Педагогічні умови формування професійної спрямованості особистості студентів вищих аграрних закладів освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти

АПН України

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Педагогічні умови формування професійної спрямованості особистості студентів вищих аграрних закладів освіти

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному аграрному університеті.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор

Олійник Павло Миколайович,

Національний аграрний університет,

професор кафедри методики навчання

Офіційні опоненти: - доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України

Мороз Олексій Григорович,

Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова, завідувач кафедри педагогіки і психології вищої школи

- кандидат психологічних наук, доцент

Туриніна Олена Леонтіївна,

Міжрегіональна академія управління персоналом, заступник завідувача кафедри психології

Провідна установа: Тернопільський державний педагогічний університет ім. В.Гнатюка, кафедра педагогічної майстерності та освітніх технологій, Міністерство освіти і науки України, м.Тернопіль

Захист відбудеться " 19 " жовтня 2001 р. о " 1400 " год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.01 в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти за адресою: 04053, м. Київ-53, вул. Артема 52-А, навчальний корпус 3, аудиторія 20.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти за адресою: 04053, м. Київ-53, вул. Артема 52-А, навчальний корпус 3.

Автореферат розіслано " 17 " вересня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради ______________________ Снісаренко О.С.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Процес переходу до ринкових форм господарювання, формування багатоукладної економіки в галузі сільського господарства вимагає відповідного кадрового забезпечення та суттєвих змін у підготовці фахівців агропромислового комплексу. Потреба в дослідженні спрямованості особистості на сільськогосподарські професії зумовлена, з одного боку, новими реаліями, що виникли у сфері сільського господарства: вимогами, які ставляться перед особистістю у зв'язку з переходом на ринкову економіку, а з іншого - тим, що в теоретичному та практичному плані це питання недостатньо вивчено.

Запорукою підвищення ефективності діяльності будь-якої організації за умов переходу економіки країни на ринкові відносини є активізація людського фактору, забезпечення можливості розвитку творчого потенціалу кожної людини у процесі праці. Як зазначають багато дослідників (С.І.Архангельський, В.Г.Асеєв, М.Й.Боришевський, М.Р.Гінзбург, О.К.Дусавицький, М.І.Дьяченко, І.О.Кандибович, Є.О.Климов, В.А.Козаков, Н.В.Кузьміна, В.О.Моляко, К.К.Платонов, Н.С.Пряжніков, С.Л.Рубінштейн, В.А.Семиченко, В.В.Сєріков, В.В.Синявський, В.О.Сластьонін, Б.О.Федоришин, J.Нolland, D.Super та ін.), у виробничому та навчально-виховному процесі акцент слід робити саме на особистості.

У Державній національній програмі "Освіта" ("Україна в ХХІ столітті") визначені кроки щодо забезпечення нової якості підготовки дипломованих фахівців: перехід від масового навчання до індивідуального на основі самостійної роботи студентів, форм та методів активізації навчання; посилення диференціації підготовки фахівців відповідно основних видів їх майбутньої діяльності. Процес підготовки повинен бути більш професійно спрямованим для формування необхідних професійних властивостей особистості. Виходячи з цього, перед вищою школою стоїть першочергове завдання підвищення ефективності підготовки фахівців.

Так як Україна має великі аграрні ресурси та її розвиток пов'язаний з аграрною політикою, то для неї особливого значення набуває підготовка висококваліфікованих фахівців для сільського господарства.

Ряд вчених (Л.О.Каніщенко, В.М.Литвин, О.Т.Лебедєв, Г.І.Деркевич, А.А.Вербицький, В.Д.Шадріков) вказують на наявне протиріччя між зростаючими вимогами суспільства до рівня професіоналізму особистості та існуючою практикою професійної підготовки студентів, між якісною нетотожністю навчальної діяльності та діяльності професійної. Певною мірою подолання цієї проблеми можливе через застосування таких форм та методів навчання і виховання, які б не тільки передавали сукупність знань, умінь та навичок, а забезпечували б оптимальний особистісний розвиток майбутнього фахівця в цілому, трансформацію пізнавальної діяльності в професійну з відповідною зміною потреб, мотивів, цілей.

У ситуації, що складається, професійна самореалізація особистості залежить від її професійної компетентності, рівня професійної спрямованості, уміння адаптуватися, реалізувати свої здібності, нахили, інтереси, бути мобільною в професійному самовизначенні та кар'єрі. Сьогодні навчальний процес вищої школи недостатньо формує особистісні якості майбутнього фахівця. З метою пробудження потреби в професійній самоактуалізації існує необхідність у інтегральному факторі, що забезпечував би ефективне формування якостей професіонала. На нашу думку, таким фактором може бути професійна спрямованість особистості.

Професійна спрямованість обумовлює правильний вибір професії, ставлення до різних видів навчальної діяльності, самонавчання і самовиховання, впливає на профадаптацію, професіоналізм фахівця, тому, на наш погляд, є актуальним розроблення цієї проблеми.

Проблема формування спрямованості особистості на майбутню професійну діяльність у вітчизняній психологічній та педагогічній науках у її різних аспектах розкривається через професійні цінності (І.Н.Васильєв, Н.В.Гейжан, М.І.Іванюк); сукупність мотивів (Т.М.Щеглова, А.П.Сейтешев); глибину та змістовність професійного інтересу (С.П.Крягжде, В.В.Рімкявіченє, П.А.Шавір); процесуальну сторону професійної спрямованості (Н.Ю.Ткачева), привабливість професії (А.А.Реан, М.Х.Титма), професійні плани (наміри) (Є.О.Климов, Ф.З.Кабіров, А.В.Сухарєв). Стосовно професійної спрямованості вивчались питання: професійної орієнтації школярів (О.Є.Голомшток, Є.О.Климов, М.К.Котиленков, С.С.Мартинова, С.В.Осадчий, Є.М.Павлютенков, Д.О.Тхоржевський, Б.О.Федоришин, С.М.Чистякова), формування спрямованості учнів ПТУ на робочі професії (Н.Ф.Гейжан, М.І.Іванюк, Н.Г.Ничкало, В.В.Рімкявіченє, Т.В.Скрипченко), професійно-педагогічної (М.В.Вікторова, Н.В.Володіна, О.Р.Ганопольський, Н.Ю.Зубанова, Н.В.Кузьміна, Г.В.Маковець, Л.О.Михайлова, Е.М.Нікірєєв, І.Г.Стотика, О.П.Томащук, Ю.Д.Шелухін, Т.М.Щеглова) та професійно-психологічної (С.В.Яремчук) спрямованості студентів вищих закладів освіти, молодих фахівців (О.Г.Мороз, А.П.Сейтешев). Орієнтація школярів на сільськогосподарські професії розглядається у психолого-педагогічних дослідженнях окремих вчених (М.І.Бардіж, Г.Г.Бас, Г.П.Манхеєва, Н.Ю.Матяш, М.П.Мінкурова, В.С.Салієнко). Педагогічні аспекти проблеми профспрямованості розглядаються рядом авторів у зв'язку з дослідженням питань політехнічної освіти, трудового навчання, виховання та профорієнтації на базі сільськогосподарського виробництва (П.Р.Атутов, В.М.Мадзігон, П.М.Олійник, Д.О.Сметанін). Проте дослідженню професійної спрямованості студентів вищих аграрних закладів освіти не приділялося належної уваги. Враховуючи актуальність досліджуваної проблеми та її недостатню розробку у психології та педагогіці, ми визначили тему наукового дослідження: "Педагогічні умови формування професійної спрямованості особистості студентів вищих аграрних закладів освіти".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Висвітлені в дисертації проблемні питання пов'язані з напрямком досліджень кафедри методики навчання Національного аграрного університету за темою "Методика використання форм і методів активного навчання та передових технологій при підготовці фахівців-аграріїв". Дисертаційне дослідження є теоретичною основою створення профорієнтаційного модулю комп'ютерної програми, що передбачено науково-дослідною темою "Розробка та впровадження проекту "Абітурієнт" - автоматизації діловодства, аналізу та звітності приймальних комісій аграрних вищих навчальних закладів України" (№0100v003905) Таврійської державної агротехнічної академії (м. Мелітополь). Тема дисертаційного дослідження затверджена на Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні АПН України (протокол № 4 від 11.04.2001р.).

Об'єкт дослідження: процес професійної підготовки майбутніх фахівців у вищому аграрному закладі освіти.

Предмет дослідження: педагогічні умови формування професійної спрямованості особистості студентів вищих аграрних закладів освіти 3-4 рівнів акредитації.

Мета дослідження: обґрунтування та експериментальна перевірка педагогічних умов формування професійної спрямованості особистості студентів вищих аграрних закладів освіти 3-4 рівнів акредитації.

Гіпотеза дослідження полягає у тому, що формування у студентів вищих аграрних закладів освіти професійної спрямованості на сільськогосподарські професії буде більш ефективним, якщо у процесі навчання: проводиться поточне діагностування професійної спрямованості особистості та ознайомлення з його результатами; розкриваються особливості професійної діяльності; застосовуються форми та методи навчання, які задають соціальний контекст і предметний склад майбутньої професійної діяльності.

Завдання дослідження:

1.Уточнити сутність та структуру поняття "професійна спрямованість особистості студентів вищих аграрних закладів освіти".

2.Розробити критерії сформованості професійної спрямованості особистості студентів вищих аграрних закладів освіти.

3.Розробити і експериментально перевірити методику діагностики спрямованості на сільськогосподарські професії студентів вищих аграрних закладів освіти.

4.Дослідити реальний стан сформованості професійної спрямованості на сільськогосподарські професії студентів вищих аграрних закладів освіти.

5.Визначити педагогічні умови формування професійної спрямованості. професійний студент аграрний сільськогосподарський

Методологічну та теоретичну основу дослідження складають принцип розвитку особистості в діяльності (О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн), основні положення системного підходу як методологічного засобу пізнання психологічних процесів, станів і явищ (Б.Ф.Ломов, К.К.Платонов); положення про соціальну детермінованість і творчу сутність особистості (А.В.Петровський); про єдність навчання і особистісного розвитку в практиці вищої школи (С.І.Архангельський, А.А.Вербицький); нормативні документи про освіту, перспективи її розвитку.

Для вирішення поставлених завдань використовувалися загальнонаукові методи теоретичного та емпіричного дослідження:

·теоретичний та порівняльний аналіз філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури дозволив виявити, узагальнити і систематизувати матеріали з проблеми дослідження;

·педагогічне спостереження, анкетування, тестування, бесіди із учнями, абітурієнтами, студентами та фермерами дали змогу дослідити реальний стан сформованості професійної спрямованості на сільськогосподарські професії;

·вивчення та узагальнення педагогічного досвіду щодо застосування форм і методів активізації навчання сприяло уточненню ефективних шляхів формування

професійної спрямованості особистості студентів вищого аграрного закладу освіти;

·педагогічний експеримент та статистичний аналіз результатів довели ефективність застосування визначених педагогічних умов.

База дослідження: Таврійська державна агротехнічна академія (ТДАТА) /м. Мелітополь/, Харківський державний технічний університет сільського господарства (ХДТУСГ) /м. Харків/, Національний аграрний університет (НАУ) /м. Київ/, Український державний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді Міністерства науки та освіти України (УДЕНЦ) /м. Київ/, Асоціація фермерів України /м. Київ/, Київська ЗОШ №116 та Житньогірська середня школа /Київська обл./). В опитуванні брали участь абітурієнти та студенти вищих аграрних закладів освіти, фермери, а також учні загальноосвітніх шкіл (загальна кількість - 957 чол.).

Організація дослідження. На першому етапі дослідження (1997-1998 рр.) проаналізовано філософську, психологічну, педагогічну та методичну літературу з питань теорії і практики формування професійної спрямованості особистості, сформульовано тему, визначено гіпотезу, завдання і розроблено понятійний апарат дослідження. Підібрано і адаптовано методики дослідження. Розроблено програму експериментального дослідження. Розпочато констатуючий та формуючий експерименти.На другому етапі (1998-2000 рр.) визначено провідні ознаки професійної спрямованості особистості студентів вищих аграрних закладів освіти, проведено констатуючий та формуючий експерименти. На третьому етапі (2000-2001 рр.) завершено формуючий експеримент, матеріали якого проаналізовано та інтерпретовано. Перевірено достовірність отриманих даних, що дало змогу зробити остаточні висновки.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: уточнено класифікацію внутрішніх та зовнішніх педагогічних умов формування спрямованості особистості; вперше у ракурсі системного підходу визначено зміст, структуру та рівні професійної спрямованості особистості на сільськогосподарські професії; вперше виявлена динаміка розвитку професійної спрямованості особистості на сільськогосподарські професії у процесі навчання у вищих аграрних закладах освіти 3-4 рівнів акредитації.

Теоретична значущість дослідження полягає в тому, що: уточнено сутність понять "професійна спрямованість особистості", "професійна спрямованість студентів вищих аграрних закладів освіти"; поглиблено знання про структуру спрямованості; дістала подальший розвиток розробка критеріїв, показників та рівнів професійної спрямованості студентів; визначено провідні ознаки професійної спрямованості студентів вищих аграрних закладів освіти та шляхи її формування.

Практична значущість дослідження полягає в розробці та втіленні у практику роботи вищої школи експериментально апробованих методик комп'ютерної діагностики професійної спрямованості абітурієнтів та студентів вищих аграрних закладів освіти, що дозволяють визначити рівні професійної спрямованості та ефективність її формування; системи роботи зі студентами щодо формування професійної спрямованості особистості шляхом комплексного запровадження профорієнтаційної роботи та застосування методів і форм активізації навчання у навчально-виховному процесі вищих аграрних закладів освіти. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані у практиці професійної підготовки студентів вищих аграрних закладів освіти України, окремі результати - екстрапольовані для вищих закладів освіти неаграрного профілю.

Особистий внесок автора полягає у теоретичній розробці та обґрунтуванні основних ідей і положень досліджуваної проблеми; обґрунтуванні рівнів, критеріїв, показників та методики діагностики професійної спрямованості студентів з постановкою технічного завдання для створення спеціального програмного забезпечення; обробці результатів за допомогою ПЕОМ та їх інтерпретації; безпосередній організації і проведенні дослідно-експериментальної роботи; консультуванні викладачів, які задіяні в експерименті; узагальненні результатів дослідження та їх опублікуванні.

Достовірність результатів дослідження забезпечується методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних положень; застосуванням комплексу методів дослідження, адекватних його меті та завданням; репрезентативністю експериментальної вибірки; застосуванням сучасного математичного апарату та комп'ютерною обробкою даних.

Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювалися в НАУ, ТДАТА, ХДТУСГ, УДЕНЦ і шляхом публікацій проміжних результатів дослідження. Результати дослідження доповідалися і обговорювалися на звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу факультету педагогіки і підвищення кваліфікації НАУ (Київ, 1998-2001), Міжнародній науково-практичній конференції "Соціально-економічні проблеми сучасного села в умовах ринкових відносин" (Одеса, 1999), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Проблеми національно-громадянського виховання у вищих аграрних закладах України" (Львів, 1999), Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів сільськогосподарських вищих навчальних закладів "Труд і турбота тобі, Україно" (Київ, 1999), Міжнародній науковій конференції, присвяченій 100-річчю від дня народження С.З.Гжицького (Львів, 2000), Першій всеукраїнській конференції молодих вчених-аграріїв (Київ, 2001), засіданні методичної комісії факультету МСГ НАУ (Київ, 2001).

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дослідження знайшли відображення у 10 одноосібних публікаціях дисертанта, в тому числі 6 статтях у фахових виданнях та одному розділі звіту про виконання науково-дослідної теми.

Структура роботи: дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (289 на 16 стор.) і додатків (15 на 20 стор.). Робота включає 28 таблиць на 29 стор. та 20 рисунків на 23 стор, з них додатки містять 8 таблиць на 6 стор., 1 рис. на 1 стор., а також акт та довідки про впровадження результатів дослідження. Загальний обсяг роботи - 228 сторінок машинописного тексту (основна частина 180 сторінок).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено об`єкт, предмет, мету, сформульовано гіпотезу і основні завдання, розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну значимість роботи, названо методи та вказано базу і засоби забезпечення достовірності дослідження, способи апробації основних результатів, а також подано структуру роботи.

У першому розділі "Науково-теоретичні основи вивчення проблеми формування професійної спрямованості особистості" проведено аналіз філософських, психологічних, педагогічних та методичних робіт вітчизняних та зарубіжних учених щодо проблеми формування професійної спрямованості особистості (ПСО): розкриваються питання професійного самовизначення особистості у контексті підготовки професійно спрямованих кадрів для агропромислового комплексу, окреслено окремі підходи до вирішення проблеми визначення структури особистості та генезису поняття спрямованості в наукових дослідженнях, а також розглянуто професійну спрямованість як психолого-педагогічну категорію.

Сьогодні багато дослідників (М.Копильчак, В.А.Семиченко, Г.В.Терещук, О.В.Тополь, В.О.Чигрин, А.М.Шатохін та інші), вказують на деформацію професійного самовизначення та утруднення соціальної та професійної адаптації молоді.

Під професійним самовизначенням ми розуміємо формування ставлення людини до самої себе як суб'єкта професійної діяльності та самої цієї діяльності, що не зводиться до акту вибору професії, а формується також у процесі професійного навчання та трудової діяльності.

Система вищої освіти України, зокрема аграрної, досягне вагомих зрушень у підготовці фахівців, спроможних ефективно працювати у ринкових умовах господарювання, при забезпеченні:

·цілісної системи профорієнтаційної роботи з метою ефективного відбору та формування професійно-спрямованої молоді, яка націлена на досягнення високого рівня професіоналізму, професійного зростання і професійної мобільності особистості, швидкої адаптації до умов сучасного виробництва;

·професійного спрямування всього навчально-виховного процесу у вищому закладі освіти через формування особистості майбутнього працівника, впровадження сучасних принципів організації навчального процесу, застосування методів активізації навчання і безперервної науково-виробничої діяльності студентів;

·впровадження інформаційних технологій, які дозволять на сучасному рівні реалізувати перші дві умови.

Вагомим показником професійного самовизначення є ПСО. Ми вважали за доцільне розглянути різні структури особистості, що допоможе краще розуміти місце та роль спрямованості у структурі особистості.

Всі дослідники структури особистості вважають особистість складним утворенням, хоча по-різному розуміють її будову, при цьому вони, як правило, аналітично виділяють у її структурі таку важливу складову, як спрямованість. Аналізуючи наукові джерела щодо структури особистості (В.Г. Асєєв, М.Й. Боришевський, Б.І. Додонов, А.Маслоу, Ж. Ньюттен, К.К. Платонов, В.Г. Щокін, В.А. Ядов та інші), ми запропонували антропоморфну модель структури особистості з діяльністю та спілкуванням, до якої входять "Я - образ", спрямованість, здібності, досвід, характер, особливості психічних процесів та біопсихічні властивості особистості.

Більшість дослідників вважає, що існує інтегративний, характеризуючий особистість, фактор, який можна визначити як загальну спрямованість, яка, в свою чергу, включає в себе такий вид як "ділова" або професійна спрямованість.

У науковому ужитку поняття "професійна спрямованість" застосовують по відношенню до особистості, до групи, до процесу навчання, при цьому використовуються терміни: "професійна спрямованість особистості", "професійна спрямованість колективу", "професійна спрямованість навчання". З метою конкретизації наукового пошуку і, розглядаючи професійну спрямованість як значиму характеристику особистості, ми в своїй роботі використовували термін "професійна спрямованість особистості", або ПСО, що знайшло відображення у темі дисертаційного дослідження.

ПСО студентів вищих аграрних закладів освіти - це інтегративне поняття, яке відображає складний комплекс психічних властивостей і станів, що спонукає до навчальної і виробничої діяльності та обумовлює професійний вибір, процес оволодіння професією, самореалізацію в ній і характеризується мотивами вибору професії та вищого закладу освіти, інтересами та нахилами до майбутньої професійної діяльності, професійними намірами, ціннісними орієнтаціями, пов'язаними з майбутньою професійною діяльністю, стійким позитивним ставленням до професії, усвідомленням професійного самовизначення, самооцінкою професійних здібностей, інформованістю про зміст професії і умови професійної діяльності. З точки зору особистісного і процесуального аспектів структура ПСО має відповідно мотиваційний, емоційний, оцінно-вольовий та когнітивний, дієво-практичний, орієнтаційний компоненти.

У другому розділі "Особливості формування професійної спрямованості особистості студентів вищих аграрних закладів освіти" розкрито основні підходи до визначення етапів та педагогічних умов формування ПСО, визначено шляхи формування, розроблено критерії та рівні сформованості професійної спрямованості студентів вищих аграрних закладів освіти та узагальнено провідні ознаки ПСО.

Формування ПСО як складного інтегративного утворення є поетапним процесом. Проаналізувавши наукові роботи щодо дослідження особистості професіонала (Є. Гінзбург, Є.А. Климов, Т.В. Кудрявцев, В.Ю. Шегурова, А.І. Турчінов, К. Чернецькі, D.E. Super та інші), ми пропонуємо розглядати етапи ПСО, враховуючи такі періоди професійного становлення особистості:

·професійної передорієнтації;

·професійної орієнтації (з фазами орієнтантації /орієнтанта/, вибору спеціальності та вищого закладу освіти /абітурієнта/);

·навчання професії (з фазами навчально-професійної адаптації, базової навчально-професійної підготовки, спеціалізації, набуття професійної кваліфікації відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня);

·кваліфікованої професійної праці (з фазами соціально-професійної адаптації, соціально-професійної ідентифікації, соціально-професійної стабілізації, підвищення соціально-професійної кваліфікації, соціально-професійного удосконалення).

Передумови психічного змісту та результатів кожного періоду розвитку ПСО закладено у попередньому періоді, а кожний попередній період є зорієнтованим на модель результатів розвитку у наступному періоді. Розуміння таких зв'язків надає можливість визначення адекватних умов та шляхів формування професійної спрямованості у кожному з періодів професійного становлення особистості. Так як ПСО за своїми темпоральними характеристиками є динамічною: може змінюватися від умовного початкового рівня (професійної зацікавленості) до умовної сформованості (професійної зрілості), то впливаючи на процес її формування у студентів, зокрема вищих закладів освіти 3-4 рівнів акредитації, потрібно враховувати результати попереднього розвитку цього психологічного утворення, що набуті ними у період професійної орієнтації у школі (ліцеї, гімназії) або у період навчання професії у вищих закладах освіти 1-2 рівнів акредитації. Такий погляд на формування ПСО вказує на необхідність психологічної діагностики компонентів структури ПСО на кожному із етапів її професійного розвитку.

Педагогічні умови, тобто обставини, за яких процес формування ПСО студентів буде більш ефективним, можуть бути диференційовані на внутрішні (інтра), що мають особистісну природу, та зосереджуються на психологічній стороні цього процесу, та зовнішні (екстра), в яких акцент робиться на його педагогічній стороні.

Зовнішні педагогічні умови формування ПСО студентів ми умовно поділяємо на екстраспрямовуючі та екстрарегулюючі. Внутрішні умови, на нашу думку, можуть бути інтраспрямовуючими та інтрарегулюючими, тобто такими, що спонукають поведінку людини та регулюють її, при цьому наголосимо на досить умовному використанні запропонованих нами термінів.

На різних етапах та фазах професійного становлення особистості реалізуються певні умови формування ПСО та шляхи їх забезпечення. Так, на етапі професійної орієнтації (абітурієнта) доцільно проводити профорієнтацію абітурієнтів під час вступу до вищих закладів освіти за допомогою спеціалізованої комп'ютерної програми (АРМ "Абітурієнт") та здійснювати відбір для навчання у вищих закладах освіти професійно спрямованої молоді, зокрема, переможців спеціальних галузевих предметних олімпіад, учасників гуртків та наукових конференцій, запроваджувати встановлення та розвиток зв'язків "вищий заклад освіти - школа (ПТУ)", "університет - регіональні вищі заклади освіти". На етапі навчання професії у фазі навчально-професійної адаптації та базової навчально-професійної підготовки важливим є забезпечення позитивних взаємин "студент-викладач", "студент - студент", професійне спрямування змісту навчання, поліпшення поза навчальної виховної роботи, що реалізується через заходи згуртування студентського колективу, розробку методів позитивної мотивації, управління змістом та методами викладання дисципліни "Введення у спеціальність та використання міжпредметних зв'язків, запровадження методів активізації навчання при вивченні циклу гуманітарних, суспільних та загально-теоретичних дисциплін (проблемні лекції, аналіз конкретних ситуацій, імітаційні вправи), показ важливості знань для життя, запровадження продуктивних форм самостійної роботи студентів. У фазі спеціалізації бажано проводити профорієнтацію студентів при виборі ними спеціалізації шляхом діагностики ПСО, надання рекомендацій студентам та деканатам щодо розподілу студентів за спеціалізаціями. У фазі набуття професійної кваліфікації педагогічними умовами формування ПСО є застосування методів активізації навчання (ділова гра, аналіз виробничих ситуацій, проблемні лекції), під час викладання спеціальних предметів, стимулювання участі студентів у науково-дослідних роботах, посилення зв'язків із виробництвом шляхом проходження виробничих практик в умовах максимально наближених до професійної діяльності та з виплатою грошової винагороди за роботу. У період кваліфікованої професійної праці проводиться вивчення досвіду випускників вищих закладів освіти, які працюють за фахом та досягли вагомих професійних результатів, шляхом проведення анкетування випускників вищих закладів освіти, аналізу їх результатів; впровадження заходів щодо покращення якості підготовки майбутніх фахівців та рівня їх професійної спрямованості. Використання сучасних інформаційних технологій для діагностики показників професійної спрямованості та управління навчальним процесом є педагогічною умовою, яка може реалізуватися на різних етапах та фазах.

Так як рівень спрямованості є величиною, яка не піддається прямому вимірюванню, то його визначення відбувається шляхом розробки критеріїв, показників та параметрів діагностики сформованості ПСО. Критеріями виступають структурні компоненти ПСО, їх характеристиками - параметри та показники. Дослідження ПСО студентів вищих аграрних закладів освіти проводилося за такими показниками та параметрами, як: мотиви вибору професії та вищого закладу освіти (вибірковість); ціннісні орієнтації (цінність); інтерес до професії (зацікавленість); нахили (об'єкт спрямованості); професійні наміри (стійкість); загальний індекс задоволеності професією (задоволеність); самооцінка професійних здібностей (центральність); потреба в активному оволодінні спеціальними знаннями, уміннями та навичками (дієвість); інформованість про професію (інформованість); усвідомлення професійного самовизначення (усвідомленість).

При визначенні рівневої диференціації професійної спрямованості ми виходили із психологічних характеристик, що враховують мотиви вибору професії, ступінь усвідомленості та інформованості при професійному самовизначенні, його зв'язок із ціннісними орієнтаціями, ступінь пізнавальної та вольової активності, самооцінку професійних здібностей, емоційне забарвлення професії, стійкість професійних намірів, рівень інтересу до професії та нахили до професійної діяльності. Розподіл за рівнями ПСО студентів вищих аграрних закладів освіти ми подаємо як відсутня спрямованість, низька спрямованість, середня спрямованість та висока спрямованість.

Характеризуючи провідні ознаки ПСО, маємо на меті встановити її місце у структурі особистості як системі складних зв'язків і взаємовідношень, узгоджуючи її положення з такими категоріями як особистість, особистість професіонала, загальна спрямованість особистості відповідно морфологічного, генетичного та функціонального підходів до її структурування.

У третьому розділі "Експериментальне дослідження педагогічних умов формування професійної спрямованості особистості студентів вищих аграрних закладів освіти" приводиться зміст та організація експериментальної роботи, аналіз результатів констатуючого та формуючого експерименту.

Дослідно-експериментальна робота проводилася в декілька етапів відповідно завданням та методам дослідження і була скерована на підтвердження висунутої гіпотези.

Результати тестування учнів випускних класів сільської та міської шкіл свідчать, що майже 96% школярів не вибрали професії у галузі сільського господарства, тобто не вважають таку працю цікавою, з якою вони б хотіли пов'язати своє професійне становлення.

Результати дослідження ПСО абітурієнтів вищих аграрних закладів освіти констатують, що в цілому молоді люди подають документи для вступу без належного врахування своїх індивідуальних особливостей, інтересів. За допомогою профорієнтаційного модулю АРМ "Абітурієнт", який реалізує методику дослідження кількісно-якісних показників ПСО, можна сприяти відбору для навчання у вищих аграрних закладах освіти професійно спрямованої молоді. Ознайомлення абітурієнтів з результатами тестування сприяє самопізнанню особистості, усвідомленню своїх мотивів, нахилів, інтересів та зіставленню їх з вимогами професії, що допомагає самовихованню необхідних рис та якостей.

Динаміка змін параметрів ПСО протягом періоду навчання від першого до п'ятого курсу свідчить про зниження окремих показників спрямованості, зокрема індексу задоволеності майбутньою професією; зменшується кількість студентів, які планують працювати за професією; відбувається переорієнтація частини студентів на те, щоб продовжити освіту чи змінити професію. Важливими цінностями для студентів є "висока заробітна платня", "робота, яка відповідає нахилам та інтересам" та "можливість вдосконалюватися".

Дослідження нахилів студентів різних факультетів вищих аграрних закладів освіти, насамперед інженерного профілю, свідчить про недостатню екологічну підготовку майбутніх фахівців сільського господарства.

Із студентами експериментальних груп проводилася профорієнтаційна робота, зокрема профдіагностика ПСО з повідомленням результатів, профконсультація на основі даних тестування у формі індивідуальних та колективних бесід, що допомагало їм усвідомити своє професійне самовизначення та вимоги професії. Особливого значення набуває спонукання до професійного самоаналізу та саморозвитку, розвиток особистісно-професійної рефлексії (самопізнання), що виражається у побудові нових "професійних образів Я" та у виробленні більш адекватних знань про професію.

Згідно концепції знаково-контекстного навчання за допомогою системи методів активізації навчання створювався предметний та соціальний контекст майбутньої професійної діяльності. Застосовувалися такі методи як: імітаційне моделювання, аналіз конкретних виробничих ситуацій та розігрування ролей, що допомагало послідовній трансформації однієї форми навчальної діяльності в іншу (за А.А.Вербицьким) з максимальним наближенням до форм організації професійної діяльності. Запровадження методів позитивної мотивації студентів, управління змістом та методами викладання дисципліни "Введення у спеціальність" на етапі навчально-професійної адаптації, проведення ігрових занять з аналізу конкретних ситуацій типу СПАС, допомагало соціально-психологічній адаптації студентів до навчання у вищому закладі освіти. На етапі базової навчально-професійної підготовки, де передбачено використання міжпредметних зв'язків, запровадження методів активізації навчання при вивченні циклу гуманітарних, суспільних та загальнотеоретичних дисциплін (проблемні лекції, аналіз конкретних ситуацій, імітаційні вправи), організацію різноманітних форм самостійної роботи студентів. На етапі спеціалізації та набуття професійної кваліфікації, крім того, проводилися ділові ігри типу КВІТ та РАПОРТ. Позитивна обстановка в аудиторії: атмосфера невимушеності та пошуку сприяла спілкуванню, взаємодії і співробітництву між учасниками навчально-виховного процесу, створенню радісного настрою.

Розподіл показників ПСО контрольної та експериментальної груп за рівнями до та після проведення формуючого експерименту дає цілісну картину змін показників ПСО для двох груп студентів, що свідчить про кращу динаміку формування ПСО в експериментальній групі

Рис. Гістограма розподілу показників ПСО контрольних та експериментальних груп за рівнями до та після проведення формуючого експерименту

Завдяки реалізації комплексу педагогічних умов формування ПСО істотно зросли кількісні показники ПСО за високим (на 9,44) та середнім (на 5,41), а також зменшилися за низьким (на 7,27) та відсутнім (на 7,58) рівнями. Індекс задоволеності студентів експериментальних груп зріс із 0,18 до 0,48, тоді як у контрольних групах - з 0,28 до 0,33, коефіцієнт значимості - відповідно з 0,30 до 0,71 та з 0,48 до 0,56, що вказує на те, що переважна частина студентів більш позитивно оцінюють свою майбутню професію. Високий рівень емоційного компоненту ПСО збільшився на 17 (з 13% до 30%). Найбільша динаміка зростання наявна в показниках параметру "зацікавленість" мотиваційного компоненту на високому рівні - з 12 до 32, адже форми та методи активізації навчання розвивають пізнавальні здібності та інтерес до професії. Загальні показники ефективності ПСО для експериментальних та контрольних груп складають відповідно 4,09 та 3,31. Ефективність впливу педагогічних умов з використанням профорієнтаційної роботи на різних етапах її формування та застосуванням системи форм і методів навчання, які задають предметний та соціальний контекст майбутньої професійної діяльності, на формування ПСО підтверджується статистично.

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. З точки зору особистісного і процесуального аспектів ПСО як інтегративне поняття включає такі компоненти, як мотиваційний, емоційний, оцінно-вольовий та когнітивний, дієво-практичний, орієнтаційний.

2. Особливість ПСО студентів вищих аграрних закладів освіти полягає, насамперед, у специфічності об'єкту спрямованості (наявність домінуючого чи супутнього нахилу до типу професій "Людина-Природа" /за Є.О.Климовим/, який характеризується любов'ю до землі, природи).

3. Педагогічні умови формування ПСО студентів вищих аграрних закладів освіти можуть бути диференційовані на зовнішні: екстраспрямовуючі (профорієнтація абітурієнтів та відбір для навчання у вищих закладах освіти професійно спрямованої молоді; профорієнтація студентів під час вибору спеціалізації; застосування методів активізації навчання, зокрема ділових ігор; професійна спрямованість змісту навчання; запровадження продуктивних форм самостійної роботи студентів; забезпечення позитивних взаємин "викладач-студент", "студент-студент"), екстрарегулюючі (використання сучасних інформаційних технологій для діагностики показників професійної спрямованості; вивчення позитивного досвіду вищих закладів освіти щодо формування професійної спрямованості з метою узагальнення та передачі іншим вищим закладам освіти; вивчення досвіду випускників вищих закладів освіти, які працюють за фахом та досягай вагомих професійних результатів) та внутрішні: інтраспрямовуючі (загальна спрямованість особистості; наявність професійно значущої мотивації; наявність нахилів до професії; інтерес до майбутньої професії; позитивне ставлення до професії, любов до землі (природи); наявність ціннісних орієнтацій, які співпадають з обраною професією; сформовані професійні наміри; самооцінка професійних здібностей), інтрарегулюючі (професійні здібності: професійний досвід, професійні знання, уміння, навички; особливості психічних процесів). На різних етапах та фазах професійного становлення особистості реалізуються відповідні умови формування ПСО та шляхи їх забезпечення.

4. Дослідження ПСО студентів вищих аграрних закладів освіти доцільно проводити за такими показниками та параметрами, як: мотиви вибору професії та вищого закладу освіти (вибірковість), ціннісні орієнтації (цінність); інтерес до професії (зацікавленість); нахили (об'єкт спрямованості); професійні наміри (стійкість); загальний індекс задоволеності професією (задоволеність); самооцінка професійних здібностей (центральність); потреба в активному оволодінні спеціальними знаннями уміннями та навичками (дієвість); інформованість про професію (інформованість); усвідомлення професійного самовизначення (усвідомленість).

5 У період навчання у студентів вищих закладів освіти відбуваються зміни ПСО, які можна зафіксувати за допомогою розроблених та адаптованих методик визначення кількісно-якісних показників ПСО, що доцільно проводити протягом всього періоду навчання студентів, включаючи також фазу абітурієнта та соціально-професійної адаптації, що дасть змогу вчасно корегувати навчально-виховний процес.

6. Результати дослідження ПСО абітурієнтів вищих аграрних закладів освіти свідчать про неадекватність професійного самовизначення молоді. В цілому молоді люди подають документи для вступу до вищих аграрних закладів освіти без належного врахування своїх індивідуальних особливостей, інтересів та нахилів і вимог професії. Динаміка погіршення окремих показників ПСО студентів протягом періоду навчання від першого до п'ятого курсу вказує на актуальність науково обґрунтованого впливу на процес формування ПСО.

7. Результати дослідно-експериментальної перевірки формування ПСО студентів вищих аграрних закладів освіти доводять ефективність використання профорієнтаційної роботи та застосування методів і форм, які задають предметний та соціальний контекст майбутньої професійної діяльності.

Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Перспективу її дослідження вбачаємо в лонгитюдному вивченні процесу формування ПСО та пошуку методів і методик прогнозування впливу попередніх показників сформованості ПСО на майбутню академічну та професійну успішність.

МАТЕРІАЛИ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВИСВІТЛЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. Сподін Л.А. До питання професійної спрямованості особистості та проблеми її формування // Педагогіка і психологія: 3б. наукових праць. - Харків: ХДПУ.-2000.-Вип.10 .-Ч.З.-С. 110-115.

2. Сподін Л.А. Дослідження професійної спрямованості особистості студентів - майбутніх інженерів лісового господарства // Педагогічні науки: 3б. наукових праць. - Суми: СДПУ.- 1999.- С. 82-88.

3. Сподін Л.А. Професійна спрямованість студентів вищих аграрних навчальних закладів // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К.: НАУ. -2000.- Вип. 24.- С. 347-352.

4. Сподін Л.А. Стан та актуальні проблеми кадрового забезпечення АПК України в контексті формування професійної спрямованості особистості студентів аграрних ВЗО // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К.: НАУ.- 2000. - Вип 30.-С.238-242.

5. Сподін Л.А. Дослідження професійної спрямованості студентів аграрних вищих навчальних закладів // Вісник Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка. 3б. наукових праць. - Серія "Педагогічні науки". - Полтава: ПДПУ.- 2000.-Вип. 2 (10),- С, 195-202.

6. Сподін Л.А. Структура особистості в контексті психолого-педагогічного дослідження проблеми професійної спрямованості // Вісник Херсонського державного педагогічного університету. 3б. наукових праць. - Серія "Педагогічні науки". - Херсон: ХДПУ.- 2000.-Вип. ХШ.- С. 95-103.

7. Сподін Л.А. Формування професійної спрямованості особистості студентів - майбутніх фахівців АПК // Аграрний вісник Причорномор'я.- Одеса: ОДСГІ.- 1999.-№3 (6).-С. 212-214.

8. Сподін Л.А. Профорієнтаційний модуль АРМ "Абітурієнт" - складова комплексної системи формування спрямованості особистості студента аграрного ВЗО на стадії "абітурієнт"// Розробка та впровадження проекту "Абітурієнт" - автоматизації діловодства, аналізу та звітності приймальних комісій аграрних вищих навчальних закладів України: Звіт про НДР (проміжний) / Таврійська ДАТА.-Мінагрополітики, №0100у003905; Інв. № 10/4.- Мелітополь, 2000. - С.16-19,

9. Сподін Л.А. Виховання і професійна спрямованість особистості майбутніх фахівців АПК // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Проблеми національно-громадянського виховання у вищих аграрних закладах освіти" (м. Львів, 24-26 листопада 1999 р.) - Львів: ЛДАВМ,- 2000.- С.153-154.

10. Сподін Л.А. Психолого-педагогічні аспекти формування професійно спрямованих кадрів для АПК // Еколого-натуралістична творчість. Тези науково-практичної конференції студентів природничих факультетів вищих навчальних закладів.- К.: УДЕНЦ.- 2001.- Вип. 1.- С. 167-168.

АНОТАЦІЯ

Сподін Л.А. Педагогічні умови формування професійної спрямованості особистості студентів вищих аграрних закладів освіти. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, Київ, 2001 р.

Дисертаційне дослідження присвячене проблемі формування у студентів вищих аграрних закладів освіти професійної спрямованості на сільськогосподарські професії. У ході роботи визначено основні складові професійної спрямованості особистості, які включають процесуальний і особистісний аспекти та мають мотиваційний, емоційний, оцінно-вольовий, когнітивний, дієво-практичний, орієнтаційний компоненти.

Автором запропоновані рівні сформованості професійної спрямованості особистості на сільськогосподарські професії, критерії їх визначення, узагальнено провідні ознаки професійної спрямованості особистості студентів вищих аграрних закладів освіти.

Автором обгрунтовано та апробовано сутність зовнішніх та внутрішніх педагогічних умов підвищення ефективності формування професійної спрямованості особистості на прикладі студентів вищих аграрних закладів освіти, запропоновано шляхи реалізації визначених педагогічних умов на відповідних етапах та фазах її формування, експериментальне доведено доцільність їх застосування.

Ключові слова: професійна спрямованість, формування, педагогічні умови, структура, вищий аграрний заклад освіти, студент, особистість.

АННОТАЦИЯ

Сподин Л.А. Педагогические условия формирования профессиональной направленности личности студентов высших аграрных учебных заведений. -- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования, Центральный институт последипломного педагогического образования АПН Украины, Киев, 2001 г.

В диссертации исследована проблема формирования у студентов высших аграрных учебных заведений профессиональной направленности на сельскохозяйственные профессии. В процессе работы выявлены основные составляющие профессиональной направленности личности, которые включают процессуальный и личностный аспекты и имеют мотивационный, эмоциональный, оценочно-волевой, когнитивный, действенно-практический, ориентационный компоненты.

Педагогические условия формирования профессиональной направленности личности студентов высших аграрных учебных заведений могут быть дифференцированы на внешние: экстранаправляющие (профориентация абитуриентов и отбор для обучения у высших учебных заведениях профессионально направленной молодежи; профориентация студентов во время выбора специализации; применение методов активизации обучения, в частности деловых игр; профессиональная направленность содержания обучения; внедрение продуктивных форм самостоятельной роботы студентов; обеспечение позитивных взаимоотношений "преподаватель-студент", "студент-студент"), экстрарегули-рующие (использование современных информационных технологий для диагностики показателей профессиональной направленности; изучение положительного опыта высших учебных заведений по формированию профессиональной направленности с целью обобщения и передачи другим высшим учебным заведениям; изучение опыта выпускников высших учебных заведений, которые работают по профессии и достигли значительных профессиональных результатов) и внутренние: интранаправляющие (общая направленность личности; наличие профессионально значимой мотивации; склонности к профессии; интерес к будущей профессии; положительное отношение к профессии; любовь к земле (природе); наличие ценностных ориентаций, которые совпадают с избранной профессией; сформированные профессиональные намерения; самооценка профессиональных способностей), интрарегулирующие (профессиональные способности; профессиональный опыт /профессиональные знания, умения, навыки/; особенности психических процессов). На разных этапах и фазах профессионального становления личности реализуются соответствующие условия формирования профессиональной направленности личности и пути их обеспечения.

Исследование профессиональной направленности личности студентов высших аграрных учебных заведений целесообразно проводить по таким показателям и параметрам, как: мотивы выбора профессии и высшего учебного заведения (избирательность); ценностные ориентации (ценность); интерес к профессии (заинтересованность); склонности (объект направленности); профессиональные намерения (стойкость); общий индекс удовлетворенности профессией (удовлетворенность); самооценка профессиональных способностей (центральность); потребность в активном овладении специальными знаниями, умениями и навыками (действенность); информированность о профессии (информированность); осознанность профессионального самоопределения (осознанность). Распределение по уровнях профессиональной направленности личности студентов высших аграрных учебных заведений подается как направленность отсутствует, низкая, средняя и высокая.

Автором обобщены основные признаки профессиональной направленности личности, которые определяют место профессиональной направленности в структуре личности как системе сложных связей и взаимоотношений, согласуя ее положение с такими категориями, как личность, личность профессионала, общая направленность личности /согласно морфологического, генетического и функционального подходов к структурированию/.

Результаты исследования профессиональной направленности личности абитуриентов высших аграрных учебных заведений констатируют неадекватность профессионального самоопределения молодежи. Молодые люди часто подают документы для вступления в вуз без необходимого учета своих индивидуальных особенностей, интересов, склонностей и требований профессии. Динамика ухудшения отдельных показателей профессиональной направленности личности студентов на протяжении периода обучения от первого до пятого курса указывает на актуальность научно обоснованного влияния на процессе формирования профессиональной направленности личности.

Особенность профессиональной направленности личности студентов высших аграрных учебных заведений состоит, прежде всего, в специфичности объекта направленности (наличие доминирующей либо сопутствующей склонности по типу профессии "Человек-Природа" /по Е.А.Климову/, которая характеризуется любовью к земле, природе).

Автором обоснованы и апробированы внешние и внутренние педагогические условия повышения эффективности формирования профессиональной направленности личности на примере студентов высших аграрных учебных заведений, предложено пути реализации данных педагогических условий на соответствующих этапах и фазах ее формирования, экспериментально доказано целесообразность их применения, произведен статистический анализ полученных данных.

Основные результаты могут получить применение в практике профессиональной подготовки студентов высших аграрных учебных заведений, отдельные результаты - экстраполированы на высшие учебные заведения неаграрного профиля.

Ключевые слова: профессиональная направленность, формирование, педагогические условия, структура, высшее аграрное учебное заведение, студент, личность.

SUMMARY

L.A. Spodin. Pedagogical conditions of forming of professional orientation of students' personalities in agricultural higher educational institutions. - Manuscript.