Методика навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу

Размещено на http://allbest.ru

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

13.00.02 - теорія і методика навчання з технічних дисциплін

Методика навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу

Виконала Брюханова Наталія Олександрівна

Харків - 2002



АНОТАЦІЯ

викладач навчальний дидактичний

Брюханова Н.О. Методика навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 - теорія і методика навчання з технічних дисциплін. - Українська інженерно-педагогічна академія, Харків, 2002.

Дисертацію присвячено проблемі навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу, який би повністю враховував умови організації певного навчального процесу і був побудований за правилами текстоутворення. Встановлено види дидактичного матеріалу й особливості їх проектування в педагогічній діяльності інженерно-педагогічних працівників. Обґрунтовано структуру діяльності з проектування дидактичних матеріалів і розроблено алгоритм її здійснення. На цій основі визначено мету і зміст навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектувальній діяльності. Розроблено багаторівневу методику навчання проектуванню дидактичного матеріалу, що безупинно функціонує протягом усієї підготовки фахівців. Доведено, що застосування цієї методики навчання сприяє покращенню якості методичної підготовки майбутніх викладачів технічних дисциплін.

Ключові слова: методика навчання, викладачі технічних дисциплін, проектування дидактичного матеріалу, інформаційно-пошукова робота, методична підготовка.



1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Становлення України як самостійної, незалежної держави можливе за умови створення якісно нової системи національної освіти. Рушійною силою цього процесу мають стати педагогічні працівники, тому сьогодні головну увагу слід зосередити на підготовці нового покоління педагогів, які б володіли високою культурою і професійною кваліфікацією. Одним із напрямів виконання даного завдання є глибоке реформування процесу підготовки викладачів технічних дисциплін, чия діяльність опосередковано відбивається на стані всіх галузей економіки. Саме цим викладачам довірено навчання і виховання робітників різних спеціальностей, які володітимуть тим комплексом знань, умінь і навичок, що дозволить їм вільно відчувати себе на ринку праці. На вирішення цих завдань спрямовано закони України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту», Укази Президента про невідкладні заходи із удосконалення освіти в країні, документи Уряду та Міністерства освіти і науки України.

Реалізація соціального замовлення суспільства на формування у майбутніх викладачів технічних дисциплін умінь передбачати, прогнозувати, аналізувати та обирати раціональні шляхи й засоби навчання потребує розробки нових навчальних програм, застосування сучасних концепцій навчання. Однак вирішення цієї проблеми стримується недостатнім рівнем вивчення питань, які пов'язані з розробкою методики навчання майбутніх спеціалістів проектуванню дидактичного матеріалу. Під проектуванням дидактичного матеріалу в даному випадку розуміється попередня розробка документу, що у вигляді плану викладення навчальної теми, тексту чи конспекту з теми відбиває зміст навчання відповідно до вимог організації навчального процесу. Ця діяльність набула актуальності внаслідок масштабної реорганізації промислових підприємств, звернення їх до нетрадиційних форм господарювання і тому - зміни вимог щодо сучасного робітника. Сьогоднішній робітник повинен кваліфіковано використовувати нові засоби виробництва, грамотно вирішувати правові, економічні, екологічні питання. Щоб забезпечити ринок праці кваліфікованими випускниками професійних навчальних закладів, відкриваються нові спеціальності та вносяться відповідні зміни до навчальної документації і методичного забезпечення навчального процесу. Це потребує додаткових часових витрат у роботі викладача, що при незмінних строках підготовки робітників є дуже ускладненим. У той же час нові питання змісту навчання не знаходять достатньо повного і якісного відбиття у навчальній літературі. Часто пропоновані відомості є застарілими, неточними, а способи їхнього подання не відповідають дидактичним вимогам. Удосконалення змісту навчання потребує від викладача технічних дисциплін умінь здійснювати проектування дидактичного матеріалу, що передбачає структурування навчального матеріалу, пошук необхідної інформації і вибір способів її трансформації у навчальний предмет. Ці уміння формуються у майбутнього педагога в технічних та інженерно-педагогічних навчальних закладах.

Навчання роботі з інформацією майбутніх викладачів загальноосвітніх навчальних закладів досліджується в роботах Ю.К. Бабанського, В.Г. Бейлінсона, Л.Ю. Березіної, А.Б. Варнавських, К.А. Гадельшина, В. Графа, О.Д. Гетьманової, В.М. Дворянінова, І.І. Ільясова, І.Я. Лернера, В.Я. Ляудіс, М.Г. Нікітіна, М.М. Поташника, І.В. Усачової та ін. Окремі аспекти навчання проектуванню того чи іншого виду дидактичного матеріалу майбутніх викладачів технічних дисциплін у професійних навчальних закладах знаходять відображення в роботах В.В. Бажутіна, В.С. Безрукової, Н.Є. Ерганової, Е.Ф. Зеєра, В.Д. Іванової, Г.О. Карпової, О.Е. Коваленко, В.П. Косирєва, Н.В. Кузьміної, М.В. Кухарєва, О.Т. Маленко, В.І. Никифорова, Г.М. Стайнова, Є.В. Шматкова.

Разом із тим у педагогічній теорії недостатньо розроблено проблему методики навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу, яка б враховувала особливості підготовки інженерів-педагогів, сприяла формуванню і розвитку в них професійно важливих умінь і забезпечувала отримання педагогами документів, що відповідали б як умовам організації навчального процесу, так і вимогам текстоутворення.

Вивчення практики методичної підготовки дозволило встановити, що в багатьох випадках під час визначення змісту навчання, способів його подання майбутні фахівці керуються інтуїтивним уявленням про те, як має бути вирішена проблема формулювання визначень, побудови речень, набору і розміщення змістовних аспектів тощо.

Вказані недоліки педагогічної теорії і практики породжують протиріччя між: вимогами ринку праці та якістю підготовки випускників професійних навчальних закладів; вимогами суспільства до особистості викладача та недостатнім рівнем розробки теорії його професійної підготовки; необхідністю навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу та відсутністю необхідної методики навчання. Викладені суперечності зумовлюють необхідність розв'язання питання: яким чином слід навчати майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу, щоб вони могли удосконалювати зміст навчання в умовах професійного навчального закладу.

Необхідність виконання викладачами технічних дисциплін діяльності з проектування дидактичного матеріалу - з однієї сторони, та недостатність розробки теорії і практики з питання навчання студентів відповідних спеціальностей проектувальній діяльності - з іншої, зумовили вибір теми дослідження «Методика навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Науково-практичні розробки проведеного дисертаційного дослідження є складовою частиною науково-дослідної роботи спільної лабораторії з проблем інженерно-педагогічної освіти Української інженерно-педагогічної академії та Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України за темою «Формування вмінь створення дидактичних матеріалів у процесі педагогічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів». Тему затверджено на засіданні вченої ради Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (протокол №8 від 24 червня 1999 р.). Дисертаційна робота виконана відповідно до держбюджетної теми №9-11 «Теоретико-практичні основи формування у майбутніх інженерів-педагогів професійних умінь здійснювати навчальний процес в професійних закладах освіти», затвердженої в Українській інженерно-педагогічній академії 23 березня 1999р. (протокол №3). Особистий внесок дисертанта у виконання даної програми полягає в обґрунтуванні педагогічних умов навчання майбутніх інженерів-педагогів проектуванню дидактичних матеріалів та в розробці й апробації методики навчання проектувальній діяльності.

Тему дисертаційного дослідження узгоджено на засіданні Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні 25 вересня 2001 року.

Об'єкт дослідження - процес навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін.

Предмет дослідження - методика навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати, розробити й експериментально перевірити мету, зміст та способи організації цілеспрямованого процесу передачі та засвоєння майбутніми викладачами технічних дисциплін особливостей здійснення діяльності з проектування дидактичного матеріалу, поданого планом викладення навчальної теми, текстом чи конспектом з теми.

В основі дослідження - гіпотеза, згідно з якою поліпшення якості методичної підготовки майбутніх викладачів технічних дисциплін можливе за умов реалізації методики навчання проектуванню дидактичного матеріалу, здатної послідовно і цілеспрямовано формувати у них проектувальні уміння в змісті соціально-гуманітарних, професійно орієнтованих і спеціальних дисциплін.

Мета та гіпотеза дослідження зумовили такі завдання:

Провести аналіз стану проблеми проектування дидактичного матеріалу, що існує в педагогічній теорії.

Обґрунтувати структуру діяльності інженера-педагога з проектування дидактичного матеріалу, розробити алгоритм її здійснення і на цій основі визначити мету та зміст навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектувальній діяльності.

Розробити методику навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу.

Експериментально перевірити розроблену методику навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу.

Розробити та впровадити в навчальний процес підготовки викладачів технічних дисциплін методичні рекомендації щодо формування в них умінь проектувати дидактичний матеріал.

Методологічна основа дослідження ґрунтується на загальних положеннях теорії пізнання, філософських положеннях про взаємозв'язок та взаємозумовленість явищ і процесів, законах формальної логіки, основних положеннях системного підходу, положеннях про цілісність педагогічної діяльності та її аналіз з точки зору управління, комплексному підході до навчання, теорії поетапного формування розумових дій.

Теоретичну основу дослідження становлять положення та висновки, які стосуються:

– структури педагогічної діяльності (І.Б. Васильєв, С.У. Гончаренко, О.Е. Коваленко, В.А. Козаков, О.М. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов, Н.Ф. Тализіна, І.С. Якиманська та ін.)

– конструювання викладачами змісту навчання під час підготовки до занять (Ю.К. Бабанський, В.Г. Бейлінсон, Е.Ф. Зеєр, Н.С. Глуханюк, Г.О. Карпова, О.Е. Коваленко, В.П. Косирєв, Н.В. Кузьміна, О.Т. Маленко, В.Д. Мороз, В.І. Никифоров, В.Н. Рогинський, В.О. Якунін та ін.);

– особливостей методичної підготовки викладачів спеціальних дисциплін (С.У. Гончаренко, Н.Є. Ерганова, О.Е. Коваленко, В.П. Косирєв та ін.);

– закономірностей текстоутворення (В.Ф. Берков, Д.Й. Блюменау, К.К. Гомоюнов, Л.П. Доблаєв, О.М. Кожин, М.М. Кожина, Ю.В. Красиков, О.О. Крилова, Н.А. Метс, О.Д. Митрофанова, В.В. Одинцов, В.І. Свинцов та ін.);

– організації інформаційно-пошукової роботи студентів (В.Б. Бакатанова, О.Д. Гетьманова, Г.Г. Гецов, В. Граф, Т.А. Дев'ятьярова, Т.О. Дмитренко, І.І. Ільясов, В.А. Козаков, В.Я. Ляудіс, В.О. Якунін та ін. ).

Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези були використані такі методи дослідження:

– теоретичний пошук: аналіз наукової і методичної літератури з проблеми навчання викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу; міждисциплінарний синтез; порівняння, узагальнення і систематизація теоретичного і практичного матеріалу, що вивчається студентами інженерно-педагогічних спеціальностей; теоретичне моделювання;

– емпіричні методи: педагогічний експеримент (констатуючий, формуючий, порівняльний); педагогічне спостереження за діяльністю студентів; опитування, анкетування, бесіди з викладачами професійно орієнтованих і спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів; ретроспективний аналіз власного досвіду; обробка результатів дослідження з використанням методів статистики.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося упродовж 1997-2002 років і мало такі етапи науково-педагогічного пошуку.

На першому етапі (1997-1998 рр.) вивчався стан проблеми в її теоретичному й практичному аспектах. Аналізувалася навчально-педагогічна література з проблеми педагогічної діяльності, здійснювався аналіз навчальних планів і програм методичної підготовки студентів інженерно-педагогічних спеціальностей. Встановлювалися недоліки існуючих методик навчання проектувальній діяльності, формувався методологічний апарат дослідження, визначалася експериментальна база.

На другому етапі (1998-2000 рр.) здійснювалося теоретичне обґрунтування мети, принципів, змісту та визначення засобів навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу; створювалися програми навчання, проводився формуючий експеримент.

На третьому етапі (2000-2002 рр.) обґрунтовувалися основні принципи організації та здійснення навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу; встановлювалися взаємозв'язки між рівнями навчання проектувальній діяльності; проводилося експериментальне оцінювання розробленої методики навчання; оформлювався текст дисертації.

Дослідно-експериментальна база дослідження. Основною базою експериментальної роботи була Українська інженерно-педагогічна академія (м. Харків), де проводилися констатуючий, формуючий, порівняльний експерименти. Елементи розробленої методики навчання проектувальній діяльності були експериментально перевірені у професійно-технічних навчальних закладах, професійних навчальних закладах першого і другого ступенів акредитації м. Харкова, м. Куп'янська, м. Енергодара, м. Артемівська. Дослідженням було охоплено 345 студентів і 58 викладачів професійних навчальних закладів.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження:

– теоретично обґрунтовані рівні навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін діяльності з проектування дидактичного матеріалу, на першому з яких студенти вчаться виконувати розумові дії з інформацією навчально- і науково-технічних видань, на другому - визначати науково-дослідний апарат інформаційно-пшукової роботи, конструювати реферат, конспект, анотацію чи будь-який інший вторинний матеріал, на третьому - здійснювати проектування дидактичного матеріалу відповідно до вимог організації навчального процесу;

– вперше розроблений і теоретично обґрунтований алгоритм здійснення інженером-педагогом діяльності з проектування дидактичного матеріалу;

– вперше розроблений зміст навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу шляхом використання текстових структур, які забезпечують високу дидактичну якість плану викладення навчальної теми, тексту, конспекту з теми;

– впорядкований зміст, форми і методи навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін основам інформаційно-пошукової роботи в межах їх дометодичної підготовки у змісті соціально-гуманітарних і професійно орієнтованих дисциплін;

– удосконалені методи і дидактичне забезпечення методичної підготовки майбутніх викладачів технічних дисциплін до проектування дидактичного матеріалу.

Практичне значення результатів дослідження полягає у розробці і впровадженні в курс методики професійного навчання розділу «Основи формування навчального матеріалу», розробці і практичній реалізації методичних рекомендацій для викладачів вищих навчальних закладів третього-четвертого рівнів акредитації з проблеми формування у студентів інженерно-педагогічних спеціальностей умінь проектувати дидактичний матеріал.

Методику навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектувальній діяльності впроваджено в Українській інженерно-педагогічній академії м. Харкова (довідка про впровадження від 30.05.2002 р.).

Матеріали дослідження можуть бути використані для подальшого удосконалення процесу професійно-теоретичної підготовки студентів технічних та інженерно-педагогічних закладів освіти.

Особистий внесок автора в одержання наукових результатів полягає у:

– визначенні рівнів формування вмінь здійснювати проектування дидактичного матеріалу у майбутніх викладачів технічних дисциплін;

– розробці алгоритму проектування дидактичного матеріалу інженером-педагогом;

– розробці та впровадженні в курс методики професійного навчання розділу «Основи формування навчального матеріалу», рекомендацій викладачам вищих навчальних закладів третього-четвертого рівнів акредитації з формування у студентів інженерно-педагогічних спеціальностей умінь інформаційно-пошукової роботи на всіх рівнях, створенні методичного забезпечення процесу навчання проектуванню дидактичного матеріалу в рамках методичної підготовки студентів;

– розробці методики навчання проектувальній діяльності;

– організації і проведенні експериментальної роботи з перевірки розроблених методик у процесі констатуючого і формуючого експериментів, аналізі отриманих результатів і формулюванні висновків.

Вірогідність та аргументованість результатів дослідження забезпечуються вихідним методологічним обґрунтуванням його теоретичних положень; застосуванням комплексу методів дослідження, адекватних його об'єкту, предмету, меті і завданням; репрезентативністю матеріалів, необхідних для якісної і кількісної оцінки результатів експериментальної роботи; апробацією отриманих результатів.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження було апробовано на:

– науково-практичних конференціях: «Проблеми розробки та впровадження модульної системи професійного навчання» (Харків, 1999 р., 2001 р.), «Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління» (Харків, 2000 р.), «Управління якістю професійної освіти» (Донецьк, 2001 р.);

– засіданні вченої ради Української інженерно-педагогічної академії (протокол №4 від 24 березня 1998 р.);

– наукових і методичних семінарах кафедри педагогіки і методики професійного навчання (протокол №3 від 20 березня 1998 р.; протокол №4 від 6 грудня 2001 р.), засіданні кафедри інформатики і комп'ютерних технологій (протокол №4 від 11 червня 1998 р.).

Публікації. Основні теоретичні положення та результати дослідження викладено у 12 опублікованих наукових працях (10 без співавторів), 9 з них - наукові статті, 1 - навчальний посібник, 2 - методичних рекомендацій.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено його об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, методологічні й теоретичні основи, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення, викладено особистий внесок дисертанта, наведено дані про впровадження результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретичні основи навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу» вивчено проблему проектування дидактичного матеріалу у педагогічній теорії і практиці, проведено аналіз сучасної системи підготовки до здійснення студентами інженерно-педагогічних спеціальностей інформаційної роботи, встановлено теоретичні основи навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу, розроблено алгоритм проектування дидактичного матеріалу.

Аналіз науково-педагогічної літератури дозволив встановити, що визначення змісту навчання - обов'язковий етап професійної педагогічної діяльності, але його зміст не є однаковим для різних дисциплін і залежить від положення навчального закладу в структурі національної освіти: проектувальна педагогічна діяльність інженера-педагога не обмежується вибором найбільш вдалого підручника, доповненням його окремими даними прогностичного характеру, як у викладача загальноосвітнього навчального закладу, а вимагає дій пошуку потрібної інформації і трансформації її у навчальний предмет, визначення необхідної і достатньої інформації для кваліфікованого виконання майбутніми робітниками професійних обов'язків (В.С. Безрукова, Н.С. Глуханюк, Е.Ф. Зеєр, Г.О. Карпова, О.Е. Коваленко, В.П. Косирєв, Н.В. Кузьміна, О.Т. Маленко, Г.К. Селевко, В.О. Якунін).

Встановлено, що удосконалений зміст навчання знаходить відбиття в таких документах, як план викладення навчальної теми, текст, конспект з теми, кожен з яких, згідно з визначенням Г.О. Балла, слід вважати дидактичним матеріалом.

Проте на даному етапі існує проблема - відсутність теорії і методики навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу, які б враховували особливості підготовки педагогічних працівників, сприяли формуванню у них професійно важливих умінь і забезпечували отримання ними матеріалів, побудованих за правилами текстоутворення з урахуванням особливостей організації конкретного навчального процесу.

Опитування інженерів-педагогів підтвердило той факт, що виконання діяльності з проектування дидактичного матеріалу є важливою складовою їх професійної педагогічної діяльності і вимагає здійснення відповідної підготовки майбутніх спеціалістів.

Аналіз традиційних методик навчання проектувальній діяльності показав, що здебільшого вони орієнтовані на формування саме логічних засобів діяльності. Проте лише логічних умінь недостатньо для отримання тих дидактичних матеріалів, які відповідали б поставленим вимогам.

Для вирішення цієї проблеми поставлено такі завдання:

1) визначення змісту навчання проектуванню дидактичних матеріалів, основу якого має складати алгоритм здійснення проектувальної діяльності;

2) вибір ефективних способів навчання проектувальній діяльності;

3) розробка системи спеціальних завдань, що сприяли б формуванню у майбутніх інженерів-педагогів необхідних проектувальних умінь.

Реалізація першого завдання вимагає встановлення тієї фундаментальної бази, яка допоможе студентам навчитися проектувальній діяльності, а також розробки алгоритму здійснення самої діяльності.

Фундаментальну базу навчання проектуванню дидактичного матеріалу становлять теорії, що предметом свого дослідження мають інформаційно-пошукову роботу з виходом на той чи інший дидактичний матеріал. Такими теоріями є філософія, формальна логіка, лінгвістика, бібліографія, педагогіка, психологія, редагування. Аналіз виявлених даних дозволив встановити, що проектування дидактичного матеріалу вимагає знань про такі текстові структури, як то: логічна, синтаксична, семантична, аспектна, комунікативна, функціонально-смислова, рубрикаційно-графічна, інформативна. Способи трансформації кожної з наведених структур покладено в основу розробки алгоритму проектування дидактичного матеріалу. Напрямок цієї трансформації встановлюється на основі знань про структурні елементи проектувальної діяльності.

У результаті аналізу досліджень з питання структури діяльності прийнято за основу теорію В.А. Козакова, відповідно до якої діяльність з проектування дидактичного матеріалу складають суб'єкт, мета, мотив, предмет, процес, продукт, умови, спосіб, результат.

Метою діяльності інженера-педагога з проектування дидактичного матеріалу є встановлення і розробка такого змісту навчання, що дає можливість покращити результати навчання. Предметом проектувальної діяльності є матеріалізована модель деякого технічного об'єкту (пристрою, трудових і технологічних процесів, явищ). Процес даної діяльності своїми етапами має проектування окремо кожного з дидактичних матеріалів. Він починається з пошуку і відбору найкращих джерел необхідної інформації відносно умов організації навчального процесу, передбачає виявлення змістовних елементів теми і встановлення їх взаємозв'язків, визначення послідовності викладення матеріалу, ступеня його узагальненості, способів побудови текстових структур. Продуктом проектувальної діяльності є план викладення навчальної теми, текст, конспект з теми.

Отримані результати дослідження покладено в основу розробки методики навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу.

У другому розділі «Методика навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу» сформульовано цілі навчання, визначено зміст і розроблено методику навчання проектувальній діяльності.

Постановку мети навчання проектувальній діяльності було здійснено відповідно до запропонованої В.П. Безпальком градації засвоєння досвіду особистості, що навчається. Перший рівень - пошуково-аналітичний. Він характеризується наявністю у студентів умінь здійснювати вибір необхідних джерел інформації, виконувати розумові операції з фактичними даними. Другий рівень - це рівень репродуктивної діяльності, яка передбачає конструювання конспекту, реферату, анотації чи будь-якого іншого вторинного матеріалу, керуючись вихідними даними. На третьому рівні здійснюється суб'єктивно-продуктивна діяльність: проектування дидактичного матеріалу за правилами текстоутворення з урахуванням заданих умов організації конкретного навчального процесу.

Формування умінь третього рівня повинно здійснюватись в межах методичної підготовки студентів. Уміння ж перших двох рівнів є базовими і визначальними при побудові методичної підготовки. Безпосереднє формування цих базових умінь в умовах навчального процесу в Українській інженерно-педагогічній академії має здійснюватись диференційовано в межах дисциплін, що своїм предметом мають певні аспекти виконання інформаційно-пошукової роботи суб'єкта, а саме: «Введення до фаху», «Філософія», «Українська мова», «Ділова українська мова», «Теорія та історія педагогіки», «Професійна педагогіка». Зміст цієї базової підготовки (методичної безпосередньої) становлять питання:

загальні принципи користування бібліотекою; категорії літератури; поняття і призначення інформаційних матеріалів; різновиди вторинних матеріалів, їх структури, вимоги до цих документів і способи їх створення («Введення до фаху»);

різновиди форм мислення, способи розкриття змісту та обсягу понять, види умовиводів і правила їх побудови, правила доказу («Філософія»);

конструктивні елементи синтаксичної, комунікативної, функціонально-смислової, семантичної, логічної, інформативної структур тексту, вимоги щодо їх організації; способи трансформації структур («Українська мова», «Ділова українська мова»);

робота з текстом підручника як метод навчання («Теорія та історія педагогіки», «Професійна педагогіка»).

Методична підготовка починається з вивчення курсу «Методика професійного навчання». Навчання проектуванню дидактичного матеріалу повинне здійснюватись у межах теми «Основи формування навчального матеріалу». Зміст цієї теми складають питання: протиріччя, що існують в системі професійної освіти і можуть бути вирішені шляхом проектування дидактичного матеріалу; зміст структурних компонентів проектувальної діяльності; поняття дидактичного матеріалу і його різновид; характеристика джерел необхідної навчальної інформації; побудова логіко-семантичної структури як вихідний, визначальний етап в проектуванні плану, тексту, конспекту з теми; елементи структури і типи відношень між ними; вимоги, що ставляться до стану логіко-семантичної структури; умови вибору послідовності викладення теми, дрібності і ступеня складності плану; вимоги, що ставляться до тексту і способи їх реалізації; різновиди конспектів і умови їх вибору.

Зміст навчання є основою для вибору методики навчання проектувальній діяльності. Під методикою навчання проектувальній діяльності слід розуміти сукупність методів, заходів з організації цілеспрямованого процесу передачі і засвоєння майбутніми викладачами технічних дисциплін способів здійснення діяльності з проектування дидактичного матеріалу, поданого планом викладення навчальної теми, текстом, конспектом з теми.

Ця методика навчання відповідно до складових змісту навчання повинна включати два компонента: перший компонент - методична підготовка, другий - методична підготовка. Методична підготовка може бути реалізована як безпосередньо, так і опосередковано. Безпосередня підготовка передбачає цілеспрямоване формування у студентів прийомів інформаційно-пошукової роботи у вищезазначених курсах і своїми компонентами має орієнтовний, виконавчий, контрольний. У роботі пропонується система спеціальних завдань різного рівня складності, використання яких при вивченні цих дисциплін сприятиме отриманню необхідних результатів навчання. Закріпити і підвищити ефект навчання інформаційній роботі пропонується посиленням ролі опосередкованої методичної підготовки, що здійснюється в процесі усвідомлення студентами змісту соціально-гуманітарних, професійно орієнтованих і спеціальних дисциплін шляхом постійного залучення їх до вирішення задач (словесних і математичних, задач на знаходження та на доказ).

Методична підготовка має кілька рівнів. Першим з них є вивчення в курсі «Методика професійного навчання» теми «Основи формування навчального матеріалу» упродовж трьох лекційних занять і п'яти практичних. Студенти знайомляться з умовами вибору текстових структур і, керуючись заданими умовами організації конкретного навчального процесу, намагаються застосувати отримані знання під час виконання індивідуальних завдань з проектування дидактичного матеріалу. Питання теми включено до заліку й екзамену з курсу. Закріплення сформованих проектувальних умінь відбувається під час курсового і дипломного проектування студентів, підготовки їх до Державних іспитів, організації та здійснення реального навчального процесу в професійних навчальних закладах на педагогічних практиках.

Результати реалізації методики навчання проектуванню дидактичного матеріалу дозволяють стверджувати про її дієвість. Середнє значення відносної ефективності кожного наступного контрольного зрізу перевищує 1, тобто середнє значення успішності студентів з кожним наступним зрізом підвищується. Значення ж абсолютної ефективності кожного зрізу позитивне, тобто середнє значення успішності студентів з кожним наступним зрізом перевищує попереднє.

У третьому розділі - «Дослідно-експериментальна перевірка розробленої методики навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу» - викладено способи організації та здійснення експериментальної роботи, у процесі якої розв'язувались такі завдання:

експериментальне визначення стану традиційної системи підготовки педагогічних працівників до проектування дидактичного матеріалу;

уточнення основних характеристик комплексної структури діяльності з проектування дидактичного матеріалу, які лежать в основі розробки методики навчання цій діяльності;

визначення умов формування діяльності з проектування дидактичного матеріалу під час навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін, експериментальна перевірка ефективності розробленої методики навчання.

У ході констатуючого експерименту було встановлено взаємозв'язок між якістю змісту навчання та продуктивністю педагогічної діяльності, що здійснюється на його основі. Як показало дослідження, уміння викладача заздалегідь визначити основну навчальну інформацію, необхідні способи її подання впливають на його поведінку під час навчального процесу, а також на якість засвоєння навчального матеріалу, про що свідчить значення коефіцієнта взаємозв'язку, який у всіх випадках знаходиться у межах від 0,4 до 0,8.

Аналіз сучасних методик навчання проектувальній діяльності показав, що рівень сформованості у майбутніх викладачів технічних дисциплін умінь знаходити необхідну інформацію і трансформувати її у навчальний предмет, визначати базову інформацію з теми не є достатнім. Середня оцінка якості дидактичного матеріалу, який було розроблено студентами становить 61,6% від максимальної, а середнє значення коефіцієнтів засвоєння учнями навчального матеріалу, запропонованого студентами, становить 57,1%. Як показав аналіз якості спроектованого дидактичного матеріалу, він не досить повно враховував особливості організації конкретного навчального процесу: не простежувалась чітка відповідність виявлених змістовних елементів питанням навчальної програми, була занижена кількість встановлених між цими елементами взаємозв'язків, невірно визначено обсяг релевантної інформації, ступінь узагальненості певних відомостей, рівень складності речень, послідовність викладення навчального матеріалу. Отримані результати констатуючого експерименту свідчать про необхідність удосконалення методики навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу.

В результаті експертного аналізу процесу діяльності до програми методики професійного навчання було включено питання вимог щодо навчального матеріалу взагалі і на рівні кожної з текстових структур, способів трансформації цих структур залежно від умов організації навчального процесу. Крім того, на основі змісту методичної підготовки подальшого розвитку дістав зміст дисциплін, що її забезпечують, у питаннях здійснення інформаційно-пошукової роботи. Були розроблені завдання для студентів на кожному з етапів методичної і методичної підготовки.

Результати порівняльного експерименту дали змогу виявити суттєві відмінності між результатами проектувальної діяльності студентів, які навчаються за традиційними і розробленою методиками. При цьому вірогідність, валідність та надійність отриманих результатів забезпечувались вибором умов проведення експерименту, про що свідчить аналіз впливу додаткових факторів на результати експерименту. Результати порівняльного експерименту показано у табл. 1.

Як видно з таблиці, абсолютна ефективність за середньою оцінкою показників якості дидактичних матеріалів, спроектованих студентами експериментальної групи (студенти електромеханічного факультету) склала 0,87 та 1,15 відповідно до контрольних груп №1 (студенти енергетичного факультету) і №2 (студенти машинобудівного факультету). Абсолютна ефективність за середньою оцінкою показників реалізації дидактичних матеріалів становить 0,81 та 1,07 відповідно до контрольної групи №1 і контрольної групи №2.

Сформовані у майбутніх викладачів технічних дисциплін експериментальної групи проектувальні уміння сприяли підвищенню рівня засвоєння навчального матеріалу їхніми учнями (абсолютна ефективність відповідно до контрольної групи №1 становить 0,27, відповідно до контрольної групи №2 - 0,39). Студентам вдалося здійснити позитивний вплив на розуміння навчального матеріалу учнями (абсолютна ефективність відповідно до контрольної групи №1 становить 0,7, відповідно до контрольної групи №2 - 1,3), а також на зацікавленість учнями матеріалом (абсолютна ефективність відповідно до контрольної групи №1 становить 0,65, відповідно до контрольної групи №2 - 1,55).



Таблиця 1. Результати порівняльного експерименту

Показники	Відносна ефективність щодо контрольної групи № 1	Приріст середніх значень оцінок	Відносна ефективність щодо контрольної групи № 2	Приріст середніх значень оцінок
	висока	середня	низька		висока	середня	низька
Якість дидактичних матеріалів	3,80	0,83	0,09	0,87	8,17	1,04	0,05	1,15
Реалізація дидактичних матеріалів	4,54	0,88	0,03	0,81	4,56	1,40	0,02	1,07
Поведінка учнів: Розуміння Зацікавленість	3,25 2,67	0,6 0,3	0,17 0,25	0,7 0,65	6,5 16,0	3,00 1,5	0,06 0,06	1,3 1,55
Рівень засвоєння навчального матеріалу учнями				0,27				0,39

Результати порівняння здатності самооцінки власної діяльності з проектування дидактичних матеріалів студентів експериментальної і контрольних груп показали, що студенти експериментальної групи були спроможні до аналізу та удосконалення своєї діяльності, свідомо реагували на наявні недоліки, вони вільно визначали шляхи їх виправлення; студенти ж контрольних груп виконували цю діяльність в тому чи іншому разі інтуїтивно, були неспроможні проаналізувати її, виявити причини отриманих низьких результатів. Абсолютна ефективність самооцінки студентів експериментальної групи щодо студентів контрольної групи №1 дорівнює 6, а студентів контрольної групи №2 - 9.

Проведений аналіз результатів порівняльного експерименту дозволив зробити висновок щодо стійкого впливу розробленої методики навчання проектуванню дидактичного матеріалу на показники входження студентів у реальну роботу навчального закладу і показав, що ця методики навчання є ефективною і може бути використана під час навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін.



ВИСНОВОК

1. Особливості професійної педагогічної діяльності викладачів технічних дисциплін полягають у тому, що в умовах масштабної реорганізації промислових підприємств, звернення їх до нетрадиційних форм господарювання відбувається постійне оновлення спектру професійних обов'язків сучасних робітників і, як наслідок, - набуття іншого значення певних видів діяльності педагогів, зокрема діяльності з удосконалення змісту навчальних тем шляхом проектування дидактичного матеріалу (плану викладення навчальної теми, тексту, конспекту з теми).

Динамічний характер змісту професійно-технічної освіти ускладнює підготовку необхідного навчально-методичного забезпечення. Відомості, що пропонуються в підручниках, часто є застарілими, неточними, а способи їхнього подання не відповідають необхідним вимогам. Тому інженер-педагог повинен вирішувати питання визначення необхідної і достатньої інформації для кваліфікованого виконання майбутнім робітником професійних завдань, а також питання пошуку необхідної інформації і вибору способів її трансформації у навчальний предмет.

Необхідність удосконалення інженером-педагогом змісту освіти шляхом проектування дидактичного матеріалу і відсутність у випускників інженерно-педагогічних навчальних закладів необхідних проектувальних умінь, а також відсутність в педагогічній теорії методики навчання проектувальній діяльності являють собою протиріччя, що зумовлює існування проблеми розробки методики навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу.

2. Аналіз наукових праць, глибоке вивчення досвіду з навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу дозволили:

виявити залежність якості дидактичного матеріалу від стану текстових структур: логічної, синтаксичної, семантичної, комунікативної, функціонально-смислової, рубрикаційно-графічної, аспектної, інформативної; визначити межі трансформації структур, що дало змогу розробити алгоритм проектування дидактичного матеріалу і на цій основі встановити зміст навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектувальній діяльності;

встановити основні принципи побудови навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу, серед яких єдність фундаментального і професійного знань, поетапне формування проектувальних умінь, безпосереднє й опосередковане формування основ інформаційно-пошукової роботи.

3. У ході комплексного аналізу діяльності з проектування дидактичного матеріалу визначено:

метою даної діяльності мають бути встановлення і розробка такого змісту навчання, яке б враховувало умови організації конкретного навчального процесу, відповідало основним закономірностям текстоутворення і тим самим забезпечувало покращення результатів навчання;

- предметом проектувальної діяльності має бути матеріалізована модель певного технічного об'єкту, яким можуть бути пристрої, трудові і технологічні процеси, явища тощо;

процес даної діяльності повинен полягати в послідовному проектуванні плану викладення навчальної теми, тексту й конспекту з теми і своїми етапами мати: пошук і відбір джерел необхідної інформації відносно умов організації навчального процесу, виявлення змістовних елементів теми і встановлення їх взаємозв'язків, визначення послідовності викладення матеріалу, ступеня його узагальненості, способів побудови текстових структур;

продуктом проектувальної діяльності має бути дидактичний матеріал, поданий планом викладення навчальної теми, текстом, конспектом з теми.

4. В основі постановки мети навчання знаходиться градація засвоєння досвіду здійснення проектувальної діяльності. На першому рівні студенти вчаться виконувати розумові дії з інформацією навчально- і науково-технічних видань, на другому - визначати науково-дослідний апарат інформаційно-пошукової роботи, конструювати реферат, конспект, анотацію чи будь-який інший вторинний матеріал, на третьому - здійснювати проектування дидактичного матеріалу відповідно до вимог організації навчального процесу.

Реалізація мети перших двох рівнів передбачена в межах методичної підготовки, а третього рівня - в межах методичної підготовки.

5. Зміст методичної підготовки до проектування дидактичного матеріалу розподілено між дисциплінами, що мають предметом вивчення певні аспекти інформаційно-пошукової діяльності суб'єкта, а саме: «Введення до фаху», «Філософія», «Українська мова», «Ділова українська мова», «Теорія і історія педагогіки», «Професійна педагогіка». Під час знайомства студентів зі змістом цих дисциплін відбувається безпосереднє формування у них основ інформаційної роботи. Закріплення набутих умінь передбачено при усвідомленні студентами змісту соціально-гуманітарних, професійно орієнтованих і спеціальних дисциплін шляхом постійного залучення їх до вирішення різноманітних задач.

Зміст методичної підготовки формується на основі відбиття в ньому предмету, процесу, продукту діяльності з проектування дидактичного матеріалу. Набір тем визначено відповідно до етапів здійснення проектувальної діяльності і включає принципи відбору необхідних джерел інформації, побудови логіко-семантичної структури матеріалу, проектування плану викладення теми, проектування тексту, конспекту з теми.

Реалізація методичної підготовки здійснюється на багатьох рівнях. Першим з таких є вивчення в курсі «Методика професійного навчання» теми «Основи формування навчального матеріалу». Подальший розвиток проектувальних умінь відбувається під час курсового і дипломного проектування студентів, підготовки їх до Державних іспитів, організації та здійснення реального навчального процесу в професійних навчальних закладах під час педагогічних практик.

Для кожного з етапів навчання розроблено систему завдань, виконання яких майбутніми викладачами технічних дисциплін сприяє формуванню у них професійно важливих умінь з проектування дидактичного матеріалу.

Результати реалізації методики навчання проектуванню дидактичного матеріалу дозволяють стверджувати про її дієвість. Середнє значення відносної ефективності кожного наступного контрольного зрізу перевищує 1, тобто середнє значення успішності студентів з кожним наступним зрізом підвищується. Значення абсолютної ефективності кожного зрізу позитивне, тобто середнє значення успішності студентів з кожним наступним зрізом перевищує попереднє.

6. В результаті експериментального дослідження встановлено, що розроблена і впроваджена методика навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу обумовила підвищення якості їхньої методичної підготовки, що підтверджується розвитком професійно важливих умінь, підвищенням рівня академічної успішності, швидким входженням студентів у реальну роботу професійних навчальних закладів, підвищенням успішності учнів, а також позитивними змінами в їхній поведінці, зокрема, у питаннях розуміння ними навчального матеріалу, прояву до нього інтересу.

Зазначене вище підтверджує гіпотезу дослідження і свідчить про виконання поставлених мети і завдань дослідження.

Проведене дослідження дало змогу сформувати ряд пропозицій щодо його використання в теорії і практиці педагогічної діяльності. В першому випадку його використання можливе для розробки принципів та методики побудови стандартів інженерно-педагогічної освіти, створення багаторівневої системи інформаційної підготовки майбутніх викладачів технічних дисциплін в технічних та інженерно-педагогічних навчальних закладах. В педагогічній практиці розроблена методика навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу може бути використана у технічних та інженерно-педагогічних навчальних закладах, системі підвищення кваліфікації викладачів.

Здійснене дослідження не вичерпує проблеми визначення змісту і методів навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу. Подальшого розвитку потребують аспекти формування вмінь синтезу внутрішньої логіки навчального матеріалу з психологічними процесами та механізмами його засвоєння, структурування та подання навчального матеріалу, визначення кількісних критеріїв оцінки його обсягу.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДОСЛІДЖЕННЯ

Брюханова Н.А. Организация подготовки студентов инженерно-педагогических специальностей к созданию дидактических материалов // Проблеми трудової і професійної підготовки: Наук.-метод. збірник / Кол. авт.; за заг. ред. В.В.Степаненка та М.Т. Малюти. - Слов'янськ: СДПІ, 1999. - Вип. 3. - С. 23-27. - 0,25 авт. арк.

Брюханова Н.О. Методика формування умінь створення дидактичних матеріалів в процесі практичної і теоретичної підготовки майбутніх інженерів-педагогів // Проблеми розробки та упровадження модульної системи професійного навчання: Зб. наук. праць / Проблеми сучасного мистецтва і культури. - Харків: Книж. Видавн. «Каравела», 1999. - С. 195-200. - 0,25 авт. арк.

Брюханова Н.О. Роль навчання проектуванню дидактичних матеріалів в удосконаленні підготовки майбутніх викладачів технічних дисциплін // Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. / Ред. кол.: В.О.Зайчук /головний редактор/, О.Я.Савченко, О.І.Ляшенко, А.М. Федяєва та ін. - К.: НМЦ ВО, 2001. - Вип. 31, - С. 66-74. - 0,46 авт. арк.

4. Брюханова Н.А. О подготовке будущих инженеров-педагогов к созданию логико-содержательных учебных материалов // Професійна освіта: теорія і практика. - Харків: ХОУМЦ ПО, 1998, №1-2 (7-8). - С. 172-174. - 0,2 авт. арк.

5. Брюханова Н.О. Створення умов розвитку логічних вмінь у майбутніх інженерів-педагогів // Професійна освіта: теорія і практика. - Харків: ХОУМЦ ПТО, 1999, №2 (10). - С. 112-117. - 0,46 авт. арк.

6. Брюханова Н.О. Формування в процесі педагогічної підготовки уміння вчитись у майбутніх інженерів-педагогів // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: «Педагогіка». - Тернопіль: ТДПУ, 1999, №1. - С. 52-54. - 0,25 авт. арк.

7. Брюханова Н.О. Навчання проектуванню дидактичних матеріалів - наскрізний компонент підготовки майбутніх інженерів-педагогів // Проблеми розробки та упровадження модульної системи професійного навчання: Зб. наук. праць // Проблеми сучасного мистецтва і культури. - К.: Науковий світ, 2001. - С. 123-131. - 0,46 авт. арк.

8. Брюханова Н.О. Проблема навчання студентів інженерно-педагогічних спеціальностей проектуванню дидактичних матеріалів // Управління якістю професійної освіти. Збірник наукових праць. - Донецьк, ТОВ «Лебідь» 2001. - С. 167-170. - 0,25 авт. арк.

9. Брюханова Н.А. Проектирование дидактических материалов как необходимый компонент содержания обучения студентов инженерно-педагогических специальностей // Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції / Харків: Харківський національний університет ім. Н.В. Каразіна, Українська інженерно-педагогічна академія, 2000. - С. 101. - 0,07 авт. арк.

10. Коваленко Е.Э., Брюханова Н.А. Логические основы формирования учебного материала (учебное пособие для студентов инженерно-педагогических учебных заведений). - Харьков, 1998. - 140с. - 5 авт. арк.

11. Методические указания и программа педагогической практики для студентов инженерно-педагогических специальностей // Коваленко Е.Э., Беликова В.В., Васильев И.Б., Бакатанова В.Б., Брюханова Н.А. - Харьков: УИПА, 1999. - 60 с. - 0,3 авт. арк.

12. Брюханова Н.О. Методика навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичних матеріалів: Методичні рекомендації для викладачів інженерно-педагогічних навчальних закладів. - Х.: УІПА, 2001. - 153с. - 9,2 авт. арк.

Размещено на Allbest.ru