Проблеми комп’ютеризації освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

ННІ фізики, математики та комп'ютерно-інформаційних систем

Реферат

На тему: Проблеми комп'ютеризації освіти

Виконала:

Студентка ІІ курсу ФМ та КІС

Групи М2-2

Борковська Анастасія

Черкаси 2013

Зміст

Вступ

1. Роль комп'ютера в житті людини

2. Проблеми викладу матеріалу

3. Первинні образи моделювання

4. Формування логічного, практичного и теоретичного мислення

5. Застосування комп'ютера в освіті. Наслідки

Висновок

Література

Вступ

проблема комп'ютеризація освіта

Сучасний підхід до освіти немислимий без упровадження сучасних комп'ютерних технологій навчання, нових ефективних форм і методів організації всього навчально-виховного процесу. У системі освіти ми наближаємося до серйозних революційних перетворень. Заочна освіта майже практично себе вичерпала, вечірнє навчання також не має підтримки в більшості навчальних закладів. їм на зміну приходить дистанційне навчання, що передбачає входження в систему внутрішніх європейських і світових університетів. Навчаючись в одному з таких дистанційних центрів, можна вивчати курси у вищих навчальних закладах інших країн. Це дасть змогу одержати диплом віртуального університету іншого навчального закладу, сертифікованого і визнаного в усьому світі. Адже не секрет, що майже всі українські дипломи за кордоном не визнаються. Але якщо програміст за рік-півтора може підтвердити "наш" диплом на Заході, то економісту, психологу буде потрібно додаткове навчання ще протягом майже десяти років [152, с. 15].

1. Роль комп'ютера в житті людини

Науково-технічна революція висунула на щільне місце проблему застосування нових інформаційних технологій у шкільному і вузівському освіті. У цьому комп'ютеризація процесу навчання наштовхується на ряд проблем, що з одного боку пов'язані з невикористаними можливостями інформаційної технології, з другого - невідповідністю традиційних навчальних курсів можливостям комп'ютера. Отже, з появою нових, сучасному технічному систем виявився діалектичний стрибок, який призвів до виникненню якісно нових умов праці - умов, коли людина не могла собі при мобілізації всіх своїх можливостей успішно вирішити покладені нею завдання. Звідси випливає важливий висновок: причиною низької технологічної ефективності нової техніки була не людина, яка своїми помилками перешкоджала її успішному застосуванню, а особливості її використання їх у освітньому процесі.

Так, на межі психологічної науки й техніки виник ціле пасмо спеціальних теоретичних і прикладних проблем, без дозволу яких стали неможливо створення нових комбінованих систем «людина-машина», здатних ефективно вирішувати покладених ними завдання.

Розглянемо деякі, з погляду найцікавіші, проблеми комп'ютеризації навчання.

Проблема співвідношення обсягу інформації (потоку інформації), котрі можуть надати комп'ютер користувачеві (учневі чи студентові) і обсягу відомостей, які користувач може подумки охопити, осмислити, засвоїти.

Традиційний шлях навчального пізнання полягає, відповідно до поняттям діалектичній логіки, у переході від явища до сутності, від приватного до спільного, від простого до складного тощо. Таке «покрокове» навчання дозволяє учневі вийти з простого описи конкретних явищ, кількість яких може бути обмеженим, до формування понять, узагальнень, систематизації, класифікації, та до виявлення сутності різних порядків. Новий шлях пізнання вирізняється великим інформаційним потоком, насиченістю конкретикою (тобто фактами), дозволяє швидше проходити етапи систематизації і класифікації, підбивати факти під поняттям і переходити до виявлення різноманітних сутностей. Проте швидкість таких переходів, швидкість осмислення фактів, їх систематизація і класифікація обмежені природними можливостями людини. У зв'язку з цим, співвідношення інформаційних потоків навчальної інформації може бути точно визначено. Тут і проблема орієнтації комп'ютером.

Учня не привчили орієнтуватися у потужному потоці навчальної інформації, вона може розділяти в головне і другорядне, виділяти спрямованість цієї інформації, переробляти її для кращого засвоєння, виявляти закономірності тощо. По суті, інформація (відомостей про навколишній світ і що протікають у ньому процесах) може розглядатися як якась багато-факторна система, деталі якої що приховані від учнів, тож і все це потік відомостей у цілому (його основи, спрямованість, мети, зв'язок між елементами, причинно-наслідкові залежності тощо) виявляється важко доступне сприйняття.

Поруч із виникають проблеми темпу засвоєння учнями матеріалу з допомогою комп'ютера (проблема можливої індивідуалізації навчання при класно-урочної системи).

Через війну використання навчальних програмно-педагогічних коштів відбувається індивідуалізація процесу навчання. Кожен користувач (учень чи студент) засвоює матеріал за своїм планом, тобто відповідно до своїх індивідуальних здібностях сприйняття. Таке навчання вже 1-2 заняття учні перебуватимуть різних стадіях (рівнях) вивчення нового матеріалу. Це спричинить різке до того, що викладач зможе продовжувати навчання за традиційної класно-урочної системи. Основне завдання, що таке навчання у тому, щоб учні перебували в одній стадії перед вивченням нового матеріалу і навіть весь відведений час для роботи вони були зайняті. Очевидно, це можна досягнути при поєднанні різних технологій, причому навчальні програмно-педагогічні кошти (ПКС) повинні містити кілька рівнів складності. І тут учень, який швидко засвоює запропоновану йому інформацію, може переглянути складніші розділи цієї теми, і навіть попрацювати над закріпленням досліджуваного матеріалу. Слабкий ж учень на цей момент засвоїть той обсяг основну порцію інформації, яке необхідне вивчення наступного матеріалу.

2. Проблеми викладу матеріалу

Процес впровадження інформаційної технології навчання досить складний і вимагає фундаментального осмислення. Застосовуючи комп'ютер у шкільництві чи вузі, треба пильнувати те, щоб учень (студент) не перетворився на автомат, хто вміє й працювати лише з запропонованому йому кимось (у разі програмістом) алгоритму. Аби вирішити цієї проблеми необхідно поруч із інформаційними методами навчання застосувати і традиційні. Використовуючи різні технології навчання, ми привчимо учнів до найрізноманітніших способам сприйняття матеріалу - читання сторінок підручника, пояснення вчителя, отримання інформації з екрана монітори і ін.. З іншого боку, навчальні та контролюючі програми мають надавати користувачеві можливість побудови свого алгоритму дій, а чи не нав'язувати готовий, створений кимось. Завдяки побудові власного алгоритму дій користувач починає мислити, застосовувати мають в нього знання до реальних умовам, але це дуже важливо задля для осмислення набутих знань.

Працюючи з модельними програмно-педагогічними засобами, користувач може створювати різні об'єкти, котрі за деяким параметрами можуть виходити за межі реальності, ставити такі умови перебігу процесів, які у світі здійснити неможливо. З'являється небезпека те, що учні через свою недосвідченості не зможуть відрізнити віртуальний світ від реального. Тому, щоб уникнути можливого негативного ефекту використання інформаційної технології у процесі навчання, розробки програмно-педагогічних коштів, містять елементи моделювання, необхідно накладати обмеження чи вводити відповідні коментарі (наприклад, «У реальних умов ваша модель існувати неспроможна» тощо.), щоб учні було неможливо «піти» за межі реальності внаслідок маніпулювання хімічними, біологічними, фізичними тощо явищами. Поруч із небезпекою створення нереальних ситуацій віртуальні образи можуть зіграти й позитивну дидактичну роль. Інформаційна технологія дозволить учням усвідомити модельні об'єкти, умови для їхньої існування, поліпшуючи, в такий спосіб, розуміння досліджуваного матеріалу і що особливо важливо, їх розумовий розвиток. Слід зазначити, що, як педагогічне засіб, використовують у освіті, зазвичай, епізодично. Це тим, що час розробки сучасних курсів з різноманітних дисциплін не постало питання про прив'язці до них інформаційної технології. Застосування комп'ютера, тому, виявляється доцільним лише за вивченні окремих тим, де є очевидна можливість варіативності (хімічне рівновагу, синтез речовин, швидкість реакції та інших.). Для систематичного використання інформаційної технології у процесі навчання потрібно переробити (модернізувати) існуючі шкільні і вузівські курси.

Зблизька проблем комп'ютеризації освіти мушу згадати застереження Н.А.Бердяєва необхідність безстрашності під час роботи з технікою. У чому має бути виявлено безстрашність під час роботи з комп'ютером? Річ у тім, що у закладені у програмне забезпечення людські способи логічного висновку накладаються цілком нелюдські потужності його швидкості дії і переборі варіантів. У результаті комбінації, запропонована комп'ютером рекомендація стає цілком неочевидній на її одержувача. Звісно, розробники систем, які могли, потурбувалися про те, щоб лише зняти це питання, розробили підсистему пояснення. Ця підсистема на вимогу користувача може крок по кроку розтлумачувати йому, як було отримано запропонований висновок. Проте і така процедура часто-густо не знімає здивування користувача. Тут відбиваються по крайнього заходу два чинника: розбіжність у рівні компетентності користувача і експерта, що став прототипом для комп'ютерної бази знань, і значна довжина ланцюжка міркувань, здійснених системою. Відчуття здивування та подальше зниження самооцінки користувача такій ситуації гарантовано. Наприклад, якщо програму становив високо кваліфікований експерт, то, при отриманні допомоги (підказок, які у тому випадку складено вищому науковому рівні) у користувача можна скласти думка, що його рівень підготовки дуже низький і станеться (як вище) зниження самооцінки та це відчуття здивування. Така ситуація належить на роботу про консультуючих експертних систем, які зовсім не вичерпують усієї розмаїтості систем штучного інтелекту. Інша їхня група, призначена безпосередньо до роботи на умовах виробництва, самостійно здійснює і управління технологічними процесами, тобто контактує з користувачем рідше. І тут розуміння користувачем прийнятих системою рішень то, можливо порушено ще більшою мірою. Різниця в позиціях щодо подібності процедур роботи інтелектуальних систем людини веде до рівня розуміння користувачем подій і процесів. Ще одна причина зниження розуміння користувачем логіки роботи системи потенційно є у створенні класу про само вивчення інтелектуальних систем. Вони повинні проявитися у разі, коли, крім отримані від експерта знань система у змозі грунтуватися в своїх висновках суміжні бази знань, і навіть за власні, отримані своєю практикою знання. З іншого боку, відповідно до широковідомими проектами, само вивчена система у змозі залучити до діалога з користувачем висновки, отримані під час взаємодії з нею. Інакше висловлюючись, таку систему зможе враховувати стиль діяльності користувача, у його сильному й слабкому боці.

Перелічені особливості систем штучного інтелекту можуть вести під час роботи з ПКС по крайнього заходу до трьох варіантів психологічного рішення. Перший - користувач продовжує докладати зусилля лідера в освоєнні системи. Такий висновок нагадує суперництво інтелектів. Другий - користувач цурається використання системи, не справившись з ним. Цього варіанта можна умовно назвати - відмова. Третій - користувач довіряє системи та чи діє у відповідність до її рекомендаціями. Це нагадує підпорядкування. По нашої думки, жодного з зазначених варіантів не може визнаватися оптимальним особливо у процесі освіти. Суперництво може забирати в учнів занадто багато сил. Відмова також мати негативні психологічні наслідки для користувача. А підпорядкування комп'ютера таки може бути віддаленим наслідком фантасмагорію, наголошував Н.А. Бердяєвим. Рішення проблеми має лежати над самих системах штучного інтелекту, а насамперед у свідомості їхніх творців. Розроблювані системи займуть своє достойне місце лише за умов високого рівня культури і освіти створюють їх фахівців. Тобто, якщо розробляються системи на навчання школярів та студентів хімії, то колективі розробників даних програм поруч із програмістами і технологами обов'язково би мало бути досвідчені методисти, викладачі чи вчителя шкіл. Випробування розроблюваних систем, аналіз результатів після впровадження, розмежування областей, придатних і непридатних до роботи систем штучного інтелекту - важливий завершальний етап роботи творчого колективу. Розроблена система мусить бути оснащена тонкої технологією спостереження і функцію контролю, забезпечувати оперативну зворотний зв'язок і повністю «прозорою» для Експертної ради користувачів.

Найбільша ступінь розуміння користувачем системи можлива за максимального схожості її функцій з функціями природного інтелекту, що особливо важливо у процесі навчання учнів з допомогою інформаційної технології. У цьому такий важливий психологічний механізм розуміння як емпатія, функціонуючий зазвичай лише за людському спілкуванні. Емпатія дозволяє людині хіба що стати на позицію іншу людину, подивитись світ її очима. Щось подібне є, у принципі, можливо, й під час роботи з гіпотетичної інтелектуальної системи у тому випадку, якщо вона точніше моделювати розумові але тільки розумові процеси людини. Це своє чергу, має провадити до більш інтенсивному спілкуванню розробників з психологами і лінгвістами, до інтенсифікації психологічних і психолінгвістичних досліджень людського інтелекту.

3. Первинні образи моделювання

У міру збільшення числа за допомогою дій поширюється коло дисциплін, пропонують їй для моделювання первинних образів. Поява комп'ютерної технології стимулювало зростання інтересу проектувальників до психології та лінгвістиці. Цілями і ідеалами моделювання у стали функції інтелекту й мови як органів людської діяльності. Таке моделювання, як вважають, дозволило не лише зміцнити технічний світ, але й глибоко дати раду суть зазначених феноменів. За такий традиційний напрямок моделювання боровся П.О. Флоренський. "У собі, - писав Пауль, - і загалом у житті відкриваємо ми ще здійснену техніку; у техніці - ще вивчені аспекти життя".

З вище сказаного слід, що комп'ютерів доведеться ще багато-багато часу «вчитися» й удосконалюватись, як людство погодитися (якщо погодиться?!) саме діяти і мислити з його логічним і логіко-математичними схемами. Сьогодні ж застосування інформаційної технології у процесі навчання можливе лише частково, а чи не повсюдно, як кажуть творці комп'ютерних програм.

Досягнення позитивних результатів використання комп'ютера у навчанні недостатньо просто скористатися їхнім досвідом в навчальний процес шляхом локального застосування комп'ютера до будь-якої традиційної програмі, а доцільно розробити нові предметні програми, які передбачали б використання комп'ютерних технологій протягом усього процесу навчання. Програма, своєю чергою, визначить методи викладання, характер дидактичних посібників, і навіть умови здійснення процесу. І, що істотно, вказуючи склад засвоюваних знань та його зв'язку, програма цим проектує науковий стиль мислення, що необхідно сформувати у учнів при засвоєнні запропонованого їм навчального матеріалу з допомогою інформаційної технології. Тому розробка комп'ютерної програми, відбір предметного змісту є важливою методичною проблемою. Конструювання навчальних комп'ютерних програм щодо окремих дисциплінам передбачає не лише відбір змісту з відповідних сфер суспільної свідомості, а й розуміння особливостей їх будівлі, природи зв'язку психічного розвитку учнів із вмістом засвоюваних знань і умінь. Для вище сказаного звернімося конкретному прикладу - шкільного курсу неорганічної хімії. У програмістів існує думка, які можна взяти шкільний підручник хімії, увести його в чужу машину і тим самим станеться освіту комп'ютерного курсу хімії. Але практика показує, що ефективність застосування такого програмно-педагогічних коштів буде, дуже низька, оскільки матеріал, який відбирався для підручника, тобто. Вивчення на уроці, не передбачав наявності комп'ютерної підтримки. Отже, під час створення програмних продуктів необхідно проаналізувати конкретний матеріал шкільного курсу хімії виявити той матеріал (або ті теми), де використання інформаційної технології буде найдоцільніше (хімічні виробництва, будова речовин, хімічне рівновага й т.п.).

4. Формування логічного, теоретичного і практичного мислення

Зміст і конструкція навчальних предметів сприятимуть формування в учнів логічного, теоретичного і практичного мислення, що реалізується у процесі виконання ними навчальної діяльності. Тому зміст навчальних програмно-педагогічних коштів необхідне розробляти відповідно до особливостями і структурою цієї бурхливої діяльності. Наприклад, розробки комп'ютерної програми з темі «Аміак» доцільно спочатку нагадати розділи на теми «Азот» і «Водень», коротко дати основну інформацію про їхнє фізичних і хімічних властивості, обгрунтувати теоретичну можливість синтезу аміаку з водню та азоту і проблеми, виникаючі по дорозі практичної цього синтезу. З допомогою мультиплікації показати можливі шляхи рішення технічних завдань (температура, тиск, екологія довкілля та т.п.) і принцип роботи промислової установки синтезу аміаку. У комп'ютерній програмі доцільно передбачити також практичні завдання, у яких користувач, користуючись базою даних комп'ютера, мав можливість «попрацювати» як оператор, технолога чи цеху синтезу аміаку. Вочевидь, що створення такої програми можливе лише за умови активного використання комп'ютерних технологій, які забезпечують оперативність, наочність і ємність інформації за стислий період часу.

Поруч із переліченими проблемами комп'ютеризації освіти є й інші щонайменше важливі. До них належать: інформаційна культура педагогів; готовність викладачів до застосування інформаційної технології щодо навчання; технічне оснащення вузів і шкіл й ін. Отже, сьогодні вже очевидно, що темпи розвитку комп'ютерна техніка явно випереджають дослідження та розгляд проблем, пов'язаних з її експлуатацією.

5. Застосування комп'ютера в освіті. Наслідки

Завдяки своїм унікальним можливостям комп`ютери все більше використовуються в усіх сферах діяльності людини. Вже тільки це є вагомою підставою для їх застосування у навчанні. З іншого боку, можливості комп`ютера роблять його привабливим засобом реалізації самого процесу навчання. Комп'ютерні навчаючі програми стали вже його невід'ємним компонентом і зумовили необхідність перегляду його завдань, змісту, організаційних форм та методів, перебудови навчальних планів і всього навчального процесу, а також перегляду ролі викладача. Використання комп'ютерних технологій у навчанні породило багато різних проблем, що є цілком природним, якщо врахувати складність техніки і самих технологій. Ці проблеми, які постають на шляху комп'ютеризації, а також визначають способи інтегрування комп'ютерів у навчання, вимагають розгляду і аналізу. В цілому їх можна поділити на дві великі групи. Одна з них включає проблеми, які пов'язані з можливістю реалізації комп'ютерних технологій і слабо впливають на ефективність навчання. До них відносяться економічні, технічні, ергономічні та, частково, організаційні проблеми. Інша група проблем тісно пов'язана з ефективністю комп'ютерного навчання та пошуком шляхів використання комп'ютерів у навчальному процесі. До цієї групи відносяться психологічні, соціальні, гендерні проблеми та ін. проблеми першої групи. Для аналізу проблем першої групи наведемо деякі результати досліджень стану комп'ютеризації навчання (КН) у 22 країнах світу, виконаних при підтримці Міжнародної асоціації оцінки досягнень освіти,також досліджень, проведених у США. Їх метою було виявлення стану комп'ютеризації навчання,а також причин слабкого використання комп'ютерів у ряді країн, тобто тих проблем, з якими зіткнулися вчителі та учні в цьому процесі. Було виявлено, що головними причинами обмеженого використання комп'ютерів у навчанні є, насамперед, мала їх кількість у школі та відсутність вдома, недостатній розвиток інфраструктури, необхідної для підтримки використання комп'ютерів, та слабка програмна забезпеченість. Очевидно, що таке становище є, в першу чергу, наслідком відсутності необхідного фінансування. Назвемо й інші причини. До них відносяться: 1) недостатня підготовка вчителів, а також відсутність у них часу для підготовки уроків з використанням комп'ютерів; 2) негативне ставлення до комп'ютеризації навчання вчителів та керівників навчальних закладів; 3) нерозуміння вимог з боку громадськості. Багато з цих причин відмічається і в дослідженнях, проведених в Англії в 90-х роках,причому однією з головних називається недостатня дидактична компетенція вчителів по відношенню до використання комп'ютерів у навчальних планах. Відмічаються також перевантаженість комп'ютерних класів, брак адекватного програмного забезпечення, проблеми визначення адекватності, а також те, що певна кількість (10-15%) вчителів заперечують корисність комп'ютерів. Зазначимо, що оскільки зміни в освітній практиці лишаються в руках вчителів, вивчення їх точки зору може дати важливу інформацію відносно існуючих перешкод на шляху КН і виявити ті області, де необхідна підтримка. Для ілюстрації ставлення вчителів до КН наведемо деякі результати анкетування вчителів англійських шкіл, одержані в. Як показав аналіз відповідей, вчителі недостатньо зрозуміли ідею про комп'ютерну вправність як ряд загальних навичок, які приводять до підвищення персональної ефективності. Стосовно ідентифікації навичок, які діти одержують від використання комп'ютерів, тільки 33% опитаних відповіли, що комп'ютери дозволяють одержати високий рівень когнітивних умінь, в той час як 52% мали протилежну точку зору, а 9% вчителів відповіли, що не бачать переваг КН. Опитування вчителів щодо користі, яку вони вбачають у застосуванні комп'ютерних технологій у школі, показали, що більшість з них розглядають КТ як адміністративний інструмент і тільки 70% вважають, що від них є користь для процесу навчання. І, нарешті, при дослідженні ставлення вчителів до необхідності використовувати КН 5% опитаних були збентежені цією необхідністю, 20% не були впевнені, що це потрібно, 30% вважали, що КН потрібне, але не використовували його, 25% використовували комп'ютери для адміністративних потреб і 45% використовували їх у навчальних планах. Зазначимо, що хоча більшість розглянутих робіт відноситься до початку 90-х років, зазначені проблеми лишилися актуальними і до цих пір. Очевидно, що ці проблеми є економічними, технічними і організаційними. Але не менш важливими є проблеми ергономіки комп'ютерної праці, тому що комп'ютери (відео-термінали) негативно впливають на здоров'я людини. Це питання досить детально було розглянуто в, і ми не будемо на ньому зупинятися. Можливі шляхи подолання проблем першої групи. В зв'язку з вищесказаним важливим стає пошук шляхів зведення до мінімуму негативного впливу комп'ютерів та вирішення інших проблем, пов'язаних з комп'ютеризацією навчання. Для зменшення негативного впливу комп'ютерів на здоров'я користувача необхідний правильний їх вибір (з малим рівнем випромінювання), правильні організація робочого місця та вибір режиму роботи з комп'ютером, а також різні профілактичні заходи (психологічна корекція, спеціальні вправи для очей та ін.). Важливими факторами зменшення негативного впливу комп'ютерів є правильне освітлення, розташування їх відносно інших предметів у кімнаті та відносно одне одного, їх забарвлення та забарвлення стола під ними і стін, а також забезпечення правильної робочої пози учня. Подолання проблем, пов'язаних з недостатньою кількістю комп'ютерів та браком програмного забезпечення, як свідчить досвід багатьох країн, полягає, в першу чергу, у реалізації спеціальних державних програм. Істотним може бути також фінансування з боку місцевих органів влади, фінансова підтримка фірм-виробників комп'ютерів та програмного забезпечення, різних громадських фондів та ін. Для вирішення інших вказаних вище проблем було запропоновано створення більш якісних навчальних програм, підготовка вчителів, що володіють комп'ютерною технікою, виділення часу для вивчення нових технологій, використання більш різноманітних програм, а не лише програм з математики та точних наук, підготовка вчителів-жінок, що володіють комп'ютерною технікою, і, нарешті, підбір мови програмування. Проблеми другої групи. Вони, на наш погляд, є найбільш важливими, і до них в першу чергу відносяться психологічні і соціальні проблеми, які можуть бути причиною неефективного використання комп'ютерів у навчанні. Відомо, що факторами, які визначають ефективність, є уявлення про ціль, мотиви, що спонукають до діяльності, емоційне відношення до цієї діяльності, задоволеність нею. Відомо також, що емоції та почуття супроводжують весь процес мислення, яке без них просто неможливе (інтелектуальні емоції). Вони генетично та функціонально пов'язані з інтелектуальною діяльністю людини і виконують не тільки функції активації процесу мислення, а й регулюють його протікання (емоційна корекція). Емоції також істотно впливають на процес сприймання та запам'ятовування. Наприклад, запам'ятовування погіршується в стані тривоги, а приємні події краще зберігаються в пам'яті, ніж неприємні, а останні - краще, ніж нейтральні. Застосування у навчанні нових інформаційних технологій, в тому числі комп'ютерних, викликало свої специфічні позитивні і негативні ефекти емоційного плану. На початку використання комп'ютерів у навчальному процесі вважалося, що вони є досить емоційно нейтральними, і це розглядалося як їх позитивна сторона. На думку професора Гарвардського університету Г. Біркгоффа, ''для роботи з дітьми, що мають психологічні труднощі, безособовість індивідуалізованого спілкування людини з машиною може являти істотно позитивну вартість''. Згаданий позитивний ефект дійсно спостерігається і пов'язаний, перш за все, із зниженням дії факторів тривоги внаслідок відсутності тиску чи незадоволення з боку вчителя. Крім того, позитивно впливає і можливість реалізації індивідуального темпу навчання. Все це створює комфортне середовище, що використовується як засіб покращання процесу навчання в багатьох технологіях. По-друге, досягнення учнями успіхів при використанні тренувальних комп'ютерних програм веде до виникнення почуття впевненості, яке, в свою чергу, є важливим фактором стимулювання процесу навчання. Це є особливо важливим для навчання дітей з різними фізичними та розумовими вадами. Як приклад можна навести використання мовних комп'ютерів для навчання дітей, які мають дефекти мови, за програмою Фонду ''для виняткових дітей'' (США). Ще один позитивний ефект - підвищення інтересу до навчання при використанні навчальних ігрових програм. Результатом застосування цих програм є включення позитивного емоційного фактора при вивченні різних предметів, що сприяє успішності навчання. Прикладом використання комп'ютерних навчальних ігрових програм в школах США є вивчення географії за допомогою програми ''Де ж Кармен Сандієго?'', яка використовувалася ще в 80-х роках. В ній учні, приймаючи участь в розшуках міжнародних грабіжників, переміщаються з одного екзотичного місця в інше. Відшукуючи дані, що наштовхують на розгадку гри, учні таким чином вивчають короткий курс географії. Отже, позитивний емоційний вплив комп'ютера і його внесок у підвищення ефективності навчання, безумовно, існують. Разом з тим багаторічний досвід використання комп'ютерів у навчанні виявив і ряд проблем емоційного плану. Виявилося, наприклад, що нейтральність комп'ютера, відмічена вище як позитивна характеристика, має і свої негативні наслідки. На думку одного з ректорів Гарвардського університету Дерека Бокка, це пов'язано з відсутністю психологічної допомоги, яку, наприклад, може подати консультант: '' Щира бесіда з консультантом є незамінною для студента, не впевненого в собі''. По-друге, виявилося, що уява про емоційну нейтральність комп'ютера є до деякої міри обмеженою: з одного боку, комп'ютер може мати позитивний емоційний вплив, пов'язаний з інтересом до нього (ефект новизни), а з другого - викликати і негативні емоції внаслідок страху перед складною технікою, роздратування через збої машини тощо. Емоційний вплив комп'ютера може бути пов'язаний також з програмами, що передбачають зворотну емоційну реакцію. Часто вона буває позитивною, але й може підсилювати незадоволеність, коли учню не вдається досягти очікуваного результату. І, нарешті, найважливішими факторами негативного емоційного впливу комп'ютера є пов'язані з ним стрес-фактори (відчуття напруженості, повільне одержання результату тощо), фізичні параметри відеотерміналу (випромінювання, шум, недостатня якість зображення) та неправильна організація робочого місця. Все це може викликати порушення емоційного стану, що проявляється в появі депресії, агресивності, нервовості. Ще однією психологічною проблемою є можливість появи ознак інтелектуальної деформації. З точки зору В.А. Моляко, це пов'язано з тим, що частина функцій інтелектуальної діяльності, яку виконує мозок, передається комп'ютеру, тобто має місце "свого роду протезування".В зв'язку з цим японці мають сильні побоювання, що комп'ютер витісняє природні процеси, гальмує їх. Треба відмітити також необхідність врахування індивідуальних особливостей учнів, оскільки зрозуміло, що КН неоднаково ними сприймається. Крім психологічних, використання комп'ютерів викликає і соціальні проблеми. Це, зокрема, проблеми ізоляції дітей і втрати контролю за інформацією, яку вони одержують за допомогою комп'ютера. Про серйозність першої проблеми свідчить, наприклад, той факт, що в системі професійного навчання в ФРН однією з цілей комп'ютерного навчання є формування раціонального, критичного ставлення до нього, а важливим напрямом у методах підвищення кваліфікації є орієнтація на соціальні форми навчання, які є суб'єктивно орієнтованими. Це пов'язано з тим, що застосування комп'ютерів веде до ізольованості, що, в свою чергу, породжує потребу у соціальному досвіді. Що стосується другої проблеми, то вона є характерною для всіх інформаційних технологій і вперше стала серйозно розглядатися з розповсюдженням телебачення. Всі засоби масової інформації, до яких тепер можна віднести і комп'ютери (завдяки появі Інтернету), сильно впливають не тільки на дітей, а й на дорослих і, зокрема, на їх поведінку. Деякі дослідники вважають, що використання засобів масової інформації у навчанні є ефективним способом розвитку навичок навчання і орієнтації дітей на одержання знань. Проте їх поширення породило проблему контролю за інформацією, яку одержують діти. Саме з цим було пов'язане введення т.з. навчання в області засобів масової інформації. Зокрема, воно виникло внаслідок занепокоєння тим, що велика частина того, що дивилися діти по телевізору, було тривіальним, а, можливо, і шкідливим. Навчання в області засобів масової інформації розглядалося як противага цим тенденціям. Очевидно, що в сучасних умовах, коли повний контроль за інформацією часто просто неможливий (це особливо стосується Інтернету), навчання умінню відрізняти погані фільми і програми від хороших є чи не найбільш раціональним підходом до вирішення цієї проблеми.

Висновок

У історичному розвитку людини комп'ютер може розглядатися як нове складне знаряддя, опосередковуючи розумову діяльність людини, якої передаються виконавчі інтелектуальні функції. «Машинне» й людську мислення істотно різняться. Якщо машина «мислить» лише у двійковій системі, то мислення людини значно багатостороннє, ширше й багатше.

Можна стверджувати, що КН найбільше підходить для учнів, що мають високі показники з невербального інтелекту, так як вони добре почувають себе з комп'ютером та мають більшу мотивацію для взаємодії з машиною вдома. З другого боку, учні, що мають розвинутий вербальний інтелект, краще почувають себе в процесі навчання, де головну роль відіграють вербальна взаємодія і кооперування між учнями в класі. Оскільки КН не підходить для цього типу навчання, ці учні мають менш позитивне ставлення до комп'ютера. Учні з високим фактором нейротизму і психотизму також можуть бути неуспішними при використанні комп'ютерів. "Отже, інформатизація суспільства в цілому, у тому числі й у сфері освіти, надає людству нові можливості для вирішення його головних проблем і подальшого розвитку. Але вона вимагає активної участі всього світового співтовариства в осмисленні і втіленні в життя нової парадигми. Тому важливо, щоб наша країна не відставала від цих світових процесів і повною мірою скористалася благами цивілізації ХХІ століття" [63, с. 17].

Література

1. http://pidruchniki.ws/15290527/sotsiologiya/kompyuterizatsiya_osviti

2. http://lib.chdu.edu.ua/pdf/metodser/111/4.pdf

3. http://studentam.net.ua/content/view/7557/97/

4. Концепція інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп'ютеризації сільських шкіл: Затверджено колегією Міністерства освіти і науки України від 27 квітня 2001 р. № 5/8-21 // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. - 2001. - №13. - С. 3-10.

5. Сисоєва С. Сучасні аспекти професійної підготовки вчителя // Педагогіка і психологія. - 2005. - №4(49).- С. 60-66.

6. Грих Е. Информационные технологии в управлении и учебным процессом вуза: Материалы межрегиональной научно-практической конференции - 11-13 октября 2002. - С. 74-75.

Размещено на Allbest.ru