Формування готовності старшокласників до фермерської праці у навчально-виховному процесі сільської школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КУЧЕРЯВИЙ Андрій Олександрович

УДК 371:373.68

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ ДО ФЕРМЕРСЬКОЇ ПРАЦІ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ СІЛЬСЬКОЇ ШКОЛИ

13.00.07 - теорія та методика виховання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Херсон - 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник -доктор педагогічних наук, професор

Алфімов Валентин Миколайович,

Донецький національний університет, декан

факультету перепідготовки і підвищення кваліфікації керівних педагогічних працівників

Офіційні опоненти -доктор педагогічних наук, професор,

член-кореспондент АПН України

Сидоренко Віктор Костянтинович,

Національний педагогічний універстет ім. М.П. Драгоманова, завідувач кафедри трудового навчання та креслення

кандидат педагогічних наук, доцент

Цибулько Григорій Якович,

Слов'янський державний педагогічний університет, доцент кафедри педагогіки і методики технологічної підготовки

Провідна установа -Інститут проблем виховання АПН України, лабораторія трудового виховання і профорієнтації, м. Київ.

Захист відбудеться “ 26 ” вересня 2003 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.053.01 у Херсонському державному університеті за адресою: 73000, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Херсонського державного університету за адресою: 73000, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27.

Автореферат розіслано “22” серпня 2003 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.В. КТ.В. Коршун

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Оновлення змісту загальної середньої освіти, її особистісна орієнтація, як зазначено в Національній доктрині розвитку освіти в Україні XXI століття, є пріоритетним напрямом державної освітньої політики, реалізація якої передбачає здійснення профільної професійної підготовки старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів.

Якість трудового виховання і навчання сільських школярів старшого підліткового віку залежить від ступеня їх переорієнтації на розвиток особистості, від визначення чітких цільових орієнтирів початкової професійної підготовки на діагностичній основі та урахування відповідних соціально-економічних потреб держави, зовнішніх і внутрішніх факторів розбудови агропромислового комплексу. Ефективність сільськогосподарського виробництва країни пов'язана з рівнями науково-методичного, матеріального, кадрового й інших видів ресурсного забезпечення початкової підготовки школярів до професійної діяльності, зокрема, до фермерської праці. В умовах ринкових відносин одним із провідних чинників розвитку сільського господарства України виступає особистість фахівця-фермера, його моральні якості, ступінь психологічної й практичної готовності організовувати і вести власне виробництво. Підготовка майбутніх фермерів вимагає оновлення змісту, методів і форм трудового виховання, економічної освіти, профільного професійного навчання, позаурочної діяльності школярів. Цільові орієнтири формування в учнів готовності до фермерської праці мають бути обумовлені такою моделлю фахівця-фермера, який не тільки здатний “нагодувати” людей, але й спроможний до забезпечення подальшого розвитку сільськогосподарського виробництва в Україні, інтеграції її економіки до європейського та світового економічних просторів.

Проте, як правило, в існуючій практиці формування у школярів готовності до фермерської праці цільовими орієнтирами виступають тільки функціональні властивості діяльності цього фахівця. Особистісний підхід у початковій підготовці майбутніх фермерів ще не став провідним для організаторів трудового виховання і навчання учнів, хоча його особливості та значущість для організації процесу професійного самовизначення особистості висвітлено в працях Г. Костюка, Г. Балла, Є. Климова, В. Рибалки, М. Тименка, В. Сєрікова, В. Сидоренка, Б. Федоришина та ін. Учені розглядали різні аспекти формуванння готовності школярів до праці, зокрема сільськогосподарського профілю (Р. Гарбич, О. Губенко, В. Дрижак, Н. Калініченко, Р. Лучечко, С. Мельников, С. Омельченко, М. Руденко, Л. Тименко, О. Тополь, В. Хільковець та ін.). Однак проблема об'єктивного взаємозв'язку педагогічного забезпечення рефлексії професійного самовизначення і становлення старшокласників сільської школи як майбутніх фермерів з їх готовністю до фермерської праці не була предметом спеціального аналізу.

Актуальність дослідження зумовлена низкою суперечностей між соціальними цілями початкової фахової підготовки старшокласників, орієнтованими на розвиток особистості в цілому, та реальними педагогічними цілями формування у школярів готовності до фермерської діяльності, пов'язаними з формуванням у них лише відповідних знань, умінь та навичок; інтегративними тенденціями проектування змісту професійної підготовки школярів і фрагментарністю змісту фахової підготовки майбутніх фермерів; усвідомленою на всіх рівнях потребою у створенні педагогами умов для самоцінного ставлення школярів до основ фермерської праці й незнаннями вчителями сільської школи особистісно-орієнтованих технологій організації професійного становлення майбутніх фермерів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема входить до плану науково-дослідної роботи Донецького національного університету як складова частина комплексного дослідження кафедри педагогіки і психології (державний реєстраційний номер ДР 01910051511), затверджена вченою радою Донецького національного університету (протокол №4 від 27 квітня 1999 року) та узгоджена в координаційній раді при АПН України (протокол №1 від 23 січня 2001 року).

Об'єкт дослідження - процес трудового виховання і навчання старшокласників як майбутніх фермерів.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування у старшокласників сільської загальноосвітньої школи готовності до фермерської праці.

Мета дослідження полягає у теоретичному та експериментальному обґрунтуванні принципів і системи формування у старшокласників сільської школи готовності до фермерської праці, педагогічних умов, що забезпечують її ефективне функціонування.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що процес формування готовності до фермерської праці у сільських школярів буде ефективнішим за таких умов:

спрямованості соціально і особистісно-значущих цілей цього процесу на формування в учнів взаємообумовлених і взаємопов'язаних системних і функціональних характеристик професійної діяльності фермера;

програмного, змістовного і методичного забезпечення рефлексії професійного становлення майбутніх фермерів;

інтеграції та особистісної зорієнтованості компонентів змісту навчальної програми і плану виховних заходів із організації та ведення фермерського господарства;

спрямування змісту і форм фахової підготовки майбутніх фермерів на розкриття структурних зв'язків між компонентами відповідної професійної готовності, формування й реалізації індивідуальних стратегій підвищення її рівня.

Відповідно до мети й гіпотези визначено такі основні завдання дослідження:

1. На основі аналізу уявлень філософів, педагогів і психологів про працю та формування готовності до неї в історичному контексті, стану сучасної підготовки сільських школярів до фермерської діяльності визначити недоліки відповідної підготовки й напрями її вдосконалення.

2. Теоретично обґрунтувати концептуальні положення щодо формування у сільських школярів готовності до фермерської праці.

3. Розробити модель фахівця-фермера (майбутнього фермера) і на цій основі визначити поняття “готовності до фермерської діяльності”.

4. Обґрунтувавши систему підготовки учнів до фермерської праці у вимірах теорії особистісно-орієнтованого виховання, розробити засоби її функціонування - відповідну навчальну програму і комплекс виховних заходів.

5. Експериментально перевірити ефективність розроблених системи, програми та виховних заходів.

Методологічні засади дослідження становлять: а) філософські положення щодо праці за схильністю і покликанням як джерела радості та щастя, її онтологічного аспекту та творчого характеру, зв'язку зі свободою людини та її активним соціальним життям; б) положення теорії пізнання про всебічність вивчення явищ та процесів, їх взаємозв'язок та взаємообумовленість; в) системний та структурно-функціональний підходи, принципи цілісності та особистісної орієнтованості під час аналізу об'єкта наукового пошуку.

Теоретичною основою дослідження є: сукупність провідних вимог організації процесу виховання, спрямованого на підготовку особистості до “праці життя” як основи її фізичного, розумового і морального розвитку (К. Ушинський); педагогічні ідеї А. Макаренка про трудову школу як засіб забезпечення потреб особистості й суспільства; система гуманістичних принципів трудового виховання В. Сухомлинського; положення про структуру, цілі, зміст, форми, методи і засоби організації професійної орієнтації, трудової допрофесійної й професійної підготовки учнів (Р. Гуревич, Є. Климов, Є. Павлютенков, В. Сидоренко, М. Тименко, Д. Тхоржевський, Б. Федоришин та ін.); психологічні й дидактичні концепції проектування й організації навчально-пізнавальної діяльності (С. Гончаренко, О. Коберник, І. Козловська, Г. Костюк, О. Леонтьєв, В. Моляко, С. Рубінштейн, В. Семиченко тощо), засади використання особистісного підходу в процесі організації профільного навчання старшокласників (І. Бех, В. Рибалка) та особистісно орієнтованого гуманного змісту національного виховання й освіти (В. Алфімов, Г. Балл, Є. Барбіна, І. Бех, В. Бутенко, О. Киричук, О. Пєхота, О. Савченко, О. Сухомлинська).

На різних етапах дослідної роботи було використано комплекс взаємодоповнювальних методів дослідження:

теоретичних - аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури, нормативних матеріалів з проблеми дослідження; моделювання та системний аналіз і синтез під час розробки моделі фахівця-фермера, концепції професійної початкової підготовки сільських школярів до фермерської праці;

емпіричних - спостереження, анкетування, педагогічний експеримент із метою перевірки ефективності розробленої концепції та навчальної програми; вправи, спрямовані на самооцінку учнів і формування усіх компонентів готовності до фермерської праці, у написанні характеристик, самохарактеристик і творів під час формування у школярів професійно важливих для фермера знань і умінь; опитування для виявлення професійного самоставлення старшокласників та оцінки ступеня їх ідентифікації з кращим фермером-односельцем; індивідуальні та групові бесіди з метою збирання емпіричного матеріалу. У дисертації використано методи математичної статистики на етапі обробки отриманих результатів.

Дисертаційне дослідження здійснювалось упродовж 1996-2003 рр.

На першому етапі (1996-1997 рр.) вивчався стан підготовки школярів до фермерської діяльності у Донецькій області, визначалося філософське тлумачення понять “праця”, “підготовка до праці”, осмислювалися результати психологічних і педагогічних досліджень у сфері професійної орієнтації і підготовки учнів (зокрема, сільської школи).

На другому етапі (1997-1998 рр.) розроблялися: а) модель фахівця-фермера, концепція та модель підготовки учнів до фермерської праці; б) експериментальна програма “Основи організації і ведення фермерського господарства”, теоретично обґрунтовувався понятійний апарат дослідження, система формування готовності старшокласників до виконання функцій фермера.

На третьому етапі (1998-2002 рр.) здійснювалася експериментальна перевірка розроблених системи та навчальної програми, затвердженої предметною комісією з трудового навчання і креслення науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України.

На четвертому етапі (2002-2003 рр.) аналізувалися та інтерпритаціювалися одержані дослідно-експериментальні дані, проводилось їх узагальнення, розроблялися методичні рекомендації.

Експериментальна база дослідження. Дисертаційне дослідження виконувалось на базі загальноосвітніх шкіл I-III ступенів Мар'їнського району Донецької області (с. Луганське, Острівське, Єлизаветівка, Павлівка, Зоряне, Максиміліанівка, Степне, Новомихайлівка, смт. Олександрівка). До участі в експерименті було залучено 270 учнів та 57 вчителів-предметників і педагогів.

Наукова новизна дослідження полягає в: а) уперше обґрунтованих концепції підготовки школярів сільської школи до фермерської праці; моделі фахівця-фермера (її системних і функціональних компонентів); понятті готовності до фермерської праці та її структурних компонентів - психологічного, морально-етичного й практичного; моделі підготовки учнів до фермерської праці; б) визначених педагогічних умовах формування у сільських школярів мотивів оволодіння професією фермера, активної їх підготовки до виконання професійних функцій; в) удосконаленні змісту підготовки учнів до фермерської діяльності, подальшому уточненню підходів до методики забезпечення рефлексії їх професійного самостановлення, формування практичного компонента готовності до фермерської праці.

Теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягає в обґрунтованій системі підготовки старшокласників до фермерської праці, формулюванні положень про залежність між професійним самоставленням учнів як майбутніх фермерів і рівнями сформованості в них усіх компонентів практичної готовності до фермерської праці, розроблених критеріях і показниках оцінки сформованості цієї готовності, принципах побудови змісту навчальної програми “Основи організації і ведення фермерського господарства”.

Практична значущість дослідження визначається розробкою навчальної програми, комплексу виховних заходів, методичних рекомендацій та інших матеріалів щодо особистісно орієнтованої підготовки школярів до фермерської праці, у можливості використання цих нормативних і методичних матеріалів у сільських школах усіх регіонів України, у їх достатній готовності до впровадження в загальноосвітніх закладах України.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується використанням методів, адекватних поставленим цілям і змісту підготовки учнів до фермерської праці, опорою на загальновизнані філософські, загальнонаукові, психолого-педагогічні концепції, коректною кількісною та якісною обробкою емпіричних даних, репрезентативністю вибірки, експериментальною перевіркою розроблених положень в умовах реального навчального процесу в сільській школі та позитивними наслідками впровадження результатів наукового пошуку.

Апробація результатів дослідження здійснювалась на Міжнародній науково-практичній конференції “Психолого-педагогічні та економічні проблеми гуманізації навчально-виховного процесу в закладах освіти” (травень 2002 р., м. Рівне), Всеукраїнських конференціях: “Розвиток творчого потенціалу педагогів і школярів Донеччини” (листопад 1999 р., м. Донецьк), “Стан та перспектива професійної орієнтації, трудового і профільного навчання та професійної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів” (лютий 2002 р., м. Бориспіль), “Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість” (березень 2003 р., м. Київ); “Національна програма виховання дітей і молоді в Україні: стан та перспективи” (травень 2003 р., м. Херсон), на засіданнях кафедри педагогіки і психології Донецького національного університету, методичного об'єднання вчителів трудового навчання Мар'їнського району Донецької області.

Теоретичні положення, висновки та методичні рекомендації впроваджено у навчально-виховний процес загальноосвітніх шкіл Ясинуватського (довідка № 28/1 від 27.01.2003 р.), Волновахського (довідка № 30 від 14.01.2003 р.), Мар'їнського (довідка № 179 від 17.03.2003 р.) районів Донецької області, у навчальний процес Донецького інституту післядипломної освіти (довідка № 76/03 від 18.03.2003 р.).

Основні результати дослідження відображено у 8 публікаціях, із них 5 - у фахових виданнях України, 2 доповіді у збірниках матеріалів конференцій, 1 -методичні рекомендації.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації - 175 сторінок, з них - 159 сторінок основного тексту, на 9 сторінках містяться 16 таблиць, на 2 сторінках - 3 рисунки та на 68 - 9 додатків. Список використаних джерел - 223 найменування на 20 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його об'єкт, предмет, мету, завдання, методи, гіпотезу, розкрито етапи, методологічні й теоретичні засади, наукову новизну, теоретичне і практичне значення отриманих результатів, відображено відомості щодо їх вірогідності, апробації та впровадження.

У першому розділі “Теоретичні основи формування готовності до фермерської праці у сільських школярів” проблема дослідження розглядається в філософському, психологічному, загальнопедагогічному і конкретнопедагогічному аспектах. Виділяються суттєві й значущі для подальшого аналізу предмета дослідження уявлення філософів про працю, підготовку молоді до неї в сучасних умовах (Г. Сковорода, М. Бердяєв, М. Мамардашвілі, В. Кремень, І. Зязюн). Так, Г. Сковорода розглядав шлях до щасливого життя особистості, її моральне виховання, розумовий і емоційний розвиток тільки у зв'язку із спорідненою працею і самопізнанням. Із духовною свободою особистості, з її можливостями виявляти онтологічне ядро праці пов'язував її сенс М. Бердяєв. На необхідність створення сприятливих соціальних умов для трудової творчої активності молоді вказував М. Мамардашвілі й інші філософи. Виділено три основні аспекти в розумінні К. Ушинським сутності та значення праці: а) розвивальний (йдеться про розвиток ідеї природовідповідного виховання); б) інтегрувальний, пов'язаний з поєднанням потреб особистості й суспільства у розвитку; в) онтологічний, який розкриває провідне місце і роль праці в утвердженні людської гідності та моральності. Здійснено оцінку аксіологічного змісту системи трудового виховання А. Макаренка. Його суть - утвердження цінностей трудової школи, в якій практика життя є кращим засобом забезпечення “свободи в самопочутті вихованця”. Висвітлюється така сукупність взаємопов'язаних гуманістичних принципів трудового виховання В. Сухомлинського: формування особистості школяра в трудовій діяльності як засобі його загального розвитку; всебічне розкриття можливостей навчання і виховання для усвідомлення учнями людинотворчого розвивального характеру “простої праці”; формування у дітей моральних цінностей в праці на основі народних трудових традицій, народної педагогіки; надання звичайним трудовим операціям суспільного значення; формування у школярів готовності до праці в єдності з прагненням присвятити їй усе життя; “надихання” повсякденної праці учнів науково-дослідною роботою; систематичне створення умов для поєднання кожним вихованцем у трудовій діяльності зусиль розуму і рук.

Проаналізовано результати досліджень сучасними науковцями (О. Губенко, О. Мельник, С. Мельников, С. Омельченко, В. Сєріков, О. Тополь, Р. Лучечко, В. Хільковець та ін.) різних аспектів готовності до праці та зроблено висновок про необхідність цілісного та особистісно орієнтованого підходів до її формування. На їх основі обґрунтовується концепція формування у сільських школярів готовності до фермерської праці. Проектування цілей, змісту та основних вимог до організації цього процесу було спрямовано на розв'язання існуючих у практиці трудового навчання і виховання майбутніх фермерів суперечностей та з урахуванням таких факторів, як геополітичний, соціально-економічний, культуротворчий (аспект національного культуротворення) та особистісно розвивальний. Сформульоване концептуальне бачення цілей відповідної підготовки.

Соціально значущі цілі: сприяти відродженню українського сільсько-господарського виробництва і, як результат, входженню України в європейський економічний і політичний простір; сформувати особистість старшокласника, яка має досвід дослідницької та творчої діяльності в галузі організації сільськогосподарської праці й достатній рівень готовності якісно виконувати у суспільстві професійно творчі функції трудівника тощо. Особистісно значущі цілі: визначити вихідні рівні готовності сільських школярів до фермерської праці; створити умови для прийняття старшокласниками цінностей фермерської діяльності як особистісних; сформувати в учнів смислоутворювальні мотиви оволодіння фермерською професією тощо.

Зміст професійно спрямованої освіти учнів сільської школи обов'язково повинен містити знання, вміння й навички в галузі виробництва фермерами сільськогосподарської продукції, досвід емоційно-вольового ставлення старшокласників до праці та саморегуляції поведінки в напряму підготовки до неї. В концепції визначено сутнісні характеристики змісту початкової освіти майбутніх фермерів як цілісності, основний напрям розробки цього змісту - інтеграція всіх його компонентів. Стрижнем концепції є система наступних принципів: формування в учнів готовності до фермерської діяльності в процесі організації їх професійного самовизначення та на основі результатів останнього; спрямованості підготовки учнів до фермерської праці на внутрішнє сприймання духовних і професійних цінностей як особистісних в їх цілісній єдності; інтеграції змісту спеціальної фахової підготовки майбутніх фермерів зі змістом основ самоосвіти і самовиховання, народної культури сільськогосподарського виробництва, основ сучасного менеджменту, маркетингу та правознавства у сфері організації та ведення фермерського господарства; спрямування підготовки школяра до фермерської діяльності на його розвиток як цілісної особистості; систематичного педагогічного забезпечення рефлексії професійного становлення старшокласників як майбутніх фермерів.

Указано умови реалізації зазначених принципів. Зокрема, ефективність реалізації останнього поставлена в залежність від моделювання процесу педагогічного забезпечення рефлексії професійного становлення старшокласників. Подається модель педагогічного забезпечення рефлексії професійного становлення майбутнього фермера, яка створюється на основі розробленої схеми складових рефлексивності. Основні компоненти моделі пов'язані зі створенням учителями умов для усвідомлення учнями професійних інтересів, цілей і очікувань, із забезпеченням емоційного переживання й осмислення ними сформованості знань, умінь та якостей, необхідних фермеру.

Обґрунтовано модель фахівця-фермера, що містить системні та функціональні характеристики, вибір котрих здійснювався за двома критеріями: 1) відповідно до об'єкта і характера соціально-професійних зв'язків, у які вступає фермер у процесі виконання своїх функцій; 2) відповідно до рівнів цілісності виявів властивостей особистості фахівця, що потенційно можуть мати місце під час реалізації цих функцій. Структурними компонентами змісту моделі фахівця-фермера (майбутнього фермера) є: 1. Системні характеристики його професійної діяльності: моральні якості особистості, національно, громадсько і особистісно значущі цінності. 2. Функціональні характеристики діяльності фахівця-фермера: виробничо-діагностичні (здійснювати ситуативну діагностику стану різних галузей фермерського господарства, забезпечувати ретроспективний аналіз закономірностей розвитку об'єктів тваринництва, рослинництва й інших галузей сільськогосподарського виробництва та ін.), виробничо-прогностичні (передбачати результати близького і перспективного розвитку фермерського виробництва, шляхи вдосконалення фермерської діяльності тощо), виробничо-виконавські (дотримуватись науково-обґрунтованих технологій виробництва й обробки продукції різних галузей фермерського господарства, виробляти фермерську продукцію та ін.), організаційно-діяльнісні (організовувати процеси проектування розвитку власного фермерського господарства, його функціонування, корегування професійної діяльності за її результатами тощо), професійно-творчі (розробляти бізнес-план як творчий проект випереджальної вдосконаленої професійної діяльності, створювати варіанти оригінальних рішень окремих завдань розвитку фермерського господарства та ін.) та комунікативно-управлінські (здійснювати управлінську діяльність, спрямовану на забезпечення мотивації, оптимальної організації, стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та контролю за ним, створювати умови для ефективного співробітництва з працівниками фермерського господарства та колегами-фермерами тощо) уміння.

Беручи до уваги структуру цієї моделі та з позиції цілісного підходу до трудового виховання, під готовністю до фермерської праці у загальному вигляді ми розуміємо сукупність взаємопов'язаних і взаємообумовлених властивостей особистості, складну багатоструктурну систему, основними компонентами-підсистемами якої є психологічна, морально-етична та практична готовності.

Визначено такі цілісні ознаки процесу формування в учнів готовності до фермерської праці: 1. Повна адекватність його функцій цілям підготовки спеціаліста-фермера. 2. Відповідність діяльності, до якої залучені старшокласники, сукупності взаємопов'язаних елементів діяльності ефективно працюючого фахівця-фермера. 3. Єдність чотирьох компонентів, котрі утворюють поняття готовності майбутнього фермера до виконання професійних функцій: мотиваційного, змістового, діяльнісного та оцінного. На основі розроблених концепції й моделі окреслено структурні компоненти системи формування в учнів готовності до фермерської праці у світлі теорії особистісно орієнтованого виховання.

У другому розділі “Ефективність упровадження системи формування в учнів готовності до фермерської діяльності в роботу сільської школи” обґрунтовано структуру і зміст програми експериментального навчального курсу і виховних заходів, висвітлено особливості та методика їх реалізації й оцінки отриманих результатів, здійснено якісний і кількісний аналізи.

Зроблено акцент на таких завданнях програми “Основи організації і ведення фермерського господарства”, як забезпечення розвитку інтелектуальної, емоційної та вольової сфер, національної та професійної свідомості та самосвідомості особистості кожного учня, формування у старшокласників системних і функціональних характеристик фермерської діяльності як самоцінних, умінь у сфері самопідготовки до неї. Показано, що реалізація вказаних завдань пов'язана з розробкою змісту програми на основі наступних принципів: а) інтегрування завдань з основ трудового навчання, вибору професії, народознавства, психології професійної самоосвіти і самовиховання, теорії менеджменту; б) спрямованості на забезпечення особистісно-розвивальної взаємодії вчителів, учнів та їх батьків (розглядалася як основний засіб цілісного розвитку індивідуальності школяра); в) орієнтації змісту курсу на розвиток свідомості та самосвідомості особистості учня; г) цілісності процесу формування в учнів компонентів готовності до фермерської праці - мотиваційного, змістовного, діяльнісного, оцінного. Розкрито розвивальні можливості курсу, методи та засоби ефективного профільного навчання і виховання старшокласників на його основі, подано систему завдань і план організації педагогами виховних заходів, орієнтованих на забезпечення ціннісного ставлення школярів до фермерської праці та самоформування готовності до неї. Основа плану - тематика виховних заходів, адекватна цілям і завданням профільної підготовки.

Предметом особливої уваги стало формування у старшокласників досвіду рефлексії професійного становлення та чотирьох груп мотивів оволодіння професією фермера, пов'язаних із специфікою фермерської діяльності, соціально-економічними потребами країни і регіону у розбудові, відповідальністю за збереження звичаїв і традицій українських хліборобів, задоволенням особистих і сімейних потреб.

Зроблено акцент на таких особливостях організації процесу оволодіння сільськими школярами вміннями фахівця-фермера: 1. Систематичність створення умов, за яких учні не тільки набувають умінь, важливих для фермера, а й починають ставитись до них як до особистісних цінностей. 2. Необхідність обов'язкового проведення додаткової роботи з педагогами і батьками учнів щодо реалізації навчальної програми з основ ведення фермерського господарства і завдань плану відповідних виховних заходів. 3. Оптимізація й забезпечення цілісного характеру процесу формування готовності учнів до фермерської праці.

Оцінка психологічної готовності старшокласників до виконання функцій фермера здійснювалась за допомогою розроблених методик: а) свідомого самоототожнення з кращим фермером-односельцем; б) вивчення мотивів оволодіння учнями професією фермера; в) визначення професійного самоставлення (рефлексивності) майбутніх фермерів.

В основу методики оцінки ступеня ідентифікації старшокласника з кращим фермером-односельцем було покладено дефініцію Адамека і Дейгера. Дані, що є підставою для порівняльної характеристики ступенів ідентифікації членів експериментальної і контрольної груп із кращим фермером-односельцем, зафіксовано у таблиці 1.

Таблиця1

Розподіл старшокласників експериментальної і контрольної груп за ступенями ідентифікації з кращим фермером-односельцем

Учасників експерименту, ступені ототожнення яких себе з професійним зразком є високими і середніми, встановлено більше на 70,1%, ніж членів контрольної групи. На низькому ступені ідентифікації з кращим фермером-односельцем учнів із експериментальних класів виявилося у середньому в 9,9 разів менше, ніж у контрольних.

Структура опитувальника для виявлення професійного самоставлення старшокласників містить 9 шкал: самокерованість процесом професійного становлення як фермера; самовпевненість у якісному оволодінні професією фермера; відбиване самоставлення як до майбутнього фермера; соціальна бажаність професійного “Я”; самоприв'язаність до певного рівня готовності до фермерської праці; самоцінність значущої для фермера сукупності професійних властивостей особистості; самосприймання відповідно до фахової підготовки; внутрішня конфліктність за проміжними або кінцевими результатами підготовки до фермерської праці; самообвинувачення як людини, яка не сприяла формуванню достатнього рівня готовності до фермерської праці. Шкали містять положення, з якими старшокласнику пропонується згодитись або ні. Високий, середній і низький рівні самоставлення визначалися за певними показниками. Результати використання опитувальника у контрольних і експериментальних групах подано у таблиці 2.

Таблиця 2

Розподіл членів експериментальної і контрольної груп за рівнями професійного самоставлення

Порівняння одержаних результатів у контрольних та експериментальних групах дало можливість зробити висновок про позитивні зрушення у сфері професійного самоставлення учнів експериментальних груп. На високому рівні членів експерименту зафіксовано у середньому на 34,4%, а на достатньому на 6,4% більше, ніж старшокласників із контрольних класів. Вони глибоко усвідомлюють професійні інтереси, цілі, очікування, сформованість у себе знань, умінь та якостей, важливих для фермера.

Про те, що учнів із експериментальної групи відрізняє глибина усвідомлення особистісно та соціально значущих мотивів оволодіння професією фермера, свідчать дані, отримані за результатами анкетування. Середній бал оцінки старшокласниками ступеня сформованості основних професійних якостей, необхідних фермеру, змінювався в межах від 3,8 до 4,4 (оцінка здійснювалась за п'ятибальною шкалою). Серед якостей, що перетворилися для учнів у особистісні цінності, вони відзначили такі: любов до землі (75,1%); любов до тварин і рослин (69,2%); усвідомлення потреби в роботі на рідній землі (62,9%); уміння складати бізнес-план фахівця-фермера (60,0%); розуміння завдання відродження в Україні сільськогосподарського виробництва (58,8%); вміння вирощувати основні види сільськогосподарських культур (58,5%) та ін.

Порівняння результатів, отриманих після використання трьох методик, свідчить про достатньо високий рівень сформованості в учнів експериментальної групи психологічної готовності до фермерської праці.

Моральна готовність старшокласників до здійснення функцій фермера оцінювалась і на основі аналізу результатів застосування спеціального розробленого опитувальника та переліку професійних завдань моральної спрямованості, і на підставі систематичного спостереження за майбутніми фермерами в усіх видах їх діяльності. З'ясувалося, що переважна більшість учасників експерименту мають високий і середній рівні сформованості системних характеристик фермерської діяльності та їх адекватну самооцінку. Проте 8,2% учнів переоцінили рівень сформованості здатності та прагнення до меценатства, 5,5% - віри у відродження народних хліборобських звичаїв і традицій. Окремі школярі мають занижену самооцінку сформованості порядності та людяності (5,2%), здатності до моральної позиції в трудовій діяльності (4,1%), доброти і милосердя (2,2%).

Кількісні показники сформованості у членів експериментальної та контрольної груп різних компонентів практичної готовності до фермерської праці відбито у таблиці 3.

Таблиця 3

Розподіл учнів експериментальної та контрольної груп за рівнями сформованості різних компонентів практичної готовності до фермерської праці

В експериментальній групі відзначено кращі середні значення кількості учнів із високим (на 27,3%), середнім (на 8,8%) і низьким (на 36,1%) рівнями сформованості практичної готовності до фермерської праці, ніж у контрольної. Зокрема, членів експерименту, які знаходяться на високому і середньому рівнях сформованості необхідних фермеру виробничо-діагностичних умінь зафіксовано більше на 40,7%, виробничо-виконавських - на 26,3%, організаційних - на 29,4%, професійно-творчих - на 40,9%, комунікативно-управлінських - на 31,1%.

За допомогою формули лінійної кореляції Пірсона доведено існування тісного взаємозв'язку рефлексії професійного становлення 270 старшокласників із різними компонентами їх практичної готовності до фермерської праці: виробничо-діагностичний (r=0,44); виробничо-виконавський (r=0,26); виробничо-прогностичний (r=0,47); організаційно-діяльнісний (r=0,44); професійно-творчий (r=0,45); комунікативно-управлінський (r=0,56).

ВИСНОВКИ

1. У роботі викладено основні положення щодо розв'язання проблеми об'єктивного взаємозв'язку педагогічного забезпечення рефлексії професійного самовизначення і становлення учнів сільської школи як майбутніх фермерів з їх готовністю до фермерської праці. Вихідною теоретичною базою для її розв'язання стала розроблена на основі синтезу наукових уявлень про особистісний і цілісний підходи у профільному навчанні школярів концепція формування у старшокласників готовності до виконання функцій фермера, сукупність принципів якої визначає загальну особистісно-розвивальну і професійну спрямованість їх початкової фахової підготовки, основні вимоги до її змісту і методики організації.

2. Суттєвими недоліками сучасної підготовки сільських школярів до фермерської праці є однобічна спрямованість на формування в учнів лише функціональних властивостей фермерської діяльності; недооцінка особистісного підходу в профільному навчанні й трудовому вихованні старшокласників, значущості народних хліборобських звичаїв та традицій; відсутність системного характеру педагогічних дій щодо науково обґрунтованого оновлення цілей, змісту, методів і форм професійного самовизначення старшокласників як майбутніх фермерів. Основні напрями подолання цих недоліків пов'язані з визначенням поняття готовності сільських школярів до виконання функцій фермера та обґрунтуванням системи її формування.

3. Основні властивості відповідної готовності ґрунтуються на теоретичній моделі фахівця-фермера, в структурі якої відбито два рівні якостей особистості трудівника, - системний (характеризує готовність до фермерської праці в цілому) і функціональний (містить характеристики окремих компонентів практичної фахової готовності фермера або майбутнього фермера). Рівень системних характеристик охоплює стрижневі якості особистості фермера (майбутнього фермера): моральні, національно та громадянсько значущі, особистісно значущі. Склад функціональних характеристик професійної діяльності фермера є похідним від результатів аналізу тенденцій становлення в Україні фермерського виробництва, його особливостей і потреб у розвитку, виявлення функцій трудівника, які забезпечують цей розвиток, - виробничо-діагностичної, виробничо-прогностичної, виробничо-виконавської, організаційно-діяльнісної, професійно-творчої та комунікативно-управлінської.

4. Готовність старшокласників до фермерської праці виступає як цілісна система властивостей особистості, взаємопов'язаними компонентами якої є: мотиваційний (усвідомлення потреби в роботі на рідній українській землі, образу “Я” як майбутнього фермера, що відповідає меті відродження України і власним потребам загального і професійного розвитку; наявність інтересу до особливостей фермерської праці та літератури сільськогосподарського змісту, установки на самопідготовку до виконання функції фермера; впевненість у подальшому розвитку професійно важливих якостей; прагнення застосовувати одержану систему знань на практиці ще до закінчення школи); змістовний (розуміння завдань відродження українського сільськогосподарського виробництва; знання на рівні особистісних цінностей системних характеристик фермерської діяльності - морально-етичних, національно, громадсько та особистісно значущих, комплексу професійно важливих для фермера вмінь та якостей певної функціональної приналежності, характеру та особливостей його професійних дій, теорії та технології самовиховання і самоосвіти тощо); діяльнісний (оволодіння достатньо стійкою сукупністю морально-етичних, національних та особистісно значущих цінностей, комплексом професійних умінь - виробничо-діагностичних, виробничо-виконавських, виробничо-прогностичних, комунікативно-управлінських, професійно-творчих); оцінний (уміння адекватно оцінювати результати підготовки до фермерської діяльності, свою і партнерську працю, корегувати процеси сільськогосподарського виробництва і власного професійного вдосконалення та ін.).

5. Розвиток усіх компонентів готовності учнів до фермерської праці проходить у тісному взаємозв'язку. Усвідомлення старшокласником інтересів і мотивів підготовки до фермерської діяльності, наявність установки на самопідготовку до неї є умовою формування і розвитку складових (моральної й практичної) змістовного і діяльнісного компонентів відповідної готовності. Оволодіння системними якостями особистості, по-перше, сприяє розвитку рефлексії та мотивів професійного становлення, а по-друге, - активізує процес самоформування функціональних властивостей особистості, важливих для фермера.

6. Система формування в учнів готовності до фермерської праці є результатом організації в школі навчальної, трудової, самоосвітньої, самовиховної й інших видів діяльності, яка адекватна логіці розвитку в майбутніх фермерів усіх компонентів цієї готовності. Структурними компонентами системи є: педагогічне забезпечення перетворення в свідомості особистості школяра знань про якості фермера і фермерську працю з інформативного рівня на рівень самоцінного ставлення до цих знань; усебічне сприяння формуванню у старшокласників мотивів самопідготовки до виконання функцій фахівця-фермера; безпосередня організація індивідуальної та колективної навчально-практичної діяльності учнів як засобу формування знань, умінь і якостей, необхідних фермеру; стимулювання активності старшокласників у самопідготовці до фермерської праці. Основні функції системи: формування у школярів досвіду рефлексії професійного становлення як майбутніх фермерів, ціннісного ставлення до фермерської праці як особистісно значущої, досвіду практичної самопідготовки до неї.

7. Провідними засобами ефективного функціонування зазначеної системи є навчальна програма курсу “Основи організації і ведення фермерського господарства” (для учнів 10-11-х класів) і комплекс виховних заходів професійної спрямованості, в змісті яких відбиваються як соціально та особистісно значущі цілі підготовки учнів до фермерської праці, так і принципи її реалізації на особистісній та цілісній основах.

8. Найважливішими умовами, що позитивно впливають на якість формування в учнів готовності до фермерської діяльності є: а) педагогічна підтримка процесів рефлексії професійного становлення старшокласників, ідентифікації з професійними зразками, усвідомлення мотивів оволодіння необхідними фермеру вміннями; б) урахування вчителем різних аспектів нормативності й творчості, педагогічного впливу і саморегуляції в організації професійно спрямованої навчально-виховної діяльності учнів; в) забезпечення таких системних характеристик професійної підготовки школярів, як її культуровідповідність (аспект засвоєння цінностей національної культури землеробства і хліборобства), особистісно-розвивальна спрямованість (орієнтація на формування в учнів самоцінних знань і вмінь у сфері фермерського виробництва і самопідготовки до нього); г) інтегрованість системних і функціональних характеристик змісту професійної підготовки. Суттєвою умовою цілеспрямованості та ефективності цього процесу є педагогічне управління на принципах співтворчості та співробітництва з учнями, основними функціями якого є: мотивація активності вихованців у самопідготовці до діяльності фермера та моральне стимулювання такої самопідготовки. Змінюється роль вчителя, який виступає суб'єктом професійної культури, здатним удосконалювати себе і сприяти загальному і професійному розвитку учнів.

Отримані дані не претендують на вичерпне розв'язання розглянутої проблеми. Перспективними є дослідження загального і специфічного в професійно орієнтованій виховній діяльності педагогів і батьків старшокласників, єдності змісту, методів і форм виховання сільських школярів як майбутніх фермерів, педагогічного спілкування і оптимального зворотного зв'язку в процесі формування готовності школярів до виконання функцій фермера тощо.

ОСНОВНІ МАТЕРІАЛИ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У РОБОТАХ:

Кучерявий А.О. Методичні рекомендації щодо формування у старшокласників сільської школи готовності до фермерської праці. - Донецьк: ДонНУ, 2002.- 38 с.

Кучерявий А.О. Особливості моделі формування в учнів сільської школи готовності до фермерської праці // Гуманізація навчально-виховного процесу: Наук.-метод. зб. - Слов'янськ: ІЗМН-СДПІ. - 1998. - Вип. 4. - С. 149-153.

Кучерявий А.О. Формування готовності учнів до фермерської праці за допомогою курсу “Основи фермерського господарства” // Соціалізація особистості: Зб. наук. праць. - К.: НПУ, 1999. - Випуск 4. - С. 252-255.

Кучерявий А.О. Система підготовки учнів до фермерської діяльності в світлі теорії особистісно зорієнтованого виховання // Проблеми трудової і професійної підготовки: Наук.-метод. зб. - Слов'янськ: СДПІ, 2001.- Вип. 5. - С. 120-126.

Кучерявий А.О. Умови формування у сільських школярів потреби в оволодінні готовністю до фермерської праці // Гуманізація навчально-виховного процесу: Зб. наук. праць- Слов'янськ: Видавничий центр СДПІ, 2001.- Випуск 11.- С. 227-230.

Кучерявий А.О. Принципи розробки та розвивальні можливості програми шкільного курсу “Основи організації і ведення фермерського господарства” // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. - Київ-Запоріжжя. - 2002 - Вип. 24. - С. 331-336.

Кучерявий А.О. Характеристика ставлення сільських школярів до фермерської праці // Розвиток творчого потенціалу педагогів і школярів Донеччини: Зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., Донецьк, 3-4 листопада 1999 р. - Донецьк: КІТІС, 1999. - С. 220-222.

Кучерявий А.О. Педагогічне забезпечення рефлексії професійного становлення учнів сільської школи як майбутніх фермерів // Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість: Зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 27-28 березня 2003 р.; У 5-ти т. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. - Т.2. - С. 202-204.

учень підготовка праця фермерський

Кучерявий А.О. Формування готовності старшокласників до фермерської праці у навчально-виховному процесі сільської школи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 - теорія та методика виховання. - Херсонський державний університет. - Херсон, 2003 р.

Досліджено проблему об'єктивного взаємозв'язку педагогічного забезпечення рефлексії професійного самовизначення і становлення старшокласників сільської школи як майбутніх фермерів з їх готовністю до фермерської праці. На підставі результатів аналізу проблеми з філософських, психологічних і суто педагогічних позицій обґрунтовуються: структура відповідної готовності учня, її психологічний, моральний і практичний компоненти, модель фахівця-фермера і концептуальні положення щодо формування у старшокласників системних і функціональних характеристик фермерської діяльності. Розкрито підходи до проектування і зміст навчальної програми і виховних заходів, спрямованих на формування в учнів компонентів фахової готовності в їх єдності на особистісній основі. Обґрунтовується на теоретичному та експериментальному рівнях система, методика і педагогічні умови особистісно орієнтованої підготовки учнів до фермерської праці. Розроблено та перевірено методику оцінки підготовки до неї.

Ключові слова: рефлексія професійного становлення старшокласників, готовність до фермерської праці, структура готовності, модель фахівця-фермера, система підготовки до фермерської праці.

Кучерявый А.А. Формирование готовности старшеклассников к фермерскому труду в учебно-воспитательном процессе сельской школы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. - Херсонский государственный университет. - Херсон, 2003 г.

Диссертация посвящена проблеме объективной связи педагогического обеспечения рефлексии профессионального самоопределения и становления старшеклассников сельской школы с их готовностью к фермерскому труду. В работе прослежена история развития философских, педагогических и психологических взглядов на труд и особенности подготовки к нему, проанализированы результаты исследований процесса формирования готовности к труду на современном этапе, содержание программ для старшеклассников по основам фермерской деятельности и пути их реализации. Разработана такая модель специалиста-фермера, в структуре которой отражены два уровня качеств его личности - системный (включает моральные, национально и личностно значимые ценности) и функциональный (содержит комплекс умений, важных для выполнения фермером производственно-диагностической, производственно-исполнительской, организационно-деятельностной, профессионально-творческой и коммуникативно-управленческой функций). Раскрывается сущность понятия готовности к фермерскому труду как целостной системе свойств личности, её психологическая структура, компонентами которой являются мотивационный, содержательный, деятельностный и оценочный (в педагогическом аспекте - психологический, морально-этический и практический). С позиции теории личностно ориентированного воспитания обоснованы концепция и система подготовки старшеклассников к фермерскому труду (определены социально и личностно значимые цели формирования у школьников соответствующей готовности, требования к организации этого процесса, его содержание, методы и формы, условия эффективности и т.д.). Показаны принципы проектирования и особенности содержания учебной программы и комплекса воспитательных мероприятий, обеспечивающих профессиональное самоопределение школьников, их активность в самоформировании необходимых фермеру качеств, достаточно высокие уровни готовности к выполнению его функций. Разработана методика формирования и оценки всех компонентов готовности к фермерскому труду. Экспериментальным путём установлено, что эффективность этого процесса возрастает при условиях наличия у старшеклассников опыта рефлексии профессионального становления, идентификации с профессиональными образцами, педагогической поддержки процесса формирования у них мотивов овладения необходимыми фермеру качествами, педагогического обеспечения системных характеристик начальной профессиональной подготовки учащихся - её культурологичности, интегрированности, личностно-развивающей направленности и других.

Ключевые слова: рефлексия профессионального становления старшеклассников, готовность к фермерскому труду, структура готовности, модель специалиста-фермера, система подготовки к фермерскому труду.