Кредитно-модульна система організації навчального процесу

Размещено на http://allbest.ru

План

Вступ

1. Основні поняття і терміни КМСОНП

2. Поняття про КМСОНП

3. Принципи КМСОНП

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Кредитно-модульна система організації навчального процесу прийшла до нас разом з Болонським процесом, до якого Україна приєдналися на Берґенському саміті у 2005 р.

Болонський процес, який розпочався у 29 країнах в 1999 році, і зараз охоплює вже 46 європейських держав - це процес створення Європейського простору вищої освіти (the European Area of Higher Education - ЕНЕА) на засадах цілей, сформульованих міністрами, відповідальними за вищу освіту, у Болонській декларації (1999) та подальших офіційних документах Болонського процесу - Празькому (2001), Берлінському (2003) комюніке та на Берґенському саміті.

Болонський процес - це здійснення структурного реформування вищої освіти, зміна освітніх програм, форм і методів навчання, контролю й оцінювання навчальних досягнень студента для підвищення якості освіти, спроможності випускників вищих навчальних закладів працевлаштуватися на європейському ринку праці.

Підписання Україною Болонської конвенції передбачає впровадження в практику роботи вищих навчальних закладів кредитно-модульної системи організації навчального процесу (далі КМСОНП).

Запровадження кредитної системи, подібної до ECTS, є одним з ключових питань Болонського процесу.

Вона ґрунтується на поєднанні модульної технології навчання та кредитів (залікових одиниць) і охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань та вмінь і навчальної діяльності студента.

Рішення «Про проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах III -- IV рівнів акредитації» було ухвалено Міністерством освіти і науки України 24 квітня 2003 року.

При розробці цього положення враховано засади Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої Системи.

Однією з необхідних умов організації навчального процесу за кредитно-модульною системою є наявність робочої навчальної програми з кожної дисципліни, виконаної за кредитно-модульними засадами і доведеної до відома викладачів та студентів.

1. Основні поняття і терміни КМСОНП

Кредитно-модульна система - це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні двох складових: модульної технології навчання та кредитів (залікових одиниць) і охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань та вмінь і навчальної діяльності студента в процесі як аудиторної, так і самостійної роботи [4].

Модульна технологія навчання - це одна із сучасних педагогічних технологій, що передбачає модульну (блочну) побудову навчального матеріалу та його засвоєння шляхом послідовного та ґрунтовного опрацювання навчальних модулів, мотивацію навчання на основі визначення цілей, значну самостійну навчально-пізнавальну діяльність студента та різноманітні форми діагностики рівня його знань та вмінь.

Модульна побудова навчального матеріалу - це структурування навчального матеріалу на основі модульної програми..

Модульна програма - це система засобів та прийомів, за допомогою яких досягається інтегруюча дидактична мета в сукупності всіх навчальних модулів конкретної навчальної дисципліни.

Навчальний модуль - це логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина навчального курсу, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми поточного та підсумкового рейтингового контролю.

Змістовий модуль -- це система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові [4].

Кредит (залікова одиниця) - це уніфікована одиниця виміру виконаної студентом як аудиторної, так і самостійної навчальної роботи (навчального навантаження).

Рейтингова система оцінювання - це система визначення якості виконаної студентом навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь, що передбачає оцінювання в балах усіх результатів, досягнутих під час поточного, модульного та семестрового контролю.

Рейтинг (рейтингова оцінка) - це кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань.

Нормативний термін навчання визначається на підставі галузевих стандартів вищої освіти.

Граничний термін навчання може перевищувати нормативний на один рік. Різниця між граничним і нормативним термінами не фінансується з державного бюджету [3].

2. Поняття про КМСОНП

Входження національної вищої школи в Європейський освітній та науковий простір є складною та багатоаспектною задачею, яка вимагає вирішення багатьох питань як на державному рівні, так і в кожному окремому вищому навчальному закладі.

Однією з вимог Болонської декларації є забезпечення якості освіти та розроблення порівняльних критеріїв та методів оцінювання якості знань, запровадження кредитної системи. Пропонується запровадити у всіх національних системах освіти систему обліку трудомісткості навчальної роботи в кредитах. За основу слід прийняти Європейську кредитну трансферну систему (ECTS), зробивши її накопичувальною системою, здатною працювати в рамках концепції «навчання впродовж усього життя».

З цією метою на виконання рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 24 квітня 2003 р. було розпочато педагогічний експеримент щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-ІУ рівнів акредитації [5].

Робочою групою було розроблено Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі, який зараз впроваджується ВНЗ - учасниками експерименту.

Кредитно-модульна система - це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових трансферних кредитів (ECTS).

Мета впровадження кредитно-модульної системи:

- досягнення відповідності стандартам європейської системи освіти, яка відштовхується від знань, умінь і навичок, що є надбанням випускника;

- затребування українських освітянських кваліфікацій європейським ринком праці;

- затвердження загальноприйнятої та порівняльної системи освітньо-кваліфікаційних ступенів;

- упровадження стандартизованого додатка до диплома, модель якого розроблено Європейською системою, і який містить докладну інформацію про результати навчання випускника;

- стимулювання викладачів і студентів вищих навчальних закладів до вдосконалення системи об'єктивної оцінки якості знань;

- забезпечення прозорості системи вищої освіти та академічного професійного визнання кваліфікацій (дипломів, ступенів, посвідчень та ін.).

Основоположні засади Європейської кредитної трансферної системи (ECTS) були затверджені Європейською комісією 31 березня 1998 року [1].

Увага в кредитно-модульної системі зосереджено двома її характеристиками:

- на самостійній роботі студентів;

- на віданні кредитно-модульної системи організації процесу і рейтингової системи оцінки навчальних досягнень студентів [6].

Багато хто вважає, що система освіти України сформована за умов інформаційного дефіциту і обмежених можливостей доступу до інформації. Тому діяльність педагога у ВНЗ зводилася, передусім, до інформаційних функцій. Викладач грав роль найважливішого джерела інформації.

Оскільки студент є водночас об'єктом сприйняття й засвоєння інформації, то планування процесу відбувалося в такий спосіб, що основна частка роботи лягала на аудиторне навчання.

Сучасне становище розбудови інформаційного забезпечення відкриває широкі можливості доступу до джерел інформації і тому частково змішує акценти в плануванні процесу убік самостійної роботи [6].

Кредитно-модульной системі, як невід'ємного атрибута Болонської декларації, надаються дві основні функції:

1. Сприяння мобільності студентів та викладачів і спрощення переходів вже з університету у інший.

2. Чітке визначення обсягів проведеної студентом роботи з урахуванням інтересів усіх видів навчальної та наукової діяльності. Сума кредитів визначає чи здатний студент у тій або інший програмі [7].

За кредитно-модульної системи студент має змогу обирати для послідовного вивчення усі навчальні дисципліни (інваріантну і варіативну частини), керуючись лише своїми інтелектуально-фізичними можливостями, й послідовністю їх вивчення (структурно-логічні схеми). Таким чином, кредитна система, з одного боку, дає змогу максимально демократизувати, диференціювати та індивідуалізувати навчальний процес, а з іншого -- зобов'язує якісно засвоїти зміст вищої освіти й тим самим забезпечити визнання результатів навчання різними навчальними закладами і країнами [3].

Форми організації навчального процесу в умовах КМСОНП: лекційні, практичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття, усі види практик та консультацій, виконання самостійних завдань студентів та інші форми і види навчальної та науково-дослідницької діяльності студентів.

3. Принципи КМСОНП

КМСОНП має ряд своїх принципів, які слід дотримуватися. Розглянемо їх.

Принцип порівняльної трудомісткості кредитів, суть якого - у досягненні кожним студентом встановлених ЕКТАС норм, що забезпечують академічну мобільність студентів, державне й міжнародне визнання результатів освіти на конкретних етапах виконання індивідуального навчального плану.

Принцип кредитності полягає в декомпозиції змісту освіти й навчання на відносно єдині та самостійні за навчальним навантаженням студентів частини, які забезпечують:

¦ на рівні індивідуального навчального плану - набір (акумулювання) заданої трудомісткості кількості кредитів, які відповідають розрахунковій нормі виконання навчального навантаження в умовах кредитно-модульної організації навчального процесу;

¦ на рівні вивчення навчальної дисципліни - набір (акумуляція) заданої для цієї дисципліни кількості кредитів, що містять виконання необхідних видів діяльності, передбачених програмою вивчення дисципліни.

Принцип модульності визначає підхід до організації оволодіння змістовими модулями і виявляється через специфічну для модульного навчання організацію методів і прийомів навчально-виховних заходів, основним змістом яких є активна самостійно-творча пізнавальна діяльність студента.

Принцип методичного консультування полягає в науковому та інформаційно-методичному забезпеченні діяльності учасників освітнього процесу.

Принцип організаційної динамічності полягає у забезпеченні можливостей зміни змісту навчання з урахуванням динаміки соціального замовлення і потреб ринку праці.

Принцип гнучкості та партнерства полягає у побудові системи освіти таким чином, щоб зміст навчання й шляхи досягнення цілей освіти та професійної підготовки відповідали індивідуальним потребам і можливостям студента. освіта школа україна болонський

Принцип пріоритетності змістової й організаційної самостійності та зворотного зв'язку полягає у створенні умов організації навчання, що вимірюється та оцінюється за результатами самостійної пізнавальної діяльності студентів.

Принцип науковості та прогностичності полягає у побудові (встановленні) стійких зв'язків змісту освіти з науковими дослідженнями.

Принцип технологічності та інноваційності полягає у використанні ефективних педагогічних та інформаційних технологій, що сприятиме якісній підготовці фахівців з вищою освітою та входженню в єдиний інформаційний та освітній простір.

Принцип усвідомленої перспективи полягає у забезпеченні умов для ґрунтовного розуміння студентом цілей освіти та професійної підготовки, а також можливостей їх успішного досягнення.

Принцип діагностичності полягає у забезпеченні можливості оцінювати рівень досягнення та ефективності, сформульованих і реалізованих у системі цілей освіти та професійної підготовки [4].

Висновки

Освіта України в цілому і вища школа, зокрема, не можуть стояти осторонь, поза межами європейської інтеграції. Упродовж шести років освітнє співтовариство мобілізується задля спільної мети - формування загальноєвропейського освітнього простору.

Зона європейської вищої освіти повинна базуватися на спільних фундаментальних принципах і підходах в організації вищої освіти.

Відкрита зона європейської вищої освіти несе багато нових позитивних спільних перспектив, і разом з тим зберігає повагу до національних особливостей функціонування освіти в кожній окремій країні. Болонська система не є цілком запроваджена.

Майже усі елементи її вже створені і функціонують, але ставлення до неї неоднозначне. В Україні, уряд якої безперервно проголошує прагнення євроінтеграції, поки що альтернативи Болонського процесу немає.

В Україні кредитно-модульна система почала запроваджуватися у ВНЗ з 2005/2006 років.

Впровадження кредитно-модульної системи є важливим чинником для стимулювання ефективнішої роботи викладача і студента.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) акумулює переваги для вищого навчального закладу: сприяє розвитку автономізації та відповідальності; відкриває нові можливості для співпраці; сприяє розвитку комунікативних зв'язків між вищими навчальними закладами; стимулює підвищення якості навчального процесу та організаційно-адміністративної діяльності; підвищує якість студентської мобільності, поліпшує зміст навчальних програм, а також якість навчального процесу та його результати [2].

Країни Європи докладають максимум зусиль для ліквідації бар'єрів і вироблення таких умов викладання та навчання, які б розширили мобільність студентів та посилили б співробітництво суб'єктів вищої школи. На думку представників багатьох університетів, завдання полягає у запровадженні системи академічних кредитів, що сприятиме підвищенню мобільності студентів у межах спільного освітнього простору, слугуватиме засобом їх передачі вищим навчальним закладом.

Спільна система кредитів та можливість їх перезарахування у країнах-учасницях Болонської декларації дасть можливість взаємовизнавати дипломи, що в свою чергу сприятиме трудовій міграції і кращому взаємозв'язку між нами та країнами європи.

Список використаних джерел

1. Болонський процес у фактах і документах (Сорбонна-Болонья Саламанка Прага-Берлін) / Упорядники: Степко М.Ф., Болюбаш Я. Я., Шинкарук В. Д., Грубінко В. В., Бабин І. І. - Тернопіль: вид-во ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2003. - 52 с.

2. Болюбаш Я. Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно - модульній системі підготовки фахівців // Освіта.- 2004.

3. Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник/за ред. В. Кременя; авторський колектив: М. Степко, Я. Болюбаш, В. Шинкарук, В. Грубінко, І. Бабин. -- Тернопіль: Навчальна книга -- Богдан, 2004.

4. Гончаров С.М. Кредитно-модульна система організація навчального процесу у світлі Болонської декларації: документи, матеріали, факти.

5. Сікорський П. Експериментальне положення про кредитно-модульну технологію навчання у вищих навчальних закладах// Освіта.- 2004. - 14 квітня.- С. 4 - 5.

6. Особливості запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (на прикладі КНЛУ) [Електронний ресурс] / ЧНУ ім. Ю. Федьковича. -- Режим доступу:ua.textreferat.com/referat-13215-1.html, вільний.

7. Впровадження кредитно-модульної системи організації процесу навчання в навчальних закладах України [Електронний ресурс]. -- Режим доступу:globalteka/news/1-latest-news/149-2009-02-03-15-36-55.html, вільний.

Размещено на Allbest.ru