Теоретико-методичні умови формування професійного усного мовлення іноземною мовою студентів вищих педагогічних навчальних закладів

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

УДК 378.147

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

АВТОРЕФЕРАТ

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО УСНОГО МОВЛЕННЯ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

АЛЕКСЄЄВА ТЕТЯНА

ВОЛОДИМИРІВНА

Київ -2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Бердянському державному педагогічному університеті, Міністерство освіти і науки України, м. Бердянськ.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Євтух Микола Борисович, академік-секретар відділення педагогіки і психології АПН України.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Онкович Ганна Володимирівна, завідувач відділу теорії і методології гуманітарної освіти Інституту вищої освіти АПН України; кандидат педагогічних наук, доцент Редько Валерій Григорович, завідувач лабораторії навчання іноземних мов Інституту педагогіки АПН України.

Провідна установа: Рівненський державний гуманітарний університет, кафедра професійної педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Рівне.

Захист відбудеться „10” жовтня 2003 р. о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.456.01 в Інституті вищої освіти АПН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, 9-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту вищої освіти АПН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, 8-й поверх.

Автореферат розісланий 23 серпня 2003 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Горбунова Л.С.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Розширення політичних, культурних та економічних зв'язків між Україною та іншими державами, можливість здійснення безпосередніх міжнародних контактів із носіями мови викликає інтерес у студентів до вивчення іноземних мов, сприяє засвоєнню мовного матеріалу, необхідного для спілкування під час поїздок за кордон з різноманітними професійними цілями, і вдосконаленню іншомовних умінь і навичок. Відтак, питання підготовки фахівців, які володіють іноземною мовою як засобом комунікації, набуває особливого значення. Основи для розв'язання цієї важливої проблеми закладаються як у середній школі, так і у вищому навчальному закладі, де відбувається формування базових механізмів мовленнєвих стереотипів, що є об'єктивними показниками рівня досконалості мовленнєвих умінь. Тому нагальним завданням вищої педагогічної освіти на сучасному етапі є формування у студентів вищих педагогічних навчальних закладів культури професійного мовлення, під якою ми розуміємо якість володіння кожним студентом достатнім обсягом іншомовного матеріалу і певним рівнем сформованості механізмів іншомовного професійного спілкування, який дозволив би їм здійснювати таке спілкування у різноманітних сферах.

Чинні програми з іноземних мов для вищих педагогічних навчальних закладів висувають високі вимоги до мовлення студентів. Відповідно до цих вимог, студенти перших і других років навчання повинні опанувати усне мовлення у діалогічній та монологічній формах. Висловлювання студентів мають бути правильно оформлені у мовному відношенні. А це означає, що мовна сторона спілкування є важливим показником нормативного володіння іноземною мовою як засобом комунікації. Щоб досягти цього необхідно сформувати у студентів відповідні механізми, що дозволили б вільно оперувати мовним матеріалом у процесі спілкування. Важливе місце серед них відводиться засвоєнню граматичної будови висловлювань як однієї з істотних показників володіння усним мовленням, оскільки саме граматика надає мові осмисленого характеру, допомагає організувати її (В.Г. Редько).

Проблема формування граматичних механізмів усного мовлення була об'єктом вивчення в українській і російській мовах (М.І. Васильєва, О.Я. Палихата, Н.А. Пашковська, В.І. Тихоша, Г.А. Фомичев, І.Л. Холковська та ін.). Дослідники цієї проблеми розглядали її, як правило, відповідно до специфічних умов становлення мовленнєвих механізмів у рідній мові. Щодо іноземної мови, то здебільшого науковці розглядали це питання у контексті змісту навчального процесу у середній школі (О.М. Вєлохов, В.М. Плахотник, В.Г. Редько та ін.). Питання залежності ефективності професійного іншомовного спілкування від його мовного, у тому числі граматичного, аспекту, залишається актуальним.

Складність проблеми формування професійного усного мовлення іноземною мовою привернула до себе увагу багатьох науковців. У результаті розроблено ряд питань, пов'язаних із навчанням граматичного оформлення усномовленнєвих висловлювань, зокрема: досліджено форми роботи з метою засвоєння граматичного аспекту усного англійського мовлення на початковому етапі у немовному вищому навчальному закладі на основі використання типових структур (С.Я. Ананьєва, С.С. Соловей та ін.); запропоновано методику управління процесом формування мовних граматичних навичок на основі використання правил (Г.М. Буданова, Л.П. Малишевська та ін.); досліджено ефективність свідомого та інтуїтивного підходів до навчання граматичного аспекту усного мовлення (А.Н. Бичова, В.В. Воїнов, А.Ю. Горчев та ін.).

Важливим фактором, що сприяє якісному засвоєнню мовного матеріалу, який використовується в усних мовленнєвих висловлюваннях, є, на наш погляд, опора на рідну мову. Питання, пов'язані з урахуванням мовного досвіду, набутого у рідній мові, під час вивчення іншомовного матеріалу, знайшли відображення у наукових дослідженнях Р.Ю. Барсук, О.І.Безлюдного, Л.С. Виготського, Л.П. Гапоненко, І.О. Зимньої, А.І. Мучник, О.А. Савелкової, Ю. Е.Темірова та інших.

Іншим важливим фактором, що сприяє ефективному формуванню вмінь професійного усного мовлення є прийом міжмовного зіставлення у вивченні іноземної мови (П.Б. Гурвич, І.О. Зимня, В.М. Плахотник, В.Г. Редько, С.П. Шатілов та ін.). А тим часом концепцією більшості підручників і посібників з іноземних мов, що тривалий час домінували у всіх вищих навчальних закладах України і поки що використовуються у багатьох із них, цей прийом чітко не передбачений.

Таким чином, прагнення багатьох учених досліджувати проблему навчання граматичного аспекту усного іншомовного спілкування підтверджує її важливість та актуальність для володіння усним мовленням як видом мовленнєвої діяльності. Однак, як доводить практика, зусилля дослідників не завжди приводили до бажаних результатів. Як засвідчили результати наших зрізів і спостережень, рівень професійного мовлення іноземною мовою студентів залишається ще досить низьким. Особливо це спостерігається у студентів, які оволодівають професією вчителя іноземної мови як другою спеціальністю. Значна кількість студентів випускних курсів не володіє на достатньому рівні цим умінням. Вони відчувають труднощі у мовному формуванні професійного мовлення. Спостерігається багато мовних, особливо граматичних, помилок у їхніх висловлюваннях. А між тим, граматична правильність усних мовленнєвих продуктів є важливим показником нормативного професійного спілкування.

Названі проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Теоретико-методичні умови формування професійного усного мовлення іноземною мовою студентів вищих педагогічних навчальних закладів”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Проблемні питання, що висвітлені в дисертаційній роботі, пов`язані з напрямом досліджень кафедри іноземних мов Бердянського державного педагогічного університету ”Комунікативна спрямованість іншомовленнєвої діяльності студентів” (затверджена вченою радою БДПІ, протокол №3 від 26 жовтня 1999 року).

Об'єктом дослідження є процес формування у студентів вищих педагогічних навчальних закладів професійного усного мовлення іноземною мовою.

Предмет дослідження - теоретико-методичні умови та засоби, що забезпечують формування у студентів І-ІІ курсів вищих педагогічних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації професійного усного мовлення іноземною мовою.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та розробити модель навчальної діяльності, яка сприяла б ефективному формуванню у студентів вищих педагогічних навчальних закладів умінь професійного усного мовлення іноземною мовою, і визначити педагогічні умови успішного функціонування цієї моделі.

Концептуальна ідея дослідження полягає у тому, що в умовах розвитку взаємовідносин незалежної України з іншими країнами на економічному, соціальному й політичному рівнях, перехід до ринкового способу господарювання вимагає озброєння майбутніх спеціалістів уміннями доцільно використовувати знання з іноземної мови у практичній діяльності. Нагальною потребою є застосування практики мовлення вже на ранній стадії навчання з урахуванням специфіки майбутної діяльності студентів. Розв`язання означеної проблеми передбачає теоретичне обґрунтування й розробку змісту, форм і моделі навчальної діяльності з формування у студентів умінь професійного усного мовлення іноземною мовою.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що рівень практичного володіння професійним усним мовленням іноземною мовою студентів значно зросте, якщо під час навчання:

- оволодівати мовними засобами, особливо граматичними, з урахуванням етапів формування мовленнєвих умінь і навичок на рівні значення, форми й використання мовних явищ;

- здійснювати опору на досвід усного мовлення, набутий студентами під час оволодіння культурою мовлення у вивченні рідної мови;

- впроваджувати диференційований підхід до оволодіння професійним усним мовленням у залежності від труднощів засвоєння та складності мовних явищ, які складають мовленнєві висловлювання;

- використовувати системи вправ і завдань, які створюють ситуації мовлення, адекватні умовам майбутньої професії і забезпечують включення студентів у ситуації, наближені до педагогічної діяльності;

- застосовувати інтерактивні форми роботи, спрямовані на розвиток комунікативних умінь студентів.

Відповідно до мети та гіпотези дослідження визначено такі завдання:

1. Дослідити психолого-педагогічні засади розвитку професійного мовлення іноземною мовою у студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

2. Проаналізувати психолого-педагогічні особливості процесу формування усномовленнєвого механізму під час навчання іноземної мови.

3. Проаналізувати лінгвістичні та методичні засоби формування професійного усного мовлення іноземною мовою.

4. Визначити умови та етапи формування і вдосконалення усномовленнєвих умінь іноземною мовою та розробити способи діяльності на кожному з етапів.

5. Розробити модель навчальної діяльності, що сприяє ефективному формуванню у студентів вищих педагогічних навчальних закладів професійного усного мовлення та перевірити її ефективність.

Методологічною основою дослідження слугували загальнотеоретичні та методологічні принципи теорії наукового пізнання; концептуальні положення філософії, психології, педагогіки щодо розвитку і всебічного формування особистості, а також особистісно-орієнтованого підходу до підготовки студентів у вищій школі; принцип професійної спрямованості навчання; новітні дослідження з проблем комунікативної культури.

Теоретичну основу дослідження становлять теоретико-методологічні та культурологічні аспекти філософії формування нового покоління фахівців (В.П.Андрущенко, І.А.Зязюн, В.Г.Кремень, М.І.Михальченко та ін.); концепції розвитку освіти, виховання та навчання у сучасних умовах (М.Б.Євтух, В.А.Козаков, К.В.Корсак, Е.В.Лузік, С.Ю.Ніколаєва, О.Я.Савченко, Д.І.Швед та ін.); концепції змісту і форм організації професійної підготовки студентів до професійно-педагогічної діяльності (П.Я.Гальперін, С.У.Гончаренко, С.О.Сисоєва, П.М.Щербань та ін.), а також основоположні принципи навчання мовленнєвій діяльності, в тому числі й іноземною мовою (І.О.Зимня, О.О.Леонтьєв, Є.Л.Носенко, В.М.Плахотник, І.В.Рахманов, В.Г.Редько, Г.В.Онкович, Л.В.Щерба та ін.).

Методи дослідження. Досягненню мети й розв'язанню поставлених завдань сприяло використання комплексу методів теоретичного й емпіричного дослідження:

- теоретичний та порівняльний аналіз психолого-педагогічної, методичної та лінгвістичної літератури, який дозволив виявити, узагальнити й систематизувати наукові матеріали з проблеми теми дослідження;

- аналіз навчальних програм і навчальних посібників з іноземної мови з метою визначення лінгвістичних основ для диференціації процесу формування усного мовлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів;

- педагогічні спостереження, тестування, вивчення результатів діяльності студентів з метою подальшого аналізу педагогічних явищ;

- діагностичний та формуючий експерименти, кількісний та якісний аналіз результатів дослідження, що дозволили довести ефективність упровадженої моделі формування та вдосконалення професійного усного мовлення іноземною мовою у студентів І-ІІ курсів вищих педагогічних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації (англійська мова як друга спеціальність) у навчальний процес.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося поетапно протягом 1994-2002 років.

На першому етапі (1994-1996 рр.) опрацьовувалася педагогічна, психологічна й методична література, здійснювалося спостереження за навчальним процесом, розроблялися експериментальні матеріали для проведення дослідження.

На другому етапі (1996-1999 рр.) проводився констатуючий і розвідувальний експеримент за спеціально поставленими навчальними завданнями з наступним аналізом його результатів.

На третьому етапі (1999-2002 рр.) здійснювалося експериментальне навчання відповідно до розробленої моделі формування і вдосконалення професійного усного мовлення іноземною мовою. Результати експерименту були проаналізовані та узагальнені.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося на базі Бердянського державного педагогічного університету. У формуючому експерименті брали участь 300 студентів І-ІІ курсів філологічного факультету (англійська мова як друга спеціальність) і факультету підготовки вчителів початкових класів (англійська мова як друга спеціальність), 25 викладачів іноземних мов.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше:

- виконано комплексне дослідження проблеми визначення теоретико-методичних умов, що ефективно впливають на процес формування умінь професійного усного мовлення студентів I-II років навчання вищих педагогічних навчальних закладів, які оволодівають професією вчителя іноземної мови як другою спеціальністю;

- на основі здійснення ретроспективного аналізу вітчизняної та зарубіжної методико-педагогічної літератури систематизовано досвід процесу формування умінь професійного усного мовлення студентів, визначено рівні його сформованості;

- дістали подальшого розвитку теоретико-методичні умови, які сприяють підвищенню ефективності процесу формування умінь професійного усного мовлення студентів;

- розроблено й експериментально перевірено педагогічну модель навчальної діяльності з формування у студентів культури професійного спілкування іноземною мовою з урахуванням етапів становлення мовленнєвих умінь і навичок на рівні значення, форми й використання мовних явищ, які складають усномовленнєві висловлювання.

Теоретичне значення результатів дослідження полягає у науковому обґрунтуванні теоретико-методичних умов ефективного формування і вдосконалення у студентів умінь професійного усномовленнєвого спілкування іноземною мовою, що передбачає опору на досвід усного мовлення, набутий студентами в оволодінні культурою мовлення рідною мовою; здійснення диференційованого підходу до оволодіння іншомовним професійним усним мовленням у залежності від складності і труднощів засвоєння мовних явищ; упровадженні системи вправ, які створюють ситуації спілкування, адекватні умовам майбутньої професійної діяльності студентів, і забезпечують включення студентів у ситуації, наближені до педагогічної діяльності; широке використання інтерактивних форм роботи, спрямованих на розвиток комунікативних умінь студентів вищих педагогічних навчальних закладів. Теоретичні положення і висновки роботи можуть слугувати основою для подальшої розробки вказаної проблематики.

Практичне значення одержаних результатів полягає у впровадженні у практику навчання іноземної мови студентів І-ІІ курсів філологічного факультету і факультету підготовки вчителів початкових класів Бердянського державного педагогічного університету розробленої моделі навчальної діяльності, що підвищило рівень професійного усного мовлення. Матеріали і результати дисертаційного дослідження можуть бути використані для викладання іноземної мови на І-ІІ курсах вищих педагогічних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, на лекційних і практичних заняттях зі студентами та слухачами курсів фахової перепідготовки, а також як практичний матеріал для розробки навчально-методичних посібників.

Результати дослідження впроваджено у практику роботи Бердянського державного педагогічного університету (довідка про впровадження від 22.05.2002 р., довідка про впровадження від 02.12.2002 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в уточнені і теоретичному обґрунтуванні сутності поняття “культура професійного усного мовлення студентів іноземною мовою”, визначенні теоретико-методичних умов, які ефективно впливають на процес його формування, створенні моделі навчальної діяльності з формування у студентів умінь професійного усного мовлення іноземною мовою.

Вірогідність результатів і висновків дослідження забезпечено методологічним і теоретичним обґрунтуванням вихідних положень дослідження; застосуванням взаємодоповнюючих методів, адекватних об'єкту, предмету, меті, гіпотезі та завданням дослідження; результатами педагогічного експерименту, атакож позитивними наслідками їх апробації та впровадження.

На захист виносяться:

1. Положення щодо сутності поняття “культура професійного мовлення студентів іноземною мовою”.

2. Теоретико-методичні умови формування професійного усного мовлення іноземною мовою у студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

3. Модель навчальної діяльності з формування у студентів професійного спілкування іноземною мовою.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дослідження повідомлялися й обговорювалися на науково-практичних конференціях різного рівня: Регіональна наукова конференція “Педагогічна спрямованість практичних занять з іноземної мови та музики” (Бердянськ, 1993), ІІ Всеукраїнська наукова конференція “Нові підходи до філології у вищій школі” (Мелітополь, 1994), на науковій конференції викладачів Бердянського державного педагогічного університету (Бердянськ, 1994 р.).

Публікації. Результати й основні положення дисертаційного дослідження висвітлено у 9 публікаціях, з них 8 написано без співавторів, у тому числі: 6 статей у провідних наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України. Основні положення і висновки дисертації співавторам не належать.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (225 джерел, з них 11 - іноземною мовою). Повний обсяг дисертації - 200 сторінок. Робота містить 9 таблиць, 5 рисунків.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження з обраної проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методологічні та теоретичні основи дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне та практичне значення, представлено апробацію результатів наукової роботи.

У першому розділі - “Теоретичні основи формування умінь професійного усного мовлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів” - на основі розгляду психолого-педагогічної літератури проаналізовано, уточнено і обгрунтовано поняття “культура мовлення студента іноземною мовою”. Визначено теоретико-методичні умови розвитку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів професійного усного мовлення іноземною мовою, досліджено особливості та рівень професійного іншомовного спілкування у залежності від його мовного, у тому числі граматичного, аспекту.

Доведено, що одним із основних видів педагогічної діяльності майбутнього вчителя є педагогічне спілкування, яке виступає як форма взаємодії суб'єктів і реалізує їхню суспільно-комунікативну діяльність. Процес педагогічного спілкування здійснюється за допомогою різноманітних засобів, серед яких у першу чергу виділяються вербальні та невербальні. Тому проблема педагогічного спілкування постає насамперед як проблема культури мовлення студента й особливо усного мовлення.

Культуру професійного мовлення студентів визначено як якість володіння нормами літературної мови, а також уміння використовувати її багатство та виражальні засоби в умовах професійно-педагогічного спілкування відповідно до мети і змісту мовлення, а також мети освіти й виховання.

Встановлено, що мовленнєва діяльність включає мову й мовлення як внутрішні засоби та способи її реалізації. Відзначено, що предметом мовленнєвої діяльності є думка, а засобом існування, формування й вираження цієї думки є система мови, її фонетичні, лексичні та граматичні засоби, які мають засвоюватися саме як способи вирішення певного розумового завдання. Одиницею мовленнєвої діяльності є мовленнєва дія, яка, як правило, реалізується на рівні судження, що виражається у формі речення.

Проведений аналіз дозволив виявити, що для успішного оволодіння мовленнєвою діяльністю необхідно засвоїти механізм її становлення. З наукової літератури відомо, що мовленнєвий механізм складається, по-перше, з дій внутрішнього та зовнішнього оформлення висловлювання (фонетичного, лексичного і граматичного), по-друге, включає дії оперування (використання), які є засобом функціонування дій оформлення й апаратом внутрішніх розумово-мнемічних процесів. Задля ефективного здійснення мовленнєвої діяльності необхідно, щоб дії оформлення були доведені до рівня досконалості. Цьому сприяє взаємодія правил їх утворення та сполучення, навичок оформлення мовленнєвого висловлювання, вмінь застосовувати накопичені знання й навички на практиці.

В обґрунтованому підході дотримуємося позиції, за якої знання розглядаються як орієнтовна основа для усвідомленого виконання мовних (у тому числі й граматичних) операцій та мовленнєвих дій. Основним засобом, який забезпечує студентів знаннями про граматичне явище, способи його утворення і вживання, є правило, яке має подаватися до виконання певної дії і в такий спосіб озброювати студентів знаннями про зміст та способи виконання дії.

У другому розділі - “Модель навчальної діяльності з формування у студентів професійного усного мовлення іноземною мовою і перевірка її ефективності” - на прикладі граматичного матеріалу проаналізовані труднощі формування іншомовних механізмів у процесі породження мовлення, визначені способи формування знань, умінь та навичок граматичного оформлення усномовленнєвих висловлювань, експериментально перевірені теоретико-методичні умови формування професійного спілкування студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

Результати аналізу педагогічно-методичної літератури дали можливість визначити типові проблеми під час граматичного оформлення усних висловлювань. Вони зумовлені лінгвістичними властивостями мовного, особливо граматичного, матеріалу, недостатнім засвоєнням відповідних правил і закономірностей мови, а також меж використання мовних явищ, які складають усномовленнєві висловлювання. Доведено, що більшість помилок є результатом негативного впливу лінгвістичного досвіду, набутого студентами під час вивчення рідної мови. Отже, опора на рідну мову, що сприяє більш свідомому засвоєнню іноземної мови і надає можливість для використання міжмовного переносу, а також для врахування впливу міжмовної інтерференції, є однією з теоретико-методичних умов формування умінь професійного усного мовлення іноземною мовою студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

Проведено порівняльний аналіз граматичних явищ англійської мови, що вивчаються студентами на I-IІ курсах вищих педагогічних навчальних закладів, з їх відповідниками в українській мові.

Розроблена методична типологія граматичних явищ англійської мови, які підлягають засвоєнню студентами. Серед них виділені три групи граматичних явищ, які відрізняються за певними параметрами й вимагають диференційованого підходу у процесі навчання: 1) граматичні явища, подібні за змістом, формою і застосуванням до їх аналогів в українській мові, під час вивчення яких, спираючись на лінгвістичний досвід студентів, доцільно використовувати міжмовний перенос; 2) граматичні явища, які відрізняються від своїх аналогів в українській мові за формою та обсягом значень, під час вивчення яких необхідно враховувати негативний вплив міжмовної інтерференції; 3) граматичні явища англійської мови, не властиві українській мові.

Визначені основні типи відповідностей і відмінностей у змісті, способах оформлення і вживання виучуваних категорій у контактуючих мовах, врахування чого є основою для здійснення диференційованого підходу до оволодіння нормативним професійним усним мовленням, що також розглядається нами як одна з теоретико-методичних умов ефективності цього процесу.

На основі зазначених вище теоретичних положень розроблено модель навчальної діяльності, яка складається з трьох етапів:

1. Етап створення орієнтувальної основи дій і формування мовних навичок.

2. Етап удосконалення мовних навичок і створення умов для їх переносу в мовленнєву діяльність.

3. Етап стабілізації мовних навичок у мовленнєвій діяльності і створення динамічного мовленнєвого стереотипу.

Модель забезпечує ефективне здійснення процесу формування мовних, у тому числі граматичних, механізмів, усних мовленнєвих висловлювань. Основними характеристиками моделі є етапність формування мовленнєвих механізмів на основі комплексної реалізації таких умов: а) оволодіння мовними явищами, що вживаються в усномовленнєвих висловлюваннях, здійснюється на рівні значення, форми і вживання; б) використовується опора на знання й досвід, набуті студентами у процесі вивчення рідної мови; в) зміст і форма навчальної діяльності детермінуються труднощами виучуваних мовних явищ. професійний спілкування навичка

Доведено, що якісний склад і кількісне співвідношення вправ і завдань у комплексах залежать від завдань етапу. Кожний комплекс складається з трьох блоків вправ і завдань, побудованих з урахуванням належності мовного явища до певної типологічної групи.

Встановлено, що основне завдання першого етапу полягає у тому, щоб подати студентам інформацію про значення, форму і вживання мовного (граматичного) явища. Таким чином студенти оволодівають операціями формоутворення і вживання певного явища у мовленні. Блокам вправ передує правило, яке формує у студентів теоретичні знання про об'єкт навчання. Воно супроводжується зразками речень англійською мовою та їх відповідниками рідною мовою. Пропоновані приклади є не лише матеріалізованим втіленням інформації, вміщеної у правилі, але й слугують студентам опорою для здійснення, у разі необхідності, самокорекції у процесі виконання самостійних мовленнєвих дій.

Результати дослідження доводять, що формуванню у студентів повної орієнтувальної основи діяльності сприяють мовні вправи, які забезпечують успішне становлення мовних навичок. Це вправи на підстановку, порівняння, заміну, доповнення, розкриття дужок, трансформацію, комбінування. Важливе місце у комплексах вправ відводиться перекладним вправам. Переклад із рідної мови на іноземну збільшує ступінь повноти орієнтувальної основи, бо під час перекладу відбувається зіставлення мовних систем двох контактуючих мов, у результаті чого студенти більш усвідомлено засвоюють навчальний матеріал.

На другому етапі передбачається вдосконалення мовних навичок. Вони набувають пластичності й лабільності, стають більш гнучкими. Цьому сприяють умовно-мовленнєві вправи, що забезпечують багаторазове повторення виучуваних одиниць у варіативних ситуативних умовах та імітують мовленнєві завдання студентів за рахунок вживання цих одиниць у стандартних безпосередніх мовленнєвих актах.

Встановлено, що важлива роль у процесі формування граматичних механізмів усномовленнєвих висловлювань відводиться третьому етапу, де мобілізуються ці навички і створюється мовленнєвий механізм. Рівень сформованості всіх властивостей навичок повною мірою проявляється у мовленнєвій діяльності. Фізіологічною основою сформованості навичок є динамічний мовленнєвий стереотип, який створюється у процесі комунікативно-мовленнєвого тренування. В умовах професійного навчання організації такого тренування сприяють мовленнєві вправи і завдання. Вони передбачають виконання дій у навчальних ситуаціях, які моделюють реальні мовленнєві умови спілкування. Ці вправи мають бути комунікативно і професійно спрямованими й вмотивованими. Впроваджено також вправи, які створюють ситуації мовлення, адекватні умовам майбутньої педагогічної діяльності студентів - бесіда, дискусія, на основі прочитаного або почутого, розповідь за темою, коментування, рольова гра, навчальні ситуації.

Ефективність визначених і обґрунтованих теоретико-методичних умов формування професійного спілкування англійською мовою студентів вищих педагогічних навчальних закладів перевірялася у процесі експериментального навчання, яке здійснювалося протягом чотирьох навчальних років на філологічному факультеті та факультеті підготовки вчителів початкових класів Бердянського державного педагогічного університету. 300 студентів, які оволодівають англійською мовою як другою спеціальністю, були охоплені формуючим експериментом.

Під час визначення рівнів сформованості професійного усного мовлення іноземною мовою студентів вищих педагогічних навчальних закладів враховувалися не лише суто лінгвістичні критерії мовлення, але й психолого-педагогічні вимоги до нього. Виділено чотири рівні сформованості умінь професійного усного мовлення студентів (високий, достатній, середній, низький) на підставі таких критеріїв: 1) правильність мовлення (обґрунтований відбір граматичного оформлення мовлення); 2) точність мовлення (вибір граматичних явищ, які найбільш точно передають зміст мовлення й відповідають ситуації спілкування); 3) різноманітність мовлення у відповідності до його виду (діалогічне чимонологічне); 4) темп мовлення (відсутність пауз для підбирання необхідної граматичної конструкції); 5) цілеспрямованість і логічність мовлення, прагнення до його аналізу.

Зміну в рівнях сформованості у студентів професійного усного мовлення іноземною мовою визначено, відповідно до якості виконаних ними завдань, які були спрямовані на застосування виучуваного матеріалу у професійно значущих ситуаціях (як в експериментальних групах, так і в контрольних). Виконання цих завдань записувалося на магнітофонну плівку, для того щоб можна було детально проаналізувати рівень сформованості усномовленнєвих висловлювань студентів у відповідності до зазначених критеріїв, порівняти з усномовленнєвими висловлюваннями інших студентів, надати їм об'єктивну оцінку.

Рівень сформованості професійного усного мовлення студентів контрольних і експериментальних груп відображено у таблицях 1-2.

Таблиця 1 - Рівень сформованості усного мовлення студентів експериментальних груп

Рівні	на початку експерименту	в кінці 1-го року експерименту	в кінці 2-го року експерименту
	кіл.	%	кіл.	%	кіл.	%
високий	24	8,1	53	17,6	83	27,7
достатній	104	34,5	140	46,6	176	58,8
середній	103	34,5	83	27,7	41	13,5
низький	69	23,0	24	8,1	0	0

Таблиця 2 - Рівень сформованості усного мовлення студентів контрольних груп

Рівні	на початку експерименту	в кінці 1-го року експерименту	в кінці 2-го року експерименту
	кіл.	%	кіл.	%	кіл.	%
високий	26	8,5	40	13,4	51	16,9
достатній	99	33,1	122	40,8	129	43,0
середній	106	35,2	95	31,7	104	34,5
низький	70	23,2	42	14,1	17	5,6

Аналіз даних засвідчив, що і в контрольних, і в експериментальних групах зросли рівні якості висловлювань. Проте експериментальна група мала більший відсоток студентів з високим рівнем сформованості професійного усного мовлення на завершення експериментальної роботи (27,7% студентів проти 16,9% у контрольних групах). У контрольних групах залишилися студенти, які володіють усним мовленням іноземної мови на низькому рівні, тоді як в експериментальних групах таких студентів не залишилося.

Проведене експериментальне дослідження, в якому брало участь 300 осіб, довело ефективність і доцільність запропонованої моделі навчальної діяльності з формування у студентів умінь професійного усного мовлення іноземною мовою на основі запропонованих у дисертації теоретичних положень.

У загальних висновках викладено основні результати теоретичної, методичної і практичної розробки теоретико-методичних умов формування умінь професійного усного мовлення іноземною мовою студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

ВИСНОВКИ

1. На основі системного підходу доведено, що практичне володіння іноземною мовою, на яке націлюють програми вищих педагогічних навчальних закладів, неможливе без володіння студентом культурою професійного мовлення, міцного оволодіння вміннями в усіх видах мовленнєвої діяльності, у тому числі й усним мовленням. Успішне формування усномовленнєвих умінь у студентів вищих педагогічних навчальних закладів, починаючи з першого курсу, є важливою передумовою використання мови як засобу комунікації та впливу на формування особистості.

2. Поняття “культура професійного мовлення студента іноземною мовою” розглядається як якість володіння нормами літературної мови, а також уміння використовувати її багатство та виражальні засоби в умовах професійно-педагогічного спілкування відповідно до мети і змісту мовлення, що визначаються сучасним освітньо-виховним ідеалом.

3. Важливим дидактичним положенням, яке необхідно враховувати у процесі формування професійного усного мовлення студентів, їх включення у мовленнєву діяльність, є взаємозв'язок між знаннями, вміннями й навичками, який виявляється у тому, що вміння й навички формуються на основі знань; навички і вміння є необхідною умовою виконання мовленнєвих дій. Формуванню усного професійного мовлення сприяє взаємодія щонайменше трьох факторів - знання одиниць мови і правил їх утворення і сполучення, наявність навичок оформлення мовленнєвого висловлювання і сформованість умінь використовувати отримані знання й навички у практичній діяльності. Отже, ефективність формування професійного спілкування залежить від рівня оволодіння його компонентами, суттєве місце серед яких належить граматичним динамічним мовленнєвим механізмам.

4. У дисертаційному дослідженні розроблено модель навчальної діяльності, яка спрямована на підвищення ефективності процесу формування і вдосконалення умінь професійного спілкування іноземною мовою студентів. Вона передбачає наявність трьох етапів: 1. Етап створення орієнтувальної основи дій і формування мовних навичок. 2. Етап удосконалення мовних навичок і створення умов для їх переносу у мовленнєву діяльність. 3. Етап стабілізації навичок у мовленнєвій діяльності і створення динамічного мовленнєвого стереотипу.

5. Доведено, що основними засобами реалізації запропонованої моделі є вправи, які відрізняються якісним складом, кількісним співвідношенням, змістом та логіко-тематичним зв'язком. Усі вправи об'єднані в комплекси, що забезпечують виконання поставлених завдань. Вихідним варіантом вправ, що найбільш повно відповідає поставленим завданням, є вправи типу “мовні - умовно-мовленнєві - мовленнєві”. У процесі експериментального навчання доцільним є використання вправ, що забезпечують набуття мовленнєвих навичок і вмінь, необхідних для навчання говоріння: ситуація, бесіда, дискусія, на основі прочитаного або почутого, розповідь за темою або сценарієм, опис за власним вибором, опис з пам'яті або за уявленням, опис за наочністю, коментування, гра, мовленнєві ситуації. Ефективною формою організації навчання з формування професійного усного мовлення у студентів вищих педагогічних навчальних закладів є інтерактивні форми роботи.

6. Експериментальне дослідження підтвердило гіпотезу про те, що рівень практичного володіння професійним усним мовленням іноземною мовою студентів значно зросте, якщо під час навчання:

- оволодівати мовними засобами, особливо граматичними, з урахуванням етапів формування мовленнєвих умінь і навичок на рівні значення, форми й використання мовних явищ у спілкуванні;

- здійснювати опору на досвід усного мовлення, набутий студентами під час оволодіння культурою мовлення у вивченні рідної мови;

- впроваджувати диференційований підхід до оволодіння професійним усним мовленням у залежності від труднощів засвоєння та складності мовних явищ, які використовуються у мовленні;

- використовувати системи вправ, які створюють ситуації мовлення, адекватні умовам майбутньої професійної діяльності, і забезпечують включення студентів у ситуації, наближені до педагогічної діяльності;

- застосовувати інтерактивні форми роботи, спрямовані на розвиток комунікативних умінь студентів.

Результати експерименту засвідчили, що загальний рівень мовної (граматичної) правильності професійного усного мовлення іноземною мовою студентів експериментальних груп приблизно в 2.7 рази перевищив аналогічний рівень, досягнутий студентами контрольних груп. У результаті цього підтвердилася гіпотеза дослідження. Мета і завдання роботи виконані.

Дослідження не вичерпало всіх проблем формування умінь професійного усного мовлення іноземною мовою у студентів вищих педагогічних навчальних закладів. Перспективу подальшого дослідження вбачаємо в обґрунтуванні оптимальної кількості вправ, створенні системи диференційованої роботи у залежності від початкового рівня сформованості мовленнєвої культури студентів.

Основний зміст дисертаційної роботи відображено в таких публікаціях:

СТАТТІ У ПРОВІДНИХ НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАННЯХ

1. Алексєєва Т.В. Чинники, які впливають на якість засвоєння знань з іноземної мови студентів І-ІІ курсів немовних вузів // Збірник наукових праць БДПІ ім. П.Д.Осипенко. - Бердянськ, 1999. - №3-4. - С.93-101.

2. Алексєєва Т.В. Дидактичні аспекти вивчення першокурсниками іноземної мови у педагогічних інститутах // Наукові записки. - Тернопіль. - 2000. - № 1. - С.97-100.

3. Алексєєва Т.В. Професіоналізм викладача іноземної мови як одна з дидактичних умов якісного засвоєння знань студентами вищих педагогічних навчальних закладів // Наукові записки. - Тернопіль. - 2000. - №2. - С. 92-97.

4. Алексєєва Т.В. Індивідуальний підхід у навчанні іноземної мови у вищому педагогічному навчальному закладі // Наукові записки. - Тернопіль. - 2000. - № 5. - С. 5-9.

5. Алексєєва Т.В., Данукало Н.Г.Активізація СРС вищих педагогічних закладів освіти // Наукові записки. - Тернопіль. - 2000. - №6. - С. 41 -47.

6. Алексєєва Т.В. Організація СРС як одна із дидактичних умов, що впливає на якість знань з іноземної мови // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Збірник наукових праць. - Харків: Харківський державний педагогічний університет, 2000. - № 11. - С. 29-36.

Статті та тези доповідей у збірниках матеріалів конференцій:

7. Алексєєва Т.В. До питання про необхідність застосування індивідуалізованих вправ для студентів педагогічних інститутів на початковому етапі навчання іноземної мови // Педагогічна спрямованість практичних занять з іноземної мови та музики: Збірник тез наукових повідомлень. - Бердянськ, 1993. - С. 15.

8. Алексєєва Т.В. Учбові завдання з англійської мови з орієнтацією на самостійну роботу студентів // Нові підходи до філології у вищій школі: Матеріали ІІ Всеукраїнської наукової конференції. - Мелітополь, 1994. - С.17-20.

9. Алексєєва Т.В. Організація навчання аудіювання у педагогічному інституті на принципі індивідуалізації // Тези науково-практичної конференції викладачів. - Бердянськ, 1994. - С. 53-55.

АНОТАЦІЇ

Алексєєва Т.В. Теоретико-методичні умови формування професійного усного мовлення іноземною мовою студентів вищих педагогічних навчальних закладів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Інститут вищої освіти АПН України, Київ, 2003.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню теоретико-методичних умов формування умінь професійного усного мовлення студентів І-ІІ курсів вищих педагогічних навчальних закладів (англійська мова як друга спеціальність).

У роботі уточнено поняття “культури професійного мовлення студента іноземною мовою”, досліджено сутність процесу формування професійного усного мовлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів як компонента їхньої педагогічної культури. На підставі комплексного аналізу виявлено теоретико-методичні умови, що сприяють підвищенню ефективності процесу формування умінь професійного усного мовленнє іноземною мовою у студентів. Запропоновано модель навчальної діяльності студентів I-II курсів, яка спрямована на формування і вдосконалення умінь професійного усного мовлення іноземною мовою. Модель складається з трьох етапів: створення орієнтувальної основи дій і формування мовних навичок; удосконалення мовних навичок і створення умов для їх переносу у мовленнєву діяльність; стабілізація навичок і створення граматичних мовленнєвих механізмів.

Ключові слова: теоретико-методичні умови, педагогічна культура, професійне усне мовлення, мовленнєва діяльність, усні мовленнєві вміння, формування граматичних механізмів, мовні, умовно-мовленнєві, мовленнєві вправи.

Алексеева Т.В. Теоретико-методические условия формирования профессионального устного говорения на иностранном языке студентов высших педагогических учебных заведений. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Институт высшего образования АПН Украины, Киев, 2003.

Диссертационная работа посвящена исследованию теоретико-методических условий формирования умений профессионального устного общения на иностранном языке у студентов высших педагогических учебных заведений.

Уточнено понятие “культура профессионального общения студентов на иностранном языке”. Культура профессиональной речи студентов рассматривается как качество владения нормами литературного языка, а также умение использовать его богатства и средства выразительности в условиях профессионально-педагогического общения в соответствии с целью и содержанием речи, которые определяются современным идеалом воспитания и образования.

Рассмотрены психолого-педагогические особенности развития умений профессионального устного общения студентов высших учебных заведений. В процессе исследования выявлены этапы формирования и усовершенствования устноречевых умений на иностранном языке, которые позволили разработать способы деятельности на каждом из этапов.

Установлено, что уровень практического владения профессиональной устной речью на иностранном языке значительно возрастет, если придерживаться следующих теоретико-методических условий: овладение языковыми, в том числе грамматическими, явлениями осуществляется на уровне их значения, формы и употребления; в учебном процессе используется опора на знание и опыт устной речи, приобретенный студентами при овладении культурой речи на родном языке; форма организации и содержания учебной деятельности зависят от трудности языковых явлений, что обусловливает осуществление дифференцированного подхода к их усвоению; внедрение системы упражнений, которые создают ситуации речи, адекватные условиям будущей профессиональной деятельности студентов, то есть включение студентов в ситуации, приближенные к педагогической деятельности; широкое использование интерактивных форм професійного усного мовлення іноземною мовою студентів. Запропоновано модель навчальної діяльності студентів І-ІІ курсів, яка спрямована на формування і вдосконалення професійного усного мовлення іноземною мовою. Модель складається з трьох етапів: створення орієнтувальної основи дій і формування граматичних навичок; удосконалення граматичних навичок і створення умов для їх переносу в мовленнєву діяльність; стабілізація граматичних навичок у мовленнєвій діяльності і створення граматичних мовленнєвих механізмів.

работы, направленных на развитие коммуникативности студентов высших педагогических учебных заведений.

Произведен сопоставительный анализ английских и украинских грамматических явлений, изучаемых студентами на І-ІІ курсах в педагогических институтах. Автор считает, что учет сходств и различий контактирующих языков способствует более успешному формированию умений, навыков профессионального говорения на иностранном языке, поможет студентам допускать меньше ошибок.

В диссертации предложена модель организации учебной деятельности студентов І-ІІ курсов высших педагогических учебных заведений, которая направлена на формирование и усовершенствование речевых механизмов как важного компонента устных речевых умений. Модель состоит из трех этапов: создание ориентировочной основы действий и формирование языковых навыков; совершенствование навыков и создание условий для их переноса в речевую деятельность; стабилизация навыков в речевой деятельности и создание грамматических речевых механизмов.

Определены критерии сформированности профессиональной устной речи студентов на иностранном языке.

Переход студентов в результате экспериментального обучения с одного уровня сформированности профессиональной устной речи на другой, более высокий, доказал эффективность предложенной модели.

Выявлены основные способы реализации предложенной педагогической модели - упражнения, которые отличаются качественным составом, количественным соотношением, содержанием и логико-тематической связью. Они объединены в комплексы, обеспечивающие выполнение поставленных задач. Исходным вариантом упражнений, которые наиболее полно отвечают поставленным задачам, являются следующие их типы: “языковые - условно-речевые - речевые”.

Эффективность предложенной модели подтверждена результатами педагогического эксперимента.

Ключевые слова: теоретико-методические условия, педагогическая культура, профессиональная устная речь, речевая деятельность, устные речевые умения, формирование грамматических механизмов, языковые, условно-речевые, речевые упражнения.

Alekseeva T.V. Theoretico-Methodical Conditions for the Formation of the Professional Oral Foreign Language Speech Activity of the Students of the Higher Educational Establishments. - Manuscript.

The thesis for the scientific degree of the Candidate of Pedagogical Sciences on speciality 13.00.04 - theory and methodology of the professional studies. - Institute of Higher Education of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2003.

The thesis is devoted to researches of theoretico-methodical conditions for the formation of the professional oral foreign language speech activity skills of students of higher educational establishments. The author has specified the definition of the teacher's professional oral speech activity. The author basing on the integrated analysis has revealed theoretico-methodical conditions promoting the effectiveness improvement of professional oral foreign language speech skills. The model of the organization of teaching students` activity directed on forming and perfection of grammatical mechanisms as important component of oral speech abilities was developed.

It consists of three stages: the creation of reference base of action and the formation of grammatical habits; the perfection of grammatical habits and the creation of conditions for their transferring into speech activity; the stabilization of grammatical habits in speech activity and the creation of grammatical speech mechanisms.

Key words: theoretico-methodical conditions, professional oral speech, speech activity, oral speech abilities, formation of grammatical mechanisms, foreign language, speech exercises.

Размещено на Allbest.ru