного дослідження, виявлені організаційно-методичні умови вдосконалення педагогічної діяльності викладачів-аграрників впроваджено у практику роботи вищих аграрних навчальних закладів. Зміст психолого-педагогічної підготовки відображено в навчальній програмі спецкурсу “Основи педагогіки і психології вищої школи”, дидактичних матеріалах, а також у методичних рекомендаціях для викладачів-аграрників.

Концептуальні положення та рекомендації щодо вдосконалення педагогічної діяльності викладача вищого аграрного навчального закладу впроваджено у Національному аграрному університеті (довідка про впровадження від 4.02.2003 р.), Білоцерківському державному аграрному університеті (довідка про впровадження № 01-12 від 10.02.2003 р.), Таращанському агротехнічному коледжі (довідка про впровадження № 1099 від 28.12.2002 р.). З метою вдосконалення педагогічної діяльності викладачів результати дослідження можуть використовуватися у вищих навчальних закладах непедагогічного профілю.

Особистий внесок здобувача. Одержані автором наукові результати є самостійним внеском у розробку проблеми вдосконалення педагогічної діяльності викладача-аграрника. Ідеї та думки, що належать співавторам публікацій, не використовувалися у матеріалах дисертації. У статті “Удосконалення педагогічної майстерності викладачів вищих аграрних закладів освіти”, яка була написана у співавторстві, особистим внеском автора є теоретичний аналіз педагогічної діяльності викладачів-аграрників. При написанні у співавторстві “Методичних рекомендацій для викладачів вищих аграрних закладів освіти з підготовки та проведення лекційних, семінарських і лабораторно-практичних занять” автору належить матеріал про теоретичні та методичні засади, принципи підготовки і проведення семінарських занять.

Вірогідність результатів дослідження забезпечена методологічним обґрунтуванням вихідних позицій дослідження; системним аналізом теоретичного й емпіричного матеріалу; застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, всебічного кількісного й якісного аналізу експериментальних даних; упровадженням результатів дослідження в практику роботи вищих аграрних навчальних закладів.

Апробація результатів дисертаційного дослідження здійснювалася на міжнародній науково-теоретичній конференції “Психолого-педагогічні проблеми підготовки вчительських кадрів в умовах трансформації суспільства” (м. Київ, 2000), V міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта - 2002” (м. Дніпропетровськ, 2002), І Всеукраїнській конференції молодих учених-аграрників “Роль молодих учених у реформуванні аграрного сектору економіки України” (м. Київ, 2001), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Студентський рух у сучасній Україні: реалії, тенденції та перспективи розвитку” (м. Київ, 2002), науково-практичній конференції “Еволюція освітнього простору України” (м. Біла Церква, 2003), щорічних науково-практичних конференціях науково-педагогічних працівників та аспірантів Національного аграрного університету (м. Київ, 1999-2003 рр.).

Публікації. Матеріали дослідження знайшли своє відображення у 10 публікаціях. З них 5 - статті, опубліковані у фахових наукових виданнях, 1 - методичні рекомендації, 4 - матеріали наукових конференцій.

Обсяг і структура дисертації зумовлені логікою наукового дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (308 найменувань) та 16 додатків. Загальний обсяг роботи становить 283 сторінки, основний текст викладено на 163 с.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дисертаційного дослідження за обраною темою, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, концептуальні ідеї, гіпотезу, методологічні та теоретичні основи дослідження, етапи, методи дослідження, розкрито його наукову новизну, практичне значення, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дисертаційного дослідження.

У першому розділі - “Теоретичні основи дослідження” - проаналізовано зміст поняття “педагогічна діяльність викладача-аграрника”, компоненти впливу на якість педагогічної діяльності викладача-аграрника, досліджено стан і виявлено особливості організації психолого-педагогічної підготовки викладачів-аграрників.

Кардинальні зміни у суспільному виробництві та економіці, у тому числі в аграрному її секторі, зумовлюють необхідність посилення вимог до підготовки фахівців цієї галузі. Сучасний працівник агропромислового комплексу повинен мати глибокі фахові знання (у галузі сільського і лісового господарств, ветеринарної медицини, науки, техніки, управління та ін.), вміти їх використовувати у практичній діяльності, бути здатним до самоосвіти, саморозвитку, аналізу соціально-економічних явищ, процесів, проблем у суспільстві, усвідомлювати місце, роль і завдання своєї професійної діяльності, володіти високим рівнем загальної культури, відзначатися сформованістю якостей господарника, дослідника, управлінця.

Підготовка висококваліфікованих фахівців-аграрників визначальною мірою залежить від викладачів вищих аграрних навчальних закладів та якості їх педагогічної діяльності. Під педагогічною діяльністю викладача-аграрника необхідно розуміти його професійну діяльність, яка в цілому спрямована на якісну підготовку (навчання і виховання) фахівців для агропромислового комплексу й зумовлюється рівнем фахових, психолого-педагогічних знань і вмінь, професійно значущими особистісними якостями, здібностями, психофізичними можливостями викладача. До таких відносимо: ґрунтовні і глибокі знання державного законодавства про освіту і виховання молоді, знання з фахових дисциплін, педагогіки, психології, сучасних досягнень у цих галузях, знання змісту навчальних програм і підручників з дисципліни, що викладається; досконале володіння педагогічною технікою, методикою навчання і виховання; уміння науково аналізувати педагогічний процес, оптимально організовувати й управляти навчально-виховним процесом, реалізовувати конкретні педагогічні технології, створювати доброзичливий психологічний мікроклімат у студентському колективі, враховувати індивідуально-психологічні особливості студентів-аграрників, об'єктивно оцінювати свою діяльність; високий загальнокультурний рівень (гуманізм, морально-етична культура, ерудиція, культура мовлення і спілкування, зовнішній вигляд, педагогічний такт, національна самосвідомість); інтерес до педагогічної професії, професійну самосвідомість, адекватну самооцінку, високий рівень інтелекту, сформованість потребнісно-мотиваційної і емоційно-вольової сфер; наявність педагогічних здібностей (дидактичні, науково-пізнавальні, комунікативні, організаторські, перцептивні, здатність до саморегуляції та творчості, спостережливість, оптимізм); збереження та зміцнення власного фізичного і психічного здоров'я, здоровий спосіб життя, емоційну стійкість, толерантність, життєрадісність.

За результатами аналізу психолого-педагогічних досліджень зроблено висновок про існування різноманітних підходів до вивчення структури й окремих компонентів педагогічної діяльності: деякі дослідники (Н.Кузьміна, А.Щербаков, О.Мороз, В.Сластьонін, Л.Спірін та ін.) розглядають у цій якості функції викладача, інші (В.Козаков, В.Семиченко, О.Галус, Л.Зданевич та ін.) - синтез таких психологічних утворень, як потреба, ціль, мотиви, стимули, установка та його індивідуально-психологічних властивостей і процесів. Таким чином, є підстави констатувати, що на якість педагогічної діяльності викладача-аграрника суттєво впливають потреби, інтереси, установка, мотиви, воля, почуття, рівень інтелекту, пізнавальні процеси, педагогічні здібності, професійна самосвідомість.

У процесі дослідної роботи встановлено, що більшість викладачів-аграрників (83,6%) не мають спеціальної психолого-педагогічної підготовки; а саме її потребують викладачі професійно орієнтованого та спеціального циклу дисциплін (такі, що прийшли на викладацьку роботу з виробництва і ті, підготовка яких здійснюється через навчання в аспірантурі). Адже навчання в аспірантурі є основною формою підготовки науково-педагогічних кадрів, однак програма підготовки кандидатів наук не передбачає вивчення таких дисциплін як педагогіка і психологія; а у структурі вищих навчальних закладів аграрного профілю І-ІV рівнів акредитації не передбачена діяльність кафедр педагогіки, психології, методики навчання (педагогічний факультет створено лише в Національному аграрному університеті України); викладачі вищих аграрних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації переважно здобувають педагогічну освіту і право викладання професійно-орієнтованих (спеціальних) дисциплін шляхом навчання на педагогічному факультеті Національного аграрного університету; підвищення психолого-педагогічної кваліфікації здійснюється на рівні методичної роботи вищих аграрних навчальних закладів, яка потребує нових форм і методів співпраці з викладачами-аграрниками.

У результаті проведеної роботи з'ясовано, що 17,2% викладачів вважають рівень власної психолого-педагогічної підготовки достатнім для викладання сільськогосподарських дисциплін; 23,4% - байдуже ставляться до педагогічної діяльності, її результатів та інертно виконують свою роботу, а 59,4% - відчувають брак психолого-педагогічних знань і усвідомлюють їхню важливість. Отримано пропозиції викладачів щодо змін у змісті навчальної програми психолого-педагогічного семінару. Ці зміни передбачають скорочення теоретичної частини, акцентування уваги на прикладних (технологічних і технічних аспектах педагогічної діяльності), диференціацію практичних занять, надання детальних методичних рекомендацій як щодо збереження власного психічного здоров'я, так і стосовно з організації навчального процесу, самостійної роботи викладачів і студентів, розробки навчально-методичних матеріалів, відбору методів, засобів, форм навчання і виховання з урахуванням індивідуально-особистісних особливостей студентів-аграрників.

Отримані результати вказують на необхідність суттєвого удосконалення педагогічної діяльності викладачів вищих аграрних навчальних закладів, а їх аналіз забезпечить можливість визначення етапів подальшої роботи. Таку роботу вбачаємо у розробці критеріїв та показників якості педагогічної діяльності викладача-аграрника і здійсненні її діагностики.

У другому розділі “Особливості вдосконалення педагогічної діяльності викладача-аграрника” розроблено основні критерії та показники якості педагогічної діяльності, відображено результати констатуючого експерименту, обґрунтовано організаційно-методичні умови вдосконалення педагогічної діяльності викладача-аграрника.

У процесі розробки критеріїв та показників якості педагогічної діяльності викладача-аграрника враховано характеристики критеріїв і показників, висвітлені у дослідженнях В.Лозової, П.Лузана, І.Харламова, Г.Щукіної, Т.Шамової та ін. Критерії і показники якості педагогічної діяльності викладача-аграрника доцільно групувати за такими напрямами: сфера психолого-педагогічної підготовки (рівень володіння фаховими та психолого-педагогічними знаннями; рівень сформованості професійних умінь); індивідуальна сфера (рівень сформованості професійної самосвідомості викладача; рівень розвитку професійних здібностей викладача; рівень адекватності самооцінки викладача); емоційно-вольова сфера (рівень самостійності і самоорганізації викладача; рівень готовності до саморозвитку, самоосвіти; рівень розвитку вольової саморегуляції; рівень розвитку інтелектуальних і праксичних почуттів); мотиваційна сфера (рівень розвитку внутрішньої мотивації, рівень спрямованості на педагогічну професію).

За названими критеріями і показниками можна визначити чотири рівні якості педагогічної діяльності викладача вищого аграрного навчального закладу (творчий, репродуктивно-творчий, репродуктивний, інтуїтивний).

Визначені рівні, комплекс критеріїв і показників дозволили діагностувати якість педагогічної діяльності викладачів-аграрників під час констатуючого експерименту, який здійснювався на базі Національного аграрного університету і Білоцерківського державного аграрного університету. Дослідженням було охоплено 483 викладачі і 263 студенти. Дослідження полягало в оцінюванні експертами кожного критерію за чотирибальною шкалою при допомозі методів тестування, анкетування, інтерв'ювання, бесід, спостережень. Викладачам були запропоновані тести на визначення рівня психолого-педагогічних знань і вмінь, мотивів діяльності викладачів, їхніх основних потреб, сформованості вольових якостей, досліджувалася самооцінка викладачів, їх вміння планувати і організовувати самостійну роботу, їхня готовність до саморозвитку. Серед студентів було проведено анкетування з метою оцінювання якості педагогічної діяльності викладачів-аграрників.

У результаті проведення констатуючого експерименту методом експертних оцінок було визначено рівень розвитку кожного з критеріїв і загальний середній кількісний показник k_заг., який дорівнює 3,1 бала. Цей бал відповідає репродуктивному рівню якості педагогічної діяльності викладача-аграрника. Встановлено, що творчий рівень якості педагогічної діяльності з 483 викладачів-аграрників наявний у 3,3%; репродуктивно-творчий - у 15,1 %; репродуктивний - у 68,3%; інтуїтивний - у 13,3%. Результати констатуючого експерименту підтвердили необхідність вдосконалення педагогічної діяльності викладачів вищих аграрних навчальних закладів. Це створило можливість намітити орієнтири подальшої роботи, зокрема визначити умови, які впливають на якість педагогічної діяльності викладачів-аграрників.

Аналіз теорії педагогічної діяльності і практики підготовки фахівців-аграрників дозволив виявити організаційно-методичні умови вдосконалення педагогічної діяльності викладача-аграрника. Серед основних виявлено такі:

1. Урахування в діяльності вищих аграрних навчальних закладів факторів впливу на підвищення якості педагогічної діяльності у такій послідовності: особистісний - психічні властивості особистості викладача (пізнавальні процеси, почуття, воля, педагогічні здібності), професійна зрілість викладача (рівень знань, умінь, навичок; професійна самосвідомість, адекватність самооцінки, самоконтроль, готовність до самоосвіти), мотивація викладача (спрямованість на професійно-педагогічну діяльність, перспектива професійного зростання, мотив досягнення, мотив “інвестицій”, самоактуалізація, морально-матеріальне заохочення); організаційний - професійне середовище, стиль управління педагогічним колективом, контроль педагогічної діяльності, раціональна організація педагогічного процесу, психологічний клімат у педагогічному колективі; ергономічний - умови праці (організація робочого місця, забезпеченість телекомунікаційними засобами); соціальний - статус викладача у суспільстві, матеріальна оцінка професійної діяльності, житлово-побутові умови, умови відпочинку.

2. Практичне спрямування змісту спецкурсу “Основи педагогіки і психології вищої школи”.

3. Застосування методів проблемного і розвивального навчання у процесі вивчення основ педагогіки і психології вищої школи.

4. Розвиток професійної активності викладача-аграрника, його потребнісно-мотиваційної і емоційно-вольової сфер.

У третьому розділі - “Організація і результати експериментальної роботи” подано загальну характеристику засобів і шляхів, необхідних для реалізації визначених організаційно-методичних умов, окреслено етапи експериментальної роботи, проаналізовано її результати.

Цілеспрямована робота зі створення визначених організаційно-методичних умов удосконалення педагогічної діяльності викладача-аграрника зумовила відповідну процедуру проведення формуючого експерименту, яка здійснювалася на базі Національного аграрного університету. В експерименті брали участь 116 викладачів, які вивчали спецкурс “Основи педагогіки і психології вищої школи” (експериментальна група) і брали участь у науково-методичному семінарі наставників студентських груп перших курсів з організації виховної роботи, педагогіки, психології та соціології (контрольна група).

Експеримент передбачав три етапи: підготовчий, основний та заключний - обробка й аналіз отриманих результатів. На підготовчому етапі у донавчальний період було здійснено діагностування якості педагогічної діяльності викладачів-аграрників. Це дало змогу встановити, що на початку експерименту рівень якості педагогічної діяльності викладачів-аграрників у контрольній і експериментальній групах був майже однаковим: найменша кількість респондентів мала творчий рівень, найбільша - репродуктивний. Здійснено підготовку до навчання викладачів, зокрема узгоджено питання щодо ергономічного забезпечення, підготовлено методичний матеріал, розроблено орієнтовну робочу програму, яка охоплює три взаємопов'язані у педагогічній практиці компоненти (психологічний, педагогічний, методичний).

Основний етап передбачав безпосередню реалізацію визначених організаційно-методичних умов. Викладачі залучалися до активної співпраці через застосування таких методів, як лекційний, тренінговий, ігровий, моделювання, дискусії, самостійна робота. Крім традиційних форм роботи, ми використовували і ті, що потребують активної творчої діяльності викладачів: рольові ігри, розв'язання педагогічних завдань, моделювання педагогічних ситуацій, аналіз спонтанних процесів міжособистісної взаємодії тощо. В основу формуючого експерименту було покладено поєднання різних засобів, форм, методів, технологій, що підвищувало результативність навчання. Ефективною була методика поєднання лекційного методу і відеотренінгу, що реалізовувалася через показ навчальних фільмів (зразки активних методів навчальної і виховної роботи зі студентами) під час проведення лекційних занять і тематичних дискусій.

Результативними були психологічні (психодрама, аутотренінг) та комунікативні (професійно-педагогічне спілкування) тренінги, які сприяли розвиткові психолого-педагогічних знань і вмінь, виробленню професійної поведінки викладача, вміння долати стресові ситуації і конструктивно вирішувати конфлікти, формуванню нових моделей комунікативної взаємодії, позитивно впливали на зміну установки учасників експериментальної групи, їх мотивацію, волю.

Широко використовувався такий метод роботи, як групова дискусія, що його ми реалізовували через обговорення конкретних педагогічних ситуацій, аналіз спонтанних процесів міжособистісної взаємодії в групі. У процесі обговорення відбувалося формування дослідницького ставлення до власного бачення проблеми та розвиток уміння рефлексивного аналізу педагогічних ситуацій і прийняття оптимальних рішень.

Дотримання організаційно-методичних умов дозволило простежити динаміку якості педагогічної діяльності викладачів-аграрників, зокрема: формування бази психолого-педагогічних знань, окремих професійних умінь, корекцію потребнісно-мотиваційної, емоційно-вольової сфер, ціннісних орієнтацій, самооцінки, синтезованих у творчому і репродуктивно-творчому рівні якості вищезазначеного процесу.

Аналіз результатів формуючого експерименту довів, що дотримання організаційно-методичних умов удосконалення педагогічної діяльності викладачів-аграрників сприяє збільшенню кількості викладачів експериментальної групи з репродуктивно-творчим рівнем (з 15,5% до 32,8%) і творчим рівнем (з 3,4% до 5,2%) за рахунок зменшення кількості викладачів з інтуїтивним рівнем (з 15,6% до 10,3 %) і репродуктивним рівнем (з 65,5% до 51,7%). Водночас у контрольній групі зменшилася кількість викладачів з інтуїтивним рівнем (з 13,8% до 10,3% ), збільшилася кількість викладачів з репродуктивним рівнем (з 67,3% до 69,0%) і з репродуктивно-творчим рівнем (з 15,5% до 17,3%).

Достовірність результатів експериментальної роботи визначено коефіцієнтом зміни кількісного показника рівня якості педагогічної діяльності викладача аграрника (в_заг), розмахом варіації (R), середнім лінійним відхиленням (k) .

У результаті проведеного експерименту не тільки підвищився загальний рівень якості педагогічної діяльності (з репродуктивного до репродуктивно-творчого), а й зменшився діапазон відхилення від середнього показника. Це підтвердило правильність наших припущень про те, що якісний рівень педагогічної діяльності викладачів-аграрників підвищиться завдяки створенню відповідних організаційно-методичних умов.

ВИСНОВКИ

У дисертації теоретично узагальнено і запропоновано варіант розв'язання наукової проблеми вдосконалення педагогічної діяльності викладача-аграрника, що виявляється в уточненні змісту поняття “педагогічна діяльність викладача-аграрника”, обґрунтовано фактори впливу на якість педагогічної діяльності викладача-аграрника, з'ясовано стан і особливості психолого-педагогічної підготовки викладачів-аграрників; розроблено критерії та показники якості педагогічної діяльності; обґрунтовано та експериментально перевірено організаційно-методичні умови вдосконалення педагогічної діяльності викладача вищого аграрного навчального закладу та підтверджено результативність їх реалізації.

Головні наукові та практичні результати

3. Встановлено, що більшість викладачів-аграрників не мають спеціальної психолого-педагогічної підготовки. У зв'язку з цим відповідної корекції потребує педагогічна діяльність насамперед викладачів професійно орієнтованого та спеціального циклів дисциплін, а також тих, що прийшли на викладацьку роботу з виробництва, і тих, чия підготовка здійснювалась через навчання в аспірантурі за спеціальностями сільськогосподарського спрямування. Виявлені найхарактерніші особливості організації психолого-педагогічної підготовки: у структурі вищих навчальних закладів аграрного профілю І-ІV рівнів акредитації не передбачено діяльність кафедр педагогіки, психології, методики навчання; викладачі вищих аграрних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації переважно здобувають педагогічну освіту і право викладання шляхом навчання на педагогічному факультеті Національного аграрного університету; підвищення психолого-педагогічної кваліфікації здійснюється на рівні методичної роботи вищих аграрних навчальних закладів.

4. Розроблено критерії і показники якості педагогічної діяльності викладача-аграрника, які доцільно групувати за такими напрямками: сфера психолого-педагогічної підготовки (рівень володіння фаховими та психолого-педагогічними знаннями; рівень сформованості професійних умінь); індивідуальна сфера (рівень сформованості професійної самосвідомості викладача; рівень розвитку професійних здібностей викладача; рівень адекватності самооцінки викладача); емоційно-вольова сфера (рівень самостійності і самоорганізації викладача; рівень готовності до саморозвитку, самоосвіти; рівень розвитку вольової саморегуляції; рівень розвитку інтелектуальних і праксичних почуттів); мотиваційна сфера (рівень розвитку внутрішньої мотивації, рівень спрямованості на педагогічну професію).

Критерії і показники було покладено в основу виокремлення чотирьох рівнів якості педагогічної діяльності викладача-аграрника (творчий, репродуктивно-творчий, репродуктивний, інтуїтивний). Констатуючий експеримент дозволив визначити, що переважна більшість викладачів-аграрників характеризується репродуктивним та інтуїтивним рівнями якості педагогічної діяльності.

5. Визначено організаційно-методичні умови вдосконалення педагогічної діяльності викладача-аграрника:

врахування у діяльності вищих аграрних навчальних закладів факторів впливу на підвищення якості педагогічної діяльності у такій послідовності: особистісний, організаційний, ергономічний, соціальний;

практичне спрямування змісту спецкурсу “Основи педагогіки і психології вищої школи”;

застосування методів проблемного і розвивального навчання у процесі вивчення основ педагогіки і психології вищої школи;

розвиток професійної активності викладача-аграрника, його потребнісно-мотиваційної і емоційно-вольової сфер.

6. Створення організаційно-методичних умов удосконалення педагогічної діяльності викладачів-аграрників уможливило збільшення кількості викладачів експериментальної групи з репродуктивно-творчим рівнем (на 17,3%) і творчим рівнем (на 1,8%) за рахунок зменшення кількості викладачів з інтуїтивним рівнем (на 5,3%) і репродуктивним рівнем (на 13,8%).

Перспективними напрямами дослідження зазначеної проблеми вважаємо такі: здійснення порівняльного аналізу зарубіжного досвіду щодо педагогічної діяльності у вищих аграрних навчальних закладах; підвищення рівня психолого-педагогічної компетентності викладачів-аграрників з вузькою спрямованістю на специфіку конкретного фаху (викладач-агроном, викладач-ветеринар, викладач-агрохімік тощо); подальший пошук активних форм і методів удосконалення педагогічної діяльності, поглиблення змістової сторони проблеми з урахуванням інновацій у педагогіці та психології.

ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНИЙ У 10 ПУБЛІКАЦІЯХ, З НИХ

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Лузан П.Г., Полозенко О.В. Удосконалення педагогічної майстерності викладачів вищих аграрних закладів освіти // Соціалізація особистості: Зб. наук. пр. - К.: Логос, 2000. - Вип. 2. - С.144-153.

2. Полозенко О.В. Проблеми формування педагогічної майстерності викладачів вищої школи // Теоретичні питання освіти та виховання: Зб. наук. пр. - К.: Видавничий центр КДЛУ, 2000. - Вип. 9. - С.107-110.

3. Полозенко О.В. Проблеми адаптаційного періоду становлення викладача як професіонала // Науковий вісник Національного аграрного університету: Зб. наук. пр. - Вип. 37. - К., 2001.- С. 331-335.

4. Полозенко О.В. Критеріальний підхід до діагностики професійно-педагогічної активності викладача вищого аграрного закладу освіти // Теоретичні питання освіти та виховання: Зб. наук. пр. - Вип. 22. - К.: Видавничий центр КДЛУ, 2002.- С.90-93.

5. Полозенко О.В. До проблеми вдосконалення педагогічної діяльності викладачів вищих аграрних навчальних закладів // Науковий вісник Національного аграрного університету: Зб. наук. пр. - Вип. 59. - К., 2002. - С. 243-250.

Методичні рекомендації:

6. Подпрятов Г.І., Лузан П.Г., Полозенко О.В. Методичні рекомендації для викладачів вищих аграрних закладів освіти з підготовки та проведення лекційних, семінарських і лабораторно-практичних занять. - К.: Видавничий центр НАУ, 2002. - 34 с.

Матеріали доповідей на наукових конференціях:

7. Полозенко О.В. Про необхідність психолого-педагогічної підготовки викладачів вищих аграрних навчальних закладів // Матеріали Міжнародної наук.-теорет. конф. “Психолого-педагогічні проблеми підготовки вчительських кадрів в умовах трансформації суспільства”. - К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2000. - Ч.3. - С. 19-21.

8. Полозенко О.В. Стан психолого-педагогічної підготовки викладачів у Національному аграрному університеті // Матеріали V Міжнародної наук.-практ. конф. “Наука і освіта - 2002”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. - С. 53-54.

9. Полозенко О.В.Професіоналізм викладачів як один із чинників вирішення освітянських проблем // Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. “Студентський рух у сучасній Україні: реалії, тенденції та перспективи розвитку”. - К.: Видавничий центр НАУ, 2002. - С.84.

10. Полозенко О.В. До питання підготовки науково-педагогічних працівників для вищих аграрних навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації // Матеріали наук.-практ. конф. “Еволюція освітнього простору”. - Біла Церква: РВІКВ БДАУ, 2003. - С.89-93.

Размещено на Allbest.ru