Формування стилістичної вправності мовлення майбутніх учителів початкових класів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ СТИЛІСТИЧНОЇ ВПРАВНОСТІ МОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Попова Ольга Іванівна

Київ - 2001

Анотація

Попова О.І.

Формування стилістичної вправності мовлення майбутніх учителів початкових класів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія і методика навчання української мови. - Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2001.

У дисертації досліджено проблему формування стилістичних умінь майбутніх учителів початкових класів. ЇЇ актуальність визначається потребою держави мати кваліфікованих спеціалістів початкової ланки середньої освіти, які не лише засвоїли знання теоретичного матеріалу різних навчальних дисциплін, а й володіють мовленням на професійному рівні.

Посилення стилістичного аспекту філологічної підготовки майбутніх учителів початкової ланки передбачає систематичне включення відомостей зі стилістики у зміст лекцій курсу сучасної української мови, вдосконалення стилістичних умінь у ході виконання студентами вправ комплексного характеру на практичних заняттях, а також упровадження на завершальному етапі професійної підготовки спецпрактикуму “Професійне мовлення вчителів початкових класів”. Для забезпечення професіоналізації мовної підготовки майбутніх учителів початкових класів як дидактичний матеріал використовувалися підручники початкової школи. Одним із критеріїв добору дидактичного матеріалу для стилістичних вправ виступала його професійна значущість.

Експериментальна перевірка результативності дослідної методики формування стилістичної вправності мовлення студентів факультету ПВПК підтвердила її ефективність.

Ключові слова: педагогічне мовлення, мовленнєва культура, стилістична вправність, стилістичні вміння, стилістичний аспект філологічної підготовки студентів.

1. Загальна характеристика роботи

стилістичний вчитель студент мовлення

Актуальність дослідження. Розбудова незалежної держави, зміни в суспільному житті України, вихід її на міжнародну арену вносять свої корективи і в реорганізацію шкільної справи. У "Концепції розвитку загальної середньої освіти" підкреслено необхідність послідовного втілення ідей гуманістичної педагогіки, зорієнтованої на виховання особистості, “яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє використовувати набуті знання і вміння творчого розв`язання проблем…”.

Реформування школи, оновлення змісту й структури загальної середньої освіти підносять актуальність проблеми якісної підготовки вчителя, котрий “усвідомлює свою соціальну відповідальність, є суб`єктом особистісного і професійного зростання, вміє досягти нової педагогічної мети”. На чільному місці традиційно залишається проблема мовленнєвої культури вчителя, яку слід формувати на етапі його професійного становлення, тобто в період вузівського навчання.

Культурним вважаємо всебічно унормоване мовлення, що характеризується правильною вимовою, багатством словника, досконалим граматичним ладом, а також сформованими стилістичними уміннями, необхідними для побудови висловлювань у різних ситуаціях. Комплекс цих умінь науковці називають стилістичною вправністю.

Так, у мовознавчій літературі (І.К. Білодід, Б.М. Головін, В.Г. Костомаров) під стилістичною вправністю мовлення розуміють “адекватність виразу, точне мовне вираження завдання й змісту повідомлення, стилістичну досконалість, витонченість". Аналогічно підходять до трактування цього поняття вчені-методисти, ототожнюючи стилістичну вправність зі “стилістичною вмотивованістю слів та виразів”, а також сформованістю в мовця комплексу стилістичних навичок - вживання мовних засобів у висловлюваннях різних стилів.

Проблемі підготовки вчителя багато уваги приділяли педагоги і методисти минулого. Так, К.Д. Ушинський та його послідовники (М.Ф. Бунаков, В.П. Вахтеров, В.І. Водовозов, Д.І. Тихомиров та ін.), глибоко усвідомлюючи роль учительського мовлення у навчально-виховному процесі, визначили основні вимоги до нього і розробили конкретні рекомендації щодо користування словесними методами навчання молодших школярів. А.С. Макаренко, С.Т. Шацький наголошували на необхідності високої мовленнєвої культури вчителя як складової педагогічної майстерності. Надзвичайно великого значення цій проблемі надавав В.О. Сухомлинський, виділяючи такі якості мовлення вчителя, як виразність, точність, доречність.

Водночас досить успішно ведеться робота над проблемою практичного засвоєння питань стилістики у шкільному курсі рідної мови. Цьому значною мірою сприяли наукові розвідки І.К. Білодіда, В.С. Ващенка, С.Я. Єрмоленко, П.П. Кордун, Л.І. Мацько, В.А. Чабаненка, Г.І. Чередниченка. Значний внесок зробила М.І. Пентилюк, здійснивши аналіз і відбір стилістичних понять, що забезпечать мовну компетенцію учнів. Вона уточнила поняття “стилістичні вміння", обґрунтувала ефективність використання в навчанні стилістики різних прийомів, розробила і апробувала систему стилістичних вправ.

Посібники і збірники з “Сучасної української літературної мови”, “Практичного курсу української мови” не забезпечують достатньою мірою викладача вищого навчального закладу необхідним дидактичним матеріалом, містять обмаль відомостей зі стилістики сучасної української літературної мови, що не сприяє виробленню у студентів необхідних стилістичних умінь. У відборі дидактичного матеріалу майже не враховано типові мовленнєві ситуації, пов`язані зі специфікою роботи у початкових класах. Недоліки методичного забезпечення вузівського курсу рідної мови спричинили те, що мовлення випускників факультету підготовки вчителів початкових класів є стилістично невправним, а саме: у них не сформовані вміння визначати стилістично нейтральні та стилістично марковані мовні одиниці, відбирати з синонімічного ряду найбільш вдале для певного речення слово, будувати висловлювання з урахуванням різних ситуацій спілкування тощо.

Отже, проблема формування стилістичної вправності мовлення у студентів факультету підготовки вчителів початкових класів залишається актуальною і водночас майже не розробленою. Саме це і зумовило вибір теми нашого дисертаційного дослідження - “Формування стилістичної вправності мовлення майбутніх учителів початкових класів”.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження входить до плану науково-дослідної роботи кафедри української мови Бердянського державного педагогічного інституту ім. П.Д. Осипенко як складова її комплексної теми "Лінгводидактична підготовка студентів педвузу до роботи в національній школі”. Він безпосередньо пов`язаний із завданнями, визначеними навчальними програмами “Сучасна українська мова” для студентів зі спеціальності 7.010102 - початкове навчання та вимогами Державної національної програми “Освіта” (“Україна ХХІ століття”).

Об`єктом дослідження є процес формування стилістичної вправності професійного мовлення майбутніх учителів початкових класів.

Предмет дослідження - лінгводидактичне забезпечення процесу роботи над удосконаленням стилістичних умінь студентів факультету підготовки вчителів початкових класів.

Мета дослідження полягає в розробленні науково обґрунтованої та експериментально перевіреної методики вироблення стилістичної вправності мовлення майбутніх учителів початкових класів.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні: ефективність методики формування стилістичної вправності мовлення майбутніх учителів початкових класів підвищиться, якщо в їхній філологічній підготовці посилити стилістичний аспект опрацювання програмового матеріалу в курсі сучасної української мови, реалізувати спеціально розроблений комплекс вправ з урахуванням змісту початкового навчання та типових ситуацій професійного спілкування.

Відповідно до мети та гіпотези визначено завдання дослідження:

Проаналізувати стан мовленнєвої культури студентів факультету підготовки вчителів початкових класів, виявити типові стилістичні помилки та недоліки в їхньому мовленні.

На основі аналізу наукової літератури визначити напрямки роботи над стилістичною вправністю професійного мовлення вчителів початкових класів.

Розробити методичне забезпечення процесу формування у студентів зазначеного вище факультету стилістичної вправності професійного мовлення.

Експериментально перевірити ефективність пропонованої методики вдосконалення стилістичних умінь майбутніх учителів початкових класів.

Для розв`язання поставлених завдань використано комплекс методів дослідження:

теоретичні: вивчення та аналіз лінгвістичної, психолого-педагогічної і навчально-методичної літератури з проблеми дослідження; методичний аналіз стилістичного матеріалу, поданого в чинних вузівських програмах і підручниках з курсу сучасної української мови; статистична обробка й порівняльна характеристика результатів традиційного та дослідного навчання;

емпіричні: спостереження за процесом формування стилістичної вправності мовлення майбутніх учителів початкових класів; бесіди, анкетування; моделювання вузівського курсу рідної мови з метою посилення його стилістичного аспекту;

педагогічний експеримент: констатуючий, пошуковий у формі експериментально-дослідного навчання і контрольний; якісний і кількісний аналіз результатів експериментально-дослідного навчання (посилення стилістичного аспекту вузівської програми з курсу сучасної української мови, створення програми і методичного забезпечення спецпрактикуму “Професійне мовлення вчителів початкових класів”), їх апробація.

Методологічною основою дослідження стали філософські теорії про мову як засіб спілкування, пізнання й відображення дійсності; праці психологів і педагогів про мову, мовлення, мовленнєву діяльність взагалі та вчителів зокрема; законодавчі акти, концепції гуманізації й гуманітаризації освіти та ролі рідної мови в цьому процесі; ідеї національного, духовного відродження українського народу, провідної ролі рідної мови у формуванні мовної особистості.

Теоретичною основою дослідження є вчення про стилістику як важливий розділ сучасної мовознавчої науки, стилістику мови й стилістику мовлення, систему стилів сучасної української мови, функціональну і практичну стилістику, їх зв`язок з культурою мовлення (Н.Д. Бабич, А.П. Коваль, М.М. Кожина, Л.І. Мацько, М.І. Пентилюк, О.Д. Пономарів та ін.), досягнення в галузі психолінгвістики (Л.С. Виготський, П.Я. Гальперін, М.І. Жинкін, О.О. Леонтьєв та ін.); лінгводидактичні праці з розвитку мовлення учнів, засвоєння ними засобів стилістики (О.М. Біляєв, В.І. Бадер, М.С. Вашуленко, І.С. Гамрецький, Т.О. Ладиженська, М.Я. Мельничайко, М.І. Пентилюк, Ф.П. Сергєєв, М.Г. Стельмахович та ін.).

Експериментальною базою дослідження став факультет підготовки вчителів початкових класів (ПВПК) Бердянського державного педагогічного інституту ім. П.Д. Осипенко. Дослідним навчанням було охоплено 45 академгруп (1126 студентів).

Організація і етапи дослідження. Дослідження проводилося у три етапи впродовж 1995-2000 рр.

На першому етапі (1995-1996 рр.) здійснено пошукову роботу, спрямовану на визначення об`єкта та предмета дослідження, конкретизацію завдань; опрацьовано педагогічну, лінгвістичну, психологічну та методичну літературу з обраної проблеми; систематизовано сучасні концепції вивчення шкільного та вузівського курсів української мови; проведено констатуючий зріз із метою виявлення рівня сформованості стилістичних умінь майбутніх учителів початкових класів; розроблено критерії добору професійно зорієнтованого матеріалу для стилістичних вправ, здійснено його пошук.

На другому етапі (1996-1999 рр.) проведено формуючий експеримент, у ході якого перевірялася розроблена методика проведення лекційних і практичних занять із мови та спецпрактикуму.

На третьому етапі (2000 р.) здійснено контрольний експеримент та статистичну обробку його даних: зроблено висновок про ефективність дослідного навчання; визначено умови результативності стилістичних вправ.

Наукова новизна дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні методики формування стилістичної вправності мовлення майбутніх учителів початкових класів, її розробці та реалізації.

Теоретичне значення дисертації вбачаємо в обґрунтуванні закономірностей процесу формування стилістичних умінь майбутніх учителів початкових класів під кутом зору сучасної лінгвістичної та психолінгвістичної науки, вузівської дидактики.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що запропонована методика формування стилістичної вправності мовлення майбутніх учителів початкових класів може бути використана в укладанні навчальних посібників, удосконаленні навчальних програм із сучасної української мови для студентів факультету підготовки вчителів початкових класів, розробці методичних рекомендацій.

Особистий внесок здобувача полягає в розробці критеріїв визначення рівнів сформованості стилістичної вправності мовлення майбутніх учителів початкових класів; в обґрунтуванні необхідності посилення стилістичного аспекту курсу сучасної української мови для студентів факультету ПВПК та доцільності проведення спецпрактикуму “Професійне мовлення вчителів початкових класів”.

Вірогідність результатів дослідження і висновків забезпечується опорою на лінгвістичні, психолого-педагогічні та науково-методичні підходи у визначенні основних напрямів дослідження, застосуванням комплексу методів його проведення, адекватних об`єкту, меті й завданням вирішуваної проблеми, а також кількісним і якісним аналізом результатів констатуючих зрізів та формуючого експерименту.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження доповідалися на квітневих конференціях викладачів Бердянського державного педагогічного інституту ім. П.Д. Осипенко (1996, 1997, 1998, 1999 рр.), науково-практичній конференції, присвяченій 150-й річниці з дня народження К.Д.Ушинського, обговорювалися на засіданнях кафедри української мови Бердянського державного педагогічного інституту ім. П.Д. Осипенко (1995-2000 рр.), внутрівузівських науково-методичних конференціях.

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 4 статті, з яких 3 - у фахових збірниках.

2. Структура і основний зміст дослідження

Основний зміст викладено на 157 сторінках. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, списку використаної літератури та додатків.

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об`єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу та методи дослідження, його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, подано відомості про апробацію дослідження.

У першому розділі дисертації - “Теоретичні основи методики формування стилістичних умінь майбутніх учителів початкових класів” - визначаються наукові засади досліджуваної проблеми, шляхи реалізації стилістичного аспекту філологічної підготовки студентів факультету підготовки вчителів початкових класів, аналізуються чинна програма, підручники, посібники та збірники з вузівського курсу сучасної української мови в аспекті стилістики і культури мовлення.

У розділі подано загальну характеристику таких стилістичних понять, як стилі мовлення, функціональний стиль, стилістично нейтральні і стилістично марковані одиниці мовлення, стилістичні помилки і недоліки.

Аналіз лінгвістичних праць дав змогу визначити коло стилістичних понять, засвоєння яких майбутніми вчителями початкових класів сприятиме формуванню стилістичної вправності їхнього мовлення. Це розмежування стилістики мови і стилістики мовлення, вчення про систему стилів сучасної української мови, функціональну і практичну стилістику (Н.Д. Бабич, І.К. Білодід, Г.М. Васильєва, В.В. Виноградов, Г.Й. Волкотруб, О.М. Гвоздєв, Б.М. Головін, С.І. Дорошенко, П.С. Дудик, І.М. Ільяш, А.П. Коваль, М.М. Кожина, В.Г. Костомаров, О.Д. Пономарів та ін.).

Стилістика мовлення досліджує різні способи практичного застосування стилістичних ресурсів української мови і слугує для вироблення навичок володіння мовними одиницями в тому чи іншому функціональному стилі. Правильність і доцільність мовлення з погляду стилістики - основні якості “хорошого” мовлення. Під стилістичною нормою більшість науковців (Н.Д. Бабич, Б.М. Головін, М.М. Пилинський та ін.) розуміють таку, що визначає вибір мовного засобу відповідно до умов спілкування і стилю мовлення.

Центральне місце у визначенні стилів мовлення займає дослідження стилістично нейтральних (не маркованих) і стилістично забарвлених (маркованих) мовних одиниць (Н.Д. Бабич, О.М. Гвоздєв, М.М. Кожина, О.О. Крилова, О.П. Петрищева, О.Д. Пономарів та ін.). Під функціональним стилем мовлення лінгвісти розуміють організацію мовних одиниць у мовленнєвій діяльності (в текстах) - вищий рівень стилістико-мовної системності, який враховує компонент творчості.

Більшість мовознавців (О.М. Гвоздєв, Б.М. Головін, М.А. Жовтобрюх, О.І. Єфимов, О.М. Кожин, Б.М. Кулик, О.Д. Пономарів та ін.) виділяють п`ять функціональних стилів: офіційно-діловий, науковий, публіцистичний, художній, розмовний, які дозволяють висловити одну і ту ж саму думку по-різному, різними мовними засобами. Характеристику кожного стилю мовлення подають за такою схемою: умови спілкування; функції спілкування; форми мовлення; використання мовних засобів.

На стилістико-мовленнєві особливості, будову мовлення значною мірою впливає форма (усна чи писемна), в якій виступає функціональний стиль (П.С. Дудик, О.А. Земська, О.О. Лаптєва, Ю.М. Скребньов та ін.). Є спроби вчених-методистів вичленити стилістичні помилки і недоліки, охарактеризувати їх (В.А. Добромислов, В.І. Капінос, А.А. Киреєва, Б.М. Мучник, М.І. Пентилюк та ін.).

У розділі подано стислий аналіз наукової літератури з проблем формування культури мовлення майбутніх учителів. Безпосередньо професійно-педагогічного мовлення стосуються праці Н.О. Головань, З.Г. Зайцевої, Л.М. Зінченко, Л.Я. Зоріної, А.Й. Капської, Л.В. Крамущенко, Т.О. Ладиженської, Д.Г. Мухамедханової, В.П. Чихачова та ін. Звертались до цієї проблеми, розглядаючи споріднену тематику, В.Ц. Абрамян, М.М. Барахтян, П.Ф. Галахова, Ф.М. Гоноболін, Ю.Л. Львова, О.В. Мудрик, Л.М. Проколієнко та ін.

Серед мовленнєвих здібностей учителя початкових класів виділяють: правильність мовлення, точність (уміння вживати слова відповідно до значень, які за ними закріплені в системі мови); вміння швидко дібрати необхідне слово, тобто використання активного запасу мовних засобів; доречність мовлення - вміння адекватно застосовувати мовні засоби у певній ситуації спілкування.

Аналіз лінгводидактичної літератури дав змогу виокремити комплекс стилістичних умінь, що обслуговують кожну фазу породження зв`язного мовлення, а також виділити рівні їх сформованості у майбутніх учителів початкових класів (репродуктивний, конструктивний, творчий).

Такими є вміння:

визначати стиль висловлювання;

підпорядковувати своє висловлювання основній меті;

відбирати й систематизувати зібраний матеріал;

будувати висловлювання різних типів;

удосконалювати текст.

Розділ містить аналіз проблеми оволодіння мовленнєвою культурою в теорії і практиці професійної підготовки вчителів початкових класів.

Професійне мовлення педагога початкової ланки перебувало в центрі уваги педагогів (К.Д. Ушинський, А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський, М.Ф. Бунаков, В.П. Вахтеров, В.І. Водовозов, Д.І. Тихомиров, С.Т. Шацький та ін.).

Про недостатню розробленість стилістичного аспекту мовленнєвої роботи у процесі підготовки вчителів початкових класів свідчить відсутність спеціальних наукових досліджень, присвячених виробленню у студентів стилістичних навичок на заняттях із циклу лінгвістичних дисциплін. І, як наслідок, констатуємо недостатню сформованість стилістичної вправності мовлення майбутніх учителів початкових класів.

Аналіз результатів констатуючих зрізів дозволив виявити у мовленні значної частини респодентів типові відхилення від стилістичних норм сучасної української літературної мови, неволодіння найважливішими стилістичними вміннями. Так, завдання на визначення в тексті стилістично маркованих слів виконали успішно лише 46% першокурсників. З них тільки 10% правильно обґрунтували добір автором такої лексики.

Ще нижчим виявився відсоток студентів, які змогли вибрати з синонімічного ряду найбільш вдале для поданого речення слово (34%). Очевидно, майбутнім учителям бракує знань про наявність у синонімічному ряді стилістично нейтральних і стилістично маркованих лексем, а також умінь добирати слова з урахуванням стилю висловлювання.

Найважчим для студентів було завдання творчого характеру, де вони мали побудувати висловлювання про улюбленого письменника, враховуючи різні ситуації спілкування. Частина респодентів (48%) взагалі не змогла виконати його. 36% першокурсників побудували однакові висловлювання в усіх запропонованих варіантах.

Велика кількість невиправлених у самостійних висловлюваннях студентів стилістичних огріхів свідчить про нездатність їх авторів контролювати власне писемне мовлення й удосконалювати його. Лише в 14 роботах (20%) було виправлено найгрубіші помилки.

Стилістичну вправність мовлення студентів випускного курсу ми перевіряли, оцінюючи результати виконання ними завдань репродуктивного і творчого характеру.

Більшість випускників факультету ПВПК (72%) виявили неготовність до оцінки правильності і доцільності вживання мовних засобів у мовленні вчителя початкових класів. 53% студентів не володіють різними варіантами спонукальних речень, не мають навичок доцільного вживання мовних засобів у побудові монологічного висловлювання в конкретній педагогічній ситуації (37%), значні труднощі спостерігалися під час породження тексту-міркування на запропоновану тему (86%).

Найбільшу кількість стилістичних помилок (пересічно 64% від їх загальної кількості) було зафіксовано у висловлюваннях майбутніх учителів початкових класів у процесі виконання ними завдань творчого характеру.

У розділі наголошується на необхідності посилення стилістичного аспекту філологічної підготовки студентів, удосконалення методичного забезпечення процесу формування стилістичної вправності мовлення майбутніх учителів початкових класів.

Розробляючи дослідну методику стилістичної роботи на факультеті підготовки вчителів початкових класів, ми спиралися на праці вчених-мовознавців та методистів (І.К. Білодіда, В.С. Ващенка, С.Я. Єрмоленко, Л.І. Мацько, М.І. Пентилюк, В.А. Чабаненка, Г.І. Чередниченка), присвячені проблемі вивчення цього розділу лінгвістики як у шкільному курсі української мови, так і при підготовці вчителя-філолога. Досить успішно працювали над проблемою практичного засвоєння мовлення учнями середньої школи питань стилістики О.М. Біляєв, М.С. Вашуленко, П.П. Кордун, В.Я. Мельничайко, М.І. Пентилюк, М.Г. Стельмахович та ін.

Розділ завершується висновками про недостатнє дослідження проблеми формування стилістичної вправності мовлення майбутніх учителів початкових класів та необхідності посилення уваги до стилістичного аспекту під час мовної підготовки студентів факультету ПВПК.

У другому розділі - “Методика формування стилістичних умінь майбутніх учителів початкових класів” - розкрито зміст і методику дослідного навчання, хід формуючого експерименту, аналіз його результатів, подано програму і комплекс вправ до кожного заняття зі спецпрактикуму “Професійне мовлення вчителів початкових класів”.

У розділі описано шляхи реалізації стилістичного аспекту у мовній освіті майбутніх учителів початкових класів. З цією метою було внесено ряд змін до організації читання курсу сучасної української мови на факультеті підготовки вчителів початкових класів.

Для забезпечення систематичного характеру стилістичної роботи у дисертації визначено внутріпредметні зв`язки різних розділів науки про мову зі стилістикою.

Під час визначення мети й завдань кожної лекції з курсу сучасної української мови враховувалася сукупність стилістичних відомостей, які слід розглянути в ході викладу матеріалу, конкретизувалися стилістичні вміння, на вироблення яких спрямовувалися практичні заняття зі студентами. Зразки текстового матеріалу добиралися нами переважно з підручників для початкової школи.

На практичних заняттях за рахунок виконання різноманітних вправ удосконалювалися стилістичні вміння майбутніх учителів початкових класів. У процесі добору вправ нами було враховано їх основні типи: стилістичний аналіз готових текстів, конструктивні вправи, вправи з редагування вихідного матеріалу та завдання творчого характеру. Студентам пропонувалися мовленнєві задачі, пов`язані з їхньою майбутньою професійною діяльністю. Досить часто в процесі практичних занять використовувалися рольові ігри, які забезпечують можливість здійснювати професійну мовленнєву діяльність майбутніх учителів початкових класів на перетворюючому та творчому рівнях.

Крім виконання традиційних вправ, на завершальному етапі студенти залучалися до більш творчих форм роботи, зокрема до складання стилістичного словника вчителя початкових класів.

У розділі подано опис методики реалізації стилістичного аспекту опрацювання теми “Лексикологія”, який передбачає: систематичне включення відомостей зі стилістики у зміст лекції; удосконалення стилістичних умінь майбутніх учителів початкових класів у ході виконання ними різних видів вправ комплексного характеру.

Прагнучи максимально педагогізувати вузівський курс сучасної української мови, ми проаналізували зміст початкового курсу рідної мови і на практичних заняттях здійснювали підготовку студентів до викладання тем шкільної програми. Наприклад, їм пропонувалося зробити порівняльний аналіз понять лексикології української мови і розділу “Слово. Значення слова” у 3 класі (1-4), підготуватися до пояснення (у формі зв`язної розповіді) явища синонімії у початковій школі.

Щоб реалізувати міжпредметні зв`язки, ми використовували матеріал курсів дитячої літератури з основами літературознавства, методик викладання математики, природознавства, образотворчого мистецтва, народознавства та ін.

Окремо в розділі розглядається удосконалення стилістичних умінь студентів факультету підготовки вчителів початкових класів у процесі опрацювання ними спецпрактикуму “Професійне мовлення вчителів початкових класів”.

Методикою занять передбачено створення таких ситуацій спілкування, які є типовими для вчителів початкової ланки. Студенти мають змогу будувати власні тексти, переслідуючи різну мету: редагувати стилістично недосконалі висловлювання, розробляти й відпрацьовувати в аудиторії з однокурсниками етапи різних уроків, враховуючи рівень підготовки молодших школярів. Такі завдання змушують майбутніх учителів початкових класів активно мислити, шукати нестандартні відповіді, оцінювати чуже і власне мовлення з погляду доцільності використання у ньому різних мовних засобів.

Широко використовувались рольові ситуації “студент - учитель початкових класів”, “група - відповідний клас початкової школи”, що дозволяють майбутньому педагогові набути досвіду мовленнєвої поведінки в ситуації, максимально наближеній до професійно-педагогічної діяльності.

Рівень сформованості стилістичних умінь у ході експерименту перевірявся тричі: вперше - по завершенні 5 семестру, вдруге - після виконання програми спецпрактикуму, втретє - в кінці останньої педпрактики. Перший контрольний зріз давав змогу одержати дані про стилістичні вміння студентів, пов`язані з особливостями функціонування мовних одиниць різних рівнів у мовленні. Другий зріз мав на меті виявити ступінь готовності майбутніх учителів початкових класів до користування стилістично вправним професійним мовленням. Третій контрольний зріз дозволив зробити висновок про ефективність дослідної методики, а саме: про стан сформованості стилістично вправного мовлення студентів на практиці.

Розділ містить матеріали перевірки результативності роботи щодо посилення стилістичного аспекту курсу сучасної української мови на факультеті підготовки вчителів початкових класів та занять зі спецпрактикуму “Професійне мовлення вчителів початкових класів”.

Ми визначили рівні сформованості стилістичної вправності студентів факультету ПВПК, які подаємо в таблиці.

Таблиця 1. Рівні сформованості стилістичної вправності студентів факультету ПВПК

Група А (експериментальна), в студентів якої стилістична вправність мовлення вироблялася одночасно з мовною освітою за рахунок посилення уваги до стилістики в процесі вивчення курсу сучасної української мови (засвоєння теоретичних питань і виконання стилістичних вправ).

Група Б (експериментальна), стилістична підготовка студентів якої здійснювалась за повною програмою дослідного навчання.

Група В (контрольна), студенти якої засвоювали програмовий матеріал зі стилістики за традиційною методикою.

Контрольні роботи, проведені до початку дослідного навчання на факультеті ПВПК (2 курс), після засвоєння студентами теоретичних понять зі стилістики і культури мовлення і вироблення у них практичних навичок на заняттях з курсу сучасної української мови (3 курс) та по завершенні дослідного навчання (4 курс), дали змогу перевірити ефективність запропонованої методики формування стилістичної вправності майбутніх учителів початкових класів.

На основі результатів дослідження було зроблено такі висновки:

1. У філологічній підготовці майбутніх учителів початкових класів належну увагу має бути приділено вивченню стилістики в органічному зв`язку з іншими розділами курсу сучасної української мови. Відбір відомостей і понять зі стилістики слід здійснювати на основі аналізу сучасної лінгвістичної літератури з урахуванням необхідних для професійної мовленнєвої діяльності стилістичних умінь, комплекс яких визначає стилістичну вправність як компонент високої мовленнєвої культури:

виявляти стилістично нейтральні і стилістично марковані одиниці, співвідносити їх;

добирати стилістичні синоніми і правильно вживати їх у мовленні;

дотримуватися єдності змісту (теми) і мовного (стилістичного) оформлення;

аналізувати текст певного стилю;

конструювати стилістично диференційовані тексти;

удосконалювати стиль написаного.

2. У побудові комплексу мовно-мовленнєвих вправ, виконання яких майбутніми вчителями початкових класів забезпечило формування стилістичної вправності їхнього мовлення, актуальними для нас були положення про зумовленість тематичної спрямованості висловлювання та відбором мовних засобів для оформлення думок метою й умовами спілкування. Останні визначаються характером професійної мовленнєвої діяльності вчителя початкових класів.

3. Запропонована нами методика вироблення стилістичної вправності мовлення студентів, готовності їх до подальшої професійної діяльності у початковій школі не тільки формує стилістичну вправність майбутніх учителів початкових класів, а й сприяє їхній самоосвіті та самовдосконаленню. Ця методика є результативною за таких умов:

а) реалізації в процесі професійної мовної підготовки майбутніх учителів початкової ланки принципу наступності між загальноосвітньою школою та вищим навчальним закладом;

б) професіоналізації курсу сучасної української мови на факультеті підготовки вчителів початкових класів;

в) впровадженні активних методів навчання, забезпеченні такої організації процесу філологічної підготовки майбутніх учителів початкових класів, за якої студент є суб`єктом особистісного і професійного зростання;

г) систематичного характеру роботи над формуванням стилістичної вправності мовлення майбутніх учителів початкових класів у процесі їх філологічної підготовки;

д) внесення до навчального плану спеціальності “Початкове навчання” спецпрактикуму “Професійне мовлення вчителів початкових класів”, зміст і методику якого запропоновано в дисертаційному дослідженні.

Виконана робота дала змогу спроектувати інші проблеми, які можуть становити інтерес для майбутніх досліджень. Це, насамперед, визначення закономірностей процесу формування інших якостей професійного мовлення (виразність, емоційність тощо).

Основні положення дисертаційного дослідження відображено в таких публікаціях автора

Формування мовленнєвої культури майбутніх учителів початкових класів // Актуальні проблеми слов`янської філології: Міжвуз. зб.наук. ст.: “Лінгвістика і літературознавство”. - К.: Знання, 1999. - С. 22-27.

К.Д. Ушинський про підготовку вчителів початкових класів до викладання рідної мови // Зб. наук. пр. Бердянського державного педагогічного інституту ім. П.Д. Осипенко (Педагогічні науки). - ВПК “Запоріжжя”. - №2. - 1999. - С. 123-126.

Професійне мовлення вчителя з точки зору психолінгвістичної теорії // Зб. наук. пр. Бердянського державного педагогічного інституту ім. П.Д. Осипенко (Педагогічні науки). - Бердянськ: БДПІ, 2000. - №1. - С. 167-183.

Передумови експериментально-дослідної роботи з формування стилістичної вправності мовлення майбутніх учителів початкових класів // Педагогіка та психологія / За заг. ред. акад. І.Ф. Прокопенка, чл.-кор. В.І. Лозової. - Харків: ХДПУ, 2000. - Вип. 15. - С. 159-165.

Размещено на Allbest.ru