Активізація пізнавальної діяльності школярів на початковому етапі навчання гри на струнно-смичкових інструментах

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ НАВЧАННЯ ГРИ НА СТРУННО-СМИЧКОВИХ ІНСТРУМЕНТАХ

Спеціальність: Теорія та методика навчання музичного виховання

ДЕРКАЧ ОКСАНА ОЛЕКСІЇВНА

КИЇВ, 2003 РІК

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Одним із стратегічних завдань реформування позашкільної освіти в Україні, згідно з Державною національною програмою "Освіта" (Україна ХХІ століття) та Національною доктриною розвитку освіти, є забезпечення потреб особистості у творчій самореалізації, здобуття дітьми додаткових знань, умінь та навичок за інтересами, їх інтелектуальний і духовний розвиток. Дитяча музична освіта сьогодні представлена різними типами навчальних закладів, зокрема, дитячими музичними школами, школами мистецтв тощо. В системі музичного навчання та виховання вони найбільше сприяють поширенню початкових музичних знань, виявленню юних талантів та підготовці їх до подальшого професійного навчання.

На важливу роль початкового етапу навчання гри на музичних інструментах неодноразово звертали увагу такі видатні педагоги-музиканти, як А. Артоболевська, Л. Ауер, Л. Баренбойм, І. Благовіщенський, А. Готсдінер, Т. Єзерська, К. Мострас, Г. Нейгауз, Т. Погожева, Ю. Полянський, В. Стеценко та ін. Саме від початкового етапу значною мірою залежить весь подальший розвиток учня, бо вміле і послідовне керівництво першими кроками музичної освіти дає позитивні результати й при незначних музичних здібностях, а недбало й неправильно прищеплені початкові навички можуть помітно загальмувати розвиток художньо-виконавської майстерності навіть обдарованих дітей. Проте традиційні підходи, на яких сьогодні ґрунтується струнно-смичкова музична педагогіка, не завжди відповідають потребам учнів, не враховують вікових особливостей їх розвитку та перебігу основних пізнавальних процесів. Аналіз досвіду викладання в дитячих музичних навчальних закладах свідчить, що у переважній більшості видань для початкового етапу навчання гри на струнно-смичкових інструментах педагогічний репертуар й досі зорієнтований лише на понятійно-абстрактне, а не чуттєво-образне мислення, в ньому недостатньо враховуються мимовільність уваги та природна допитливість дітей молодшого шкільного і старшого дошкільного віку, швидка втомлюваність та часта зміна їх захоплень. Низький рівень пізнавальної активності школярів на початковому етапі навчання гри на струнно-смичкових інструментах, невідповідність наявного педагогічного репертуару віковим та психологічним особливостям дитячого розвитку, обмаль сучасних наукових досліджень з проблем початкового етапу музичного навчання зумовили актуальність пошуку нових методів і засобів організації навчально-пізнавальної роботи учнів, що й визначило вибір теми дисертаційного дослідження "Активізація пізнавальної діяльності школярів на початковому етапі навчання гри на струнно-смичкових інструментах".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планами наукової роботи Київського національного університету культури і мистецтв і є складовою комплексної наукової теми кафедри теорії музики і музичного виховання “Теоретико-методичні аспекти становлення і розвитку особистості у сфері музичного мистецтва". Тема дисертації затверджена на засіданні бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №8 від 29.10.2002 р.).

Об'єкт дослідження - процес пізнавальної діяльності молодших школярів на початковому етапі навчання гри на струнно-смичкових інструментах.

Предмет дослідження - педагогічні засоби, спрямовані на активізацію пізнавальної діяльності школярів на початковому етапі навчання гри на струнно-смичкових інструментах.

Мета дослідження полягає у розробленні та експериментальній перевірці ефективності використання робочих зошитів з друкованою основою на початковому етапі навчання гри на струнно-смичкових інструментах для активізації пізнавальної діяльності школярів. Для досягнення визначеної мети необхідно було вирішити такі завдання:

- здійснити аналіз наукових джерел з проблеми активізації пізнавальної діяльності молодших школярів;

- з'ясувати особливості перебігу пізнавальних психічних процесів в навчальній діяльності молодших школярів;

- вивчити стан пізнавальної діяльності школярів в сучасній музично-педагогічній практиці;

- виявити педагогічні умови активізації пізнавальної діяльності школярів на початковому етапі навчання гри на струнно-смичкових інструментах;

- підготувати робочі зошити з друкованою основою та розробити серію нестандартних завдань, спрямованих на активізацію сенсорних здібностей, мисленнєвої діяльності, творчої уяви, мимовільної та довільної пам'яті й уваги школярів;

- здійснити експериментальну перевірку ефективності використання робочих зошитів з друкованою основою для активізації пізнавальної діяльності школярів на початковому етапі навчання гри на струнно-смичкових інструментах.

Методологічну основу дослідження становлять:

- філософські та психологічні положення теорії пізнання;

- психологічні теорії розвитку особистості (Л. Виготський, Г. Костюк, О. Леонтьєв, С. Максименко, С. Рубінштейн та ін.);

- концепція особистісно зорієнтованого навчання та виховання (Ш. Амонашвілі, І. Бех, І. Якиманська та ін.);

- теорія розвиваючого навчання (В. Давидов, Л. Занков, Д. Ельконін та інші);

- сучасні дослідження з проблем розвитку пізнавальної активності та пізнавальних інтересів школярів (Н. Бібік, Н. Бойко, В. Лозова, Н. Скрипченко, Р. Хабіб та ін.), використання нестандартних пізнавальних та проблемних завдань (П. Атаманчук, О. Арделян, З. Друзь, М. Ігнатенко, О. Савченко, І. Трубавіна, А. Фурман та ін.), дидактичних ігор (Н. Бібік, А. Каніщенко, В. Крутій та ін.) та робочих зошитів з друкованою основою (А. Гуржій, В. Костіна, А. Лікарчук, Л. Нечволод, І. Орлова);

- теорії та методики початкового навчання гри на музичних інструментах (А. Артоболевська, Л. Баренбойм, А. Готсдінер, Т. Єзерська, К. Мострас, Г. Нейгауз, Т. Погожева, Ю. Полянський, В. Стеценко, О. Щолокова та ін.).

Для вирішення поставлених завдань були застосовані такі методи науково-педагогічного дослідження: теоретичний (вивчення й аналіз наукової літератури з проблеми дослідження), аналітичний (вивчення та узагальнення педагогічного досвіду з активізації пізнавальної діяльності школярів на початковому етапі навчання гри на струнно-смичкових інструментах, аналіз навчальних програм, методичних рекомендацій та видань педагогічного репертуару для початкового етапу навчання гри на струнно-смичкових інструментах, систематизація й узагальнення отриманих теоретичних й експериментальних даних), емпіричні (опитування, бесіди, спостереження, інтерв'ю), педагогічний експеримент (констатуючий та формуючий), метод статистичної обробки кількісних показників.

Організація дослідження.

Дослідницько-експериментальна робота здійснювалася в дитячих музичних школах та школах мистецтв Вінниці, Житомира, Києва, Ковеля (Волинської області) та Коростишева (Житомирської області). Всього дослідженням було охоплено 398 особи, з них: 48 викладачів, 180 учнів та 170 батьків з 26 навчальних закладів.

Дослідження здійснювалося в два етапи протягом 2000-2003 рр.

На першому етапі (2000-2002) обґрунтовувались теоретичні засади досліджуваної проблеми, формувалась концепція дослідження, вивчалися особливості функціонування навчального процесу в дитячих музичних навчальних закладах (струнно-смичкові інструменти) та проводилася апробація експериментальних авторських робочих зошитів з друкованою основою "Нотний зошит юного скрипаля" та "Нотний зошит юного віолончеліста" на базі Київської дитячої школи мистецтв ім. С. Турчака, київських дитячих музичних шкіл №№3, 10, 20, 27, 38 та Вінницької дитячої музичної школи №1.

На другому етапі (2003) здійснювались обробка, аналіз та узагальнення результатів педагогічного експерименту, формулювалися загальні висновки.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

- на основі аналізу наукової і методичної літератури обґрунтовано теоретичні засади активізації пізнавальної діяльності школярів на початковому етапі навчання гри на струнно-смичкових інструментах, зокрема, використання відповідних методів, засобів та форм навчальної діяльності;

- виявлено й обґрунтовано педагогічні умови активізації пізнавальної діяльності школярів на початковому етапі навчання гри на струнно-смичкових інструментах з урахуванням психологічних та специфічних аспектів музичної педагогіки;

- обґрунтовано виняткове значення активізації сенсорних здібностей, наочно-образного та логічного мислення, мимовільної пам'яті, уваги і творчої уяви школярів на початковому етапі навчання гри на струнно-смичкових інструментах;

- розроблено і впроваджено в музично-педагогічну практику робочий зошит з друкованою основою як такий, що найкраще відповідає вимогам сучасної освіти і є найзручнішою формою роботи для початківців як у класі, так і вдома.

Практичне значення дослідження полягає у:

- впровадженні в навчальний процес дитячих музичних шкіл та шкіл мистецтв авторських робочих зошитів з друкованою основою "Нотний зошит юного скрипаля" та "Нотний зошит юного віолончеліста" (довідки №50 від 08.09.2003 р., №108 від 10.09.2003 р., №93 від 11.09.2003 р., №39 від 15.09.2003 р., №26 від 18.09.2003 р., №58 від 26.09.2003 р., №92 від 30.09.2003 р.);

- відмові від абстрактного нотного матеріалу та впровадженні пісенного репертуару з текстовим супроводом;

- використанні ілюстрацій, схематичних зображень, зразків та серії нестандартних завдань, спрямованих на активізацію логічного мислення, творчої уяви, пам'яті й уваги школярів на початковому етапі навчання гри на струнно-смичкових інструментах.

Результати, здобуті в ході експериментального дослідження, можуть бути використані в курсі “Методика викладання гри на музичних інструментах”, при написанні методичних розробок та посібників з питань музично-педагогічної підготовки студентів у вищих навчальних закладах.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження доповідались автором і обговорювались на науково-практичних конференціях: міжнародних - "Молодь в сучасному світі: морально-естетичні та культурологічні виміри" (Київ, 2001), педагогічній конференції міжнародного конкурсу молодих виконавців "Искусство ХХІ века" (Київ - Ворзель, 2002), "Музыкально-теоретическое образование и музыкальная культура новейшего времени" (Москва, 2002), "Аура слова в музичному творі" (Київ, 2002), “Традиція і сучасне в українській культурі” (Харків, 2002), "ESTA-Україна" (Київ, 2003), всеукраїнській - "Молоді музикознавці України" (Київ, 2002), професорсько-викладацького складу, аспірантів та студентів факультету музичного мистецтва Київського національного університету культури і мистецтв (Київ, 2001, 2002), на засіданнях кафедри теорії музики і музичного виховання Київського національного університету культури і мистецтв.

Публікації. Основні положення і результати дослідження викладено в 9 одноосібних публікаціях автора, з них 5 - в наукових фахових виданнях, 2 - у збірках наукових статей, 2 - тези доповідей на наукових конференціях.

Структура дисертації. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (367 найменувань, з них 23 іноземною мовою) та 5-ти додатків (на 17 сторінках). Загальний обсяг дисертації - 231 сторінка, основний зміст викладено на 173 сторінці. Робота містить 12 таблиць та 10 діаграм.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, доцільність дослідження, визначено його об'єкт, предмет, мету, завдання та методологічну основу, розкрито наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, вказано шляхи та форми апробації результатів роботи.

У першому розділі - "Теоретичні засади активізації пізнавальної діяльності молодших школярів" - розглянуто сутність поняття "активізація" та викладено загальні принципи сучасних концепцій активізації пізнавальної діяльності молодших школярів, досліджено особливості перебігу пізнавальних психічних процесів в навчальній діяльності молодших школярів, викладено результати констатуючого експерименту, визначено основні критерії та рівні пізнавальної активності учнів на початковому етапі навчання гри на струнно-смичкових інструментах.

Розкриття сутності процесу активізації пізнавальної діяльності школярів вимагало передусім наукового визначення поняття “активізація”, що є похідним від “активність”.

Аналіз енциклопедичних та наукових джерел дозволив дійти висновку, що в теоретичній інтерпретації поняття “активність” визначається через “діяльність”. Що стосується педагогіки, то активність учня, яка характеризується стійкістю пізнавальних інтересів, прагненням до ефективного оволодіння знаннями і способами діяльності, розумовою напругою та свідомою мобілізацією морально-вольових зусиль на досягнення навчально-пізнавальної мети, визначається як пізнавальна і є якісною характеристикою діяльності школярів (М. Ігнатенко, В. Лозова, Р. Хабіб, І. Харламов та ін.).

Пошук шляхів удосконалення методів, прийомів, засобів та організаційних форм навчально-пізнавальної роботи учнів для забезпечення активної теоретичної і практичної діяльності учнів триває не одне століття. Сучасні педагогічні дослідження з даної проблеми визначають цей процес як такий, що спрямований на посилення спільної навчально-пізнавальної діяльності вчителя і учнів, на подолання інертності, пасивності та стереотипів у викладанні (Г. Щукіна), на мобілізацію вчителем (за допомогою спеціальних засобів) інтелектуальних, морально-вольових та фізичних сил учнів (М. Ігнатенко, Т. Шамова), на актуалізацію наявних резервів психіки (В. Кудрявцев), на формування позитивного ставлення до навчання, створення сприятливого емоційного тонусу та ситуацій успіху (В. Лозова). Аналіз наукових джерел дозволив констатувати, що активізація пізнавальної діяльності школярів досягається шляхом поєднання змісту навчального предмету, оптимального вибору методів, засобів навчання та практичних дій учнів (В. Крутій, В. Лозова). Від того, як будується вся робота в класі, як ведеться пояснення нового матеріалу, його закріплення та застосування, від того, як викладач використовує наочність і поєднує її із словом, залежить якість та обсяг засвоєних учнями знань і навичок навчальної діяльності.

Кожному етапу розвитку дитини відповідає певний тип діяльності. Спрямовуючи свої зусилля на пошуки засобів, методів та форм навчання, які допомогли б зацікавити учнів, стимулювали б їх мисленнєву активність на початковому етапі навчання гри на струнно-смичкових інструментах, необхідно було враховувати вікові особливості школярів, рівень їх психологічного розвитку та готовність до сприйняття навчального матеріалу.

Система дитячої музичної освіти та виховання (струнно-смичкові інструменти) сьогодні представлена переважно двома типами навчальних закладів: дитячими музичними школами та школами мистецтв. Згідно із Законом України “Про позашкільну освіту”, їх завдання - надавати знання, формувати вміння та навички за інтересами, забезпечувати потреби особистості у творчій самореалізації, інтелектуальному та духовному розвитку. З метою аналізу набутого педагогічного досвіду та стану пізнавальної діяльності учнів першого року навчання був проведений констатуючий експеримент.

Достовірна інформація про зміст і характер навчального процесу в дитячих музичних школах та школах мистецтв була здобута шляхом педагогічних і соціологічних досліджень (усне та письмове опитування, бесіди, спостереження) та аналізу навчальних програм, методичних рекомендацій і видань педагогічного репертуару.

Відповідно до мети та завдань дослідження було проведено опитування таких категорій респондентів, як: діти старшого дошкільного та молодшого шкільного віку, які лише розпочали навчання в дитячих музичних навчальних закладах на струнно-смичкових відділеннях, учні другого та третього років навчання, їх батьки та викладачі. Результати опитування викладачів струнно-смичкових відділів засвідчили низький рівень матеріального забезпечення навчального процесу в закладах початкової ланки музичної освіти. Відсутність належних інструментів та нових нотних видань, здатних викликати живий інтерес учнів до опанування нотної грамоти і оволодіння виконавським апаратом та враховувати особливості психічного розвитку дитини, негативно впливає на рівень пізнавальної активності початківців. Крім того, проведене дослідження засвідчило, що викладачі дитячих музичних навчальних закладів не приділяють належної уваги вивченню методичної, педагогічної та психологічної літератури. Близько 20% взагалі не цікавляться такими науково-методичними публікаціями, спираючись у своїй роботі лише на власний досвід та досвід колег, 11% опитаних користуються методичними вказівками та рекомендаціями, викладеними в “Школах”.

Результати опитування засвідчили значне зниження інтересу та бажання дітей продовжувати заняття музикою вже після перших місяців навчання, недостатній рівень мнемічної діяльності та зосередженості уваги учнів. Викладачам з фаху було запропоновано виступити в ролі експертів та оцінити рівень пізнавальної активності учнів за визначеними нами критеріями. Враховуючи специфіку початкового етапу музичного навчання та спираючись на здійснений теоретичний аналіз наукових праць з проблем пізнавальної діяльності та активності особистості, дисертантом були сформульовані критерії оцінювання діяльнісного стану учнів, їх ставлення як до об'єкту пізнання, так і до самого процесу, інтересу, вольових зусиль, мисленнєвої і творчої активності, пошуку оптимальних шляхів для досягнення пізнавальної мети. В ході опитування було виділено три рівні пізнавальної активності школярів на початковому етапі навчання гри на струнно-смичкових інструментах, а саме: низький, середній та високий. Аналіз оцінних листів дозволив констатувати, що за результатами діагностичного зрізу не виявлено жодного учня з високим рівнем пізнавальної активності. Виявляючи позитивне ставлення до навчального процесу, готовність та прагнення оволодіти навичками гри на обраному інструменті, старанність та наполегливість, школярі демонстрували доволі низький рівень мисленнєвої активності. Учні, особливо першої та другої вікової категорій, не мали навичок перенесення знань, не були готові до розуміння причинно-наслідкових зв'язків між явищами та об'єктами, що вивчалися. Оригінальність і творчий підхід під час виконання поставлених завдань підмінялися простим наслідуванням дій викладача, що, очевидно, зумовлено складністю процесу оволодіння постановчими та виконавськими навичками. Результати констатуючого експерименту висвітлені у табл. 1.

Відповідно до завдань констатуючого експерименту було детально вивчено та проаналізовано видання педагогічного репертуару, за якими сьогодні навчаються початківці, саме з погляду їх спроможності активізувати пізнавальну діяльність школярів. Передусім нас цікавили два аспекти:

- врахування вікових особливостей психічного розвитку учнів та перебігу основних пізнавальних процесів;

- активізація пізнавального інтересу, мисленнєвої та творчої діяльності учнів.

Аналіз “Шкіл”, “Хрестоматій” та інших видань педагогічного репертуару засвідчив обмаль навчальної літератури, що відповідала б віковим особливостям розвитку учнів, сприяла б розвитку пізнавального інтересу та стимулювала їх пізнавальну діяльність. У переважній більшості видань для скрипки та у всіх без винятку виданнях для віолончелі відсутні будь-які ілюстрації, а пісенно-художній матеріал подається в обмеженій кількості та без текстового супроводу.

Спрямовуючи всі зусилля на розвиток виконавської техніки та музичних здібностей учнів, автори й редактори-упорядники залишили поза увагою їх пізнавальну активність, тому “Школи” та “Хрестоматії” досі ґрунтуються на застарілих принципах навчання, згідно з якими виконавські навички формуються переважно на абстрактних вправах.

Низький рівень пізнавальної активності учнів, психологічна невідповідність наявного педагогічного репертуару та недостатнє психолого-педагогічне наукове дослідження проблем початкового музичного навчання зумовили актуальність пошуку нових та вдосконалення вже випробуваних методів і засобів організації навчально-пізнавальної роботи учнів на початковому етапі навчання гри на струнно-смичкових інструментах.

У другому розділі - "Педагогічне забезпечення процесу активізації пізнавальної діяльності школярів на початковому етапі навчання гри на струнно-смичкових інструментах" - обґрунтовано педагогічні умови активізації пізнавальної діяльності школярів на початковому етапі навчання гри на струнно-смичкових інструментах, розкрито методику дослідно-експериментальної роботи та представлено результати формуючого експерименту. В сучасних науково-педагогічних дослідженнях все частіше порушується питання про необхідність нових, сучасних засобів навчання для активізації пізнавальної діяльності школярів. Зокрема, такі дослідники, як А. Гуржій, В. Костіна, А. Лікарчук, Л. Нечволод та І. Орлова акцентують на тому, що робочі зошити з друкованою основою забезпечують індивідуальний й особистісно орієнтований підхід до учнів в процесі навчання, сприяють формуванню навчально-пізнавальних умінь та підвищенню якості знань, створюють умови для самоконтролю, самоаналізу й самокорекції.

Доцільність розроблення та впровадження робочих зошитів з друкованою основою зумовлена тим, що їх своєчасне і мотивоване застосування у навчальному процесі сприяє підвищенню ефективності навчальної роботи завдяки економії часу, передбаченого для виконання необхідних зразків та схематичних зображень, зацікавленості навчальним матеріалом, виконанню нестереотипних видів роботи та врахуванню вікових і психологічних особливостей розвитку дитини.

Використовуючи кращі досягнення в галузі педагогіки, педагогічної психології та методики викладання гри на музичних інструментах, враховуючи особливості перебігу таких пізнавальних процесів, як відчуття, сприйняття, мислення, уява і пам'ять, активізувати пізнавальну діяльність школярів на початковому етапі навчання гри на струнно-смичкових інструментах було вирішено за допомогою авторських робочих зошитів з друкованою основою “Нотний зошит юного скрипаля” та “Нотний зошит юного віолончеліста”.

Структурування матеріалу відповідно до провідних дидактичних принципів (науковості, доступності та наочності, послідовності та логічності викладу, єдності художнього і технічного розвитку учня, ладового та ритмічного відчуттів), використання нестандартних завдань творчого, проблемного характеру та синтезу різних видів мистецтв змогли забезпечити активну теоретичну і практичну діяльність учнів на початковому етапі навчання гри на струнно-смичкових інструментах. Ці зошити орієнтовані на активізацію сенсорних здібностей учнів, їх мимовільної та довільної пам'яті й уваги, творчої уяви.

“Відкриття” нових властивостей об'єктів у процесі їх порівняння та узагальнення, аналізу й синтезу сприяло активізації мисленнєвої діяльності учнів, становленню й розвитку логічного типу їх мислення.

Основні функції робочих зошитів (навчальна, розвиваюча, інформативно-ілюстративна, систематизації, контролю та самоконтролю) зумовили структурування змісту навчального матеріалу за відповідними блоками. Так, враховуючи специфіку навчання гри на музичних інструментах, особливо на початковому етапі, при розробці "Нотних зошитів…” дисертантом були визначені такі блоки:

- ілюстративно-наочний (схеми, зразки, ілюстрації);

- понятійно-інформаційний (виклад основного матеріалу з теми в лаконічних текстах та опорних сигналах);

- ігровий (завдання на оволодіння постановчим апаратом та виконавськими навичками гри на інструменті);

- мисленнєво-операційний (нестандартні завдання на активізацію мисленнєвої діяльності та творчої уяви учнів);

- контролю та самоконтролю (диференційовані завдання, кросворди, ребуси).

Незважаючи на те, що навчальний матеріал з визначених блоків розглядався диференційовано, він є цілісною системою цілеспрямованого педагогічного впливу на активізацію пізнавальної діяльності школярів на початковому етапі навчання гри на струнно-смичкових інструментах. Свідченням цього є завдання, що мають поліфункціональне навантаження. Враховуючи специфіку індивідуальних занять у дитячих навчальних музичних закладах, для проведення формуючого експерименту було сформовано три контрольні (КГ 1, КГ 2, КГ 3) та три експериментальні (ЕГ 1, ЕГ 2, ЕГ 3) групи, що зумовлено віком дітей, які брали участь в експериментальному дослідженні:

- ЕГ 1, КГ 1 - діти старшого дошкільного віку - 4-5 років;

- ЕГ 2, КГ 2 - діти молодшого шкільного віку - 6-7 років;

- ЕГ 3, КГ 3 - діти молодшого шкільного віку - 8-9 років.

В ролі експертів виступили викладачі фахових дисциплін дитячих навчальних музичних закладів, учні яких брали участь у формуючому експерименті. На початку та по закінченні експерименту викладачами були проведені діагностичні зрізи.

На основі порівняльного аналізу рівнів пізнавальної активності учнів експериментальних та контрольних груп були отримані результати проведеної дослідно-експериментальної роботи, що засвідчили зростання пізнавальної активності школярів всіх експериментальних груп.

Активізація пізнавальної діяльності школярів досягалася передусім цілеспрямованим впливом на сенсорні здібності учнів (за допомогою відповідно оформлених авторських навчально-наочних засобів - робочих зошитів з друкованою основою) та застосуванням серії нестандартних завдань (транспонування п'єс, самостійне визначення аплікатури, творчі вправи на засвоєння теоретичних музичних знань тощо). Все це активізувало мисленнєву діяльність учнів експериментальних груп, внаслідок чого у них помітно зросла здатність аналізувати власні помилки, переносити знання та оперувати набутими навичками й уміннями в нових ситуаціях, виявляти причинно-наслідкові зв'язки між певними явищами. Результати контрольного діагностичного зрізу засвідчили зростання мисленнєвої активності серед учнів ЕГ 1 на 10,5%, ЕГ 2 - на 16%, а ЕГ 3 - на 19%, в той час як серед учнів КГ 1 - лише на 0,8%, КГ 2 - на 3,3%, а КГ 3 - на 3,7%.

Застосування прийомів варіативного повторення та активна мисленнєва діяльність учнів стимулювали пошук нових, оригінальних варіантів виконання твору, активізували творчу думку та фантазію. В результаті проведення формуючого експерименту серед учнів експериментальних груп суттєво знизився рівень наслідування викладача, що сприяло зростанню творчого та оригінального виконання навчальних завдань (ЕГ 1 - на 18,5%, ЕГ 2 - 16,5%, ЕГ 3 - 28%). Активізація логічного мислення позитивно позначилася на мнемічній діяльності школярів, адже матеріал, який логічно обробляється (аналізується, порівнюється, класифікується та пов'язується з життєвим досвідом дитини), без особливих зусиль включається в наявні вже системи зв'язків, довше зберігається і легше відтворюється. Орієнтація навчання на використання мимовільної пам'яті та уваги сприяли тривалості та стійкості інтересу, про що також свідчать показники контрольного діагностичного зрізу: серед учнів ЕГ 1 показники зросли на 10,5%, ЕГ 2 - на 18%, а ЕГ 3 - на 15%, тоді як серед учнів КГ 1 - лише на 2,5%, КГ 2 - на 5%, а КГ 3 росту не спостерігалося взагалі. Таким чином, результати контрольного діагностичного зрізу засвідчили загальне зростання пізнавальної активності учнів всіх експериментальних груп (див. табл. 2).

Дані табл. 2 засвідчують зростання пізнавальної активності учнів експериментальних груп, що підтверджує доцільність та актуальність використання робочих зошитів з друкованою основою на початковому етапі навчання гри на струнно-смичкових інструментах з метою активізації пізнавальної діяльності школярів.

ВИСНОВКИ

Результати проведеного дослідження дозволили дійти таких висновків:

1. Аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури засвідчив, що питання активізації пізнавальної діяльності школярів досі є однією з найактуальніших проблем сучасної педагогічної науки та практики. Дотримання провідних дидактичних принципів (доступності, природо-відповідності та наочності навчання), структурування навчального матеріалу, організація самостійної роботи та використання нестандартних завдань творчого, проблемного характеру сприятимуть активізації пізнавальної діяльності школярів на початковому етапі навчання гри на струнно-смичкових інструментах; педагогічний школяр освіта

2. Результати констатуючого експерименту засвідчили низький рівень мисленнєвої активності та зосередженості уваги, недостатню мнемічну діяльність та зниження пізнавального інтересу учнів на початковому етапі навчання гри на струнно-смичкових інструментах. Аналіз педагогічного репертуару дозволив констатувати обмаль таких вітчизняних видань для класу скрипки та повну відсутність для класу віолончелі, які б відповідали віковим та психологічним особливостям розвитку учнів, сприяли становленню пізнавального інтересу, стимулювали їх пізнавальну діяльність;

3. Спираючись на кращі досягнення педагогіки, педагогічної психології та методики викладання гри на музичних інструментах, враховуючи особливості перебігу таких пізнавальних процесів як відчуття, сприйняття, мислення, уява, пам'ять та увага, активізувати пізнавальну діяльність школярів на початковому етапі навчання гри на струнно-смичкових інструментах було вирішено за допомогою розроблених дисертантом робочих зошитів з друкованою основою “Нотний зошит юного скрипаля” та “Нотний зошит юного віолончеліста”;

4. Хід формуючого експерименту переконав в ефективності застосування робочих зошитів з друкованою основою на початковому етапі музичної освіти для активізації пізнавальної діяльності школярів. Виконання нестандартних завдань (транспонування п'єс, самостійне визначення аплікатури, творчі вправи на засвоєння теоретичних понять тощо) сприяло активізації мисленнєвої діяльності початківців. В результаті серед учнів експериментальних груп помітно зросла схильність до аналізу власних помилок, здатність до перенесення знань та оперування набутими навичками й уміннями в нових навчальних ситуаціях, з'явилося прагнення виявити причинно-наслідкові зв'язки, про що свідчать дані діагностичних зрізів на початку дослідження та по його закінченні;

5. Відмова від абстрактного нотного матеріалу, вдосконалення постановчих та виконавських навичок на основі пісенного репертуару з текстовим супроводом, використання кращих зразків дитячого фольклору та класичного педагогічного репертуару, ілюстративного та схематичного матеріалу, ребусів, елементів гри та казки сприяли не лише формуванню позитивного емоційного забарвлення кожного заняття, а й активізації мимовільних форм пам'яті та уваги учнів;

6. На основі теоретичного аналізу наукових джерел з педагогіки, психології і методики початкового навчання музики та проведеної дослідно-експериментальної роботи було виявлено і перевірено ряд психолого-педагогічних умов, що здатні забезпечити активізацію пізнавальної діяльності школярів на початковому етапі навчання гри на струнно-смичкових інструментах, зокрема: врахування вікових особливостей та рівня психічного розвитку учнів, структурування навчального матеріалу відповідно до закономірностей перебігу основних пізнавальних процесів, цілеспрямований вплив на сенсорні здібності за допомогою ілюстративно-схематичного матеріалу, активізація мисленнєвої діяльності учнів шляхом використання нестандартних завдань, активізація довільної уваги та пам'яті на основі варіативного повторення навчального матеріалу, включення елементів гри та казки з метою стимулювання пізнавального інтересу та формування позитивного емоційного відгуку учнів;

7. Запропоновані робочі зошити "Нотний зошит юного скрипаля" та "Нотний зошит юного віолончеліста" можуть і надалі використовуватися у навчально-виховному процесі дитячих музичних шкіл та шкіл мистецтв.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів складної та багатогранної проблеми активізації пізнавальної діяльності школярів на початковому етапі навчання гри на музичних інструментах. На нашу думку, подальшого теоретико-експериментального висвітлення вимагають питання розробки нових, диференційованих за здібностями дітей програм, створення сучасного педагогічного репертуару (як сольного, так і ансамблевого), вдосконалення фахової підготовки майбутніх викладачів (поглиблене розкриття психології дітей різного віку, принципів загальної та музичної педагогіки, кращих зразків педагогічної майстерності).

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Деркач О. До проблеми пізнавальної діяльності в педагогічній практиці // Вісник книжкової палати. - 2002. - №1. - С. 31-33.

2. Деркач О. Сутність та значення пізнавальних психічних процесів у навчальній діяльності // Вісник книжкової палати. - 2002. - №5. - С. 42-45.

3. Деркач О. Психофізичні особливості навчання молодших школярів гри на віолончелі // Рідна школа. - 2002. - №11. - С. 63-66.

4. Деркач О.О. Активізація пізнавальної діяльності школярів: реалії та перспективи // Вісник КНУКіМ: Зб. наук. праць. - Вип. 7 / Київський національний університет культури і мистецтв. - К., 2002. - С. 59-68. - (Серія “Педагогіка”).

5. Деркач О.О. Роздуми з приводу одного констатуючого експерименту // Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія / Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського. - Випуск 7. - Вінниця: Державна картографічна фабрика, 2002. - С. 123-127.

6. Деркач О. Інноваційні пошуки на початковому етапі навчання гри на віолончелі // Київське музикознавство: Збірка статей: Випуск 10 / НМАУ ім. П.І. Чайковського, КДВМУ ім. Р.М. Глієра. - К., 2003. - С. 44-53.

7. Деркач О. Початкова ланка музичної освіти: реалії та перспективи // Квінта: Бюллетень ESTA Україна. - 2003. - №4. - С. 10-17.

8. Деркач О.О. Інноваційні пошуки в процесі навчання малюків гри на струнно-смичкових інструментах // Молоді музикознавці України: Тези доп. ІY всеукр. наук. - теорет. студ. конф. 23-27 березня 2002 р. - К., 2002. - С. 37.

9. Деркач О. Традиційні та новаторські пошуки на початковому етапі музичного навчання // Традиція і сучасне в українській культурі: Тези доп. міжнар. наук. - практ. конф. 18-20 грудня 2002 р. - Х., 2002. - С. 56-58.

Размещено на Allbest.ru